Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бердяєв Мико ла Олекса ндрович Бердя єв рос Николай Александрович Берд

Бердяєв Микола Олександрович

Бердяєв Микола Олександрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бердяєв.

Мико́ла Олекса́ндрович Бердя́єв (рос. Николай Александрович Бердяев; 6 (18) березня 1874(18740318), маєток Обухів, під Києвом Російська імперія — 24 березня 1948, Кламар (під Парижем), Французька республіка) — російський релігійний філософ українського походження. Його вважають одним із найвидатніших філософів ХХ сторіччя.

Микола Олександрович Бердяєв
Николай Александрович Бердяев
рос. Николай Александрович Бердяев
image
Микола Бердяєв
Народився 6 (18) березня 1874[1][2]
, Російська імперія
Помер 24 березня 1948(1948-03-24) (74 роки)
Кламар (під Парижем), Французька республіка
Поховання d
Країна image Франція
image Російська імперія
image СРСР
image Російська республіка
image РРФСР
image Веймарська республіка
Місце проживання Київ
Санкт-Петербург
Берлін
Москва
Париж
Кламар
Діяльність філософ
Галузь філософія, філософська антропологія, онтологія, філософія релігії, етика і політична філософія
Відомий завдяки один із основоположників екзистенціалізму в Росії
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор богослов'я і Honoris causa (1947)
Знання мов російська[3][4][4]
Заклад МДУ
Членство d і d
Напрямок d, екзистенціалізм і персоналізм
Партія Союз визволення
Конфесія православна церква
Батько d
Мати d
Брати, сестри Бердяєв Сергій Олександрович
У шлюбі з Бердяєва Лідія Юдифівна

Є автором близько 40 книг, зокрема: «Сенс творчості», «Філософія вільного духу», Досліди з психології війни та національності" та багатьох філософських розвідок (нарисів). Один з засновників екзистенціалізму в російській філософії. Його творчість відносять, зокрема, до релігійного екзистенціалізму — філософії існування, яка мала значний вплив на розвиток літератури та мистецтва. Він започаткував такий філософський напрямок, як персоналізм, який визнає особистість первинною творчою реальністю, а весь світ — проявом творчої активності «вищої особистості» — Бога[].

Життєпис

Родина

Батько — Олександр Михайлович Бердяєв — походив із дворянського роду київських та харківських поміщиків, що, за традицією, були військовими. Батько служив кавалергардським офіцером, по тому — київським повітовим маршалком шляхти (рос. предводителем дворянства), а за тим — головою правління Київського земельного банку. По батьківській лінії Микола Олександрович Бердяєв доводиться кузеном українській майстрині художньої вишивки, організатору знаменитої артілі «Вербівка» Наталії Михайлівні Давидовій (Гудим-Левкович) через її матір — мецената і організатора художнього промислу в Україні Юлію Миколаївну Гудим-Левкович.

Мати — Аліна (Олександра) Сергіївна, урождена княжна Кудашева — по матері мала польсько-французьке коріння, була онукою Вікторії ур. Потоцької та Октавіана Шуазель-Гуфф'є, правнучкою Станіслава Щенсного Потоцького та Жозефіни Мнішек. Дружина — поетеса  (уроджена Трушева, у першому шлюбі — Рапп,). Старший брат — Сергій — український та російський поет, прозаїк, літературний критик, перекладач-поліглот, мистецтвознавець, журналіст, публіцист, видавець.

Дитинство й освіта

Микола Олександрович Бердяєв народився 6 (18) березня 1874(18740318) року в родинному маєтку в Обухові під Києвом. Дитинство його пройшло у сім'ї у Києві. Почав навчатися у Київському кадетському корпусі з другого класу. У корпусі не жив, а лише відвідував заняття. У цей час часто хворів і, залишаючись вдома, багато читав. У шостому класі був переведений у Пажеський корпус, до Петербургу. Але, замість переїзду, йому вдалося здійснити заповітне бажання: підготуватися до екзаменів на атестат зрілості для вступу до університету. 1894 року склав екзамени, отримав атестат і вступив на природничий факультет Київського університету. Через рік перейшов на юридичний факультет.

Початок творчого шляху до вислання з Росії

1898 року Миколу Бердяєва було заарештовано за участь у соціал-демократичному русі й відраховано з університету.

Одним зі звинувачень проти Бердяєва стали його рукописи, знайдені під час обшуку у письмовому столі. В архіві збереглася пояснювальна записка майбутнього філософа з приводу тих подій («Его превосходительству директору департамента полиции Дворянина Николая Алексеевича Бердяева Объяснительная записка»). У пояснювальній записці він зазначив:

image «У моїх нотатках та рукописах немає нічого спеціально політичного, нічого на злобу дня, нічого, що стосується Росії…» image

Так чи інакше, але саме цієї проблематики торкатиметься Бердяєв упродовж свого наступного творчого шляху мислителя. На початку Бердяєв зацікавився марксизмом, де його захопила ідея сили людини, її влади над природою, однак він ніколи не був революціонером за своєю суттю. Так, уже пізніше він писав:

image «Революційна утопія здавалась мені підміною духовного життя. Вони підміняють утраченого Бога... Свобода завжди більше говорила моєму серцю, ніж рівність». image

1900 року був на три роки адміністративно засланий до Вологодської губернії. Два роки жив у Вологді, потім рік у Житомирі. В цей період він відійшов від марксистських поглядів і поступово став сповідувати християнський «містичний реалізм».

Микола Бердяєв не сприйняв революційні події 1905 року, як він написав про це пізніше:

image «Я дуже болісно пережив революцію 1905 року. Я почував у ній корінну неправду, кривду її духовної основи, і мене жахнуло моральне виродження в її кінці». Лютневу революцію й падіння монархії філософ розцінив, як «вступ суспільства у велику невідомість». image

Післяреволюційне майбутнє він бачив, як хаос і нестримане насильство, винищування раси найкращих і знищення культурних традицій:

image «Я відчував себе революціонером духу, але зовсім не революціонером у соціально-політичному відношенні. У перші дні перевороту в мене була деяка надія на краще майбутнє, але вона дуже скоро зникла, і я відчув, що Росія на межі прірви». image

Після Жовтневого перевороту 1917 року Микола Бердяєв деякий час жив і досить успішно працював у нових умовах радянської влади. Зокрема, він був одним із засновників Всеросійської спілки письменників, обраний її віце-президентом. Взимку 1918—1919 років організував Вільну академію духовної культури, де читав лекції з філософії та богослов'я, був її головою до 1922 року. Викладав етику слова в Державному інституті слова. Був обраний професором Московського університету. 1920-го року Бердяєва заарештували вперше. Тоді його допитував особисто Фелікс Дзержинський, він був глибоко вражений бесідою із філософом і визнав його ні в чому не винним, розпорядився відвезти філософа додому на автомобілі. Але вже другий арешт, 1922-го року, «підвів риску» під російським періодом життя і творчості Бердяєва: його вислали з більшовицької Росії за кордон. Це пізніше спричинило йому душевні страждання, ностальгію за Батьківщиною, проте зберегло життя.

image
Меморіальна дошка Бердяєву в Києві на будинку Жовтого (філологічного) корпусу КНУ (б. Шевченка, 14). Скульптор — Ігор Гречаник (бронза, 160 см висоти, відкрито 19 квітня 2013 року

В еміграції

Починаючи від вислання до Німеччини у 1922 році, Микола Бердяєв довіку був змушений жити в еміграції.

До 1924 року Бердяєв жив у Берліні, де організував Релігійно-філософську академію, брав участь у створенні Російського наукового інституту, Російського студентського християнського руху. Потім філософ переїхав у містечко Кламар під Парижем. Там він тривалий час був редактором заснованого ним релігійно-філософського журналу «Путь» — провідного видання російської еміграції, також очолював видавництво «YMCA-Press».

В еміграції Микола Бердяєв сумував за Батьківщиною, без надії мріяв повернутися до Росії, але зла за вимушену еміграцію ніколи не тримав:

image «Наша любов завжди повинна бути сильнішою нашої ненависті. Треба любити Росію та російський народ більше, ніж ненавидіти революцію та більшовиків» image

За рік до смерті (24 березня 1948 року) Миколу Олександровича було обрано почесним доктором теології Кембриджського університету. Цей вчений ступінь був практично єдиною відзнакою одного з найосвіченіших людей нашого часу. На Заході Микола Бердяєв отримав визнання як головний виразник традиції російської релігійно-ідеалістичної філософії та ідеолог антикомунізму; у Росії ж до ідей Бердяєва «повернулися» на короткий термін лише з демократизацією суспільного життя — виключно наприкінці 1980-х — середині 1990-х років.

Творчість та ідеї

Микола Бердяєв залишив по собі близько 40 книг. Деякі з них з'являлися англійською або французькою мовами, і лише потім перекладалися російською. Одним із таких творів була книга «Витоки і сенс російського комунізму» (рос. Истоки и смысл русского коммунизма). У ній Бердяєв, як до нього Толстой і Достоєвський, на творах яких він учився, спробував відкрити для «Заходу» Росію, її ментальність, її внутрішні суперечності, її таємницю. Він проводить паралелі між Петром І та Леніним. Говорить про російський народ, який завжди шукав правди, хоч її не було і не могло бути у створеній через страшні жертви величезній державі-імперії. Згадує унікальність російської інтелігенції, яка утворилася з різних соціальних класів — з найкультурнішої частини дворянства, з дітей священників і дяків, із дрібних чиновників, міщан та навіть селян, але до якої могли зовсім не зараховуватися вчені та письменники. Показує, як різні епохи створювали різних людей, які виражали загальний дух свого часу: декабристів і комуністів, Разіних та Пугачових, Рудіних або Обломових. Ця книга та деякі інші стала результатом його довгих пошуків, коли він «намагався розгадати душу Росії та російського народу».

Найвищою цінністю для Бердяєва була людина та її свобода. Але він наголошує на тому, що це не просто, що свобода — то важке випробування, що подеколи легше залишитися у рабстві. Свобода є первинною, вона відкриває можливості творчості та створення всього нового, чого ще не було у світі. На противагу Ніцше, Бердяєв вважав, що демонізм, а не християнство, є мораллю рабів. Філософ зазначав:

image «Бунтують проти Бога раби Божі, діти Божі люблять Бога... Моє особисте переконання, що Бог присутній лише у свободі і діє через свободу» image

Саме творчість людини, за Бердяєвим, є новим одкровенням, тим, що людина може дати Богові. Бердяєв вважав, що не тільки Бог потрібен людині, але й людина Богу.

Творчість та ідеї М. Бердяєва певною мірою вплинули на католицького філософа Антанаса Мацейна (1908—1987).

Книги

  • Субъективизм и индивидуализм в общественной философии. СПб., 1901
  • Новое религиозное сознание и общественность [ 28 квітня 2017 у Wayback Machine.] . СПб.: Издание М. В. Пирожкова, 1907. — 233 с.
  • Sub specie aeternitalis. СПб., 1907—438 с.
  • Духовный кризис интеллигенции. СПб, 1910.
  • Философия свободы [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] . М., Путь, 1911. — 254 с.
  • Алексей Степанович Хомяков [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.]  М., Путь, 1912—252 с.
  • Душа России. М., изд. Сытина, 1915
  • Смысл творчества (Опыт оправдания человека) [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]. М., 1916, — 358 с.
  • Судьба России (Опыты по психологии войны и национальности). Сборник статей 1914—1917 [ 19 квітня 2017 у Wayback Machine.] . М., 1918.
  • Духовные основы русской революции (Сборник статей) [ 14 травня 2017 у Wayback Machine.]  (1917—1918)
  • Миросозерцание Достоевского [ 25 березня 2017 у Wayback Machine.]. Прага: YMCA-Press, 1923. — 238 с.
  • Философия неравенства. Письма к недругам по социальной философии [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.]. Берлин: «Обелиск», 1923. — 246 с.
  • Смысл истории [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.]  — Берлин, Обелиск, 1923. — 268 с. Др. изд.: Париж: Ymca-press, 1969.
  • Новое средневековье (Размышление о судьбе России) [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.]. Берлин, Обелиск, 1924.
  • Константин Леонтьев. Очерк из истории русской религиозной мысли [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]  — Париж: Ymca-press, 1926. — 268 c.
  • Философия свободного духа (Проблематика и апология христианства) [ 19 травня 2017 у Wayback Machine.]  (1927)
  • О назначении человека (Опыт парадоксальной этики) [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Париж: Современные записки, 1931. — 318 с.
  • Русская религиозная психология и коммунистический атеизм [ 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Париж: Ymca-press, 1931. — 48 c.
  • Христианство и классовая борьба [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Париж: Ymca-press, 1931. — 139 с.
  • О самоубийстве. — Париж, 1931. — 46 с.
  • Судьба человека в современном мире (К пониманию нашей эпохи) [ 3 травня 2017 у Wayback Machine.]. Париж, 1934. — 84 с.
  • Я и мир объектов (Опыт философии одиночества и общения) [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Париж: Ymca-press, 1934. — 187 с.
  • Дух и реальность (Основы богочеловеческой духовности) [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] (1935)
  • Истоки и смысл русского коммунизма [ 20 травня 2017 у Wayback Machine.] (на нем. 1938; на рус. 1955)
  • О рабстве и свободе человека (Опыт персоналистической философии) [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Париж: Ymca-press, 1939. — 222 с.
  • Самопознание (Опыт философской автобиографии) [ 20 травня 2017 у Wayback Machine.] (1940, изд. 1949)
  • Творчество и объективация (Опыт эсхатологической метафизики) [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] (1941, изд. 1947)
  • Экзистенциальная диалектика божественного и человеческого [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] . Париж: Ymca-press, 1952. — 246 с. (1944—1945; на фр. 1947, на рус. 1952)
  • Русская идея (Основные проблемы русской мысли XIX века и начала XX века) [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.]. Париж, 1946. — 260 с.
  • Опыт эсхатологической метафизики. Париж, 1947
  • Царство Духа и царство Кесаря [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Париж: Ymca-press, 1951. — 165 c.
  • Истина и откровение. Пролегомены к критике Откровения [ 3 травня 2017 у Wayback Machine.] (1946—1947; на рус. 1996)
  • Субъективизм и индивидуализм в общественной философии. Критический этюд о. Н. К. Михайловском. [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] Спб 1901

