Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Старі шахти Курахівки працювали в районі села Зоряне Мар їнського району колишня Курахівка смт Курахівка і смт Гостре Се

Старі шахти Курахівки

Старі шахти Курахівки

Старі шахти Курахівки працювали в районі села Зоряне Мар'їнського району (колишня Курахівка), смт Курахівка і смт Гостре Селидівської міськради в першій половині XIX — середині ХХ сторіччя. Станом на 2017 рік переважна більшість із них не функціонує.

Перші відомості про розробку вугілля в Курахівці (нинішнє село Зорине Мар’їнського району) селянськими шахтами датовані 1834 роком. Автор відповідного звіту — штабс-капітан А. В. Гурьєв. Тут розробляли кустарним способом пласт m2 потужністю 0,5—0,6 м. Проте, перший досвід пошуку вугілля в цих місцях був невдалим, — розвідувальні роботи перервалися на півтора десятиліття і були поновлені лише в 1849 році.

image
Курахівська копальня генерала Шабельського на схемі П. І. Фоміна

Згідно з даними «Військово-статистичного огляду Російської імперії» за 1850 рік, пласти кам'яного вугілля були виявлені і розроблялися «при селі Курахівка (поміщика Шабельського), в балці, що впадає в річку Вовчу — 3 фути 6 дюймів». Причому, за станом на 1850 рік, збут вугілля Курахівського рудника поміщика М. І. Шабельского відбувався переважно в навколишніх селищах або всередині губернії, — через брак поблизу залізниць і судноплавних річок. Краєзнавці Курахівки вважають, що першою шахтою рудника Шабельського була «Мар’їна копальня», залишки сполучення ствола якої із поверхнею чудово збереглися західніше Зоряного.

Згідно із документами 60-х — початку 70-х років позаминулого століття, продуктивність рудника М. І. Шабельського в Курахівці не перевищувала 80 тис. пудів на рік. В 50-х — 60-х роках на пласт вугілля, що спікається, потужністю до 0,9 м, вийшли 2 шахти — 17 і 30 метрів завглибшки. Перша шахта була швидко відпрацьована і законсервована. Станом на 1872 рік на руднику — вже 3 шахти, які розробляли 3 вугільних пласти потужністю 0,7—0,9 м. Спуск-підйом вугілля і людей, а також водовідлив здійснювався в баддях за допомогою кінного ворота. Середня кількість працівників — 18 чоловік. Через відсутність поблизу залізниць і судноплавних річок вугілля практично не потрапляло на зовнішній ринок — в основному збувалося на місці, — до винокурень, кузень і парових молотарок. Ціна вугілля в Курахівці складала від 6 (на 1869 рік) до 10—12 коп. (на 1872 рік) за пуд. Іноді вугілля гужом відправляли до Маріуполя, де продавали за 16 коп. за пуд (дані за 1869 рік) для домашнього опалення. «Взагалі, все обладнано погано і неблагонадійно», — писав полковник корпусу гірничих інженерів А. Б. Іваницький.

За рекомендацією гірничого інженера О. А. Ауербаха, в 1872 році надрами Курахівки зацікавилося французьке гірничопромислове товариство на півдні Росії, яке в 1873 році викупило у поміщика М. І. Шабельського землю під Кураховский рудник, в 1874 році домоглося права експлуатувати місцеве вугільне родовище, і в 1874—1875 роках приступило до будівництва залізничної під'їзної гілки широкої колії від станції Руднична (Рутченкове) Костянтинівської залізниці протяжністю 24 версти. До 1876 року в Курахівці було відкрито вугленавантажувальну станцію, локомотивне депо, механічні майстерні та телеграф. Через річку Вовча було обладнано капітальний залізничний міст, який зруйнували лише в роки Другої світової війни. До мосту з обох боків йшов високий насип (залишки збереглися досі), де й уклали залізницю. Місцеві називали під’їзну колію до рудника «чугункою», а місце, де колія перетинала річку Вовча, — «канавою».

Одночасно з облаштуванням залізниці гірниче і промислове товариство на півдні Росії приступило до облаштування капітального рудника в Курахівці. Треба сказати, що товариство діяло на свій острах і ризик, оскільки користувалося недостатніми даними про місцеве родовище вугілля. Так чи інакше, до 1876 року рудник був готовий, а вугілля почали видобувати ще раніше — як з нових шахт, так й зі старих. Ще в першому півріччі 1874 року товариство видало на-гора 135 тис. пудів полум’яного вугілля. Тоді розроблявся один пласт вугілля (№ 5), а новими шахтами передбачалося розкрити ще 3 пласти (№№ 2, 3, 4). Для якомога скорішого початку роботи нової копальні («невеличкий рудник для попереднього видобутку вугілля»), було проведено похилу шахту довжиною до 60 сажнів, з кутом ухилу 17°. Шахту було обладнано 12-сильним локомобілем. На старій шахті було встановлено парову машину потужністю 30 кінських сил. Крім того, для розкриття нових горизонтів 80 і 100 сажнів шахтами «Софія» й «Надія», було замовлено у Франції парові машини потужністю 40 і 120 к. с. Під час проходки нових шахт водовідлив здійснювався баддями і кінним воротом; згодом передбачалося встановити парову машину потужністю 12 к. с. Для роботи на капітальному руднику передбачалося залучити до 150—200 інженерів і робітників.

