Історія євреїв Чернігова — хронологічний розвиток соціально-економічного, культурно-релігійного та інших аспектів життя єврейської громади Чернігова.
Поява євреїв у м. Чернігові
Єврейське населення мешкало на території Чернігова з часів Київської Русі. Про євреїв Чернігова є дані, починаючи з XIII ст.. У XIV – XV ст. єврейське населення міста було нечисельним. На початку XVII ст. в Чернігові існувала єврейська громада . У 1736 р. на всій території Чернігівського полку мешкало лише 49 євреїв, які переселилися з Польщі, у самому Чернігові їх не було. Але наприкінці XVIII ст. маємо дані, що на торгах за оренду винного продажу при поромній переправі брали участь два єврея, один з яких був чернігівським міщанином. В цьому ж 1796 р. у Чернігові жив та працював єврей «різчик печаток» . Хоча указом Катерини II від 1791 р. Чернігівська губернія входила до місцевостей, де євреям заборонено було записуватися до станів .
Участь євреїв у житті міста у XIX – на початку ХХ ст.
У 1803 р. четверо осіб єврейської національності подавали в міську думу скаргу на те, що їм не дають можливості торгувати горілкою. Дума відмовила. У 1809 р. у місті існував кагал та єврейський цвинтар. Євреї займалися продажем продуктів харчування . В Російській імперії формувалася смуга осілості євреїв. За «Положенням про євреїв» 1835 р. до неї увійшла і Чернігівська губернія . Після цього єврейська громада міста почала швидко зростати. За звітом міської поліції на 1850 р. з 6394 мешканців Чернігова, 2741 особа складала єврейську громаду, що становило 42,9%. В документі зазначалося, що євреї, крім ремісників, служать за наймом, торгують. Реформа 1861 р. та введення до Чернігова на постійне дислокування військового полку призвело до суттєвого зростання населення міста, що у 1865 р. сягало вже майже 17 тис., з них частка євреїв скоротилася до 31%. Одноденний перепис у місті показав наявність 5207 юдеїв, 4 особи єврейського «духовенства і церковників» 47 «єврейських духовних наставників» . У 1882 р. у губерніях були створені комісії з єврейського питання, мета яких була визначена як «ознайомлення з видами шкідливої діяльності євреїв і вжиття заходів до припинення цієї діяльності». Отже, «погані якості» євреїв були визначені наперед. Чернігівська комісія з чиновників дійшла висновків, що торгівля у містах перейшла в руки євреїв, але для споживачів це не вигідно. Хоча комісія визнавала, що євреї продають товар дешевше руських торговців, але причиною цього визнавали міри та ваги, що «слугують інтересам торговця-єврея». Також комісія виявляла незадоволення тим, що цілі види ремесел цілком знаходилися в руках у євреїв: шапкарі, ювеліри, годинникарі, сажотруси, мідники, склярі; у багатьох великих ремеслах євреї переважали (кравці, чоботарі, столярі, м’ясники), нарівні з християнами працювали мулярі, ковалі, слюсарі, і лише теслі, пічники та пекарі були виключно християни. Комісія висловилась за заборону євреям займатися торгівлею міцними напоями, заборонила придбати чи орендувати землю в сільській місцевості. Хоча була занотована і «особлива думка», яка полягала в тому, що обмеженнями стосунки між місцевим населенням та єврейською громадою поліпшити неможливо . На момент першого перепису населення Російської імперії 1897 р. населення Чернігова зросло до 27716 мешканців, частка євреїв суттєво не змінилася і складала 31,8 % (8805 осіб). Представники єврейської громади найбільше були задіяні у ремісничому та промисловому виробництві – 40,5% працюючих. Але частка працюючих складала трохи більше третини – 36,8% . У родинах ремісників на одного самостійного члена припадало два несамостійні. Збільшення кількості задіяних у ремеслі жінок підтверджувало факт поганого матеріального становища євреїв-ремісників. Як відзначав очевидець, «ремеслами займалися переважно найбідніші євреї. Вони сильно поневірялися і ледве могли прогодувати свої родини. Їхні будівлі скупчено розташовувалися на П’ятницькій та сусідніх з нею вулицях м. Чернігова й утворювали свого роду «гетто» . Торгівлею у Чернігові займалися 864 особи єврейського походження (26,7%), у тому числі 183 жінки. Головну роль відігравали багаті євреї: Зороховичу належав великий магазин залізних товарів, Халфін спритно торгував мануфактурою. У Ципіна та Уріна можна було купити меблі, килими та інші предмети розкоші. Великий вибір товарів у магазині Гозенпуда… Ювелірними виробами постачав покупців Шлепянов. На ступінь нижче знаходилися євреї-торговці, що мали бакалійні крамниці на ринках. Ще бідніші торгували бакалією, часто в кредит. Лахмітники-євреї, що займали крамнички-клітинки на базарах, скуповували та продавали старий одяг, взуття та «всілякий мотлох». Разом з тим, 296 осіб (9,1%), у тому числі 250 жінок, працювали прислугою та наймалися на поденну роботу. 119 чоловіків громади (5%) перебували на службі у війську, 92 особи (2,8%) займалися навчальною та виховною діяльністю, 18 (0,5 %) – лікарняною та санітарною. Землеробством – 6 осіб (причиною такої ситуації стали обмеження у законодавстві Російської імперії) . Чернігівська дума зверталася до Сенату, оскільки губернатор заборонив євреям орендувати паром, що на буксирі за пароходом переправляв бажаючих на інший берег Десни. Для міста умови, запропоновані євреями, були значно вигіднішими. Через десять років зволікання, переправу все ж віддали у оренду І. Маркельсу, пізніше вона перейшла Марголіну . Серед найбільш відомих громадських діячів міста можна назвати Ісаака Маркельса. Його батько, єврей-лахмітник Калман Маркельс виграв за державною лотереєю 200 тис. руб. У заповіті розпорядився щомісячно перераховувати 150 руб. на утримання єврейської богадільні. Цю справу продовжував його син, провізор Ісаак-Максим Маркельс. Під час неврожаю 1891 р. І-М. Маркельс запропонував місту безпроцентну позику у 5 тис. руб. Позика була прийнята з вдячністю. У складні часи єврейська громада, використовуючи коробочний збір та організувавши єврейський комітет, швидко допомагала своїм біднякам. Іншим відомим благодійником у Чернігові був почесний громадянин міста Володимир Петрович Гутман, що пожертвував Чернігівській міській думі 35500 руб. на стипендії у декількох навчальних закладах Чернігова .
