Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Когурьо-танські війни — серія військових конфліктів між ранньокорейською державою Когурьо з одного боку, та китайською імперією Тан у союзі з ранньокорейською державою Сілла — з іншого.
| Когурьо-танські війни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Тан Сілла | Когурьо | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| 645 : Лі Шимінь Лі Шицзі ван Лі Даоцзун Чжан Лян Чжан Шигуй Чжан Цзян Цзян Дебень Цюй Чжичен У Хейта Фу Фуай † 647: 648: с 649: Лі Чжи 655: 660: Су Дінфан † від 667: Сюе Женьгуй | ван Поджан † Сон Деим 648: Ко Мун Анго (до 667) Сінсон | ||||||||
| Сили | |||||||||
| в межах 170 000, понад 10 000 коней, 500 кораблів, союзні сілласці 30 000-50 000 | в межах 200 000, союзні мукрійці 150 000 | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 645:значні, 80% коней | бл. 128 000, 3300 мукрі, понад 110 000 полонених | ||||||||
Передумови
Після того, як китайська імперія Суй , вона припинила своє існування в результаті повстання, а на її місці утворилась імперія Тан. Другий імператор династії Тан — Лі Шимінь — здійснив напад на Східно-тюркський каганат і до 630 року розбив його, після чого розпочав завоювання їхнього союзника — Когурьо. Формальним приводом став переворот, який здійснив міністр Йон Кесомун. Лі Шимінь здійснив вторгнення, формально маючи на меті відновлення влади законного васала Тан — когурьоського вана й покарання заколотника Кесомуна.
Війна 645 року
Після прийняття Лі Шимінем рішення про похід проти Когурьо, почалась доставка провіанту до прикордонних міст Інчжоу та до фортеці Гудаженьчен. Чжан Лян очолив польову армію, метою якої було взяття Пхеньяна. Його заступниками стали Чан Хе і Цзо Нань. Було віддано наказ зібрати 40 000 вояків і збудувати 500 суден для переправи через море. Лі Шицзі очолював армію, відряджену до Ляодуну, його помічником був Ван Даоцзун. Разом війська Тан (у тому числі загони тюрків і ) налічували близько 60 000 осіб. Імператор наказав додатково перегнати стада биків і баранів до кордону. Також було укладено союзи з , киданями, Пекче та Сіллою.
План Лі Шиміня полягав у розгромі польової когурьоської армії та захопленні когурьоської лінії прикордонних укріплень, що відкривало б шлях на Пхеньян. Одночасно флот мав висадити десант на західному березі сучасної Західнокорейської затоки та, після взяття приморських фортець, об'єднатись із ляодунською армією для штурму Пхеньяна.
Навесні 645 року танська армія вийшла з Лояна. Імператор особисто брав участь у поході. Лі Шицзі з армією перетнув Ляохе, когурьосці приготувались до облоги, а імператор з авангардом почав просуватись на схід. Чжан Цзянь з авангардом з тюркських військ розбив когурьоську армію біля фортеці Конансон. У травні здалась фортеця Гаймучен, її захопили Лі Шицзі та Дао Цзун, було взято в полон 20 000 (за корейськими джерелами — 10 000) осіб і 100 000 мішків зерна. Фортецю перейменували на Гайчжоу. Чжан Лян з моря атакував фортецю Піса, втім вона мала вразливі місця тільки з західної сторони. Чен Мінчжень уночі підійшов до міста й офіцер Ван Даду заліз на стіну й відчинив браму. Під час штурму було вбито 8000 когурьосців. Лі Шицзі просунувся до фортеці Ляодун Йодон. Імператор наказав лаштувати мости і греблі через болота біля озера Ляо.
Під час свого походу китайці поховали рештки загиблих під час походу Суй.
З фортець Сенсон і Кукнесон на допомогу Ляодуну вийшли 40 000 вершників. Дао Цзун був готовий зустріти їх, маючи лише 4000 вершників. Піхота Чжан Цзуньї була розбита когурьосцями. Дао Цзун зібрав вояків, що тікали, здійнявся на пагорб і побачив, що корейці перегруповуються. Тоді він з кількома тисячами швидких вершників атакував їх і вбив 1000 осіб. Чжан Цзуньї він стратив і наколов його голову на спис через те, що той почав тікати. Імператор переніс свою ставку на гору Масусан і перш за все віддячив Дао Цзуна. Прибувши під стіни Ляодуна Лі Шимінь побачив, що виснажені вояки носять кошики з землею, щоб засипати рів. Тоді він сам зліз з коня та, навантаживши його кошиками, почав допомагати солдатам. Його прикладу наслідували всі вельможі. Штурм міста тривав удень і вночі впродовж 12 діб поспіль.
У фортеці розміщувався храм першого вана Чумона, там зберігались кольчуга (рідкісний тип обладунків для того регіону) і спис, що за легендою впали з неба за часів царства Янь. Коли натиск посилився, жителі міста знайшли гарну дівчину й одягнули її в ті обладунки та дали зброю. Це надихнуло захисників, оскільки вони думали, що то богиня-покровителька Когурьо. Шаман сказав: «Чумон радіє. Фортеця встоїть!» Лі Шицзі привіз катапульти, що стріляли на 300 кроків і почав обстрілювати місто. Когурьосці не знали, що протиставити штурмовій зброї. До вежі підвезли таран і розбили її. Імператор одягнув золотаві обладунки з Пекче (імовірно, були вкриті відомим золотим лаком), його оточення було одягнуто в чорні обладунки. Імператор зустрівся з Лі Шицзі. Імператор наказав вправному солдату вилізти на штурмову вежу й підпалити частину фортеці. В пожежі, що почалась, загинули 10 000 жителів міста. Втім захисники продовжували битись на стінах, прикриваючись великими щитами. Китайці вражали їх довгими списами. Зрештою місто було цілковито зруйновано, 10 000 вояків здались у полон, також було захоплено 40 000 місцевих жителів і 500 000 мішків зерна. Рештки фортеці було перейменовано на Ляочжоу.
Невдовзі танська армія з південного заходу здійснила напад на фортецю Пекам. Цібі Хелі вдарив по корейському війську в полі й зазнав поранення списом у поясницю, втім, незважаючи на це, повернувся в бій і розбив військо Когурьо. Комендант Сон Деим відрядив до імператора посланця, щоб домовитись про таємну здачу фортеці. Імператор передав танський прапор, який було вивішено на стіні. Захисники фортеці вирішили, що танці вже всередині, та склали зброю. Сон Деим, однак, почав вагатись, спротив продовжили й інші когурьосці. Лі Шицзі запропонував віддати місто на розграбування, втім імператор наказав прийняти капітуляцію, а солдатам заплатити з казни. У полон потрапили 2000 вояків і 10 000 цивільних родин. Імператор помилував усіх полонених і наказав роздати їм продовольство, тканину й інші припаси. Пекам став округом Яньчжоу, Сон Деим — губернатором. Лі Шицзі захопив 700 вояків, відряджених для підсилення Кемо, й вони висловили бажання битись за Тан. Імператор, однак, їм заборонив, сказавши, що тоді Кесомун знищить їхні родини. Їх відпустили додому.
Невдовзі Лі Шимінь підійшов до фортеці Ансі. З півночі підійшли армії Ко Йонсу та Ко Хеджіна, а також 150 000 мукрі. Імператор вважав, що краще розбити польову армію, не давши їй з'єднатись з гарнізоном. Ко Йонсу, незважаючи на поради перекрити підвіз продовольства китайцям, просунувся вперед на 40 лі від фортеці. Імператор відрядив 1000 тюрків на чолі з , щоб спровокувати когурьосців. Вони зіштовхнулись із відбірними мукрійськими вершниками й кинулись назад. Ко Йонсу підійшов на 8 лі до фортеці та встав на схилі гори. Пильність Ко Йонсу вдалось послабити повідомленням про мирні перемовини. Лі Шицзі з 15 000 вояків зайняв західний перевал, Чжансун Уцзі та Ню Цзіньда з 10 (чи 11) тисячами відбірної кінноти сховався у вузькій долині на півночі, імператор із 4000 кінноти й піхоти мав штурмувати гору. На світанку Ко Йонсу вирішив атакувати військо Лі Шицзі, імператор же наказав подати сигнал до загального наступу. Когурьосці почали перешиковуватись для його відбиття. Піші списоносці Шицзі пробились крізь ряди когурьосців, після чого почалась гроза, й корейці запанікували. Загинуло 20 (або 30) тисяч когурьосців. Однак Ко Йонсу перейшов до оборони на схилі гори. Імператор наказав зруйнувати мости й цілком оточити сили Ко Йонсу. Останній разом із Ко Хеджіном здались, в полон було взято 36800 вояків. 3500 офіцерів було відправлено до Китаю, 30 000 солдат відпустили по домівках, 3300 мукрі були страчені (за корейськими джерелами були поховані заживо за атаку на ставку імператора), також було захоплено 100 000 коней і биків і 10 000 нових комплектів лат і обладунків. Ко Йонсу і Ко Хеджін були помилувані й нагороджені. Жителі навколишніх селищ злякались і боялись розводити вогонь. Упійманих розвідників когурьосців кормили й давали одяг на зворотну дорогу. Імператор бажав, щоб Кесомун сам прибув до його ставки, вважаючи війну завершеною.
На військовій раді Шицзі наполіг на взятті північної фортеці Анси (чи Ансі), що вважалась неприступною. Штурм Ансі не приніс результатів. Йонсу й Хеджін порадили здійснити напад на фортецю Оголь, де був старий і немічний комендант, після чого можна було відкрити шлях на Пхеньян. Уцзі, втім, відрадив, підсумувавши, що залишати 100 000 корейців на півночі в тилу значить ризикувати імператором. Ансі взяли в облогу, використовуючи вежі зі сходу й каменомети з заходу. Імператор почув вереск свиней і крик курей у місті, він вирішив, що то готують їжу для вояків, що підуть у нічну вилазку. Й дійсно, вночі вдалось зловити кілька сотень когурьосців. Хоч машини для облоги китайців руйнували стіни й вежі, місто взяти не вдавалось, а корейці встигали змінювати солдат і офіцерів на стінах та ремонтувати проломи. З землі та стовбурів дерев китайці збудували пагорб біля південно-східної стіни, з якого можна було спостерігати за тим, що відбувається в фортеці. Пагорб був настільки великим, що когурьосці думали, що його могли звести не менше 500 000 осіб. Офіцер Фу Фуай із солдатами мав зайняти верхівку пагорба. Насип осів і, надавивши на стіну фортеці, обвалив її. З пролому вийшли когурьосці й захопили насип, вирили там окопи із заслонами з палаючого гілля та зайняли . Імператор стратив Фу Фуая й виставив його голову на списі. Впродовж наступних трьох днів китайці безнадійно штурмували фортецю.
