Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Польський Народний Дім у Чернівцях — дім, збудований (перебудований) на початку XX століття спілкою «Польська Читальня», який став центром польського життя у Чернівцях і Буковині.
| Польський Народний Дім в Чернівцях | |
|---|---|
 Польський Народний Дім (початок XX ст.) | |
| 48°18′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 48.300° пн. ш. 25.917° сх. д.Координати: 48°18′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 48.300° пн. ш. 25.917° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | м. Чернівці |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Архітектор | Франц Сковрон |
| Клієнт | товариство «Польська Читальня» |
| Дата початку спорудження | 1902 рік — придбання, 1904 рік — початок перебудови |
| Дата закінчення спорудження | 1905 рік |
| Відкриття | після перебудови — грудень 1905 |
| Будівнича система | технічні дані будівлі |
| Поверхів | два |
| Власник | товариство «Польський Народний Дім» |
| Призначення | робота громадських організацій, товариств, політичних партій тощо |
| Адреса | М. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 40 |
  Польський Народний Дім в Чернівцях Польський Народний Дім в Чернівцях (Україна) | |
 Польський Народний Дім в Чернівцях у Вікісховищі | |
Передумова появи Польського Народного Дому в Чернівцях
На час приєднання (1774) Буковини до Австрії кількість поляків у краї була незначною.
Австрійська влада заохочувала їх переселення на Буковину, цьому ж також сприяло приєднання в 1786 році Буковини до Галичини як округи і перебування у її складі до 1849 року. Серед польських переселенців було також чимало селян, які прибули на Буковину, рятуючись від непосильної панщини. Були також і політичні біженці, переважно вихідці з Поділля.
За період із 1846 по 1910 рік кількість поляків на Буковині зросла більш ніж у 9 разів. Особливо швидко зростало польське населення в Чернівцях.
Соціальна структура буковинських поляків виявилась досить розмаїтою. Серед них була група великих землевласників, які сформували свої володіння в часи Молдавського князівства та в перші роки приєднання краю до Австрії. Частина з них мали вірменське походження, але після прийняття католицької віри вважали себе поляками. Тому в ті часи для цієї категорії населення була поширена назва вірмено-поляки. Володіючи значними земельними ресурсами і будучи одними з найбагатших у краї, великі польські землевласники мали значний вплив на політичне життя Буковини і Чернівців.
Досить швидко зростала кількість поляків серед державних службовців.
На початку XX століття серед 1846 буковинських чиновників нараховувалось 244 поляки, тобто 13,2 %. В адміністративних і поліцейських установах працювало 20 осіб, на пошті — 25, у дирекції земельного фонду — 4, в установах судочинства — 39, на залізниці — 37, у фінансових установах — 119 осіб. Серед купців та ремісників також було багато поляків.
Швидкий ріст чисельності польського населення, а також підтримка з боку сусідів-галичан сприяли швидкій політичній та національно-культурній консолідації чернівецьких (і буковинських) поляків.
Постава польських організацій у Чернівцях
Польські громадські організації «Польське товариство братньої допомоги» і «Польська Читальня» буди створені в Чернівцях у 1869 році. Провідниками були , , , , А. Кохановський, .
Постало питання про побудову (купівлю) для громадських організацій власного приміщення. Для вирішення цієї проблеми, з ініціативи буковинської «Газети польської» (редактор Клеменс Колаковський), розпочато акцію по збору коштів. Завдяки цим зусиллям «Польська Читальня» (польські організації виступали під цим іменем) в січні 1886 року придбала в Чернівцях по вулиці «Крайовий уряд» будинок.
Під патронатом Читальні поставали нові польські об'єднання — їм становило тісно в приміщенні Товариства. Особливо актуалізувалось це питання після заснування у 90-х роках XIX століття цілої низки нових польських організацій: Товариства академіків польських у Чернівцях «Огніско», «Буковинського польського кола» (1890), «Сокола» (1892), ремісничого товариства «Гвязда» (1897), «Польського ощадно-залікового товариства» (який ще називали «Банк польський» (1898), «Коло пань Товариства народної школи» (1898) та інших, які вже не могли розміститися у приміщенні «Польської Читальні».
Вирішення проблеми приміщень для польських організацій
Проблему приміщень вирішили тодішній голова Читальні лікар Тадеуш Мішке і почесний керівник Апеляційного суду у Львові д-р Якуб Симонович.
Перший із них взяв на себе всю відповідальність за рішення взяти позику і виграти аукціон за приміщення по вулиці Панській (нині вулиця О. Кобилянської), а Я. Симонович заповів майно по своїй смерті чернівецькій польській Читальні.
Завдяки рішучій позиції цих активістів, вдалося 1 лютого 1902 року (за іншими джерелами 1904 року) остаточно викупити приміщення (велике за розмірами) по вул. Панській, 40. Саме ця дата й обрана днем заснування Польського Народного Дому в Чернівцях.
Перебудова приміщення для Польського Дому
Представники польського товариства (Читальні) 2 червня 1904 року звернулися до Чернівецького магістрату з клопотанням про надання дозволу на перебудову придбаної для Польського Дому споруди та побудови в ній великої зали. Зала планувалась на ґрунті двору і саду на двох парцелях на 600 осіб і 240 посадкових місць. У документі йшлося також про те, що збудована зала служитиме не тільки товариству, але використовуватиметься для проведення театральних вечорів, концертів і вистав.
Проектом перебудови Польського Дому керував відомий архітектор Франц Сковрон.
Оздобленням великої зали займався Конрад Гурецький, представники Закопанської школи Скварницький та Герасимович виконали різьбу по дереву.
Перебудову приміщення товариства завершили в 1905 році.
Відкриття і освячення Польського Народного Дому
На урочисте відкриття і освячення Польського Дому 2 і 3 грудня 1905 року зі Львова міською радою було відряджено шість представників.
Газета «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» видрукувала оголошення про цю подію, в якому повідомляла, що свято розпочнеться спектаклем, музична капела 41-го піхотного полку виконуватиме твори польських композиторів, а далі буде промова президента «Товариства польської братньої помочі і читальні польської» д-ра Тадеуша Мішке, виступ змішаного хору та опера Станіслава Монюшко «Галька», святкова урочиста служба в римо-католицькій церкві.
5 грудня 1905 року відбулося освячення Польського Народного Дому, яке перетворилось на велике національне свято буковинських поляків.
Освячення будинку провів прелат Шмід.
Голова товариства Тадеуш Мішке вітав численні делегації та гостей із Буковини та Галичини, які прибули на свято: крайовий президент фон , надвірний радник Фекете, крайовий маршалок барон фон Василько, бургомістр Чернівців Райс, делегація Львівської міської ради, депутати Буковинського сейму та інших. Надійшли вітальні телеграми від єпископів Теодоровича та Більчевського, міст Кракова, Львова та інших.
Митці Львівського міського театру виконали патріотичну пісню «Варшав'янка» на слова польського поета Виспянського. У перебудованій споруді розташувались польські товариства: політичне — «Сокіл», академічне — «Огніско», Бурса польська реміснича імені Яна Килинського, Товариство польських вчителів Буковини, Товариство друзів польської сцени та інші.
Польський Дім став центром культурного життя польського населення краю і залишався ним аж до приходу радянської влади, до 1945 року.
Відродження Польського Дому
У радянський час приміщення використовувалося під кінотеатр, пізніше його було передано під музичну школу.
Сьогодні у цьому будинку працює Товариство польської культури імені Адама Міцкевича, якому передали в користування декілька кімнат у лівому крилі споруди. Тут, як і колись збираються мешканці міста і краю польської національності для спілкування, відзначення свят. Для молодих поляків такі зібрання є школою, оскільки тут можна прилучитися до польської культури, історії, пізнати своє коріння. При товаристві працює оркестр.
Діяльність Польського Народного Дому в Чернівцях було відроджено завдяки ініціативі чернівецького обласного Товариства польської культури імені А. Міцкевича і активній підтримці Володимира Старика.
Першим головою Правління було обрано п. , а з 1997 року — , доцента (на той час) кафедри міжнародних відносин Чернівецького державного університету.
У жовтні 1996 року в Чернівцях відбулася урочиста посвята Дому Польського.
У 2002 році з нагоди 100-ліття Польського дому було отримано поздоровлення і Благословення Святого Отця Івана Павла II з його власноручним підписом.
Примітки
- З технічними даними будівлі Польського Дому можна ознайомитися в статті Вулиця Ольги Кобилянської (Чернівці), буд. № 36
- Після 1849 року Буковина була перетворена на герцогство.
- Постало 24 грудня 1989 року
- Був в той час депутатом Чернівецької міської ради), співголови Чернівецької крайової організації Народного Руху України.
Джерела
- Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник)/ Автор-упор. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 252 с.
- Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ.- Чернівці: Золоті литаври, 2008. — 452 с.
- Гусар Ю. Польському дому — 115 / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2017. — 2 лютого (№ 4). — С. 3.
Посилання
- Старі фото Польського Народного Дому[недоступне посилання з червня 2019]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Польський Народний Дім у Чернівцях |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polskij Narodnij Dim u Chernivcyah dim zbudovanij perebudovanij na pochatku XX stolittya spilkoyu Polska Chitalnya yakij stav centrom polskogo zhittya u Chernivcyah i Bukovini Polskij Narodnij Dim v ChernivcyahPolskij Narodnij Dim pochatok XX st 48 18 pn sh 25 55 sh d 48 300 pn sh 25 917 sh d 48 300 25 917 Koordinati 48 18 pn sh 25 55 sh d 48 300 pn sh 25 917 sh d 48 300 25 917Krayina UkrayinaRoztashuvannyam ChernivciStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniArhitektorFranc SkovronKliyenttovaristvo Polska Chitalnya Data pochatku sporudzhennya1902 rik pridbannya 1904 rik pochatok perebudoviData zakinchennya sporudzhennya1905 rikVidkrittyapislya perebudovi gruden 1905Budivnicha sistematehnichni dani budivliPoverhivdvaVlasniktovaristvo Polskij Narodnij Dim Priznachennyarobota gromadskih organizacij tovaristv politichnih partij toshoAdresaM Chernivci vul O Kobilyanskoyi 40Polskij Narodnij Dim v ChernivcyahPolskij Narodnij Dim v Chernivcyah Ukrayina Polskij Narodnij Dim v Chernivcyah u VikishovishiPeredumova poyavi Polskogo Narodnogo Domu v ChernivcyahNa chas priyednannya 1774 Bukovini do Avstriyi kilkist polyakiv u krayi bula neznachnoyu Avstrijska vlada zaohochuvala yih pereselennya na Bukovinu comu zh takozh spriyalo priyednannya v 1786 roci Bukovini do Galichini yak okrugi i perebuvannya u yiyi skladi do 1849 roku Sered polskih pereselenciv bulo takozh chimalo selyan yaki pribuli na Bukovinu ryatuyuchis vid neposilnoyi panshini Buli takozh i politichni bizhenci perevazhno vihidci z Podillya Za period iz 1846 po 1910 rik kilkist polyakiv na Bukovini zrosla bilsh nizh u 9 raziv Osoblivo shvidko zrostalo polske naselennya v Chernivcyah Socialna struktura bukovinskih polyakiv viyavilas dosit rozmayitoyu Sered nih bula grupa velikih zemlevlasnikiv yaki sformuvali svoyi volodinnya v chasi Moldavskogo knyazivstva ta v pershi roki priyednannya krayu do Avstriyi Chastina z nih mali virmenske pohodzhennya ale pislya prijnyattya katolickoyi viri vvazhali sebe polyakami Tomu v ti chasi dlya ciyeyi kategoriyi naselennya bula poshirena nazva virmeno polyaki Volodiyuchi znachnimi zemelnimi resursami i buduchi odnimi z najbagatshih u krayi veliki polski zemlevlasniki mali znachnij vpliv na politichne zhittya Bukovini i Chernivciv Dosit shvidko zrostala kilkist polyakiv sered derzhavnih sluzhbovciv Na pochatku XX stolittya sered 1846 bukovinskih chinovnikiv narahovuvalos 244 polyaki tobto 13 2 V administrativnih i policejskih