Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палац «Під Кшиштофорами», в народі "Кшиштофори " або неправильно «під Кшиштофорами» — історична кам'яниця в Кракові на вул. Щепанська, 2 на розі Ринку Головного, 35. Це відділення Історичного музею міста Кракова.
| Палац «Під Кшиштофорами» | |
|---|---|
 | |
| 50°03′45″ пн. ш. 19°56′11″ сх. д. / 50.062500000028° пн. ш. 19.936388890028° сх. д.Координати: 50°03′45″ пн. ш. 19°56′11″ сх. д. / 50.062500000028° пн. ш. 19.936388890028° сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Розташування | Краків |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі |
  Палац «Під Кшиштофорами» Палац «Під Кшиштофорами» (Польща) | |
 Палац «Під Кшиштофорами» у Вікісховищі | |
Назва палацу походить від фігури св. Христофора, яка приблизно з 1380 р. була розміщена на кутовому фасаді кам'яниці.
Історія
Ймовірно, будівля була тут у другій половині XIII ст. Частину нинішнього палацу «Під Кшиштофорами» складає середньовічний будинок, що займає кутову ділянку. Найдавнішим мурованим об'єктом ділянки була вежа квадратної форми зі стороною 10 м, споруджена посередині довжини ділянки. Від будівлі, крім кам'яних стін, збереглося цегляне обрамлення отвору зі східного боку. До середини XIV століття вежа була включена до вищезгаданого просторого будинку, що складався з передньої частини та флігеля вздовж вулиці Щепанської. Близько 1380 р. з'явилася кам'яна фігура св. Христофора, ймовірно, розташована на фасаді та стильово пов'язала будівлю з празьким мистецтвом Парлера. Першими відомими власниками будівлі були Спициміри в 14 столітті та Цірли в першій чверті 15 століття. У 1423 році будинок згадується як «великий», і з того часу до середини XVI століття він залишався в руках патриціанської родини Морштинів (тому його також називали Морштинським будинком). На межі XVI—XVII століть тут діяла одна з найстаріших аптек Кракова.
У 1644 році кам'яницю та сусідні будинки придбав надвірний маршалок Владислава IV Адам Казановський, який зробив їх резиденцією та планував перетворити на королівську резиденцію. Перебудова в стилі бароко була здійснена за проєктом Вавжинця Сенеша, який звів будівлю палацу в Г-подібному плані та прикрасив її клуатром і аркадною галереєю, що збереглися донині. З цього періоду також збереглися релікти старих готичних кам'яниць.
Під час навали шведів палац був серйозно спустошений. Після 1680 року власником резиденції став . За його наказом у 1682—1684 роках була проведена ґрунтовна перебудова. Наприкінці XVII століття його перебудував італійський архітектор , а ліпнину та оздоблення виконав італійський скульптор Бальтазар Фонтана. Тоді були створені ліпнини (зображують, серед іншого, падіння Фаетона) в кабінеті з дзеркальним склепінням. У XVIII столітті це приміщення служило палацовою каплицею. Представницький характер будівлі підкреслював розкішний зал, колонада у внутрішньому дворі та великі кімнати на першому поверсі бельетаж). Після 1726 року були проведені подальші архітектурні роботи, пов'язані з реконструкцією будівлі. В результаті фасад палацу набув рис бароко. Вона також була облицьована каменем, а браму прикрашав бароковий портал. Змін зазнали й інтер'єри резиденції, які були прикрашені поліхромним декором, що зберігся до наших часів у деяких кімнатах першого та третього поверхів. Захоплення сучасників викликало також обладнання, що прикрашало палати палацу. Саме у «Кшиштофорів» меблі були орендовані на Вавелі у зв'язку з церемоніями коронації Августа II.
Палац досить часто змінював власників та орендарів. Окрім уже згаданих, це були ; після зречення з престолу тут жив Ян Казимир, а пізніше Міхал Корибут Вишневецький. У 1775—1782 роках, після повернення з Калуги, в палаці проживав єпископ Каєтан Ігнацій Солтик. Коли в 1809 р. Краків звільнили польські війська на чолі з князем Юзефом Понятовським, будинок став штабом генерального штабу. Особливо часто власники палацу змінювалися в ХІХ столітті. У цей період на першому поверсі досить тривалий час містилася друкарня "Час ", а Антоній Гавелка також тримав там колоніальну крамницю та популярний у Кракові «сніданковий бізнес».
У якийсь момент над будівлею нависла дуже серйозна небезпека. У 1912 році палац став власністю будівельної фірми, яка вирішила знести старий будинок, щоб на його місці звести прибуткову кам'яницю. Краківська громадська думка рішуче протестувала проти цього проєкту на чолі з . Протест виявився вдалим і, на щастя, до знесення не дійшло. У 1916 році палац відновлено за проєктом Вацлава Кшижановського. Після початку Першої світової війни тут розміщувалися квартири добровольчих військових частин — польських легіонів. У 1918 році палац перейшов у власність Державної скарбниці. У 1919 році в будинку розмістилася Польська урядова комісія. Після ремонту в ньому розміщувалася дирекція громадських робіт.