Численна єврейська громада міста (на початку ХХ ст.. близько 44 % мешканців) за Міським положенням 1892 р. обмежувалася у праві голосу та пропорційному представництві у міській думі. Євреї-гласні не обиралися, а призначалися, у квоті всього 3-4 представника з 37-60 думців початку ХХ ст. Вважаючи це несправедливим, не впевнений у тому, що має довіру містян, від посади вперше відмовився у 1905 р. І.-М. Маркельс. Його приклад наслідували Веніамін Зорохович, Гірша Урін і Шлєма Шлєпянов . Освітні реформи Російської імперії спрямовувалися на те, щоб викорінити традиційну єврейську освіту, виховати нове покоління «у дусі російської державності та християнської церкви». Однак традиційні єврейські початкові заклади – хедери, де навчали закону віри та єврейській грамотності, вистояли в цій боротьбі, в тому числі у Чернігові. У місті існувала Талмуд-тора – громадський безкоштовний хедер, що утримувався за рахунок громади, хоча її приміщення не відповідало умовам для навчання дітей. Питання з приміщення було вирішено у 1906 р. за кошти меценаток А.П. Гутман та К.І. Красильщикової. У 1910-1911 рр. у закладі виховувалися 165 хлопчиків. Влада створила казенне єврейське училища, де викладалися загальні предмети, і працювали талановиті викладачі Рашкінд та Шикін. Ці ж учителі відкрили в Чернігові жіноче єврейське училище. На 1910 р. у Чернігові було три чоловічі приватні єврейські училища та три жіночих. У 1913 р. в Чернігові було відкрите чотирикласне єврейське ремісниче училище на 160 місць, в якому навчалися слюсарно-механічного ремесла, оскільки таких фахівців не вистачало. Середню освіту у Чернігівській гімназії або реальному училищі здобути євреям було вкрай складно, бо існували 10-15 % квоти на вступ. Якщо їх не встановлювала держава, то створювали директори закладів. Виключенням у Чернігові стала трикласна торговельна школа, де єврейські учні на початку ХХ ст. становили більшу частину . У Чернігові діяла синагога та шість молитовних шкіл. Впродовж 30 р. у XIX ст. на посаді чернігівського громадського рабина служив Єфрем Фрейдін. Наприкінці XIX – на початку ХХ ст. цю посаду обіймав Езевоїль-Олександр Турін, що мав освіту юридичного факультету Київського університету. У Чернігові обирали ще й духовних рабинів – релігійних наставників громади. Серед них відзначилися Йосип Тумаркін та Перець Хейн .
Погром 1905 р. у Чернігові
Опора царизму «чорна сотня» активізувалася у відповідь на маніфест царя від 17 жовтня 1905 р. з обіцянками демократичних реформ. Чернігівський погром стався 23 жовтня 1905 р. Зранку біля будинку губернатора зібрався натовп. Процесія рушила до собору в центрі міста. Колону очолювали двоє громил, відомих своєю жорстокістю, які несли ікону та портрет царя. За ними йшли губернатор Хвостов і жандармський полковник, потім – солдати з рушницями, а далі – натовп чисельністю до 150 осіб. Після молебню одні розійшлися, а інші кинулися на ринок громити єврейські лавки. Присутні при цьому поліцейські лише спостерігали за тим, що відбувалось, охороняючи лише крамниці багатих євреїв. Погром продовжувався увесь день. Єврейське населення просило губернатора дозволити їм озброїтись для самозахисту. Але їм у цьому було відмовлено. Постраждало 29 осіб єврейської громади. Один єврей та один українець були вбиті. Чернігівська міська дума засудила погромників і направила до Петербурга протест проти губернатора, який відкрито брав участь у цій акції. Сам губернатор оцінив події у протоколі особливої наради:
«незважаючи на всі прийняті заходи, під час ходу в будинках окремих євреїв було вибито селянами скло, але при цьому не зроблено жодних інших дій».
.
Євреї Чернігова під час революційних подій 1917 – 1921 рр.
Єврейська громада м. Чернігова активно використала першу можливість участі у виборах міської думи. Бунд балотувався в соціалістичному списку разом з меншовиками та есерами, список отримав 16 місць гласних у думі. Єврейська демократична національна група отримала 4 місця; єврейський демократичний колектив – 4; єврейський соціалістичний блок – 3 місця гласних. Всього було обрано 60 гласних, з них 11 від єврейських партій, до чого треба додати частку від Бунду у соціалістичному блоці. Для порівняння, більшовики отримали всього 3 місця. У вересні на засіданні думи обрали міську управу з 4 осіб, один з них – Нехес, представник Бунду, секретар біженського комітету. У вересні-жовтні 1917 р. велика кількість розпропагованих більшовиками солдат заполонила губернію і спричинила анархію. Однією з перших жертв у Чернігові став старожил міста єврей Балабанов: 4 вбивць у солдатському одязі вимагали від нього грошей, не отримавши їх, завдали тортур літній людині, після цього по-звірячому вбили його. 22 жовтня 1917 р. серед біла дня натовп солдат приблизно у тисячу осіб вщент розгромив тютюновий магазин Левітіна на Шосейній вулиці . В подальшому внаслідок національних обмежень Російської імперії частина єврейської інтелігенції потрапила під вплив більшовицької ідеології та на певний час отримала посади в новостворених органах влади. Так, Тевій Міхелович очолив Чернігівський губревком більшовиків у 1919 р., він же став головою ревтрибуналу. Першим головою місцевої ЧК (Надзвичайної комісії) був єврей Левін з м. Городні, але за його головування розстрілів майже не було, переважали реквізиції, червоний терор посилився після нього. Серед жертв більшовицької каральної системи також знаходимо значну кількість євреїв. У першій же справі революційного трибуналу Чернігова до розстрілу було засуджено Ісаака Аврамовича Шварца, що був приватним повіреним поміщиків Чернігівського повіту за часів гетьманату П. Скоропадського, і намагався за допомогою німецьких команд змусити селянство повернути власникам розкрадене майно. Колишній чернігівський рабин з юридичною освітою Турін, працював правозаступником при ревтрибуналі, щодня відсилаючи скарги до вищого касаційного суду у Харкові, чим рятував жертв більшовицької сваволі різних націй . Перед вступом у місто денікінців більшовики розстріляли 75 заручників з заможних містян, у цей список потрапили підприємці три брати Зароховичі. Був розстріляний домовласник Блюм та ще єврей-візник. Пограбування багатих єврейських родин (Гольдфайни, Царфіни, Гінзбурги та інші) у цей час сприймалося як буденний випадок. Лихо для єврейської громади посилилося у другій половині 1919 р., коли Чернігів зайняли денікінці. Єврейські погроми в цей час не припинялися: грабували чеченці і самі «добровольці» на чолі з їхніми офіцерами. Під час нічних обшуків та пограбувань євреї-господарі кричали, крик підхоплювали у сусідніх єврейських будинках, скоро починав кричати весь квартал і все місто. Кричали тисячі людей, що діяло на всіх приголомшуюче .
Міжвоєнний період (1920 — 1930-ті рр.)