Див. також

Примітки

  1. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  2. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. Бердяєв дуже любив Київ та особливо його своєрідну частину — Печерськ, який тоді складався суцільно з монастирів та військово-фортифікаційних споруд. Ось як він писав про рідне місто у своїй автобіографії:
    image «У душі своїй я завжди відчував образ Печерська. В мені змішалися чернечі та військові інстинкти і визначили характер мого духовного життя. У мене завжди були релігійні пошуки, і я завжди відчував у собі войовничість» image

    Саме військові прагнення привели його до Київського кадетського корпусу, де він навчався у 1884—1894 роках.

  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

  • Венгеровъ С. А. Критико-біографическій словарь русскихъ писателей и ученыхъ (Историко-литературный сборникъ). Том VI. Съ алфавитнымъ указателемъ ко всѣмъ шести томамъ.— С.-Петербургъ, 1897—1904.— С. 442—443.
  • Н. Андреевъ. Бердяевъ, Николай Александровичъ.— Энциклопедическій словарь Т-ва «Бр. А. и И. Гранатъ и КО». Седьмое, совершенно переработанное изданіе подъ редакціей проф Ю. С. Гамбарова, проф. В. Я. Желѣзнова, проф. М. М. Ковалевскаго, проф. С. А. Муромцева и проф. К. А. Тимирязева.- Томъ пятый. Барнавъ—Біологія.— М.: Т-во «Бр. А. и И. Гранатъ и К°», 1911.— Колонка 382—383.

Література

Посилання

Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (лютий 2014)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berdyayev Miko la Oleksa ndrovich Berdya yev ros Nikolaj Aleksandrovich Berdyaev 6 18 bereznya 1874 18740318 mayetok Obuhiv pid Kiyevom Rosijska imperiya 24 bereznya 1948 Klamar pid Parizhem Francuzka respublika rosijskij religijnij filosof ukrayinskogo pohodzhennya Jogo vvazhayut odnim iz najvidatnishih filosofiv HH storichchya Mikola Oleksandrovich Berdyayev Nikolaj Aleksandrovich Berdyaevros Nikolaj Aleksandrovich BerdyaevMikola BerdyayevNarodivsya 6 18 bereznya 1874 1 2 Rosijska imperiyaPomer 24 bereznya 1948 1948 03 24 74 roki Klamar pid Parizhem Francuzka respublikaPohovannya dKrayina Franciya Rosijska imperiya SRSR Rosijska respublika RRFSR Vejmarska respublikaMisce prozhivannya Kiyiv Sankt Peterburg Berlin Moskva Parizh KlamarDiyalnist filosofGaluz filosofiya filosofska antropologiya ontologiya filosofiya religiyi etika i politichna filosofiyaVidomij zavdyaki odin iz osnovopolozhnikiv ekzistencializmu v RosiyiAlma mater KNU imeni Tarasa ShevchenkaNaukovij stupin doktor bogoslov ya i Honoris causa 1947 Znannya mov rosijska 3 4 4 Zaklad MDUChlenstvo d i dNapryamok d ekzistencializm i personalizmPartiya Soyuz vizvolennyaKonfesiya pravoslavna cerkvaBatko dMati dBrati sestri Berdyayev Sergij OleksandrovichU shlyubi z Berdyayeva Lidiya YudifivnaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Ye avtorom blizko 40 knig zokrema Sens tvorchosti Filosofiya vilnogo duhu Doslidi z psihologiyi vijni ta nacionalnosti ta bagatoh filosofskih rozvidok narisiv Odin z zasnovnikiv ekzistencializmu v rosijskij filosofiyi Jogo tvorchist vidnosyat zokrema do religijnogo ekzistencializmu filosofiyi isnuvannya yaka mala znachnij vpliv na rozvitok literaturi ta mistectva Vin zapochatkuvav takij filosofskij napryamok yak personalizm yakij viznaye osobistist pervinnoyu tvorchoyu realnistyu a ves svit proyavom tvorchoyi aktivnosti vishoyi osobistosti Boga dzherelo ZhittyepisRodina Batko Oleksandr Mihajlovich Berdyayev pohodiv iz dvoryanskogo rodu kiyivskih ta harkivskih pomishikiv sho za tradiciyeyu buli vijskovimi Batko sluzhiv kavalergardskim oficerom po tomu kiyivskim povitovim marshalkom shlyahti ros predvoditelem dvoryanstva a za tim golovoyu pravlinnya Kiyivskogo zemelnogo banku Po batkivskij liniyi Mikola Oleksandrovich Berdyayev dovoditsya kuzenom ukrayinskij majstrini hudozhnoyi vishivki organizatoru znamenitoyi artili Verbivka Nataliyi Mihajlivni Davidovij Gudim Levkovich cherez yiyi matir mecenata i organizatora hudozhnogo promislu v Ukrayini Yuliyu Mikolayivnu Gudim Levkovich Mati Alina Oleksandra Sergiyivna urozhdena knyazhna Kudasheva po materi mala polsko francuzke korinnya bula onukoyu Viktoriyi ur Potockoyi ta Oktaviana Shuazel Guff ye pravnuchkoyu Stanislava Shensnogo Potockogo ta Zhozefini Mnishek Druzhina poetesa urodzhena Trusheva u pershomu shlyubi Rapp Starshij brat Sergij ukrayinskij ta rosijskij poet prozayik literaturnij kritik perekladach poliglot mistectvoznavec zhurnalist publicist vidavec Ditinstvo j osvita Mikola Oleksandrovich Berdyayev narodivsya 6 18 bereznya 1874 18740318 roku v rodinnomu mayetku v Obuhovi pid Kiyevom Ditinstvo jogo projshlo u sim yi u Kiyevi Pochav navchatisya u Kiyivskomu kadetskomu korpusi z drugogo klasu U korpusi ne zhiv a lishe vidviduvav zanyattya U cej chas chasto hvoriv i zalishayuchis vdoma bagato chitav U shostomu klasi buv perevedenij u Pazheskij korpus do Peterburgu Ale zamist pereyizdu jomu vdalosya zdijsniti zapovitne bazhannya pidgotuvatisya do ekzameniv na atestat zrilosti dlya vstupu do universitetu 1894 roku sklav ekzameni otrimav atestat i vstupiv na prirodnichij fakultet Kiyivskogo universitetu Cherez rik perejshov na yuridichnij fakultet Pochatok tvorchogo shlyahu do vislannya z Rosiyi 1898 roku Mikolu Berdyayeva bulo zaareshtovano za uchast u social demokratichnomu rusi j vidrahovano z universitetu Odnim zi zvinuvachen proti Berdyayeva stali jogo rukopisi znajdeni pid chas obshuku u pismovomu stoli V arhivi zbereglasya poyasnyuvalna zapiska majbutnogo filosofa z privodu tih podij Ego prevoshoditelstvu direktoru departamenta policii Dvoryanina Nikolaya Alekseevicha Berdyaeva Obyasnitelnaya zapiska U poyasnyuvalnij zapisci vin zaznachiv U moyih notatkah ta rukopisah nemaye nichogo specialno politichnogo nichogo na zlobu dnya nichogo sho stosuyetsya Rosiyi Tak chi inakshe ale same ciyeyi problematiki torkatimetsya Berdyayev uprodovzh svogo nastupnogo tvorchogo shlyahu mislitelya Na pochatku Berdyayev zacikavivsya marksizmom de jogo zahopila ideya sili lyudini yiyi vladi nad prirodoyu odnak vin nikoli ne buv revolyucionerom za svoyeyu suttyu Tak uzhe piznishe vin pisav Revolyucijna utopiya zdavalas meni pidminoyu duhovnogo zhittya Voni pidminyayut utrachenogo Boga Svoboda zavzhdi bilshe govorila moyemu sercyu nizh rivnist 1900 roku buv na tri roki administrativno zaslanij do Vologodskoyi guberniyi Dva roki zhiv u Vologdi potim rik u Zhitomiri V cej period vin vidijshov vid marksistskih poglyadiv i postupovo stav spoviduvati hristiyanskij mistichnij realizm Mikola Berdyayev ne sprijnyav revolyucijni podiyi 1905 roku yak vin napisav pro ce piznishe Ya duzhe bolisno perezhiv revolyuciyu 1905 roku Ya pochuvav u nij korinnu nepravdu krivdu yiyi duhovnoyi osnovi i mene zhahnulo moralne virodzhennya v yiyi kinci Lyutnevu revolyuciyu j padinnya monarhiyi filosof rozciniv yak vstup suspilstva u veliku nevidomist Pislyarevolyucijne majbutnye vin bachiv yak haos i nestrimane nasilstvo vinishuvannya rasi najkrashih i znishennya kulturnih tradicij Ya vidchuvav sebe revolyucionerom duhu ale zovsim ne revolyucionerom u socialno politichnomu vidnoshenni U pershi dni perevorotu v mene bula deyaka nadiya na krashe majbutnye ale vona duzhe skoro znikla i ya vidchuv sho Rosiya na mezhi prirvi Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku Mikola Berdyayev deyakij chas zhiv i dosit uspishno pracyuvav u novih umovah radyanskoyi vladi Zokrema vin buv odnim iz zasnovnikiv Vserosijskoyi spilki pismennikiv obranij yiyi vice prezidentom Vzimku 1918 1919 rokiv organizuvav Vilnu akademiyu duhovnoyi kulturi de chitav lekciyi z filosofiyi ta bogoslov ya buv yiyi golovoyu do 1922 roku Vikladav etiku slova v Derzhavnomu instituti slova Buv obranij profesorom Moskovskogo universitetu 1920 go roku Berdyayeva zaareshtuvali vpershe Todi jogo dopituvav osobisto Feliks Dzerzhinskij vin buv gliboko vrazhenij besidoyu iz filosofom i viznav jogo ni v chomu ne vinnim rozporyadivsya vidvezti filosofa dodomu na avtomobili Ale vzhe drugij aresht 1922 go roku pidviv risku pid rosijskim periodom zhittya i tvorchosti Berdyayeva jogo vislali z bilshovickoyi Rosiyi za kordon Ce piznishe sprichinilo jomu dushevni strazhdannya nostalgiyu za Batkivshinoyu prote zbereglo zhittya Memorialna doshka Berdyayevu v Kiyevi na budinku Zhovtogo filologichnogo korpusu KNU b Shevchenka 14 Skulptor Igor Grechanik bronza 160 sm visoti vidkrito 19 kvitnya 2013 rokuV emigraciyi Pochinayuchi vid vislannya do Nimechchini u 1922 roci Mikola Berdyayev doviku buv zmushenij zhiti v emigraciyi Do 1924 roku Berdyayev zhiv u Berlini de organizuvav Religijno filosofsku akademiyu brav uchast u stvorenni Rosijskogo naukovogo institutu Rosijskogo studentskogo hristiyanskogo ruhu Potim filosof pereyihav u mistechko Klamar pid Parizhem Tam vin trivalij chas buv redaktorom zasnovanogo nim religijno filosofskogo zhurnalu Put providnogo vidannya rosijskoyi emigraciyi takozh ocholyuvav vidavnictvo YMCA Press V emigraciyi Mikola Berdyayev sumuvav za Batkivshinoyu bez nadiyi mriyav povernutisya do Rosiyi ale zla za vimushenu emigraciyu nikoli ne trimav Nasha lyubov zavzhdi povinna buti silnishoyu nashoyi nenavisti Treba lyubiti Rosiyu ta rosijskij narod bilshe nizh nenaviditi revolyuciyu ta bilshovikiv Za rik do smerti 24 bereznya 1948 roku Mikolu Oleksandrovicha bulo obrano pochesnim