Райнальд фон Дассель (нім. Rainald von Dassel; 1114/1120 — 14 серпня 1167) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 28-й архієпископ Кельна у 1158—1167 роках.
Райнальд фон Дассель | |
---|---|
Народився | 1114[2] Священна Римська імперія |
Помер | 14 серпня 1167[1] Рим, Папська держава[2] ·малярія |
Поховання | Кельнський собор |
Країна | Священна Римська імперія |
Діяльність | католицький священник, політик, католицький єпископ |
Знання мов | німецька |
Титул | князь-єпископ |
Посада | Архієпископ Кельна[d] і архієпископ |
Конфесія | католицька церква[3] |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
|
Життєпис
Початок кар'єри
Походив з графського остфальського роду Дассель з Зуільбергау. Другий син графа Райнальда I фон Дасселя та Матильди фон Шауенбург. Народився між 1114 і 1120 роками. Йому було обрано церковну кар'єру. Спочатку навчався в соборній школі Гільдесгайма, потім в Парижі, де слухав лекції Адама Бальшаннського.
З 1138 року разом із родиною увійшов до кола довірених осіб династії Гогенштауфенів, коли стрийко Райнальда Молодшого — Йоганн фон Дассель — стає канцлером Конрада III Гогенштауфена, короля Німеччини. Невдовзі стає членом соборного капітулу в Гільдесгаймі.
1146 року призначається субдияконом і келарем собору в Гільдесгаймі. Став прихильником пробста Конрада фон Бабенберга. 1146 року спільно з абатом Вібальдом Корвейським за дорученням короля Конрада III їздив на перемовини до Папського престолу. 1148 року, коли Конрад фон Бабенберг став єпископом Пассау, Райнальд фон Дассель обирається пробстом Гільдесгаймського собору. 1148 року представляв єпископа Бернгарда I Гільдесгаймського на синоді в Реймсі, де головував папа римський Євген III. Невдовзі за цим став пробстом абатства Св. Маврикія в Гільдесгаймі. Став ініціатором зведення першого кам'яного мосту через річку Іннерсте в Гільдесгаймі.
1153 року призначено пробстом абатства Св. Петра в Госларі. Відмовився висувати кандидатуру на єпископство Гільдесгайма, підтримавши свого друга Бруно. 1154 року очолив соборний капітул Мюнстера, 1156 року — базиліку святого Серватія в Маастрихту, 1159 року — Ксантенський собор.
Архієпископ
Разом з тим 1156 року стає членом імператорської канцелярії Фрідріха I Барбаросси. Невдовзі стає одним з довірених радників останнього. Став першим, хто впровадив термін «Священна імперія». Водночас сприяв конфлікту імператора з папою римським Адріаном IV, переклавши в якого листі термін «beneficia» як ф'єф, що ставило імператора в підпорядковане становище щодо Папського престолу. Це спричинило скандал на гофтазі в Безансоні.
1158 разом з Оттон фон Віттельсбахом, пфальцграфом Баварії, підготував другий італійський похід Фрідріха I. Сам Райнальд фон Дассель рушив перед ним, отримуючи підтвердження вірності від міста та графів. Того ж року після смерті архієпископа Кельнського Фрідріха II рішенням імператора в військовому таборі під Міланом очолив Кельнську єпархію. Також став архіканцлером Італії.
1160 року організував синод в Павії, який повинен був вирішити питання, хто є справжінм папою римським, оскільки після смерті Адріана IV кардинали розкололися на прихильників Олександра III і Віктора IV. Завдяки дипломатичній діяльності Райнальда фон Дассель синод визнав папою римським Віктора IV, що остаточно спричинило схизму в католицькій церкві. Частина європейських монархів стала на бік Олександра III, інші підтримували Віктора IV, ще одна група коливалася з вибором. 1161 року заснував фонд Св. Іоанна, який опікувався шпиталем Св. Іоанна в Гільдесгаймі.
Вже 1162 року за допомогою військ вигнав Олександра III з Риму. Водночас зумів захопити Мілан, що був центром антиімперського спротиву в Північній Італії.
В подальшому розпочав бурхливу дипломатичну діяльність з визнання папою римським Віктора IV. Невдовзі спільно з Генріхом I, графом Шампані, та за присутності Людовика VII, короля Франції, й імператора Фрідриха I організував синод в Сен-Жан-де-Лос з метою владнання суперечностей та проведення собору стосовно визнання папи римського. Втім ці заходи не дали результату. Після цього Людовик VII остаточно визнав Олександра III папою римським.
1163 року на Райнальда фон Дассель папою римським Олександром III було накладено інтердикт. 1164 року фон Дассель привіз з Мілану до Кельну мощі Трьох царів (захопив раку в міланській базиліці Св.Евсторгія), Святих Гервасія і Протасія, які передав собору Св. Стефана в Брейзаху, Св. Кассія і Флоренція — до Боннського собору. Стає покровителем поета Архипіїта Кельнського. Також прикрасив будівлю Старого Кельнського собору шовковими гобеленами, які привіз з Мілану. Також наказав звести дві вежі собору та побудувати новий палац архієпископа. Піклувався про цистерціанські монастирі в Кампі і Альтенбергу. Крім того, планував звести в Кельні кам'яний міст через Рейн, але не встиг виконати цей задум. 1164 року змусив графа Генріха I фон Арнсберга визнати зверхність Кельнського архієпископства. Згодом домігся визнання Мендена феодом архієпископства.
Потім їздив до англійського короля Генріха II Плантагенета, який не вирішив на чий бік пристати. Проте не зміг досягти остаточно визнання Віктора IV. Після смерті того організував обрання папою римським Пасхалія III. 1165 року домігся від Англії визнання останнього. Невдовзі під тиском інших духовних князів був висвячений на єпископа в Вюрцбурзі. Того ж року провів роботу з канонізації Карла Великого, яку не визнав Олександр III.
1166 року заснував монастир Св. Вальбурга в Зості. У 1166—1167 роках допоміг Генріху Льву Вельфу, герцогу Саксонії і Баварії, проти повсталих проти нього васалів. Завдяки цьому Райнальд фон Дассель дещо розширив межі архієпископства Кельнського. Невдовзі приєднав замок Райнек.
У жовтні 1167 року рушив до Північної Італії для підготовки нового походу імператора. Разом з Крістіаном I фон Бухом, архієпископом Майнца, в битві біля Тускулума завдав поразки війську ополчення Риму. Слідом за цим було взято в облогу Рим. Невдовзі після прибуття сюди Фрідріха I підкорилася область за Леонінською стіною. На дяку Райнальд фон Дассель отримав рейнсгоф Андернах й маєток з срібними копальнями в Екенгаґені. Невдовзі архієпископ Кельна помер: за різними відомостями від чуми, малярії або дизентерії. Поховано в Старому Кельнському соборі.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118597922 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела
- Robert Folz, Le Souvenir et la Légende de Charlemagne, Paris, Les Belles Lettres, 1950
- Eduard Hegel: Geschichte des Erzbistums Köln. 1. Band, Köln 1972.
- Rainald Dubski: Die hermeneutischen Unterschiede in der Betrachtung Rainalds v. Dassel und seines politischen Auftretens in der Literatur des 19. und 20. Jahrhunderts. Diplomarbeit. Historisch-Kulturwissenschaftliche Fakultät. Uni Wien. Wien 2007.
- Stefan Burkhardt: Mit Stab und Schwert. Bilder, Träger und Funktionen erzbischöflicher Herrschaft zur Zeit Kaiser Friedrich Barbarossas. Die Erzbistümer Köln und Mainz im Vergleich (= Mittelalter-Forschungen. Band 22). Thorbecke, Ostfildern 2008, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rajnald fon Dassel nim Rainald von Dassel 1114 1120 14 serpnya 1167 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 28 j arhiyepiskop Kelna u 1158 1167 rokah Rajnald fon DasselNarodivsya1114 2 Svyashenna Rimska imperiyaPomer14 serpnya 1167 1 Rim Papska derzhava 2 malyariyaPohovannyaKelnskij soborKrayina Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnistkatolickij svyashennik politik katolickij yepiskopZnannya movnimeckaTitulknyaz yepiskopPosadaArhiyepiskop Kelna d i arhiyepiskopKonfesiyakatolicka cerkva 3 BatkodMatidBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochatok kar yeri Pohodiv z grafskogo ostfalskogo rodu Dassel z Zuilbergau Drugij sin grafa Rajnalda I fon Dasselya ta Matildi fon Shauenburg Narodivsya mizh 1114 i 1120 rokami Jomu bulo obrano cerkovnu kar yeru Spochatku navchavsya v sobornij shkoli Gildesgajma potim v Parizhi de sluhav lekciyi Adama Balshannskogo Z 1138 roku razom iz rodinoyu uvijshov do kola dovirenih osib dinastiyi Gogenshtaufeniv koli strijko Rajnalda Molodshogo Jogann fon Dassel staye kanclerom Konrada III Gogenshtaufena korolya Nimechchini Nevdovzi staye chlenom sobornogo kapitulu v Gildesgajmi 1146 roku priznachayetsya subdiyakonom i kelarem soboru v Gildesgajmi Stav prihilnikom probsta Konrada fon Babenberga 1146 roku spilno z abatom Vibaldom Korvejskim za doruchennyam korolya Konrada III yizdiv na peremovini do Papskogo prestolu 1148 roku koli Konrad fon Babenberg stav yepiskopom Passau Rajnald fon Dassel obirayetsya probstom Gildesgajmskogo soboru 1148 roku predstavlyav yepiskopa Berngarda I Gildesgajmskogo na sinodi v Rejmsi de golovuvav papa rimskij Yevgen III Nevdovzi za cim stav probstom abatstva Sv Mavrikiya v Gildesgajmi Stav iniciatorom zvedennya pershogo kam yanogo mostu cherez richku Innerste v Gildesgajmi 1153 roku priznacheno probstom abatstva Sv Petra v Goslari Vidmovivsya visuvati kandidaturu na yepiskopstvo Gildesgajma pidtrimavshi svogo druga Bruno 1154 roku ocholiv sobornij kapitul Myunstera 1156 roku baziliku svyatogo Servatiya v Maastrihtu 1159 roku Ksantenskij sobor Arhiyepiskop Razom z tim 1156 roku staye chlenom imperatorskoyi kancelyariyi Fridriha I Barbarossi Nevdovzi staye odnim z dovirenih radnikiv ostannogo Stav pershim hto vprovadiv termin Svyashenna imperiya Vodnochas spriyav konfliktu imperatora z papoyu rimskim Adrianom IV pereklavshi v yakogo listi termin beneficia yak f yef sho stavilo imperatora v pidporyadkovane stanovishe shodo Papskogo prestolu Ce sprichinilo skandal na goftazi v Bezansoni 1158 razom z Otton fon Vittelsbahom pfalcgrafom Bavariyi pidgotuvav drugij italijskij pohid Fridriha I Sam Rajnald fon Dassel rushiv pered nim otrimuyuchi pidtverdzhennya virnosti vid mista ta grafiv Togo zh roku pislya smerti arhiyepiskopa Kelnskogo Fridriha II rishennyam imperatora v vijskovomu tabori pid Milanom ocholiv Kelnsku yeparhiyu Takozh stav arhikanclerom Italiyi 1160 roku organizuvav sinod v Paviyi yakij povinen buv virishiti pitannya hto ye spravzhinm papoyu rimskim oskilki pislya smerti Adriana IV kardinali rozkololisya na prihilnikiv Oleksandra III i Viktora IV Zavdyaki diplomatichnij diyalnosti Rajnalda fon Dassel sinod viznav papoyu rimskim Viktora IV sho ostatochno sprichinilo shizmu v katolickij cerkvi Chastina yevropejskih monarhiv stala na bik Oleksandra III inshi