На початку 1920-х років життєвий рівень єврейського населення різко впав як внаслідок погромів, так і внаслідок політики воєнного комунізму, яка підірвала дрібну торгівлю та кустарні промисли. На допомогу єврейству, в тому числі чернігівському, прийшов американський єврейський розподільчий комітет «Джойнт». За даними «Джойнта» внаслідок різного ґатунку погромів у Чернігові вбито 40 євреїв, 100 поранено, 30 будинків зруйновано, 170 родин міста стали біженцями. У 1923 р. до Чернігова «Джойнт» направив 125 10-доларових посилок з продуктами: цукром, рисом, олією, чаєм, борошном, згущеним молоком, завдяки яким вижили цілі родини. За кошти закордонних благодійних організацій у Чернігові було створено 9 єврейських дитячих закладів загальною кількістю дітей – 522 особи. Серед них дитячі сади, дитячі будинки, школи, професійна школа для хлопчиків «Юний пролетар», що навчала слюсарній та ковальській справі, швацька школа «Труд» для дівчат з окремими групами для українок та єврейок рідною мовою кожна . У 1921 р. В місті був організований єврейський драматичний колектив, але за відсутності коштів та приміщення невдовзі припинив діяльність. Наприкінці 1920-х років ще існували 2 синагоги, але під пильним контролем державних органів влади. У 1930-ті рр. в політиці комуністичної партії посилилися русифікаторські тенденції, культурне життя єврейського народу отримало тавро «буржуазного націоналізму» та неухильно переслідувалося. Культурна робота мовою ідиш згорнулася .
Друга світова війна і Голокост
9 вересня 1941 року до Чернігова вступили окупаційні війська, а разом з ними прибула і айнзацкоманда 7-б карателі СС (командир штурмбанфюрер СС Рауш). З діяльністю цієї команди пов’язано перше масове вбивство 19 євреїв Чернігова. У кінці жовтня 1941 р. більша частина євреїв була розстріляна зондеркомандою 4а, командир Пауль Бломбель: 23.10.41 – 116 осіб, 24.10.41 – 144 особи, 28.10.41 – 30 осіб. На 01.12.41 р. в Чернігові були офіційно зареєстровані 57 євреїв, які були розстріляні зимою 1941/42 рр. . Тих, хто сховався та не з’явився на збірний пункт, ловили і вбивали на місці, або відвозили до тюрми і в подальшому розстрілювали. Існують документальні підтвердження про місця масового знищення євреїв Чернігова: Березовий рів, Рашевщина, 2-й Холодний яр, кар'єр цегляного заводу . За даними німецької окупаційної влади на 1 квітня 1942 р. євреїв у Чернігові не залишилося. З поверненням радянської влади на 1 жовтня 1943 р. їх виявилося 27 осіб . Точна кількість убитих євреїв Чернігова невідома, оскільки радянська влада у післявоєнні роки замовчувала національний вимір цієї трагедії. Дослідники сучасної єврейської громади Чернігова припускають, що число жертв Голокосту м. Чернігова сягає близько 800 осіб та склали поіменний список 254 загиблих міста Чернігова та Чернігівського району . У 2001 р. відкрито пам’ятник загиблим у трагедії Голокосту на місці масових розстрілів Березовий рів.
Радянський антисемітизм і асиміляція (1950 — 1980-ті рр.)
У післявоєнний період віруючі євреї міста відновили єврейську громаду, засвідчили повну лояльність існуючому режиму, молилися Богу за довголіття «Вождя», замовляли випічку святкової маци у артілі ім. Сталіна. Але в часи нового наступу держави на релігію, у 1959 р. міськвиконком закрив єдину існуючу у місті синагогу та зняв з реєстрації громаду. Було вилучено 9 сувоїв Тори, 153 книги Біблії П’ятикнижжя Мойсея, гроші в ощадкасі та готівкою 1700 руб. та все інше майно. Віруючі євреї, акцентуючи та тому, що вони старі, втратили своїх дітей на війні, і синагога залишалася їх єдиною розрадою, писали скарги особисто М.С. Хрущову, голові президії Верховної Ради СРСР К.Є Ворошилову, голові Ради Міністрів УРСР Н.Т. Кальченку, голові президії Верховної Ради УРСР Д.С. Коротченку. Чернігівські євреї Гейфман та Айсберг особисто приїжджали у Кремль у раду у справах релігійних культів. Але відстояти свою синагогу в умовах радянської системи їм було не до снаги. Після цього релігійне життя євреїв існувало напівлегально, у мін’янах (мінімальна кількість чоловіків, необхідна для колективної молитви), котрі збиралися у різних єврейських будинках (відомо 15 адрес). Подекуди для попереджень та погроз їх відвідували місцеві керівники ради у справах релігії. В цей же час у державі пішла кампанія із закриття єврейських цвинтарів та заборони релігійних обрядів при похованнях. Чернігівський єврейський цвинтар був закритий лише у 1975 р., оскільки до цього ховати євреїв було ніде. Навіть у часи перебудови в чернігівській пресі продовжували таврувати «сіоністів, що залишали Батьківщину ціною зради її інтересів». Але чернігівські євреї у червні 1989 р. наважилися створити Чернігівський єврейський культурний центр (ЧЄКЦ). На установчому зібранні лунали відверті промови про державний антисемітизм в СРСР. За переписом 1989 р. в Чернігові мешкали 4558 євреїв .
Єврейська громада Чернігова в сучасній Україні
Падіння комуністичного режиму та створення незалежної України створили умови для відродження єврейської культури та релігійного життя. У 1993 р. було утворено Чернігівську міську юдейську релігійну громаду, метою якої проголосили задоволення духовних потреб євреїв міста. Створена у 1995 р. Чернігівська міська єврейська громада відкрила єврейську бібліотеку, недільну єврейську школу, курси іврита та ідишу. За підтримки «Джойнта» створили благодійний єврейський фонд «Хесед Естер». Відкрили єврейський театр «Шпігл». У 2000 р. громада запросила до Чернігова рабина, відкрили єврейську загальноосвітню школу-сад. Зважаючи на еміграцію євреїв з Чернігова, частину програм громади прийшлося згорнути. Але з 1997 р. і до сьогодні виходить друком газета Чернігівської єврейської громади «Тхія», з 2005 р. відбувається щорічний фестиваль єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, всеукраїнський фестиваль єврейської пісні «Чернігівська осінь», щорічний міжнародний науковий семінар «Євреї Лівобережної України. Історія та культура», видається відповідний збірник, здійснюються видавничі та меморіальні проекти .
Див. також
Примітки
- Хонигсман Я.С., Найман А.Я., Евреи Украины (краткий очерк истории)., ч.1., К., 1993, 12.
- Хонигсман Я.С., Найман А.Я., Евреи Украины (краткий очерк истории)., ч.1., К., 1993, 39, 43.
- Рахно О., Єврейська громада Чернігова у XIX ст. та її основні заняття // Євреї Лівобережної України. Історія та культура: Матеріали VIII Міжнародного наукового семінару, Чернігів, 2013, 14.
- Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України в другій половині XIX – на початку ХХ ст., К., 2009, 46.
- Рахно О. Єврейська громада…, 14-15.
- Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України…, 47.
- Рахно О, Єврейська громада…, 15-16.
- Рахно О. Єврейська громада…, 16-18, Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України…, 51.
- Рахно О, Єврейська громада…, 18-19.
- Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України…, 108.
- Рахно О. Єврейська громада…, 20, Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України…, 118.
- Тридцатилътіе дъятельности Черниговскаго Городского общественнаго управления 1870 – 1901 г., съ очеркомъ исторіи г. Чернигова, Черниговъ, 1901, 190.
