Ко (кор. 고, 高, Go, Ko; кит.: 高; піньїнь: Gāo; Вейд-Джайлз: Ko; пом. 719) — корейський правитель, засновник і перший володар (тійо) держави Пархе.
Ко | ||
| ||
---|---|---|
698 — 719 | ||
Попередник: | Заснування держави | |
Наступник: | Му | |
Народження: | 645 | |
Смерть: | 2 квітня 719 | |
Країна: | Пархе | |
Батько: | d | |
Діти: | Му, Q28409393?, Q28409392?, Q28409263? і Q28409260? |
Життєпис
Ймовірно мав змішане походження: когурьоське і мохеське (тунгусо-маньчжурське). Старший син когурьоського військовика Де Чунсана з мохеського племені сумо. При народженні отримав ім'я Де Чо Йон (в китайських джерелах як Да Цзожун).
Замолоду брав участь у походах батька, який ймовірно на той час створив племенне об'єднання після загибелі Когурьо в 668 році, контролюючи північні області колишньої держави.
Де Чунсан став союзником киданського хана Лі Цзінчжунна, разом з яким 696 року виступив проти імперії Тан. У 697 році після поразки останнього танські війська виступили проти Де Чунсана та його союзника Геолса Біюя, вождя племен мохе. В цих боях брав участь й Де Чо Йон. У 698 році війська Де Чунсана і Геолса Біюя зазнали поразки, а вони самі загинули. Спільну мохе-когурьоську армію очолив Де Чо Йон, який відступаючи зумів заманити китайську армію у засідку та здобути в битві біля Тяньменьліна перемогу.
Відступ китайців дозволив відвоювати Де Чо Йону землі в північних областях колишньої Когурьо та створити власну державу, яку він назвав Чень. Столицею стало місто Дунмо на горі з відповідною назвою. Сам він прийняв титул тійо (в когурьоському варіанті — тено).
Головну загрозу вбачав в Китаї. Тому вирішив укласти союзи з його супротивниками, відправивши спочатку посольство до тюркського кагана Капагана. Спільне протистояння імперії Тан тривало до 705 року, коли Ко уклав мирний договір з імператором Чжун-цзуном.
Водночас продовжив ворожі дії відносно Сілли, яка була давнім союзником Китая. Для успішної боротьби з нею заклав основи суднобудування, почавши формувати власний військовий флот.
У 712 році перейменував свою державу в Пархе, що значило «держава вчених і поетів». 713 року отримав від танського імператора Сюань-цзуна титул «префектурний ван Пархе». Того ж року відправив війська проти Сілли, які почали боротьбу за долину річки Амнок. Війна тривала до самої смерті правителя Пархе.
Помер у 719 році. Йому спадкував син Де Му Є. Самому Де Чо Йону присвоєно посмертне ім'я «Правитель Ко».
Джерела
- Kichan Bae, «Korea at the crossroads: the history and future of East Asia», Happyreading, 2007. p.83
- Patricia Ebrey, Anne Walthall, «Pre-Modern East Asia: A Cultural, Social, and Political History», Vol.I: to 1800, Cengage Learning, 2013. p.111
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko kor 고 高 Go Ko kit 高 pinyin Gao Vejd Dzhajlz Ko pom 719 korejskij pravitel zasnovnik i pershij volodar tijo derzhavi Parhe Ko 1 j volodar Parhe 698 719 Poperednik Zasnuvannya derzhavi Nastupnik Mu Narodzhennya 645Smert 2 kvitnya 719 0719 04 02 Krayina ParheBatko dDiti Mu Q28409393 Q28409392 Q28409263 i Q28409260 ZhittyepisJmovirno mav zmishane pohodzhennya koguroske i moheske tunguso manchzhurske Starshij sin koguroskogo vijskovika De Chunsana z moheskogo plemeni sumo Pri narodzhenni otrimav im ya De Cho Jon v kitajskih dzherelah yak Da Czozhun Zamolodu brav uchast u pohodah batka yakij jmovirno na toj chas stvoriv plemenne ob yednannya pislya zagibeli Koguro v 668 roci kontrolyuyuchi pivnichni oblasti kolishnoyi derzhavi De Chunsan stav soyuznikom kidanskogo hana Li Czinchzhunna razom z yakim 696 roku vistupiv proti imperiyi Tan U 697 roci pislya porazki ostannogo tanski vijska vistupili proti De Chunsana ta jogo soyuznika Geolsa Biyuya vozhdya plemen mohe V cih boyah brav uchast j De Cho Jon U 698 roci vijska De Chunsana i Geolsa Biyuya zaznali porazki a voni sami zaginuli Spilnu mohe kogurosku armiyu ocholiv De Cho Jon yakij vidstupayuchi zumiv zamaniti kitajsku armiyu u zasidku ta zdobuti v bitvi bilya Tyanmenlina peremogu Vidstup kitajciv dozvoliv vidvoyuvati De Cho Jonu zemli v pivnichnih oblastyah kolishnoyi Koguro ta stvoriti vlasnu derzhavu yaku vin nazvav Chen Stoliceyu stalo misto Dunmo na gori z vidpovidnoyu nazvoyu Sam vin prijnyav titul tijo v koguroskomu varianti teno Golovnu zagrozu vbachav v Kitayi Tomu virishiv uklasti soyuzi z jogo suprotivnikami vidpravivshi spochatku posolstvo do tyurkskogo kagana Kapagana Spilne protistoyannya imperiyi Tan trivalo do 705 roku koli Ko uklav mirnij dogovir z imperatorom Chzhun czunom Vodnochas prodovzhiv vorozhi diyi vidnosno Silli yaka bula davnim soyuznikom Kitaya Dlya uspishnoyi borotbi z neyu zaklav osnovi sudnobuduvannya pochavshi formuvati vlasnij vijskovij flot U 712 roci perejmenuvav svoyu derzhavu v Parhe sho znachilo derzhava vchenih i poetiv 713 roku otrimav vid tanskogo imperatora Syuan czuna titul prefekturnij van Parhe Togo zh roku vidpraviv vijska proti Silli yaki pochali borotbu za dolinu richki Amnok Vijna trivala do samoyi smerti pravitelya Parhe Pomer u 719 roci Jomu spadkuvav sin De Mu Ye Samomu De Cho Jonu prisvoyeno posmertne im ya Pravitel Ko DzherelaKichan Bae Korea at the crossroads the history and future of East Asia Happyreading 2007 ISBN 8989571464 p 83 Patricia Ebrey Anne Walthall Pre Modern East Asia A Cultural Social and Political History Vol I to 1800 Cengage Learning 2013 ISBN 1133606512 p 111