Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хошутське ханство (1637—1717 роки) — держава на території Тибету, яку утворило одне з ойратських племен — — після розпаду племенної конфедерації Дербен-Ойрат. Протягом майже століття здійснювала фактичну владу в Тибеті, впливаючи навіть на діяльність інституту Далай-лами. З кінця XVII ст. відбувається послаблення ханство. Внаслідок поразки від Джунгарського ханства припинило своє існування.
| Хошууд улс ᠬᠣᠱᠤᠳ ᠦᠯᠦᠰ Хошутське ханство | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Лхаса | |||
| Мови | тибетська | |||
| Релігії | тибетський буддизм | |||
| Форма правління | монархія | |||
| хан | Гюші-хан | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Засновано | 1637 | |||
| - Ліквідовано | 1717 | |||
| Сьогодні є частиною |  КНР | |||
Історія
Передумови
Плем'я хошутів становило частину конфедерації Дербен-Ойрат — чотирьох ойратських племен. З 1630-х років почалися тенденції перетворення Дербен-Ойрат на державу. Водночас війни з західними монголами сприяли дезорганізації плем'яної конфедерації. В результаті близько 1634 року відбувся розкол ойратського союзу. Хошути рушили на південний схід.
Водночас у Тибеті точилася боротьба між феодальними державами. Погіршувало ситуацію протистояння різних сект тибетського буддизму. До 1620 року держава (володіла західним і центральним Тибетом), яка протистояла секті Гелуг, уклала союз з Цогто-тайджі з Халхи (центральна Монголія), який підтримував секту Каґ'ю. Водночас , володар держави Цанґпа, що був прихильником «чорнокапелюшної» секти Кармапа, захопив Лхаси, звідки вигнав секту Гелупа. Проти Пунцок Намчжала виступили південномонгольські загони, прихильники Гелупи. 1621 року було укладено тимчасове перемир'я.
Становлення
1632 року Цогто-тайджі (прихильник «червонокапелюшньої» секти Каґ'ю) захопив області навколо озера Кукнор. В 1637 році Далай-лама V і спорядили послів до тайджі хошутів по допомогу. Військо очолив Гюші-хан, яке того ж року в битві біля озера Кукунор завдало нищівної поразки Цогто-тайджі. В результаті область навколо Куконора стала основним місцем розташування хошутів. За цим були підкорені тангути та область Амдо. У 1638 році Гюші-хан здійснив прощу до Далай-лами V, який надав хошутському тайджі титул «Данзін-Чог'ял» («Володар законів і опора релігії»).
Протягом 1638—1641 років хошутські війська завдали поразки загонам супротивників Далай-лами V — «червонокапелюшній» Каґю і їхніх союзників з числа тибетських феодалів. 1639 року було підкорено область Кхам (Східний Тибет), де був володарем Доньод-Дордже, що переслідував буддистів. 1640 році його було схоплено і страчено. Після цього захоплено усі держави Бері. За цим хошути виступили до Цанґпо (Центральний ТИбет). Спротив тривав до 1642 року, коли було захоплено столицю супротивника — Шигацзе. В результаті потуга школу Каг'ю була знищена.
Після цього Гюші-хан встановив свою владу над усіма районами Тибету і зайняв «високий трон тибетських імператорів». Втім, побоюючись виступу тибетців проти чужоземних правителів, він в 1642 році передав верховну владу над усім Тибетом Далай-ламі V. Натомість володар хошутів і його нащадки були проголошені спадковими правителями Тибету зі збереженням ними свого контролю над землями в Кукунор. Таким чином, Хошутське ханство встановило фактичну владу над Тибетом. Разом з тим відбулося об'єднання Тибету в єдину державу, що сталося після 1370 року.
Розвиток
Невдовзі після встановлення влади в Тибеті до хошутів прибуло посольство від держави Цін, яке на той час захопило Внутрішню Монголію із запрошення Далай-ламі V і Гюші-ханові прибути до своєї столиці Мукден, що фактично означало визнання зверхності Цін. Хошути не відповіли на нього. Після захоплення маньчжурами Північного Китаю у 1645 році Лалай-дама V отримав нове запрошення, на яке відгукнувся. Далай-лама V прибув до Китаю в 1652 році, і навесні 1653 року відбув на батьківщину. Імперія Цин визнала особливі відносини Тибету з Халхою, Джунгарією і Хошутськимм ханством.
