Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Общество імені Олександра Духновича Русское культурно просвѣтительное общество имени А В Духновича колись москвофільське

Товариство імені Олександра Духновича

Товариство імені Олександра Духновича

Общество імені Олександра Духновича (Русское культурно-просвѣтительное общество имени А. В. Духновича) — колись москвофільське, наразі русинофільське культорно-освітнє товариство на Закарпатті з центрами в Ужгороді й Пряшеві. Засноване 22 березня 1923 року в Мукачеві, де розташовувалося його Центральне Правління. Товариства імені Олександра Духновича — свого роду відроджене Товариство імені Святого Василія Великаго, яке австро-угорський уряд закрив 1902 року.

Общество імені Олександра Духновича
Товариство імені Олександра Духновича
На честьДухнович Олександр Васильович
Типкульторно-освітнє товариство
ЗасновникФенцик Степан
Засновано22 березня 1923
Мукачево
Розпущено1940 (в Угорщині)
1945 (у Словаччині)
Штаб-квартираМукачеве (до 1923)
Ужгород
Пряшів
Розташуванняimage Чехословаччина
image Угорщина
image Україна
Офіційні мовиязичіє

Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім.О.Духновича, створене 1994 р.. позиціонує себе як наступник діяльності історичного товариства, з акцентом на розвиток культури місцевих карпатських русинів.

Історія

Засноване 22 березня 1923 року в Мукачеві, за ініціативою Йосифа Камінського, Степана Фенцика як наступник Товариства імені Святого Василія Великаго, закрите австро-угорським урядом у 1902 році, а також як конкурентна установа проукраїнському товариству «Просвіта».

В установчих зборах взяли участь 163 делегати. Головою обрали о. Євменія Сабова (парох у Севлюші, нині Виноградів), секретарем — Степана Фенцика. До складу Центрального Правління увійшли Петро Петрігалла (пізніше міський староста Мукачева у 1924—1926, 1926—1931), Микола Драгула, директор, Мукачівської державної реальної гімназії у 1923/1924 — 1937/1938 роках. Инші діячі — Юліан Гаджеґа, Андрій Бродій, Михайло Демко, Едмунд Бачинський, Петро Гебей, Іван Бокшай. Також були обрані: Секретар-діловод — , шкільний інспектор в Ужгороді.

Членами Центрального правління одноголосно обрані:

  1. о. Гебей Петро, протоієрей.
  2. д-р , адвокат.
  3. д-р Сабов Симеон, канонік.
  4. , намісник.
  5. , священик.
  6. , священик.
  7. , шкільний інспектор.
  8. , учитель.
  9. , професор.
  10. д-р , референт шкільного відділу.
  11. , директор учительської семінарії.
  12. , професор.
  13. д-р , священик.
  14. , професор.
  15. , пенсіонер, учитель.
  16. , намісник.
  17. , священик.
  18. , учитель.
  19. , учитель.
  20. д-р , директор гімназії.

Заступниками членів Центрального правління вибрані:

  1. Бокшай Іван, намісник.
  2. , землевласник.
  3. , шкільний інспектор.
  4. , учитель.
  5. , учитель.
  6. , шкільний інспектор.
  7. , шкільний інспектор.
  8. , професор.
  9. , учителька.
  10. , учитель.
  11. , учитель.
  12. , учитель.
  13. , шкільний інспектор.
  14. , професор.

У члени контрольної комісії вибрані:

  1. , учитель.
  2. , урядник.
  3. Попович Олександр, урядник.

Другі збори відбулися 27 грудня 1923 року в Ужгороді. 13 липня 1923 року затвердили Статут Товариства. 1923 року Товариство придбано невеликий будинок в Ужгороді, де й розмістилося Центральне Правління (спочатку діяло в Мукачеві, потім — у Пряшеві).

У 1923—1924 роках Товариство почало видавати брошури, книги, часопис «Карпатський край», у 1925—1933 роках та в 1938 році — часопис «Карпатський світ». Було створено 12 секцій: науково-літературну, організаційно-освітню, видавничу, театральну, музичну, хорову, Спілку руських жінок, архівну, секцію Народних Будинків, спортивну, скаутів ім. Духновича, санітарно-гігієнічну.