- Кузнецова В., Благотворительность еврейского купечества в Чернигове начала ХХ в. // История и культура евреев Левобережний Украины и Литвы. Х – ХХ, Чернигов, 2000, 23-25, Тридцатилътіе дъятельности Черниговскаго Городского общественнаго управления 1870 – 1901 г., съ очеркомъ исторіи г. Чернигова, Черниговъ, 1901, 87-90.
- Демченко Т. Протест гласних-євреїв // Евреи Левобережной Украины. История и культура: Материалы III-го Международного научного семинара, Чернигов, 2005, 64-66; Шара Л., Представники єврейської громади у складі Чернігівської міської думи початку ХХ ст. // Євреї Лівобережної України. Історія та культура: Матеріали VIII Міжнародного наукового семінару, Чернігів, 2013, 24-26.
- Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України…, 149-199.
- Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України…, 209, 293, 300.
- Леп’явко С., Чернігів. Історія міста, К., 2012, с. 269; Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України…, 63, 232.
- Еткіна І., Євреї України та Чернігівщини у революційних подіях 1917 р. (за матеріалами Чернігівської земської газети») // Євреї Лівобережної України. Історія та культура: Матеріали XI Міжнародного наукового семінару, Чернігів, 2016, 62-64.
- Еткіна І., Євреї по обидва боки судових процесів Чернігівського губернського революційного трибуналу (1919 – 1921 роки) // Євреї України: Революція й післяреволюційна модернізація. Політика. Культура. Суспільство: Збірка статей, К., 2018, 84-90.
- Краинский Д., Записки тюремного инспектора (Москва: Институт русской цивилизации, 2016), 158-160.
- Морозова А, Діяльність Уповноваженого Київського районної комісії Єврейського громадського комітету допомоги постраждалим від погромів у Чернігівській губернії в 1921-1923 рр. // Евреи Левобережной Украины. История и культура: Материалы VII-го Международного научного семинара, Чернигов, 2012, 62-64; Мудрицкая В. Черниговская еврейская школа «Труд» (по материалам архивных данных) // Евреи Левобережной Украины. История и культура: Материалы IV-го Международного научного семинара, Чернигов, 2009, 72-73.
- Морозова А. Театральне та музичне єврейське мистецтво на Чернігівщині у 1920 рр. // Евреи Левобережной Украины. История и культура: Материалы IV-го Международного научного семинара, Чернигов, 2009, 90, 95; Бельман С. Советская власть, евреи, иудаизм // Запорожские еврейские чтения, Днепропетровск, Центр «Ткума», 2011, 103-108.
- Круглов А., Катастрофа Украинского єврейства 1941 – 1944 гг., с. 340.
- Книга памяти евреев Черниговщины, погибших в годы Второй мировой войны / ред. Сокольский Я.Б., Нежин: «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2003, 415.
- Савицька О. Повсякденне життя населення Чернігова в умовах війни: між окупаційним режимом і радянською владою (1943 – 1945) // Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі, матеріали міжнародної наукової конференції пам’яті Митрополита Андрея Шептицького, К., Дух і літера, 2016, 387.
- Книга памяти евреев Черниговщины, 415 – 431.
- Бельман С. Евреи Черниговщины послы Холокоста (1945 – 2015) // Запорожские еврейские чтения: Сборник статей и материалов (16-17 апреля 2015 г.), Днепропетровск, Институт «Ткума», 2016, 65-77.
- Бельман С. Евреи Черниговщины послы Холокоста (1945 – 2015) // Запорожские еврейские чтения: Сборник статей и материалов (16-17 апреля 2015 г.), Днепропетровск, Институт «Ткума», 2016, 77-83.
Література
- Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України в другій половині XIX – на початку ХХ ст., К., 2009.
- Євреї Лівобережної України. Історія та культура: Матеріали Міжнародних наукових семінарів, Чернігів, 2000-2016.
- Бельман С. Евреи Черниговщины послы Холокоста (1945 – 2015) // Запорожские еврейские чтения: Сборник статей и материалов (16-17 апреля 2015 г.), Днепропетровск, Институт «Ткума», 2016.
- Книга памяти евреев Черниговщины, погибших в годы Второй мировой войны / ред. Сокольский Я.Б., Нежин: «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya yevreyiv Chernigova hronologichnij rozvitok socialno ekonomichnogo kulturno religijnogo ta inshih aspektiv zhittya yevrejskoyi gromadi Chernigova Poyava yevreyiv u m ChernigoviYevrejske naselennya meshkalo na teritoriyi Chernigova z chasiv Kiyivskoyi Rusi Pro yevreyiv Chernigova ye dani pochinayuchi z XIII st U XIV XV st yevrejske naselennya mista bulo nechiselnim Na pochatku XVII st v Chernigovi isnuvala yevrejska gromada U 1736 r na vsij teritoriyi Chernigivskogo polku meshkalo lishe 49 yevreyiv yaki pereselilisya z Polshi u samomu Chernigovi yih ne bulo Ale naprikinci XVIII st mayemo dani sho na torgah za orendu vinnogo prodazhu pri poromnij perepravi brali uchast dva yevreya odin z yakih buv chernigivskim mishaninom V comu zh 1796 r u Chernigovi zhiv ta pracyuvav yevrej rizchik pechatok Hocha ukazom Katerini II vid 1791 r Chernigivska guberniya vhodila do miscevostej de yevreyam zaboroneno bulo zapisuvatisya do staniv Uchast yevreyiv u zhitti mista u XIX na pochatku HH st U 1803 r chetvero osib yevrejskoyi nacionalnosti podavali v misku dumu skargu na te sho yim ne dayut mozhlivosti torguvati gorilkoyu Duma vidmovila U 1809 r u misti isnuvav kagal ta yevrejskij cvintar Yevreyi zajmalisya prodazhem produktiv harchuvannya V Rosijskij imperiyi formuvalasya smuga osilosti yevreyiv Za Polozhennyam pro yevreyiv 1835 r do neyi uvijshla i Chernigivska guberniya Pislya cogo yevrejska gromada mista pochala shvidko zrostati Za zvitom miskoyi policiyi na 1850 r z 6394 meshkanciv Chernigova 2741 osoba skladala yevrejsku gromadu sho stanovilo 42 9 V dokumenti zaznachalosya sho yevreyi krim remisnikiv sluzhat za najmom torguyut Reforma 1861 r ta vvedennya do Chernigova na postijne dislokuvannya vijskovogo polku prizvelo do suttyevogo zrostannya naselennya mista sho u 1865 r syagalo vzhe majzhe 17 tis z nih chastka yevreyiv skorotilasya do 31 Odnodennij perepis u misti pokazav nayavnist 5207 yudeyiv 4 osobi yevrejskogo duhovenstva i cerkovnikiv 47 yevrejskih duhovnih nastavnikiv U 1882 r u guberniyah buli stvoreni komisiyi z yevrejskogo pitannya meta yakih bula viznachena yak oznajomlennya z vidami shkidlivoyi diyalnosti yevreyiv i vzhittya zahodiv do pripinennya ciyeyi diyalnosti Otzhe pogani yakosti yevreyiv buli viznacheni napered Chernigivska komisiya z chinovnikiv dijshla visnovkiv sho torgivlya u mistah perejshla v ruki yevreyiv ale dlya spozhivachiv ce ne vigidno Hocha komisiya viznavala sho yevreyi prodayut tovar deshevshe ruskih torgovciv ale prichinoyu cogo viznavali miri ta vagi sho sluguyut interesam torgovcya yevreya Takozh komisiya viyavlyala nezadovolennya tim sho cili vidi remesel cilkom znahodilisya v rukah u yevreyiv shapkari yuveliri godinnikari sazhotrusi midniki sklyari u bagatoh velikih remeslah yevreyi perevazhali kravci chobotari stolyari m yasniki narivni z hristiyanami pracyuvali mulyari kovali slyusari i lishe tesli pichniki ta pekari buli viklyuchno hristiyani Komisiya vislovilas za zaboronu yevreyam zajmatisya torgivleyu micnimi napoyami zaboronila pridbati chi orenduvati zemlyu v silskij miscevosti Hocha bula zanotovana i osobliva dumka yaka polyagala v tomu sho obmezhennyami stosunki mizh miscevim naselennyam ta yevrejskoyu gromadoyu polipshiti nemozhlivo Na moment pershogo perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 r naselennya Chernigova zroslo do 27716 meshkanciv chastka yevreyiv suttyevo ne zminilasya i skladala 31 8 8805 osib Predstavniki yevrejskoyi gromadi najbilshe buli zadiyani u remisnichomu ta promislovomu virobnictvi 40 5 pracyuyuchih Ale chastka pracyuyuchih skladala trohi bilshe tretini 36 8 U rodinah remisnikiv na odnogo samostijnogo chlena pripadalo dva nesamostijni Zbilshennya kilkosti zadiyanih u remesli zhinok pidtverdzhuvalo fakt poganogo materialnogo stanovisha yevreyiv remisnikiv Yak vidznachav ochevidec remeslami zajmalisya perevazhno najbidnishi yevreyi Voni silno poneviryalisya i ledve mogli progoduvati svoyi rodini Yihni budivli skupcheno roztashovuvalisya na P yatnickij ta susidnih z neyu vulicyah m Chernigova j utvoryuvali svogo rodu getto Torgivleyu u Chernigovi zajmalisya 864 osobi yevrejskogo pohodzhennya 26 7 u tomu chisli 183 zhinki Golovnu rol vidigravali bagati yevreyi Zorohovichu nalezhav velikij magazin zaliznih tovariv Halfin spritno torguvav manufakturoyu U Cipina ta Urina mozhna bulo kupiti mebli kilimi ta inshi predmeti rozkoshi Velikij vibir tovariv u magazini Gozenpuda Yuvelirnimi virobami postachav pokupciv Shlepyanov Na stupin nizhche znahodilisya yevreyi torgovci sho mali bakalijni kramnici na rinkah She bidnishi torguvali bakaliyeyu chasto v kredit Lahmitniki yevreyi sho zajmali kramnichki klitinki na bazarah skupovuvali ta prodavali starij odyag vzuttya ta vsilyakij motloh Razom z tim 296 osib 9 1 u tomu chisli 250 zhinok pracyuvali prislugoyu ta najmalisya na podennu robotu 119 cholovikiv gromadi 5 perebuvali na sluzhbi u vijsku 92 osobi 2 8 zajmalisya navchalnoyu ta vihovnoyu diyalnistyu 18 0 5 likarnyanoyu ta sanitarnoyu Zemlerobstvom 6 osib prichinoyu takoyi situaciyi stali obmezhennya u zakonodavstvi Rosijskoyi imperiyi Chernigivska duma zvertalasya do Senatu oskilki gubernator zaboroniv yevreyam orenduvati parom sho na buksiri za parohodom perepravlyav bazhayuchih na inshij bereg Desni Dlya mista umovi zaproponovani yevreyami buli znachno vigidnishimi Cherez desyat rokiv zvolikannya perepravu vse zh viddali u orendu I Markelsu piznishe vona perejshla Margolinu Sered najbilsh vidomih gromadskih diyachiv mista mozhna nazvati Isaaka Markelsa Jogo batko yevrej lahmitnik Kalman Markels vigrav za derzhavnoyu lotereyeyu 200 tis rub U zapoviti rozporyadivsya shomisyachno pererahovuvati 150 rub na utrimannya yevrejskoyi bogadilni Cyu spravu prodovzhuvav jogo sin provizor Isaak Maksim Markels Pid chas nevrozhayu 1891 r I M Markels zaproponuvav mistu bezprocentnu poziku u 5 tis rub Pozika bula prijnyata z vdyachnistyu U skladni chasi yevrejska gromada vikoristovuyuchi korobochnij zbir ta organizuvavshi yevrejskij komitet shvidko dopomagala svoyim bidnyakam Inshim vidomim blagodijnikom u Chernigovi buv pochesnij gromadyanin mista Volodimir Petrovich Gutman sho pozhertvuvav Chernigivskij miskij dumi 35500 rub na stipendiyi u dekilkoh navchalnih zakladah Chernigova Chislenna yevrejska gromada mista na pochatku HH st blizko 44 meshkanciv za Miskim polozhennyam 1892 r obmezhuvalasya u pravi golosu ta proporcijnomu predstavnictvi u miskij dumi Yevreyi glasni ne obiralisya a priznachalisya u kvoti vsogo 3 4 predstavnika z 37 60 dumciv pochatku HH st Vvazhayuchi ce nespravedlivim ne vpevnenij u tomu sho maye doviru mistyan vid posadi vpershe vidmovivsya u 1905 r I M Markels Jogo priklad nasliduvali Veniamin Zorohovich Girsha Urin i Shlyema Shlyepyanov Osvitni reformi Rosijskoyi imperiyi spryamovuvalisya na te shob vikoriniti tradicijnu yevrejsku osvitu vihovati nove pokolinnya u dusi rosijskoyi derzhavnosti ta hristiyanskoyi cerkvi Odnak tradicijni yevrejski pochatkovi zakladi hederi de navchali zakonu viri ta yevrejskij gramotnosti vistoyali v cij borotbi v tomu chisli u Chernigovi U misti isnuvala Talmud tora gromadskij bezkoshtovnij heder sho utrimuvavsya za rahunok gromadi hocha yiyi primishennya ne vidpovidalo umovam dlya navchannya ditej Pitannya z primishennya bulo virisheno u 1906 r za koshti mecenatok A P Gutman ta K I Krasilshikovoyi U 1910 1911 