Тадеуш Кантор (пол. Tadeusz Kantor; 6 квітня 1915, Вельополе-Скшинське — 8 грудня 1990, Краків) — польський театральний режисер, художник, сценограф, графік, засновник авангардного Театру Крікот 2 у Кракові.
Тадеуш Кантор | |
---|---|
пол. Tadeusz Kantor | |
Народився | 6 квітня 1915[1][3][…] Вельополе-Скшинські, Ґміна Вельополе-Скшинське, Республіка Польща |
Помер | 8 грудня 1990[1][2][…] (75 років) Краків, Республіка Польща[1] |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | художник, театральний режисер, скульптор, сценограф, унаочнювач |
Галузь | малярство |
Alma mater | Краківська академія мистецтв |
Відомі учні | Ігор Міторай |
Знання мов | польська[2][5] |
Роки активності | 1956 — 1990 |
Батько | d |
У шлюбі з | d і d |
Діти | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 2207499 |
|
Біографія
Син польського військового та публіциста Маріана Кантора-Мірського та Гелени з Бергерів. Перші роки життя провів на плебанії в Вельополі, де проживала його мати. Після смерті пароха в 1921 році Гелена із сином переїздять до м. Тарнів, де Тадеуш отримує середню освіту. 5 жовтня 1934 року записується на Художній факультет Краківської Академії Мистецтв до майстерні проф. Владислава Яроцького. На той час Тадеуш Кантор захоплювався творчістю пов'язаного із Краковом Станіслава Виспянського. Водночас із малярством Кантор вивчає декораційне та театральне малярство в проф. Кароля Фрича, директора краківських театрів. Закінчує навчання в 1939 році.
Під час війни разом з друзями по навчанню та студентами створеної німцями Staatliche Kunstgewerbeschule Krakau (укр. Державна школа мистецьких ремесел) створює підпільний Незалежний театр. Ставлять у ньому п'єси Юліуша Словацького та Станіслава Виспянського.
У 1945 році очолив малярню в Старому театрі Кракова та записався на курс сценографії в Театральній студії Анджея Пронашки, котрий поруч із Каролем Фричем стає для нього другим взірцем. У листопаді 1946 року взяв участь у Міжнародній виставці сучасного мистецтва у Паризькому міському музеї сучасного мистецтва (фр. Musée d'Art Moderne). Ця подорож відіграла для подальшої творчості Кантора таку роль, що коли він отримав посаду професора малярства в Вищій школі пластичного мистецтва у Кракові, розпочав свою діяльність з атаки на традиціоналізм. Це принесло плоди у вигляді участі у багатьох важливих виставках нового мистецтва. Кар'єра Тадеуша Кантора як педагога перервалася в 1949 році, оскільки тодішня влада запровадила прийняті в СРСР засади соціалістичного реалізму та вчинила атаку на сучасне мистецтво. Отримав роботу сценографа в Державних драматичних театрах, переважним чином реалізуючи сценографію для Старого театру, де працював до 1961 року.
В 1955 році в числі десяти польських митців висловив протест проти соцреалізму виставою «9 художників» в Будинку пластиків. Ця вистава символізувала виникнення Краківської групи ІІ, головою якої став Кантор. В 1955 році разом з однодумцями створює експериментальний театр-майстерню «Кріко-2» (за назвою існуючого у Кракові в 1930-х роках авангардного театру «Кріко»). На сцені «Кріко-2» були поставлені п'єси, що прославили Кантора у світі: «Вмерлий клас» (1975), «Вельополе, Вельополе» (1980), «Хай згинуть артисти» (1985), «Я сюди більше не повернусь» (1988), «Нині мої уродини» (посмертна прем'єра 1991).
З 1945 по 1961 рік був одружений з художницею Евою Юркевич, 10 квітня 1961 одружився з Марією Станґрет.
Помер раптово, після репетиції спектаклю «Нині мої уродини» 8 грудня 1990 року в Кракові.