1929 року організація мала у східній Словаччини 18 бібліотек, 13 драматичних гуртків, три оркестри та шість співочих груп. 1930 року пряшівська філія товариства юридично став незалежним від ужгородського центру, формально визнаючи старшинство підкарпатського Товариства. Нова Пряшівська організація діяла на території Чехословаччини за винятком Підкарпатської Русі. Станом на 1931 рік у Підкарпатській Русі Товариство мало 274 хати-читальні, 248 бібліотек, 155 театральних гуртків, 7 оркестрів, 26 струнних та 33 духових оркестри, 18 народних хорів. У час піку діяльності (1934) товариство мало 315 читалень, 16 народних домів, 76 хорів, 39 оркестрів, 19 спортових клубів, понад 200 аматорських театральних гуртків, видавництво популярних книг, науково-культурний місячник російською мовою («Карпатскій Свѣтъ», 1928—1933); воно відбувало т. зв. «Дни русской культуры». Видавнича і наукова праця була переважно в руках російських емігрантів, Товариство користувалося допомогою чехословацького уряду, а деякі його діячі мали так само підтримку угорського і польського урядів.

У 1939—1940 роках Товариство припинило свою діяльність в Ужгороді (угорська влада відмовилася далі підтримувати русофільство на Закарпатті), 1945 року — в Пряшеві.

1945 року після приєднання Закарпаття до СРСР суспільство було заборонено.

В 1990-і роки в Словаччині було створено Русинську культурно-просвітню спілку імені О. В. Духновича (словац. Rusínsky kultúrno-osvetový spolok Alexandra Duchnoviča).

Примітки

  1. Деятельность Общества имени Александра Духновича въ Мукачево. 22-20 марта 1922—1926. ВЫПУСКЪ 24. Центральнаго Правленія Русскаго культурно-просветительнаго общества имени Ал. Духновича въ 1925 году. Ужгородъ. Тіпографія «Школьная помощь», 1926.
  2. Деятельность Центральнаго Правленія Русскаго культурно-просветительнаго общества имени Ал. Духновича въ 1925 году. Ужгородъ. Тіпографія «Школьная помощь», 1926.
  3. Історії Мукачева чехословацької доби.
  4. Сообщение Президиума Жупанского управления в Мукачеве о назначении Петригалла Петра старостой города". — Лист 1. 7.Олексій Філіппов. Історії Мукачева чехословацької доби. Страница 113.
  5. Ottův slovník naučný nové doby: dodatky k velikému Ottovu slovníku… — Т. 4. — Часть 2 — С. 1036.
  6. . Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 10 листопада 2017.
  7. Деятельность Общества имени Александра Духновича въ Мукачево[недоступне посилання]. — Ужгородъ : Тіпографія «Школьная помощь», 1926. — С. 9.
  8. Paul R. Magocsi. The shaping of a national identity: Subcarpathian Rus', 1848—1948. Harvard Ukrainian series. Ukrainian Series. Harvard Ukrainian Research Institute Sources and Documents. CLS humanities e-book. Harvard University Press, 1978 — арк.640. Арк. 477. ISBN 0674805798, 9780674805798)
  9. Dragula, N.I. «Nemnogo vospominanii iz realnogo proshlogo.» Karpatorusskiia dostizhenia. Edited by Aleksandr V.Popov. Mukachevo, 1930, pp.122-144.
  10. Шманько І. І. Профільна старша школа як можливість задоволення освітніх потреб учнів з природничо-математичних дисциплін. [ 2010-10-27 у Wayback Machine.]

Джерела та література

Посилання

  • «Общество ім. О.Духновича» // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 352.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Obshestvo imeni Oleksandra Duhnovicha Russkoe kulturno prosvѣtitelnoe obshestvo imeni A V Duhnovicha kolis moskvofilske narazi rusinofilske kultorno osvitnye tovaristvo na Zakarpatti z centrami v Uzhgorodi j Pryashevi Zasnovane 22 bereznya 1923 roku v Mukachevi de roztashovuvalosya jogo Centralne Pravlinnya Tovaristva imeni Oleksandra Duhnovicha svogo rodu vidrodzhene Tovaristvo imeni Svyatogo Vasiliya Velikago yake avstro ugorskij uryad zakriv 1902 roku Obshestvo imeni Oleksandra DuhnovichaTovaristvo imeni Oleksandra DuhnovichaNa chestDuhnovich Oleksandr VasilovichTipkultorno osvitnye tovaristvoZasnovnikFencik StepanZasnovano22 bereznya 1923 MukachevoRozpusheno1940 v Ugorshini 1945 u Slovachchini Shtab kvartiraMukacheve do 1923 Uzhgorod PryashivRoztashuvannya Chehoslovachchina Ugorshina UkrayinaOficijni moviyazichiye Zakarpatske oblasne naukovo kulturologichne tovaristvo im O Duhnovicha stvorene 1994 r pozicionuye sebe yak nastupnik diyalnosti istorichnogo tovaristva z akcentom na rozvitok kulturi miscevih karpatskih rusiniv IstoriyaZasnovane 22 bereznya 1923 roku v Mukachevi za iniciativoyu Josifa Kaminskogo Stepana Fencika yak nastupnik Tovaristva imeni Svyatogo Vasiliya Velikago zakrite avstro ugorskim uryadom u 1902 roci a takozh yak konkurentna ustanova proukrayinskomu tovaristvu Prosvita V ustanovchih zborah vzyali uchast 163 delegati Golovoyu obrali o Yevmeniya Sabova paroh u Sevlyushi nini Vinogradiv sekretarem Stepana Fencika Do skladu Centralnogo Pravlinnya uvijshli Petro Petrigalla piznishe miskij starosta Mukacheva u 1924 1926 1926 1931 Mikola Dragula direktor Mukachivskoyi derzhavnoyi realnoyi gimnaziyi u 1923 1924 1937 1938 rokah Inshi diyachi Yulian Gadzhega Andrij Brodij Mihajlo Demko Edmund Bachinskij Petro Gebej Ivan Bokshaj Takozh buli obrani Sekretar dilovod shkilnij inspektor v Uzhgorodi Chlenami Centralnogo pravlinnya odnogolosno obrani o Gebej Petro protoiyerej d r advokat d r Sabov Simeon kanonik namisnik svyashenik svyashenik shkilnij inspektor uchitel profesor d r referent shkilnogo viddilu direktor uchitelskoyi seminariyi profesor d r svyashenik profesor pensioner uchitel namisnik svyashenik uchitel uchitel d r direktor gimnaziyi Zastupnikami chleniv Centralnogo pravlinnya vibrani Bokshaj Ivan namisnik zemlevlasnik shkilnij inspektor uchitel uchitel shkilnij inspektor shkilnij inspektor profesor uchitelka uchitel uchitel uchitel shkilnij inspektor profesor U chleni kontrolnoyi komisiyi vibrani uchitel uryadnik Popovich Oleksandr uryadnik Drugi zbori vidbulisya 27 grudnya 1923 roku v Uzhgorodi 13 lipnya 1923 roku zatverdili Statut Tovaristva 1923 roku Tovaristvo pridbano nevelikij budinok v Uzhgorodi de j rozmistilosya Centralne Pravlinnya spochatku diyalo v Mukachevi potim u Pryashevi U 1923 1924 rokah Tovaristvo pochalo vidavati broshuri knigi chasopis Karpatskij kraj u 1925 1933 rokah ta v 1938 roci chasopis Karpatskij svit Bulo stvoreno 12 sekcij naukovo literaturnu organizacijno osvitnyu vidavnichu teatralnu muzichnu horovu Spilku ruskih zhinok arhivnu sekciyu Narodnih Budinkiv sportivnu skautiv im Duhnovicha sanitarno gigiyenichnu 1929 roku organizaciya mala u shidnij Slovachchini 18 bibliotek 13 dramatichnih gurtkiv tri orkestri ta shist spivochih grup 1930 roku pryashivska filiya tovaristva yuridichno stav nezalezhnim vid uzhgorodskogo centru formalno viznayuchi starshinstvo pidkarpatskogo Tovaristva Nova Pryashivska organizaciya diyala na teritoriyi Chehoslovachchini za vinyatkom Pidkarpatskoyi Rusi Stanom na 1931 rik u Pidkarpatskij Rusi Tovaristvo malo 274 hati chitalni 248 bibliotek 155 teatralnih gurtkiv 7 orkestriv 26 strunnih ta 33 duhovih orkestri 18 narodnih horiv U chas piku diyalnosti 1934 tovaristvo malo 315 chitalen 16 narodnih domiv 76 horiv 39 orkestriv 19 sportovih klubiv ponad 200 amatorskih teatralnih gurtkiv vidavnictvo populyarnih knig naukovo kulturnij misyachnik rosijskoyu movoyu Karpatskij Svѣt 1928 1933 vono vidbuvalo t zv Dni russkoj kultury Vidavnicha i naukova pracya bula perevazhno v rukah rosijskih emigrantiv Tovaristvo koristuvalosya dopomogoyu chehoslovackogo uryadu a deyaki jogo diyachi mali tak samo pidtrimku ugorskogo i polskogo uryadiv U 1939 1940 rokah Tovaristvo pripinilo svoyu diyalnist v Uzhgorodi ugorska vlada vidmovilasya dali pidtrimuvati rusofilstvo na Zakarpatti 1945 roku v Pryashevi 1945 roku pislya priyednannya Zakarpattya do SRSR suspilstvo bulo zaboroneno V 1990 i roki v Slovachchini bulo stvoreno Rusinsku kulturno prosvitnyu spilku imeni O V Duhnovicha slovac Rusinsky kulturno osvetovy spolok Alexandra Duchnovica PrimitkiDeyatelnost Obshestva imeni Aleksandra Duhnovicha v Mukachevo 22 20 marta 1922 1926 VYPUSK 24 Centralnago Pravleniya Russkago kulturno prosvetitelnago obshestva imeni Al Duhnovicha v 1925 godu Uzhgorod Tipografiya Shkolnaya pomosh 1926 Deyatelnost Centralnago Pravleniya Russkago kulturno prosvetitelnago obshestva imeni Al Duhnovicha v 1925 godu Uzhgorod Tipografiya Shkolnaya pomosh 1926 Istoriyi Mukacheva chehoslovackoyi dobi Soobshenie Prezidiuma Zhupanskogo upravleniya v Mukacheve o naznachenii Petrigalla Petra starostoj goroda List 1 7 Oleksij Filippov Istoriyi Mukacheva chehoslovackoyi dobi Stranica 113 Ottuv slovnik naucny nove doby dodatky k velikemu Ottovu slovniku T 4 Chast 2 S 1036 Arhiv originalu za 30 travnya 2013 Procitovano 10 listopada 2017 Deyatelnost Obshestva imeni Aleksandra Duhnovicha v Mukachevo nedostupne posilannya Uzhgorod Tipografiya Shkolnaya pomosh 1926 S 9 Paul R Magocsi The shaping of a national identity Subcarpathian Rus 1848 1948 Harvard Ukrainian series Ukrainian Series Harvard Ukrainian Research Institute Sources and Documents CLS humanities e book Harvard University Press 1978 ark 640 Ark 477 ISBN 0674805798 9780674805798 Dragula N I Nemnogo vospominanii iz realnogo proshlogo Karpatorusskiia dostizhenia Edited by Aleksandr V Popov Mukachevo 1930 pp 122 144 Shmanko I I Profilna starsha shkola yak mozhlivist zadovolennya osvitnih potreb uchniv z prirodnicho matematichnih disciplin 2010 10 27 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaKucheruk O S Obshestvo imeni Duhnovicha Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 514 ISBN 978 966 00 1061 1 Shtefan A Obshestvo im O Duhnovicha Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Rusin 2009 3 Encyclopedia of Rusyn History and Culture 2nd ed University of Toronto Press 2005 P 103 angl Posilannya Obshestvo im O Duhnovicha Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 352

Дата публікації:
Топ