doktorom teologiyi Kembridzhskogo universitetu Cej vchenij stupin buv praktichno yedinoyu vidznakoyu odnogo z najosvichenishih lyudej nashogo chasu Na Zahodi Mikola Berdyayev otrimav viznannya yak golovnij viraznik tradiciyi rosijskoyi religijno idealistichnoyi filosofiyi ta ideolog antikomunizmu u Rosiyi zh do idej Berdyayeva povernulisya na korotkij termin lishe z demokratizaciyeyu suspilnogo zhittya viklyuchno naprikinci 1980 h seredini 1990 h rokiv Tvorchist ta ideyiMikola Berdyayev zalishiv po sobi blizko 40 knig Deyaki z nih z yavlyalisya anglijskoyu abo francuzkoyu movami i lishe potim perekladalisya rosijskoyu Odnim iz takih tvoriv bula kniga Vitoki i sens rosijskogo komunizmu ros Istoki i smysl russkogo kommunizma U nij Berdyayev yak do nogo Tolstoj i Dostoyevskij na tvorah yakih vin uchivsya sprobuvav vidkriti dlya Zahodu Rosiyu yiyi mentalnist yiyi vnutrishni superechnosti yiyi tayemnicyu Vin provodit paraleli mizh Petrom I ta Leninim Govorit pro rosijskij narod yakij zavzhdi shukav pravdi hoch yiyi ne bulo i ne moglo buti u stvorenij cherez strashni zhertvi velicheznij derzhavi imperiyi Zgaduye unikalnist rosijskoyi inteligenciyi yaka utvorilasya z riznih socialnih klasiv z najkulturnishoyi chastini dvoryanstva z ditej svyashennikiv i dyakiv iz dribnih chinovnikiv mishan ta navit selyan ale do yakoyi mogli zovsim ne zarahovuvatisya vcheni ta pismenniki Pokazuye yak rizni epohi stvoryuvali riznih lyudej yaki virazhali zagalnij duh svogo chasu dekabristiv i komunistiv Razinih ta Pugachovih Rudinih abo Oblomovih Cya kniga ta deyaki inshi stala rezultatom jogo dovgih poshukiv koli vin namagavsya rozgadati dushu Rosiyi ta rosijskogo narodu Najvishoyu cinnistyu dlya Berdyayeva bula lyudina ta yiyi svoboda Ale vin nagoloshuye na tomu sho ce ne prosto sho svoboda to vazhke viprobuvannya sho podekoli legshe zalishitisya u rabstvi Svoboda ye pervinnoyu vona vidkrivaye mozhlivosti tvorchosti ta stvorennya vsogo novogo chogo she ne bulo u sviti Na protivagu Nicshe Berdyayev vvazhav sho demonizm a ne hristiyanstvo ye morallyu rabiv Filosof zaznachav Buntuyut proti Boga rabi Bozhi diti Bozhi lyublyat Boga Moye osobiste perekonannya sho Bog prisutnij lishe u svobodi i diye cherez svobodu Same tvorchist lyudini za Berdyayevim ye novim odkrovennyam tim sho lyudina mozhe dati Bogovi Berdyayev vvazhav sho ne tilki Bog potriben lyudini ale j lyudina Bogu Tvorchist ta ideyi M Berdyayeva pevnoyu miroyu vplinuli na katolickogo filosofa Antanasa Macejna 1908 1987 KnigiSubektivizm i individualizm v obshestvennoj filosofii SPb 1901 Novoe religioznoe soznanie i obshestvennost 28 kvitnya 2017 u Wayback Machine SPb Izdanie M V Pirozhkova 1907 233 s Sub specie aeternitalis SPb 1907 438 s Duhovnyj krizis intelligencii SPb 1910 Filosofiya svobody 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine M Put 1911 254 s Aleksej Stepanovich Homyakov 12 travnya 2017 u Wayback Machine M Put 1912 252 s Dusha Rossii M izd Sytina 1915 Smysl tvorchestva Opyt opravdaniya cheloveka 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine M 1916 358 s Sudba Rossii Opyty po psihologii vojny i nacionalnosti Sbornik statej 1914 1917 19 kvitnya 2017 u Wayback Machine M 1918 Duhovnye osnovy russkoj revolyucii Sbornik statej 14 travnya 2017 u Wayback Machine 1917 1918 Mirosozercanie Dostoevskogo 25 bereznya 2017 u Wayback Machine Praga YMCA Press 1923 238 s Filosofiya neravenstva Pisma k nedrugam po socialnoj filosofii 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Berlin Obelisk 1923 246 s Smysl istorii 8 sichnya 2019 u Wayback Machine Berlin Obelisk 1923 268 s Dr izd Parizh Ymca press 1969 Novoe srednevekove Razmyshlenie o sudbe Rossii 24 bereznya 2017 u Wayback Machine Berlin Obelisk 1924 Konstantin Leontev Ocherk iz istorii russkoj religioznoj mysli 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Parizh Ymca press 1926 268 c Filosofiya svobodnogo duha Problematika i apologiya hristianstva 19 travnya 2017 u Wayback