Георгій Герасимович Агабалья́нц (нар. 5 жовтня 1904 Кізляр — пом. 20 березня 1967, Москва) — радянський вчений в галузі і . Доктор сільськогосподарських наук з 1937 року, професор з 1934 року.
Агабальянц Георгій Герасимович | |
---|---|
вірм. Գեորգի Գերասիմի Աղաբալյանց | |
Народився | 17 жовтня 1904[1] або 5 (18) жовтня 1904[2] Кізляр, d, Терська область, Російська імперія[1][2] |
Помер | 20 березня 1967[1][2] (62 роки) або 20 березня 1966 (61 рік) Москва, СРСР[1][2] |
Поховання | Вірменське кладовище (Москва) |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | вірмени[1][2] |
Діяльність | винороб, виноградар |
Alma mater | ДонДАУ (1926)[1] |
Галузь | і |
Заклад | d d d[1] |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук[1][2] (1937) |
У шлюбі з | d |
Нагороди |
Біографія
Народився 5 жовтня 1904 року в місті Кізлярі (нині Дагестан, РФ) в родині виноградарів і виноробів, які створили популярні . У 1926 році закінчив Новочеркаський сільськогосподарський інститут. Потім близько року працював спеціалістом-виноробом в «Абрау-Дюрсо». У жовтні 1927 року зарахований аспірантом кафедри сільськогосподарської технології і виноробства Донського інституту.
У червні 1930 року призначений завідувачем Донською енохімічною лабораторією, яка за час його керівництва розширювалася і реорганізовувалася спочатку у 1931 році Донський пункт по виноградарству і виноробству, а у 1935 році в Донську філію центральної дослідної станції, а 1936 році у Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства, в якому він був заступником директора з наукової роботи та завідувачем енохіміческой лабораторією. Одночасно у 1930—1931 роках був доцентом і завідувачем кафедрою хімії і технології плодів і винограду , у 1932 році читав лекції в і Гірському сільськогосподарському інституті міста Орджонікідзе.
З 1933 по 1935 рік завідував кафедрою хімії і технології плодів і винограду . У 1934 році був затверджений Вищою атестаційною комісією в званні професора. У 1937 році захистив докторську дисертацію «Мікрометод в енохімії». Цього ж року перейшов на роботу в спочатку професором, а з 1943 року — завідувачем кафедри. З 1939 по 1948 рік був заступником директора з наукової і навчальної роботи Краснодарського інституту харчової промисловості, поєднував навчальну та науково-дослідну роботу з виробничою:
- з 1939 по 1943 рік був заступником головного шампаністів;
- з 1943 по 1949 рік — головним шампаністом винрадгоспу Абрау-Дюрсо;
- з 1948 по 1952 рік одночасно завідував відділом технології .
1961 року переїжджає в Москву, очолює кафедру технології харчових виробництв, а потім кафедру технології виноробства . У 1964 році створює при інституті на території галузеву лабораторію технології ігристих вин.
Вчений був членом науково-технічної ради Міністерства харчової промисловості СРСР і головою виноробної секції, членом експертної комісії ВАК, членом редакційної колегії журналів і , членом Центральної дегустаційної комісії виноробної промисловості.
Помер в Москві 20 березня 1967 року. Похований на Вірменському кладовищі в Москві.
Наукова діяльність
Перші наукові праці були присвячені розробці нових методів аналізу вин, впровадження хіміко-технологічного контролю виробництва. У 1933 році, спільно зі своїм учителем, а в подальшому близьким другом і колегою професором А. М. Фроловим-Багрєєвим видав книгу «Хімія і методи дослідження продуктів переробки винограду». Ця праця протягом багатьох років була основним керівництвом для вузів, науково-дослідних і заводських лабораторій.
Вченим запропонована науково обґрунтована класифікація вин, вивчений механізм процесів, що відбуваються при мадеризації, хересуванні, перегонці вина на коньячний спирт, витримці коньячних спиртів. Спільно з А. А. Мержаніаном і С. О. Брусиловським розроблений і впроваджений в промисловість принципово новий спосіб виробництва шампанського в безперервному потоці з автоматизацією технологічного процесу. Ним створені і впроваджені прогресивні способи безперервної перегонки вина на коньячний спирт і витримки коньячних спиртів у великих резервуарах із зануреною клепкою. Розроблено нові способи виробництва мадери, хересу, запропоновані нові методи аналізу хімічного складу і контролю якості вин, прийоми стабілізації соків і вин, схема комплексної утилізації відходів виноробства, технологія виробництва червоних ігристих вин та інше.
