Мистецтво мая — мистецтво мезоамериканської цивілізації мая.
Створення й особливості
Мая створювали предмети мистецтва за допомоги дерев'яних і кам'яних знарядь. Залізо вони почали використовувати у XI столітті, але розповсюдженню серед мая металевих знарядь завадило іспанське завоювання. У кожному царстві мая були регіональні мистецькі школи, що створювали локальний стиль і традиції. У витворах мистецтва мая відображались уявлення про могутність і значущість людини. Багато творів намагалися передати риси життя, домагалися живих образів. Образотворче мистецтво використовувалося елітою мая, як ідеологічна зброя. Більшість творів прославляло міць і велич царів та еліти, стверджувало що божества мая наділені безмежною силою. Царів мая зображували, слідуючи правилам, націленим на їхнє возвеличування. Мистецтво мая стало домінувати у класичний період.
Велика кількість творів мистецтва мая була знищена іспанцями після завоювання Мексики Ернаном Кортесом. Однак, мистецтво мая мало великий вплив на сучасне мексиканське, гондураське і гватемальске мистецтво. Іспанські будівлі створювали в основному індіанці, які пам'ятали архітектуру і скульптуру своїх предків. Традиції мистецтва мая передавалися індіанцями з покоління у покоління. Однак, живописне мистецтво мая було забуте, інтерес до нього з'явився тільки після відкриття фресок Бонампака і Теотіуакана. Мистецтво Мая було одночасно і релігійне, і світське. Велична архітектура з багатим орнаментом і яскраві барви: все повинно було переконувати простий народ у божественній сутності тих, хто і ними правил і підкреслювати нікчемність їх власного життя. Мистецтво завжди було традицією, і в різних регіонах області Мая були свої особливі стилі, а кожному з яких були жорсткі канони, які домінували протягом століть.
Вплив
Вплив інших народів
У ранній період розвитку мистецтва мая, північні й центральні області зазнавали вплив культури ольмеків, однак, цей вплив був слабким. У ті часи, під впливом культури ольмеків, мая створювали круглі скульптури.
Південні області мая зазнавали сильного впливу Теотіуаканської культури. Можливо, деякі південні царі були родом з Теотіуакана, або Теотіуакан мали економічний, політичний і ідеологічний вплив на південних мая.
У посткласичний період (XI—XII ст.) мистецтво мая частково (у першу чергу, у Чичен-Іці і Маяпані) було під впливом тольтеків. У місті мая Чичен-Іце тольтеки будували власні будівлі.
Вплив географічних особливостей місцевості
Географічна середа також впливала на мистецтво мая. Від неї залежала кількість можливостей художника, а також натхнення. Окрім того, особливості визначених місцевостей впливали й на характер мистецтва. Наприклад, на півночі півострова Юкатан на монументах мая була велика кількість масок бога дощу Чаака. Причиною цього була мала кількість води у цій місцевості.
Підвиди
Архітектура
Для класичної культури мая (600—900 рр. до н. е.) властиве бурхливе будівництво палаців і храмів. На заході процвітав Паленке, яким правив Пакаль, що прийшов до влади в 615 р. до н. е. Правителі Паленке створили велику кількість храмів, палацових комплексів, царську усипальницю й інші будівлі. Архітектуру мая відрізняли арки, внутрішні зведення, симетричні й правильні фігури, а також стильозована зовнішня обробка. Мая створили незвичайні самі по собі міста, які зведені були за допомогою лише ручної праці. Майже всі міста класичного періоду мають на собі сліди насильницького руйнування. Назви багатьох міст й окремих споруджень мая були надані їм після іспанського завоювання й не є справжніми. Міста народу мая були осередками культури. У них була своєрідна схема забудови. Ритуальна або храмова зона була цетром і розташовувалася на пагорбі. Навкруги храмової зони будували монументальні палаци з каменю для жерців і знаті. Вони були розташовані на терасах і платформах, фасадом були повернені на схід. Про монументальність свідчить те, що вони поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, мали свої вівтарі і лазні. Мая також будували піраміди, але вони не робили рівні схили, тому що функцією піраміди було служити основою храму. З часом піраміди почали використовувати і як мавзолей. Храм будували квадратним у плані, він мав вертикальні стіни, один або кілька входів, які закривалися циновками, прив'язаними до вмонтований в стіну кільцям. Розміри храмів були найрізноманітнішими. Ще одним елементом, властивим культурі Мая є «Покрівельний гребінь» — висока пірамідальна конструкція на даху храму.