Своєю чергою Хошутське ханство було налаштовано проти загарбницької політики Цін, які спрямувала свої зусилля до Халхи. Тому хошути впливали на Далай-ламу V щодо збереження лише дипломатичних контактів Тибету з Китаєм. У 1660 році сини Гюші-хана — Даян Очір-хан і Даші-Батур — розділили батьківські володіння: на Тибет і Кукнорське (Хошутське) ханство відповідно.
У 1673 році хошути підтримали повстання в південному Китаї на чолі з ваном У Саньгуєм. Своєю чергою під тиском хошутського хана Далай-лама V відмовив у військовій допомозі імператору Кансі начебто через поганий клімат, що шкодить тибетцям. Завдяки цьому цінські війська були відволічені на придушення повстання до 1681 року.
Водночас поступово протягом 1670х років відбувається послаблення ханства. Це відобразилося у повстаннях на околицях Тибету, але їх було придушено тибетсько-хошутськими загонами. Натомість посилюється влада далай-лами, який уже сам став призначати вищих чиновників, проводив самостійну зовнішню політику, маючи відносини з Непалом, Бутаном, Китаєм, Джунгарією, Яркендом і Кашгаром. З кінця 1670-х років влада далай-лами майже дорівнювалася владі хана. Ще більше послабило Хошутське ханство занедбаність справами в часи правління Далай-хана і Ванґчук-хана. Разом з тим хошути сприяли далай-ламі у війнах з Ладакхом і Бутаном. 1681 року у Ладакха було захоплено області Гуг'є, Буранг і Рутог.
Нову загрозу стало являти Джунгарське ханство, яке розширило на той час свою владу на Кашгарію і Яркенд. Частина тибетської знаті й ламаїстського духівництва стало шукати підтримки джунгарів, оскільки хошутські хани все більше стали втручатися у справи Далай-лами. Разом з тим хошути втратили реальну владу в Лхасі, яка відійшла до регента.
Занепад
Володар хошутів Лхавзан-хан вирішив відновити потугу. У 1705 році він напав на Лхасу зі схвалення свого союзника — імператора Кансі, щоб змістити Далай-ламу VI. В свою чергу цінський уряд вирішив скористатися цим конфліктом як приводом для втручання у справи Тибету. Водночас зростало невдоволення світським способом життя Далай-лами VI. В результати хошути повалили владу регента, а далай-лама в цей час помер при нез'ясованих обставин. Лхавзан-хан вирішив сам призначити нового далай-ламу — Єше Г'яцо, що викликало невдоволення тибетців.
У 1715 році цінський уряд підтримав Келсангу Г'яцо, який надалі став відомий як Далай-лама VII. Водночас у справи вирішив втрутитися джунгарський хан Цеван Рабдан. У 1717 році хошути зазнали нищівної поразки, а їх хан загинув. Тибет було підкорено джунгарами. У 1720 році цінське вйсько зайняло Тибет, але не відновило владу хошутів. В результаті ті на чолі із Лобсан-Дандзіном повстали, але 1724 року зазнали поразки. 1725 року Хошутське ханство було приєднано до імперії Цін.
Державний устрій
На чолі стояв хан, якому належала політична, військова та судова влада. Водночас існував компроміс з далай-ламами, за яким духовна влада й номінальна зверхність над Тибетом належала саме їм. Разом з тим хан призначав свого представника — десріда (на кшталт прем'єр-міністра або регента).
Господарство
Основу становило скотарство. Також значний зиск мало збирання данини й податків з торгівців й прочан, що рухалися з Тибету й до Тибету.
