Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тетропіум блискучоспинковий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Tetropium castaneum Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Тетро́піум блискучоспи́нковий (Tetropium castaneum, Linnaeus, 1758 = Tetropium luridum Linnaeus = Callidium curiale , 1789 = Callidium impressum , 1800 = Callidium ruficrus Schrank, 1789) — жук з родини Вусачів.
Поширення
T. castaneum — європейсько-сибірський вид європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює переважно гірські системи Європи та хвойні ліси Сибіру. В Карпатському регіоні T. castaneum є звичайним, а в смерековому лісовому поясі — масовим видом.
Екологія
Дорослі комахи зустрічаються на свіжих вирубках, вітровалах, вмираючих, ошкурених та повалених деревах. Літ розпочинається в половині червня і триває до серпня. Личинки розвиваються у хвойних деревних породах, зокрема смереці і рідше ялиці та сосні. Поселяються в стовбурах ослаблених, ушкоджених, хворих дерев. Ходи личинок мають характерні гачкоподібні вигини.
Види роду Tetropium належать до найбільш еволюційно прогресивної гілки підродини Aseminae.
Морфологія
Імаго
Дорослі комахи характеризуються блискучою передньоспинкою, диск якої вкритий дрібними розрідженими цяточками, її боки в густій зернистій поцяткованості. Голова коротка з поздовжньою боріздкою між вусиками. Очі дрібно фасетовані, дуже глибоко виїмчасті. Вусики короткі, не довші за половину тіла, їх 1-й членик товстий, короткий. Передньоспинка на боках закруглена. Надкрила паралельні, ширші за передньоспинку. Стегна булавоподібні. Верх тіла в найдрібнішій поцяткованості. Чорний або бурий, часто надкрила бурого, а тіло чорного кольорів. Ноги чорного, бурого або рудуватого забарвлення. Довжина 8-18 мм.
Личинка
Передній край лобу личинки несе 6 епістомальних щетинок. Вусики 3-членикові. Вічок немає. біля гіпостомальних швів, майже, в 3 рази довший за ґулярну смугу. Мандибули з плавно вирізаним ріжучим краєм, без боріздкоподібних майданчиків. Вентральний і дорзальний зубці короткі, не гострі. Основа та поверхня мозолів черевця, з дорзальної сторони, мають по 4, а з вентральної — 2 поздовжні боріздки. Поперечні боріздки непомітні. Дихальця дрібні, округлі, з 2 краєвими камерами. 9-й тергіт черевця з парою маленьких загострених , що сидять на спільній основі. Довжина — 18-25 мм, ширина 4,5-5 мм.
Життєвий цикл
Життєвий цикл триває 2 роки.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w górach Sołotwińskich // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1880. — 14. — S. 3-12;
- Łomnicki M. Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w góry Stryjskie podjętej w r. 1880 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1882. — 16. — S. 240—254;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tetropium bliskuchospinkovij Tetropium castaneum Linnaeus 1758 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Hrizomeloyidni Chrysomeloidea Rodina Vusachi Cerambycidae Latreille 1802 Pidrodina Asemini Aseminae Thomson 1860 Rid Tetropium Tetropium Eschscholtz 1830 Vid Tetropium bliskuchospinkovij T castaneum Binomialna nazva Tetropium castaneum Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Tetropium castaneum EOL 348290 ITIS 704718 NCBI 256648 Tetro pium bliskuchospi nkovij Tetropium castaneum Linnaeus 1758 Tetropium luridum Linnaeus Callidium curiale 1789 Callidium impressum 1800 Callidium ruficrus Schrank 1789 zhuk z rodini Vusachiv PoshirennyaT castaneum yevropejsko sibirskij vid yevropejskogo zoogeografichnogo kompleksu Areal ohoplyuye perevazhno girski sistemi Yevropi ta hvojni lisi Sibiru V Karpatskomu regioni T castaneum ye zvichajnim a v smerekovomu lisovomu poyasi masovim vidom EkologiyaDorosli komahi zustrichayutsya na svizhih virubkah vitrovalah vmirayuchih oshkurenih ta povalenih derevah Lit rozpochinayetsya v polovini chervnya i trivaye do serpnya Lichinki rozvivayutsya u hvojnih derevnih porodah zokrema smereci i ridshe yalici ta sosni Poselyayutsya v stovburah oslablenih ushkodzhenih hvorih derev Hodi lichinok mayut harakterni gachkopodibni vigini Vidi rodu Tetropium nalezhat do najbilsh evolyucijno progresivnoyi gilki pidrodini Aseminae MorfologiyaImago Dorosli komahi harakterizuyutsya bliskuchoyu perednospinkoyu disk yakoyi vkritij dribnimi rozridzhenimi cyatochkami yiyi boki v gustij zernistij pocyatkovanosti Golova korotka z pozdovzhnoyu borizdkoyu mizh vusikami Ochi dribno fasetovani duzhe gliboko viyimchasti Vusiki korotki ne dovshi za polovinu tila yih 1 j chlenik tovstij korotkij Perednospinka na bokah zakruglena Nadkrila paralelni shirshi za perednospinku Stegna bulavopodibni Verh tila v najdribnishij pocyatkovanosti Chornij abo burij chasto nadkrila burogo a tilo chornogo koloriv Nogi chornogo burogo abo ruduvatogo zabarvlennya Dovzhina 8 18 mm Lichinka Perednij kraj lobu lichinki nese 6 epistomalnih shetinok Vusiki 3 chlenikovi Vichok nemaye bilya gipostomalnih shviv majzhe v 3 razi dovshij za gulyarnu smugu Mandibuli z plavno virizanim rizhuchim krayem bez borizdkopodibnih majdanchikiv Ventralnij i dorzalnij zubci korotki ne gostri Osnova ta poverhnya mozoliv cherevcya z dorzalnoyi storoni mayut po 4 a z ventralnoyi 2 pozdovzhni borizdki Poperechni borizdki nepomitni Dihalcya dribni okrugli z 2 krayevimi kamerami 9 j tergit cherevcya z paroyu malenkih zagostrenih sho sidyat na spilnij osnovi Dovzhina 18 25 mm shirina 4 5 5 mm Zhittyevij ciklZhittyevij cikl trivaye 2 roki LiteraturaBartenev A F Obzor vidov zhukov usachej Coleoptera Cerambycidae fauny Ukrainy Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2003 2004 11 1 2 s 24 43 Zagajkevich I K Do vivchennya vusachiv Cerambycidae Stanislavskoyi obl Problemi entomologiyi na Ukrayini K Vid vo AN URSR 1959 s 45 47 Zagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Lomnicki M Chrzaszcze zebrane w gorach Solotwinskich Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1880 14 S 3 12 Lomnicki M Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w gory Stryjskie podjetej w r 1880 Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1882 16 S 240 254 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 Nowicki M Verzeichniss galizischer Kafer Beitrage zur Insektenfauna Galiziens Krakow 1873 S 7 52 Posilannyahttp www biolib cz en taxon id11017 http www cerambyx uochb cz tetcas htm