Яку́тське воєво́дство — найсхідніше воєводство Московського царства, що існувало в 1638—1708 роках.
Історія
Воєводство утворено на базі колонії , які досягли середньої Лени і почали збирати ясак з місцевих жителів. Адміністративним центром воєводства став заснований 1632 році Ленський острог (згодом Якутськ). Якутське воєводство стало плацдармом для освоєння Росією територій Далекого Сходу: Семен Дежньов освоює Чукотку, Володимир Атласов — Камчатку.
1665 році натовп вольниці, під проводом Микити Чернігівського, вбив у Кіренську якутського воєводу . Боячись покарання, Чернігівський з деким зі своєї банди втік на Амур і оселився в Албазиному, яке після розгрому Степанова було порожнім, як і майже всі російські остроги, засновані на Амурі Хабаровим і Степановим. Албазине було тоді головним пунктом на Амурі.
За Петра I воєводство реорганізувалося і злилося з новоствореною Сибірською губернією.
Географія
Воєводство в період свого найбільшого розширення охоплювало басейн річки Лени, включало узбережжя Охотського моря, Чукотський півострів, Камчатку і, тимчасово, Забайкалля. Північною межею було Студене море, південною — Становий хребет, оскільки експедиція в Приамур'їя (1643—1646) не досягла поставлених цілей.
Управління
Головою воєводства був призначуваний із центру воєвода, який здійснював свою владу через прикажчиків і , які сиділи в острогах і здійснювали дослідні, завойовницькі або каральні експедиції невеликими ватагами на чолі з п'ятидесятниками. Духовна влада здійснювалася через релігію. В адміністративному центрі воєводства були дерев'яні православні храми і . Основу соціальної піраміди воєводства становили тубільці (якути, ламути, коряки, юкагири), які продовжували жити на рівні неоліту (з елементами оленярства), але зобов'язані були платити ясак «для ».
Головні опорні пункти воєводства (остроги)
Відомі якутські воєводи
- 1639—1644 — перший якутський воєвода.
- 1644—1649
- 1649—1651
- 1675—1678
- П. П. Зінов'єв — кінець XVII століття
- — кінець XVII століття
- — 1710-1720-х рр.
- Траурніхт — початок XVIII століття
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 25 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 8 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaku tske voyevo dstvo najshidnishe voyevodstvo Moskovskogo carstva sho isnuvalo v 1638 1708 rokah Vezha Yakutskogo ostrogu vidtvoreno mozhlivij yiyi viglyad u XVII stolitti IstoriyaVoyevodstvo utvoreno na bazi koloniyi yaki dosyagli serednoyi Leni i pochali zbirati yasak z miscevih zhiteliv Administrativnim centrom voyevodstva stav zasnovanij 1632 roci Lenskij ostrog zgodom Yakutsk Yakutske voyevodstvo stalo placdarmom dlya osvoyennya Rosiyeyu teritorij Dalekogo Shodu Semen Dezhnov osvoyuye Chukotku Volodimir Atlasov Kamchatku 1665 roci natovp volnici pid provodom Mikiti Chernigivskogo vbiv u Kirensku yakutskogo voyevodu Boyachis pokarannya Chernigivskij z dekim zi svoyeyi bandi vtik na Amur i oselivsya v Albazinomu yake pislya rozgromu Stepanova bulo porozhnim yak i majzhe vsi rosijski ostrogi zasnovani na Amuri Habarovim i Stepanovim Albazine bulo todi golovnim punktom na Amuri Za Petra I voyevodstvo reorganizuvalosya i zlilosya z novostvorenoyu Sibirskoyu guberniyeyu GeografiyaVoyevodstvo v period svogo najbilshogo rozshirennya ohoplyuvalo basejn richki Leni vklyuchalo uzberezhzhya Ohotskogo morya Chukotskij pivostriv Kamchatku i timchasovo Zabajkallya Pivnichnoyu mezheyu bulo Studene more pivdennoyu Stanovij hrebet oskilki ekspediciya v Priamur yiya 1643 1646 ne dosyagla postavlenih cilej UpravlinnyaGolovoyu voyevodstva buv priznachuvanij iz centru voyevoda yakij zdijsnyuvav svoyu vladu cherez prikazhchikiv i yaki sidili v ostrogah i zdijsnyuvali doslidni zavojovnicki abo karalni ekspediciyi nevelikimi vatagami na choli z p yatidesyatnikami Duhovna vlada zdijsnyuvalasya cherez religiyu V administrativnomu centri voyevodstva buli derev yani pravoslavni hrami i Osnovu socialnoyi piramidi voyevodstva stanovili tubilci yakuti lamuti koryaki yukagiri yaki prodovzhuvali zhiti na rivni neolitu z elementami olenyarstva ale zobov yazani buli platiti yasak dlya Golovni oporni punkti voyevodstva ostrogi Anadirskij ostrog 1649 Verhoyansk 1638 Vilyujsk 1634 Zhigansk 1632 Zashiversk 1639 Kolimskij ostrog 1643 Olekminsk 1635 Ohotsk 1647 Nizhno Kamchatskij ostrog 1697 Vidomi yakutski voyevodi1639 1644 pershij yakutskij voyevoda 1644 1649 1649 1651 1675 1678 P P Zinov yev kinec XVII stolittya kinec XVII stolittya 1710 1720 h rr Traurniht pochatok XVIII stolittyaPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 25 chervnya 2012 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2012 Procitovano 8 lyutogo 2021