Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття може містити помилки з іншої мови. |
Яков Ілліч Фіхман (івр. יעקב פיכמן, їд. יעקבֿ פֿיכמאַן; 25 листопада 1881, Бєльці, Бессарабська губернія — 18 травня 1958, Тель-Авів, Ізраїль) — єврейський поет і перекладач. Писав на івриті та їдиші. Класик сучасної івритської поезії.
| Яков Фіхман | ||||
|---|---|---|---|---|
| їд. יעקבֿ פֿיכמאַן | ||||
 | ||||
| Народився | 25 листопада 1881[1][2] Бєльці, Бессарабська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 18 травня 1958[1][2] (76 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Ізраїль | |||
| Діяльність | поет, перекладач | |||
| Мова творів | іврит, їдиш | |||
| Діти | d | |||
| Премії | Премія Ізраїлю, Премія Бялика | |||
| | ||||
 Яков Фіхман у Вікісховищі | ||||
Біографія
Ранні роки
Яков Фіхман народився в бессарабському повітовому містечку Бєльці в родині заможного орендаря Елє Фіхмана та його дружини Песі. Рано привчився до читання і потрапив під вплив художньої літератури маскілім (просвітителів) на івриті (М. Й. Лебенсона, А. Мапу) та реалістів на ідиші (особливо Іцхака Переца). У 14-ть років пішов з дому, бродяжив по містечках і весях сусідніх Херсонської та Подільської губерній, нарешті осів у Кишиневі, де вперше отримав доступ до великої бібліотеки і серйозно зайнявся самоосвітою, вивчив російську та німецьку мови, освоїв російську літературу та підготувався до здачі гімну. екстерном.
У Кишиневі ж Фіхман почав писати вірші івритом, їдишем і російською мовою. У 1900 році в дитячому івритському журналі «Ган шаашуїм» з'являються його вірш «Шир авів» (Пісня весни) і переклад лермонтовського «Коли хвилюється жовтіюча нива».
З Кишинева Фіхман повернувся до батьків у Бєльці, поринув у традиційну єврейську літературу. У 1901—1903 роках — в Одесі, де познайомився з Бяликом та С. Бен-Ціоном; у 1903—1905 роках — у Варшаві, де вже по-справжньому регулярно почав публікуватися в газетах на івриті «Га-Цофе» (Спостерігач) та «Га-Ор» (Світло) і на їдиші в найбільшій щоденній газеті «Хайнт» (Сьогодні); тут же познайомився із Іцхаком Перецем — на той час метром єврейського літературного життя Варшави.
У 1905 році знову повернувся до Кишинева, а після погрому того ж року переїхав до прикордонного бессарабського містечка Леова (тепер райцентр Леовського району Молдови), де тоді жив відомий письменник Ідл (Єгуда) Штейнберг. Через три роки Фіхман залишив Леово, короткий час жив у Вільному, а ще через рік — у 1909 році — приїхав до Одеси, де допомагав Й. Х. Рівнницькому та Е. Л. Левінському у підготовці чотиритомного зібрання творів на івриті щойно померлого Єгуди Штейнберга.
Літературний дебют
Взимку 1909/10 років — навчався на педагогічних курсах у Гродно, потім поїхав до Варшави, де в тому ж році вийшла його книжка для дітей «Агадос ве Ширім» (Сказання та вірші). У 1911 році там же з'являються складена і прокоментована ним збірка пісень на їдиші «Ді Їдіше Музе» (Єврейська Муза) та перша збірка віршів на івриті «Гиволим» (Стебла). У 1912 році поїхав до Палестини, де деякий час редагував дитячий журнал «Моледет» (Батьківщина) і все більше захоплювався літературою для дітей та юнацтва.