Автор 70 наукових праць та 14 винаходів. Серед праць:
Відзнаки
- Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора і орденом «Знак Пошани»;
- Ленінська премія за 1961 рік (за розробку і впровадження методу безперервної шампанізації);
- з 1964 року.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
- Научное наследие Г. Г. Агабальянца [ 13 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agabalyanc Georgij Gerasimovich Agabalya nc nar 5 zhovtnya 1904 19041005 Kizlyar pom 20 bereznya 1967 Moskva radyanskij vchenij v galuzi i Doktor silskogospodarskih nauk z 1937 roku profesor z 1934 roku Agabalyanc Georgij Gerasimovichvirm Գեորգի Գերասիմի ԱղաբալյանցNarodivsya17 zhovtnya 1904 1904 10 17 1 abo 5 18 zhovtnya 1904 2 Kizlyar d Terska oblast Rosijska imperiya 1 2 Pomer20 bereznya 1967 1967 03 20 1 2 62 roki abo 20 bereznya 1966 1966 03 20 61 rik Moskva SRSR 1 2 PohovannyaVirmenske kladovishe Moskva Krayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistvirmeni 1 2 Diyalnistvinorob vinogradarAlma materDonDAU 1926 1 GaluziZakladd d d 1 Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor silskogospodarskih nauk 1 2 1937 U shlyubi zdNagorodiBiografiyaNarodivsya 5 zhovtnya 1904 roku v misti Kizlyari nini Dagestan RF v rodini vinogradariv i vinorobiv yaki stvorili populyarni U 1926 roci zakinchiv Novocherkaskij silskogospodarskij institut Potim blizko roku pracyuvav specialistom vinorobom v Abrau Dyurso U zhovtni 1927 roku zarahovanij aspirantom kafedri silskogospodarskoyi tehnologiyi i vinorobstva Donskogo institutu U chervni 1930 roku priznachenij zaviduvachem Donskoyu enohimichnoyu laboratoriyeyu yaka za chas jogo kerivnictva rozshiryuvalasya i reorganizovuvalasya spochatku u 1931 roci Donskij punkt po vinogradarstvu i vinorobstvu a u 1935 roci v Donsku filiyu centralnoyi doslidnoyi stanciyi a 1936 roci u Vserosijskij naukovo doslidnij institut vinogradarstva i vinorobstva v yakomu vin buv zastupnikom direktora z naukovoyi roboti ta zaviduvachem enohimicheskoj laboratoriyeyu Odnochasno u 1930 1931 rokah buv docentom i zaviduvachem kafedroyu himiyi i tehnologiyi plodiv i vinogradu u 1932 roci chitav lekciyi v i Girskomu silskogospodarskomu instituti mista Ordzhonikidze Z 1933 po 1935 rik zaviduvav kafedroyu himiyi i tehnologiyi plodiv i vinogradu U 1934 roci buv zatverdzhenij Vishoyu atestacijnoyu komisiyeyu v zvanni profesora U 1937 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Mikrometod v enohimiyi Cogo zh roku perejshov na robotu v spochatku profesorom a z 1943 roku zaviduvachem kafedri Z 1939 po 1948 rik buv zastupnikom direktora z naukovoyi i navchalnoyi roboti Krasnodarskogo institutu harchovoyi promislovosti poyednuvav navchalnu ta naukovo doslidnu robotu z virobnichoyu z 1939 po 1943 rik buv zastupnikom golovnogo shampanistiv z 1943 po 1949 rik golovnim shampanistom vinradgospu Abrau Dyurso z 1948 po 1952 rik odnochasno zaviduvav viddilom tehnologiyi 1961 roku pereyizhdzhaye v Moskvu ocholyuye kafedru tehnologiyi harchovih virobnictv a potim kafedru tehnologiyi vinorobstva U 1964 roci stvoryuye pri instituti na teritoriyi galuzevu laboratoriyu tehnologiyi igristih vin Vchenij buv chlenom naukovo tehnichnoyi radi Ministerstva harchovoyi promislovosti SRSR i golovoyu vinorobnoyi sekciyi chlenom ekspertnoyi komisiyi VAK chlenom redakcijnoyi kolegiyi zhurnaliv i chlenom Centralnoyi degustacijnoyi komisiyi vinorobnoyi promislovosti Pomer v Moskvi 20 bereznya 1967 roku Pohovanij na Virmenskomu kladovishi v Moskvi Naukova diyalnistPershi naukovi praci buli prisvyacheni rozrobci novih metodiv analizu vin vprovadzhennya himiko tehnologichnogo kontrolyu virobnictva U 1933 roci spilno zi svoyim uchitelem a v podalshomu blizkim drugom i kolegoyu profesorom A M Frolovim Bagryeyevim vidav knigu Himiya i metodi doslidzhennya produktiv pererobki vinogradu Cya pracya protyagom bagatoh rokiv bula osnovnim kerivnictvom dlya vuziv naukovo doslidnih i zavodskih laboratorij Vchenim zaproponovana naukovo obgruntovana klasifikaciya vin vivchenij mehanizm procesiv sho vidbuvayutsya pri maderizaciyi heresuvanni peregonci vina na konyachnij spirt vitrimci konyachnih spirtiv Spilno z A A Merzhanianom i S O Brusilovskim rozroblenij i vprovadzhenij v promislovist principovo novij sposib virobnictva shampanskogo v bezperervnomu potoci z avtomatizaciyeyu tehnologichnogo procesu Nim stvoreni i vprovadzheni progresivni sposobi bezperervnoyi peregonki vina na konyachnij spirt i vitrimki konyachnih spirtiv u velikih rezervuarah iz zanurenoyu klepkoyu Rozrobleno novi sposobi virobnictva maderi heresu zaproponovani novi metodi analizu himichnogo skladu i kontrolyu yakosti vin prijomi stabilizaciyi sokiv i vin shema kompleksnoyi utilizaciyi vidhodiv vinorobstva tehnologiya virobnictva chervonih igristih vin ta inshe Avtor 70 naukovih prac ta 14 vinahodiv Sered prac Himiya vina Moskva 1951 u spivavtorstvi ros Himiko tehnologicheskij kontrol proizvodstva Sovetskogo shampanskogo Moskva 1954 ros Himiko tehnologicheskij kontrol vinodeliya Moskva 1969 u spivavtorstvi ros VidznakiNagorodzhenij dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora i ordenom Znak Poshani Leninska premiya za 1961 rik za rozrobku i vprovadzhennya metodu bezperervnoyi shampanizaciyi z 1964 roku PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 1 d Track Q124405912d Track Q13053618 Nauchnoe nasledie G G Agabalyanca 13 veresnya 2019 u Wayback Machine ros LiteraturaEnciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros