Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Балезіно Балезіно селище до 1 березня 2012 року селище міського тип

Балезіно (селище)

Балезіно (селище)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Балезіно.

Балезіно́ — селище (до 1 березня 2012 року селище міського типу) та муніципальний окружний центр в Удмуртії, Росія. Має велике господарське значення на півночі республіки.

селище Балезіно
рос. Балезино
image
Залізничний вокзал
Країна image Росія
Суб'єкт Російської Федерації Удмуртія
Муніципальний округ Балезінський район
Код ЗКАТУ: 94 204 551 000
Код ЗКТМО: 94604475101
Основні дані
Час заснування 1887
Статус селища 1938
Населення 15018 осіб (2015)
Поштові індекси 427550
Телефонний код +7 34166
Географічні координати: 57°58′41″ пн. ш. 53°00′18″ сх. д. / 57.9780555555837722° пн. ш. 53.00500000002777767° сх. д. / 57.9780555555837722; 53.00500000002777767Координати: 57°58′41″ пн. ш. 53°00′18″ сх. д. / 57.9780555555837722° пн. ш. 53.00500000002777767° сх. д. / 57.9780555555837722; 53.00500000002777767
Часовий пояс , влітку
Водойма річка Чепца
Найближча залізнична станція
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
150
—
—
Влада
Вебсторінка balezino.udmurt.ru
Міський голова Мухгалімов Рішат Шайхразійович
Мапа
image
image
Балезіно
image
image
Балезіно

image Балезіно у Вікісховищі

Селище розташоване на лівому березі річки Чепца за 150 км на північ від Іжевська (168 км залізницею), на автомагістралі Кіров-Перм. Від селища відходять автошляхи на Іжевськ та Карсовай.

Населення

Населення — 15018 осіб (2015; 15760 в 2012, 16121 в 2010).

Національний склад станом на 2009 рік — удмурти 52,6%, росіяни 28,2%, татари 13,1% та інші національності 6,1%.

Історія

Існує 2 версії походження назви. За однією з них, 1586 року цар Федір Іванович за вірну службу в Сибіру дарував на правому березі Чепци землі братам Данилу та Єлизару Балезіним. За другою — назва походить від поєднання удмуртських слів баля — вівця, та син — око, — тобто овече око. Так називали в ті часи джерело.

1887 року на місці майбутньої станції збудували будинок для інженерів-шляховиків та землемірів, які проводили проектно-вимірювальні роботи на майбутній Транссибірській залізниці. Пізніше з'явились технічні споруди, а між полотном, присілком Ізвіль та берегом Чепци — житлові будинки, 2 з яких були двоповерхові: купця Овсюкова, господаря декількох магазинів та станційного буфету, і Нікуліна, на першому поверсі якого була початкова школа. 29 жовтня 1898 року по залізниці пройшов перший потяг, який вказав на існування нової станції, яка і перетворилась у майбутньому на сучасне селище. Названа станція була через розташований поряд волосний центр Глазовського повіту село Балезіно, яке виникло в кінці XVI столітті. Жителів спочатку було менше 100 осіб — залізничники зі своїми сім'ями, які приїхали сюди з різних губерній. Першими родинами були Дементьєві, Тукові, Бєлявіни, Берестові, Куїмові, Ашихміни.

1917 року із сусіднього села Нововолково була перевезена дерев'яна церква, яка розташовувалась на місці сучасного стадіону в центрі селища. Однак 1934 року вона була закрита. В кінці 1919 року колишній склад боєприпасів, що лишився з часів Громадянської війни, був переобладнаний під Народний дім, який пізніше був перетворений у клуб імені Кірова, перший культурний заклад селища. Швидкий розвиток пристанційного селища розпочався у 1920-ті роки. З 1924 року безсистемна, хаотична забудова змінилась плановою. Були сформовані перші вулиці — Леніна, Толстого, Короленка. Через рік, після будівництва на березі Чепци контори лісгоспу (яка пізніше була переобладнана під Будинок піонерів, який існував до 1990 року), утворилась вулиця Радянська. Того ж 1925 року по вулиці Короленка збудована середня школа № 13 (пізніше № 42, нині № 5). 15 липня 1929 року був утворений Балезінський район, а 1931 року центр району перенесений із села Балезіно до селища. Районний центр почався розвиватись ще швидше. Почалось будівництво промислових підприємств: 1930 року створена МТС, 1931 — ліспромгосп (лісобаза), 1932 — льонозавод, 1935 — маслозавод.

