Бешпармак (буквально: «п'ять пальців» тур. Beşparmak Dağı) — гірський масив у Туреччині, в провінції Мугла. Знаходиться в історичній області Карія.
Бешпарма́к (Латм, Латр) | ||||
Вид на гори з боку озера Бафа | ||||
Країна | Туреччина | |||
---|---|---|---|---|
Довжина | 35 км | |||
Ширина | 10 км | |||
Найвища точка | ||||
- висота | вершина Бешпармак (Латмос), 1367 м | |||
Бешпарма́к (Латм, Латр) у Вікісховищі |
В античні часи відомий як гора Латм (Латмос, дав.-гр. Λάτμος), у середні віки — Латр (Латрос, грец. Λάτρος), ця назва зберігалася аж до завоювання цих місць турками.
З давніх часів підніжжя гори Латм омивалося водами однойменної (Латмійської) затоки Егейського моря, доки в результаті накопичення наносів річки Меандр (наразі, Великий Мендерес) море не відступило, залишивши на місці затоки солоне озеро (наразі — озеро Бафа). Солоність води з часом зменшується. Процес відступу моря тривав від римського періоду і остаточно завершився вже в пізньовізантійський час, коли зв'язок між морем і затокою перервався остаточно.
Біля підніжжя гори, на березі розташовувалося стародавнє місто Латм, згодом перенесене на кілометр на захід і перейменоване у Гераклію-на-Латмі на честь міфічного героя Геракла. Гераклія проіснувала до пізньовізантійського періоду аж до занепаду. Наразі збереглися руїни міста, поверх яких розташована турецьке село Капикири.
Історія
Наскельні написи
У 1994 році німецький археолог Анеліза Пешлов-Біндокат виявила на схилах гори найдавніші наскельні малюнки, датовані (VI — V тисячоліттям до нашої ери). Перші малюнки були знайдені біля південного схилу гори. До теперішнього моменту виявлено близько 170 малюнків. Всі вони, за рідкісним винятком, виконані червоною вохрою, що зустрічається тут у достатній кількості, поодинокі малюнки виконані в жовтому і біло-сірому кольорах.
Головним чином це зображення людей висотою 23-30 сантиметрів. Зображення тварин зустрічаються вкрай рідко, на сьогодні їх виявлено не більше семи.
Малюнки зосереджені біля джерел води і давніх доріг, що перетинають гори.
Окрім наскельних зображень, у печерах виявлені залишки кераміки та кам'яні знаряддя, що відносяться до того ж періоду.
Міф про Ендіміона
Гора Латм тісто пов'язана із давньогрецьким міфом про богиню місяця Селену і юнака Ендіміона. За однією із версій легенди, богиня Селена, відчуваючи велике кохання до Ендіміона, умовила Зевса виконати будь-яке його бажання. Ендіміон попросив про безсмертя і вічну молодість, навіть ціною того, що даровано це буде йому тільки у вічному сні. Відтоді Ендіміон спить вічним сном в одній із печер Латма. Щоночі до нього спускається Селена і милується його красою.
Страбон розповідає, що місцеві жителі показують могилу Ендіміона в одній із печер Латма.
Чернечий центр
У VII столітті відбувається бурхливий розвиток ісламу і розширення Арабського халіфату за рахунок захоплення південних провінцій Візантійської імперії: , Палестини і Сирії. У цих місцях чернецтво існувало давно і мало глибокі традиції, але при арабах багато хто став залишати свої обителі і переселятися до Візантії.
Саме у VII столітті у район гори Латр переселилися ченці, вихідці з Синайського півострова, і заснували тут цілу низку монастирів. З цього моменту гора Латр протягом наступних століть перетворюється у найбільший центр чернецтва в імперії, поряд із такими відомими як Афон або Олімп у Віфінії .
На гору Латр приходять і селяться ченці, прибувають паломники.
У 787 році у списку учасників другого засідання Другого Нікейського собору присутній ігумен Ісидор із Латра.
Між VIII і X ст. преподобний Арсеній Латрійський, будучи стратигом феми Ківірреотів, постригся у ченці і служив ігуменом монастиря Келліварів.
У 863 році стратиг Фракісійської феми, Петроній, брат імператриці Феодори і дядько імператора Михаїла III, з'явився за благословенням на битву із сарацинами до латрійського ченця Іоанну . Згодом, 3 серпня 863 року, він здобув перемогу у битві проти еміра Мелітини Омара.
На початку X століття до монастиря Карія, розташованого на Латрі, потрапив ще підлітком монах Павло — майбутній преподобний . У той момент тут діяли три монастирі: Келліварів (званий також Лампоніїв), монастир Карія і монастир Спасителя.
У 920–930 роках Павло заснував Стовпову лавру, яка отримала згодом ім'я Святого Павла і стала найголовнішим монастирем серед латрських обителей. Існують відомості, що з Павлом листувався імператор Костянтин VII Багрянородний.