Володарі
- Гюші-хан (1642—1655)
- Даян Очір-хан (1655—1668)
- Даші-Батур (1668—1671)
- Далай-хан (1671—1701)
- Ванґчук-хан (1701—1703)
- Лхавзан-хан (1703—1717)
- Лобсан-Данцзін (1723—1724)
Джерела
- Martin, 1997: Martin D. Tibetan Histories: A Bibliography of Tibetan-Language Historical Works. London: Serindia Publications, 1997.
- R. Keith Schoppa, Revolution and Its Past: Identities and Change in Modern Chinese History, Upper Saddle River, N.J, Prentice Hall, 2002 (, OCLC 45661629), p. 341
- Sneath, 2007: Sneath D. The Headless State: Aristocratic Orders, Kinship Society, and Misrepresentations of Nomadic Inner Asia. New York: Columbia University Press, 2007.
- Солощева, 2013: Солощева М. А. Кукунорский мятеж 1723—1724 годов и его значение для истории Тибета // Вестник Санкт-Петербургского ун-та. Сер. 13: Востоковедение. Африканистика. 2013. № 1. С. 58—67.
- Хойт С. К. Данные фольклора для изучения путей этногенеза ойратских групп // Международная научная конференция «Сетевое востоковедение: образование, наука, культура», 7-10 декабря 2017 г.: материалы. Элиста: Изд-во Калм. ун-та, 2017. с. 286—289.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hoshutske hanstvo 1637 1717 roki derzhava na teritoriyi Tibetu yaku utvorilo odne z ojratskih plemen pislya rozpadu plemennoyi konfederaciyi Derben Ojrat Protyagom majzhe stolittya zdijsnyuvala faktichnu vladu v Tibeti vplivayuchi navit na diyalnist institutu Dalaj lami Z kincya XVII st vidbuvayetsya poslablennya hanstvo Vnaslidok porazki vid Dzhungarskogo hanstva pripinilo svoye isnuvannya Hoshuud uls ᠬᠣᠱᠤᠳ ᠦᠯᠦᠰ Hoshutske hanstvo1637 1717Hosheutskij Tibet istorichni kordoni na kartiHoshutske hanstvoStolicya LhasaMovi tibetskaReligiyi tibetskij buddizmForma pravlinnya monarhiyahan Gyushi hanIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1637 Likvidovano 1717Sogodni ye chastinoyu KNRIstoriyaPeredumovi Plem ya hoshutiv stanovilo chastinu konfederaciyi Derben Ojrat chotiroh ojratskih plemen Z 1630 h rokiv pochalisya tendenciyi peretvorennya Derben Ojrat na derzhavu Vodnochas vijni z zahidnimi mongolami spriyali dezorganizaciyi plem yanoyi konfederaciyi V rezultati blizko 1634 roku vidbuvsya rozkol ojratskogo soyuzu Hoshuti rushili na pivdennij shid Vodnochas u Tibeti tochilasya borotba mizh feodalnimi derzhavami Pogirshuvalo situaciyu protistoyannya riznih sekt tibetskogo buddizmu Do 1620 roku derzhava volodila zahidnim i centralnim Tibetom yaka protistoyala sekti Gelug uklala soyuz z Cogto tajdzhi z Halhi centralna Mongoliya yakij pidtrimuvav sektu Kag yu Vodnochas volodar derzhavi Cangpa sho buv prihilnikom chornokapelyushnoyi sekti Karmapa zahopiv Lhasi zvidki vignav sektu Gelupa Proti Puncok Namchzhala vistupili pivdennomongolski zagoni prihilniki Gelupi 1621 roku bulo ukladeno timchasove peremir ya Stanovlennya 1632 roku Cogto tajdzhi prihilnik chervonokapelyushnoyi sekti Kag yu zahopiv oblasti navkolo ozera Kuknor V 1637 roci Dalaj lama V i sporyadili posliv do tajdzhi hoshutiv po dopomogu Vijsko ocholiv Gyushi han yake togo zh roku v bitvi bilya ozera Kukunor zavdalo nishivnoyi porazki Cogto tajdzhi V rezultati oblast