Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фема Фракісій Прапор Фема Фракісій або Фракесіон грец Θρᾳκήσιον θέμα військово адміністративна одиниця Візантійської імп

Фракісій (фема)

Фракісій (фема)
Фема Фракісій

image

Прапор

image

Фема Фракісій або Фракесіон (грец. Θρᾳκήσιον θέμα) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась у західній частині Малої Азії (сучасна Туреччина). Назва походить частини військ з діоцеза Фракісій (підпорядкованих magister militum per Thracias — військовому магістру Фракії), що перебували в стародавній області Лідія). Утворено у 690-х роках. Припинила існування у 1330 році внаслідок завоювання .

Історія

Спочатку являла собою турму феми Анатолік. Як Фракісійська турма існувала з 640-х років. Утворення самостійної феми відбулося у 690-х роках. У 711 році вперше згадано про стратега феми Фракісій. З самого початку існування війська феми слугували надійною базою центральної влади проти різних заколотників та повстань. Так, імператор Юстиніана II спрямовував загони з феми до Криму. У 741 році фема підтримала імператора Костянтина V у боротьбі проти Артабаста.

У 760-х роках тут велася успішна боротьба з іконошанування, завдяки чому фема стає опорою Ісаврійської династії. Після її припинення очільники феми активно страли втручатися у боротьбу за владу, з початку IX ст. доволі часто виступали проти імператорського уряду.

Водночас вигідне розташування феми біля узбережжя Егейського моря з важливими портами Смірна, Ефес, Мілет, які слугували посередницькими центрами в торгівлі та військово-морськими базами. У 865, 991, 949, 960 порти, флот і війська феми брали участь у боротьбі з Критським еміратам, що суттєво дошкуляв імперії в Егейському морі.

З 960-х років військове значення феми поступово знижується, водночас вона залишається важливим еконмоічним регіоном, зокрема міста були розвинутими ремісничими та торгівельними центрами імперії. В такому стані перебуває до середини XI ст. Після поразки візантійського війська у битві при Манцикерті 1071 року сельджуки поступово протягом 1070-х років захоплювали центральні райони Малої Азії. Заколот Никифора Меліссена сприяв захопленню ворогам Фракісійської феми у 1080—1081 роках.

У 1091—1092 роках війська Візантії та учасників Першого хрестового походу відвоювали ці області. 1097 році на частині колишньої феми було утворено катепанат Смірна. 1133 року за наказом імператора Іоанна II створено фему-дукат Фракісій. Втім колишню територію феми було поділено. Північна частина зберегло старовинну назву, а у південній — було утворено нову фему Меласа і Меланоудіон. У 1182 році стала центрмо повстання проти Андроніка Комніна, що захопив трон.

З занепадом Візантії за часів правління династії Ангелів у 1188—1190 роках тут оголосив проти незалежну державу Феодор Манкаф. Лише завдяки значнив зусилля його було подолано. У 1204 році після захоплення Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу тут утворилася окрема держава, що протистояла Нікеї з династією , але до 1210 року увійшла до Нікейської імперії під назво. Фракесіон і Філадельфія, ставши важливим економічним та військовим місцем спротиву сельджукам та діям в Егейському морі. Тому в цей час фема отримує статус «імператорської».

За часів династії Палеологів, що відновити Візантійську імперію, на деякий час відбувається розвиток феми, проте вже з початку XIV ст. все більший її занепад з огляду на невдалі війни з Айдинським бейліком. Остаточно фема припинила існування у 1330 році із падіння міста-порту Смірна.

Адміністрація

Основу становили стародавні області Іонія та Лідія, а також південно-західна Фригія та північна Карія з південно-західним узбережжям Малої Азії. Деякий час у складі феми був острів Хіос. На чолі стояв стратег, що отримував 40 лібрів золота. Війська в різні часи складали від 6 до 10 тис. вояків, з X ст. нараховували 2 тис. піхоти й 1800 кінноти. Адміністративним центром було місто Ефес. загалом у фемі нараховувалося до 20 міст.

За часів Комнінів адміністративний центр переноситься до Філадельфії, на чолі феми призначаються дуки (дукси). За правління династії Палеологів центром феми стає місто Смірна.

Відомі стратеги та дуки

Джерела

  • Pertusi, A. Constantino Porfirogenito: De Thematibus. — Rome, Italy: Biblioteca Apostolica Vaticana, 1952.
  • Nicolas Oikonomidès, Les Listes de préséance byzantines des ixe et xe siècles, Paris, 1972
  • Warren T. Treadgold: Byzantium and Its Army, 284—1081. Stanford University Press, Stanford 1995
  • Haldon, John F. Warfare, State and Society in the Byzantine World, 565—1204. — London, United Kingdom: University College London Press (Taylor & Francis Group), 1999. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fema Frakisij Prapor Fema Frakisij abo Frakesion grec 8rᾳkhsion 8ema vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas u zahidnij chastini Maloyi Aziyi suchasna Turechchina Nazva pohodit chastini vijsk z dioceza Frakisij pidporyadkovanih magister militum per Thracias vijskovomu magistru Frakiyi sho perebuvali v starodavnij oblasti Lidiya Utvoreno u 690 h rokah Pripinila isnuvannya u 1330 roci vnaslidok zavoyuvannya IstoriyaSpochatku yavlyala soboyu turmu femi Anatolik Yak Frakisijska turma isnuvala z 640 h rokiv Utvorennya samostijnoyi femi vidbulosya u 690 h rokah U 711 roci vpershe zgadano pro stratega femi Frakisij Z samogo pochatku isnuvannya vijska femi sluguvali nadijnoyu bazoyu centralnoyi vladi proti riznih zakolotnikiv ta povstan Tak imperator Yustiniana II spryamovuvav zagoni z femi do Krimu U 741 roci fema pidtrimala imperatora Kostyantina V u borotbi proti Artabasta U 760 h rokah tut velasya uspishna borotba z ikonoshanuvannya zavdyaki chomu fema staye oporoyu Isavrijskoyi dinastiyi Pislya yiyi pripinennya ochilniki femi aktivno strali vtruchatisya u borotbu za vladu z pochatku IX st dovoli chasto vistupali proti imperatorskogo uryadu Vodnochas vigidne roztashuvannya femi bilya uzberezhzhya Egejskogo morya z vazhlivimi portami Smirna Efes Milet yaki sluguvali poserednickimi centrami v torgivli ta vijskovo morskimi bazami U 865 991 949 960 porti flot i vijska femi brali uchast u borotbi z Kritskim emiratam sho suttyevo doshkulyav imperiyi v Egejskomu mori Z 960 h rokiv vijskove znachennya femi postupovo znizhuyetsya vodnochas vona zalishayetsya vazhlivim ekonmoichnim regionom zokrema mista buli rozvinutimi remisnichimi ta torgivelnimi centrami imperiyi V takomu stani perebuvaye do seredini XI st Pislya porazki vizantijskogo vijska u bitvi pri Mancikerti 1071 roku seldzhuki postupovo protyagom 1070 h rokiv zahoplyuvali centralni rajoni Maloyi Aziyi Zakolot Nikifora Melissena spriyav zahoplennyu vorogam Frakisijskoyi femi u 1080 1081 rokah U 1091 1092 rokah vijska Vizantiyi ta uchasnikiv Pershogo hrestovogo pohodu vidvoyuvali ci oblasti 1097 roci na chastini kolishnoyi femi bulo utvoreno katepanat Smirna 1133 roku za nakazom imperatora Ioanna II stvoreno femu dukat Frakisij Vtim kolishnyu teritoriyu femi bulo podileno Pivnichna chastina zbereglo starovinnu nazvu a u pivdennij bulo utvoreno novu femu Melasa i Melanoudion U 1182 roci stala centrmo povstannya proti Andronika Komnina sho zahopiv tron Z zanepadom Vizantiyi za chasiv pravlinnya dinastiyi Angeliv u 1188 1190 rokah tut ogolosiv proti nezalezhnu derzhavu Feodor Mankaf Lishe zavdyaki znachniv zusillya jogo bulo podolano U 1204 roci pislya zahoplennya Konstantinopolya uchasnikami Chetvertogo hrestovogo pohodu tut utvorilasya okrema derzhava sho protistoyala Nikeyi z dinastiyeyu ale do 1210 roku uvijshla do Nikejskoyi imperiyi pid nazvo Frakesion i Filadelfiya stavshi vazhlivim ekonomichnim ta vijskovim miscem sprotivu seldzhukam ta diyam v Egejskomu mori Tomu v cej chas fema otrimuye status imperatorskoyi Za chasiv dinastiyi Paleologiv sho vidnoviti Vizantijsku imperiyu na deyakij chas vidbuvayetsya rozvitok femi prote vzhe z pochatku XIV st vse bilshij yiyi zanepad z oglyadu na nevdali vijni z Ajdinskim bejlikom Ostatochno fema pripinila isnuvannya u 1330 roci iz padinnya mista portu Smirna AdministraciyaOsnovu stanovili starodavni oblasti Ioniya ta Lidiya a takozh pivdenno zahidna Frigiya ta pivnichna Kariya z pivdenno zahidnim uzberezhzhyam Maloyi Aziyi Deyakij chas u skladi femi buv ostriv Hios Na choli stoyav strateg sho otrimuvav 40 libriv zolota Vijska v rizni chasi skladali vid 6 do 10 tis voyakiv z X st narahovuvali 2 tis pihoti j 1800 kinnoti Administrativnim centrom bulo misto Efes zagalom u femi narahovuvalosya do 20 mist Za chasiv Komniniv administrativnij centr perenositsya do Filadelfiyi na choli femi priznachayutsya duki duksi Za pravlinnya dinastiyi Paleologiv centrom femi staye misto Smirna Vidomi strategi ta duki 740 762 Mihajlo Lahanodrakon 766 767 778 Bardan Turk 797 802 Kostyantin Kontomit 840 841 856 Petron 856 859 Nikifor Pastila 860 Petron 861 863 Smbat Virmenin 866 867 Panterij Sklir 931 933 944 Kostyantin Diogen 1029 1030 Ioann Komnin Vatac 1170 ti Feodon Mankaf 1188 1189 duka Vasil Vatac 1190 1193 duka Manuyil Kontofr 1237 1240 duka Oleksij Filantropen 1293 1295 dukaDzherelaPertusi A Constantino Porfirogenito De Thematibus Rome Italy Biblioteca Apostolica Vaticana 1952 Nicolas Oikonomides Les Listes de preseance byzantines des ixe et xe siecles Paris 1972 Warren T Treadgold Byzantium and Its Army 284 1081 Stanford University Press Stanford 1995 Haldon John F Warfare State and Society in the Byzantine World 565 1204 London United Kingdom University College London Press Taylor amp Francis Group 1999 ISBN 185728495X

Дата публікації:
Топ