rr u zakladi vihovuvalisya 165 hlopchikiv Vlada stvorila kazenne yevrejske uchilisha de vikladalisya zagalni predmeti i pracyuvali talanoviti vikladachi Rashkind ta Shikin Ci zh uchiteli vidkrili v Chernigovi zhinoche yevrejske uchilishe Na 1910 r u Chernigovi bulo tri cholovichi privatni yevrejski uchilisha ta tri zhinochih U 1913 r v Chernigovi bulo vidkrite chotiriklasne yevrejske remisniche uchilishe na 160 misc v yakomu navchalisya slyusarno mehanichnogo remesla oskilki takih fahivciv ne vistachalo Serednyu osvitu u Chernigivskij gimnaziyi abo realnomu uchilishi zdobuti yevreyam bulo vkraj skladno bo isnuvali 10 15 kvoti na vstup Yaksho yih ne vstanovlyuvala derzhava to stvoryuvali direktori zakladiv Viklyuchennyam u Chernigovi stala triklasna torgovelna shkola de yevrejski uchni na pochatku HH st stanovili bilshu chastinu U Chernigovi diyala sinagoga ta shist molitovnih shkil Vprodovzh 30 r u XIX st na posadi chernigivskogo gromadskogo rabina sluzhiv Yefrem Frejdin Naprikinci XIX na pochatku HH st cyu posadu obijmav Ezevoyil Oleksandr Turin sho mav osvitu yuridichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu U Chernigovi obirali she j duhovnih rabiniv religijnih nastavnikiv gromadi Sered nih vidznachilisya Josip Tumarkin ta Perec Hejn Pogrom 1905 r u ChernigoviOpora carizmu chorna sotnya aktivizuvalasya u vidpovid na manifest carya vid 17 zhovtnya 1905 r z obicyankami demokratichnih reform Chernigivskij pogrom stavsya 23 zhovtnya 1905 r Zranku bilya budinku gubernatora zibravsya natovp Procesiya rushila do soboru v centri mista Kolonu ocholyuvali dvoye gromil vidomih svoyeyu zhorstokistyu yaki nesli ikonu ta portret carya Za nimi jshli gubernator Hvostov i zhandarmskij polkovnik potim soldati z rushnicyami a dali natovp chiselnistyu do 150 osib Pislya molebnyu odni rozijshlisya a inshi kinulisya na rinok gromiti yevrejski lavki Prisutni pri comu policejski lishe sposterigali za tim sho vidbuvalos ohoronyayuchi lishe kramnici bagatih yevreyiv Pogrom prodovzhuvavsya uves den Yevrejske naselennya prosilo gubernatora dozvoliti yim ozbroyitis dlya samozahistu Ale yim u comu bulo vidmovleno Postrazhdalo 29 osib yevrejskoyi gromadi Odin yevrej ta odin ukrayinec buli vbiti Chernigivska miska duma zasudila pogromnikiv i napravila do Peterburga protest proti gubernatora yakij vidkrito brav uchast u cij akciyi Sam gubernator ociniv podiyi u protokoli osoblivoyi naradi nezvazhayuchi na vsi prijnyati zahodi pid chas hodu v budinkah okremih yevreyiv bulo vibito selyanami sklo ale pri comu ne zrobleno zhodnih inshih dij Yevreyi Chernigova pid chas revolyucijnih podij 1917 1921 rr Yevrejska gromada m Chernigova aktivno vikoristala pershu mozhlivist uchasti u viborah miskoyi dumi Bund balotuvavsya v socialistichnomu spisku razom z menshovikami ta eserami spisok otrimav 16 misc glasnih u dumi Yevrejska demokratichna nacionalna grupa otrimala 4 miscya yevrejskij demokratichnij kolektiv 4 yevrejskij socialistichnij blok 3 miscya glasnih Vsogo bulo obrano 60 glasnih z nih 11 vid yevrejskih partij do chogo treba dodati chastku vid Bundu u socialistichnomu bloci Dlya porivnyannya bilshoviki otrimali vsogo 3 miscya U veresni na zasidanni dumi obrali misku upravu z 4 osib odin z nih Nehes predstavnik Bundu sekretar bizhenskogo komitetu U veresni zhovtni 1917 r velika kilkist rozpropagovanih bilshovikami soldat zapolonila guberniyu i sprichinila anarhiyu Odniyeyu z pershih zhertv u Chernigovi stav starozhil mista yevrej Balabanov 4 vbivc u soldatskomu odyazi vimagali vid nogo groshej ne otrimavshi yih zavdali tortur litnij lyudini pislya cogo po zviryachomu vbili jogo 22 zhovtnya 1917 r sered bila dnya natovp soldat priblizno u tisyachu osib vshent rozgromiv tyutyunovij magazin Levitina na Shosejnij vulici V podalshomu vnaslidok nacionalnih obmezhen Rosijskoyi imperiyi chastina yevrejskoyi inteligenciyi potrapila pid vpliv bilshovickoyi ideologiyi ta na pevnij chas otrimala posadi v novostvorenih organah vladi Tak Tevij Mihelovich ocholiv Chernigivskij gubrevkom bilshovikiv u 1919 r vin zhe stav golovoyu revtribunalu Pershim golovoyu miscevoyi ChK Nadzvichajnoyi komisiyi buv yevrej Levin z m Gorodni ale za jogo golovuvannya rozstriliv majzhe ne bulo perevazhali rekviziciyi chervonij teror posilivsya pislya nogo Sered zhertv bilshovickoyi karalnoyi sistemi takozh znahodimo znachnu kilkist yevreyiv U pershij zhe spravi revolyucijnogo tribunalu Chernigova do rozstrilu bulo zasudzheno Isaaka Avramovicha Shvarca sho buv privatnim povirenim pomishikiv Chernigivskogo povitu za chasiv getmanatu P Skoropadskogo i namagavsya za dopomogoyu nimeckih komand zmusiti selyanstvo povernuti vlasnikam rozkradene majno Kolishnij chernigivskij rabin z yuridichnoyu osvitoyu Turin pracyuvav pravozastupnikom pri revtribunali shodnya vidsilayuchi skargi do vishogo kasacijnogo sudu u Harkovi chim ryatuvav zhertv bilshovickoyi svavoli riznih nacij Pered vstupom u misto denikinciv bilshoviki rozstrilyali 75 zaruchnikiv z zamozhnih mistyan u cej spisok potrapili pidpriyemci tri brati Zarohovichi Buv rozstrilyanij domovlasnik Blyum ta she yevrej viznik Pograbuvannya bagatih yevrejskih rodin Goldfajni Carfini Ginzburgi ta inshi u cej chas sprijmalosya yak budennij vipadok Liho dlya yevrejskoyi gromadi posililosya u drugij polovini 1919 r koli Chernigiv zajnyali denikinci Yevrejski pogromi v cej chas ne pripinyalisya grabuvali chechenci i sami dobrovolci na choli z yihnimi oficerami Pid chas nichnih obshukiv ta pograbuvan yevreyi gospodari krichali krik pidhoplyuvali u susidnih yevrejskih budinkah skoro pochinav krichati ves kvartal i vse misto Krichali tisyachi lyudej sho diyalo na vsih prigolomshuyuche