Сабов Євменій Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1 жовтня 1859 Верб'яж | |||
Помер | 1 листопада 1934 (75 років) Севлюш | |||
Діяльність | письменник, католицький священник, публіцист, adult educator, педагог, автор підручників | |||
Сфера роботи | d[1], d[1], публіцистика[1], політична діяльність[1] і освіта[d][1] | |||
Alma mater | Ужгородська греко-католицька богословська академія імені Теодора Ромжі (1881) | |||
Членство | Товариство св. Василя Великого і Російське культурно-просвітницьке товариство імені Олександра Духновича | |||
Конфесія | католицька церква[1] | |||
| ||||
Євме́ній Са́бов (1 жовтня 1859, Верб'яж, тепер Воловецького району на Закарпатті — 1 листопада 1934 м. Севлюш, тепер Закарпатської області) — греко-католицький священник і русофільський діяч на Закарпатті.
Біографічні відомості
Народився 1859 року в селі Верб'яж. Хресним батьком його був історик Дулишкович Іван.
Навчався в гімназіях в Ужгороді, Мукачевому, Пряшеві і Левочі. Закінчивши богословську семінарію в Ужгороді, служив священником в Арданові, а потім викладачем російської мови в Ужгородській гімназії. 1898 року переселився в Севлюш (нині Виноградів), став архідияконом. Був обраний «пожизненно» головою «Общества ім. О.Духновича».
Учитель руської мови Ужгородської гімназії (1887—1899), пізніше парох у Севлюші (нині Виноградів) та архідиякон угочанський.
1 червня 1930 в результаті вчиненого членом Української військової організації[] Федором Тацинцем в Ужгороді терористичного акту отримав важке поранення.
Літературна діяльність
Літературна діяльність розпочалася виданням посібника «Русская граматика и Читанка літературного язика Угро-Русских» (1890). В 1891 році викладав молитовник для дітей «Ангел-Хранитель». Тоді ж вийшла і його «Хрестоматія», а в 1894 році «Церковнословянская грамматика» угорською мовою (1894). Проводив значну громадсько-культурну роботу. Його статті до різних свят друкувалися в багатьох газетах і журналах.
Автор підручників:
- «Русская грамматика и читанка к изучению литературного языка угрорусских»
- «Церковно-славянская грамматика»
- «Хрестоматия церковно-славянских и угрорусских литературных памятников…» (1893)
- «Грамматика русского языка» (1924)
- «Очерки литературной деятельности и образования карпаторуссов» (1925).
Відстоював лінію відрубного місцевого варіанту літературної мови, спертого на язичіє, російську мову і закарпатські говірки. Граматика і правопис (рос. етимологічний) Сабова були ухвалені угорським урядом для шкіл, вона теж була урядовим підручником руської мови в усіх українських школах Пряшівщини.
Як культурний діяч, брав участь в освітньо-видавничому товаристві «Уніо», був співзасновником газети «Наука», а по першій світовій війні — Общества ім. О. Духновича (від 1923 його досмертний голова); редагував журнал «Карпатскій Свѣтъ» та ін. У міжвоєнні роки Сабов був найвпливовішою особою русофільського табору на Закарпатті. Для пропаганди своїх ідей «Общество», яке очолював Сабов, 9 жовтня 1932 року організувало в Мукачеві «Всенародный Карпаторусский Конгрес», який пройшов під лозунгами: «Да живет русский язык! Долой украинцев!»
На шкільному референдумі 1937 р., де батьки дітей «русинських» шкіл обирали між граматиками Панькевича та Сабова, більшість підтримала Сабова.
У Виноградові на парафіяльному будинку є меморіальна таблиця, на якій написано: «В цьому будинку жив священник Сабов Євменій Іванович (01.Х.1859 — 01.XI.1934). З 1898 року греко-католицький священник м. Севлюш, з 1917 року архідиакон Угочанський, просвітитель, публіцист, письменник і відомий русинський діяч». Вона викликає дискусії в місцевої громадськості.
Джерела та література
- Данилюк Д. Сабов Євменій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 413. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Німчук В. В. Сабов Євменій Іванович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Письменники і громадські діячі Виноградівщини. Сабов Євменій
- Научный Сборник в память Е. Сабова. — Ужгород, 1935. (рос.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sabov Primitki Sabov Yevmenij IvanovichNarodivsya1 zhovtnya 1859 1859 10 01 Verb yazhPomer1 listopada 1934 1934 11 01 75 rokiv SevlyushDiyalnistpismennik katolickij svyashennik publicist adult educator pedagog avtor pidruchnikivSfera robotid 1 d 1 publicistika 1 politichna diyalnist 1 i osvita d 1 Alma materUzhgorodska greko katolicka bogoslovska akademiya imeni Teodora Romzhi 1881 ChlenstvoTovaristvo sv Vasilya Velikogo i Rosijske kulturno prosvitnicke tovaristvo imeni Oleksandra DuhnovichaKonfesiyakatolicka cerkva 1 Yevme nij Sa bov 1 zhovtnya 1859 18591001 Verb yazh teper Voloveckogo rajonu na Zakarpatti 1 listopada 1934 m Sevlyush teper Zakarpatskoyi oblasti greko katolickij svyashennik i rusofilskij diyach na Zakarpatti Biografichni vidomostiNarodivsya 1859 roku v seli Verb yazh Hresnim batkom jogo buv istorik Dulishkovich Ivan Navchavsya v gimnaziyah v Uzhgorodi Mukachevomu Pryashevi i Levochi Zakinchivshi bogoslovsku seminariyu v Uzhgorodi sluzhiv svyashennikom v Ardanovi a potim vikladachem rosijskoyi movi v Uzhgorodskij gimnaziyi 1898 roku pereselivsya v Sevlyush nini Vinogradiv stav arhidiyakonom Buv obranij pozhiznenno golovoyu Obshestva im O Duhnovicha Uchitel ruskoyi movi Uzhgorodskoyi gimnaziyi 1887 1899 piznishe paroh u Sevlyushi nini Vinogradiv ta arhidiyakon ugochanskij 1 chervnya 1930 v rezultati vchinenogo chlenom Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi dzherelo Fedorom Tacincem v Uzhgorodi teroristichnogo aktu otrimav vazhke poranennya Literaturna diyalnistPopulyarna gramatika 1924 rik vidannya Literaturna diyalnist rozpochalasya vidannyam posibnika Russkaya gramatika i Chitanka literaturnogo yazika Ugro Russkih 1890 V 1891 roci vikladav molitovnik dlya ditej Angel Hranitel Todi zh vijshla i jogo Hrestomatiya a v 1894 roci Cerkovnoslovyanskaya grammatika ugorskoyu movoyu 1894 Provodiv znachnu gromadsko kulturnu robotu Jogo statti do riznih svyat drukuvalisya v bagatoh gazetah i zhurnalah Avtor pidruchnikiv Russkaya grammatika i chitanka k izucheniyu literaturnogo yazyka ugrorusskih Cerkovno slavyanskaya grammatika Hrestomatiya cerkovno slavyanskih i ugrorusskih literaturnyh pamyatnikov 1893 Grammatika russkogo yazyka 1924 Ocherki literaturnoj deyatelnosti i obrazovaniya karpatorussov 1925 Vidstoyuvav liniyu vidrubnogo miscevogo variantu literaturnoyi movi spertogo na yazichiye rosijsku movu i zakarpatski govirki Gramatika i pravopis ros etimologichnij Sabova buli uhvaleni ugorskim uryadom dlya shkil vona tezh bula uryadovim pidruchnikom ruskoyi movi v usih ukrayinskih shkolah Pryashivshini Yak kulturnij diyach brav uchast v osvitno vidavnichomu tovaristvi Unio buv spivzasnovnikom gazeti Nauka a po pershij svitovij vijni Obshestva im O Duhnovicha vid 1923 jogo dosmertnij golova redaguvav zhurnal Karpatskij Svѣt ta in U mizhvoyenni roki Sabov buv najvplivovishoyu osoboyu rusofilskogo taboru na Zakarpatti Dlya propagandi svoyih idej Obshestvo yake ocholyuvav Sabov 9 zhovtnya 1932 roku organizuvalo v Mukachevi Vsenarodnyj Karpatorusskij Kongres yakij projshov pid lozungami Da zhivet russkij yazyk Doloj ukraincev Na shkilnomu referendumi 1937 r de batki ditej rusinskih shkil obirali mizh gramatikami Pankevicha ta Sabova bilshist pidtrimala Sabova U Vinogradovi na parafiyalnomu budinku ye memorialna tablicya na yakij napisano V comu budinku zhiv svyashennik Sabov Yevmenij Ivanovich 01 H 1859 01 XI 1934 Z 1898 roku greko katolickij svyashennik m Sevlyush z 1917 roku arhidiakon Ugochanskij prosvititel publicist pismennik i vidomij rusinskij diyach Vona viklikaye diskusiyi v miscevoyi gromadskosti Dzherela ta literaturaDanilyuk D Sabov Yevmenij Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 413 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Nimchuk V V Sabov Yevmenij Ivanovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Pismenniki i gromadski diyachi Vinogradivshini Sabov Yevmenij Nauchnyj Sbornik v pamyat E Sabova Uzhgorod 1935 ros Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Czech National Authority Database d Track Q13550863