Станом на 1876 рік, коли було відкрито Рутченковсько-Курахівську під’їзну колію, витрати на рудник і залізницю склали близько 1 млн золотих карбованців. Однак вугілля, що видобувалося на Курахівському руднику, згідно з офіційною версією, виявилося низької якості, і під'їзна колія, пропрацювавши 5 місяців, забезпечила відправку не більше 3 маршрутів, після чого була покинута і демонтована. Вуглевидобуток на копальні призупинили, а саму копальню законсервували разом із колією. Сумарні збитки гірничого і промислового товариства на півдні Росії в Курахівці сягнули позначки 25 млн франків. Обставини Курахівської катастрофи французького товариства, а особливо — її причини, досі залишаються не до кінця вивченими. Катастрофі передував внутрішній конфлікт у правлінні товариства — О. А. Ауербах, в знак протесту на призупинення товариством фінансування Курахівського проекту, покинув правління. Спроби товариства включити вже збудовану колію в склад Західно-Донецької залізниці також успіху не мали, і після 1882 року Курахівка запустувала. Як колись сказав інженер В. І. Іславін стосовно Курахівського рудника французького товариства, «Всі ці починання, звичайно, дуже корисні, але за великим розмірам своїм мимоволі змушують задуматися».

Станом на 90-ті роки XIX століття в Курахівці розташовувалися перспективні вугільні площі («дачі») гірничого і промислового товариства на півдні Росії, Олексіївського гірничопромислового товариства тощо. Імовірно, працювали й дрібні селянські шахти. Коли у 1899 році на розгляд гірничопромисловців було представлено проект нової Курахівської залізниці, район Курахівки значився як перспективний, із можливістю швидкого відновлення вуглевидобутку. Саме гірниче і промислове товариство на півдні Росії брало на себе зобов’язання, в разі відкриття нової залізниці, швидко наростити вуглевидобуток до 12 млн пудів вугілля щорічно. Втім, Міністерство шляхів сполучення наполягало на досягненні такого видобутку протягом першого року експлуатації нової залізниці, і головне — як мінімального відвантаження з рудника. За відхилення обсягів відвантаження в меншу сторону гірничому і промисловому товариству мали присуджуватися чималі штрафи. Вирішення питання відновлення постійного промислового вуглевидобутку в Курахівці відсунули ще на десятиріччя.

Нові спроби налагодити промисловий вуглевидобуток в Курахівці пов’язані з ім’ям промисловця і землевласника В. І. Карпова. Як гласний земських зборів різноманітного рівня, а пізніше~член Державної Ради, В. І. Карпов постійно порушує питання облаштування Курахівського вугільного родовища під’їзними коліями, і не «заради того, щоб вони були». Маючи землі в Бахмутському повіті, Карпови не з чуток знали про мінеральні багатства тамтешніх надр. Як відомо, без адекватних під’їзних колій неможливий і промисловий вуглевидобуток на руднику. Братам В. І.та К. І. Карповим належали декілька шахт середньої продуктивності в районі Красногорівки і Курахівки. Найбільш відомим промисловцем був таємний радник (дані на 1917 рік) В. І. Карпов, якого в Селидовому прийнято вважати ледь не будівельником залізниці Рутченкове — Гришине. І якщо останнє твердження не витримує жодної критики, у справі вуглевидобутку В. І. Карпов зміг наблизити такий в Курахівці до рівня промислового.

Софіївська копальня В. І. Карпова була відкрита в 1907 році. За офіційними статистичними даними, копальня знаходилася в маєтку «Софія» поблизу Курахівки, але територіально вона була ближчою до села Старомихайлівка (7 верст), через яке тримало поштовий зв’язок із зовнішнім світом. В сучасному розумінні — це північна частина міста Красногорівка і відповідні околиці. Вугілля відправляли гужом на станції Желанна (не менше 25 верст) і Рутченкове (22 версти). Управляючим на руднику був Я. Л. Карнаухов. Видобували полум’яне вугілля. На копальні була 1 підйомна шахта, обладнана кінним воротом. Тобто, типова напівкустарна шахта.

За даними на 1909 рік, продуктивність Софіївської копальні В. І. Карпова сягнула вище 500 тис. пудів на рік, видобуток вугілля забезпечували 20 чоловік. У 1910 році, згідно зі звітом начальника гірничого управління південної Росії, на шахті видобули лише 200 тис. пудів, а на 1911 рік встановили видобувну здатність у 400 тис. пудів. Втім, у 1911 році також більше 200 тис. пудів видати тут не спромоглися. Кількість працівників зменшилася до 12 чоловік. А в статистичному звіті Ради З’їзду гірничопромисловців півдня Росії за 1911 рік копальня В. І. Карпова взагалі фігурує з поміткою «робити не буде».

Проте, з 1913 року у звітах начальника гірничого управління південної Росії фігурує Курахівська копальня В. І. Карпова. В принципі, це був дубль попередньої копальні, — Курахівську копальню відкрили замість Софіївської після закриття останньої, — оскільки за 1913 рік з Курахівки В. І. Карпов видав 237 тис. пудів вугілля, а видобувна здатність на 1914 рік навіть не встановлювалася. На копальні працювали 30 чоловік, підйом здійснювався кінним воротом з 1 шахти. Глибина шахти складала 34 м, потужність пласту — 0,7 м. У 1914 році працювали 16 чоловік, видобули 257 тисяч пудів, а на 1915 рік встановили видобувну здатність у 600 тис. пудів. У 1915 році на копальні функціонували вже 2 підйомні шахти, працювали 37 чоловік, і видобули 411 тис. пудів вугілля, при видобувній здатності на 1916 рік 900 тис. пудів.

З 1915 року ця копальня В. І. Карпова фігурує в статистичних звітах Ради З’їзду гірничопромисловців півдня Росії, а це — запорука того, що постійний вуглевидобуток у значних обсягах тут було налагоджено. Що стосується під’їзних шляхів, до 1916 року вугілля відправляли гужом до станцій Гришине (Покровськ) і Желанна, з 1915 року, теоретично, могли користуватися станціями Роя й Селидівка лінії Рутченкове — Гришине, де відкрився тимчасовий рух. У січні 1917 року відкрився постійний рух колією Рутченкове — Гришине, і найближчим до Курахівки в топографічному плані виявився роз’їзд Цукуриха. Колію від останнього роздільного пункту до Курахівки побудували восени 1918 року, коли видобуток на копальнях зійшов нанівець.

Існували в Курахівці й інші кустарні та напівкустарні вуглекопальні. Станом на 1913 рік на Георгіївській копальні братів І. й А. Чечіків і Я. Радіна, де працювали 40 чоловік, було видобуто лише 12 тис. пудів вугілля. Це були, скоріш за все, розвідувальні шахти й шурфи. Тим часом, на ділянці вуглекопальні йшла інтенсивна розвідка, був відкритий вугільний пласт потужністю 0,5—0,6 м. Цим і пояснюється велика кількість робітників при занадто малій продуктивності шахти. Територіально — це на південний схід від нині закритої станції Гострий лінії Рутченкове — Покровськ.

Копальня К. К. Кагермасова (Кагермаза, Каргамасова) при видобувній здатності 0,6 млн пудів, де працювали 27 робочих, видала 188 тис. пудів вугілля. Видобувна здатність і запланований видобуток вугілля на копальні К. К. Кагермасова на 1916 рік становили 0,5 млн пудів вугілля. Шахта перебувала на території Голицинівської волості; там же знаходився й глиняний кар'єр («глинище») К. К. Кагермасова, де 23 працівники добули 0,208 млн пудів вогнетривкої глини. Свої кар’єри в районі Курахівки і Галицинівки були й у В. І. Карпова.

В 1915 році в районі споруджуваної станції Курахівка і відповідної під'їзної лінії, що примикає до Цукурихи, знаходилася 1 шахта Вовчанського рудника В. М. Федоровского. В поточному році, при 10 робочих і 0,5 млн пудів видобувної здатності, копальня видала 26 тис. пудів вугілля. В 1916 році видобувна здатність рудника була встановлена на позначці 1,8 млн пудів на рік (в 1916 році припускали видати 1,5 млн пудів, в першому півріччі 1917 року — 320 тис. пудів вугілля).

Копальню К. І. Карпова («Костянтинівсько-Карповські копальні») було закладено в 1914 році. Вже в 1915 році копальня, при 32 робочих і 150 тис. пудів на рік видобувної здатності, дала 148 тис. пудів вугілля. Показники роботи копальні вселяли оптимізм у її господарів, і на наступний рік тут планували видобувати вже 500 тис. пудів вугілля. В 1916 році видобувну здатність копальні було збільшено до 1 млн пудів на рік. Територіально копальня знаходилася в районі нині закритої станції Гострий, — імовірно, на північний захід від станційних колій, в долині річки Вовча. Станом на 1917 рік до рудника планувалося будівництво приватної під’їзної колії.

О. О. Гапєєв вказує також на численні селянські шахти на березі річки Вовчої між Іллінкою й Курахівкою, західніше так званої «Гадючої гори»: Ісламова, Литвиненка, Маслова (з 1912 року), Попето В. (20-ті роки ХХ століття), Придатька, Солодея. Крім того, по списках 1924 року при станції Курахівка числяться шахти Білоусова, Болощенко, Венгеровського, Дерака, Дерека, Житлєва, Золотарьова, Зюбана, Зюбанова, Криштена, Любака, Масла, Матченка, Мирошниченка, Пархоменка, Перуна, Полуюхти, Старенченка, Щекотихіна. Станом на 1923—1924 роки при станції Курахівка діяли Курахівський рудник (УДКП, Селидівський кущ), а також шахти Венгеровського, Дерека, Масла, Матченка, Мирошниченка, Пархоменка, Старенченка. Глибина вказаних шахт рідко перевищувала 20 метрів, а пласти, що розроблялися, були надтонкими й тонкими.

Так, шахта Попето в районі «Гадючої гори» глибиною 13,5 метрів розробляла пласт вугілля потужністю 0,55 м, шахта Солодея глибиною 14 метрів — той самий пласт потужністю 0,5 м, шахта Придатька глибиною 9,5 метри — пласт потужністю 0,7 м. Шахта Ісламова знаходилася західніше Курахівки, майже на межі із землею селян Селидівки, і розробляла пласт вугілля потужністю 0,5 м на глибині 17,5 метри. Шахта Масла в 1924 році розробляла пласт вугілля потужністю 0,6—0,7 м на глибині майже 28 метрів. Копальня М. С. Старенченка (2 шахти) при видобувній здатності в 100 тис. пудів видала на-гора в 1910 році 80 тис. пудів вугілля (8 робочих), в 1911 році — 50 пудів (10 підземних робочих). В 1913 році на копальні (вже 1 шахта) було встановлено видобувну здатність у 200 тис. пудів, однак видобуток вугілля при цьому істотно не зріс та становив лише 85 пудів (при 20 робочих).

Вже наприкінці 20-х — на початку 30-х років у Курахівці почали відкривати великі шахти, які мали загальну назву «Курахівка». Найбільш відомі з них — №№ 10, 38/119/Д (або ж просто № 38), 40, 42, 43. Шахту № 38, наприклад, в 30-х роках законсервували як нерентабельну, а потім — розконсервували (тобто, збудували наново). Після війни по Цукуриному числиться шахта № 105. Шахта № 40 «Гірник» закривалася в 90-х роках і розконсервувалася в 2000-х. А шахта № 42 працює донині. В районі закритої станції Гострий працювали шахти № 1—2 «Гострий» і «Гнилушанська».