Живопис
Основним завданням живопису мая було прикраса, однак окрім того, живопис також мав визначений історичний і релігійний смисл. Розписи мая були знайдені у Уашактуні, Бонампаку і Паленці.
Кераміка
Мая виготовляли ємності для варіння зернових і овочів, для зберігання рідин. Для жертвоприношень під час ритуалів також готували спеціальні ємності з обпаленої глини, так само з глини ліпили фігурки, або вирізали їх з різних порід каменів.
Писемність
Мая користувалися ієрогліфічною системою письма. Ієрогліфи мая подібні до мініатюрних малюнків, які вписані у маленькі квадратики. Це одиниці письмової мови — однієї з п'яти оригінальних систем писемності, створених незалежно одна від іншої. Деякі ієрогліфи — складові, та значна їхня частина — це ідеограми, що позначають фрази, слова, частини слів. Ієрогліфи залишали на стелах, на вертикальних площинах кам'яних сходів, на стінах гробниць, а також писали на сторінках кодексів, на глиняному посуді. Понад вісісмсот ієрогліфів вдалось прочитати, і вчені наполегливо займаються дешифруванням нових, а також дають нові пояснення відомим символам. Вони залишили велику кількість ієрогліфічних текстів. Їхня писемність залишена в камені, живописі та кераміці. До наших днів збереглися їх численні написи на пам'ятниках.
Музика
Музика мая була тісно пов'язана з їхніми піснями, а також з релігією. Музика охоплювала різні частини життя. Існували спеціальні боги, що відповідали за музику. Як інструмент, використовували свистки, барабан різних видів та дерев' яні труби. Мая мали унікальний музичний інструмент, який нині використовують у кубинських народних оркестрах. Вони співали, грали на барабанах і духових інструментах, займалися театральним мистецтвом. Через зв'язок з релігією музику мая забороняли і репресували конкістадори.
Скульптура
Вціліло відносно багато пам'яток скульптури мая, основною тематикою скульптури мая було зображення богів, царів і жерців. Їхні зображення були максимально ідеалізовані. Зображення простого люду, навпаки, були підкреслені принижено. Скульптура мая поєднувала стилизовані рельєфні фігури. Мая часто використовували свої скульптури для прикраси будівель, прикладом цього є піраміда у Чичен-Іці. Найпоширенішими скульптурами були моноліти (Стелли). Скульптурними зображеннями богів прикрашали храми. У великих скульптурах використовувалися вапняк, а іноді дерево, в дрібних — обсидіан, кремінь, нефрит і деякі інші матеріали. Скульптури могли прикрашати деталі будівель, могли бути елементами вівтарів і святилищ, а так само могли бути частинами архітектурних комплексів. Скульптури зображували як богів, так і правителів.
Мистецтво сучасних мая
Тепер ареал перебування мая поширюється на п'ять країн: Південну Мексику, Гватемалу, Беліз, Гондурас, Сальвадор, де проживають близько шести млн. чоловік. Вони більше не живуть у могутній імперії, але не забувають традиції своїх предків.
Їм вдалося зберегти традиційну культуру. У сучасних мая розвинені ремесла: гончарство, вишивка, плетиво, теслярство, різьблення по дереву, у горах — візерункове ткацтво, виробництво прикрас, музичних інструментів, черепиці, човнів. Житло будують з жердин, очерету, соломи; прямокутне з високим дахом, крите пальмовим листям.
Примітки
- Ростислав Кинжалов, 1968, Вступ.
- Альберто Рус, 1986, Мистецтво на службі правлячого класу.
- Енциклопедичний словник, 2004, с. 293, Доколумбове мистецтво.
- Ростислав Кинжалов, 1968, Заключна частина.
- Ростислав Кинжалов, 1971, Література, танці й музика. Частина 3..
- Альберто Рус, 1986, Исторический фактор.
- Энциклопедический словарь, 2004, с. 293, Доколумбова архітектура.
- Альберто Рус, 1986, Географічний фактор.
- Деметрио Соди, 1985, Мая.
- Альберто Рус, 1986, Живопись.
- Ростислав Кинжалов, 1971, Література, танці и музика. Частина 7..
- Альберто Рус, 1986, Скульптура мая.
- Энциклопедический словарь, 2004, с. 293, Доколумбове мистецтво.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mistectvo maya mistectvo mezoamerikanskoyi civilizaciyi maya Golovna plosha KopanaStvorennya j osoblivostiMaya stvoryuvali predmeti mistectva za dopomogi derev yanih i kam yanih znaryad Zalizo voni pochali vikoristovuvati u XI stolitti ale rozpovsyudzhennyu sered maya metalevih znaryad zavadilo ispanske zavoyuvannya U kozhnomu carstvi maya buli regionalni mistecki shkoli sho stvoryuvali lokalnij stil i tradiciyi U vitvorah mistectva maya vidobrazhalis uyavlennya pro mogutnist i znachushist lyudini Bagato tvoriv namagalisya peredati risi zhittya domagalisya zhivih obraziv Obrazotvorche mistectvo vikoristovuvalosya elitoyu maya yak ideologichna zbroya Bilshist tvoriv proslavlyalo mic i velich cariv ta eliti stverdzhuvalo sho bozhestva maya nadileni bezmezhnoyu siloyu Cariv maya zobrazhuvali sliduyuchi pravilam nacilenim na yihnye vozvelichuvannya Mistectvo maya stalo dominuvati u klasichnij period Velika kilkist tvoriv mistectva maya bula znishena ispancyami pislya zavoyuvannya Meksiki Ernanom Kortesom Odnak mistectvo maya malo velikij vpliv na suchasne meksikanske gonduraske i gvatemalske mistectvo Ispanski budivli stvoryuvali v osnovnomu indianci yaki pam yatali arhitekturu i skulpturu svoyih predkiv Tradiciyi mistectva maya peredavalisya indiancyami z pokolinnya u pokolinnya Odnak zhivopisne mistectvo maya bulo zabute interes do nogo z yavivsya tilki pislya vidkrittya fresok Bonampaka i Teotiuakana Mistectvo Maya bulo odnochasno i religijne i svitske Velichna arhitektura z bagatim ornamentom i yaskravi barvi vse povinno bulo perekonuvati prostij narod u bozhestvennij sutnosti tih hto i nimi pravil i pidkreslyuvati nikchemnist yih vlasnogo zhittya Mistectvo zavzhdi bulo tradiciyeyu i v riznih regionah oblasti Maya buli svoyi osoblivi stili a kozhnomu z yakih buli zhorstki kanoni yaki dominuvali protyagom stolit VplivVpliv inshih narodiv Gigantski kam yani golovi z Monte Alto odna z pam yatok yaka svidchit pro vpliv olmekiv na maya U rannij period rozvitku mistectva maya pivnichni j centralni oblasti zaznavali vpliv kulturi olmekiv odnak cej vpliv buv slabkim U ti chasi pid vplivom kulturi olmekiv maya stvoryuvali krugli skulpturi Pivdenni oblasti maya zaznavali silnogo vplivu Teotiuakanskoyi kulturi Mozhlivo deyaki pivdenni cari buli rodom z Teotiuakana abo Teotiuakan mali ekonomichnij