Тим часом почалась осінь. Усвідомлюючи, що продовольства й фуражу може не вистачити, Ли Шимінь наказав розвернути війська та вирушити додому. Комендант фортеці вийшов на стіну й двічі вклонився імператору, той надав йому 100 кусків шовку та похвалили його відданість і стійкість. Разом з військами було наказано увести до Китаю населення округів Гайчжоу й Ляочжоу. Лі Шицзі та Дао-цзун з 40 000 вояків прикривали відступ. У Ляочжоу залишались ще 100 000 мішків зерна, які довелось кинути. Через Ляохе було неможливо переправитись через багно й розмиті береги. 10 000 осіб мали мостити дорогу й робити понтон з возів. Лі Шимінь особисто працював і возив фашини на своєму коні. В десятому місяці танські війська поспіхом перетнули річку Пальчха. Вночі почалась снігова буря, багато хто замерз на смерть, імператор наказав запалити вогнища вздовж доріг для обігріву.
Кампанія 645 року завершилась. Відповідно до китайських записів у похід вирушили 100 000 вояків і 10 000 коней, на морі діяв флот із 70 тисячами солдат і матросів. Втрати пішої армії склали 1-2 тисячі вояків, на флоті — кілька сотень, і 8 000 коней. Когурьосці втратили 40 000 вояків. Корейські дані визначають втрати Тан, як «величезні». Ймовірно, в китайських літописах дані про втрати було свідомо зменшено. Танці захопили 10 фортець: Хьонтхо, Хвенсан, Кемо, Мамі, Йодон (Ляодун), Пекам, Піса, Хьопкок, Инсан, Хухван. 70 000 вояків були переселені в Тан. 14 000 полонених когурьосців були викуплені імператором за шовк і тканину, вони перетворились на китайських підданих. Ко Йонсу помер від «злоби й туги». Ко Хеджін переселився в Чанань.
646 року танським військам довелось брати участь у війні проти , й вони не змогли піти в новий похід на Когурьо. В 647—648 роках танці перейшли до стратегії поступового виснаження сил Когурьо. Після кількох поразок когурьосці виявились нездатними захищати свої прикордонні землі, що систематично розграбовувались і спустошувались. На 649 рік було намічено похід 300-тисячної армії, що не відбувся через смерть Лі Шиміня.
Вторгнення Лі Чжи
Після смерті Лі Шиміня трон успадкував його син Лі Чжи. 654 року когурьоський генерал Анго разом з мукрі здійснив напад на союзних Тан киданів і місто Сінчен. Буря, нестача стріл і пали, які пустили кидані, змусили його відступити. Навесні-влітку 655 року когурьосці забрали у Сілли 33 фортеці. Остання звернулась по допомогу до Лі Чжі. Генерал Чен Мінчжень перетнув річку Квідан і розбив військо Когурьо, що мало перевагу. Дії танців 658 року не мали значних успіхів. 659 року був розбитий корейський генерал Он Самун.
Лі Чжи був у дружніх стосунках із із Сілли, тож зрештою, коли останній 654 року зайняв престол, між Тан і Сіллою було утворено альянс. Танські підкріплення дозволили Сіллі встояти проти союзу Когурьо й Пекче, 660 року Сілла завоювала останню, після чого союзники змогли зосередитись на боротьбі з Когурьо.
660 року танську армію очолили Кібі Хейлі, Су Дінфан, Лю Байїн і Чен Мінчжень. 661 року було зібрано 44 000 вояків з північно-східних областей. Імператор відмовився від особистої участі в поході. Влітку танська армія за участі союзних військ, перетнула кордон Когурьо 35 колонами. В той час частина когурьоських військ безуспішно тримала в облозі сіллаську фортецю . Восени Су Дінфан розбив корейську армію на річці Пхеган, закріпився на горі Маипсан і розпочав облогу Пхеньяна. Син Кесомуна з кількома десятками тисяч відбірних військ перекрив переправи на річці . Цібі Хелі вдалось форсувати річку по свіжій кризі й раптовою атакою знищити 30 000 когурьосців. Він не зміг, однак, продовжити наступ, оскільки отримав наказ повернутись.
Навесні 662 року Пан Сяотай зазнав нищівної поразки від Кесомуна у верхів'ях річки Сасу. Загинуло військо, Сяотай і 13 його синів. Узимку почались сильні холоди, сілласці намагались допомагати продовольством, однак зрештою Су Дінфан зняв облогу з Пхеньяна. Війна припинилась.
Ймовірно, у відносинах з Тан було досягнуто певного компромісу, оскільки принц Покнам (чи Намбок) був відряджений до імператора для церемоній на горі Тайшань.
Розгром Когурьо
666 року помер . Пост макніджі отримав старший син Намсен. Невдовзі у нього спалахнула ворожнеча з молодшими братами Намгоном і Намсаном. Програвши бій, Намсен закріпився у фортеці і звернувся до Тан з проханням про допомогу. Імператор відрядив армію на чолі з Цібі Хелі. Восени Пан Туншань розбив когурьоське військо, що дозволило Намсену втекти до Тан. Намгон проголосив себе макніджі, а його дядько Йон Джонтхо розпочав таємні перемовини з Тан про здачу. Взимку імператор покликав очолити війська в Ляодуні, Пан Туншань і Цібі Хелі були підпорядковані йому, для постачання армії він безпосередньо міг розпоряджатись усіма податками Хебею.
Восени 667 року Лі Шицзі взяв в облогу , вважаючи його ключем до країни. Місцеві жителі на чолі з Сабугу зв'язали коменданта та здали його танцям. Фортецю зайняв Кібі Хелі. Лі Шицзі захопив 16 міст. Сюе Женьгуй попередив контратаку когурьосців під Сінсоном. Гао Кань висунувся вперед і зазнав нищівної поразки. Корейці почали переслідувати його й були розбиті фланговою атакою Сюе Женьгуя. Загинули 50 000 осіб, здались фортеці Намсо, Мокчо, Чханам. Китайці з'єднались із військами Намсена. Го Дайфен із флотом підійшов з моря до Пхеньяна, однак невдовзі в його командах спалахнув голод через неможливість постачання продовольства. Когурьосцям удалось перевести 30 000 вояків на річку . Під стінами Ансі когурьосці зустріли Хао Чуцзюня й атакували його армію. Незважаючи на паніку, Чуцзюнь не перервав свій обід, а, закінчивши, зібрав відбірні сили й розбив когурьосців.
Навесні 668 року Шицзі взяв фортецю Пуйо. Невдовзі здались 30 чи 40 навколишніх містечок. Намгон відрядив 50-тисячне військо, щоб повернути Пуйо. На річці Сольха вони зустрілись із Шицзі й були розбиті, загинули 5 000 та взято в полон 30 000 осіб, окрім того в якості трофеїв було захоплено зброю, биків і коней. Шицзі взяв фортецю Техен. Восени Шицзі з'єднався з Цібі Хелі й форсував Амнок, вибивши когурьоські загони. Невдовзі здалась фортеця Йогі. Цібі Хелі першим прибув під стіни Пхеньяна, а невдовзі до нього приєднався Шицзі. Корейські війська почли здаватись і тікати. Розпочалась облога Пхеньяна, до якої приєднались і сіллаські війська. Ван Поджан відрядив делегацію на чолі з Намсаном для обговорення умов здачі. Втім Намгон вирішив битись. Він призначив командувачем буддійського монаха Сінсона, який разом з іншими офіцерами погодився відкрити браму за 5 днів.
Після цього танська армія почала розграбування Пхеньяна. Намгон спробував заколоти себе, але вижив і був схоплений. Також танці захопили вана й інших вельмож. Узимку почались приготування до параду. На початку весни до Чанані прибули перші полонені. Були помилувані й нагороджені ван Поджан (оскільки не мав влади), Намсан і Сінсон. Намгон був засланий до (Гуйчжоу). До імперії Тан було приєднано п'ять областей, 176 міст, 667 000 (Самгук Сагі: 990 000) дворів, перетворених на 9 (намісництво), 42 області, 100 повітів. Знатні корейці залучались до управління нарівні з китайцями. Пхеньян став столицею Аньдунського (військове намісництво), Сюе Женьгуй став першим , йому було додано 20 000 військ для умиротворення області. Невдовзі він переніс ставку до Сінсона та розпочав придушення повстання Ком Моджама в районі Пхеньяна. Кордон було встановлено по річці Тедонган, південь зайняли сілласці.
Наслідки
Після падіння Когурьо його південні території відійшли до Об'єднаної Сілла, а на північних територіях мукрі, Да Цзожун (Теджойон), заснував нову державу — Пархе. Імперія Тан після розгрому Когурьо вирішила поширити свою владу на весь Корейський півострів, що призвело до .
Джерела
- Сінь Таншу, т. 220
- «История Востока» (в 6 т.). Т.II «Восток в средние века» — Москва: издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2002.
- «История Китая» (під ред. А. В. Меликсетова) — Москва: издательство МГУ, издательство «Высшая школа», 2002.
- Ким Бусик. Самгук Саги (Исторические записи трёх государств). Кн. 2. Летописи Когурё. Летописи Пэкче. М.: «Восточная литература». 1995 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koguro tanski vijni seriya vijskovih konfliktiv mizh rannokorejskoyu derzhavoyu Koguro z odnogo boku ta kitajskoyu imperiyeyu Tan u soyuzi z rannokorejskoyu derzhavoyu Silla z inshogo Koguro tanski vijniData645 668MisceKoreya ManchzhuriyaPrichinaEkspansiya dinastiyi TanRezultatZnishennya KoguroStoroniTan SillaKoguroKomanduvachi645 Li Shimin Li Shiczi van Li Daoczun Chzhan Lyan Chzhan Shiguj Chzhan Czyan Czyan Deben Cyuj Chzhichen U Hejta Fu Fuaj 647 648 s 649 Li Chzhi 655 660 Su Dinfan vid 667 Syue Zhengujvan Podzhan Son Deim 648 Ko Mun Ango do 667 SinsonSiliv mezhah 170 000 ponad 10 000 konej 500 korabliv soyuzni sillasci 30 000 50 000v mezhah 200 000 soyuzni mukrijci 150 000Vtrati645 znachni 80 konejbl 128 000 3300 mukri ponad 110 000 polonenihPeredumoviPislya togo yak kitajska imperiya Suj vona pripinila svoye isnuvannya v rezultati povstannya a na yiyi misci utvorilas imperiya Tan Drugij imperator dinastiyi Tan Li Shimin zdijsniv napad na Shidno tyurkskij kaganat i do 630 roku rozbiv jogo pislya chogo rozpochav zavoyuvannya yihnogo soyuznika Koguro Formalnim privodom stav perevorot yakij zdijsniv ministr Jon Kesomun Li Shimin zdijsniv vtorgnennya formalno mayuchi na meti vidnovlennya vladi zakonnogo vasala Tan koguroskogo vana j pokarannya zakolotnika Kesomuna Vijna 645 rokuPersha Koguro tanska vijna Pislya prijnyattya Li Shiminem rishennya pro pohid proti Koguro pochalas dostavka proviantu do prikordonnih mist Inchzhou ta do forteci Gudazhenchen Chzhan Lyan ocholiv polovu armiyu metoyu yakoyi bulo vzyattya Phenyana Jogo zastupnikami stali Chan He i Czo Nan Bulo viddano nakaz zibrati 40 000 voyakiv i zbuduvati 500 suden dlya perepravi cherez more Li Shiczi ocholyuvav armiyu vidryadzhenu do Lyaodunu jogo pomichnikom buv Van Daoczun Razom vijska Tan u tomu chisli zagoni tyurkiv i nalichuvali blizko 60 000 osib Imperator nakazav dodatkovo peregnati stada bikiv i baraniv do kordonu Takozh bulo ukladeno soyuzi z kidanyami Pekche ta Silloyu Plan Li Shiminya polyagav u rozgromi polovoyi koguroskoyi armiyi ta zahoplenni koguroskoyi liniyi prikordonnih ukriplen sho vidkrivalo b shlyah na Phenyan Odnochasno flot mav visaditi desant na zahidnomu berezi suchasnoyi Zahidnokorejskoyi zatoki ta pislya vzyattya primorskih fortec ob yednatis iz lyaodunskoyu armiyeyu dlya shturmu Phenyana Navesni 645 roku tanska armiya vijshla z Loyana Imperator osobisto brav uchast u pohodi Li Shiczi z armiyeyu peretnuv Lyaohe kogurosci prigotuvalis do oblogi a imperator z avangardom pochav prosuvatis na shid Chzhan Czyan z avangardom z tyurkskih vijsk rozbiv kogurosku armiyu bilya forteci Konanson U travni zdalas fortecya Gajmuchen yiyi zahopili Li Shiczi ta Dao Czun bulo vzyato v polon 20 000 za korejskimi dzherelami 10 000 osib i 100 000 mishkiv zerna Fortecyu perejmenuvali na Gajchzhou Chzhan Lyan z morya atakuvav fortecyu Pisa vtim vona mala vrazlivi miscya tilki z zahidnoyi storoni Chen Minchzhen unochi pidijshov do mista j oficer Van Dadu zaliz na stinu j vidchiniv bramu Pid chas shturmu bulo vbito 8000 kogurosciv Li Shiczi prosunuvsya do forteci Lyaodun Jodon Imperator nakazav lashtuvati mosti i grebli cherez bolota bilya ozera Lyao Pid chas svogo pohodu kitajci pohovali reshtki zagiblih pid chas pohodu Suj Z fortec Senson i Kukneson na dopomogu Lyaodunu vijshli 40 000 vershnikiv Dao Czun buv gotovij zustriti yih mayuchi lishe 4000 vershnikiv Pihota Chzhan Czunyi bula rozbita koguroscyami Dao Czun zibrav voyakiv sho tikali zdijnyavsya na pagorb i pobachiv sho korejci peregrupovuyutsya Todi vin z kilkoma tisyachami shvidkih vershnikiv atakuvav yih i vbiv 1000 osib Chzhan Czunyi vin strativ i nakolov jogo golovu na spis cherez te sho toj pochav tikati Imperator perenis svoyu stavku na goru Masusan i persh za vse viddyachiv Dao Czuna Pribuvshi pid stini Lyaoduna Li Shimin pobachiv sho visnazheni voyaki nosyat koshiki z zemleyu shob zasipati riv Todi vin sam zliz z konya ta navantazhivshi jogo koshikami pochav dopomagati soldatam Jogo prikladu nasliduvali vsi velmozhi Shturm mista trivav uden i vnochi vprodovzh 12 dib pospil U forteci rozmishuvavsya hram pershogo vana Chumona tam zberigalis kolchuga ridkisnij tip obladunkiv dlya togo regionu i spis sho za legendoyu vpali z neba za chasiv carstva Yan Koli natisk posilivsya zhiteli mista znajshli garnu divchinu j odyagnuli yiyi v ti obladunki ta dali zbroyu Ce nadihnulo zahisnikiv oskilki voni dumali sho to boginya pokrovitelka Koguro Shaman skazav Chumon radiye Fortecya vstoyit Li Shiczi priviz katapulti sho strilyali na 300 krokiv i pochav obstrilyuvati misto Kogurosci ne znali sho protistaviti shturmovij zbroyi Do vezhi pidvezli taran i rozbili yiyi Imperator odyagnuv zolotavi obladunki z Pekche imovirno buli vkriti vidomim zolotim lakom jogo otochennya bulo odyagnuto v chorni obladunki Imperator zustrivsya z Li Shiczi Imperator nakazav vpravnomu soldatu vilizti na shturmovu vezhu j pidpaliti chastinu forteci V pozhezhi sho pochalas zaginuli 10 000 zhiteliv mista Vtim zahisniki prodovzhuvali bitis na stinah prikrivayuchis velikimi shitami Kitajci vrazhali yih dovgimi spisami Zreshtoyu misto bulo cilkovito zrujnovano 10 000 voyakiv zdalis u polon takozh bulo zahopleno 40 000 miscevih zhiteliv i 500 000 mishkiv zerna Reshtki forteci bulo perejmenovano na Lyaochzhou Nevdovzi tanska armiya z pivdennogo zahodu zdijsnila napad na fortecyu Pekam Cibi Heli vdariv po korejskomu vijsku v poli j zaznav poranennya spisom u poyasnicyu vtim nezvazhayuchi na ce povernuvsya v bij i rozbiv vijsko Koguro Komendant Son Deim vidryadiv do imperatora poslancya shob domovitis pro tayemnu zdachu forteci Imperator peredav tanskij prapor yakij bulo vivisheno na stini Zahisniki forteci virishili sho tanci vzhe vseredini ta sklali zbroyu Son Deim odnak pochav vagatis sprotiv prodovzhili j inshi kogurosci Li Shiczi zaproponuvav viddati misto na rozgrabuvannya vtim imperator nakazav prijnyati kapitulyaciyu a soldatam zaplatiti z kazni U polon potrapili 2000 voyakiv i 10 000 civilnih rodin Imperator pomiluvav usih polonenih i nakazav rozdati yim prodovolstvo tkaninu j inshi pripasi Pekam stav okrugom Yanchzhou Son Deim gubernatorom Li Shiczi zahopiv 700 voyakiv vidryadzhenih dlya pidsilennya Kemo j voni vislovili bazhannya bitis za Tan Imperator odnak yim zaboroniv skazavshi sho todi Kesomun znishit yihni rodini Yih vidpustili dodomu Nevdovzi Li Shimin pidijshov do forteci Ansi Z pivnochi pidijshli armiyi Ko Jonsu ta Ko Hedzhina a takozh 150 000 mukri Imperator vvazhav sho krashe rozbiti polovu armiyu ne davshi yij z yednatis z garnizonom Ko Jonsu nezvazhayuchi na poradi perekriti pidviz prodovolstva kitajcyam prosunuvsya vpered na 40 li vid forteci Imperator vidryadiv 1000 tyurkiv na choli z shob sprovokuvati kogurosciv Voni zishtovhnulis iz vidbirnimi mukrijskimi vershnikami j kinulis nazad Ko Jonsu pidijshov na 8 li do forteci ta vstav na shili gori Pilnist Ko Jonsu vdalos poslabiti povidomlennyam pro mirni peremovini Li Shiczi z 15 000 voyakiv zajnyav zahidnij pereval Chzhansun Uczi ta Nyu Czinda z 10 chi 11 tisyachami vidbirnoyi kinnoti shovavsya u vuzkij dolini na pivnochi imperator iz 4000 kinnoti j pihoti mav shturmuvati goru Na svitanku Ko Jonsu virishiv atakuvati vijsko Li Shiczi imperator zhe nakazav podati signal do zagalnogo nastupu Kogurosci pochali pereshikovuvatis dlya jogo vidbittya Pishi spisonosci Shiczi probilis kriz ryadi kogurosciv pislya chogo pochalas groza j korejci zapanikuvali Zaginulo 20 abo 30 tisyach kogurosciv Odnak Ko Jonsu perejshov do oboroni na shili gori Imperator nakazav zrujnuvati mosti j cilkom otochiti sili Ko Jonsu Ostannij razom iz Ko Hedzhinom zdalis v polon bulo vzyato 36800 voyakiv 3500 oficeriv bulo vidpravleno do Kitayu 30 000 soldat vidpustili po domivkah 3300 mukri buli stracheni za korejskimi dzherelami buli pohovani zazhivo za ataku na stavku imperatora takozh bulo zahopleno 100 000 konej i bikiv i 10 000 novih komplektiv lat i obladunkiv Ko Jonsu i Ko Hedzhin buli pomiluvani j nagorodzheni Zhiteli navkolishnih selish zlyakalis i boyalis rozvoditi vogon Upijmanih rozvidnikiv kogurosciv kormili j davali odyag na zvorotnu dorogu Imperator bazhav shob Kesomun sam pribuv do jogo stavki vvazhayuchi vijnu zavershenoyu Na vijskovij radi Shiczi napolig na vzyatti pivnichnoyi forteci Ansi chi Ansi sho vvazhalas nepristupnoyu Shturm Ansi ne prinis rezultativ Jonsu j Hedzhin poradili zdijsniti napad na fortecyu Ogol de buv starij i nemichnij komendant pislya chogo mozhna bulo vidkriti shlyah na Phenyan Uczi vtim vidradiv pidsumuvavshi sho zalishati 100 000 korejciv na pivnochi v tilu znachit rizikuvati imperatorom Ansi vzyali v oblogu vikoristovuyuchi vezhi zi shodu j kamenometi z zahodu Imperator pochuv veresk svinej i krik kurej u misti vin virishiv sho to gotuyut yizhu dlya voyakiv sho pidut u nichnu vilazku J dijsno vnochi vdalos zloviti kilka soten kogurosciv Hoch mashini dlya oblogi kitajciv rujnuvali stini j vezhi misto vzyati ne vdavalos a korejci vstigali zminyuvati soldat i oficeriv na stinah ta remontuvati prolomi Z zemli ta stovburiv derev kitajci zbuduvali pagorb bilya pivdenno shidnoyi stini z yakogo mozhna bulo sposterigati za tim sho vidbuvayetsya v forteci Pagorb buv nastilki velikim sho kogurosci dumali sho jogo mogli zvesti ne menshe 500 000 osib Oficer Fu Fuaj iz soldatami mav zajnyati verhivku pagorba Nasip osiv i nadavivshi na stinu forteci obvaliv yiyi Z prolomu vijshli kogurosci j zahopili nasip virili tam okopi iz zaslonami z palayuchogo gillya ta zajnyali Imperator strativ Fu Fuaya j vistaviv jogo golovu na spisi Vprodovzh nastupnih troh dniv kitajci beznadijno shturmuvali fortecyu Tim chasom pochalas osin Usvidomlyuyuchi sho prodovolstva j furazhu mozhe ne vistachiti Li Shimin nakazav rozvernuti vijska ta virushiti dodomu Komendant forteci vijshov na stinu j dvichi vklonivsya imperatoru toj nadav jomu 100 kuskiv shovku ta pohvalili jogo viddanist i stijkist Razom z vijskami bulo nakazano uvesti do Kitayu naselennya okrugiv Gajchzhou j Lyaochzhou Li Shiczi ta Dao czun z 40 000 voyakiv prikrivali vidstup U Lyaochzhou zalishalis she 100 000 mishkiv zerna yaki dovelos kinuti Cherez Lyaohe bulo nemozhlivo perepravitis cherez bagno j rozmiti beregi 10 000 osib mali mostiti dorogu j robiti ponton z voziv Li Shimin osobisto pracyuvav i voziv fashini na svoyemu koni V desyatomu misyaci tanski vijska pospihom peretnuli richku Palchha Vnochi pochalas snigova burya bagato hto zamerz na smert imperator nakazav zapaliti vognisha vzdovzh dorig dlya obigrivu Kampaniya 645 roku zavershilas Vidpovidno do kitajskih zapisiv u pohid virushili 100 000 voyakiv i 10 000 konej na mori diyav flot iz 70 tisyachami soldat i matrosiv Vtrati pishoyi armiyi sklali 1 2 tisyachi voyakiv na floti kilka soten i 8 000 konej Kogurosci vtratili 40 000 voyakiv Korejski dani viznachayut vtrati Tan yak velichezni Jmovirno v kitajskih litopisah dani pro vtrati bulo svidomo zmensheno Tanci zahopili 10 fortec Hontho Hvensan Kemo Mami Jodon Lyaodun Pekam Pisa Hopkok Insan Huhvan 70 000 voyakiv buli pereseleni v Tan 14 000 polonenih kogurosciv buli vikupleni imperatorom za shovk i tkaninu voni peretvorilis na kitajskih piddanih Ko Jonsu pomer vid zlobi j tugi Ko Hedzhin pereselivsya v Chanan 646 roku tanskim vijskam dovelos brati uchast u vijni proti j voni ne zmogli piti v novij pohid na Koguro V 647 648 rokah tanci perejshli do strategiyi postupovogo visnazhennya sil Koguro Pislya kilkoh porazok kogurosci viyavilis nezdatnimi zahishati svoyi prikordonni zemli sho sistematichno rozgrabovuvalis i spustoshuvalis Na 649 rik bulo namicheno pohid 300 tisyachnoyi armiyi sho ne vidbuvsya cherez smert Li Shiminya Vtorgnennya Li ChzhiPislya smerti Li Shiminya tron uspadkuvav jogo sin Li Chzhi 654 roku koguroskij general Ango razom z mukri zdijsniv napad na soyuznih Tan kidaniv i misto Sinchen Burya nestacha stril i pali yaki pustili kidani zmusili jogo vidstupiti Navesni vlitku 655 roku kogurosci zabrali u Silli 33 forteci Ostannya zvernulas po dopomogu do Li Chzhi General Chen Minchzhen peretnuv richku Kvidan i rozbiv vijsko Koguro sho malo perevagu Diyi tanciv 658 roku ne mali znachnih uspihiv 659 roku buv rozbitij korejskij general On Samun Li Chzhi buv u druzhnih stosunkah iz iz Silli tozh zreshtoyu koli ostannij 654 roku zajnyav prestol mizh Tan i Silloyu bulo utvoreno alyans Tanski pidkriplennya dozvolili Silli vstoyati proti soyuzu Koguro j Pekche 660 roku Silla zavoyuvala ostannyu pislya chogo soyuzniki zmogli zosereditis na borotbi z Koguro 660 roku tansku armiyu ocholili Kibi Hejli Su Dinfan Lyu Bajyin i Chen Minchzhen 661 roku bulo zibrano 44 000 voyakiv z pivnichno shidnih oblastej Imperator vidmovivsya vid osobistoyi uchasti v pohodi Vlitku tanska armiya za uchasti soyuznih vijsk peretnula kordon Koguro 35 kolonami V toj chas chastina koguroskih vijsk bezuspishno trimala v oblozi sillasku fortecyu Voseni Su Dinfan rozbiv korejsku armiyu na richci Phegan zakripivsya na gori Maipsan i rozpochav oblogu Phenyana Sin Kesomuna z kilkoma desyatkami tisyach vidbirnih vijsk perekriv perepravi na richci Cibi Heli vdalos forsuvati richku po svizhij krizi j raptovoyu atakoyu znishiti 30 000 kogurosciv Vin ne zmig odnak prodovzhiti nastup oskilki otrimav nakaz povernutis Navesni 662 roku Pan Syaotaj zaznav nishivnoyi porazki vid Kesomuna u verhiv yah richki Sasu Zaginulo vijsko Syaotaj i 13 jogo siniv Uzimku pochalis silni holodi sillasci namagalis dopomagati prodovolstvom odnak zreshtoyu Su Dinfan znyav oblogu z Phenyana Vijna pripinilas Jmovirno u vidnosinah z Tan bulo dosyagnuto pevnogo kompromisu oskilki princ Poknam chi Nambok buv vidryadzhenij do imperatora dlya ceremonij na gori Tajshan Rozgrom Koguro666 roku pomer Post maknidzhi otrimav starshij sin Namsen Nevdovzi u nogo spalahnula vorozhnecha z molodshimi bratami Namgonom i Namsanom Progravshi bij Namsen zakripivsya u forteci i zvernuvsya do Tan z prohannyam pro dopomogu Imperator vidryadiv armiyu na choli z Cibi Heli Voseni Pan Tunshan rozbiv koguroske vijsko sho dozvolilo Namsenu vtekti do Tan Namgon progolosiv sebe maknidzhi a jogo dyadko Jon Dzhontho rozpochav tayemni peremovini z Tan pro zdachu Vzimku imperator poklikav ocholiti vijska v Lyaoduni Pan Tunshan i Cibi Heli buli pidporyadkovani jomu dlya postachannya armiyi vin bezposeredno mig rozporyadzhatis usima podatkami Hebeyu Voseni 667 roku Li Shiczi vzyav v oblogu vvazhayuchi jogo klyuchem do krayini Miscevi zhiteli na choli z Sabugu zv yazali komendanta ta zdali jogo tancyam Fortecyu zajnyav Kibi Heli Li Shiczi zahopiv 16 mist Syue Zhenguj poperediv kontrataku kogurosciv pid Sinsonom Gao Kan visunuvsya vpered i zaznav nishivnoyi porazki Korejci pochali peresliduvati jogo j buli rozbiti flangovoyu atakoyu Syue Zhenguya Zaginuli 50 000 osib zdalis forteci Namso Mokcho Chhanam Kitajci z yednalis iz vijskami Namsena Go Dajfen iz flotom pidijshov z morya do Phenyana odnak nevdovzi v jogo komandah spalahnuv golod cherez nemozhlivist postachannya prodovolstva Koguroscyam udalos perevesti 30 000 voyakiv na richku Pid stinami Ansi kogurosci zustrili Hao Chuczyunya j atakuvali jogo armiyu Nezvazhayuchi na paniku Chuczyun ne perervav svij obid a zakinchivshi zibrav vidbirni sili j rozbiv kogurosciv Navesni 668 roku Shiczi vzyav fortecyu Pujo Nevdovzi zdalis 30 chi 40 navkolishnih mistechok Namgon vidryadiv 50 tisyachne vijsko shob povernuti Pujo Na richci Solha voni zustrilis iz Shiczi j buli rozbiti zaginuli 5 000 ta vzyato v polon 30 000 osib okrim togo v yakosti trofeyiv bulo zahopleno zbroyu bikiv i konej Shiczi vzyav fortecyu Tehen Voseni Shiczi z yednavsya z Cibi Heli j forsuvav Amnok vibivshi koguroski zagoni Nevdovzi zdalas fortecya Jogi Cibi Heli pershim pribuv pid stini Phenyana a nevdovzi do nogo priyednavsya Shiczi Korejski vijska pochli zdavatis i tikati Rozpochalas obloga Phenyana do yakoyi priyednalis i sillaski vijska Van Podzhan vidryadiv delegaciyu na choli z Namsanom dlya obgovorennya umov zdachi Vtim Namgon virishiv bitis Vin priznachiv komanduvachem buddijskogo monaha Sinsona yakij razom z inshimi oficerami pogodivsya vidkriti bramu za 5 dniv Pislya cogo tanska armiya pochala rozgrabuvannya Phenyana Namgon sprobuvav zakoloti sebe ale vizhiv i buv shoplenij Takozh tanci zahopili vana j inshih velmozh Uzimku pochalis prigotuvannya do paradu Na pochatku vesni do Chanani pribuli pershi poloneni Buli pomiluvani j nagorodzheni van Podzhan oskilki ne mav vladi Namsan i Sinson Namgon buv zaslanij do Gujchzhou Do imperiyi Tan bulo priyednano p yat oblastej 176 mist 667 000 Samguk Sagi 990 000 dvoriv peretvorenih na 9 namisnictvo 42 oblasti 100 povitiv Znatni korejci zaluchalis do upravlinnya narivni z kitajcyami Phenyan stav stoliceyu Andunskogo vijskove namisnictvo Syue Zhenguj stav pershim jomu bulo dodano 20 000 vijsk dlya umirotvorennya oblasti Nevdovzi vin perenis stavku do Sinsona ta rozpochav pridushennya povstannya Kom Modzhama v rajoni Phenyana Kordon bulo vstanovleno po richci Tedongan pivden zajnyali sillasci NaslidkiPislya padinnya Koguro jogo pivdenni teritoriyi vidijshli do Ob yednanoyi Silla a na pivnichnih teritoriyah mukri Da Czozhun Tedzhojon zasnuvav novu derzhavu Parhe Imperiya Tan pislya rozgromu Koguro virishila poshiriti svoyu vladu na ves Korejskij pivostriv sho prizvelo do DzherelaSin Tanshu t 220 Istoriya Vostoka v 6 t T II Vostok v srednie veka Moskva izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2002 ISBN 5 02 018102 1 Istoriya Kitaya pid red A V Meliksetova Moskva izdatelstvo MGU izdatelstvo Vysshaya shkola 2002 ISBN 5 211 04413 4 Kim Busik Samguk Sagi Istoricheskie zapisi tryoh gosudarstv Kn 2 Letopisi Koguryo Letopisi Pekche M Vostochnaya literatura 1995 g