Machine 1927 O naznachenii cheloveka Opyt paradoksalnoj etiki 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Parizh Sovremennye zapiski 1931 318 s Russkaya religioznaya psihologiya i kommunisticheskij ateizm 28 kvitnya 2017 u Wayback Machine Parizh Ymca press 1931 48 c Hristianstvo i klassovaya borba 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine Parizh Ymca press 1931 139 s O samoubijstve Parizh 1931 46 s Sudba cheloveka v sovremennom mire K ponimaniyu nashej epohi 3 travnya 2017 u Wayback Machine Parizh 1934 84 s Ya i mir obektov Opyt filosofii odinochestva i obsheniya 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Parizh Ymca press 1934 187 s Duh i realnost Osnovy bogochelovecheskoj duhovnosti 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine 1935 Istoki i smysl russkogo kommunizma 20 travnya 2017 u Wayback Machine na nem 1938 na rus 1955 O rabstve i svobode cheloveka Opyt personalisticheskoj filosofii 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Parizh Ymca press 1939 222 s Samopoznanie Opyt filosofskoj avtobiografii 20 travnya 2017 u Wayback Machine 1940 izd 1949 Tvorchestvo i obektivaciya Opyt eshatologicheskoj metafiziki 12 kvitnya 2017 u Wayback Machine 1941 izd 1947 Ekzistencialnaya dialektika bozhestvennogo i chelovecheskogo 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Parizh Ymca press 1952 246 s 1944 1945 na fr 1947 na rus 1952 Russkaya ideya Osnovnye problemy russkoj mysli XIX veka i nachala XX veka 19 chervnya 2017 u Wayback Machine Parizh 1946 260 s Opyt eshatologicheskoj metafiziki Parizh 1947 Carstvo Duha i carstvo Kesarya 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Parizh Ymca press 1951 165 c Istina i otkrovenie Prolegomeny k kritike Otkroveniya 3 travnya 2017 u Wayback Machine 1946 1947 na rus 1996 Subektivizm i individualizm v obshestvennoj filosofii Kriticheskij etyud o N K Mihajlovskom 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Spb 1901Div takozh4184 Berdyayev asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Berdyayev duzhe lyubiv Kiyiv ta osoblivo jogo svoyeridnu chastinu Pechersk yakij todi skladavsya sucilno z monastiriv ta vijskovo fortifikacijnih sporud Os yak vin pisav pro ridne misto u svoyij avtobiografiyi U dushi svoyij ya zavzhdi vidchuvav obraz Pecherska V meni zmishalisya chernechi ta vijskovi instinkti i viznachili harakter mogo duhovnogo zhittya U mene zavzhdi buli religijni poshuki i ya zavzhdi vidchuvav u sobi vojovnichist Same vijskovi pragnennya priveli jogo do Kiyivskogo kadetskogo korpusu de vin navchavsya u 1884 1894 rokah Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaVengerov S A Kritiko biograficheskij slovar russkih pisatelej i uchenyh Istoriko literaturnyj sbornik Tom VI S alfavitnym ukazatelem ko vsѣm shesti tomam S Peterburg 1897 1904 S 442 443 N Andreev Berdyaev Nikolaj Aleksandrovich Enciklopedicheskij slovar T va Br A i I Granat i KO Sedmoe sovershenno pererabotannoe izdanie pod redakciej prof Yu S Gambarova prof V Ya Zhelѣznova prof M M Kovalevskago prof S A Muromceva i prof K A Timiryazeva Tom pyatyj Barnav Biologiya M T vo Br A i I Granat i K 1911 Kolonka 382 383 Literatura N Amelchenko Berdyayev M O Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 56 57 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaBerdyayev Mikola Oleksandrovich 15 kvitnya 2022 u Wayback Machine VUE Berdyayev Nikolaj 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 81 82 1000 ekz Berdyayev Mikola Oleksandrovich 23 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Berdyayev 19 chervnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 222 ISBN 966 7492 00 X Shestakov Andrij Prorok kulturnogo renesansu Minaye 135 rokiv iz dnya narodzhennya Mikoli Berdyayeva mislitelya tvorcya novoyi religijnoyi svidomosti 31 bereznya 2009 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 050 za 19 bereznya 2009 rokuCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2014

Дата публікації:
Топ