ustanovah pracyuvalo 20 osib na poshti 25 u direkciyi zemelnogo fondu 4 v ustanovah sudochinstva 39 na zaliznici 37 u finansovih ustanovah 119 osib Sered kupciv ta remisnikiv takozh bulo bagato polyakiv Shvidkij rist chiselnosti polskogo naselennya a takozh pidtrimka z boku susidiv galichan spriyali shvidkij politichnij ta nacionalno kulturnij konsolidaciyi cherniveckih i bukovinskih polyakiv Postava polskih organizacij u ChernivcyahPolski gromadski organizaciyi Polske tovaristvo bratnoyi dopomogi i Polska Chitalnya budi stvoreni v Chernivcyah u 1869 roci Providnikami buli A Kohanovskij Postalo pitannya pro pobudovu kupivlyu dlya gromadskih organizacij vlasnogo primishennya Dlya virishennya ciyeyi problemi z iniciativi bukovinskoyi Gazeti polskoyi redaktor Klemens Kolakovskij rozpochato akciyu po zboru koshtiv Zavdyaki cim zusillyam Polska Chitalnya polski organizaciyi vistupali pid cim imenem v sichni 1886 roku pridbala v Chernivcyah po vulici Krajovij uryad budinok Pid patronatom Chitalni postavali novi polski ob yednannya yim stanovilo tisno v primishenni Tovaristva Osoblivo aktualizuvalos ce pitannya pislya zasnuvannya u 90 h rokah XIX stolittya ciloyi nizki novih polskih organizacij Tovaristva akademikiv polskih u Chernivcyah Ognisko Bukovinskogo polskogo kola 1890 Sokola 1892 remisnichogo tovaristva Gvyazda 1897 Polskogo oshadno zalikovogo tovaristva yakij she nazivali Bank polskij 1898 Kolo pan Tovaristva narodnoyi shkoli 1898 ta inshih yaki vzhe ne mogli rozmistitisya u primishenni Polskoyi Chitalni Polskij Narodnij Dim Poshtivka pochatku XX st Zibrannya bilya Polskogo Narodnogo Domu Poshtivka pochatku XX st Virishennya problemi primishen dlya polskih organizacijProblemu primishen virishili todishnij golova Chitalni likar Tadeush Mishke i pochesnij kerivnik Apelyacijnogo sudu u Lvovi d r Yakub Simonovich Pershij iz nih vzyav na sebe vsyu vidpovidalnist za rishennya vzyati poziku i vigrati aukcion za primishennya po vulici Panskij nini vulicya O Kobilyanskoyi a Ya Simonovich zapoviv majno po svoyij smerti cherniveckij polskij Chitalni Zavdyaki rishuchij poziciyi cih aktivistiv vdalosya 1 lyutogo 1902 roku za inshimi dzherelami 1904 roku ostatochno vikupiti primishennya velike za rozmirami po vul Panskij 40 Same cya data j obrana dnem zasnuvannya Polskogo Narodnogo Domu v Chernivcyah Perebudova primishennya dlya Polskogo DomuPredstavniki polskogo tovaristva Chitalni 2 chervnya 1904 roku zvernulisya do Cherniveckogo magistratu z klopotannyam pro nadannya dozvolu na perebudovu pridbanoyi dlya Polskogo Domu sporudi ta pobudovi v nij velikoyi zali Zala planuvalas na grunti dvoru i sadu na dvoh parcelyah na 600 osib i 240 posadkovih misc U dokumenti jshlosya takozh pro te sho zbudovana zala sluzhitime ne tilki tovaristvu ale vikoristovuvatimetsya dlya provedennya teatralnih vechoriv koncertiv i vistav Proektom perebudovi Polskogo Domu keruvav vidomij arhitektor Franc Skovron Ozdoblennyam velikoyi zali zajmavsya Konrad Gureckij predstavniki Zakopanskoyi shkoli Skvarnickij ta Gerasimovich vikonali rizbu po derevu Perebudovu primishennya tovaristva zavershili v 1905 roci Vidkrittya i osvyachennya Polskogo Narodnogo DomuNa urochiste vidkrittya i osvyachennya Polskogo Domu 2 i 3 grudnya 1905 roku zi Lvova miskoyu radoyu bulo vidryadzheno shist predstavnikiv Gazeta Czernowitzer Allgemeine Zeitung vidrukuvala ogoloshennya pro cyu podiyu v yakomu