У 1913 році у Варшаві вийшла складена ним хрестоматія дитячої літератури на їдиші «Фар Шул Ун Фолк» (Для школи та народу) і друге, розширене видання єврейських народних пісень «Ді Їдіше Музе» (видавництво Велт-Бібліотек). Незабаром перебрався до Берліна, а з початком Першої світової війни — знову до Одеси, де працював у видавництві Бялика та Рівницького «Морія» на Великій Арнаутській вулиці. У 1915 році видав підручник на івриті «Швілім» (Шляхи: Ілюстрована хрестоматія для 4-го року навчання), а в 1919 році збірка есеїстики «Бавуот» (Роздуми).
Наприкінці того ж року вже назавжди залишив Україну, що перейшла в тій час під радянську владу, відчалив пароплавом «Руслан» з Одеси, і через кілька днів зійшов на берег у середземноморському порту Яффа. Відновив видання журналу «Моледет», переклав на іврит Леоніда Андреєва, редагував дитячий додаток до газети «Гаарец», але вже 1921 року знову поїхав до Варшави. Тут співпрацював з журналом на івриті «ха-Ткуфа» (Епоха) та газетою на їдиші «Ді Їдіше Велт» (Єврейський світ), випустив хрестоматію дитячої літератури на івриті «Лашон ве-Сефер» (Мова і книга) та книгу прози для юнацтва на їдиші «Шабес ін валд» (Субота в лісі, 1924). У 1924—25 роках — у Кишиневі, працював у редакції газети «Ундзер Цайт» (Наш час, їдиш), яка видавалась Золменом Розенталем, багато друкувався на їдиші.
У підмандатній Палестині та Ізраїлі
З 1925 року і до кінця життя — в Ерец-Ісраель, співпрацював з різними івритськими виданнями підмандатної Палестини та їдишською періодикою Польщи, з 1936 по 1942 рік редагував журнал «Мознаїм» — офіційний орган спілки івритських письменників країни, а з 1942 року і до кінця життя вів постійну рубрику в літературному додатку до щоденної газети" «Давар» (Слово).
У ці роки Фіхман переробив низку своїх власних, написаних в ашкеназькій вимові віршів, адаптуючи їх ритміку до нової, що базується на сефардській вимові поселенців. Один за одним виходять збірки «Сефер ха-Эрец» (Книга землі; проза, 1927), «Мін ха-Тене» (Із кошика; вірші та проза, 1932), «Йемей Шемеш» (Сонячні дні; поеми, 1934), «Цлалім Аль ха-Садот» (Тіні на полях; вірші, 1935), «Авів ба Шомрон» (Весна в Самарії; вірші, 1943), «Пеат га-саде» (Край поля; вірші, 1945), «Демуйот кедумім» (Образи минулого; проза та поезія, 1948), "Селаїм б'Єрушалаїм " (Скелі в Єрусалимі; вірші та проза, 1951), 18 книг для дітей та юнацтва, 9 книг нарисів про єврейських письменників (Бялика, Мапу, письменників Польщі, Одеси та інших), збірка «Бессарабія» (1941, разом з Хаїмом Шорером, ілюстрації Нахума Гутмана), віршовані та прозові переклади з німецької (Гейне, Гете, К. Хеббеля, Гессе, Є. П. Якобсена), російської (Блок, Лермонтов), французької (Франс, Бодлер). У 1951 року разом із К. А. Бертіні та Б. І. Міхалі підготував до друку другий том посмертних зборів творів бессарабського письменника М. Гольденберга «ха-Тахана ха-Атіка» (Стародавній вокзал). Посмертно видано збірки віршів та спогади письменника.