Преподобний Акакій Латрійський засновує тут лавру Пресвятої Богородиці Мірсінонської.
У X столітті монастирі Візантійської імперії були великими землевласниками, не були винятком і латрійські монастирі:
…у власності монастиря св. Павла знаходилась значна частина території Латрської гори, а сусідній Лампонієвий монастр володів місцевістю Драконтієм і хорафієм Пеліканією…— Acta et diplomata Graeca Medii Aevi
Найвищого розквіту чернечий центр досягає до XI століття.
У 1079 році латрійські монастирі потерпають від набігів турків-сельджуків, які захопили на той час практично всю Малу Азію.
Переживши новий підйом в епоху Нікейської імперії (1204–1260), монастирі гори Латр знову починають занепадати, чому сприяє загальна криза Візантійської імперії.
У 1222 році в околицях гори налічувалося 11 монастирів.
У кінці XIII століття Константинопольський патріарх провів тут тривалий час на самоті.
Остання офіційна згадка про латрські монастирі зустрічається у патріаршому акті від 1360 року.
Зараховані до лику святих ченці латрійських обителей
- Преподобний Арсеній
- Преподобний Авраам
- Никифор Мілетський
- Анастасія
- Преподобний Христодул
- Преподобний Павло
- Преподобний Акакій
Примітки
- Страбон. География, XIV 1, 8
- Иоанн Скилица. «Обозрение истории», Михаил III и Феодора, 13.
- Kazhdan, Alexander, ред. (1991), Oxford Dictionary of Byzantium, Oxford University Press, с. 1188—1189, ISBN
- F. Miklosich et J. Miiller. Acta et diplomata Graeca Medii Aevi, 1870-1890, vol.IV. р. 309. 21—23.
- Byzantine Monastic Foundation Documents. Том. I, стр. 137
Посилання
- Доісторичні наскельні малюнки на горі Латмос у західній частині Туреччини [ 4 червня 2013 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beshparmak bukvalno p yat palciv tur Besparmak Dagi girskij masiv u Turechchini v provinciyi Mugla Znahoditsya v istorichnij oblasti Kariya Beshparma k Latm Latr Vid na gori z boku ozera Bafa Krayina Turechchina Dovzhina 35 km Shirina 10 km Najvisha tochka visota vershina Beshparmak Latmos 1367 m Beshparma k Latm Latr u Vikishovishi V antichni chasi vidomij yak gora Latm Latmos dav gr Latmos u seredni viki Latr Latros grec Latros cya nazva zberigalasya azh do zavoyuvannya cih misc turkami Utvorennya ozera Bafa Z davnih chasiv pidnizhzhya gori Latm omivalosya vodami odnojmennoyi Latmijskoyi zatoki Egejskogo morya doki v rezultati nakopichennya nanosiv richki Meandr narazi Velikij Menderes more ne vidstupilo zalishivshi na misci zatoki solone ozero narazi ozero Bafa Solonist vodi z chasom zmenshuyetsya Proces vidstupu morya trivav vid rimskogo periodu i ostatochno zavershivsya vzhe v piznovizantijskij chas koli zv yazok mizh morem i zatokoyu perervavsya ostatochno Bilya pidnizhzhya gori na berezi roztashovuvalosya starodavnye misto Latm zgodom perenesene na kilometr na zahid i perejmenovane u Gerakliyu na Latmi na chest mifichnogo geroya Gerakla Gerakliya proisnuvala do piznovizantijskogo periodu azh do zanepadu Narazi zbereglisya ruyini mista poverh yakih roztashovana turecke selo Kapikiri IstoriyaNaskelni napisi U 1994 roci nimeckij arheolog Aneliza Peshlov Bindokat viyavila na shilah gori najdavnishi naskelni malyunki datovani VI V tisyacholittyam do nashoyi eri Pershi malyunki buli znajdeni bilya pivdennogo shilu gori Do teperishnogo momentu viyavleno blizko 170 malyunkiv Vsi voni za ridkisnim vinyatkom vikonani chervonoyu vohroyu sho zustrichayetsya tut u dostatnij kilkosti poodinoki malyunki vikonani v zhovtomu i bilo siromu kolorah Golovnim chinom ce zobrazhennya lyudej visotoyu 23 30 santimetriv Zobrazhennya tvarin zustrichayutsya vkraj ridko na sogodni yih viyavleno ne bilshe semi Malyunki zoseredzheni bilya dzherel vodi i davnih dorig sho peretinayut gori Okrim naskelnih zobrazhen u pecherah viyavleni zalishki keramiki ta kam yani znaryaddya sho vidnosyatsya do togo zh periodu Mif pro Endimiona Selena i Endimion Gora Latm tisto pov yazana iz davnogreckim mifom pro boginyu misyacya