Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Балдуїн Балдуїн I лат Balduinus I липень 1171 1205 перший імператор

Балдуїн І Фландрський

Балдуїн І Фландрський
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Балдуїн.

Балдуїн I (лат. Balduinus I; липень 1171 — 1205) — перший імператор Латинської імперії (1204—1205). і Фландрський (1195—1205). Представник франкського Фландрського дому. Народився у Валансьєнні. Син еноського графа Балдуїна V і Маргарити I Ельзаської, графині Фландрської, що успадкувала Фландрію після смерті свого бездітного брата Філіпа Ельзаського. Помер у Тирнові, Болгарія.

Балдуїн I
image
image
 
Народження: липень 1172
Валансьєнн
Смерть: липень 1205
Велико-Тирново, Друге Болгарське царство
Причина смерті: d
Релігія: католицтво
Рід: Фландрський дім
Батько: Бодуен V де Ено
Мати: Маргарита I Ельзаська
Шлюб: Марія Шампанська
Діти: Жанна I Фландрська і Маргарита II Фландрська[1]

image Медіафайли у Вікісховищі

Імена

  • Балдуїн VI Еноський (фр. Baudouin VI de Hainaut) — за назвою графства.
  • Балдуїн IX Фландрський (фр. Baudouin VI de Flandre) — за назвою графства.

Біографія

image
Луї Галле. Коронація Балдуїна I в Константинополі. Версаль.

У 1186 році одружився з Марією (1174—1204), дочкою графа Генріха I Шампанського.

Успадкував Фландрію після смерті матері 15 листопада 1194 і Ено — після смерті батька 18 грудня 1195. Хоча приніс омаж французькому королю Філіпу II, але висунув претензії на землі (зокрема, Артуа), передані французькій короні як придане його сестри Ізабелли, першої дружини цього короля. У зв'язку з цим надавав підтримку англійським ворогам Філіпа, королям Річарду I Левове Серце та Іоанну I Безземельному. За договором з Філіпом Августом у Пероні в 1200 році Балдуїн повернув собі частину земель Артуа.

В результаті Четвертого хрестового похіду, приставши на пропозицію Венеції та вигнаного візантійського принца Олексія Ангела, який пообіцяв їм гроші в обмін за допомогу в поваленні його дядька, імператора Олексія III Ангела, і звільнення його батька Ісаака II Ангела.

Після того як у квітні 1204 року хрестоносцями був захоплений Константинополь, став 16 травня 1204 імператором Латинської імперії.

Імператорська корона була спочатку запропонована Енріко Дандоло, дожеві Венеції, але той відмовився. Далі вирішили обирати між Балдуїном і номінальним лідером хрестового походу, Боніфацієм Монферратським. На користь Балдуїна зіграли його молодість, галантність і благочестя, а також популярність серед хрестоносців. За венеційської підтримки він був обраний імператором 9 травня 1204 року і коронований 16 травня в Соборі Святої Софії в урочистій церемонії за участю візантійського духовенства. Під час коронації Балдуїн був одягнений в пишні одежі, куплені ще імператором Мануїлом I Комніним за 62000 срібних марок. Дружина Балдуїна Марія, не знаючи про ці події, відпливла в Акру. Там вона дізналася про коронацію чоловіка, але померла в серпні 1204 року, так і не зустрівшись з ним.

Латинська імперія була організована за феодальним принципам. Імператор став сюзереном князів, які отримали від нього ділянки завойованої території. Його власний домен складався з Константинополя, сусідніх регіонів як на європейському, так і на азійському берегах, а також декількох островів, включаючи Лемнос, Лесбос, Хіос і Тенос. Причому багато територій ще потрібно було завоювати: в першу чергу, необхідно було зламати опір греків у Фракії і закріпитися в Солуні. У цьому поході влітку 1204 року Балдуїн вступив в конфлікт з Боніфацієм Монферратським, який отримав більшу територію Македонії з титулом короля Солунського.

image
Башта Балдуїна в Велико-Тирново. Реконструкція 1930

Посварившись з болгарським царем Калояном, 14 квітня 1205 року латиняни зазнали поразки в , і Балдуїн потрапив в полон до болгар.

Помер наприкінці 1205 року в ув'язненні в Тирново, Болгарія.

У середньовічній болгарській столиці Тирново досі збереглися фортечні ворота, що носять назву «Френські ворота». Вважається, що недалеко від них знаходилася вежа, в якій жив до кінця своїх днів полонений латинський імператор.

Генеалогія

Примітки

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  2. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 27 травня 2022.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Balduyin Balduyin I lat Balduinus I lipen 1171 1205 pershij imperator Latinskoyi imperiyi 1204 1205 i Flandrskij 1195 1205 Predstavnik frankskogo Flandrskogo domu Narodivsya u Valansyenni Sin enoskogo grafa Balduyina V i Margariti I Elzaskoyi grafini Flandrskoyi sho uspadkuvala Flandriyu pislya smerti svogo bezditnogo brata Filipa Elzaskogo Pomer u Tirnovi Bolgariya Balduyin I Narodzhennya lipen 1172 ValansyennSmert lipen 1205 Veliko Tirnovo Druge Bolgarske carstvoPrichina smerti dReligiya katolictvoRid Flandrskij dimBatko Boduen V de EnoMati Margarita I ElzaskaShlyub Mariya ShampanskaDiti Zhanna I Flandrska i Margarita II Flandrska 1 Mediafajli b u VikishovishiImenaBalduyin VI Enoskij fr Baudouin VI de Hainaut za nazvoyu grafstva Balduyin IX Flandrskij fr Baudouin VI de Flandre za nazvoyu grafstva BiografiyaLuyi Galle Koronaciya Balduyina I v Konstantinopoli Versal U 1186 roci odruzhivsya z Mariyeyu 1174 1204 dochkoyu grafa Genriha I Shampanskogo Uspadkuvav Flandriyu pislya smerti materi 15 listopada 1194 i Eno pislya smerti batka 18 grudnya 1195 Hocha prinis omazh francuzkomu korolyu Filipu II ale visunuv pretenziyi na zemli zokrema Artua peredani francuzkij koroni yak pridane jogo sestri Izabelli pershoyi druzhini cogo korolya U zv yazku z cim nadavav pidtrimku anglijskim vorogam Filipa korolyam Richardu I Levove Serce ta Ioannu I Bezzemelnomu Za dogovorom z Filipom Avgustom u Peroni v 1200 roci Balduyin povernuv sobi chastinu zemel Artua V rezultati Chetvertogo hrestovogo pohidu pristavshi na propoziciyu Veneciyi ta vignanogo vizantijskogo princa Oleksiya Angela yakij poobicyav yim groshi v obmin za dopomogu v povalenni jogo dyadka imperatora Oleksiya III Angela i zvilnennya jogo batka Isaaka II Angela Pislya togo yak u kvitni 1204 roku hrestonoscyami buv zahoplenij Konstantinopol stav 16 travnya 1204 imperatorom Latinskoyi imperiyi Imperatorska korona bula spochatku zaproponovana Enriko Dandolo dozhevi Veneciyi ale toj vidmovivsya Dali virishili obirati mizh Balduyinom i nominalnim liderom hrestovogo pohodu Bonifaciyem Monferratskim Na korist Balduyina zigrali jogo molodist galantnist i blagochestya a takozh populyarnist sered hrestonosciv Za venecijskoyi pidtrimki vin buv obranij imperatorom 9 travnya 1204 roku i koronovanij 16 travnya v Sobori Svyatoyi Sofiyi v urochistij ceremoniyi za uchastyu vizantijskogo duhovenstva Pid chas koronaciyi Balduyin buv odyagnenij v pishni odezhi kupleni she imperatorom Manuyilom I Komninim za 62000 sribnih marok Druzhina Balduyina Mariya ne znayuchi pro ci podiyi vidplivla v Akru Tam vona diznalasya pro koronaciyu cholovika ale pomerla v serpni 1204 roku tak i ne zustrivshis z nim Latinska imperiya bula organizovana za feodalnim principam Imperator stav syuzerenom knyaziv yaki otrimali vid nogo dilyanki zavojovanoyi teritoriyi Jogo vlasnij domen skladavsya z Konstantinopolya susidnih regioniv yak na yevropejskomu tak i na azijskomu beregah a takozh dekilkoh ostroviv vklyuchayuchi Lemnos Lesbos Hios i Tenos Prichomu bagato teritorij she potribno bulo zavoyuvati v pershu chergu neobhidno bulo zlamati opir grekiv u Frakiyi i zakripitisya v Soluni U comu pohodi vlitku 1204 roku Balduyin vstupiv v konflikt z Bonifaciyem Monferratskim yakij otrimav bilshu teritoriyu Makedoniyi z titulom korolya Solunskogo Bashta Balduyina v Veliko Tirnovo Rekonstrukciya 1930 Posvarivshis z bolgarskim carem Kaloyanom 14 kvitnya 1205 roku latinyani zaznali porazki v i Balduyin potrapiv v polon do bolgar Pomer naprikinci 1205 roku v uv yaznenni v Tirnovo Bolgariya U serednovichnij bolgarskij stolici Tirnovo dosi zbereglisya fortechni vorota sho nosyat nazvu Frenski vorota Vvazhayetsya sho nedaleko vid nih znahodilasya vezha v yakij zhiv do kincya svoyih dniv polonenij latinskij imperator GenealogiyaPrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2020 Procitovano 27 travnya 2022 PosilannyaBolduyin I Flandrskij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