Продовжував Фіхман писати і на їдиш. У 1949 році він став одним із засновників, редагованого Авромом Суцкевером, квартальника «Ді Голдене Кейт» (Золотий ланцюжок) — головного літературного видання країни на їдиш. Перший же номер журналу відкривається програмною статтею Фіхмана «Між івритом та їдишем», в якій він серед іншого виголошував: «Ганебно і не піддається розумінню, що поети, які пишуть на івриті, знають настільки трохи про своїх колег, що пишуть на їдиш, і що івритська преса приділяє настільки мало уваги огляду літературної творчості на їдиш». Однією з основних цілей нового видання на їдиш Фіхман бачив заповнення та виправлення цієї прогалини, зближення єврейських літераторів, що пишуть двома єврейськими мовами. У 1953 році в Буенос-Айресі вийшов великий том вибраних спогадів, віршів та есе Фіхмана на їдиш «Рейгнбойгн» (Райдуга), підготовлений автором і виданий аргентинським об'єднанням вихідців з Бессарабії.
Ім'ям Фіхмана названо вулиці у різних містах Ізраїлю. З 1964 року бессарабським земляцтвом країни присуджується щорічна премія ім. Якова Фіхмана в галузі літератури та мистецтва, серед лауреатів якої: письменники [he], Їхил Шрайбман, Янкл Якір, Борис Сандлер, художник [en] та інші.
Література на івриті
Вірші та проза
- Гіволім (Стебла), Тушія: Варшава, 1911.
- Бавуот (Роздуми, есе), Морія: Одеса, 1919.
- Сефер ха-Арец (Книга землі), Двір, 1927.
- Мін ха-Тене (Із кошика, поезія та проза), Оманут, 1932.
- Йамей Шемеш (Сонячні дні, вірші), Штибель, 1934.
- Цлалім Аль ха-Садот (Тіні на полях, вірші), Штибель, 1935.
- Бессарабія (спільно з Хаїмом Шорером, ілюстрації Нахума Гутмана), Єрусалим, 1941.
- Авів ба-Шомрон (Весна в Самарії, поезія та проза), Сифріат Поалім, 1943.
- Пеат ха Саде (Край поля, вірші), Шокен, 1945.
- Демуйот Кедумім (Образи минулого, вірші та проза), Інститут Бялика, 1948.
- Селаїмп бЄрушалаїм (Скелі в Єрусалимі, вірші та проза), Двір, 1951.
- Аругот (Садові ложа), Інститут Бялика, 1954.
- Асіф — Мівхар Ецірот (Врожай, обрані твори), Масада, 1959.
- Кітвей Яаків Фіхман (обране), Двір, 1960.
Для дітей
- Агадот ве-Шірім (Сказання та пісні), Мікра, 1910.
- Арава (Степ), Оманут, 1922.
- Сефарім Мецуярім ле-Єладім (ілюстровані книги для дітей), Зентерл, 1923.
- БаБайт у-ба-Саде (Вдома і на полях), Оманут, 1931.
- Тахат га-шамаїм (Під Сонцем), Оманут, 1931.
- БаМидбар у-ба-Яар (В пустелі та лісі), Оманут, 1931.
- Беhом ха-Даром у-бе-Кор хаЦафон (Холод Півночі та жар Півдня), Оманут, 1931.
- Ал Хайот вІладім Сіпурім Неhмадім (Чудесні історії про тварин та дітей), Оманут, 1931.
- Ал Хайот Прайот Маасіот Наот (Завидні історії про диких тварин), Оманут, 1931.
- Йоссі Носеа ле-Ерец Ісраель (Йоссі подорожує Землею Ізраїля), Оманут, 1931.
- Йоссі бе-Тель-Авів (Йоссі в Тель-Авіві), Оманут, 1931.
- Меораот Йоссі ве-Ханан (Що трапилося з Йоссі і Хананом), Оманут, 1931.
- Мегіней Саде ве-Керем (Захисник полів та виноградника), Оманут, 1932.
- Ел ха-Ям (До моря), Штибель, 1934.
- Йіктан бе-Тель-Авів (Іктан у Тель-Авіві), Штибель, 1936.
- Айелет ха-Емек (Роса долини), Спілка письменників, 1942.
