Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ві льям Ге ршель Фрі дріх Ві льгельм Ге ршель нім Friedrich Wilhelm Herschel 15 листопада 1738 Ганновер Німеччина 25 сер

Вільям Гершель

Вільям Гершель

Ві́льям Ге́ршель (Фрі́дріх Ві́льгельм Ге́ршель, нім. Friedrich Wilhelm Herschel; 15 листопада 1738, Ганновер, Німеччина — 25 серпня 1822, Слау біля Лондона, Англія) — британський астроном німецького походження, композитор. Брат Кароліни Гершель, батько Джона Гершеля.

Гершель Фрідріх Вільгельм
нім. Friedrich Wilhelm Herschel
image
Вільям Гершель
Ім'я при народженні нім. Friedrich Wilhelm Herschel
Народився 15 листопада 1738(1738-11-15)
image Ганновер, Німеччина
Помер 25 серпня 1822(1822-08-25) (83 роки)
image Слау біля Лондона, Англія
Поховання d
Країна image Королівство Ганновер
image Сполучене Королівство[1]
image Королівство Велика Британія
Місце проживання Англія[1]
Бат[1]
d[1]
d[1]
d[1]
Діяльність астроном, композитор
Галузь астрономія і оптика
Відомий завдяки відкриття планети Уран, існування зоряних систем, відкриття інфрачервоного випромінювання
Alma mater Університет Оксфорда[2]
Науковий ступінь d
Вчителі Невіль Маскелін[2]
Відомі учні Джон Гершель і Кароліна Гершель
Знання мов англійська[3]
Учасник Семирічна війна[1]
Членство Лондонське королівське товариство, d, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук[4], Прусська академія наук, d і Туринська академія наук[5]
Magnum opus d[6]
Посада d
Конфесія лютеранство
Батько d[7]
Мати d[7]
Родичі Кароліна Гершель (сестра)
Брати, сестри d[1] і Кароліна Гершель[7]
У шлюбі з d[1][7]
Діти Джон Гершель
Автограф image
Нагороди Медаль Коплі
image

Життєпис

image
Рукопис Симфонії № 15 мі-бемоль мажор Вільяма Гершеля

Син бідного музиканта. Вступив на службу у військовий оркестр (гобоїстом) і 1755 року в складі полку був відряджений з Ганновера в Англію (ці дві держави були пов'язані особистою унією). 1757 року пішов з військової служби заради занять музикою. Крім гобоя Гершель грав на скрипці і клавесині, а потім і на органі. Він написав безліч музичних творів, у тому числі 24 симфонії і багато концертів, а також трохи церковної музики. Працював органістом і вчителем музики в Галіфаксі, потім переїхав до курортного міста Бат, де став розпорядником публічних концертів.

Цікавість до музичної теорії привела Гершеля до математики, математика до оптики і, нарешті, оптика — до астрономії. 1773 року, не маючи коштів, щоб купити великого телескопа, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв оптичні прилади як для власних спостережень, так і на продаж.

Перше відкриття Гершеля — відкриття планети Уран — відбулося 13 березня 1781 року. Гершель присвятив це відкриття королю Георгу ІІІ і назвав планету на його честь Георгієвою зіркою (Georgium Sidus), проте назва не ввійшла в ужиток; Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин королівського астронома й кошти для будування окремої обсерваторії. Від 1782 року Гершель і його сестра Кароліна, що допомагала йому, постійно працювали над удосконаленням телескопів і астрономічних спостережень.

Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг 1789 року виготовити найбільший телескоп свого часу (діаметр дзеркала — 122 см, головна фокусна відстань — 12 м); першого ж місяця роботи з цим телескопом Гершель відкрив супутники Сатурна Мімас і Енцелад. Далі Гершель відкрив також супутники Урана Титанію та Оберон. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін «астероїд» (використавши його для характеристики цих супутників, бо під час спостережень Гершеля в телескоп великі планети виглядали дисками, а їхні супутники — точками, як зірки).

image
Телескоп Гершеля з фокусною відстанню 12 м

Однак головні роботи Гершеля належать до галузі зоряної астрономії. Вивчення власних рухів зір привело його до відкриття поступального руху Сонячної системи. Зі спостережень за подвійними зорями, розпочатих з метою визначення паралаксів, Гершель зробив новаторський висновок про існування зоряних систем (раніше вважалося, що подвійні зорі лише випадково розташовані на небі таким чином, що під час спостережень опиняються поруч). Видатною заслугою Гершеля стали спостереження туманностей. Він спостерігав понад 2500 об'єктів, складаючи ретельні описи й каталоги (над їх систематизацією й підготовкою до публікації працювала Кароліна Гершель). Ці спостереження заклали основу Загального каталогу туманностей і скупчень зір, який видав його син, Джон Гершель.

Серед інших заслуг Гершеля — відкриття інфрачервоного випромінювання, зроблене у витонченому експерименті: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель вмістив термометр відразу за червоною смугою видимого спектра й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається людським оком.

Цікаво, що за межами власне астрономії та найближчих до неї галузей фізики наукові погляди Гершеля були досить дивні за сучасними мірками. Він, наприклад, уважав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває густий шар хмар, а нижче — тверда поверхня планетарного типу і тому подібне.

Член Лондонського королівського товариства (1781), член багатьох інших іноземних академій наук.

На честь Гершеля названо кратери на Місяці, Марсі й Мімасі, астероїд, а також кілька новітніх астрономічних проєктів, зокрема космічний телескоп Гершель.

Примітки

  1. Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
    d:Track:Q19939115d:Track:Q84d:Track:Q19025604d:Track:Q1232629
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. https://www.amacad.org/sites/default/files/media/document/2019-10/electionIndex1780-1799.pdf
  5. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  6. https://library.si.edu/digital-library/book/accountofcomet7121781hers
  7. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  8. Griffiths, Martin (18 жовтня 2009). . LabLit. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 4 червня 2018.

Посилання

  • Гершель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). . Астрономы (Биографический справочник) (російською) . на сайте Астронет. Київ: Наукова Думка. Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 11 червня 2010.