Примітки

  1. Луковенко С. П. (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795—1917 г.г. Красноармейск.
  2. Военно-статистическое обозрение Российской империи // Т. XI. — Ч. 4 / Екатеринославская губерния. СПб. 1850.
  3. Носов А. А. (1-й), Носов А. А. (2-й) (1868). Описание Западной части Донецкого каменно-угольного кряжа. СПб.
  4. Фомин П. И. (1915). Горная и горнозаводская промышленность юга России. — Том I. История горной и горнозаводской промышленности юга России со времён возникновения до восьмидесятых годов прошлого века. Х.
  5. Носов А. А. Ведомость о каменно-угольной промышленности в 1-м округе Западной части Донецкого кряжа за 1872 год, с приложениями описаний / Горное хозяйство и статистика // Горный журнал, т. I, № 3. 1873.
  6. Иславин В. И. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа / Горное и заводское дело // Горный журнал, т. I, № 1. 1875.
  7. Носов А. А. (1-й). Об успехах горной промышленности в первом округе западной части Донецкого кряжа, в течение 1874 года / Горное хозяйство и статистика // Горный журнал, т. II, № 6. 1876.
  8. Авдаков Н. С. Рутченковское месторождение каменного угля и эксплоатация его / Горное и заводское дело // Горный журнал, т. I, № 2. 1877.
  9. Мартыненко В. В Западном Донбассе // Железнодорожник Донбасса, №№ 98 (6987), 18.08.1977; 99 (6988), 20.08.1977; 100 (6989), 23.08.1977.
  10. Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам // Труды XXIV Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в городе Харькове с 25 октября по 20 ноября 1899 года // Часть I. Отчёты, протоколы и доклады. Х. 1900.
  11. Гаевский В. А. (1901). О постройке новых железных дорог // Труды XXV Съезда горнопромышленников юга России. — Т. I. Х.
  12. Стёпкин В. П. Карпов Виктор Иванович / Донецк: история, события, факты.
  13. Список фабрик и заводов России. 1910 г. / По официальным данным фабричного, податного и горного надзора. М.-СПб.-Варшава. 1910.
  14. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1910 год. Екатеринослав. 1911.
  15. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1911 год. Екатеринослав. 1912.
  16. Приложение II к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1912 год // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20 ноября — 4 декабря 1911 года). — Т. I. Х. 1912.
  17. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
  18. Отчёт начальника горного управления Южной России за 1914 год. Екатеринослав. 1915.
  19. Отчёт начальника горного управления Южной России за 1915 год. Екатеринослав. 1916.
  20. Гапеев А. А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
  21. К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1916 год. — По заключению каменноугольной комиссии под председательством Н. Ф. Дитмара и антрацитовой — М. П. Тер-Давыдова // Труды XL Съезда горнопромышленников юга России (21—29 ноября 1915 года). — Т. I. Х. 1916.
  22. К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. — Т. I. Х. 1917.
  23. Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Екатеринослав. 1917.
  24. Промышленная Россия: 1923—1924 г.: Справочная книга // Издание газеты «Экономическая жизнь». — в 3-х частях / II часть. М.-Л. 1924.
  25. Сатановский А. (1913). Адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1913 год. Справочная книга «Весь Екатеринослав». Екатеринослав.
  26. К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1914 год / По заключению каменноугольной комиссии, под председательством Н. С. Авдакова, и антрацитовой — А. Е. Ландсберга. — Х., 1913 // Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. — Т. I. Х. 1914.
  27. Гайворонський П. Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка.
  28. Шахты Кураховки. Сведения из архивов / Между терриконами. Кураховский форум.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stari shahti Kurahivki pracyuvali v rajoni sela Zoryane Mar yinskogo rajonu kolishnya Kurahivka smt Kurahivka i smt Gostre Selidivskoyi miskradi v pershij polovini XIX seredini HH storichchya Stanom na 2017 rik perevazhna bilshist iz nih ne funkcionuye Pershi vidomosti pro rozrobku vugillya v Kurahivci ninishnye selo Zorine Mar yinskogo rajonu selyanskimi shahtami datovani 1834 rokom Avtor vidpovidnogo zvitu shtabs kapitan A V Guryev Tut rozroblyali kustarnim sposobom plast m2 potuzhnistyu 0 5 0 6 m Prote pershij dosvid poshuku vugillya v cih miscyah buv nevdalim rozviduvalni roboti perervalisya na pivtora desyatilittya i buli ponovleni lishe v 1849 roci Kurahivska kopalnya generala Shabelskogo na shemi P I Fomina Zgidno z danimi Vijskovo statistichnogo oglyadu Rosijskoyi imperiyi za 1850 rik plasti kam yanogo vugillya buli viyavleni i rozroblyalisya pri seli Kurahivka pomishika Shabelskogo v balci sho vpadaye v richku Vovchu 3 futi 6 dyujmiv Prichomu za stanom na 1850 rik zbut vugillya Kurahivskogo rudnika pomishika M I Shabelskogo vidbuvavsya perevazhno v navkolishnih selishah abo vseredini guberniyi cherez brak poblizu zaliznic i sudnoplavnih richok Krayeznavci Kurahivki vvazhayut sho pershoyu shahtoyu rudnika Shabelskogo bula Mar yina kopalnya zalishki spoluchennya stvola yakoyi iz poverhneyu chudovo zbereglisya zahidnishe Zoryanogo Zgidno iz dokumentami 60 h pochatku 70 h rokiv pozaminulogo stolittya produktivnist rudnika M I Shabelskogo v Kurahivci ne perevishuvala 80 tis pudiv na rik V 50 h 60 h rokah na plast vugillya sho spikayetsya potuzhnistyu do 0 9 m vijshli 2 shahti 17 i 30 metriv zavglibshki Persha shahta bula shvidko vidpracovana i zakonservovana Stanom na 1872 rik na rudniku vzhe 3 shahti yaki rozroblyali 3 vugilnih plasti potuzhnistyu 0 7 0 9 m Spusk pidjom vugillya i lyudej a takozh vodovidliv zdijsnyuvavsya v baddyah za dopomogoyu kinnogo vorota Serednya kilkist pracivnikiv 18 cholovik Cherez vidsutnist poblizu zaliznic i sudnoplavnih richok vugillya praktichno ne potraplyalo na zovnishnij rinok v osnovnomu zbuvalosya na misci do vinokuren kuzen i parovih molotarok Cina vugillya v Kurahivci skladala vid 6 na 1869 rik do 10 12 kop na 1872 rik za pud Inodi vugillya guzhom vidpravlyali do Mariupolya de prodavali za 16 kop za pud dani za 1869 rik dlya domashnogo opalennya Vzagali vse obladnano pogano i neblagonadijno pisav polkovnik korpusu girnichih inzheneriv A B Ivanickij Za rekomendaciyeyu girnichogo inzhenera O A Auerbaha v 1872 roci nadrami Kurahivki zacikavilosya francuzke girnichopromislove tovaristvo na pivdni Rosiyi yake v 1873 roci vikupilo u pomishika M I Shabelskogo zemlyu pid Kurahovskij rudnik v 1874 roci domoglosya prava ekspluatuvati misceve vugilne rodovishe i v 1874 1875 rokah pristupilo do budivnictva zaliznichnoyi pid yiznoyi gilki shirokoyi koliyi vid stanciyi Rudnichna Rutchenkove Kostyantinivskoyi zaliznici protyazhnistyu 24 versti Do 1876 roku v Kurahivci bulo vidkrito vuglenavantazhuvalnu stanciyu lokomotivne depo mehanichni majsterni ta telegraf Cherez richku Vovcha bulo obladnano kapitalnij zaliznichnij mist yakij zrujnuvali lishe v roki Drugoyi svitovoyi vijni Do mostu z oboh bokiv jshov visokij nasip zalishki zbereglisya dosi de j uklali zaliznicyu Miscevi nazivali pid yiznu koliyu do rudnika chugunkoyu a misce de koliya peretinala richku Vovcha kanavoyu Odnochasno z oblashtuvannyam zaliznici girniche i promislove tovaristvo na pivdni Rosiyi pristupilo do oblashtuvannya kapitalnogo rudnika v Kurahivci Treba skazati sho tovaristvo diyalo na svij ostrah i rizik oskilki koristuvalosya nedostatnimi danimi pro misceve rodovishe vugillya Tak chi inakshe do 1876 roku rudnik buv gotovij a vugillya pochali vidobuvati she ranishe yak z novih shaht tak j zi starih She v pershomu pivrichchi 1874 roku tovaristvo vidalo na gora 135 tis pudiv polum yanogo vugillya Todi rozroblyavsya odin plast vugillya 5 a novimi shahtami peredbachalosya rozkriti she 3 plasti 2 3 4 Dlya yakomoga skorishogo pochatku roboti novoyi kopalni nevelichkij rudnik dlya poperednogo vidobutku vugillya bulo provedeno pohilu shahtu dovzhinoyu do 60 sazhniv z kutom uhilu 17 Shahtu bulo obladnano 12 silnim lokomobilem Na starij shahti bulo vstanovleno parovu mashinu potuzhnistyu 30 kinskih sil Krim togo dlya rozkrittya novih gorizontiv 80 i 100 sazhniv shahtami Sofiya j Nadiya bulo zamovleno u Franciyi parovi mashini potuzhnistyu 40 i 120 k s Pid chas prohodki novih shaht vodovidliv zdijsnyuvavsya baddyami i kinnim vorotom zgodom peredbachalosya vstanoviti parovu mashinu potuzhnistyu 12 k s Dlya roboti na kapitalnomu rudniku peredbachalosya zaluchiti do 150 200 inzheneriv i robitnikiv Stanom na 1876 rik koli bulo vidkrito Rutchenkovsko Kurahivsku pid yiznu koliyu vitrati na rudnik i zaliznicyu sklali blizko 1 mln zolotih karbovanciv Odnak vugillya sho vidobuvalosya na Kurahivskomu rudniku zgidno z oficijnoyu versiyeyu viyavilosya nizkoyi yakosti i pid yizna koliya propracyuvavshi 5 misyaciv zabezpechila vidpravku ne bilshe 3 marshrutiv pislya chogo bula pokinuta i demontovana Vuglevidobutok na kopalni prizupinili a samu kopalnyu zakonservuvali razom iz koliyeyu Sumarni zbitki girnichogo i promislovogo tovaristva na pivdni Rosiyi v Kurahivci syagnuli poznachki 25 mln frankiv Obstavini Kurahivskoyi katastrofi francuzkogo tovaristva a osoblivo yiyi prichini dosi zalishayutsya ne do kincya vivchenimi Katastrofi pereduvav vnutrishnij konflikt u pravlinni tovaristva O A Auerbah v znak protestu na prizupinennya tovaristvom finansuvannya Kurahivskogo proektu pokinuv pravlinnya Sprobi tovaristva vklyuchiti vzhe zbudovanu koliyu v sklad Zahidno Doneckoyi zaliznici takozh uspihu ne mali i pislya 1882 roku Kurahivka zapustuvala Yak kolis skazav inzhener V I Islavin stosovno Kurahivskogo rudnika francuzkogo tovaristva Vsi ci pochinannya zvichajno duzhe korisni ale za velikim rozmiram svoyim mimovoli zmushuyut zadumatisya Stanom na 90 ti roki XIX stolittya v Kurahivci roztashovuvalisya perspektivni vugilni ploshi dachi girnichogo i promislovogo tovaristva na pivdni Rosiyi Oleksiyivskogo girnichopromislovogo tovaristva tosho Imovirno pracyuvali j dribni selyanski shahti Koli u 1899 roci na rozglyad girnichopromislovciv bulo predstavleno proekt novoyi Kurahivskoyi zaliznici rajon Kurahivki znachivsya yak perspektivnij iz mozhlivistyu shvidkogo vidnovlennya vuglevidobutku Same girniche i promislove tovaristvo na pivdni Rosiyi bralo na sebe zobov yazannya v razi vidkrittya novoyi zaliznici shvidko narostiti vuglevidobutok do 12 mln pudiv vugillya shorichno Vtim Ministerstvo shlyahiv spoluchennya napolyagalo na dosyagnenni takogo vidobutku protyagom pershogo roku ekspluataciyi novoyi zaliznici i golovne yak minimalnogo vidvantazhennya z rudnika Za vidhilennya obsyagiv vidvantazhennya v menshu storonu girnichomu i promislovomu tovaristvu mali prisudzhuvatisya chimali shtrafi Virishennya pitannya vidnovlennya postijnogo promislovogo vuglevidobutku v Kurahivci vidsunuli she na desyatirichchya Novi sprobi nalagoditi promislovij vuglevidobutok v Kurahivci pov yazani z im yam promislovcya i zemlevlasnika V I Karpova Yak glasnij zemskih zboriv riznomanitnogo rivnya a piznishe chlen Derzhavnoyi Radi V I Karpov postijno porushuye pitannya oblashtuvannya Kurahivskogo vugilnogo rodovisha pid yiznimi koliyami i ne zaradi togo shob voni buli Mayuchi zemli v Bahmutskomu poviti Karpovi ne z chutok znali pro mineralni bagatstva tamteshnih nadr Yak vidomo bez adekvatnih pid yiznih kolij nemozhlivij i promislovij vuglevidobutok na rudniku Bratam V I ta K I Karpovim nalezhali dekilka shaht serednoyi produktivnosti v rajoni Krasnogorivki i Kurahivki Najbilsh vidomim promislovcem buv tayemnij radnik dani na 1917 rik V I Karpov yakogo v Selidovomu prijnyato vvazhati led ne budivelnikom zaliznici Rutchenkove Grishine I yaksho ostannye tverdzhennya ne vitrimuye zhodnoyi kritiki u spravi vuglevidobutku V I Karpov zmig nabliziti takij v Kurahivci do rivnya promislovogo Sofiyivska kopalnya V I Karpova bula vidkrita v 1907 roci Za oficijnimi statistichnimi danimi kopalnya znahodilasya v mayetku Sofiya poblizu Kurahivki ale teritorialno vona bula blizhchoyu do sela Staromihajlivka 7 verst cherez yake trimalo poshtovij zv yazok iz zovnishnim svitom V suchasnomu rozuminni ce pivnichna chastina mista Krasnogorivka i vidpovidni okolici Vugillya vidpravlyali guzhom na stanciyi Zhelanna ne menshe 25 verst i Rutchenkove 22 versti Upravlyayuchim na rudniku buv Ya L Karnauhov Vidobuvali polum yane vugillya Na kopalni bula 1 pidjomna shahta obladnana kinnim vorotom Tobto tipova napivkustarna shahta Za danimi na 1909 rik produktivnist Sofiyivskoyi kopalni V I Karpova syagnula vishe 500 tis pudiv na rik vidobutok vugillya zabezpechuvali 20 cholovik U 1910 roci zgidno zi zvitom nachalnika girnichogo upravlinnya pivdennoyi Rosiyi na shahti vidobuli lishe 200 tis pudiv a na 1911 rik vstanovili vidobuvnu zdatnist u 400 tis pudiv Vtim u 1911 roci takozh bilshe 200 tis pudiv vidati tut ne spromoglisya Kilkist pracivnikiv zmenshilasya do 12 cholovik A v statistichnomu zviti Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi za 1911 rik kopalnya V I Karpova vzagali figuruye z pomitkoyu robiti ne bude Prote z 1913 roku u zvitah nachalnika girnichogo upravlinnya pivdennoyi Rosiyi figuruye Kurahivska kopalnya V I Karpova V principi ce buv dubl poperednoyi kopalni Kurahivsku kopalnyu vidkrili zamist Sofiyivskoyi pislya zakrittya ostannoyi oskilki za 1913 rik z Kurahivki V I Karpov vidav 237 tis pudiv vugillya a vidobuvna zdatnist na 1914 rik navit ne vstanovlyuvalasya Na kopalni pracyuvali 30 cholovik pidjom zdijsnyuvavsya kinnim vorotom z 1 shahti Glibina shahti skladala 34 m potuzhnist plastu 0 7 m U 1914 roci pracyuvali 16 cholovik vidobuli 257 tisyach pudiv a na 1915 rik vstanovili vidobuvnu zdatnist u 600 tis pudiv U 1915 roci na kopalni funkcionuvali vzhe 2 pidjomni shahti pracyuvali 37 cholovik i vidobuli 411 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti na 1916 rik 900 tis pudiv Z 1915 roku cya kopalnya V I Karpova figuruye v statistichnih zvitah Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi a ce zaporuka togo sho postijnij vuglevidobutok u znachnih obsyagah tut bulo nalagodzheno Sho stosuyetsya pid yiznih shlyahiv do 1916 roku vugillya vidpravlyali guzhom do stancij Grishine Pokrovsk i Zhelanna z 1915 roku teoretichno mogli koristuvatisya stanciyami Roya j Selidivka liniyi Rutchenkove Grishine de vidkrivsya timchasovij ruh U sichni 1917 roku vidkrivsya postijnij ruh koliyeyu Rutchenkove Grishine i najblizhchim do Kurahivki v topografichnomu plani viyavivsya roz yizd Cukuriha Koliyu vid ostannogo rozdilnogo punktu do Kurahivki pobuduvali voseni 1918 roku koli vidobutok na kopalnyah zijshov nanivec Isnuvali v Kurahivci j inshi kustarni ta napivkustarni vuglekopalni Stanom na 1913 rik na Georgiyivskij kopalni brativ I j A Chechikiv i Ya Radina de pracyuvali 40 cholovik bulo vidobuto lishe 12 tis pudiv vugillya Ce buli skorish za vse rozviduvalni shahti j shurfi Tim chasom na dilyanci vuglekopalni jshla intensivna rozvidka buv vidkritij vugilnij plast potuzhnistyu 0 5 0 6 m Cim i poyasnyuyetsya velika kilkist robitnikiv pri zanadto malij produktivnosti shahti Teritorialno ce na pivdennij shid vid nini zakritoyi stanciyi Gostrij liniyi Rutchenkove Pokrovsk Kopalnya K K Kagermasova Kagermaza Kargamasova pri vidobuvnij zdatnosti 0 6 mln pudiv de pracyuvali 27 robochih vidala 188 tis pudiv vugillya Vidobuvna zdatnist i zaplanovanij vidobutok vugillya na kopalni K K Kagermasova na 1916 rik stanovili 0 5 mln pudiv vugillya Shahta perebuvala na teritoriyi Golicinivskoyi volosti tam zhe znahodivsya j glinyanij kar yer glinishe K K Kagermasova de 23 pracivniki dobuli 0 208 mln pudiv vognetrivkoyi glini Svoyi kar yeri v rajoni Kurahivki i Galicinivki buli j u V I Karpova V 1915 roci v rajoni sporudzhuvanoyi stanciyi Kurahivka i vidpovidnoyi pid yiznoyi liniyi sho primikaye do Cukurihi znahodilasya 1 shahta Vovchanskogo rudnika V M Fedorovskogo V potochnomu roci pri 10 robochih i 0 5 mln pudiv vidobuvnoyi zdatnosti kopalnya vidala 26 tis pudiv vugillya V 1916 roci vidobuvna zdatnist rudnika bula vstanovlena na poznachci 1 8 mln pudiv na rik v 1916 roci pripuskali vidati 1 5 mln pudiv v pershomu pivrichchi 1917 roku 320 tis pudiv vugillya Kopalnyu K I Karpova Kostyantinivsko Karpovski kopalni bulo zakladeno v 1914 roci Vzhe v 1915 roci kopalnya pri 32 robochih i 150 tis pudiv na rik vidobuvnoyi zdatnosti dala 148 tis pudiv vugillya Pokazniki roboti kopalni vselyali optimizm u yiyi gospodariv i na nastupnij rik tut planuvali vidobuvati vzhe 500 tis pudiv vugillya V 1916 roci vidobuvnu zdatnist kopalni bulo zbilsheno do 1 mln pudiv na rik Teritorialno kopalnya znahodilasya v rajoni nini zakritoyi stanciyi Gostrij imovirno na pivnichnij zahid vid stancijnih kolij v dolini richki Vovcha Stanom na 1917 rik do rudnika planuvalosya budivnictvo privatnoyi pid yiznoyi koliyi O O Gapyeyev vkazuye takozh na chislenni selyanski shahti na berezi richki Vovchoyi mizh Illinkoyu j Kurahivkoyu zahidnishe tak zvanoyi Gadyuchoyi gori Islamova Litvinenka Maslova z 1912 roku Popeto V 20 ti roki HH stolittya Pridatka Solodeya Krim togo po spiskah 1924 roku pri stanciyi Kurahivka chislyatsya shahti Bilousova Boloshenko Vengerovskogo Deraka Dereka Zhitlyeva Zolotarova Zyubana Zyubanova Krishtena Lyubaka Masla Matchenka Miroshnichenka Parhomenka Peruna Poluyuhti Starenchenka Shekotihina Stanom na 1923 1924 roki pri stanciyi Kurahivka diyali Kurahivskij rudnik UDKP Selidivskij kush a takozh shahti Vengerovskogo Dereka Masla Matchenka Miroshnichenka Parhomenka Starenchenka Glibina vkazanih shaht ridko perevishuvala 20 metriv a plasti sho rozroblyalisya buli nadtonkimi j tonkimi Tak shahta Popeto v rajoni Gadyuchoyi gori glibinoyu 13 5 metriv rozroblyala plast vugillya potuzhnistyu 0 55 m shahta Solodeya glibinoyu 14 metriv toj samij plast potuzhnistyu 0 5 m shahta Pridatka glibinoyu 9 5 metri plast potuzhnistyu 0 7 m Shahta Islamova znahodilasya zahidnishe Kurahivki majzhe na mezhi iz zemleyu selyan Selidivki i rozroblyala plast vugillya potuzhnistyu 0 5 m na glibini 17 5 metri Shahta Masla v 1924 roci rozroblyala plast vugillya potuzhnistyu 0 6 0 7 m na glibini majzhe 28 metriv Kopalnya M S Starenchenka 2 shahti pri vidobuvnij zdatnosti v 100 tis pudiv vidala na gora v 1910 roci 80 tis pudiv vugillya 8 robochih v 1911 roci 50 pudiv 10 pidzemnih robochih V 1913 roci na kopalni vzhe 1 shahta bulo vstanovleno vidobuvnu zdatnist u 200 tis pudiv odnak vidobutok vugillya pri comu istotno ne zris ta stanoviv lishe 85 pudiv pri 20 robochih Vzhe naprikinci 20 h na pochatku 30 h rokiv u Kurahivci pochali vidkrivati veliki shahti yaki mali zagalnu nazvu Kurahivka Najbilsh vidomi z nih 10 38 119 D abo zh prosto 38 40 42 43 Shahtu 38 napriklad v 30 h rokah zakonservuvali yak nerentabelnu a potim rozkonservuvali tobto zbuduvali nanovo Pislya vijni po Cukurinomu chislitsya shahta 105 Shahta 40 Girnik zakrivalasya v 90 h rokah i rozkonservuvalasya v 2000 h A shahta 42 pracyuye donini V rajoni zakritoyi stanciyi Gostrij pracyuvali shahti 1 2 Gostrij i Gnilushanska PrimitkiLukovenko S P 2008 Oni byli pervymi Ocherki iz istorii Grishinskogo kamennougolnogo rajona 1795 1917 g g Krasnoarmejsk Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii T XI Ch 4 Ekaterinoslavskaya guberniya SPb 1850 Nosov A A 1 j Nosov A A 2 j 1868 Opisanie Zapadnoj chasti Doneckogo kamenno ugolnogo kryazha SPb Fomin P I 1915 Gornaya i gornozavodskaya promyshlennost yuga Rossii Tom I Istoriya gornoj i gornozavodskoj promyshlennosti yuga Rossii so vremyon vozniknoveniya do vosmidesyatyh godov proshlogo veka H Nosov A A Vedomost o kamenno ugolnoj promyshlennosti v 1 m okruge Zapadnoj chasti Doneckogo kryazha za 1872 god s prilozheniyami opisanij Gornoe hozyajstvo i statistika Gornyj zhurnal t I 3 1873 Islavin V I Obzor kamennougolnoj i zhelezodelatelnoj promyshlennosti Doneckogo kryazha Gornoe i zavodskoe delo Gornyj zhurnal t I 1 1875 Nosov A A 1 j Ob uspehah gornoj promyshlennosti v pervom okruge zapadnoj chasti Doneckogo kryazha v techenie 1874 goda Gornoe hozyajstvo i statistika Gornyj zhurnal t II 6 1876 Avdakov N S Rutchenkovskoe mestorozhdenie kamennogo uglya i eksploataciya ego Gornoe i zavodskoe delo Gornyj zhurnal t I 2 1877 Martynenko V V Zapadnom Donbasse Zheleznodorozhnik Donbassa 98 6987 18 08 1977 99 6988 20 08 1977 100 6989 23 08 1977 Doklad Soveta Sezda po zheleznodorozhnym voprosam Trudy XXIV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii byvshego v gorode Harkove s 25 oktyabrya po 20 noyabrya 1899 goda Chast I Otchyoty protokoly i doklady H 1900 Gaevskij V A 1901 O postrojke novyh zheleznyh dorog Trudy XXV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H Styopkin V P Karpov Viktor Ivanovich Doneck istoriya sobytiya fakty Spisok fabrik i zavodov Rossii 1910 g Po oficialnym dannym fabrichnogo podatnogo i gornogo nadzora M SPb Varshava 1910 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1910 god Ekaterinoslav 1911 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1911 god Ekaterinoslav 1912 Prilozhenie II k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1912 god Trudy XXXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 20 noyabrya 4 dekabrya 1911 goda T I H 1912 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1914 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1914 god Ekaterinoslav 1915 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1915 god Ekaterinoslav 1916 Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1916 god Po zaklyucheniyu kamennougolnoj komissii pod predsedatelstvom N F Ditmara i antracitovoj M P Ter Davydova Trudy XL Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 21 29 noyabrya 1915 goda T I H 1916 K dokladu po voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1917 god Trudy XLI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1917 Albom shematicheskih planov stancij Ekaterininskoj zheleznoj dorogi Ekaterinoslav 1917 Promyshlennaya Rossiya 1923 1924 g Spravochnaya kniga Izdanie gazety Ekonomicheskaya zhizn v 3 h chastyah II chast M L 1924 Satanovskij A 1913 Adres kalendar Ekaterinoslavskoj gubernii na 1913 god Spravochnaya kniga Ves Ekaterinoslav Ekaterinoslav K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1914 god Po zaklyucheniyu kamennougolnoj komissii pod predsedatelstvom N S Avdakova i antracitovoj A E Landsberga H 1913 Trudy XXXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1914 Gajvoronskij P Ye 2006 Vugilni pidpriyemstva Krasnoarmijska Makiyivka Shahty Kurahovki Svedeniya iz arhivov Mezhdu terrikonami Kurahovskij forum

Дата публікації:
Топ