povidomlyala sho svyato rozpochnetsya spektaklem muzichna kapela 41 go pihotnogo polku vikonuvatime tvori polskih kompozitoriv a dali bude promova prezidenta Tovaristva polskoyi bratnoyi pomochi i chitalni polskoyi d ra Tadeusha Mishke vistup zmishanogo horu ta opera Stanislava Monyushko Galka svyatkova urochista sluzhba v rimo katolickij cerkvi 5 grudnya 1905 roku vidbulosya osvyachennya Polskogo Narodnogo Domu yake peretvorilos na velike nacionalne svyato bukovinskih polyakiv Osvyachennya budinku proviv prelat Shmid Golova tovaristva Tadeush Mishke vitav chislenni delegaciyi ta gostej iz Bukovini ta Galichini yaki pribuli na svyato krajovij prezident fon nadvirnij radnik Fekete krajovij marshalok baron fon Vasilko burgomistr Chernivciv Rajs delegaciya Lvivskoyi miskoyi radi deputati Bukovinskogo sejmu ta inshih Nadijshli vitalni telegrami vid yepiskopiv Teodorovicha ta Bilchevskogo mist Krakova Lvova ta inshih Mitci Lvivskogo miskogo teatru vikonali patriotichnu pisnyu Varshav yanka na slova polskogo poeta Vispyanskogo U perebudovanij sporudi roztashuvalis polski tovaristva politichne Sokil akademichne Ognisko Bursa polska remisnicha imeni Yana Kilinskogo Tovaristvo polskih vchiteliv Bukovini Tovaristvo druziv polskoyi sceni ta inshi Polskij Dim stav centrom kulturnogo zhittya polskogo naselennya krayu i zalishavsya nim azh do prihodu radyanskoyi vladi do 1945 roku Suchasnij viglyad budivli Polskogo Narodnogo Domu v Chernivcyah 2011 Vidrodzhennya Polskogo DomuU radyanskij chas primishennya vikoristovuvalosya pid kinoteatr piznishe jogo bulo peredano pid muzichnu shkolu Sogodni u comu budinku pracyuye Tovaristvo polskoyi kulturi imeni Adama Mickevicha yakomu peredali v koristuvannya dekilka kimnat u livomu krili sporudi Tut yak i kolis zbirayutsya meshkanci mista i krayu polskoyi nacionalnosti dlya spilkuvannya vidznachennya svyat Dlya molodih polyakiv taki zibrannya ye shkoloyu oskilki tut mozhna priluchitisya do polskoyi kulturi istoriyi piznati svoye korinnya Pri tovaristvi pracyuye orkestr Diyalnist Polskogo Narodnogo Domu v Chernivcyah bulo vidrodzheno zavdyaki iniciativi cherniveckogo oblasnogo Tovaristva polskoyi kulturi imeni A Mickevicha i aktivnij pidtrimci Volodimira Starika Pershim golovoyu Pravlinnya bulo obrano p a z 1997 roku docenta na toj chas kafedri mizhnarodnih vidnosin Cherniveckogo derzhavnogo universitetu U zhovtni 1996 roku v Chernivcyah vidbulasya urochista posvyata Domu Polskogo U 2002 roci z nagodi 100 littya Polskogo domu bulo otrimano pozdorovlennya i Blagoslovennya Svyatogo Otcya Ivana Pavla II z jogo vlasnoruchnim pidpisom PrimitkiZ tehnichnimi danimi budivli Polskogo Domu mozhna oznajomitisya v statti Vulicya Olgi Kobilyanskoyi Chernivci bud 36 Pislya 1849 roku Bukovina bula peretvorena na gercogstvo Postalo 24 grudnya 1989 roku Buv v toj chas deputatom Cherniveckoyi miskoyi radi spivgolovi Cherniveckoyi krajovoyi organizaciyi Narodnogo Ruhu Ukrayini DzherelaBukovina Viznachni postati 1875 1919 Biografichnij dovidnik Avtor upor O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litavri 2000 252 s Mariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s Gusar Yu Polskomu domu 115 Yuhim Gusar Bukovinske viche 2017 2 lyutogo 4 S 3 PosilannyaStari foto Polskogo Narodnogo Domu nedostupne posilannya z chervnya 2019 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polskij Narodnij Dim u Chernivcyah