politichnij i ideologichnij vpliv na pivdennih maya U postklasichnij period XI XII st mistectvo maya chastkovo u pershu chergu u Chichen Ici i Mayapani bulo pid vplivom toltekiv U misti maya Chichen Ice tolteki buduvali vlasni budivli Vpliv geografichnih osoblivostej miscevosti Geografichna sereda takozh vplivala na mistectvo maya Vid neyi zalezhala kilkist mozhlivostej hudozhnika a takozh nathnennya Okrim togo osoblivosti viznachenih miscevostej vplivali j na harakter mistectva Napriklad na pivnochi pivostrova Yukatan na monumentah maya bula velika kilkist masok boga doshu Chaaka Prichinoyu cogo bula mala kilkist vodi u cij miscevosti PidvidiArhitektura Dlya klasichnoyi kulturi maya 600 900 rr do n e vlastive burhlive budivnictvo palaciv i hramiv Na zahodi procvitav Palenke yakim praviv Pakal sho prijshov do vladi v 615 r do n e Praviteli Palenke stvorili veliku kilkist hramiv palacovih kompleksiv carsku usipalnicyu j inshi budivli Arhitekturu maya vidriznyali arki vnutrishni zvedennya simetrichni j pravilni figuri a takozh stilozovana zovnishnya obrobka Maya stvorili nezvichajni sami po sobi mista yaki zvedeni buli za dopomogoyu lishe ruchnoyi praci Majzhe vsi mista klasichnogo periodu mayut na sobi slidi nasilnickogo rujnuvannya Nazvi bagatoh mist j okremih sporudzhen maya buli nadani yim pislya ispanskogo zavoyuvannya j ne ye spravzhnimi Mista narodu maya buli oseredkami kulturi U nih bula svoyeridna shema zabudovi Ritualna abo hramova zona bula cetrom i roztashovuvalasya na pagorbi Navkrugi hramovoyi zoni buduvali monumentalni palaci z kamenyu dlya zherciv i znati Voni buli roztashovani na terasah i platformah fasadom buli poverneni na shid Pro monumentalnist svidchit te sho voni postupovo perehodili v odno ta p yatipoverhovi sporudi mali svoyi vivtari i lazni Maya takozh buduvali piramidi ale voni ne robili rivni shili tomu sho funkciyeyu piramidi bulo sluzhiti osnovoyu hramu Z chasom piramidi pochali vikoristovuvati i yak mavzolej Hram buduvali kvadratnim u plani vin mav vertikalni stini odin abo kilka vhodiv yaki zakrivalisya cinovkami priv yazanimi do vmontovanij v stinu kilcyam Rozmiri hramiv buli najriznomanitnishimi She odnim elementom vlastivim kulturi Maya ye Pokrivelnij grebin visoka piramidalna konstrukciya na dahu hramu Zhivopis Osnovnim zavdannyam zhivopisu maya bulo prikrasa odnak okrim togo zhivopis takozh mav viznachenij istorichnij i religijnij smisl Rozpisi maya buli znajdeni u Uashaktuni Bonampaku i Palenci Keramika Maya vigotovlyali yemnosti dlya varinnya zernovih i ovochiv dlya zberigannya ridin Dlya zhertvoprinoshen pid chas ritualiv takozh gotuvali specialni yemnosti z obpalenoyi glini tak samo z glini lipili figurki abo virizali yih z riznih porid kameniv Pisemnist Maya koristuvalisya iyeroglifichnoyu sistemoyu pisma Iyeroglifi maya podibni do miniatyurnih malyunkiv yaki vpisani u malenki kvadratiki Ce odinici pismovoyi movi odniyeyi z p yati originalnih sistem pisemnosti stvorenih nezalezhno odna vid inshoyi Deyaki iyeroglifi skladovi ta znachna yihnya chastina ce ideogrami sho poznachayut frazi slova chastini sliv Iyeroglifi zalishali na stelah na vertikalnih ploshinah kam yanih shodiv na stinah grobnic a takozh pisali na storinkah kodeksiv na glinyanomu posudi Ponad visismsot iyeroglifiv vdalos prochitati i vcheni napoleglivo zajmayutsya deshifruvannyam novih a takozh dayut novi poyasnennya vidomim simvolam Voni zalishili veliku kilkist iyeroglifichnih tekstiv Yihnya pisemnist zalishena v kameni zhivopisi ta keramici Do nashih dniv zbereglisya yih chislenni napisi na pam yatnikah Muzika Muzika maya bula tisno pov yazana z yihnimi pisnyami a takozh z religiyeyu Muzika ohoplyuvala rizni chastini zhittya Isnuvali specialni bogi sho vidpovidali za muziku Yak instrument vikoristovuvali svistki baraban riznih vidiv ta derev yani trubi Maya mali unikalnij muzichnij instrument yakij nini vikoristovuyut u kubinskih narodnih orkestrah Voni spivali grali na barabanah i duhovih instrumentah zajmalisya teatralnim mistectvom Cherez zv yazok z religiyeyu muziku maya zaboronyali i represuvali konkistadori Skulptura Vcililo vidnosno bagato pam yatok skulpturi maya osnovnoyu tematikoyu skulpturi maya bulo zobrazhennya bogiv cariv i zherciv Yihni zobrazhennya buli maksimalno idealizovani Zobrazhennya prostogo lyudu navpaki buli pidkresleni prinizheno Skulptura maya poyednuvala stilizovani relyefni figuri Maya chasto vikoristovuvali svoyi skulpturi dlya prikrasi budivel prikladom cogo ye piramida u Chichen Ici Najposhirenishimi skulpturami buli monoliti Stelli Skulpturnimi zobrazhennyami bogiv prikrashali hrami U velikih skulpturah vikoristovuvalisya vapnyak a inodi derevo v dribnih obsidian kremin nefrit i deyaki inshi materiali Skulpturi mogli prikrashati detali budivel mogli buti elementami vivtariv i svyatilish a tak samo mogli buti chastinami arhitekturnih kompleksiv Skulpturi zobrazhuvali yak bogiv tak i praviteliv Mistectvo suchasnih mayaTeper areal perebuvannya maya poshiryuyetsya na p yat krayin Pivdennu Meksiku Gvatemalu Beliz Gonduras Salvador de prozhivayut blizko shesti mln cholovik Voni bilshe ne zhivut u mogutnij imperiyi ale ne zabuvayut tradiciyi svoyih predkiv Yim vdalosya zberegti tradicijnu kulturu U suchasnih maya rozvineni remesla goncharstvo vishivka pletivo teslyarstvo rizblennya po derevu u gorah vizerunkove tkactvo virobnictvo prikras muzichnih instrumentiv cherepici chovniv Zhitlo buduyut z zherdin ocheretu solomi pryamokutne z visokim dahom krite palmovim listyam PrimitkiRostislav Kinzhalov 1968 Vstup Alberto Rus 1986 Mistectvo na sluzhbi pravlyachogo klasu Enciklopedichnij slovnik 2004 s 293 Dokolumbove mistectvo Rostislav Kinzhalov 1968 Zaklyuchna chastina Rostislav Kinzhalov 1971 Literatura tanci j muzika Chastina 3 Alberto Rus 1986 Istoricheskij faktor Enciklopedicheskij slovar 2004 s 293 Dokolumbova arhitektura Alberto Rus 1986 Geografichnij faktor Demetrio Sodi 1985 Maya Alberto Rus 1986 Zhivopis Rostislav Kinzhalov 1971 Literatura tanci i muzika Chastina 7 Alberto Rus 1986 Skulptura maya Enciklopedicheskij slovar 2004 s 293 Dokolumbove mistectvo