Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Антонович Ольшевський (16 червня 1873, м. Умань — 7 липня 1933, м. Познань, Польща) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, учасник Першої світової війни, полковник російської армії.
| Володимир Антонович Ольшевський | |||
|---|---|---|---|
 Полковник (25.3.1917) Генерал-хорунжий (1923) | |||
 Володимир Ольшевський Антонович | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 16 червня 1870 м. Умань, Київської губернії | ||
| Смерть | 7 липня 1933 (63 роки) м. Познань,  Польща | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  УНР | ||
| Війни / битви | Російсько-японська війна Перша світова війна Українсько-радянська війна І Зимовий Похід | ||
| Командування | |||
| 9-й полк 3-ї Залізної стрілецької дивізії | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
Народився в м. Умань Київської губернії, походив з родини урядовця. Закінчив Златопільську гімназію, слухав лекції на медичному та фізико-математичному факультетах Київського університету. Навчався в Київському піхотному юнкерському училищі. У 1901 році підпрапорщиком відбув на службу в 131-й Тираспольський піхотний полк. У 1904-05 роках брав участь у російсько-японській війні в складі 21-го Східносибірського полку.
Перша світова війна
У серпні 1914 прийняв командування 4-м батальйоном 279-го Лохвицького піхотного полку. У жовтні підвищений до звання капітана. Восени того року поранений двічі. 6 листопада 1915 достроково підвищений до чину підполковника. У грудні прийняв командування півбатальйоном 75-го маршового батальйону. На початку 1917 року переведений до 278-го Кромського піхотного полку, яким керував К. Прісовський. 25.3.1917 р. мав звання полковника. З березня керує окремим дивізіоном 2-го Запасного кавалерійського полку.
Національні змагання
З 1917 року брав участь у формуванні національних збройних сил України. У 1918 році — командир військової частини на більшовицькому фронті. Почергово командував куренями 27-го Козелецького полку в Чернігові, 21-го пішого Сквирського полку в Києві, далі — помічник командира 19-го Овруцького полку.
На початку протигетьманського повстання полк Ольшевського скеровано проти сил Директорії; не бажаючи воювати проти своїх, Овруцький полк повернувся в Київ.
З приходом до влади Директорії 7-у кадрову дивізію, до якої входив 19-й Овруцький полк, очолив Микола Шаповал, Ольшевський був у нього заступником. На початку лютого 1919 полк брав участь у боях за Бердичів; у березні дивізія відступає до Жмеринки, де червоноармійці прорвали фронт і розділили Армію УНР на дві частини. Уся група Миколи Шаповала потрапила в оточення. У квітні вони перейшли Збруч на територію Галичини. Полковник Ольшевський керує 3-м куренем 16-го загону, що формувався із залишків 7-ї дивізії. У травні 16-й загін намагається оволодіти Кам"янцем-Подільським, що завершилося нищівною поразкою. Ті частини, що залишилися, переформовано в 3-ю дивізію. Одну з перших перемог дивізія здобула в бою за містечко Шатава за 17 верст від Кам"янця. Згодом дивізія захопила Вапнярку й відбила спроби реваншу сил Йони Якіра; за цю операцію 3-я дивізія отримала звання Залізної. У 1919 році командир 9-го полку 3-ї Залізної стрілецької дивізії, з червня — помічник командира дивізії, з жовтня — заступав хворого на тиф командира дивізії О. Удовиченка.
Учасник Першого Зимового походу Армії УНР.
26 грудня 1919 р. «залізні» розбиті білогвардійською кіннотою; вцілілі згруртовані полковником Стефановим у 3-й кінний полк.
У січні 1920 року призначений командиром українськими військовими силами Уманщини — 4 січня полковник Трутенко очолює Липовецький гарнізон, Ольшевський — Уманський. Тоді в Умані видавалися газети, відозви до війська та інтелігенції, до добровольчих вояків, протегували цьому Петро Дерещук і Ольшевський. У середині січня 1920 уманський гарнізон зазнає чергової «радянізації» від гайдамак отамана Волоха, серед заарештованих і Ольшевський. Звільнений 19 березня після приходу до Умані українських військових частин.
З 25 березня служить булавним старшиною штабу Волинської дивізії. Під час польсько-радянської війни 1920 року був помічником командира 3-ї Залізної дивізії. Був начальником залоги в Кам"янці-Подільському. Брав участь у боях на більшовицькому фронті до листопада 1920 року.
З грудня 1920 року перебував у таборі Каліш. Був одним з організаторів табірного життя дивізійників, членом товариства вояків Армії УНР, Українського воєнно-історичного товариства та членом управи Української станиці в Калішу.
3.08.1921 р. дістав ранг генерал-хорунжого.
1923 року підвищений у генерал-хорунжого зі старшинством із 6 жовтня 1920. Пізніше жив у Лодзі, згодом в Познані (Польща), де і помер.
Посилання
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Antonovich Olshevskij 16 chervnya 1873 18730616 m Uman 7 lipnya 1933 m Poznan Polsha ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni polkovnik rosijskoyi armiyi Volodimir Antonovich Olshevskij Polkovnik 25 3 1917 General horunzhij 1923 Volodimir Olshevskij AntonovichZagalna informaciyaNarodzhennya 16 chervnya 1870 1870 06 16 m Uman Kiyivskoyi guberniyiSmert 7 lipnya 1933 1933 07 07 63 roki m Poznan PolshaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitvi Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna I Zimovij PohidKomanduvannya9 j polk 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyiNagorodi ta vidznakiOrden Zaliznij hrest UNR Hrest Simona PetlyuriZhittyepisNarodivsya v m Uman Kiyivskoyi guberniyi pohodiv z rodini uryadovcya Zakinchiv Zlatopilsku gimnaziyu sluhav lekciyi na medichnomu ta fiziko matematichnomu fakultetah Kiyivskogo universitetu Navchavsya v Kiyivskomu pihotnomu yunkerskomu uchilishi U 1901 roci pidpraporshikom vidbuv na sluzhbu v 131 j Tiraspolskij pihotnij polk U 1904 05 rokah brav uchast u rosijsko yaponskij vijni v skladi 21 go Shidnosibirskogo polku Persha svitova vijnaU serpni 1914 prijnyav komanduvannya 4 m bataljonom 279 go Lohvickogo pihotnogo polku U zhovtni pidvishenij do zvannya kapitana Voseni togo roku poranenij dvichi 6 listopada 1915 dostrokovo pidvishenij do chinu pidpolkovnika U grudni prijnyav komanduvannya pivbataljonom 75 go marshovogo bataljonu Na pochatku 1917 roku perevedenij do 278 go Kromskogo pihotnogo polku yakim keruvav K Prisovskij 25 3 1917 r mav zvannya polkovnika Z bereznya keruye okremim divizionom 2 go Zapasnogo kavalerijskogo polku Nacionalni zmagannyaZ 1917 roku brav uchast u formuvanni nacionalnih zbrojnih sil Ukrayini U 1918 roci komandir vijskovoyi chastini na bilshovickomu fronti Pochergovo komanduvav kurenyami 27 go Kozeleckogo polku v Chernigovi 21 go pishogo Skvirskogo polku v Kiyevi dali pomichnik komandira 19 go Ovruckogo polku Na pochatku protigetmanskogo povstannya polk Olshevskogo skerovano proti sil Direktoriyi ne bazhayuchi voyuvati proti svoyih Ovruckij polk povernuvsya v Kiyiv Z prihodom do vladi Direktoriyi 7 u kadrovu diviziyu do yakoyi vhodiv 19 j Ovruckij polk ocholiv Mikola Shapoval Olshevskij buv u nogo zastupnikom Na pochatku lyutogo 1919 polk brav uchast u boyah za Berdichiv u berezni diviziya vidstupaye do Zhmerinki de chervonoarmijci prorvali front i rozdilili Armiyu UNR na dvi chastini Usya grupa Mikoli Shapovala potrapila v otochennya U kvitni voni perejshli Zbruch na teritoriyu Galichini Polkovnik Olshevskij keruye 3 m kurenem 16 go zagonu sho formuvavsya iz zalishkiv 7 yi diviziyi U travni 16 j zagin namagayetsya ovoloditi Kam yancem Podilskim sho zavershilosya nishivnoyu porazkoyu Ti chastini sho zalishilisya pereformovano v 3 yu diviziyu Odnu z pershih peremog diviziya zdobula v boyu za mistechko Shatava za 17 verst vid Kam yancya Zgodom diviziya zahopila Vapnyarku j vidbila sprobi revanshu sil Joni Yakira za cyu operaciyu 3 ya diviziya otrimala zvannya Zaliznoyi U 1919 roci komandir 9 go polku 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyi z chervnya pomichnik komandira diviziyi z zhovtnya zastupav hvorogo na tif komandira diviziyi O Udovichenka Uchasnik Pershogo Zimovogo pohodu Armiyi UNR 26 grudnya 1919 r zalizni rozbiti bilogvardijskoyu kinnotoyu vcilili zgrurtovani polkovnikom Stefanovim u 3 j kinnij polk U sichni 1920 roku priznachenij komandirom ukrayinskimi vijskovimi silami Umanshini 4 sichnya polkovnik Trutenko ocholyuye Lipoveckij garnizon Olshevskij Umanskij Todi v Umani vidavalisya gazeti vidozvi do vijska ta inteligenciyi do dobrovolchih voyakiv proteguvali comu Petro Dereshuk i Olshevskij U seredini sichnya 1920 umanskij garnizon zaznaye chergovoyi radyanizaciyi vid gajdamak otamana Voloha sered zaareshtovanih i Olshevskij Zvilnenij 19 bereznya pislya prihodu do Umani ukrayinskih vijskovih chastin Z 25 bereznya sluzhit bulavnim starshinoyu shtabu Volinskoyi diviziyi Pid chas polsko radyanskoyi vijni 1920 roku buv pomichnikom komandira 3 yi Zaliznoyi diviziyi Buv nachalnikom zalogi v Kam yanci Podilskomu Brav uchast u boyah na bilshovickomu fronti do listopada 1920 roku Z grudnya 1920 roku perebuvav u tabori Kalish Buv odnim z organizatoriv tabirnogo zhittya divizijnikiv chlenom tovaristva voyakiv Armiyi UNR Ukrayinskogo voyenno istorichnogo tovaristva ta chlenom upravi Ukrayinskoyi stanici v Kalishu 3 08 1921 r distav rang general horunzhogo 1923 roku pidvishenij u general horunzhogo zi starshinstvom iz 6 zhovtnya 1920 Piznishe zhiv u Lodzi zgodom v Poznani Polsha de i pomer PosilannyaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7