pidtrimuvali Viktora IV she odna grupa kolivalasya z viborom 1161 roku zasnuvav fond Sv Ioanna yakij opikuvavsya shpitalem Sv Ioanna v Gildesgajmi Vzhe 1162 roku za dopomogoyu vijsk vignav Oleksandra III z Rimu Vodnochas zumiv zahopiti Milan sho buv centrom antiimperskogo sprotivu v Pivnichnij Italiyi V podalshomu rozpochav burhlivu diplomatichnu diyalnist z viznannya papoyu rimskim Viktora IV Nevdovzi spilno z Genrihom I grafom Shampani ta za prisutnosti Lyudovika VII korolya Franciyi j imperatora Fridriha I organizuvav sinod v Sen Zhan de Los z metoyu vladnannya superechnostej ta provedennya soboru stosovno viznannya papi rimskogo Vtim ci zahodi ne dali rezultatu Pislya cogo Lyudovik VII ostatochno viznav Oleksandra III papoyu rimskim 1163 roku na Rajnalda fon Dassel papoyu rimskim Oleksandrom III bulo nakladeno interdikt 1164 roku fon Dassel priviz z Milanu do Kelnu moshi Troh cariv zahopiv raku v milanskij bazilici Sv Evstorgiya Svyatih Gervasiya i Protasiya yaki peredav soboru Sv Stefana v Brejzahu Sv Kassiya i Florenciya do Bonnskogo soboru Staye pokrovitelem poeta Arhipiyita Kelnskogo Takozh prikrasiv budivlyu Starogo Kelnskogo soboru shovkovimi gobelenami yaki priviz z Milanu Takozh nakazav zvesti dvi vezhi soboru ta pobuduvati novij palac arhiyepiskopa Pikluvavsya pro cistercianski monastiri v Kampi i Altenbergu Krim togo planuvav zvesti v Kelni kam yanij mist cherez Rejn ale ne vstig vikonati cej zadum 1164 roku zmusiv grafa Genriha I fon Arnsberga viznati zverhnist Kelnskogo arhiyepiskopstva Zgodom domigsya viznannya Mendena feodom arhiyepiskopstva Potim yizdiv do anglijskogo korolya Genriha II Plantageneta yakij ne virishiv na chij bik pristati Prote ne zmig dosyagti ostatochno viznannya Viktora IV Pislya smerti togo organizuvav obrannya papoyu rimskim Pashaliya III 1165 roku domigsya vid Angliyi viznannya ostannogo Nevdovzi pid tiskom inshih duhovnih knyaziv buv visvyachenij na yepiskopa v Vyurcburzi Togo zh roku proviv robotu z kanonizaciyi Karla Velikogo yaku ne viznav Oleksandr III 1166 roku zasnuvav monastir Sv Valburga v Zosti U 1166 1167 rokah dopomig Genrihu Lvu Velfu gercogu Saksoniyi i Bavariyi proti povstalih proti nogo vasaliv Zavdyaki comu Rajnald fon Dassel desho rozshiriv mezhi arhiyepiskopstva Kelnskogo Nevdovzi priyednav zamok Rajnek U zhovtni 1167 roku rushiv do Pivnichnoyi Italiyi dlya pidgotovki novogo pohodu imperatora Razom z Kristianom I fon Buhom arhiyepiskopom Majnca v bitvi bilya Tuskuluma zavdav porazki vijsku opolchennya Rimu Slidom za cim bulo vzyato v oblogu Rim Nevdovzi pislya pributtya syudi Fridriha I pidkorilasya oblast za Leoninskoyu stinoyu Na dyaku Rajnald fon Dassel otrimav rejnsgof Andernah j mayetok z sribnimi kopalnyami v Ekengageni Nevdovzi arhiyepiskop Kelna pomer za riznimi vidomostyami vid chumi malyariyi abo dizenteriyi Pohovano v Staromu Kelnskomu sobori PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118597922 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaRobert Folz Le Souvenir et la Legende de Charlemagne Paris Les Belles Lettres 1950 Eduard Hegel Geschichte des Erzbistums Koln 1 Band Koln 1972 Rainald Dubski Die hermeneutischen Unterschiede in der Betrachtung Rainalds v Dassel und seines politischen Auftretens in der Literatur des 19 und 20 Jahrhunderts Diplomarbeit Historisch Kulturwissenschaftliche Fakultat Uni Wien Wien 2007 Stefan Burkhardt Mit Stab und Schwert Bilder Trager und Funktionen erzbischoflicher Herrschaft zur Zeit Kaiser Friedrich Barbarossas Die Erzbistumer Koln und Mainz im Vergleich Mittelalter Forschungen Band 22 Thorbecke Ostfildern 2008 ISBN 3 7995 4273 6