- Дайягім Ал ха-Яркон (Рибалки на річці Яркон), Ам Овед, 1943.
- Йоссі ба-Галіл (Йоссі в Галілеї), Масада, 1944.
- Каланіт (Анемон), Шокен, 1946.
- Ім Шахар Неце (Ми йдемо на світанку), Масада, 1959.
- Авів ба-Арец (Весна в Землі Ізраїлю), Масада, 1959.
Нариси про письменників
- Хаїм-Нахман Бялик, Кнесет, 1933.
- Аврахам Мапу, Моледет, 1934.
- Аншей Бесора (новатори), Інститут Бялика, 1938.
- һерцл Котев Ет Медінат ха-Єхудім (Герцль пише [книгу] «Єврейська Держава»), Ньюманн, 1946.
- Демуйот Менацнецот (Сяючі фігури), Сіфріат Поалім, 1947.
- Амат ха-бініан: Софрей Одеса (Одеські письменники), Інститут Бялика, 1951.
- Рухот Менагнот: Софрей Полін (письменники з Польщі), Інститут Бялика, 1952.
Література на їдиш
- Ді Їдіше Музе: Замлунг Фун Ді Бесте Їдіше Лідер (єврейська муза: зібрання найкращих єврейських пісень), Фарлаг Шимінс Гройсе Велт-Бібліотек: Варшава, 1911; друге видання там же, 1913.
- Фарн Шул ун Фолк (для школи та народу, хрестоматія дитячої літератури), Варшава, 1913.
- Шабес Ін Валд (Субота в лісі, оповідання), Варшава, 1924.
- Рейгнбойгн: Зіхройнес, Есейен Ун Лідер (Райдуга: спогади, есе та вірші), Бесарабер Ландслайт Фарейн Ін Аргентине: Буенос-Айрес, 1953.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z inshoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original ne zaznacheno Bud laska ukazhit jogo Yakov Illich Fihman ivr יעקב פיכמן yid יעקב פ יכמא ן 25 listopada 1881 Byelci Bessarabska guberniya 18 travnya 1958 Tel Aviv Izrayil yevrejskij poet i perekladach Pisav na ivriti ta yidishi Klasik suchasnoyi ivritskoyi poeziyi Yakov Fihmanyid יעקב פ יכמא ן Narodivsya25 listopada 1881 1881 11 25 1 2 Byelci Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer18 travnya 1958 1958 05 18 1 2 76 rokiv Tel Aviv Yafo IzrayilPohovannyadKrayina IzrayilDiyalnistpoet perekladachMova tvorivivrit yidishDitidPremiyiPremiya Izrayilyu Premiya Byalika Yakov Fihman u VikishovishiBiografiyaRanni roki Yakov Fihman narodivsya v bessarabskomu povitovomu mistechku Byelci v rodini zamozhnogo orendarya Elye Fihmana ta jogo druzhini Pesi Rano privchivsya do chitannya i potrapiv pid vpliv hudozhnoyi literaturi maskilim prosvititeliv na ivriti M J Lebensona A Mapu ta realistiv na idishi osoblivo Ichaka Pereca U 14 t rokiv pishov z domu brodyazhiv po mistechkah i vesyah susidnih Hersonskoyi ta Podilskoyi gubernij nareshti osiv u Kishinevi de vpershe otrimav dostup do velikoyi biblioteki i serjozno zajnyavsya samoosvitoyu vivchiv rosijsku ta nimecku movi osvoyiv rosijsku literaturu ta pidgotuvavsya do zdachi gimnu eksternom U Kishinevi zh Fihman pochav pisati virshi ivritom yidishem i rosijskoyu movoyu U 1900 roci v dityachomu ivritskomu zhurnali Gan shaashuyim z yavlyayutsya jogo virsh Shir aviv Pisnya vesni i pereklad lermontovskogo Koli hvilyuyetsya zhovtiyucha niva Z Kishineva