З «Кшиштофорами» пов'язана також галерея Кшиштофорів, яка розташована у підвалах. На початку 30-х років XX ст. тут було створено «Групу краківську», асоціацію художників, яка діяла до 1937 року, а потім відновила свою діяльність у 1958 році. У 1961 році Тадеуш Кантор переніс свій театр «Крікот 2», заснований у 1955 році в Будинку художників, до підвалу палацу, а в 1980 році він переніс його до резиденції на вулиці Канонічій, 5 у Кракові.
З середини 1960-х рр. в будівлі розташований Історичний музей міста Кракова.
Щороку в Кшиштофорах відбувається післяконкурсна виставка краківських вертепів.
-
![image]()
Палац "Під Кшиштофорами" (2008). -
![image]()
Нова скульптура св. Христофора. Розроблено проф. . Відкритий 23 липня 2021 року. -
![image]()
Пам'ятник краківській крамарці Медзянні. Розроблено проф. Олександром Сливою. Відкрито 17 грудня 2021 року. На фасаді від пл. Щепанської.
Виноски
- Реєстр пам'яток
- Waldemar Komorowski, KAMIENICE I PAŁACE RYNKU KRAKOWSKIEGO W ŚREDNIOWIECZU, , t. LXVJH, 2002, ISSN 0080-3499 , s.64-66
- Marek Żukow-Karczewski, Pałace Krakowa. Pałac «Pod Krzysztofory», Magazyn Czas Przeszły i Przyszły, nr 198 (13007) 1989.
- Siedziba władz galicyjskich. . Nr 7: 11. 22 lutego 1919.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Pid Kshishtoforami v narodi Kshishtofori abo nepravilno pid Kshishtoforami istorichna kam yanicya v Krakovi na vul Shepanska 2 na rozi Rinku Golovnogo 35 Ce viddilennya Istorichnogo muzeyu mista Krakova Palac Pid Kshishtoforami 50 03 45 pn sh 19 56 11 sh d 50 062500000028 pn sh 19 936388890028 sh d 50 062500000028 19 936388890028 Koordinati 50 03 45 pn sh 19 56 11 sh d 50 062500000028 pn sh 19 936388890028 sh d 50 062500000028 19 936388890028Krayina Respublika PolshaRoztashuvannyaKrakivStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiPalac Pid Kshishtoforami Palac Pid Kshishtoforami Polsha Palac Pid Kshishtoforami u Vikishovishi Nazva palacu pohodit vid figuri sv Hristofora yaka priblizno z 1380 r bula rozmishena na kutovomu fasadi kam yanici IstoriyaBudivlya 1913 roku Jmovirno budivlya bula tut u drugij polovini XIII st Chastinu ninishnogo palacu Pid Kshishtoforami skladaye serednovichnij budinok sho zajmaye kutovu dilyanku Najdavnishim murovanim ob yektom dilyanki bula vezha kvadratnoyi formi zi storonoyu 10 m sporudzhena poseredini dovzhini dilyanki Vid budivli krim kam yanih stin zbereglosya ceglyane obramlennya otvoru zi shidnogo boku Do seredini XIV stolittya vezha bula vklyuchena do vishezgadanogo prostorogo budinku sho skladavsya z perednoyi chastini ta fligelya vzdovzh vulici Shepanskoyi Blizko 1380 r z yavilasya kam yana figura sv Hristofora jmovirno roztashovana na fasadi ta stilovo pov yazala budivlyu z prazkim mistectvom Parlera Pershimi vidomimi vlasnikami budivli buli Spicimiri v 14 stolitti ta Cirli v pershij chverti 15 stolittya U 1423 roci budinok zgaduyetsya yak velikij i z togo chasu do seredini XVI stolittya vin zalishavsya v rukah patricianskoyi rodini Morshtiniv tomu jogo takozh nazivali Morshtinskim budinkom Na mezhi XVI XVII stolit tut diyala odna z najstarishih aptek Krakova U 1644 roci kam yanicyu ta susidni budinki pridbav nadvirnij marshalok Vladislava IV Adam Kazanovskij yakij zrobiv yih rezidenciyeyu ta planuvav peretvoriti na korolivsku rezidenciyu Perebudova v stili baroko bula zdijsnena za proyektom Vavzhincya Senesha yakij zviv budivlyu palacu v G podibnomu plani ta prikrasiv yiyi kluatrom i arkadnoyu galereyeyu sho zbereglisya donini Z cogo periodu takozh zbereglisya relikti starih gotichnih kam yanic Pid chas navali shvediv palac buv serjozno spustoshenij Pislya 1680 roku vlasnikom rezidenciyi stav Za jogo nakazom u 1682 1684 rokah bula provedena gruntovna perebudova Naprikinci XVII stolittya jogo perebuduvav italijskij arhitektor a lipninu ta ozdoblennya vikonav italijskij skulptor Baltazar Fontana Todi buli stvoreni lipnini zobrazhuyut sered inshogo padinnya Faetona v kabineti z dzerkalnim sklepinnyam U XVIII stolitti ce primishennya sluzhilo palacovoyu kapliceyu Predstavnickij harakter budivli pidkreslyuvav rozkishnij zal kolonada u vnutrishnomu dvori ta veliki kimnati na pershomu poversi beletazh Pislya 1726 roku buli provedeni podalshi arhitekturni roboti pov yazani z rekonstrukciyeyu budivli V rezultati fasad palacu nabuv ris baroko Vona takozh bula oblicovana kamenem a bramu prikrashav barokovij portal Zmin zaznali j inter yeri rezidenciyi yaki buli prikrasheni polihromnim dekorom sho zberigsya do nashih chasiv u deyakih kimnatah pershogo ta tretogo poverhiv Zahoplennya suchasnikiv viklikalo takozh obladnannya sho prikrashalo palati palacu Same u Kshishtoforiv mebli buli orendovani na Vaveli u zv yazku z ceremoniyami koronaciyi Avgusta II Palac dosit chasto zminyuvav vlasnikiv ta orendariv Okrim uzhe zgadanih ce buli pislya zrechennya z prestolu tut zhiv Yan Kazimir a piznishe Mihal Koribut Vishneveckij U 1775 1782 rokah pislya povernennya z Kalugi v palaci prozhivav yepiskop Kayetan Ignacij Soltik Koli v 1809 r Krakiv zvilnili polski vijska na choli z knyazem Yuzefom Ponyatovskim budinok stav shtabom generalnogo shtabu Osoblivo chasto vlasniki palacu zminyuvalisya v HIH stolitti U cej period na pershomu poversi dosit trivalij chas mistilasya drukarnya Chas a Antonij Gavelka takozh trimav tam kolonialnu kramnicyu ta populyarnij u Krakovi snidankovij biznes U yakijs moment nad budivleyu navisla duzhe serjozna nebezpeka U 1912 roci palac stav vlasnistyu budivelnoyi firmi yaka virishila znesti starij budinok shob na jogo misci zvesti pributkovu kam yanicyu Krakivska gromadska dumka rishuche protestuvala proti cogo proyektu na choli z Protest viyavivsya vdalim i na shastya do znesennya ne dijshlo U 1916 roci palac vidnovleno za proyektom Vaclava Kshizhanovskogo Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni tut rozmishuvalisya kvartiri dobrovolchih vijskovih chastin polskih legioniv U 1918 roci palac perejshov u vlasnist Derzhavnoyi skarbnici U 1919 roci v budinku rozmistilasya Polska uryadova komisiya Pislya remontu v nomu rozmishuvalasya direkciya gromadskih robit Z Kshishtoforami pov yazana takozh galereya Kshishtoforiv yaka roztashovana u pidvalah Na pochatku 30 h rokiv XX st tut bulo stvoreno Grupu krakivsku asociaciyu hudozhnikiv yaka diyala do 1937 roku a potim vidnovila svoyu diyalnist u 1958 roci U 1961 roci Tadeush Kantor perenis svij teatr Krikot 2 zasnovanij u 1955 roci v Budinku hudozhnikiv do pidvalu palacu a v 1980 roci vin perenis jogo do rezidenciyi na vulici Kanonichij 5 u Krakovi Z seredini 1960 h rr v budivli roztashovanij Istorichnij muzej mista Krakova Shoroku v Kshishtoforah vidbuvayetsya pislyakonkursna vistavka krakivskih vertepiv Palac Pid Kshishtoforami 2008 Nova skulptura sv Hristofora Rozrobleno prof Vidkritij 23 lipnya 2021 roku Pam yatnik krakivskij kramarci Medzyanni Rozrobleno prof Oleksandrom Slivoyu Vidkrito 17 grudnya 2021 roku Na fasadi vid pl Shepanskoyi VinoskiReyestr pam yatok d Track Q15983881 Waldemar Komorowski KAMIENICE I PALACE RYNKU KRAKOWSKIEGO W SREDNIOWIECZU t LXVJH 2002 ISSN 0080 3499 s 64 66 Marek Zukow Karczewski Palace Krakowa Palac Pod Krzysztofory Magazyn Czas Przeszly i Przyszly nr 198 13007 1989 Siedziba wladz galicyjskich Nr 7 11 22 lutego 1919