Во́лго-Ура́льська істо́рико-етнографі́чна о́бласть (ІЕО) — історико-культурна область, що займає територію середнього Поволжя та південного Уралу. Західною межею умовно слугує річка Ока, східною — Зауралля, північною — верхів'я річок В'ятка та Кама, південною — верхня та середня течії річки Урал. Вона межує з на заході, (або Біломоро-Печорською) на півночі, та на сході та південному сході. Разом з Дніпровсько-Волзькою та Ладозько-Печорською входить у східну зону європейської частини Росії і об'єднує в основному народи трьох мовних груп:
- тюркська — башкири, татари, чуваші;
- фіно-угорська — марійці, мордва, удмурти;
- слов'янська — росіяни, українці, білоруси;
- інші — німці, естонці, євреї, латиші та поляки.
В IV—III століттях до н. е. проходить розпад уральської спільноти на східну (предки ) та західну (фіно-угри) групи. З II тисячоліття до н. е. до I тисячоліття н. е. в результаті відокремлення від фіно-угорської спільноти східно-фінської гілки, наступний її поділ на та , формування на основі їхньої взаємодії основних племінних компонентів сучасних фіно-угорських народів, складається фіно-угорська основа ІЕО.
В подальшій історії Волго-Уральської ІЕО можна виділити 5 етапів консолідації:
- в I тисячолітті склалась етнічна та культурна основа формування волзьких булгарів, башкирів, мордви, марійців, удмуртів;
- в першій третині XIII століття сформувались булгари та ранні народності башкир, мордви, удмуртів та марійців;
- на межі XV—XVI століть склались башкири, казанські татари, мішари, чуваші, мордва, марійці, удмурти з сучасними характеристиками культури та мови;
- в другій половині XVIII століття в рамках Російської держави пройшла перебудова етнічного складу, внутрішньої соціальної структури етносів;
- в XIX столітті поглиблюється процес соціально-культурної інтеграції етносів ІЕО в складі Росії із помітною модернізацією їхньої культури.
На початок XX століття в складі башкир, татар, чувашів, марійців, мордви, удмуртів виділено 120 етнографічних груп та їхніх підрозділів, 58 з яких склались до XVI століття, 62 — в XVII—XIX століттях. Розселення росіян в середнє Поволжя та на південний Урал, спочатку поодиноке, у XVIII столітті з'єдналось з основною етнічною територією росіян. В XIX—XX століттях на території ІЕО утворюються також етнічні групи українців, білорусів, латишів, німців, естонців, євреїв. Напрямок та розвиток етногенетичних процесів в XVI—XIX століттях визначались природно-історичними факторами та складним поєднанням та взаємодією соціально-політичних показників, які на середину XVI століття були результатом входження регіону в склад Росії та перетворення його у внутрішню область країни. Волго-Уральська ІЕО, зберігаючи своєрідність та самобутність, відчувала культурний вплив із заходу (Східноєвропейська історико-етнографічна провінція) та в меншій мірі зі сходу. Вона посилила власний вплив на західний Сибір, Казахстан, Середню Азію. Для розвитку ІЕО в кінці XX століття характерний новий імпульс консолідації етносів та отримання ними національно-територіального статусу різного рівня.
Див. також
Посилання
- http://encikl.bashedu.ru/vvv/volgo_u.htm[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo lgo Ura lska isto riko etnografi chna o blast IEO istoriko kulturna oblast sho zajmaye teritoriyu serednogo Povolzhya ta pivdennogo Uralu Zahidnoyu mezheyu umovno sluguye richka Oka shidnoyu Zaurallya pivnichnoyu verhiv ya richok V yatka ta Kama pivdennoyu verhnya ta serednya techiyi richki Ural Vona mezhuye z na zahodi abo Bilomoro Pechorskoyu na pivnochi ta na shodi ta pivdennomu shodi Razom z Dniprovsko Volzkoyu ta Ladozko Pechorskoyu vhodit u shidnu zonu yevropejskoyi chastini Rosiyi i ob yednuye v osnovnomu narodi troh movnih grup tyurkska bashkiri tatari chuvashi fino ugorska marijci mordva udmurti slov yanska rosiyani ukrayinci bilorusi inshi nimci estonci yevreyi latishi ta polyaki V IV III stolittyah do n e prohodit rozpad uralskoyi spilnoti na shidnu predki ta zahidnu fino ugri grupi Z II tisyacholittya do n e do I tisyacholittya n e v rezultati vidokremlennya vid fino ugorskoyi spilnoti shidno finskoyi gilki nastupnij yiyi podil na ta formuvannya na osnovi yihnoyi vzayemodiyi osnovnih pleminnih komponentiv suchasnih fino ugorskih narodiv skladayetsya fino ugorska osnova IEO V podalshij istoriyi Volgo Uralskoyi IEO mozhna vidiliti 5 etapiv konsolidaciyi v I tisyacholitti sklalas etnichna ta kulturna osnova formuvannya volzkih bulgariv bashkiriv mordvi marijciv udmurtiv v pershij tretini XIII stolittya sformuvalis bulgari ta ranni narodnosti bashkir mordvi udmurtiv ta marijciv na mezhi XV XVI stolit sklalis bashkiri kazanski tatari mishari chuvashi mordva marijci udmurti z suchasnimi harakteristikami kulturi ta movi v drugij polovini XVIII stolittya v ramkah Rosijskoyi derzhavi projshla perebudova etnichnogo skladu vnutrishnoyi socialnoyi strukturi etnosiv v XIX stolitti pogliblyuyetsya proces socialno kulturnoyi integraciyi etnosiv IEO v skladi Rosiyi iz pomitnoyu modernizaciyeyu yihnoyi kulturi Na pochatok XX stolittya v skladi bashkir tatar chuvashiv marijciv mordvi udmurtiv vidileno 120 etnografichnih grup ta yihnih pidrozdiliv 58 z yakih sklalis do XVI stolittya 62 v XVII XIX stolittyah Rozselennya rosiyan v serednye Povolzhya ta na pivdennij Ural spochatku poodinoke u XVIII stolitti z yednalos z osnovnoyu etnichnoyu teritoriyeyu rosiyan V XIX XX stolittyah na teritoriyi IEO utvoryuyutsya takozh etnichni grupi ukrayinciv bilorusiv latishiv nimciv estonciv yevreyiv Napryamok ta rozvitok etnogenetichnih procesiv v XVI XIX stolittyah viznachalis prirodno istorichnimi faktorami ta skladnim poyednannyam ta vzayemodiyeyu socialno politichnih pokaznikiv yaki na seredinu XVI stolittya buli rezultatom vhodzhennya regionu v sklad Rosiyi ta peretvorennya jogo u vnutrishnyu oblast krayini Volgo Uralska IEO zberigayuchi svoyeridnist ta samobutnist vidchuvala kulturnij vpliv iz zahodu Shidnoyevropejska istoriko etnografichna provinciya ta v menshij miri zi shodu Vona posilila vlasnij vpliv na zahidnij Sibir Kazahstan Serednyu Aziyu Dlya rozvitku IEO v kinci XX stolittya harakternij novij impuls konsolidaciyi etnosiv ta otrimannya nimi nacionalno teritorialnogo statusu riznogo rivnya Div takozhIdel UralPosilannyahttp encikl bashedu ru vvv volgo u htm nedostupne posilannya z chervnya 2019