Mizhvoyennij period 1920 1930 ti rr Na pochatku 1920 h rokiv zhittyevij riven yevrejskogo naselennya rizko vpav yak vnaslidok pogromiv tak i vnaslidok politiki voyennogo komunizmu yaka pidirvala dribnu torgivlyu ta kustarni promisli Na dopomogu yevrejstvu v tomu chisli chernigivskomu prijshov amerikanskij yevrejskij rozpodilchij komitet Dzhojnt Za danimi Dzhojnta vnaslidok riznogo gatunku pogromiv u Chernigovi vbito 40 yevreyiv 100 poraneno 30 budinkiv zrujnovano 170 rodin mista stali bizhencyami U 1923 r do Chernigova Dzhojnt napraviv 125 10 dolarovih posilok z produktami cukrom risom oliyeyu chayem boroshnom zgushenim molokom zavdyaki yakim vizhili cili rodini Za koshti zakordonnih blagodijnih organizacij u Chernigovi bulo stvoreno 9 yevrejskih dityachih zakladiv zagalnoyu kilkistyu ditej 522 osobi Sered nih dityachi sadi dityachi budinki shkoli profesijna shkola dlya hlopchikiv Yunij proletar sho navchala slyusarnij ta kovalskij spravi shvacka shkola Trud dlya divchat z okremimi grupami dlya ukrayinok ta yevrejok ridnoyu movoyu kozhna U 1921 r V misti buv organizovanij yevrejskij dramatichnij kolektiv ale za vidsutnosti koshtiv ta primishennya nevdovzi pripiniv diyalnist Naprikinci 1920 h rokiv she isnuvali 2 sinagogi ale pid pilnim kontrolem derzhavnih organiv vladi U 1930 ti rr v politici komunistichnoyi partiyi posililisya rusifikatorski tendenciyi kulturne zhittya yevrejskogo narodu otrimalo tavro burzhuaznogo nacionalizmu ta neuhilno peresliduvalosya Kulturna robota movoyu idish zgornulasya Druga svitova vijna i GolokostDokladnishe Golokost u Chernigovi 9 veresnya 1941 roku do Chernigova vstupili okupacijni vijska a razom z nimi pribula i ajnzackomanda 7 b karateli SS komandir shturmbanfyurer SS Raush Z diyalnistyu ciyeyi komandi pov yazano pershe masove vbivstvo 19 yevreyiv Chernigova U kinci zhovtnya 1941 r bilsha chastina yevreyiv bula rozstrilyana zonderkomandoyu 4a komandir Paul Blombel 23 10 41 116 osib 24 10 41 144 osobi 28 10 41 30 osib Na 01 12 41 r v Chernigovi buli oficijno zareyestrovani 57 yevreyiv yaki buli rozstrilyani zimoyu 1941 42 rr Tih hto shovavsya ta ne z yavivsya na zbirnij punkt lovili i vbivali na misci abo vidvozili do tyurmi i v podalshomu rozstrilyuvali Isnuyut dokumentalni pidtverdzhennya pro miscya masovogo znishennya yevreyiv Chernigova Berezovij riv Rashevshina 2 j Holodnij yar kar yer ceglyanogo zavodu Za danimi nimeckoyi okupacijnoyi vladi na 1 kvitnya 1942 r yevreyiv u Chernigovi ne zalishilosya Z povernennyam radyanskoyi vladi na 1 zhovtnya 1943 r yih viyavilosya 27 osib Tochna kilkist ubitih yevreyiv Chernigova nevidoma oskilki radyanska vlada u pislyavoyenni roki zamovchuvala nacionalnij vimir ciyeyi tragediyi Doslidniki suchasnoyi yevrejskoyi gromadi Chernigova pripuskayut sho chislo zhertv Golokostu m Chernigova syagaye blizko 800 osib ta sklali poimennij spisok 254 zagiblih mista Chernigova ta Chernigivskogo rajonu U 2001 r vidkrito pam yatnik zagiblim u tragediyi Golokostu na misci masovih rozstriliv Berezovij riv Radyanskij antisemitizm i asimilyaciya 1950 1980 ti rr U pislyavoyennij period viruyuchi yevreyi mista vidnovili yevrejsku gromadu zasvidchili povnu loyalnist isnuyuchomu rezhimu molilisya Bogu za dovgolittya Vozhdya zamovlyali vipichku svyatkovoyi maci u artili im Stalina Ale v chasi novogo nastupu derzhavi na religiyu u 1959 r miskvikonkom zakriv yedinu isnuyuchu u misti sinagogu ta znyav z reyestraciyi gromadu Bulo vilucheno 9 suvoyiv Tori 153 knigi Bibliyi P yatiknizhzhya Mojseya groshi v oshadkasi ta gotivkoyu 1700 rub ta vse inshe majno Viruyuchi yevreyi akcentuyuchi ta tomu sho voni stari vtratili svoyih ditej na vijni i sinagoga zalishalasya yih yedinoyu rozradoyu pisali skargi osobisto M S Hrushovu golovi prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR K Ye Voroshilovu golovi Radi Ministriv URSR N T Kalchenku golovi prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR D S Korotchenku Chernigivski yevreyi Gejfman ta Ajsberg osobisto priyizhdzhali u Kreml u radu u spravah religijnih kultiv Ale vidstoyati svoyu sinagogu v umovah radyanskoyi sistemi yim bulo ne do snagi Pislya cogo religijne zhittya yevreyiv isnuvalo napivlegalno u min yanah minimalna kilkist cholovikiv neobhidna dlya kolektivnoyi molitvi kotri zbiralisya u riznih yevrejskih budinkah vidomo 15 adres Podekudi dlya poperedzhen ta pogroz yih vidviduvali miscevi kerivniki radi u spravah religiyi V cej zhe chas u derzhavi pishla kampaniya iz zakrittya yevrejskih cvintariv ta zaboroni religijnih obryadiv pri pohovannyah Chernigivskij yevrejskij cvintar buv zakritij lishe u 1975 r oskilki do cogo hovati yevreyiv bulo nide Navit u chasi perebudovi v chernigivskij presi prodovzhuvali tavruvati sionistiv sho zalishali Batkivshinu cinoyu zradi yiyi interesiv Ale chernigivski yevreyi u chervni 1989 r navazhilisya stvoriti Chernigivskij yevrejskij kulturnij centr ChYeKC Na ustanovchomu zibranni lunali vidverti promovi pro derzhavnij antisemitizm v SRSR Za perepisom 1989 r v Chernigovi meshkali 4558 yevreyiv Yevrejska gromada Chernigova v suchasnij UkrayiniPadinnya komunistichnogo rezhimu ta stvorennya nezalezhnoyi Ukrayini stvorili umovi dlya vidrodzhennya yevrejskoyi kulturi ta religijnogo zhittya U 1993 r bulo utvoreno Chernigivsku misku yudejsku religijnu gromadu metoyu yakoyi progolosili zadovolennya duhovnih potreb yevreyiv mista Stvorena u 1995 r Chernigivska miska yevrejska gromada vidkrila yevrejsku biblioteku nedilnu yevrejsku shkolu kursi ivrita ta idishu Za pidtrimki Dzhojnta stvorili blagodijnij yevrejskij fond Hesed Ester Vidkrili yevrejskij teatr Shpigl U 2000 r gromada zaprosila do Chernigova rabina vidkrili yevrejsku