Fihman povernuvsya do batkiv u Byelci porinuv u tradicijnu yevrejsku literaturu U 1901 1903 rokah v Odesi de poznajomivsya z Byalikom ta S Ben Cionom u 1903 1905 rokah u Varshavi de vzhe po spravzhnomu regulyarno pochav publikuvatisya v gazetah na ivriti Ga Cofe Sposterigach ta Ga Or Svitlo i na yidishi v najbilshij shodennij gazeti Hajnt Sogodni tut zhe poznajomivsya iz Ichakom Perecem na toj chas metrom yevrejskogo literaturnogo zhittya Varshavi U 1905 roci znovu povernuvsya do Kishineva a pislya pogromu togo zh roku pereyihav do prikordonnogo bessarabskogo mistechka Leova teper rajcentr Leovskogo rajonu Moldovi de todi zhiv vidomij pismennik Idl Yeguda Shtejnberg Cherez tri roki Fihman zalishiv Leovo korotkij chas zhiv u Vilnomu a she cherez rik u 1909 roci priyihav do Odesi de dopomagav J H Rivnnickomu ta E L Levinskomu u pidgotovci chotiritomnogo zibrannya tvoriv na ivriti shojno pomerlogo Yegudi Shtejnberga Literaturnij debyut Vzimku 1909 10 rokiv navchavsya na pedagogichnih kursah u Grodno potim poyihav do Varshavi de v tomu zh roci vijshla jogo knizhka dlya ditej Agados ve Shirim Skazannya ta virshi U 1911 roci tam zhe z yavlyayutsya skladena i prokomentovana nim zbirka pisen na yidishi Di Yidishe Muze Yevrejska Muza ta persha zbirka virshiv na ivriti Givolim Stebla U 1912 roci poyihav do Palestini de deyakij chas redaguvav dityachij zhurnal Moledet Batkivshina i vse bilshe zahoplyuvavsya literaturoyu dlya ditej ta yunactva U 1913 roci u Varshavi vijshla skladena nim hrestomatiya dityachoyi literaturi na yidishi Far Shul Un Folk Dlya shkoli ta narodu i druge rozshirene vidannya yevrejskih narodnih pisen Di Yidishe Muze vidavnictvo Velt Bibliotek Nezabarom perebravsya do Berlina a z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni znovu do Odesi de pracyuvav u vidavnictvi Byalika ta Rivnickogo Moriya na Velikij Arnautskij vulici U 1915 roci vidav pidruchnik na ivriti Shvilim Shlyahi Ilyustrovana hrestomatiya dlya 4 go roku navchannya a v 1919 roci zbirka eseyistiki Bavuot Rozdumi Naprikinci togo zh roku vzhe nazavzhdi zalishiv Ukrayinu sho perejshla v tij chas pid radyansku vladu vidchaliv paroplavom Ruslan z Odesi i cherez kilka dniv zijshov na bereg u seredzemnomorskomu portu Yaffa Vidnoviv vidannya zhurnalu Moledet pereklav na ivrit Leonida Andreyeva redaguvav dityachij dodatok do gazeti Gaarec ale vzhe 1921 roku znovu poyihav do Varshavi Tut spivpracyuvav z zhurnalom na ivriti ha Tkufa Epoha ta gazetoyu na yidishi Di Yidishe Velt Yevrejskij svit vipustiv hrestomatiyu dityachoyi literaturi na ivriti Lashon ve Sefer Mova i kniga ta knigu prozi dlya yunactva na yidishi Shabes in vald Subota v lisi 1924 U 1924 25 rokah u Kishinevi pracyuvav u redakciyi gazeti Undzer Cajt Nash chas yidish yaka vidavalas Zolmenom Rozentalem bagato drukuvavsya na yidishi U