Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східна Руме́лія — автономна область у складі колишньої Османської імперії, на півдні сучасної Болгарії; створена на Берлінському конгресі 1878 року.
| Източна Румелия روم الى شرقى Ανατολική Ρωμυλία Східна Румелія | |||||
| Автономна провінція Османської імперії (під Болгарським контролем від 1885 року) | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Пловдив | ||||
| Державний устрій | Автономна провінція | ||||
| Історія | |||||
| - Берлінський трактат | 13 липня 1878 | ||||
| - Анексія Болгарією | 18 вересня 1885 | ||||
| - Номінальне відновлення Османського суверенітету | 17 квітня 1886 | ||||
| - Включена у склад Болгарії | 5 жовтня 1908 | ||||
| |||||
До її складу увійшли землі південної Болгарії: землі Сливенського і Філіппопольського санджаків, а також двох каз Адріанопольського санджака. Ці землі, за Сан-Стефанським договором, повинні були увійти до складу Болгарії, але Берлінським конгресом з них утворена була автономна османська провінція, яка перебувала під безпосередньою і політичною владою султана, що полягала в управлінні особливим генерал-губернатором, призначуваним султаном з християн за згодою держав.
Після перевороту 18 вересня 1885 року Східна Румелія фактично об'єднана з Болгарським царством. У 1896 році, коли Порта визнала принца Фердинанда болгарським князем, вона одночасно з цим призначила його генерал-губернатором Східної Румелії. За берлінським трактатом, Східна Румелія обіймала область верхньої Мариці і Тунджі, була обмежена з півночі Балканами, зі сходу Чорним морем, із заходу вододілом Маріци й Іскера, а з півдня смугою, проведеною з заходу на схід між 41° 36'і 42° 12' північної широти.
Приєднання Східної Румелії до Болгарії не отримало остаточної санкції великих держав, що підписали Берлінський трактат. Константинопольська конференція 24 березня 1886 року затвердила тільки передачу керування автономною областю Східна Румелія болгарському князеві на 5 років. За переписом 1887 року населення Болгарського князівства разом зі Східною Румелією становило 3 154 375 осіб, при цьому площа власне Болгарського князівства становила 63 045 км², в тому числі площа Східної Румелії — 33 590 км². На 1990 рік населення Східної Румелії становило 1 099 984 осіб.
Генеральні губернатори
- Александр Богоріді (1879—1884)
- (1884—1885)
- принц Фердинанд
Галерея
-
![image]()
Герб 1741 року Румелії, пізніше прийнятий за герб Східної Румелії -
![image]()
[bg] — конституція Східної Румелії
Див. також
Література
- М. С. Бур'ян. Константинопольська конференція послів 1885 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- Румелия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Болгария//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 9 листопада 2011 у Wayback Machine.], (дополнение к статье) [ 11 листопада 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з історії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidna Rume liya avtonomna oblast u skladi kolishnoyi Osmanskoyi imperiyi na pivdni suchasnoyi Bolgariyi stvorena na Berlinskomu kongresi 1878 roku Iztochna Rumeliya روم الى شرقى Anatolikh Rwmylia Shidna RumeliyaAvtonomna provinciya Osmanskoyi imperiyi pid Bolgarskim kontrolem vid 1885 roku 1878 1908Prapor GerbShidna Rumeliya istorichni kordoni na kartiShidna Rumeliya pomarancheva oblast iz chervonoyu shtrihovkoyu mizh Knyazivstvom Bolgariya ta Osmanskoyu imperiyeyuStolicya PlovdivDerzhavnij ustrij Avtonomna provinciyaIstoriya Berlinskij traktat 13 lipnya 1878 Aneksiya Bolgariyeyu 18 veresnya 1885 Nominalne vidnovlennya Osmanskogo suverenitetu 17 kvitnya 1886 Vklyuchena u sklad Bolgariyi 5 zhovtnya 1908Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shidna RumeliyaIstoriya BolgariyiStarodavnistKaranovo kulturaKultura VinchaVarnenskij nekropolFrakiyaOdriske carstvoMeziyaSerednovichchyaBulgariPivdenni slov yaniVelika BulgariyaPershe Bolgarske carstvoZahidne Bolgarske carstvoDruge Bolgarske carstvoVidinske carstvoDobrudzhanske knyazivstvoOsmanska BolgariyaBolgariya u skladi Osmanskoyi imperiyiBolgarske nacionalne vidrodzhennyaKnyazivstvo BolgariyaShidna RumeliyaTretye Bolgarske carstvoNarodna Respublika BolgariyaRespublika BolgariyaPortal Bolgariya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Do yiyi skladu uvijshli zemli pivdennoyi Bolgariyi zemli Slivenskogo i Filippopolskogo sandzhakiv a takozh dvoh kaz Adrianopolskogo sandzhaka Ci zemli za San Stefanskim dogovorom povinni buli uvijti do skladu Bolgariyi ale Berlinskim kongresom z nih utvorena bula avtonomna osmanska provinciya yaka perebuvala pid bezposerednoyu i politichnoyu vladoyu sultana sho polyagala v upravlinni osoblivim general gubernatorom priznachuvanim sultanom z hristiyan za zgodoyu derzhav Pislya perevorotu 18 veresnya 1885 roku Shidna Rumeliya faktichno ob yednana z Bolgarskim carstvom U 1896 roci koli Porta viznala princa Ferdinanda bolgarskim knyazem vona odnochasno z cim priznachila jogo general gubernatorom Shidnoyi Rumeliyi Za berlinskim traktatom Shidna Rumeliya obijmala oblast verhnoyi Marici i Tundzhi bula obmezhena z pivnochi Balkanami zi shodu Chornim morem iz zahodu vododilom Marici j Iskera a z pivdnya smugoyu provedenoyu z zahodu na shid mizh 41 36 i 42 12 pivnichnoyi shiroti Priyednannya Shidnoyi Rumeliyi do Bolgariyi ne otrimalo ostatochnoyi sankciyi velikih derzhav sho pidpisali Berlinskij traktat Konstantinopolska konferenciya 24 bereznya 1886 roku zatverdila tilki peredachu keruvannya avtonomnoyu oblastyu Shidna Rumeliya bolgarskomu knyazevi na 5 rokiv Za perepisom 1887 roku naselennya Bolgarskogo knyazivstva razom zi Shidnoyu Rumeliyeyu stanovilo 3 154 375 osib pri comu plosha vlasne Bolgarskogo knyazivstva stanovila 63 045 km v tomu chisli plosha Shidnoyi Rumeliyi 33 590 km Na 1990 rik naselennya Shidnoyi Rumeliyi stanovilo 1 099 984 osib Generalni gubernatoriAleksandr Bogoridi 1879 1884 1884 1885 princ FerdinandGalereyaGerb 1741 roku Rumeliyi piznishe prijnyatij za gerb Shidnoyi Rumeliyi bg konstituciya Shidnoyi RumeliyiDiv takozhRumeliyaLiteraturaM S Bur yan Konstantinopolska konferenciya posliv 1885 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaRumeliya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bolgariya Bolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 9 listopada 2011 u Wayback Machine dopolnenie k state 11 listopada 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi