Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хвороба Погоста (також відома як Гарячка Окельбо, Карельська гарячка) — ендемічна вірусна хвороба доброякісного клінічного перебігу. Багатьма науковцями вважається різновидом гарячки Сіндбіс. Прояви захворювання включають, як правило, висип, а також субфебрилітет та інші грипоподібні симптоми. У більшості випадків хвороба триває менше 5 днів. В окремих випадках у пацієнтів розвивається болючі артрити. Немає етіологічних засобів для лікування цієї хвороби.
| Хвороба Погоста | |
|---|---|
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Симптоми | гарячка, озноб, головний біль, міалгія, артралгія, висип і артрит |
| Причини | d |
| Метод діагностики | фізикальне обстеження і ІФА |
| Ведення | d |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | A92.8 |
Етимологія
Назва хвороби найімовірніше походить від терміну погост, що означав адміністративну одиницю в історії Швеції. Ця назва поширена у деяких регіонах Фінляндії і Швеції. У деяких районах Швеції її називають також гарячкою чи хворобою Окельбо, тоді як в Російській Федерації — карельською гарячкою. Також існують назви «серпнево-вереснева хвороба» і «комарина гарячка з висипом та артритом».
Історичні факти
Вперше незвичайну хворобу спостерігали в 1960-х роках у районі Окельбо в Швеції. На початку 1980-х років випадки зареєстровані у Фінляндії та СРСР. У 1982 році спалах відбувся в районі Окельбо з липня по вересень.
Етіологія
Існувала підозра, що хворобу спричинює Сіндбіс-подібний вірус з позитивним ланцюгом РНК, що належить до роду Alphavirus родини Togaviridae. У 2002 році під час спалаху хвороби Погоста у Фінляндії у пацієнтів було виділено на клітинах Vero такий вірус Edsbyn 5/82, що підтвердило цю гіпотезу. Він має капсулу з С-білка, що захищає віріони від фагоцитозу. На поверхні є шипи, за допомогою яких відбувається прикріплення вірусу до клітини-хазяїна. Вірус відрізняється низькою стійкістю і швидко гине під впливом несприятливих факторів довкілля.
Епідеміологічні особливості
Ця хвороба в основному зустрічається у східних частинах Фінляндії, західних районах Карелії, півночі Швеції. Джерелом інфекції є хворі люди, птиці. Специфічні переносники — комар A. communis і деякі інші види, мошки, мокреці. Захворювання реєструється в літньо-осінній період. Зв'язок захворюваності з певним географічним регіоном свідчить про можливість природної осередковості хвороби. Антитіла до вірусу у донорів крові виявлялися лише у жителів ендемічних районів Швеції, у тих донорів, які живуть на північ від 63-і й на південь від 60-ї паралелі, антитіл до збудника хвороби не виявлено. Типовим є зараження під час збору ягід восени. Захворювання розвивається переважно в осіб віком від 30 до 60 років, при цьому зараження дітей відбувається вкрай рідкісно. Після перенесеної хвороби формується стійкий імунітет, повторні випадки захворювання не описані.
Патогенез
Патогенез мало вивчений. Вхідними воротами інфекції є шкіра в області укусу комара. Поширення вірусу в організмі людини відбувається гематогенним шляхом, спричинюючи ураження суглобів і розвиток генералізованої екзантеми. Вірус тривало персистує в організмі. Антитіла IgM виявляються впродовж 4-х і більше років, що вказує на тривалу персистенцію вірусу в організмі.
Клінічні прояви
Хвороба починається гостро. З'являється озноб, висока гарячка, інтенсивний головний біль, частіше в скроневій і лобової областях, біль в очних яблуках, очницях, міалгії в литкових і поперекових м'язах, виразна гіперемія обличчя, слизової оболонки ротоглотки, ін'єкція склер. Виявляються значні артралгії.
Висип зустрічається у 96% випадків хвороби. Може передувати (за 1-2 дні) ураженню суглобів, може з'являтися одночасно або через 1-2 дня після цього. Він рясний, плямистого характеру, до 10 мм у діаметрі, не схильний до злиття, розташовується на всьому тілі. Надалі плями переходять у папули, а деякі з них змінюються везикулами. Висипання не супроводжуються появою свербежу та злиттям елементів. Висип виявляється на тулубі та кінцівках. Шкірні висипання можуть тривати від 5 до 10 днів. Після зникнення висипу видимих слідів на шкірі не залишається.