Будуються адміністративні будівлі, деякі переобладнуються з колишніх купецьких будинків. Із села Балезіно перевезено двоповерховий будинок купця Мотошкова, де розмістились райком ВКП(б), райвиконком, суд та прокуратура. 1933 року створюється вулиця Карла Маркса з банком (будинок купця В. Я. Владикіна із села Балезіно). У будину купця Н. С. Калініна відкрита пошта, І. С. Смагіна — гуртожиток районної середньої школи. Будівля міліції була переобладнана з двох купецьких будинків, перевезених із села Балезіно та присілку Кестим. 1936 року збудовано будівлю вузла зв'язку, пізніше перетвореного під автовокзал (існував до 1999 року).

Розвивалась соціальна сфера. До кінця 1920-их років у селищі був лише фельдшерський пункт, 1932 року відкрито лінійну, а 1933 року — районну амбулаторію. 1939 року відкрито аптеку по вулиці Карла Маркса (пізніше тут розміщалась санепідемстанція, яка існувала до 1999 року). Збільшувалось населення райцентру, у тому числі і дітей. Виникла потреба ще в одній школі. У вересні 1936 року введена до ладу районна середня школа (нині № 1). Підготовкою кадрів для колгоспів займалась сільськогосподарська школа, у якій 1935 року навчалось 105 бухгалтерів, 35 бригадирів та 30 ветеринарних санітарів. 1936 року відкрився перший дитячий садок. 14 липня 1931 року вийшла з друку перша районна газета «Коммунае сюре» (нині «Вперед»). 1935 року було облаштовано радіовузол, встановлено вуличні репродуктори, паралельно велась робота по електропостачанню та благоустрою селища. 1938 року населення селища досягло 7 тисяч осіб, житловий фонд становив 8,1 тисяч м². 26 жовтня постановою президії Верховної Ради РРФСР Балезіно отримав статус смт. У грудні того ж року пройшли вибори депутатів до селищної ради.

З літа 1941 року селище перейшло на виконання військових замовлень. 3/4 тракторного парку МТС та весь автопарк підприємств був мобілізований разом з водіями та трактористами. Ліспромгосп виконував замовлення на шпали для відновлення зруйнованих залізниці, готував ліс для обладнання польових фортифікацій, пізніше випускав стройовий ліс для відновлення зруйнованих міст. Ремонтно-будівельні бригади працювали у Сталінграді, Севастополі, Краснодоні, Мурманську. Ремісничі промартілі на замовлення Іжевського зброярського заводу виробляли дерев'яні приклади та ложі для автоматів. У воєнні часи була прокладена автодорога та залізниця із Іжевська. В евакуації знаходились контора та ліспромгосп треста «Главсахар», 2 спиртзаводи. Для біженців був облаштований пункт санітарної обробки. 1943 року в будівлі інтернату районної середньої школи був створений дитячий будинок для дітей-сиріт та евакуйованих із Ленінграду. У навчальному корпусі школи з грудня 1941 року розташовувався евакошпиталь № 1820, перевезений із Єнакієвого. Після закінчення війни відкривались нові підприємства: промартіль «Ливарщик» (нині ВАТ Балезінський ливарно-механічний завод), шлакоблоковий завод промартілі «Комунар» (нині ВАТ Балезінський завод будівельних матеріалів).

1951 року була сформована добровільна пожежна дружина та збудоване пожежне депо. 1952 року створена рухома механізована колона № 1089 та відділ позавідомчої охорони РУВД, почалась забудова вулиці Свердлова. 1954 року відрито Будинок піонерів по вулиці Радянській та музична школа. 1958 року урочисто відкрито пам'ятник героям Громадянської війни. 1959 року почала працювати школа робітничої молоді, відкрито універмаг по вулиці Кооперативній. 1960 року введено в експлуатацію триповерхову школу № 1, з'явилась будівельна організація — ремонтно-будівельна ділянка, яка до 1995 року займалось благоустроєм селища. Організація збудувала кінотеатр «Мир», районну бібліотеку, ДЮСШ, будівлю селищної адміністрації, 20 двоповерхових будинків.