zagalnoosvitnyu shkolu sad Zvazhayuchi na emigraciyu yevreyiv z Chernigova chastinu program gromadi prijshlosya zgornuti Ale z 1997 r i do sogodni vihodit drukom gazeta Chernigivskoyi yevrejskoyi gromadi Thiya z 2005 r vidbuvayetsya shorichnij festival yevrejskoyi kulturi im Sholom Alejhema vseukrayinskij festival yevrejskoyi pisni Chernigivska osin shorichnij mizhnarodnij naukovij seminar Yevreyi Livoberezhnoyi Ukrayini Istoriya ta kultura vidayetsya vidpovidnij zbirnik zdijsnyuyutsya vidavnichi ta memorialni proekti Div takozhIstoriya yevreyiv Vinnici Istoriya yevreyiv Kiyeva Istoriya yevreyiv Kremencya Istoriya yevreyiv HarkovaPrimitkiHonigsman Ya S Najman A Ya Evrei Ukrainy kratkij ocherk istorii ch 1 K 1993 12 Honigsman Ya S Najman A Ya Evrei Ukrainy kratkij ocherk istorii ch 1 K 1993 39 43 Rahno O Yevrejska gromada Chernigova u XIX st ta yiyi osnovni zanyattya Yevreyi Livoberezhnoyi Ukrayini Istoriya ta kultura Materiali VIII Mizhnarodnogo naukovogo seminaru Chernigiv 2013 14 Morozova A V Yevrejske naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini v drugij polovini XIX na pochatku HH st K 2009 46 Rahno O Yevrejska gromada 14 15 Morozova A V Yevrejske naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini 47 Rahno O Yevrejska gromada 15 16 Rahno O Yevrejska gromada 16 18 Morozova A V Yevrejske naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini 51 Rahno O Yevrejska gromada 18 19 Morozova A V Yevrejske naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini 108 Rahno O Yevrejska gromada 20 Morozova A V Yevrejske naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini 118 Tridcatiltie dyatelnosti Chernigovskago Gorodskogo obshestvennago upravleniya 1870 1901 g s ocherkom istorii g Chernigova Chernigov 1901 190 Kuznecova V Blagotvoritelnost evrejskogo kupechestva v Chernigove nachala HH v Istoriya i kultura evreev Levoberezhnij Ukrainy i Litvy H HH Chernigov 2000 23 25 Tridcatiltie dyatelnosti Chernigovskago Gorodskogo obshestvennago upravleniya 1870 1901 g s ocherkom istorii g Chernigova Chernigov 1901 87 90 Demchenko T Protest glasnih yevreyiv Evrei Levoberezhnoj Ukrainy Istoriya i kultura Materialy III go Mezhdunarodnogo nauchnogo seminara Chernigov 2005 64 66 Shara L Predstavniki yevrejskoyi gromadi u skladi Chernigivskoyi miskoyi dumi pochatku HH st Yevreyi Livoberezhnoyi Ukrayini Istoriya ta kultura Materiali VIII Mizhnarodnogo naukovogo seminaru Chernigiv 2013 24 26 Morozova A V Yevrejske naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini 149 199 Morozova A V Yevrejske naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini 209 293 300 Lep yavko S Chernigiv Istoriya mista K 2012 s 269 Morozova A V Yevrejske naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini 63 232 Etkina I Yevreyi Ukrayini ta Chernigivshini u revolyucijnih podiyah 1917 r za materialami Chernigivskoyi zemskoyi gazeti Yevreyi Livoberezhnoyi Ukrayini Istoriya ta kultura Materiali XI Mizhnarodnogo naukovogo seminaru Chernigiv 2016 62 64 Etkina I Yevreyi po obidva boki sudovih procesiv Chernigivskogo gubernskogo revolyucijnogo tribunalu 1919 1921 roki Yevreyi Ukrayini Revolyuciya j pislyarevolyucijna modernizaciya Politika Kultura Suspilstvo Zbirka statej K 2018 84 90 Krainskij D Zapiski tyuremnogo inspektora Moskva Institut russkoj civilizacii 2016 158 160 Morozova A Diyalnist Upovnovazhenogo Kiyivskogo rajonnoyi komisiyi Yevrejskogo gromadskogo komitetu dopomogi postrazhdalim vid pogromiv u Chernigivskij guberniyi v 1921 1923 rr Evrei Levoberezhnoj Ukrainy Istoriya i kultura Materialy VII go Mezhdunarodnogo nauchnogo seminara Chernigov 2012 62 64 Mudrickaya V Chernigovskaya evrejskaya shkola Trud po materialam arhivnyh dannyh Evrei Levoberezhnoj Ukrainy Istoriya i kultura Materialy IV go Mezhdunarodnogo nauchnogo seminara Chernigov 2009 72 73 Morozova A Teatralne ta muzichne yevrejske mistectvo na Chernigivshini u 1920 rr Evrei Levoberezhnoj Ukrainy Istoriya i kultura Materialy IV go Mezhdunarodnogo nauchnogo seminara Chernigov 2009 90 95 Belman S Sovetskaya vlast evrei iudaizm Zaporozhskie evrejskie chteniya Dnepropetrovsk Centr Tkuma 2011 103 108 Kruglov A Katastrofa Ukrainskogo yevrejstva 1941 1944 gg s 340 Kniga pamyati evreev Chernigovshiny pogibshih v gody Vtoroj mirovoj vojny red Sokolskij Ya B Nezhin Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2003 415 Savicka O Povsyakdenne zhittya naselennya Chernigova v umovah vijni mizh okupacijnim rezhimom i radyanskoyu vladoyu 1943 1945 Druga svitova vijna ta doli mirnogo naselennya u Shidnij Yevropi materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi pam yati Mitropolita Andreya Sheptickogo K Duh i litera 2016 387 Kniga pamyati evreev Chernigovshiny 415 431 Belman S Evrei Chernigovshiny posly Holokosta 1945 2015 Zaporozhskie evrejskie chteniya Sbornik statej i materialov 16 17 aprelya 2015 g Dnepropetrovsk Institut Tkuma 2016 65 77 Belman S Evrei Chernigovshiny posly Holokosta 1945 2015 Zaporozhskie evrejskie chteniya Sbornik statej i materialov 16 17 aprelya 2015 g Dnepropetrovsk Institut Tkuma 2016 77 83 LiteraturaMorozova A V Yevrejske naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini v drugij polovini XIX na pochatku HH st K 2009 Yevreyi Livoberezhnoyi Ukrayini Istoriya ta kultura Materiali Mizhnarodnih naukovih seminariv Chernigiv 2000 2016 Belman S Evrei Chernigovshiny posly Holokosta 1945 2015 Zaporozhskie evrejskie chteniya Sbornik statej i materialov 16 17 aprelya 2015 g Dnepropetrovsk Institut Tkuma 2016 Kniga pamyati evreev Chernigovshiny pogibshih v gody Vtoroj mirovoj vojny red Sokolskij Ya B Nezhin Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2003