Selenu i yunaka Endimiona Za odniyeyu iz versij legendi boginya Selena vidchuvayuchi velike kohannya do Endimiona umovila Zevsa vikonati bud yake jogo bazhannya Endimion poprosiv pro bezsmertya i vichnu molodist navit cinoyu togo sho darovano ce bude jomu tilki u vichnomu sni Vidtodi Endimion spit vichnim snom v odnij iz pecher Latma Shonochi do nogo spuskayetsya Selena i miluyetsya jogo krasoyu Strabon rozpovidaye sho miscevi zhiteli pokazuyut mogilu Endimiona v odnij iz pecher Latma Chernechij centr Ruyini monastirya Kellivariv Ostrivnij monastir Ostrivnij monastir U VII stolitti vidbuvayetsya burhlivij rozvitok islamu i rozshirennya Arabskogo halifatu za rahunok zahoplennya pivdennih provincij Vizantijskoyi imperiyi Palestini i Siriyi U cih miscyah chernectvo isnuvalo davno i malo gliboki tradiciyi ale pri arabah bagato hto stav zalishati svoyi obiteli i pereselyatisya do Vizantiyi Same u VII stolitti u rajon gori Latr pereselilisya chenci vihidci z Sinajskogo pivostrova i zasnuvali tut cilu nizku monastiriv Z cogo momentu gora Latr protyagom nastupnih stolit peretvoryuyetsya u najbilshij centr chernectva v imperiyi poryad iz takimi vidomimi yak Afon abo Olimp u Vifiniyi Na goru Latr prihodyat i selyatsya chenci pribuvayut palomniki U 787 roci u spisku uchasnikiv drugogo zasidannya Drugogo Nikejskogo soboru prisutnij igumen Isidor iz Latra Mizh VIII i X st prepodobnij Arsenij Latrijskij buduchi stratigom femi Kivirreotiv postrigsya u chenci i sluzhiv igumenom monastirya Kellivariv U 863 roci stratig Frakisijskoyi femi Petronij brat imperatrici Feodori i dyadko imperatora Mihayila III z yavivsya za blagoslovennyam na bitvu iz saracinami do latrijskogo chencya Ioannu Zgodom 3 serpnya 863 roku vin zdobuv peremogu u bitvi proti emira Melitini Omara Na pochatku X stolittya do monastirya Kariya roztashovanogo na Latri potrapiv she pidlitkom monah Pavlo majbutnij prepodobnij U toj moment tut diyali tri monastiri Kellivariv zvanij takozh Lamponiyiv monastir Kariya i monastir Spasitelya U 920 930 rokah Pavlo zasnuvav Stovpovu lavru yaka otrimala zgodom im ya Svyatogo Pavla i stala najgolovnishim monastirem sered latrskih obitelej Isnuyut vidomosti sho z Pavlom listuvavsya imperator Kostyantin VII Bagryanorodnij Prepodobnij Akakij Latrijskij zasnovuye tut lavru Presvyatoyi Bogorodici Mirsinonskoyi U X stolitti monastiri Vizantijskoyi imperiyi buli velikimi zemlevlasnikami ne buli vinyatkom i latrijski monastiri u vlasnosti monastirya sv Pavla znahodilas znachna chastina teritoriyi Latrskoyi gori a susidnij Lamponiyevij monastr volodiv miscevistyu Drakontiyem i horafiyem Pelikaniyeyu Acta et diplomata Graeca Medii Aevi Najvishogo rozkvitu chernechij centr dosyagaye do XI stolittya U 1079 roci latrijski monastiri poterpayut vid nabigiv turkiv seldzhukiv yaki zahopili na toj chas praktichno vsyu Malu Aziyu Perezhivshi novij pidjom v epohu Nikejskoyi imperiyi 1204 1260 monastiri gori Latr znovu pochinayut zanepadati chomu spriyaye zagalna kriza Vizantijskoyi imperiyi U 1222 roci v okolicyah gori nalichuvalosya 11 monastiriv U kinci XIII stolittya Konstantinopolskij patriarh proviv tut trivalij chas na samoti Ostannya oficijna zgadka pro latrski monastiri zustrichayetsya u patriarshomu akti vid 1360 roku Zarahovani do liku svyatih chenci latrijskih obitelejPrepodobnij Arsenij Prepodobnij Avraam Nikifor Miletskij Anastasiya Prepodobnij Hristodul Prepodobnij Pavlo Prepodobnij AkakijPrimitkiStrabon Geografiya XIV 1 8 Ioann Skilica Obozrenie istorii Mihail III i Feodora 13 Kazhdan Alexander red 1991 Oxford Dictionary of Byzantium Oxford University Press s 1188 1189 ISBN 978 0 19 504652 6 F Miklosich et J Miiller Acta et diplomata Graeca Medii Aevi 1870 1890 vol IV r 309 21 23 Byzantine Monastic Foundation Documents Tom I str 137PosilannyaDoistorichni naskelni malyunki na gori Latmos u zahidnij chastini Turechchini 4 chervnya 2013 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij