Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мір'ям (Міріам) Бернштейн-Коган (спочатку Марія (Мар'єм) Яківна Бернштейн-Коган; 14 грудня 1895, Кишинів, Бессарабська губернія — 4 квітня 1991, Тель-Авів, Ізраїль) — єврейська театральна і кіноактриса, піонерка івритського театру у Палестині, художня керівниця першої професійної театральної трупи в країні, літераторка. Лауреатка Державної премії Ізраїлю (1975).
| Мір`ям Бернштейн-Коган | |
|---|---|
| מרים ברנשטיין-כהן | |
 | |
| Псевдо | Мария Александрова |
| Народилася | 14 грудня 1895 Кишинів, Бесарабська губернія,  Російська імперія |
| Померла | 4 квітня 1991 (95 років) Тель-Авів,  Ізраїль |
| Громадянство | |
| Діяльність | , актриса |
| Галузь | актор |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна і Вища школа Герцлія |
| Знання мов | іврит |
| Заклад | , Драматичний театр, , Камерний театр |
| Роки активності | 1918—1978 |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0077161 |
| |
Біографія
Марія (з 1907 року Міріам) Бернштейн-Коган народилася у Кишиневі в сім'ї відомого російського сіоністського діяча Якова Бернштейн-Когана та його дружини Леї-Доротеї Бернштейн-Коган. У дитинстві (1901—1907) жила з родиною у Харкові (відвідувала гімназію і брала участь у гімназійних театральних виставах), з 1907 по 1910 роки — у Палестині (вчилася в івритській гімназії «Герцлія» у Яффі), з 1911 року — знову в Кишиневі. Під час Кишинівського погрому 1903 року перебувала в місті; будинок Бернштейн-Коганів зазнав нападу натовпу погромників.
Закінчивши німецьку гімназію у Кишиневі, для отримання медичної освіти знову переїхала до Харкова, де з 1910 року функціонував Жіночий медичний інститут Харківського медичного товариства під керівництвом професора Василя Данилевського . Водночас відвідувала театральну студію Синельникова. Під час Першої світової війни служила сестрою милосердя у фронтовому госпіталі.
У 1917 році вийшла заміж за адвоката та закінчила Жіночий медичний інститут. М. Я. Бернштейн-Коган працювала лікарем у Києві (1918), звідки під час заворушень Громадянської війни тікала до Москви, де продовжила навчання у школі-студії Костянтина Станіславського і Володимира Немировича-Данченка при МХТ . Після закінчення театральної студії остаточно покинула медицину і почала театральну кар'єру під сценічним псевдонімом Марія Александрова. Вийшла заміж за актора Арона Гірша (Кіппера).
У травні 1921 року оселилася у підмандатній Палестині, де одразу ж приєдналася до першої у країні професійної театральної трупи «hаТеатрон hаІврі» (Єврейський театр), організованої кількома місяцями раніше (10 листопада 1920 року) актором театру на їдиші Давидом Давидовим (1890—1980).
Відразу ж була зайнята у головних ролях в постановках п'єс Генріка Ібсена " Нора ", Августа Стріндберга «Батько», С. Ф. Пшибишевського «У пошуках щастя», в перекладених з їдишу п'єсах «Порожня корчма» Переца Гіршбейна, «Міреле Ефрос» і «Сирітка Хася» Якова Гордіна, «Прапори перемоги» Довіда Пінського.
У кінці 1921 року, після несподіваного від'їзду Давидова з країни, Бернштейн-Коган очолила трупу, тепер перейменовану в «Театрон драматі» (Драматичний театр). З цього часу вона виступала і як провідна актриса театру і як режисер-постановник. Уже в 1922 році нею були поставлені «Як важливо бути серйозним» Оскара Вайлда, «Доктор Коген» Макса Нордау, «Ангел» Семена Юшкевича і класичні твори з репертуару театру того часу на їдиші — «Бог відплати» Шолома Аша, «Дібук» (між двох світів) Шлойме Ан-ського і «Важко бути євреєм» Шолом-Алейхема . На європейських гастролях театру (тепер під назвою «Театрон Ерец-Ісраелі» — Театр Землі Ізраїлю) у Берліні в 1923 році трупа привернула увагу Менахема Гнесина (1882—1952), який взяв на себе керівництво театром. У 1924 році ним було поставлено «Валтасар» (власна адаптація п'єси Х. Раше), а в 1925 році театр на чолі з М. Бернштейн-Коган і М. Гнєсіним повернувся до Палестини. У цьому ж році Бернштейн-Коган був поставлений «Уявний хворий» Мольєра, а через рік трупа припинила своє існування. У 1925 році заснувала і редагувала журнал «Театрон ве-Оманут» (театр і мистецтво, 1925—1928) — перше періодичне видання в підмандатній Палестині, присвячене театру.