pidmandatnij Palestini ta Izrayili Z 1925 roku i do kincya zhittya v Erec Israel spivpracyuvav z riznimi ivritskimi vidannyami pidmandatnoyi Palestini ta yidishskoyu periodikoyu Polshi z 1936 po 1942 rik redaguvav zhurnal Moznayim oficijnij organ spilki ivritskih pismennikiv krayini a z 1942 roku i do kincya zhittya viv postijnu rubriku v literaturnomu dodatku do shodennoyi gazeti Davar Slovo U ci roki Fihman pererobiv nizku svoyih vlasnih napisanih v ashkenazkij vimovi virshiv adaptuyuchi yih ritmiku do novoyi sho bazuyetsya na sefardskij vimovi poselenciv Odin za odnim vihodyat zbirki Sefer ha Erec Kniga zemli proza 1927 Min ha Tene Iz koshika virshi ta proza 1932 Jemej Shemesh Sonyachni dni poemi 1934 Clalim Al ha Sadot Tini na polyah virshi 1935 Aviv ba Shomron Vesna v Samariyi virshi 1943 Peat ga sade Kraj polya virshi 1945 Demujot kedumim Obrazi minulogo proza ta poeziya 1948 Selayim b Yerushalayim Skeli v Yerusalimi virshi ta proza 1951 18 knig dlya ditej ta yunactva 9 knig narisiv pro yevrejskih pismennikiv Byalika Mapu pismennikiv Polshi Odesi ta inshih zbirka Bessarabiya 1941 razom z Hayimom Shorerom ilyustraciyi Nahuma Gutmana virshovani ta prozovi perekladi z nimeckoyi Gejne Gete K Hebbelya Gesse Ye P Yakobsena rosijskoyi Blok Lermontov francuzkoyi Frans Bodler U 1951 roku razom iz K A Bertini ta B I Mihali pidgotuvav do druku drugij tom posmertnih zboriv tvoriv bessarabskogo pismennika M Goldenberga ha Tahana ha Atika Starodavnij vokzal Posmertno vidano zbirki virshiv ta spogadi pismennika Prodovzhuvav Fihman pisati i na yidish U 1949 roci vin stav odnim iz zasnovnikiv redagovanogo Avromom Suckeverom kvartalnika Di Goldene Kejt Zolotij lancyuzhok golovnogo literaturnogo vidannya krayini na yidish Pershij zhe nomer zhurnalu vidkrivayetsya programnoyu statteyu Fihmana Mizh ivritom ta yidishem v yakij vin sered inshogo vigoloshuvav Ganebno i ne piddayetsya rozuminnyu sho poeti yaki pishut na ivriti znayut nastilki trohi pro svoyih koleg sho pishut na yidish i sho ivritska presa pridilyaye nastilki malo uvagi oglyadu literaturnoyi tvorchosti na yidish Odniyeyu z osnovnih cilej novogo vidannya na yidish Fihman bachiv zapovnennya ta vipravlennya ciyeyi progalini zblizhennya yevrejskih literatoriv sho pishut dvoma yevrejskimi movami U 1953 roci v Buenos Ajresi vijshov velikij tom vibranih spogadiv virshiv ta ese Fihmana na yidish Rejgnbojgn Rajduga pidgotovlenij avtorom i vidanij argentinskim ob yednannyam vihidciv z Bessarabiyi Poeti Ya Fihman ta H N Byalik v Odesi 1911 rik Im yam Fihmana nazvano vulici u riznih mistah Izrayilyu Z 1964 roku bessarabskim zemlyactvom krayini prisudzhuyetsya shorichna premiya im Yakova Fihmana v galuzi literaturi ta mistectva sered laureativ yakoyi pismenniki he Yihil Shrajbman Yankl Yakir Boris Sandler hudozhnik en ta inshi Literatura na