Станом на 1959 рік населення селища зросло до 11,8 тисяч осіб. Присілок Ізвіль став мікрорайоном селища, забудовувався новий мікрорайон «Стройка». 1957 року восьмирічна школа в мікрорайоні лісобази реорганізована у середню, 1963 року відкрилась нова школа № 3, 1965 року — школа-інтернат. З середини 1960-их років почалось асфальтування вулиць, здано в експлуатацію перші 2 п'ятиповерхові будинки по вулиці Залізничній. 1968 року відкрито автобусний маршрут по селищу, який обслуговували автобуси Глазовського АТП. Станом на 1979 рік населення селища становило вже 14,5 тисяч осіб, а в 1989 році — 17,4 тисяч. До 1977 року у селищі нараховувалось понад 70 вулиць. 1989 року було збудовано районну бібліотеку, 1991 року — клуб імені Короленка у мікрорайоні ліспромгоспу, 1997 року став до ладу п'ятиповерховий корпус центральної районної лікарні. 1998 року в західній частині селища, на базі ВО «Лісгоспхімія» збудовано цех з виробництва спирту — філіал ЛГЗ «Глазовський». З'явились нові вулиці — Лучна, Василькова, Садова. Станом на 1995 рік у селищі було 106 вулиць загальною протяжністю 53,5 км, на 1998 рік — 112 вулиць, а на 2001 рік — вже 124 вулиці протяжністю 60 км. 1995 року облаштовано центральну площу Миру, названу на честь 50-річчя Перемоги. 2001 року збудовано 8-квартирний соціальний будинок та школу мистецтв. З 1 березня 2012 року Балезіно втратило статус смт і стало селищем.

Господарство

В селищі діють 4 школи, 6 садочків, дитячий будинок, школа мистецтв, центр дитячої творчості, 2 бібліотеки, клуб, лікарня, районний організаційний методичний центр (виставковий центр), молодіжний центр та комплексний центр соціального обслуговування населення. В селищі є 5 пам'яток історії та монументального мистецтва.

Серед підприємств працюють ПК «Балезінський ЗБМ» (виготовлення арболіту), ВАТ «Балезінське РТП», ТОВ «Балезінський ДОК», ВАТ «Балезінський ЛМЗ», ТОВ «НіК», ТОВ «Чепецький», ТОВ «Будіндустріяхолдинг», ТОВ «Роса», ТОВ «Баркас», ТОВ «Балезінська МСО», Балезінське лісництво, ТОВ «Румі», ВАТ «Балезінський спиртзавод», ТОВ «СніКА».

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 15 квітня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  4. — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
  5. http://balezino.udmurt.ru/city/settlement/balezino/all_files/2012_/postanovlenie_status.doc[недоступне посилання]

Джерела

  • Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. —
  • Балезино. Социально-исторический очерк//Зори над Чепцой. Ижевск, 1988.
  • [[https://web.archive.org/web/20160305144513/http://www.azinlib.ru/kraev/city/balezinrn/glava.php Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Между Камой и Чепцой. Взгляд сквозь годы и века. Балезинский район — Ижевск: Удмуртия, 2002. — 384 с.: ил.]



image Це незавершена стаття про Удмуртію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Balezino Balezino selishe do 1 bereznya 2012 roku selishe miskogo tipu ta municipalnij okruzhnij centr v Udmurtiyi Rosiya Maye velike gospodarske znachennya na pivnochi respubliki selishe Balezinoros BalezinoZaliznichnij vokzalKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi UdmurtiyaMunicipalnij okrug Balezinskij rajonKod ZKATU 94 204 551 000Kod ZKTMO 94604475101Osnovni daniChas zasnuvannya 1887Status selisha 1938Naselennya 15018 osib 2015 Poshtovi indeksi 427550Telefonnij kod 7 34166Geografichni koordinati 57 58 41 pn sh 53 00 18 sh d 57 9780555555837722 pn sh 53 00500000002777767 sh d 57 9780555555837722 53 00500000002777767 Koordinati 57 58 41 pn sh 53 00 18 sh d 57 9780555555837722 pn sh 53 00500000002777767 sh d 57 9780555555837722 53 00500000002777767Chasovij poyas UTC 3 vlitku UTC 4Vodojma richka ChepcaNajblizhcha zaliznichna stanciyaVidstanDo centru regionu km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 150 VladaVebstorinka balezino udmurt ruMiskij golova Muhgalimov Rishat ShajhrazijovichMapaBalezino Balezino Balezino u Vikishovishi Selishe roztashovane na livomu berezi richki Chepca za 150 km na pivnich vid Izhevska 168 km zalizniceyu na avtomagistrali Kirov Perm Vid selisha vidhodyat avtoshlyahi na Izhevsk ta Karsovaj NaselennyaNaselennya 15018 osib 2015 15760 v 2012 16121 v 2010 Nacionalnij sklad stanom na 2009 rik udmurti 52 6 rosiyani 28 2 tatari 13 1 ta inshi nacionalnosti 6 1 IstoriyaIsnuye 2 versiyi pohodzhennya nazvi Za odniyeyu z nih 1586 roku car Fedir Ivanovich za virnu sluzhbu v Sibiru daruvav na pravomu berezi Chepci zemli bratam Danilu ta Yelizaru Balezinim Za drugoyu nazva pohodit vid poyednannya udmurtskih sliv balya vivcya ta sin oko tobto oveche oko Tak nazivali v ti chasi dzherelo 1887 roku na misci majbutnoyi stanciyi zbuduvali budinok dlya inzheneriv shlyahovikiv ta zemlemiriv yaki provodili proektno vimiryuvalni roboti na majbutnij Transsibirskij zaliznici Piznishe z yavilis tehnichni sporudi a mizh polotnom prisilkom Izvil ta beregom Chepci zhitlovi budinki 2 z yakih buli dvopoverhovi kupcya Ovsyukova gospodarya dekilkoh magaziniv ta stancijnogo bufetu i Nikulina na pershomu poversi yakogo bula pochatkova shkola 29 zhovtnya 1898 roku po zaliznici projshov pershij potyag yakij vkazav na isnuvannya novoyi stanciyi yaka i peretvorilas u majbutnomu na suchasne selishe Nazvana stanciya bula cherez roztashovanij poryad volosnij centr Glazovskogo povitu selo Balezino yake viniklo v kinci XVI stolitti Zhiteliv spochatku bulo menshe 100 osib zaliznichniki zi svoyimi sim yami yaki priyihali syudi z riznih gubernij Pershimi rodinami buli Dementyevi Tukovi Byelyavini Berestovi Kuyimovi Ashihmini 1917 roku iz susidnogo sela Novovolkovo bula perevezena derev yana cerkva yaka roztashovuvalas na misci suchasnogo stadionu v centri selisha Odnak 1934 roku vona bula zakrita V kinci 1919 roku kolishnij sklad boyepripasiv sho lishivsya z chasiv Gromadyanskoyi vijni buv pereobladnanij pid Narodnij dim yakij piznishe buv peretvorenij u klub imeni Kirova pershij kulturnij zaklad selisha Shvidkij rozvitok pristancijnogo selisha rozpochavsya u 1920 ti roki Z 1924 roku bezsistemna haotichna zabudova zminilas planovoyu Buli sformovani pershi vulici Lenina Tolstogo Korolenka Cherez rik pislya budivnictva na berezi Chepci kontori lisgospu yaka piznishe bula pereobladnana pid Budinok pioneriv yakij isnuvav do 1990 roku utvorilas vulicya Radyanska Togo zh 1925 roku po vulici Korolenka zbudovana serednya shkola 13 piznishe 42 nini 5 15 lipnya 1929 roku buv utvorenij Balezinskij rajon a 1931 roku centr rajonu perenesenij iz sela Balezino do selisha Rajonnij centr pochavsya rozvivatis she shvidshe Pochalos budivnictvo promislovih pidpriyemstv 1930 roku stvorena MTS 1931 lispromgosp lisobaza 1932 lonozavod 1935 maslozavod Buduyutsya administrativni budivli deyaki pereobladnuyutsya z kolishnih kupeckih budinkiv Iz sela Balezino perevezeno dvopoverhovij budinok kupcya Motoshkova de rozmistilis rajkom VKP b rajvikonkom sud ta prokuratura 1933 roku stvoryuyetsya vulicya Karla Marksa z bankom budinok kupcya V Ya Vladikina iz sela Balezino U budinu kupcya N S Kalinina vidkrita poshta I S Smagina gurtozhitok rajonnoyi serednoyi shkoli Budivlya miliciyi bula pereobladnana z dvoh kupeckih budinkiv perevezenih iz sela Balezino ta prisilku Kestim 1936 roku zbudovano budivlyu vuzla zv yazku piznishe peretvorenogo pid avtovokzal isnuvav do 1999 roku Rozvivalas socialna sfera Do kincya 1920 ih rokiv u selishi buv lishe feldsherskij punkt 1932 roku vidkrito linijnu a 1933 roku rajonnu ambulatoriyu 1939 roku vidkrito apteku po vulici Karla Marksa piznishe tut rozmishalas sanepidemstanciya yaka isnuvala do 1999 roku Zbilshuvalos naselennya rajcentru u tomu chisli i ditej Vinikla potreba she v odnij shkoli U veresni 1936 roku vvedena do ladu rajonna serednya shkola nini 1 Pidgotovkoyu kadriv dlya kolgospiv zajmalas silskogospodarska shkola u yakij 1935 roku navchalos 105 buhgalteriv 35 brigadiriv ta 30 veterinarnih sanitariv 1936 roku vidkrivsya pershij dityachij sadok 14 lipnya 1931 roku vijshla z druku persha rajonna gazeta Kommunae syure nini Vpered 1935 roku bulo oblashtovano radiovuzol vstanovleno vulichni reproduktori paralelno velas robota po elektropostachannyu ta blagoustroyu selisha 1938 roku naselennya selisha dosyaglo 7 tisyach osib zhitlovij fond stanoviv 8 1 tisyach m 26 zhovtnya postanovoyu prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR Balezino otrimav status smt U grudni togo zh roku projshli vibori deputativ do selishnoyi radi Z lita 1941 roku selishe perejshlo na vikonannya vijskovih zamovlen 3 4 traktornogo parku MTS ta ves avtopark pidpriyemstv buv mobilizovanij razom z vodiyami ta traktoristami Lispromgosp vikonuvav zamovlennya na shpali dlya vidnovlennya zrujnovanih zaliznici gotuvav lis dlya obladnannya polovih fortifikacij piznishe vipuskav strojovij lis dlya vidnovlennya zrujnovanih mist Remontno budivelni brigadi pracyuvali u Stalingradi Sevastopoli Krasnodoni Murmansku Remisnichi promartili na zamovlennya Izhevskogo zbroyarskogo zavodu viroblyali derev yani prikladi ta lozhi dlya avtomativ U voyenni chasi bula prokladena avtodoroga ta zaliznicya iz Izhevska V evakuaciyi znahodilis kontora ta lispromgosp tresta Glavsahar 2 spirtzavodi Dlya bizhenciv buv oblashtovanij punkt sanitarnoyi obrobki 1943 roku v budivli internatu rajonnoyi serednoyi shkoli buv stvorenij dityachij budinok dlya ditej sirit ta evakujovanih iz Leningradu U navchalnomu korpusi shkoli z grudnya 1941 roku roztashovuvavsya evakoshpital 1820 perevezenij iz Yenakiyevogo Pislya zakinchennya vijni vidkrivalis novi pidpriyemstva promartil Livarshik nini VAT Balezinskij livarno mehanichnij zavod shlakoblokovij zavod promartili Komunar nini VAT Balezinskij zavod budivelnih materialiv 1951 roku bula sformovana dobrovilna pozhezhna druzhina ta zbudovane pozhezhne depo 1952 roku stvorena ruhoma mehanizovana kolona 1089 ta viddil pozavidomchoyi ohoroni RUVD pochalas zabudova vulici Sverdlova 1954 roku vidrito Budinok pioneriv po vulici Radyanskij ta muzichna shkola 1958 roku urochisto vidkrito pam yatnik geroyam Gromadyanskoyi vijni 1959 roku pochala pracyuvati shkola robitnichoyi molodi vidkrito univermag po vulici Kooperativnij 1960 roku vvedeno v ekspluataciyu tripoverhovu shkolu 1 z yavilas budivelna organizaciya remontno budivelna dilyanka yaka do 1995 roku zajmalos blagoustroyem selisha Organizaciya zbuduvala kinoteatr Mir rajonnu biblioteku DYuSSh budivlyu selishnoyi administraciyi 20 dvopoverhovih budinkiv Stanom na 1959 rik naselennya selisha zroslo do 11 8 tisyach osib Prisilok Izvil stav mikrorajonom selisha zabudovuvavsya novij mikrorajon Strojka 1957 roku vosmirichna shkola v mikrorajoni lisobazi reorganizovana u serednyu 1963 roku vidkrilas nova shkola 3 1965 roku shkola internat Z seredini 1960 ih rokiv pochalos asfaltuvannya vulic zdano v ekspluataciyu pershi 2 p yatipoverhovi budinki po vulici Zaliznichnij 1968 roku vidkrito avtobusnij marshrut po selishu yakij obslugovuvali avtobusi Glazovskogo ATP Stanom na 1979 rik naselennya selisha stanovilo vzhe 14 5 tisyach osib a v 1989 roci 17 4 tisyach Do 1977 roku u selishi narahovuvalos ponad 70 vulic 1989 roku bulo zbudovano rajonnu biblioteku 1991 roku klub imeni Korolenka u mikrorajoni lispromgospu 1997 roku stav do ladu p yatipoverhovij korpus centralnoyi rajonnoyi likarni 1998 roku v zahidnij chastini selisha na bazi VO Lisgosphimiya zbudovano ceh z virobnictva spirtu filial LGZ Glazovskij Z yavilis novi vulici Luchna Vasilkova Sadova Stanom na 1995 rik u selishi bulo 106 vulic zagalnoyu protyazhnistyu 53 5 km na 1998 rik 112 vulic a na 2001 rik vzhe 124 vulici protyazhnistyu 60 km 1995 roku oblashtovano centralnu ploshu Miru nazvanu na chest 50 richchya Peremogi 2001 roku zbudovano 8 kvartirnij socialnij budinok ta shkolu mistectv Z 1 bereznya 2012 roku Balezino vtratilo status smt i stalo selishem GospodarstvoV selishi diyut 4 shkoli 6 sadochkiv dityachij budinok shkola mistectv centr dityachoyi tvorchosti 2 biblioteki klub likarnya rajonnij organizacijnij metodichnij centr vistavkovij centr molodizhnij centr ta kompleksnij centr socialnogo obslugovuvannya naselennya V selishi ye 5 pam yatok istoriyi ta monumentalnogo mistectva Sered pidpriyemstv pracyuyut PK Balezinskij ZBM vigotovlennya arbolitu VAT Balezinske RTP TOV Balezinskij DOK VAT Balezinskij LMZ TOV NiK TOV Chepeckij TOV Budindustriyaholding TOV Rosa TOV Barkas TOV Balezinska MSO Balezinske lisnictvo TOV Rumi VAT Balezinskij spirtzavod TOV SniKA Primitki Arhiv originalu za 3 bereznya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2015 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost postoyannogo naseleniya Udmurtii na 1 yanvarya 2012 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros krayeznavchij portal Rodnaya Vyatka ros http balezino udmurt ru city settlement balezino all files 2012 postanovlenie status doc nedostupne posilannya DzherelaUdmurtskaya respublika Enciklopediya Gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Balezino Socialno istoricheskij ocherk Zori nad Chepcoj Izhevsk 1988 https web archive org web 20160305144513 http www azinlib ru kraev city balezinrn glava php Arhivovano5 bereznya 2016 u Wayback Machine Mezhdu Kamoj i Chepcoj Vzglyad skvoz gody i veka Balezinskij rajon Izhevsk Udmurtiya 2002 384 s il Ce nezavershena stattya pro Udmurtiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