Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Манорина маскова Manorina melanocephala | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Manorina melanocephala Latham, 1801 | ||||||||||||||||||||||||
Ареали підвидів: titaniota гібридні titaniota / lepidota lepidota гібридні melanocephala/ lepidota melanocephala leachi | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Myzantha melanocephala,Gracula melanocephala, Myzantha garrula, Merops garrulus, Merops cucullatus, Merops albifrons | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Манорина маскова (Manorina melanocephala) — птах родини медолюбових, ендемік на сході та південному сході Австралії. Через те, що птах майже ніколи не зберігає тиші, його назва англійською мовою є noisy miner, що дослівно можна перекласти, як галасливий гірник. Вид поділяється на чотири підвиди. Птах має сіре забарвлення тіла, чорну голову з виразними жовтими плямами позаду очей, оранжево-жовті дзьоб і лапки та біле оперення на кінчиках хвоста. Підвид leachi, що мешкає на Тасманії, має також жовте забарвлення на крилах і більше білого на хвості. Статевий диморфізм майже відсутній. Забарвлення самців, самиць і молодняка однакове, за винятком того, що молоді птахи мають легкий коричневій відтінок. Манорина маскова проводить час, як на деревах так і на землі, харчуючись нектаром рослин, паддю та живицею евкаліптів, фруктами та комахами.
Ареал розповсюдження манорини маскової пролягає по території, від північного Квінсленду, через східну частину Нового Південного Уельсу, майже по всьому штату Вікторія до південного-сходу штату Південна Австралія, а також на сході острову Тасманія. Основним середовищем проживання птаха є сухі евкаліптові ліси, що не мають підліску. Головною вимогою для місця проживання є відсутність щільного чагарнику, тому птахи селяться також на місцях колишніх лісових пожеж, сільгосподарських угіддях, пасовищах скота, парках і садах. Відзначається зростання популяції манорини у місцях поселення людей. Вважалося, що це викликане популярністю серед садівників рослин, що продукують багато нектару, таких як гревілея, але сучасні дослідження більше схиляються до того, що головною причиною є політика місцевої влади по озелененню евкаліптами житлових районів. Незважаючи на те, що манорини маскові знаходиться під природоохоронним захистом в Австралії, у деяких районах відмічається їх надлишкова кількість, тому розглядаються можливості регулювання популяції цього птаха.
Манорині маскові є пресоціальними й територіальними тваринами. Вони спільно годуються, купаються, будують сідала, виводять потомство та захищають територію. Формують колонії птахів, розміром до кількох сотень особин. Кожний птах має свої персональні обов'язки у зграї, птахи зі спільними обов'язками утворюють, так звані кіліки, найбільш стабільні об'єднання всередині колоній. Птахи також утворюють тимчасові зграї, так звані коаліції, для конкретних видів діяльності, наприклад відсічі нападу хижака. Згуртованість зграї досягається не лише завдяки спілкування голосом, а й через ритуальну поведінку, що полягає у демонстраційних польотах, характерних позиціях тулубу та голови. У цілому манорина маскова відзначається агресивною поведінкою, як до чужинців, так і до членів своєї колонії. Перед спарюванням самці, не виконують характерний для багатьох інших видів птахів, ритуал залицяння, щоб привернуту увагу самиці. Проте, процес спарювання у цих птахів перетворюється на шалені оргії. Сезон розмноження триває протягом цілого року. В одній кладці, у глибокому чашкуватому гнізді знаходяться два-чотири яйця. Висиджуванням яєць займається лише самиця, хоча до двадцяти самців допомагають їй піклуватися про пташенят.
Таксономія й назви
Вперше зображення птаха з'явилося на картині [en], одного із представників творчої спілки [en], написаній у проміжку між 1792 і 1797 роками. Твір має підпис «chattering bee-eater» (укр. балакуча бджолоїдка).
Манорину маскову першим описав британський орнітолог Джон Летем у 1801 році, у своїй праці лат. «Supplementum Indicis Ornithologici, sive Systematis Ornithologiae». Насправді, у цій праці він описав, одного й того ж самого птаха, чотири рази під різними іменами:
- лат. Gracula melanocephala, англ. black-headed grackle (укр. гракл чорноголовий)
- лат. Merops garrulus, англ. chattering bee-eater (укр. бджолоїдка балакуча)
- лат. Merops cucullatus, англ. hooded bee-eater (укр. бджолоїдка у каптурі)
- лат. Merops albifrons, англ. white-fronted bee-eater (укр. бджолоїдка з білим передом)
Інший британський орнітолог Джон Гульд взяв за основу назву merops garrulus, але перейменував її на Myzantha garrula у своїй роботі «Handbook to the Birds of Australia» 1865 року, а для назви птаха на англійській мові запропонував garrulous honeyeater та як альтернативну chattering honeyeater, обидві назви можна перекласти на українську мову, як балакучий медолюб. Також Гульд занотував, що колоністи у Тасманії звуть птаха miner (укр. гірник), а аборигени Нового Південного Уельсу — cobaygin (кобайґін). Разом з тим аборигени, що жили у Блакитних горах називали птаха Que que gang (кве кве ґанґ).
Англомовна назва miner походить від назви роду птахів майна (англ. myna), які мають зовнішню схожість з манориною масковою. Англійські слова miner та myna є омофонами, тобто мають однакову вимову [ˈmaɪnə], але різне значення. Інша популярна назва птаха у середовищі британських переселенців була — soldierbird (солдатська пташка).
З початку XX століття, австралійські орнітологи почали використовувати назву manorina melanocephala, хоча таке використання суперечило рекомендаціям міжнародного кодексу зоологічної номенклатури, проте згодом, у 2009 році назва manorina melanocephala була остаточно визнана офіційним науковим йменуванням цього птаха. Назва melanocephala походить від давньогрецьких слів μέλᾱς (melas) — чорний та κεφαλή (kephalḗ) — голова.
Манорина маскова належить до роду [en] (Manorina), великої родини медолюбових (Meliphagidae). Цей рід має всього 4 види, три інші види це — [en] (M. melanotis), [en] (M. flavigula) і [en] (M. melanophrys). Одною з найбільш очевидних ознак роду манорина є жовті плями позаду очей, що створює враження косоокості. Всі птахи роду крім манорини зеленої об'єднані у підрід Myzantha. Іноді у природі, манорина маскова схрещуються з манориною акацієвою утворюючи міжвидові гібриди.
Згідно з дослідженнями молекулярної філогенетики родина медолюбових була включена до надродини Meliphagoidea, разом з родинами малюрових (Maluridae), щетинкодзьобових (Dasyornithidae) та шиподзьобових (Acanthizidae).
Підвиди
Манорина маскова поділяється на 4 підвиди, з наступними ареалами проживання:
- Melanocephala — номінативний підвид, майже по всьому штату Вікторія, південь Нового Південного Уельсу, південний схід Південної Австралії.
- Lepidota — центр і північний схід Нового Південного Уельсу, схід і південний схід Квінсленду.
- Titaniota — північний схід Квінсленду.
- Leachi — східна Тасманія.
У 1912 році Грегорі Метьюс виділив та описав тасманійський підвид leachi. Підвиди, що населяють материкову частину Австралії були розділені у 1999 році австралійським орнітологом Річардом Шодде У місцях зіткнення їх ареалів існують широкі зони гібридних підвидів. Необхідні подальші дослідження для остаточного встановлення таксономічного статусу цих популяцій.
Джерела
- Beruldsen, Gordon (1980). A Field Guide to Nests and Eggs of Australian Birds. Adelaide, South Australia: Rigby. ISBN . (англ.)
- Higgins, Peter; Peter, J.M.; Steele, W.K. (2001). Manorina melanocephala Noisy Miner. Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds Volume 5, Tyrant-flycatchers to Chats. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. с. 626—50. ISBN . (англ.)
- Officer, Hugh R. (1965). Australian Honeyeaters. Melbourne, Victoria: The Bird Observers Club, Melbourne. ISBN . (англ.)
Примітки
- BirdLife International. Manorina melanocephala: інформація на сайті МСОП (англ.)
- Manorina (Myzantha) melanocephala (Latham, 1801) // [en](англ.)
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Манорина маскова // [en]
- Noisy Miner / Manorina melanocephala // DiBird [ 19 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Natural History Museum, London (2007). 'Blue-cheeked Bee Eater', native name 'Der-ro-gang'. First Fleet Artwork Collection. The Natural History Museum, London. (англ.)
- Gould, John (1865). . Т. v.1 [Darwin's copy]. London: J. Gould. с. 574. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020. (англ.)
- Koch, Harold; Hercus, Luise (2009). . Canberra, Australian Capital Territory: ANU E Press. с. 104. ISBN . Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 24 червня 2020. (англ.)
- . www.cjvlang.com. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 18 жовтня 2015. (англ.)
- Schodde, R.; Bock, W.J. (2008). Case 3418. Specific Names of Nine Australian Birds (Aves): Proposed Conservation. Bulletin of Zoological Nomenclature. 65 (1): 35—41. doi:10.21805/bzn.v65i1.a9. ISSN 0007-5167. (англ.)
- International Commission on Zoological Nomenclature (2009). Opinion 2240 (Case 3418). Specific names of nine Australian birds (Aves) conserved. Bulletin of Zoological Nomenclature. 66 (4): 375—78. doi:10.21805/bzn.v66i4.a21. ISSN 0007-5167. (англ.)
- Liddell, Henry George; Scott, Robert (1980) [1871]. A Greek-English Lexicon (вид. abridged). Oxford, United Kingdom: Oxford University Press. с. 374, 431. ISBN . (англ.)
- Schodde, Richard; Mason, Ian J. (1999). . Collingwood, Victoria: Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation. с. 266. ISBN . Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 26 червня 2020. (англ.)
- Higgins, Peter та Steele, 2001, с. 648.
- Barker, F. Keith; Cibois, Alice; Schikler, Peter; Feinstein, Julie; Cracraft, Joel (2004). (PDF). Proceedings of the National Academy of Sciences. 101 (30): 11040—45. Bibcode:2004PNAS..10111040B. doi:10.1073/pnas.0401892101. PMC 503738. PMID 15263073. Архів оригіналу (PDF) за 25 October 2007. Процитовано 3 серпня 2010. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manorina maskova Manorina melanocephalaNominativnij pidvidOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Parvoryad CorvidaNadrodina MeliphagoideaRodina Medolyubovi Meliphagidae Pidrodina MeliphaginaeRid en Manorina Pidrid MyzanthaVid Manorina maskovaBinomialna nazvaManorina melanocephala Latham 1801Areali pidvidiv titaniota gibridni titaniota lepidota lepidota gibridni melanocephala lepidota melanocephala leachiSinonimiMyzantha melanocephala Gracula melanocephala Myzantha garrula Merops garrulus Merops cucullatus Merops albifronsPosilannyaVikishovishe Manorina melanocephalaVikividi Manorina melanocephalaITIS 560987MSOP 22704433NCBI 44314Fossilworks 373428 Manorina maskova Manorina melanocephala ptah rodini medolyubovih endemik na shodi ta pivdennomu shodi Avstraliyi Cherez te sho ptah majzhe nikoli ne zberigaye tishi jogo nazva anglijskoyu movoyu ye noisy miner sho doslivno mozhna pereklasti yak galaslivij girnik Vid podilyayetsya na chotiri pidvidi Ptah maye sire zabarvlennya tila chornu golovu z viraznimi zhovtimi plyamami pozadu ochej oranzhevo zhovti dzob i lapki ta bile operennya na kinchikah hvosta Pidvid leachi sho meshkaye na Tasmaniyi maye takozh zhovte zabarvlennya na krilah i bilshe bilogo na hvosti Statevij dimorfizm majzhe vidsutnij Zabarvlennya samciv samic i molodnyaka odnakove za vinyatkom togo sho molodi ptahi mayut legkij korichnevij vidtinok Manorina maskova provodit chas yak na derevah tak i na zemli harchuyuchis nektarom roslin paddyu ta zhiviceyu evkaliptiv fruktami ta komahami Areal rozpovsyudzhennya manorini maskovoyi prolyagaye po teritoriyi vid pivnichnogo Kvinslendu cherez shidnu chastinu Novogo Pivdennogo Uelsu majzhe po vsomu shtatu Viktoriya do pivdennogo shodu shtatu Pivdenna Avstraliya a takozh na shodi ostrovu Tasmaniya Osnovnim seredovishem prozhivannya ptaha ye suhi evkaliptovi lisi sho ne mayut pidlisku Golovnoyu vimogoyu dlya miscya prozhivannya ye vidsutnist shilnogo chagarniku tomu ptahi selyatsya takozh na miscyah kolishnih lisovih pozhezh silgospodarskih ugiddyah pasovishah skota parkah i sadah Vidznachayetsya zrostannya populyaciyi manorini u miscyah poselennya lyudej Vvazhalosya sho ce viklikane populyarnistyu sered sadivnikiv roslin sho produkuyut bagato nektaru takih yak grevileya ale suchasni doslidzhennya bilshe shilyayutsya do togo sho golovnoyu prichinoyu ye politika miscevoyi vladi po ozelenennyu evkaliptami zhitlovih rajoniv Nezvazhayuchi na te sho manorini maskovi znahoditsya pid prirodoohoronnim zahistom v Avstraliyi u deyakih rajonah vidmichayetsya yih nadlishkova kilkist tomu rozglyadayutsya mozhlivosti regulyuvannya populyaciyi cogo ptaha Manorini maskovi ye presocialnimi j teritorialnimi tvarinami Voni spilno goduyutsya kupayutsya buduyut sidala vivodyat potomstvo ta zahishayut teritoriyu Formuyut koloniyi ptahiv rozmirom do kilkoh soten osobin Kozhnij ptah maye svoyi personalni obov yazki u zgrayi ptahi zi spilnimi obov yazkami utvoryuyut tak zvani kiliki najbilsh stabilni ob yednannya vseredini kolonij Ptahi takozh utvoryuyut timchasovi zgrayi tak zvani koaliciyi dlya konkretnih vidiv diyalnosti napriklad vidsichi napadu hizhaka Zgurtovanist zgrayi dosyagayetsya ne lishe zavdyaki spilkuvannya golosom a j cherez ritualnu povedinku sho polyagaye u demonstracijnih polotah harakternih poziciyah tulubu ta golovi U cilomu manorina maskova vidznachayetsya agresivnoyu povedinkoyu yak do chuzhinciv tak i do chleniv svoyeyi koloniyi Pered sparyuvannyam samci ne vikonuyut harakternij dlya bagatoh inshih vidiv ptahiv ritual zalicyannya shob privernutu uvagu samici Prote proces sparyuvannya u cih ptahiv peretvoryuyetsya na shaleni orgiyi Sezon rozmnozhennya trivaye protyagom cilogo roku V odnij kladci u glibokomu chashkuvatomu gnizdi znahodyatsya dva chotiri yajcya Visidzhuvannyam yayec zajmayetsya lishe samicya hocha do dvadcyati samciv dopomagayut yij pikluvatisya pro ptashenyat Taksonomiya j nazviVpershe zobrazhennya ptaha z yavilosya na kartini en odnogo iz predstavnikiv tvorchoyi spilki en napisanij u promizhku mizh 1792 i 1797 rokami Tvir maye pidpis chattering bee eater ukr balakucha bdzholoyidka Manorinu maskovu pershim opisav britanskij ornitolog Dzhon Letem u 1801 roci u svoyij praci lat Supplementum Indicis Ornithologici sive Systematis Ornithologiae Naspravdi u cij praci vin opisav odnogo j togo zh samogo ptaha chotiri razi pid riznimi imenami lat Gracula melanocephala angl black headed grackle ukr grakl chornogolovij lat Merops garrulus angl chattering bee eater ukr bdzholoyidka balakucha lat Merops cucullatus angl hooded bee eater ukr bdzholoyidka u kapturi lat Merops albifrons angl white fronted bee eater ukr bdzholoyidka z bilim peredom Inshij britanskij ornitolog Dzhon Guld vzyav za osnovu nazvu merops garrulus ale perejmenuvav yiyi na Myzantha garrula u svoyij roboti Handbook to the Birds of Australia 1865 roku a dlya nazvi ptaha na anglijskij movi zaproponuvav garrulous honeyeater ta yak alternativnu chattering honeyeater obidvi nazvi mozhna pereklasti na ukrayinsku movu yak balakuchij medolyub Takozh Guld zanotuvav sho kolonisti u Tasmaniyi zvut ptaha miner ukr girnik a aborigeni Novogo Pivdennogo Uelsu cobaygin kobajgin Razom z tim aborigeni sho zhili u Blakitnih gorah nazivali ptaha Que que gang kve kve gang Anglomovna nazva miner pohodit vid nazvi rodu ptahiv majna angl myna yaki mayut zovnishnyu shozhist z manorinoyu maskovoyu Anglijski slova miner ta myna ye omofonami tobto mayut odnakovu vimovu ˈ m aɪ n e ale rizne znachennya Insha populyarna nazva ptaha u seredovishi britanskih pereselenciv bula soldierbird soldatska ptashka Z pochatku XX stolittya avstralijski ornitologi pochali vikoristovuvati nazvu manorina melanocephala hocha take vikoristannya superechilo rekomendaciyam mizhnarodnogo kodeksu zoologichnoyi nomenklaturi prote zgodom u 2009 roci nazva manorina melanocephala bula ostatochno viznana oficijnim naukovim jmenuvannyam cogo ptaha Nazva melanocephala pohodit vid davnogreckih sliv melᾱs melas chornij ta kefalh kephalḗ golova Manorina maskova nalezhit do rodu en Manorina velikoyi rodini medolyubovih Meliphagidae Cej rid maye vsogo 4 vidi tri inshi vidi ce en M melanotis en M flavigula i en M melanophrys Odnoyu z najbilsh ochevidnih oznak rodu manorina ye zhovti plyami pozadu ochej sho stvoryuye vrazhennya kosookosti Vsi ptahi rodu krim manorini zelenoyi ob yednani u pidrid Myzantha Inodi u prirodi manorina maskova shreshuyutsya z manorinoyu akaciyevoyu utvoryuyuchi mizhvidovi gibridi Zgidno z doslidzhennyami molekulyarnoyi filogenetiki rodina medolyubovih bula vklyuchena do nadrodini Meliphagoidea razom z rodinami malyurovih Maluridae shetinkodzobovih Dasyornithidae ta shipodzobovih Acanthizidae Pidvidi Manorina maskova podilyayetsya na 4 pidvidi z nastupnimi arealami prozhivannya Melanocephala nominativnij pidvid majzhe po vsomu shtatu Viktoriya pivden Novogo Pivdennogo Uelsu pivdennij shid Pivdennoyi Avstraliyi Lepidota centr i pivnichnij shid Novogo Pivdennogo Uelsu shid i pivdennij shid Kvinslendu Titaniota pivnichnij shid Kvinslendu Leachi shidna Tasmaniya U 1912 roci Gregori Metyus vidiliv ta opisav tasmanijskij pidvid leachi Pidvidi sho naselyayut materikovu chastinu Avstraliyi buli rozdileni u 1999 roci avstralijskim ornitologom Richardom Shodde U miscyah zitknennya yih arealiv isnuyut shiroki zoni gibridnih pidvidiv Neobhidni podalshi doslidzhennya dlya ostatochnogo vstanovlennya taksonomichnogo statusu cih populyacij DzherelaBeruldsen Gordon 1980 A Field Guide to Nests and Eggs of Australian Birds Adelaide South Australia Rigby ISBN 978 0 7270 1202 9 angl Higgins Peter Peter J M Steele W K 2001 Manorina melanocephala Noisy Miner Handbook of Australian New Zealand and Antarctic Birds Volume 5 Tyrant flycatchers to Chats Melbourne Victoria Oxford University Press s 626 50 ISBN 978 0 19 553258 6 angl Officer Hugh R 1965 Australian Honeyeaters Melbourne Victoria The Bird Observers Club Melbourne ISBN 978 0 909711 03 0 angl PrimitkiBirdLife International Manorina melanocephala informaciya na sajti MSOP angl Manorina Myzantha melanocephala Latham 1801 en angl Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Manorina maskova en Noisy Miner Manorina melanocephala DiBird 19 chervnya 2020 u Wayback Machine angl The Natural History Museum London 2007 Blue cheeked Bee Eater native name Der ro gang First Fleet Artwork Collection The Natural History Museum London angl Gould John 1865 T v 1 Darwin s copy London J Gould s 574 Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2020 angl Koch Harold Hercus Luise 2009 Canberra Australian Capital Territory ANU E Press s 104 ISBN 978 1 921666 08 7 Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2020 angl www cjvlang com Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 18 zhovtnya 2015 angl Schodde R Bock W J 2008 Case 3418 Specific Names of Nine Australian Birds Aves Proposed Conservation Bulletin of Zoological Nomenclature 65 1 35 41 doi 10 21805 bzn v65i1 a9 ISSN 0007 5167 angl International Commission on Zoological Nomenclature 2009 Opinion 2240 Case 3418 Specific names of nine Australian birds Aves conserved Bulletin of Zoological Nomenclature 66 4 375 78 doi 10 21805 bzn v66i4 a21 ISSN 0007 5167 angl Liddell Henry George Scott Robert 1980 1871 A Greek English Lexicon vid abridged Oxford United Kingdom Oxford University Press s 374 431 ISBN 978 0 19 910207 5 angl Schodde Richard Mason Ian J 1999 Collingwood Victoria Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation s 266 ISBN 978 0 643 10293 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2020 Procitovano 26 chervnya 2020 angl Higgins Peter ta Steele 2001 s 648 Barker F Keith Cibois Alice Schikler Peter Feinstein Julie Cracraft Joel 2004 PDF Proceedings of the National Academy of Sciences 101 30 11040 45 Bibcode 2004PNAS 10111040B doi 10 1073 pnas 0401892101 PMC 503738 PMID 15263073 Arhiv originalu PDF za 25 October 2007 Procitovano 3 serpnya 2010 angl