У 1928 році виступала в різних східно-європейських містах, Південній Африці, потім оселилася в Ризі, де разом із чоловіком — актором Михайлом Гуром — до 1933 року грала в театрі на їдиші, а потім з усією родиною повернулася до Палестини.
М. Я. Бернштейн-Коган приєдналася до трупи театру «Камері» (Камерний театр) у Тель-Авіві, в якому особливий успіх їй принесла постановка у 1935 році класичної комедії театру на їдиші «Чаклунка» Абрама Гольдфадена . Протягом 1930-х років виступала з сольними концертами бессарабської єврейської пісні на їдиш і інших народних пісень на декількох мовах у різних країнах Європи. У 1925—1931 роках була членом кнесету представників (єврейського парламенту країни). Виступала також і як перекладачка літератури на іврит, залишила спогади про єврейське життя Кишинева, а після утворення Ізраїлю почала зніматися в кіно. Виконала головну роль у кінокартині «Історія з таксі» (Маасе беМоніт, 1956) режисера Ларрі Фріша (з Рафаелем Клячкіним і Шмуелем Роденськім у ролях), зіграла в «Королеві автостради» (Малкат hаКвіш, 1971) Менахема Ґолана (Глобуса), «Ні вдень ні вночі »(Ло беЙом ве ло беЛайла, 1972) Стівена Хілларда Стерна, « Дерев'яна конячка »(Сус Ец, 1976) Йоша Яки за книгою Йорама Канюка .
М. Бернштейн-Коган — авторка низки книг прози і поезії на івриті, кількох романів і мемуарів, а також перекладів на іврит творів світової літератури («Полтава» А. С. Пушкіна, 1945; «Патріот» Перл Бак, 1952; новели Гі де Мопассана, 1953). Серед книг — «В країні Офира» (1930), «Мефісто» (1938), «Пожежа» (1947), «Тиша» (вірші, 1961), «День у день» (розповіді, 1967), «Коріння у воді» (1976), «Як крапля в морі» (мемуари, 1971). Вірш М. Бернштейн-Коган «Ми, матері» в авторському перекладі на російську мову увійшло до збірки «Поети Ізраїлю» (Москва: Видавництво іноземної літератури, 1963).
Останні роки жила в кібуці Пальмахім із сином, а після його переїзду до США — в Рамат Ефалі.
Родина
- Сестра — Олена (Єлизавета) Яківна Коган-Бернштейн, була особистим лікарем письменника Володимира Набокова в Парижі .
- Другий чоловік (з 1921) — бессарабський актор Арон Хірш (Кіппер); їх син — актор Давид Бернштейн-Коган (рід. 1921).
- Третій чоловік (з 1929) — актор Міхаель Гур (1888–1967); дочка — акторка Авіва Гур (народ. 1933, Рига, її чоловік — актор Іцхак Міхаель Шило, 1920–2007).
- Брат батька (дядько М. Я. Бернштейн-Коган) — народоволець Лев Матвійович Коган-Бернштейн (1862–1889); його син (двоюрідний брат М. Я. Бернштейн-Коган) — есер, член Установчих зборів Матвій Львович Коган-Бернштейн (1886–1918). Сестра батька — доктор медицини Анна Матвіївна Бернштейн-Коган .
- Двоюрідний брат — радянський економіко-географ Сергій Володимирович Бернштейн-Коган (1886–1959).
- Троюрідний брат — зоолог і географ Лев Семенович Берг .
Примітки
- У свідоцтві про народження, виданому кишинівським раввинатом, указано 1894 рік народження.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 12 серпня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 7 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 7 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 7 березня 2020.
- Післямова до американського видання «Лоліти»[недоступне посилання]
Посилання
- Міріам Бернштейн-Коган в Лексиконі нової єврейської книги [недоступне посилання з Травень 2018]
- Історія івритського театру в Палестині та Ізраїлі (див. стор. 19-20) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mir yam Miriam Bernshtejn Kogan spochatku Mariya Mar yem Yakivna Bernshtejn Kogan 14 grudnya 1895 Kishiniv Bessarabska guberniya 4 kvitnya 1991 Tel Aviv Izrayil yevrejska teatralna i kinoaktrisa pionerka ivritskogo teatru u Palestini hudozhnya kerivnicya pershoyi profesijnoyi teatralnoyi trupi v krayini literatorka Laureatka Derzhavnoyi premiyi Izrayilyu 1975 Mir yam Bernshtejn Koganמרים ברנשטיין כהןPsevdoMariya AleksandrovaNarodilasya14 grudnya 1895 1895 12 14 Kishiniv Besarabska guberniya Rosijska imperiyaPomerla4 kvitnya 1991 1991 04 04 95 rokiv Tel Aviv IzrayilGromadyanstvoRosijska imperiya IzrayilDiyalnist aktrisaGaluzaktorAlma materHNU im V N Karazina i Visha shkola GercliyaZnannya movivritZaklad Dramatichnij teatr Kamernij teatrRoki aktivnosti1918 1978U shlyubi zdNagorodiIMDbID 0077161 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bernshtejn Kogan BiografiyaMariya z 1907 roku Miriam Bernshtejn Kogan narodilasya u Kishinevi v sim yi vidomogo rosijskogo sionistskogo diyacha Yakova Bernshtejn Kogana ta jogo druzhini Leyi Doroteyi Bernshtejn Kogan U ditinstvi 1901 1907 zhila z rodinoyu u Harkovi vidviduvala gimnaziyu i brala uchast u gimnazijnih teatralnih vistavah z 1907 po 1910 roki u Palestini vchilasya v ivritskij gimnaziyi Gercliya u Yaffi z 1911 roku znovu v Kishinevi Pid chas Kishinivskogo pogromu 1903 roku perebuvala v misti budinok Bernshtejn Koganiv zaznav napadu natovpu pogromnikiv Zakinchivshi nimecku gimnaziyu u Kishinevi dlya otrimannya medichnoyi osviti znovu pereyihala do Harkova de z 1910 roku funkcionuvav Zhinochij medichnij institut Harkivskogo medichnogo tovaristva pid kerivnictvom profesora Vasilya Danilevskogo Vodnochas vidviduvala teatralnu studiyu Sinelnikova Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhila sestroyu miloserdya u frontovomu gospitali U 1917 roci vijshla zamizh za advokata ta zakinchila Zhinochij medichnij institut M Ya Bernshtejn Kogan pracyuvala likarem u Kiyevi 1918 zvidki pid chas zavorushen Gromadyanskoyi vijni tikala do Moskvi de prodovzhila navchannya u shkoli studiyi Kostyantina Stanislavskogo i Volodimira Nemirovicha Danchenka pri MHT Pislya zakinchennya teatralnoyi studiyi ostatochno pokinula medicinu i pochala teatralnu kar yeru pid scenichnim psevdonimom Mariya Aleksandrova Vijshla zamizh za aktora Arona Girsha Kippera U travni 1921 roku oselilasya u pidmandatnij Palestini de odrazu zh priyednalasya do pershoyi u krayini profesijnoyi teatralnoyi trupi haTeatron haIvri Yevrejskij teatr organizovanoyi kilkoma misyacyami ranishe 10 listopada 1920 roku aktorom teatru na yidishi Davidom Davidovim 1890 1980 Vidrazu zh bula zajnyata u golovnih rolyah v postanovkah p yes Genrika Ibsena Nora Avgusta Strindberga Batko S F Pshibishevskogo U poshukah shastya v perekladenih z yidishu p yesah Porozhnya korchma Pereca Girshbejna Mirele Efros i Siritka Hasya Yakova Gordina Prapori peremogi Dovida Pinskogo U kinci 1921 roku pislya nespodivanogo vid yizdu Davidova z krayini Bernshtejn Kogan ocholila trupu teper perejmenovanu v Teatron dramati Dramatichnij teatr Z cogo chasu vona vistupala i yak providna aktrisa teatru i yak rezhiser postanovnik Uzhe v 1922 roci neyu buli postavleni Yak vazhlivo buti serjoznim Oskara Vajlda Doktor Kogen Maksa Nordau Angel Semena Yushkevicha i klasichni tvori z repertuaru teatru togo chasu na yidishi Bog vidplati Sholoma Asha Dibuk mizh dvoh svitiv Shlojme An skogo i Vazhko buti yevreyem Sholom Alejhema Na yevropejskih gastrolyah teatru teper pid nazvoyu Teatron Erec Israeli Teatr Zemli Izrayilyu u Berlini v 1923 roci trupa privernula uvagu Menahema Gnesina 1882 1952 yakij vzyav na sebe kerivnictvo teatrom U 1924 roci nim bulo postavleno Valtasar vlasna adaptaciya p yesi H Rashe a v 1925 roci teatr na choli z M Bernshtejn Kogan i M Gnyesinim povernuvsya do Palestini U comu zh roci Bernshtejn Kogan buv postavlenij Uyavnij hvorij Molyera a cherez rik trupa pripinila svoye isnuvannya U 1925 roci zasnuvala i redaguvala zhurnal Teatron ve Omanut teatr i mistectvo 1925 1928 pershe periodichne vidannya v pidmandatnij Palestini prisvyachene teatru U 1928 roci vistupala v riznih shidno yevropejskih mistah Pivdennij Africi potim oselilasya v Rizi de razom iz cholovikom aktorom Mihajlom Gurom do 1933 roku grala v teatri na yidishi a potim z usiyeyu rodinoyu povernulasya do Palestini M Ya Bernshtejn Kogan priyednalasya do trupi teatru Kameri Kamernij teatr u Tel Avivi v yakomu osoblivij uspih yij prinesla postanovka u 1935 roci klasichnoyi komediyi teatru na yidishi Chaklunka Abrama Goldfadena Protyagom 1930 h rokiv vistupala z solnimi koncertami bessarabskoyi yevrejskoyi pisni na yidish i inshih narodnih pisen na dekilkoh movah u riznih krayinah Yevropi U 1925 1931 rokah bula chlenom knesetu predstavnikiv yevrejskogo parlamentu krayini Vistupala takozh i yak perekladachka literaturi na ivrit zalishila spogadi pro yevrejske zhittya Kishineva a pislya utvorennya Izrayilyu pochala znimatisya v kino Vikonala golovnu rol u kinokartini Istoriya z taksi Maase beMonit 1956 rezhisera Larri Frisha z Rafaelem Klyachkinim i Shmuelem Rodenskim u rolyah zigrala v Korolevi avtostradi Malkat haKvish 1971 Menahema Golana Globusa Ni vden ni vnochi Lo beJom ve lo beLajla 1972 Stivena Hillarda Sterna Derev yana konyachka Sus Ec 1976 Josha Yaki za knigoyu Jorama Kanyuka M Bernshtejn Kogan avtorka nizki knig prozi i poeziyi na ivriti kilkoh romaniv i memuariv a takozh perekladiv na ivrit tvoriv svitovoyi literaturi Poltava A S Pushkina 1945 Patriot Perl Bak 1952 noveli Gi de Mopassana 1953 Sered knig V krayini Ofira 1930 Mefisto 1938 Pozhezha 1947 Tisha virshi 1961 Den u den rozpovidi 1967 Korinnya u vodi 1976 Yak kraplya v mori memuari 1971 Virsh M Bernshtejn Kogan Mi materi v avtorskomu perekladi na rosijsku movu uvijshlo do zbirki Poeti Izrayilyu Moskva Vidavnictvo inozemnoyi literaturi 1963 Ostanni roki zhila v kibuci Palmahim iz sinom a pislya jogo pereyizdu do SShA v Ramat Efali RodinaSestra Olena Yelizaveta Yakivna Kogan Bernshtejn bula osobistim likarem pismennika Volodimira Nabokova v Parizhi Drugij cholovik z 1921 bessarabskij aktor Aron Hirsh Kipper yih sin aktor David Bernshtejn Kogan rid 1921 Tretij cholovik z 1929 aktor Mihael Gur 1888 1967 dochka aktorka Aviva Gur narod 1933 Riga yiyi cholovik aktor Ichak Mihael Shilo 1920 2007 Brat batka dyadko M Ya Bernshtejn Kogan narodovolec Lev Matvijovich Kogan Bernshtejn 1862 1889 jogo sin dvoyuridnij brat M Ya Bernshtejn Kogan eser chlen Ustanovchih zboriv Matvij Lvovich Kogan Bernshtejn 1886 1918 Sestra batka doktor medicini Anna Matviyivna Bernshtejn Kogan Dvoyuridnij brat radyanskij ekonomiko geograf Sergij Volodimirovich Bernshtejn Kogan 1886 1959 Troyuridnij brat zoolog i geograf Lev Semenovich Berg PrimitkiU svidoctvi pro narodzhennya vidanomu kishinivskim ravvinatom ukazano 1894 rik narodzhennya Arhiv originalu za 12 chervnya 2011 Procitovano 12 serpnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2020 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 7 bereznya 2020 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 7 bereznya 2020 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 7 bereznya 2020 Pislyamova do amerikanskogo vidannya Loliti nedostupne posilannya PosilannyaMiriam Bernshtejn Kogan v Leksikoni novoyi yevrejskoyi knigi nedostupne posilannya z Traven 2018 Istoriya ivritskogo teatru v Palestini ta Izrayili div stor 19 20 3 bereznya 2016 u Wayback Machine