Симптоми інтоксикації найчастіше не виражені. Частіше спостерігається ураження великих суглобів (колінні, тазостегнові, ліктьові, променезап'ясткові), у вигляді мігруючого поліартриту, можуть пошкоджуватися й інші суглоби. Артралгії та артрити нередко зберігаються від 3 до 4 місяців, а іноді й до 2 років. Навіть за наявності болючості, припухлості та обмеження рухливості в суглобах не виявляється структурних змін у них. Проте при трансформації інфекції в хронічну форму можливі інвалідизуючі наслідки і втрата працездатності в результаті порушення функції суглобів.
Профілактика
Проводяться заходи по боротьбі з комарами, здійснюється індивідуальний захист від них, особливо під час польових робіт. Використовуються репеленти, протимоскітні сітки і пологи для захисту від укусів комарів.
Примітки
- Kurkela S, Manni T, Vaheri A, Vapalahti O (May 2004). «Causative agent of Pogosta disease isolated from blood and skin lesions». Emerg Infect Dis. 10 (5): 889—894. doi:10.3201/eid1005.030689. PMC 3323234. PMID 15200824 (англ.)
Джерела
- Kurkela S, Manni T, Vaheri A, Vapalahti O (May 2004). «Causative agent of Pogosta disease isolated from blood and skin lesions». Emerg Infect Dis. 10 (5): 889—894. doi:10.3201/eid1005.030689. PMC 3323234. PMID 15200824 (англ.)
Посилання
- Болезнь Окельбо [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvoroba Pogosta takozh vidoma yak Garyachka Okelbo Karelska garyachka endemichna virusna hvoroba dobroyakisnogo klinichnogo perebigu Bagatma naukovcyami vvazhayetsya riznovidom garyachki Sindbis Proyavi zahvoryuvannya vklyuchayut yak pravilo visip a takozh subfebrilitet ta inshi gripopodibni simptomi U bilshosti vipadkiv hvoroba trivaye menshe 5 dniv V okremih vipadkah u paciyentiv rozvivayetsya bolyuchi artriti Nemaye etiologichnih zasobiv dlya likuvannya ciyeyi hvorobi Hvoroba PogostaSpecialnistinfekcijni hvorobiSimptomigaryachka oznob golovnij bil mialgiya artralgiya visip i artritPrichinidMetod diagnostikifizikalne obstezhennya i IFAVedennyadKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 10A92 8EtimologiyaNazva hvorobi najimovirnishe pohodit vid terminu pogost sho oznachav administrativnu odinicyu v istoriyi Shveciyi Cya nazva poshirena u deyakih regionah Finlyandiyi i Shveciyi U deyakih rajonah Shveciyi yiyi nazivayut takozh garyachkoyu chi hvoroboyu Okelbo todi yak v Rosijskij Federaciyi karelskoyu garyachkoyu Takozh isnuyut nazvi serpnevo veresneva hvoroba i komarina garyachka z visipom ta artritom Istorichni faktiVpershe nezvichajnu hvorobu sposterigali v 1960 h rokah u rajoni Okelbo v Shveciyi Na pochatku 1980 h rokiv vipadki zareyestrovani u Finlyandiyi ta SRSR U 1982 roci spalah vidbuvsya v rajoni Okelbo z lipnya po veresen EtiologiyaIsnuvala pidozra sho hvorobu sprichinyuye Sindbis podibnij virus z pozitivnim lancyugom RNK sho nalezhit do rodu Alphavirus rodini Togaviridae U 2002 roci pid chas spalahu hvorobi Pogosta u Finlyandiyi u paciyentiv bulo vidileno na klitinah Vero takij virus Edsbyn 5 82 sho pidtverdilo cyu gipotezu Vin maye kapsulu z S bilka sho zahishaye virioni vid fagocitozu Na poverhni ye shipi za dopomogoyu yakih vidbuvayetsya prikriplennya virusu do klitini hazyayina Virus vidriznyayetsya nizkoyu stijkistyu i shvidko gine pid vplivom nespriyatlivih faktoriv dovkillya Epidemiologichni osoblivostiCya hvoroba v osnovnomu zustrichayetsya u shidnih chastinah Finlyandiyi zahidnih rajonah Kareliyi pivnochi Shveciyi Dzherelom infekciyi ye hvori lyudi ptici Specifichni perenosniki komar A communis i deyaki inshi vidi moshki mokreci Zahvoryuvannya reyestruyetsya v litno osinnij period Zv yazok zahvoryuvanosti z pevnim geografichnim regionom svidchit pro mozhlivist prirodnoyi oseredkovosti hvorobi Antitila do virusu u donoriv krovi viyavlyalisya lishe u zhiteliv endemichnih rajoniv Shveciyi u tih donoriv yaki zhivut na pivnich vid 63 i j na pivden vid 60 yi paraleli antitil do zbudnika hvorobi ne viyavleno Tipovim ye zarazhennya pid chas zboru yagid voseni Zahvoryuvannya rozvivayetsya perevazhno v osib vikom vid 30 do 60 rokiv pri comu zarazhennya ditej vidbuvayetsya vkraj ridkisno Pislya perenesenoyi hvorobi formuyetsya stijkij imunitet povtorni vipadki zahvoryuvannya ne opisani PatogenezPatogenez malo vivchenij Vhidnimi vorotami infekciyi ye shkira v oblasti ukusu komara Poshirennya virusu v organizmi lyudini vidbuvayetsya gematogennim shlyahom sprichinyuyuchi urazhennya suglobiv i rozvitok generalizovanoyi ekzantemi Virus trivalo persistuye v organizmi Antitila IgM viyavlyayutsya vprodovzh 4 h i bilshe rokiv sho vkazuye na trivalu persistenciyu virusu v organizmi Klinichni proyaviHvoroba pochinayetsya gostro Z yavlyayetsya oznob visoka garyachka intensivnij golovnij bil chastishe v skronevij i lobovoyi oblastyah bil v ochnih yablukah ochnicyah mialgiyi v litkovih i poperekovih m yazah virazna giperemiya oblichchya slizovoyi obolonki rotoglotki in yekciya skler Viyavlyayutsya znachni artralgiyi Visip zustrichayetsya u 96 vipadkiv hvorobi Mozhe pereduvati za 1 2 dni urazhennyu suglobiv mozhe z yavlyatisya odnochasno abo cherez 1 2 dnya pislya cogo Vin ryasnij plyamistogo harakteru do 10 mm u diametri ne shilnij do zlittya roztashovuyetsya na vsomu tili Nadali plyami perehodyat u papuli a deyaki z nih zminyuyutsya vezikulami Visipannya ne suprovodzhuyutsya poyavoyu sverbezhu ta zlittyam elementiv Visip viyavlyayetsya na tulubi ta kincivkah Shkirni visipannya mozhut trivati vid 5 do 10 dniv Pislya zniknennya visipu vidimih slidiv na shkiri ne zalishayetsya Simptomi intoksikaciyi najchastishe ne virazheni Chastishe sposterigayetsya urazhennya velikih suglobiv kolinni tazostegnovi liktovi promenezap yastkovi u viglyadi migruyuchogo poliartritu mozhut poshkodzhuvatisya j inshi suglobi Artralgiyi ta artriti neredko zberigayutsya vid 3 do 4 misyaciv a inodi j do 2 rokiv Navit za nayavnosti bolyuchosti pripuhlosti ta obmezhennya ruhlivosti v suglobah ne viyavlyayetsya strukturnih zmin u nih Prote pri transformaciyi infekciyi v hronichnu formu mozhlivi invalidizuyuchi naslidki i vtrata pracezdatnosti v rezultati porushennya funkciyi suglobiv ProfilaktikaProvodyatsya zahodi po borotbi z komarami zdijsnyuyetsya individualnij zahist vid nih osoblivo pid chas polovih robit Vikoristovuyutsya repelenti protimoskitni sitki i pologi dlya zahistu vid ukusiv komariv PrimitkiKurkela S Manni T Vaheri A Vapalahti O May 2004 Causative agent of Pogosta disease isolated from blood and skin lesions Emerg Infect Dis 10 5 889 894 doi 10 3201 eid1005 030689 PMC 3323234 PMID 15200824 angl DzherelaKurkela S Manni T Vaheri A Vapalahti O May 2004 Causative agent of Pogosta disease isolated from blood and skin lesions Emerg Infect Dis 10 5 889 894 doi 10 3201 eid1005 030689 PMC 3323234 PMID 15200824 angl PosilannyaBolezn Okelbo 2 chervnya 2021 u Wayback Machine ros