ivritiVirshi ta proza Givolim Stebla Tushiya Varshava 1911 Bavuot Rozdumi ese Moriya Odesa 1919 Sefer ha Arec Kniga zemli Dvir 1927 Min ha Tene Iz koshika poeziya ta proza Omanut 1932 Jamej Shemesh Sonyachni dni virshi Shtibel 1934 Clalim Al ha Sadot Tini na polyah virshi Shtibel 1935 Bessarabiya spilno z Hayimom Shorerom ilyustraciyi Nahuma Gutmana Yerusalim 1941 Aviv ba Shomron Vesna v Samariyi poeziya ta proza Sifriat Poalim 1943 Peat ha Sade Kraj polya virshi Shoken 1945 Demujot Kedumim Obrazi minulogo virshi ta proza Institut Byalika 1948 Selayimp bYerushalayim Skeli v Yerusalimi virshi ta proza Dvir 1951 Arugot Sadovi lozha Institut Byalika 1954 Asif Mivhar Ecirot Vrozhaj obrani tvori Masada 1959 Kitvej Yaakiv Fihman obrane Dvir 1960 Dlya ditej Agadot ve Shirim Skazannya ta pisni Mikra 1910 Arava Step Omanut 1922 Sefarim Mecuyarim le Yeladim ilyustrovani knigi dlya ditej Zenterl 1923 BaBajt u ba Sade Vdoma i na polyah Omanut 1931 Tahat ga shamayim Pid Soncem Omanut 1931 BaMidbar u ba Yaar V pusteli ta lisi Omanut 1931 Behom ha Darom u be Kor haCafon Holod Pivnochi ta zhar Pivdnya Omanut 1931 Al Hajot vIladim Sipurim Nehmadim Chudesni istoriyi pro tvarin ta ditej Omanut 1931 Al Hajot Prajot Maasiot Naot Zavidni istoriyi pro dikih tvarin Omanut 1931 Jossi Nosea le Erec Israel Jossi podorozhuye Zemleyu Izrayilya Omanut 1931 Jossi be Tel Aviv Jossi v Tel Avivi Omanut 1931 Meoraot Jossi ve Hanan Sho trapilosya z Jossi i Hananom Omanut 1931 Meginej Sade ve Kerem Zahisnik poliv ta vinogradnika Omanut 1932 El ha Yam Do morya Shtibel 1934 Jiktan be Tel Aviv Iktan u Tel Avivi Shtibel 1936 Ajelet ha Emek Rosa dolini Spilka pismennikiv 1942 Dajyagim Al ha Yarkon Ribalki na richci Yarkon Am Oved 1943 Jossi ba Galil Jossi v Galileyi Masada 1944 Kalanit Anemon Shoken 1946 Im Shahar Nece Mi jdemo na svitanku Masada 1959 Aviv ba Arec Vesna v Zemli Izrayilyu Masada 1959 Narisi pro pismennikiv Hayim Nahman Byalik Kneset 1933 Avraham Mapu Moledet 1934 Anshej Besora novatori Institut Byalika 1938 һercl Kotev Et Medinat ha Yehudim Gercl pishe knigu Yevrejska Derzhava Nyumann 1946 Demujot Menacnecot Syayuchi figuri Sifriat Poalim 1947 Amat ha binian Sofrej Odesa Odeski pismenniki Institut Byalika 1951 Ruhot Menagnot Sofrej Polin pismenniki z Polshi Institut Byalika 1952 Literatura na yidishDi Yidishe Muze Zamlung Fun Di Beste Yidishe Lider yevrejska muza zibrannya najkrashih yevrejskih pisen Farlag Shimins Grojse Velt Bibliotek Varshava 1911 druge vidannya tam zhe 1913 Farn Shul un Folk dlya shkoli ta narodu hrestomatiya dityachoyi literaturi Varshava 1913 Shabes In Vald Subota v lisi opovidannya Varshava 1924 Rejgnbojgn Zihrojnes Esejen Un Lider Rajduga spogadi ese ta virshi Besaraber Landslajt Farejn In Argentine Buenos Ajres 1953 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311