navkolo Kukonora stala osnovnim miscem roztashuvannya hoshutiv Za cim buli pidkoreni tanguti ta oblast Amdo U 1638 roci Gyushi han zdijsniv proshu do Dalaj lami V yakij nadav hoshutskomu tajdzhi titul Danzin Chog yal Volodar zakoniv i opora religiyi Protyagom 1638 1641 rokiv hoshutski vijska zavdali porazki zagonam suprotivnikiv Dalaj lami V chervonokapelyushnij Kagyu i yihnih soyuznikiv z chisla tibetskih feodaliv 1639 roku bulo pidkoreno oblast Kham Shidnij Tibet de buv volodarem Donod Dordzhe sho peresliduvav buddistiv 1640 roci jogo bulo shopleno i stracheno Pislya cogo zahopleno usi derzhavi Beri Za cim hoshuti vistupili do Cangpo Centralnij TIbet Sprotiv trivav do 1642 roku koli bulo zahopleno stolicyu suprotivnika Shigacze V rezultati potuga shkolu Kag yu bula znishena Pislya cogo Gyushi han vstanoviv svoyu vladu nad usima rajonami Tibetu i zajnyav visokij tron tibetskih imperatoriv Vtim poboyuyuchis vistupu tibetciv proti chuzhozemnih praviteliv vin v 1642 roci peredav verhovnu vladu nad usim Tibetom Dalaj lami V Natomist volodar hoshutiv i jogo nashadki buli progolosheni spadkovimi pravitelyami Tibetu zi zberezhennyam nimi svogo kontrolyu nad zemlyami v Kukunor Takim chinom Hoshutske hanstvo vstanovilo faktichnu vladu nad Tibetom Razom z tim vidbulosya ob yednannya Tibetu v yedinu derzhavu sho stalosya pislya 1370 roku Rozvitok Nevdovzi pislya vstanovlennya vladi v Tibeti do hoshutiv pribulo posolstvo vid derzhavi Cin yake na toj chas zahopilo Vnutrishnyu Mongoliyu iz zaproshennya Dalaj lami V i Gyushi hanovi pributi do svoyeyi stolici Mukden sho faktichno oznachalo viznannya zverhnosti Cin Hoshuti ne vidpovili na nogo Pislya zahoplennya manchzhurami Pivnichnogo Kitayu u 1645 roci Lalaj dama V otrimav nove zaproshennya na yake vidguknuvsya Dalaj lama V pribuv do Kitayu v 1652 roci i navesni 1653 roku vidbuv na batkivshinu Imperiya Cin viznala osoblivi vidnosini Tibetu z Halhoyu Dzhungariyeyu i Hoshutskimm hanstvom Svoyeyu chergoyu Hoshutske hanstvo bulo nalashtovano proti zagarbnickoyi politiki Cin yaki spryamuvala svoyi zusillya do Halhi Tomu hoshuti vplivali na Dalaj lamu V shodo zberezhennya lishe diplomatichnih kontaktiv Tibetu z Kitayem U 1660 roci sini Gyushi hana Dayan Ochir han i Dashi Batur rozdilili batkivski volodinnya na Tibet i Kuknorske Hoshutske hanstvo vidpovidno U 1673 roci hoshuti pidtrimali povstannya v pivdennomu Kitayi na choli z vanom U Sanguyem Svoyeyu chergoyu pid tiskom hoshutskogo hana Dalaj lama V vidmoviv u vijskovij dopomozi imperatoru Kansi nachebto cherez poganij klimat sho shkodit tibetcyam Zavdyaki comu cinski vijska buli vidvolicheni na pridushennya povstannya do 1681 roku Vodnochas postupovo protyagom 1670h rokiv vidbuvayetsya poslablennya hanstva Ce vidobrazilosya u povstannyah na okolicyah Tibetu ale yih bulo pridusheno tibetsko hoshutskimi zagonami Natomist posilyuyetsya vlada dalaj lami yakij uzhe sam stav priznachati vishih chinovnikiv provodiv samostijnu zovnishnyu politiku mayuchi vidnosini z Nepalom Butanom Kitayem Dzhungariyeyu Yarkendom i Kashgarom Z kincya 1670 h rokiv vlada dalaj lami majzhe dorivnyuvalasya vladi hana She bilshe poslabilo Hoshutske hanstvo zanedbanist spravami v chasi pravlinnya Dalaj hana i Vangchuk hana Razom z tim hoshuti spriyali dalaj lami u vijnah z Ladakhom i Butanom 1681 roku u Ladakha bulo zahopleno oblasti Gug ye Burang i Rutog Novu zagrozu stalo yavlyati Dzhungarske hanstvo yake rozshirilo na toj chas svoyu vladu na Kashgariyu i Yarkend Chastina tibetskoyi znati j lamayistskogo duhivnictva stalo shukati pidtrimki dzhungariv oskilki hoshutski hani vse bilshe stali vtruchatisya u spravi Dalaj lami Razom z tim hoshuti vtratili realnu vladu v Lhasi yaka vidijshla do regenta Zanepad Volodar hoshutiv Lhavzan han virishiv vidnoviti potugu U 1705 roci vin napav na Lhasu zi shvalennya svogo soyuznika imperatora Kansi shob zmistiti Dalaj lamu VI V svoyu chergu cinskij uryad virishiv skoristatisya cim konfliktom yak privodom dlya vtruchannya u spravi Tibetu Vodnochas zrostalo nevdovolennya svitskim sposobom zhittya Dalaj lami VI V rezultati hoshuti povalili vladu regenta a dalaj lama v cej chas pomer pri nez yasovanih obstavin Lhavzan han virishiv sam priznachiti novogo dalaj lamu Yeshe G yaco sho viklikalo nevdovolennya tibetciv U 1715 roci cinskij uryad pidtrimav Kelsangu G yaco yakij nadali stav vidomij yak Dalaj lama VII Vodnochas u spravi virishiv vtrutitisya dzhungarskij han Cevan Rabdan U 1717 roci hoshuti zaznali nishivnoyi porazki a yih han zaginuv Tibet bulo pidkoreno dzhungarami U 1720 roci cinske vjsko zajnyalo Tibet ale ne vidnovilo vladu hoshutiv V rezultati ti na choli iz Lobsan Dandzinom povstali ale 1724 roku zaznali porazki 1725 roku Hoshutske hanstvo bulo priyednano do imperiyi Cin Derzhavnij ustrijNa choli stoyav han yakomu nalezhala politichna vijskova ta sudova vlada Vodnochas isnuvav kompromis z dalaj lamami za yakim duhovna vlada j nominalna zverhnist nad Tibetom nalezhala same yim Razom z tim han priznachav svogo predstavnika desrida na kshtalt prem yer ministra abo regenta GospodarstvoOsnovu stanovilo skotarstvo Takozh znachnij zisk malo zbirannya danini j podatkiv z torgivciv j prochan sho ruhalisya z Tibetu j do Tibetu VolodariGyushi han 1642 1655 Dayan Ochir han 1655 1668 Dashi Batur 1668 1671 Dalaj han 1671 1701 Vangchuk han 1701 1703 Lhavzan han 1703 1717 Lobsan Danczin 1723 1724 DzherelaMartin 1997 Martin D Tibetan Histories A Bibliography of Tibetan Language Historical Works London Serindia Publications 1997 R Keith Schoppa Revolution and Its Past Identities and Change in Modern Chinese History Upper Saddle River N J Prentice Hall 2002 ISBN 9780130224071 OCLC 45661629 p 341 Sneath 2007 Sneath D The Headless State Aristocratic Orders Kinship Society and Misrepresentations of Nomadic Inner Asia New York Columbia University Press 2007 Solosheva 2013 Solosheva M A Kukunorskij myatezh 1723 1724 godov i ego znachenie dlya istorii Tibeta Vestnik Sankt Peterburgskogo un ta Ser 13 Vostokovedenie Afrikanistika 2013 1 S 58 67 Hojt S K Dannye folklora dlya izucheniya putej etnogeneza ojratskih grupp Mezhdunarodnaya nauchnaya konferenciya Setevoe vostokovedenie obrazovanie nauka kultura 7 10 dekabrya 2017 g materialy Elista Izd vo Kalm un ta 2017 s 286 289