Художня творчість
У творчості Кантора художнє мистецтво було нероздільне з театром. Перші його образи та захоплення театром виникли під час навчання та в період Другої світової війни. У перші післявоєнні роки творив картини, близькі до сюрреалізму. Як художник замовк в 1949 році, коли влада почала запроваджувати соціалістичний реалізм у мистецтві. Лише після 1955 року виставив твори, що створив за період мовчання. В 1957 році включився до пошуків, що тривали в сучасному світовому мистецтві, перегукуючись у серії творів з течією [en]. Двічі (1959, 1977) брав участь у виставці сучасного мистецтва Documenta (м. Кассель, Німеччина). В 1965 році за стипендією Фонду Форда Кантор побував у США, де ознайомився із нью-йоркським художнім аванградом. Під час подорожей по світу пізнавав нові тренди в мистецтві, а при поверненні до Польщі розвивав свої спостереження. Прищепив напрямки [en], концептуалізму та гепенінгу в польському мистецтві. В 1965 році відбулися перші польські гепенінги: Cricotage і Лінія поділу, а два роки по тому Лист та Панорамний морський гепенінг.
Тадеуш Кантор вважав, що «сталі, освячені традицією кордони поміж видами мистецтва належить знести», творив у різних сферах поза театром і малярством: організовував гепенінги, створював «об'єкти мистецтва», котрі нерідко були фрагментами сценографії до вистав, та образи, у яких мальовані фрагменти поєднано із готовими знайденими предметами.
За його проектом створено скульптуру Стілець, котрої два неідентичні екземпляри знаходяться у Вроцлаві і в Гутиську неподалік Кракова. До найвідоміших його творів належать: Щоденник з подорожі, Людина і стіл, Небезпечне відвернення і Повернення до родинного дому, цикл амбалаж — техніки «упаковування» споруд (найбільш відомим у світі митцем цієї техніки є Крісто).
Театр
В 1955 році разом із групою пластиків, критиків та теоретиків мистецтва під керівництвом Кантора заснувала театр «Крікот-2». Першою прем'єрою групи в 1956 році була «Каракатиця» за Ігнатієм Віткевичем. Вже в цій виставі Кантор застосував характеристичні для його постановок елементи: актори рухаються немов ляльки, техніка гри витримана в стилі німого кіно.
У наступній виставі — «Цирк» за Казімєжем Мікульським (художником та членом групи) — Кантор використав амбалаж: упакував акторів у чорну матерію, що позбавило їх та оточуючі предмети форм, перетворило на єдину матерію. Наступний крок це «театр інформалізму»: він підвержений випадкові, автоматичний театр. У виставах «У малому дворку» за Віткевичем актори сприймалися нарівні з предметами, були позбавленими індивідуальності. Кантор шукав відповідну форму для своїх сценічних промов, створюючи «театр зеро», ідеєю якого було позбавити виставу дії, власне — тривання («Вар'ят і черниця» за Віткевичем, 1963)
«Театр смерті» був останнім нуртом в театральній творчості Кантора. До нього належать «Вмерлий клас» (1975), «Вельополе, Вельополе» (1980), «Хай згинуть артисти» (1985), «Я сюди більше не повернусь» (1988), «Нині мої уродини» (посмертна прем'єра 1991). У всіх них головним мотивом була смерть, скороминущість, пам'ять. У багатьох виставах Кантор брав участь сам як присутній на сцені «майстер церемонії», наглядаючи за дійством та втручаючись у нього.
Відзнаки
- 1954 — Золотий Хрест Заслуги з мечами (Польща)
- 1978 — Премія Рембранта, Базель
- 1986 — Премія нью-йоркських критиків за найкращу постановку на Бродвеї
- 1989 — Орден Мистецтв та літератури (Франція)
- 1990 — Великий хрест Ордена за заслуги перед ФРН
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118776673 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- CONOR.Sl
Посилання
- http://culture.pl/pl/tworca/tadeusz-kantor (пол.)
- Tadeusz Kantor Foundation (анг. / пол.)
- (пол.)