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vi lyam Ge rshel Fri drih Vi lgelm Ge rshel nim Friedrich Wilhelm Herschel 15 listopada 1738 Gannover Nimechchina 25 serpnya 1822 Slau bilya Londona Angliya britanskij astronom nimeckogo pohodzhennya kompozitor Brat Karolini Gershel batko Dzhona Gershelya Gershel Fridrih Vilgelmnim Friedrich Wilhelm HerschelVilyam GershelIm ya pri narodzhenni nim Friedrich Wilhelm HerschelNarodivsya 15 listopada 1738 1738 11 15 Gannover NimechchinaPomer 25 serpnya 1822 1822 08 25 83 roki Slau bilya Londona AngliyaPohovannya dKrayina Korolivstvo Gannover Spoluchene Korolivstvo 1 Korolivstvo Velika BritaniyaMisce prozhivannya Angliya 1 Bat 1 d 1 d 1 d 1 Diyalnist astronom kompozitorGaluz astronomiya i optikaVidomij zavdyaki vidkrittya planeti Uran isnuvannya zoryanih sistem vidkrittya infrachervonogo viprominyuvannyaAlma mater Universitet Oksforda 2 Naukovij stupin dVchiteli Nevil Maskelin 2 Vidomi uchni Dzhon Gershel i Karolina GershelZnannya mov anglijska 3 Uchasnik Semirichna vijna 1 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo d Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk 4 Prusska akademiya nauk d i Turinska akademiya nauk 5 Magnum opus d 6 Posada dKonfesiya lyuteranstvoBatko d 7 Mati d 7 Rodichi Karolina Gershel sestra Brati sestri d 1 i Karolina Gershel 7 U shlyubi z d 1 7 Diti Dzhon GershelAvtografNagorodi Medal Kopli Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRukopis Simfoniyi 15 mi bemol mazhor Vilyama Gershelya Sin bidnogo muzikanta Vstupiv na sluzhbu u vijskovij orkestr goboyistom i 1755 roku v skladi polku buv vidryadzhenij z Gannovera v Angliyu ci dvi derzhavi buli pov yazani osobistoyu uniyeyu 1757 roku pishov z vijskovoyi sluzhbi zaradi zanyat muzikoyu Krim goboya Gershel grav na skripci i klavesini a potim i na organi Vin napisav bezlich muzichnih tvoriv u tomu chisli 24 simfoniyi i bagato koncertiv a takozh trohi cerkovnoyi muziki Pracyuvav organistom i vchitelem muziki v Galifaksi potim pereyihav do kurortnogo mista Bat de stav rozporyadnikom publichnih koncertiv Cikavist do muzichnoyi teoriyi privela Gershelya do matematiki matematika do optiki i nareshti optika do astronomiyi 1773 roku ne mayuchi koshtiv shob kupiti velikogo teleskopa vin stav sam shlifuvati dzerkala j konstruyuvati teleskopi j nadali sam vigotovlyav optichni priladi yak dlya vlasnih sposterezhen tak i na prodazh Pershe vidkrittya Gershelya vidkrittya planeti Uran vidbulosya 13 bereznya 1781 roku Gershel prisvyativ ce vidkrittya korolyu Georgu III i nazvav planetu na jogo chest Georgiyevoyu zirkoyu Georgium Sidus prote nazva ne vvijshla v uzhitok Georg III sam amator astronomiyi j zastupnik gannoverciv nadav Gershelyu chin korolivskogo astronoma j koshti dlya buduvannya okremoyi observatoriyi Vid 1782 roku Gershel i jogo sestra Karolina sho dopomagala jomu postijno pracyuvali nad udoskonalennyam teleskopiv i astronomichnih sposterezhen Zavdyaki deyakim tehnichnim udoskonalennyam i zbilshennyu diametra dzerkal Gershel zmig 1789 roku vigotoviti najbilshij teleskop svogo chasu diametr dzerkala 122 sm golovna fokusna vidstan 12 m pershogo zh misyacya roboti z cim teleskopom Gershel vidkriv suputniki Saturna Mimas i Encelad Dali Gershel vidkriv takozh suputniki Urana Titaniyu ta Oberon U svoyih robotah pro suputniki planet Gershel upershe vzhiv termin asteroyid vikoristavshi jogo dlya harakteristiki cih suputnikiv bo pid chas sposterezhen Gershelya v teleskop veliki planeti viglyadali diskami a yihni suputniki tochkami yak zirki Teleskop Gershelya z fokusnoyu vidstannyu 12 m Odnak golovni roboti Gershelya nalezhat do galuzi zoryanoyi astronomiyi Vivchennya vlasnih ruhiv zir privelo jogo do vidkrittya postupalnogo ruhu Sonyachnoyi sistemi Zi sposterezhen za podvijnimi zoryami rozpochatih z metoyu viznachennya paralaksiv Gershel zrobiv novatorskij visnovok pro isnuvannya zoryanih sistem ranishe vvazhalosya sho podvijni zori lishe vipadkovo roztashovani na nebi takim chinom sho pid chas sposterezhen opinyayutsya poruch Vidatnoyu zaslugoyu Gershelya stali sposterezhennya tumannostej Vin sposterigav ponad 2500 ob yektiv skladayuchi retelni opisi j katalogi nad yih sistematizaciyeyu j pidgotovkoyu do publikaciyi pracyuvala Karolina Gershel Ci sposterezhennya zaklali osnovu Zagalnogo katalogu tumannostej i skupchen zir yakij vidav jogo sin Dzhon Gershel Sered inshih zaslug Gershelya vidkrittya infrachervonogo viprominyuvannya zroblene u vitonchenomu eksperimenti rozshepivshi sonyachne svitlo prizmoyu Gershel vmistiv termometr vidrazu za chervonoyu smugoyu vidimogo spektra j pokazav sho temperatura pidvishuyetsya a otzhe na termometr vplivaye viprominyuvannya yake ne sprijmayetsya lyudskim okom Cikavo sho za mezhami vlasne astronomiyi ta najblizhchih do neyi galuzej fiziki naukovi poglyadi Gershelya buli dosit divni za suchasnimi mirkami Vin napriklad uvazhav sho vsi planeti naseleni sho pid garyachoyu atmosferoyu Soncya perebuvaye gustij shar hmar a nizhche tverda poverhnya planetarnogo tipu i tomu podibne Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1781 chlen bagatoh inshih inozemnih akademij nauk Na chest Gershelya nazvano krateri na Misyaci Marsi j Mimasi asteroyid a takozh kilka novitnih astronomichnih proyektiv zokrema kosmichnij teleskop Gershel PrimitkiBerry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www amacad org sites default files media document 2019 10 electionIndex1780 1799 pdf www accademiadellescienze it d Track Q107212659 https library si edu digital library book accountofcomet7121781hers Kindred Britain d Track Q75653886 Griffiths Martin 18 zhovtnya 2009 LabLit Arhiv originalu za 9 sichnya 2019 Procitovano 4 chervnya 2018 PosilannyaGershel Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 I G Kolchinskij A A Korsun M R Rodriges 1977 Astronomy Biograficheskij spravochnik rosijskoyu na sajte Astronet Kiyiv Naukova Dumka Arhiv originalu za 17 veresnya 2010 Procitovano 11 chervnya 2010 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