Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (липень 2023) |
Повалення Бірона — палацовий переворот, що відбувся в ніч з 8 на 9 листопада 1740, в ході якого регент Російської імперії Ернст Йоганн фон Бірон був повалений і заарештований у власній спальні в Літньому палаці.
| Повалення Бірона | |
| Країна |  Російська імперія |
|---|---|
| Попередник | Кондиції |
| Наступник | Палацовий переворот 1762 року |
| Дата й час | 9 листопада 1740 |
Призначення Бірона регентом
Відповідно до «Статуту про престолонаслідування» від 5 лютого 1722 року, створеному Петром I, перед смертю Анна Іванівна підписала заповіт, за яким престол успадкував син її племінниці Анни Леопольдівни з Мекленбурзького дому — Іван Антонович, який через вік (він був немовлям) не міг правити самостійно. Анна відмовилася передавати корону дочці Катерини I Єлизаветі Петрівні та 12-річному герцогу Голштинії Петеру Фрідріху — синові старшої дочки Петра Великого Анни Петрівни. Ернст Йоганн Бірон, фактичний правитель Росії та герцог Курляндії та Семигалії, за заповітом Анни ставав правителем-регентом до 17-річчя імператора Івана або, у разі його смерті, до 17-річчя іншої дитини Анни Леопольдівни та Антона Ульріха Брауншегського. З волі Анни Іванівни Бірон отримував необмежену владу у внутрішніх та зовнішніх справах, міг укладати міжнародні трактати від імені малолітнього імператора, бути головнокомандувачем армії та флоту, а також керувати фінансовою діяльністю держави.
Організатором змови проти Бірона був його найближчий соратник та довірена особа Бургард-Крістоф Мініх. Бірон на початку регентства неодноразово прагнув утримання влади всіма засобами. За свідченнями сучасників, Бірон нібито залякував батьків імператора і навіть після однієї зі сварок посадив принца Антона Ульріха під домашній арешт. За деякими даними, напередодні перевороту Бірон запитав Мініха, чи не доводилося йому робити якісь дії вночі. Почувши запитання, Мініх ледве зміг приховати своє хвилювання.
Переворот
Вночі 9 листопада 1740 року, отримавши напередодні схвалення Анни Леопольдівни, Мініх у супроводі відданих йому особисто гвардійців (трохи більше сотні людей) вирушив до резиденції регента. Є відомості, що 300 гвардійців, які мали охороняти Бірона, негайно перейшли на бік організаторів перевороту і не намагалися запобігти арешту регента. Солдати, яким Мініх оголосив, що планується арешт Бірона, нібито прокричали «ура». На ґанку Зимового палацу було залишено 40 гвардійців, які зайняли всі входи та виходи, після чого Мініх послав свого ад'ютанта Христофа Германа фон Манштейна з 80 солдатами заарештувати Бірона. За деякими даними, Мініх наказав Манштейну заарештувати 20 гвардійців Лейб-гвардії Преображенського полку, а у разі запеклого опору було наказано позбавити Бірона життя. За спогадами самого Манштейна, його солдати точно не знали, де знаходиться спальня Бірона, тому спочатку вони просто відчиняли одну за одною двері в приміщеннях палацу, скориставшись безтурботністю та недбалістю особистої гвардії Бірона. Зрештою Манштейн увірвався до спальні регента і розбудив його. За деякими відомостями, Бірон одразу поліз під ліжко, а потім, як описує Манштейн у своїх мемуарах, «…вставши, нарешті, на ноги і бажаючи звільнитися від цих людей, сипав удари кулаком праворуч і ліворуч; солдати відповідали йому сильними ударами прикладом, знову повалили його на землю, вклали в рот хустку, зв'язали йому руки шарфом одного офіцера і знесли його голого до гауптвахти, де його накрили солдатською шинеллю і поклали в карету фельдмаршала, що чекала тут».
Подальша доля Мініха
Бургард-Крістоф Мініх, який вирізнявся честолюбством і мріяв про просування кар'єрними сходами та звання верховного головнокомандувача російських військ, щиро розраховував на подяку Анни Леопольдівни та Антона Ульріха, які ставилися до Бірона з неприязню і побоювалися його. Втім, батьки імператора спочатку були налаштовані проти додаткового контролю над їхніми діями, оскільки постійно зазнавали утисків з боку Бірона і не бажали, щоб Мініх, який також мав жорсткий характер, обійняв посаду нового регента. Незабаром отець імператора принц Антон Ульріх Брауншвейгський отримав чин генералісімуса замість Мініха, що стало для останнього сильним психологічним ударом. Державні ж справи опинилися у віданні Андрія Остермана, якому довіряла брауншвейзька сім'я. Через короткий час Анна Леопольдівна була оголошена Великою княгинею та Правителькою Російської імперії до повноліття імператора Івана VI Антоновича. Христофор Мініх, не дочекавшись регалій, на початку 1741 р. зважився на радикальний крок і подав прохання про відставку. Мабуть, він розраховував, що цей крок сприятиме пом'якшенню позицій батьків Івана Антоновича. Правителька, тільки-но побачивши прохання, без вагань задовольнила прохання Мініха і відправила його у відставку.
Вплив Остермана
Одним з тих, хто зберіг колишнє привілейоване становище і навіть придбав нові політичні дивіденди після палацового перевороту 1740 року, був Андрій Остерман, який у роки фаворитизму Бірона був його ключовим радником з низки значних питань державного управління та очолював заснований з його ж уряд. Анна Леопольдівна не обмежила привілеїв Остермана і зберегла за ним всі його адміністративні посади, хоча є припущення, що Остерман був в курсі перевороту, що готувався проти регента Бірона і знав його приблизну дату. Надалі Остерман, який став близьким радником Анни Леопольдівни, неодноразово попереджав матір Івана VI про змову, яку планувала Єлизавета Петрівна, але всі його попередження залишалися представниками Брауншвейзького дому без належної уваги.
Опис у Пікуля
Ось як описує момент нічного перевороту письменник Валентин Пікуль у романі «Слово і справа» (книга 2) (опираючись багато в чому на відомості зі спогадів Манштейна):
. . . Солдати варти, мабуть, заблукали. Манштейн вирішив діяти поодинці. На жаль, він опинився по той бік ліжка, де лежала горбуниха. А сам регент зістрибнув з іншого боку і почав ховатися під ліжко.
— Караул! — волав він несамовито. — До мене… врятуйте! — Караул іде за мною, — відповів Манштейн. По колу кімнати, застеленої червоним килимом, він оббіг цілий альков і тріснув Бірона по зубах. Удар могутнього Алківіада був такий сильний, що регент відлетів до стіни. Але розпач надав йому бадьорості. Він кинувся на Манштейна з кулаками і відразу потрапив у нерозривні кліщі обіймів Мініхового ад'ютанта. Бірон кусав Манштейна, плювався йому в обличчя, але Манштейн стійко втримав його доти, доки не прибігли солдати. — Беріть його… тягніть! — гукнув він. Бірон ще боронився. Хтось із солдатів, недовго думаючи, посунув його прикладом по голові. Інший повалив його додолу, притиснув до підлоги. Третій сунув у рот Бірону кулак, щоб регент не репетував. — Давай хустку, — сказав драбант-ветеран. У рота регентові забили кляп. Офіцер зірвав із себе шарф і зв'язав їм руки герцога за спиною. Бірон був у спідній білизні, обшитий мереживами-блондами. Манштейн одягати його по-зимовому не велів:
— Якщо зараз замерз, то в Сибіру відігріється… тягни!...
Дружина Бірона
Відомо, що солдати, послані заарештовувати Бірона, не отримали наказу щодо дружини регента , яка, скориставшись метушні у зв'язку зі побиттям свого чоловіка, вибігла з палацу в одній нічній сорочці. Гвардійцям вдалося зловити її, і вони привели її до Манштейна, спитавши, що з нею робити. Манштейн наказав везти її разом із поваленим чоловіком у Зимовий палац, але гвардійці, зіткнувшись з лютим опором Бенігни, залишили її в снігу. Вона пролежала в кучугурі деякий час, поки хтось з офіцерів не виявив її та не наказав везти її в ув'язнення до Зимового палацу за чоловіком.
Доля Бірона та його братів
Після перших допитів Бірона разом із дружиною та сином Петером фон Біроном ув'язнили у Шліссельбурзькій фортеці. Було створено спеціальну слідчу комісію, яка мала розслідувати «злочини» Бірона як у період фаворитизму, і під час нетривалого регентства. У результаті після п'яти місяців роботи комісії суд засудив Бірона до четвертування, яке незабаром за рішенням Анни Леопольдівни було замінено позбавленням усіх посад та заслання до Пелима. Майно Бірона за рішенням суду було конфісковано, а самому екс-регентові на засланні визначалися «кормові» розміром 15 рублів на день (включаючи витрати на прислугу).
Внаслідок перевороту постраждали та брати Ернста Йоганна фон Бірона. Зокрема, його молодшого брата також уклали в Шліссельбурзьку фортецю, після чого під час слідства було визнано співучасником брата і заслано до . Інший брат, , який перебував на посаді генерал-губернатора Москви, був заарештований і під найсуворішою вартою переведений до Риги, де в секретній в'язниці Ризького замку був допитований. Незабаром, після завершення процедури дізнання в червні 1741 року він був відправлений на заслання до Середньоколимська.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2023 Povalennya Birona palacovij perevorot sho vidbuvsya v nich z 8 na 9 listopada 1740 v hodi yakogo regent Rosijskoyi imperiyi Ernst Jogann fon Biron buv povalenij i zaareshtovanij u vlasnij spalni v Litnomu palaci Povalennya Birona Krayina Rosijska imperiya PoperednikKondiciyi NastupnikPalacovij perevorot 1762 roku Data j chas9 listopada 1740Priznachennya Birona regentomVidpovidno do Statutu pro prestolonasliduvannya vid 5 lyutogo 1722 roku stvorenomu Petrom I pered smertyu Anna Ivanivna pidpisala zapovit za yakim prestol uspadkuvav sin yiyi pleminnici Anni Leopoldivni z Meklenburzkogo domu Ivan Antonovich yakij cherez vik vin buv nemovlyam ne mig praviti samostijno Anna vidmovilasya peredavati koronu dochci Katerini I Yelizaveti Petrivni ta 12 richnomu gercogu Golshtiniyi Peteru Fridrihu sinovi starshoyi dochki Petra Velikogo Anni Petrivni Ernst Jogann Biron faktichnij pravitel Rosiyi ta gercog Kurlyandiyi ta Semigaliyi za zapovitom Anni stavav pravitelem regentom do 17 richchya imperatora Ivana abo u razi jogo smerti do 17 richchya inshoyi ditini Anni Leopoldivni ta Antona Ulriha Braunshegskogo Z voli Anni Ivanivni Biron otrimuvav neobmezhenu vladu u vnutrishnih ta zovnishnih spravah mig ukladati mizhnarodni traktati vid imeni malolitnogo imperatora buti golovnokomanduvachem armiyi ta flotu a takozh keruvati finansovoyu diyalnistyu derzhavi Organizatorom zmovi proti Birona buv jogo najblizhchij soratnik ta dovirena osoba Burgard Kristof Minih Biron na pochatku regentstva neodnorazovo pragnuv utrimannya vladi vsima zasobami Za svidchennyami suchasnikiv Biron nibito zalyakuvav batkiv imperatora i navit pislya odniyeyi zi svarok posadiv princa Antona Ulriha pid domashnij aresht Za deyakimi danimi naperedodni perevorotu Biron zapitav Miniha chi ne dovodilosya jomu robiti yakis diyi vnochi Pochuvshi zapitannya Minih ledve zmig prihovati svoye hvilyuvannya PerevorotVnochi 9 listopada 1740 roku otrimavshi naperedodni shvalennya Anni Leopoldivni Minih u suprovodi viddanih jomu osobisto gvardijciv trohi bilshe sotni lyudej virushiv do rezidenciyi regenta Ye vidomosti sho 300 gvardijciv yaki mali ohoronyati Birona negajno perejshli na bik organizatoriv perevorotu i ne namagalisya zapobigti areshtu regenta Soldati yakim Minih ogolosiv sho planuyetsya aresht Birona nibito prokrichali ura Na ganku Zimovogo palacu bulo zalisheno 40 gvardijciv yaki zajnyali vsi vhodi ta vihodi pislya chogo Minih poslav svogo ad yutanta Hristofa Germana fon Manshtejna z 80 soldatami zaareshtuvati Birona Za deyakimi danimi Minih nakazav Manshtejnu zaareshtuvati 20 gvardijciv Lejb gvardiyi Preobrazhenskogo polku a u razi zapeklogo oporu bulo nakazano pozbaviti Birona zhittya Za spogadami samogo Manshtejna jogo soldati tochno ne znali de znahoditsya spalnya Birona tomu spochatku voni prosto vidchinyali odnu za odnoyu dveri v primishennyah palacu skoristavshis bezturbotnistyu ta nedbalistyu osobistoyi gvardiyi Birona Zreshtoyu Manshtejn uvirvavsya do spalni regenta i rozbudiv jogo Za deyakimi vidomostyami Biron odrazu poliz pid lizhko a potim yak opisuye Manshtejn u svoyih memuarah vstavshi nareshti na nogi i bazhayuchi zvilnitisya vid cih lyudej sipav udari kulakom pravoruch i livoruch soldati vidpovidali jomu silnimi udarami prikladom znovu povalili jogo na zemlyu vklali v rot hustku zv yazali jomu ruki sharfom odnogo oficera i znesli jogo gologo do gauptvahti de jogo nakrili soldatskoyu shinellyu i poklali v karetu feldmarshala sho chekala tut Podalsha dolya MinihaBurgard Kristof Minih yakij viriznyavsya chestolyubstvom i mriyav pro prosuvannya kar yernimi shodami ta zvannya verhovnogo golovnokomanduvacha rosijskih vijsk shiro rozrahovuvav na podyaku Anni Leopoldivni ta Antona Ulriha yaki stavilisya do Birona z nepriyaznyu i poboyuvalisya jogo Vtim batki imperatora spochatku buli nalashtovani proti dodatkovogo kontrolyu nad yihnimi diyami oskilki postijno zaznavali utiskiv z boku Birona i ne bazhali shob Minih yakij takozh mav zhorstkij harakter obijnyav posadu novogo regenta Nezabarom otec imperatora princ Anton Ulrih Braunshvejgskij otrimav chin generalisimusa zamist Miniha sho stalo dlya ostannogo silnim psihologichnim udarom Derzhavni zh spravi opinilisya u vidanni Andriya Ostermana yakomu doviryala braunshvejzka sim ya Cherez korotkij chas Anna Leopoldivna bula ogoloshena Velikoyu knyagineyu ta Pravitelkoyu Rosijskoyi imperiyi do povnolittya imperatora Ivana VI Antonovicha Hristofor Minih ne dochekavshis regalij na pochatku 1741 r zvazhivsya na radikalnij krok i podav prohannya pro vidstavku Mabut vin rozrahovuvav sho cej krok spriyatime pom yakshennyu pozicij batkiv Ivana Antonovicha Pravitelka tilki no pobachivshi prohannya bez vagan zadovolnila prohannya Miniha i vidpravila jogo u vidstavku Vpliv OstermanaOdnim z tih hto zberig kolishnye privilejovane stanovishe i navit pridbav novi politichni dividendi pislya palacovogo perevorotu 1740 roku buv Andrij Osterman yakij u roki favoritizmu Birona buv jogo klyuchovim radnikom z nizki znachnih pitan derzhavnogo upravlinnya ta ocholyuvav zasnovanij z jogo zh uryad Anna Leopoldivna ne obmezhila privileyiv Ostermana i zberegla za nim vsi jogo administrativni posadi hocha ye pripushennya sho Osterman buv v kursi perevorotu sho gotuvavsya proti regenta Birona i znav jogo pribliznu datu Nadali Osterman yakij stav blizkim radnikom Anni Leopoldivni neodnorazovo poperedzhav matir Ivana VI pro zmovu yaku planuvala Yelizaveta Petrivna ale vsi jogo poperedzhennya zalishalisya predstavnikami Braunshvejzkogo domu bez nalezhnoyi uvagi Opis u PikulyaOs yak opisuye moment nichnogo perevorotu pismennik Valentin Pikul u romani Slovo i sprava kniga 2 opirayuchis bagato v chomu na vidomosti zi spogadiv Manshtejna Soldati varti mabut zablukali Manshtejn virishiv diyati poodinci Na zhal vin opinivsya po toj bik lizhka de lezhala gorbuniha A sam regent zistribnuv z inshogo boku i pochav hovatisya pid lizhko Karaul volav vin nesamovito Do mene vryatujte Karaul ide za mnoyu vidpoviv Manshtejn Po kolu kimnati zastelenoyi chervonim kilimom vin obbig cilij alkov i trisnuv Birona po zubah Udar mogutnogo Alkiviada buv takij silnij sho regent vidletiv do stini Ale rozpach nadav jomu badorosti Vin kinuvsya na Manshtejna z kulakami i vidrazu potrapiv u nerozrivni klishi obijmiv Minihovogo ad yutanta Biron kusav Manshtejna plyuvavsya jomu v oblichchya ale Manshtejn stijko vtrimav jogo doti doki ne pribigli soldati Berit jogo tyagnit guknuv vin Biron she boronivsya Htos iz soldativ nedovgo dumayuchi posunuv jogo prikladom po golovi Inshij povaliv jogo dodolu pritisnuv do pidlogi Tretij sunuv u rot Bironu kulak shob regent ne repetuvav Davaj hustku skazav drabant veteran U rota regentovi zabili klyap Oficer zirvav iz sebe sharf i zv yazav yim ruki gercoga za spinoyu Biron buv u spidnij bilizni obshitij merezhivami blondami Manshtejn odyagati jogo po zimovomu ne veliv Yaksho zaraz zamerz to v Sibiru vidigriyetsya tyagni Druzhina BironaVidomo sho soldati poslani zaareshtovuvati Birona ne otrimali nakazu shodo druzhini regenta yaka skoristavshis metushni u zv yazku zi pobittyam svogo cholovika vibigla z palacu v odnij nichnij sorochci Gvardijcyam vdalosya zloviti yiyi i voni priveli yiyi do Manshtejna spitavshi sho z neyu robiti Manshtejn nakazav vezti yiyi razom iz povalenim cholovikom u Zimovij palac ale gvardijci zitknuvshis z lyutim oporom Benigni zalishili yiyi v snigu Vona prolezhala v kuchuguri deyakij chas poki htos z oficeriv ne viyaviv yiyi ta ne nakazav vezti yiyi v uv yaznennya do Zimovogo palacu za cholovikom Dolya Birona ta jogo brativPislya pershih dopitiv Birona razom iz druzhinoyu ta sinom Peterom fon Bironom uv yaznili u Shlisselburzkij forteci Bulo stvoreno specialnu slidchu komisiyu yaka mala rozsliduvati zlochini Birona yak u period favoritizmu i pid chas netrivalogo regentstva U rezultati pislya p yati misyaciv roboti komisiyi sud zasudiv Birona do chetvertuvannya yake nezabarom za rishennyam Anni Leopoldivni bulo zamineno pozbavlennyam usih posad ta zaslannya do Pelima Majno Birona za rishennyam sudu bulo konfiskovano a samomu eks regentovi na zaslanni viznachalisya kormovi rozmirom 15 rubliv na den vklyuchayuchi vitrati na prislugu Vnaslidok perevorotu postrazhdali ta brati Ernsta Joganna fon Birona Zokrema jogo molodshogo brata takozh uklali v Shlisselburzku fortecyu pislya chogo pid chas slidstva bulo viznano spivuchasnikom brata i zaslano do Inshij brat yakij perebuvav na posadi general gubernatora Moskvi buv zaareshtovanij i pid najsuvorishoyu vartoyu perevedenij do Rigi de v sekretnij v yaznici Rizkogo zamku buv dopitovanij Nezabarom pislya zavershennya proceduri diznannya v chervni 1741 roku vin buv vidpravlenij na zaslannya do Serednokolimska Div takozhEpoha palacovih perevorotiv Yelizaveta Petrivna