- (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Tadeush Tadeush Kantor pol Tadeusz Kantor 6 kvitnya 1915 Velopole Skshinske 8 grudnya 1990 Krakiv polskij teatralnij rezhiser hudozhnik scenograf grafik zasnovnik avangardnogo Teatru Krikot 2 u Krakovi Tadeush Kantorpol Tadeusz KantorNarodivsya6 kvitnya 1915 1915 04 06 1 3 Velopole Skshinski Gmina Velopole Skshinske Respublika PolshaPomer8 grudnya 1990 1990 12 08 1 2 75 rokiv Krakiv Respublika Polsha 1 PohovannyaRakovickij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnisthudozhnik teatralnij rezhiser skulptor scenograf unaochnyuvachGaluzmalyarstvoAlma materKrakivska akademiya mistectvVidomi uchniIgor MitorajZnannya movpolska 2 5 Roki aktivnosti1956 1990BatkodU shlyubi zd i dDitidNagorodidIMDbID 2207499 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin polskogo vijskovogo ta publicista Mariana Kantora Mirskogo ta Geleni z Bergeriv Pershi roki zhittya proviv na plebaniyi v Velopoli de prozhivala jogo mati Pislya smerti paroha v 1921 roci Gelena iz sinom pereyizdyat do m Tarniv de Tadeush otrimuye serednyu osvitu 5 zhovtnya 1934 roku zapisuyetsya na Hudozhnij fakultet Krakivskoyi Akademiyi Mistectv do majsterni prof Vladislava Yarockogo Na toj chas Tadeush Kantor zahoplyuvavsya tvorchistyu pov yazanogo iz Krakovom Stanislava Vispyanskogo Vodnochas iz malyarstvom Kantor vivchaye dekoracijne ta teatralne malyarstvo v prof Karolya Fricha direktora krakivskih teatriv Zakinchuye navchannya v 1939 roci Pid chas vijni razom z druzyami po navchannyu ta studentami stvorenoyi nimcyami Staatliche Kunstgewerbeschule Krakau ukr Derzhavna shkola misteckih remesel stvoryuye pidpilnij Nezalezhnij teatr Stavlyat u nomu p yesi Yuliusha Slovackogo ta Stanislava Vispyanskogo U 1945 roci ocholiv malyarnyu v Staromu teatri Krakova ta zapisavsya na kurs scenografiyi v Teatralnij studiyi Andzheya Pronashki kotrij poruch iz Karolem Frichem staye dlya nogo drugim vzircem U listopadi 1946 roku vzyav uchast u Mizhnarodnij vistavci suchasnogo mistectva u Parizkomu miskomu muzeyi suchasnogo mistectva fr Musee d Art Moderne Cya podorozh vidigrala dlya podalshoyi tvorchosti Kantora taku rol sho koli vin otrimav posadu profesora malyarstva v Vishij shkoli plastichnogo mistectva u Krakovi rozpochav svoyu diyalnist z ataki na tradicionalizm Ce prineslo plodi u viglyadi uchasti u bagatoh vazhlivih vistavkah novogo mistectva Kar yera Tadeusha Kantora yak pedagoga perervalasya v 1949 roci oskilki todishnya vlada zaprovadila prijnyati v SRSR zasadi socialistichnogo realizmu ta vchinila ataku na suchasne mistectvo Otrimav robotu scenografa v Derzhavnih dramatichnih teatrah perevazhnim chinom realizuyuchi scenografiyu dlya Starogo teatru de pracyuvav do 1961 roku V 1955 roci v chisli desyati polskih mitciv visloviv protest proti socrealizmu vistavoyu 9 hudozhnikiv v Budinku plastikiv Cya vistava simvolizuvala viniknennya Krakivskoyi grupi II golovoyu yakoyi stav Kantor V 1955 roci razom z odnodumcyami stvoryuye eksperimentalnij teatr majsternyu Kriko 2 za nazvoyu isnuyuchogo u Krakovi v 1930 h rokah avangardnogo teatru Kriko Na sceni Kriko 2 buli postavleni p yesi sho proslavili Kantora u sviti Vmerlij klas 1975 Velopole Velopole 1980 Haj zginut artisti 1985 Ya syudi bilshe ne povernus 1988 Nini moyi urodini posmertna prem yera 1991 Z 1945 po 1961 rik buv odruzhenij z hudozhniceyu Evoyu Yurkevich 10 kvitnya 1961 odruzhivsya z Mariyeyu Stangret Pomer raptovo pislya repeticiyi spektaklyu Nini moyi urodini 8 grudnya 1990 roku v Krakovi Hudozhnya tvorchistU tvorchosti Kantora hudozhnye mistectvo bulo nerozdilne z teatrom Pershi jogo obrazi ta zahoplennya teatrom vinikli pid chas navchannya ta v period Drugoyi svitovoyi vijni U pershi pislyavoyenni roki tvoriv kartini blizki do syurrealizmu Yak hudozhnik zamovk v 1949 roci koli vlada pochala zaprovadzhuvati socialistichnij realizm u mistectvi Lishe pislya 1955 roku vistaviv tvori sho stvoriv za period movchannya V 1957 roci vklyuchivsya do poshukiv sho trivali v suchasnomu svitovomu mistectvi peregukuyuchis u seriyi tvoriv z techiyeyu en Dvichi 1959 1977 brav uchast u vistavci suchasnogo mistectva Documenta m Kassel Nimechchina V 1965 roci za stipendiyeyu Fondu Forda Kantor pobuvav u SShA de oznajomivsya iz nyu jorkskim hudozhnim avangradom Pid chas podorozhej po svitu piznavav novi trendi v mistectvi a pri povernenni do Polshi rozvivav svoyi sposterezhennya Prishepiv napryamki en konceptualizmu ta gepeningu v polskomu mistectvi V 1965 roci vidbulisya pershi polski gepeningi Cricotage i Liniya podilu a dva roki po tomu List ta Panoramnij morskij gepening Tadeush Kantor vvazhav sho stali osvyacheni tradiciyeyu kordoni pomizh vidami mistectva nalezhit znesti tvoriv u riznih sferah poza teatrom i malyarstvom organizovuvav gepeningi stvoryuvav ob yekti mistectva kotri neridko buli fragmentami scenografiyi do vistav ta obrazi u yakih malovani fragmenti poyednano iz gotovimi znajdenimi predmetami Za jogo proektom stvoreno skulpturu Stilec kotroyi dva neidentichni ekzemplyari znahodyatsya u Vroclavi i v Gutisku nepodalik Krakova Do najvidomishih jogo tvoriv nalezhat Shodennik z podorozhi Lyudina i stil Nebezpechne vidvernennya i Povernennya do rodinnogo domu cikl ambalazh tehniki upakovuvannya sporud najbilsh vidomim u sviti mitcem ciyeyi tehniki ye Kristo TeatrV 1955 roci razom iz grupoyu plastikiv kritikiv ta teoretikiv mistectva pid kerivnictvom Kantora zasnuvala teatr Krikot 2 Pershoyu prem yeroyu grupi v 1956 roci bula Karakaticya za Ignatiyem Vitkevichem Vzhe v cij vistavi Kantor zastosuvav harakteristichni dlya jogo postanovok elementi aktori ruhayutsya nemov lyalki tehnika gri vitrimana v stili nimogo kino U nastupnij vistavi Cirk za Kazimyezhem Mikulskim hudozhnikom ta chlenom grupi Kantor vikoristav ambalazh upakuvav aktoriv u chornu materiyu sho pozbavilo yih ta otochuyuchi predmeti form peretvorilo na yedinu materiyu Nastupnij krok ce teatr informalizmu vin pidverzhenij vipadkovi avtomatichnij teatr U vistavah U malomu dvorku za Vitkevichem aktori sprijmalisya narivni z predmetami buli pozbavlenimi individualnosti Kantor shukav vidpovidnu formu dlya svoyih scenichnih promov stvoryuyuchi teatr zero ideyeyu yakogo bulo pozbaviti vistavu diyi vlasne trivannya Var yat i chernicya za Vitkevichem 1963 Teatr smerti buv ostannim nurtom v teatralnij tvorchosti Kantora Do nogo nalezhat Vmerlij klas 1975 Velopole Velopole 1980 Haj zginut artisti 1985 Ya syudi bilshe ne povernus 1988 Nini moyi urodini posmertna prem yera 1991 U vsih nih golovnim motivom bula smert skorominushist pam yat U bagatoh vistavah Kantor brav uchast sam yak prisutnij na sceni majster ceremoniyi naglyadayuchi za dijstvom ta vtruchayuchis u nogo Vidznaki1954 Zolotij Hrest Zaslugi z mechami Polsha 1978 Premiya Rembranta Bazel 1986 Premiya nyu jorkskih kritikiv za najkrashu postanovku na Brodveyi 1989 Orden Mistectv ta literaturi Franciya 1990 Velikij hrest Ordena za zaslugi pered FRNPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118776673 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 CONOR Sl d Track Q16744133Posilannyahttp culture pl pl tworca tadeusz kantor pol Tadeusz Kantor Foundation ang pol pol pol