Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чисельність населення республіки за даними Росстату становить 3 902 642 чол 2020 Татарстан займає 8 е місце за чисельніс

Населення Татарстану

Населення Татарстану

Чисельність населення республіки за даними Росстату становить 3 902 642 чол. (2020). Татарстан займає 8-е місце за чисельністю населення серед суб'єктів Російської Федерації. Щільність населення — 57,52 чол. / Км2 (2020). Міське населення — 76,93 % (2020).

Чисельність населення

Чисельність населення
1926192819591970197919871989
2 594 032↗2 622 800↗2 850 417↗3 131 238↗3 435 644↗3 568 000↗3 637 809
1990199119921993199419951996
↗3 653 969↗3 675 425↗3 692 334↗3 719 831↗3 740 811↗3 751 808↗3 761 178
1997199819992000200120022003
↗3 770 046↗3 780 352↗3 789 259↗3 789 688↘3 786 845↘3 779 265↘3 777 667
2004200520062007200820092010
↘3 772 945↘3 768 515↘3 761 534↘3 760 534↗3 762 809↗3 768 580↗3 786 488
2011201220132014201520162017
↗3 787 485↗3 803 189↗3 822 038↗3 838 230↗3 855 037↗3 868 730↗3 885 253
Співвідношення чоловіків і жінок (дані Росстату).
Рік Кількість жінок на 1000 чоловіків.
2005 1166
2010 1166
2011 1164
2012 1163
2013 1162
2014 1162
2015 1162
2016 1160
2017 1159

Населені пункти

Найбільшим населеним пунктом Татарстану є його столиця місто-мільйонник Казань . Крім нього, в республіці є ще 26 населених пунктів з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб, в тому числі 8 міст більш ніж з 50 тисячами і 3 міста з більш ніж 100 тисячами жителів.

Національний склад

image
Етнічний склад Республіки Татарстан по поселеннях, перепис 2010 р
image
Етнічний склад Республіки Татарстан по міських і сільських поселень в %, Перепис 2010 р
image
Співвідношення російських і татар в Республіці Татарстан по міських і сільських поселень в %, Перепис 2010 р
image
Росіяни в Республіці Татарстан по міських і сільських поселень в %, Перепис 2010 р
1926



чол. 		% 1939



чол. 		% 1959



чол. 		% 1979



чол. 		% 1989



чол. 		% 2002



чол. 		%

від

всього 		% 2010



чол. 		%

від

всього 		% від тих що вказали національніцсть
всего 2593779 100,00 % 2915277 100,00 % 2850417 100,00 % 3445412 100,00 % 3641742 100,00 % 3779265 100,00 % 3786488 100,00 %
Татари 1164342 44,89 % 1421514 48,76 % 1345195 47,19 % 1641603 47,65 % 1765404 48,48 % 2000116 52,92 % 52,94 % 2012571 53,15 % 53,24 %
Росіяни 1118834 43,14 % 1250667 42,90 % 1252413 43,94 % 1516023 44,00 % 1575361 43,26 % 1492602 39,49 % 39,50 % 1501369 39,65 % 39,71 %
Чуваші 127330 4,91 % 138935 4,77 % 143552 5,04 % 147088 4,27 % 134221 3,69 % 126532 3,35 % 3,35 % 116252 3,07 % 3,08 %
Удмурти 23873 0,92 % 25932 0,89 % 22657 0,79 % 25330 0,74 % 24796 0,68 % 24207 0,64 % 0,64 % 23454 0,62 % 0,62 %
Мордва 35084 1,35 % 35759 1,23 % 32932 1,16 % 29905 0,87 % 28859 0,79 % 23702 0,63 % 0,63 % 19156 0,51 % 0,51 %
Марійці 13130 0,51 % 13979 0,48 % 13513 0,47 % 16842 0,49 % 19446 0,53 % 18787 0,50 % 0,50 % 18848 0,50 % 0,50 %
Українці 3143 0,12 % 13087 0,45 % 16099 0,56 % 28577 0,83 % 32822 0,90 % 24016 0,64 % 0,64 % 18241 0,48 % 0,48 %
Башкири 1752 0,07 % 931 0,03 % 2063 0,07 % 9256 0,27 % 19106 0,52 % 14911 0,39 % 0,39 % 13726 0,36 % 0,36 %
Азербайджанці 10 0,00 % 139 0,00 % 330 0,01 % 1340 0,04 % 3915 0,11 % 9987 0,26 % 0,26 % 9527 0,25 % 0,25 %
Узбеки 16 0,00 % 183 0,01 % 512 0,02 % 1165 0,03 % 2692 0,07 % 4852 0,13 % 0,13 % 8881 0,23 % 0,23 %
Вірмени 85 0,00 % 440 0,02 % 608 0,02 % 1153 0,03 % 1815 0,05 % 5922 0,16 % 0,16 % 5987 0,16 % 0,16 %
Таджики 27 0,00 % 231 0,01 % 742 0,02 % 3625 0,10 % 0,10 % 5859 0,15 % 0,15 %
Білоруси 470 0,02 % 2296 0,08 % 4142 0,15 % 7074 0,21 % 8427 0,23 % 6129 0,16 % 0,16 % 4592 0,12 % 0,12 %
Євреї 4265 0,16 % 6050 0,21 % 10360 0,36 % 8650 0,25 % 7294 0,20 % 3472 0,09 % 0,09 % 2624 0,07 % 0,07 %
Німці 615 0,02 % 1083 0,04 % 1427 0,05 % 2352 0,07 % 2775 0,08 % 2882 0,08 % 0,08 % 2200 0,06 % 0,06 %
Казахи 247 0,01 % 358 0,01 % 389 0,01 % 969 0,03 % 2088 0,06 % 1832 0,05 % 0,05 % 1758 0,05 % 0,05 %
Грузини 27 0,00 % 338 0,01 % 300 0,01 % 812 0,02 % 1312 0,04 % 1753 0,05 % 0,05 % 1478 0,04 % 0,04 %
Киргизи 73 0,00 % 114 0,00 % 536 0,01 % 482 0,01 % 0,01 % 1156 0,03 % 0,03 %
Молдавани 128 0,00 % 194 0,01 % 777 0,02 % 1050 0,03 % 1004 0,03 % 0,03 % 971 0,03 % 0,03 %
Туркмени 3 0,00 % 34 0,00 % 395 0,01 % 901 0,02 % 670 0,02 % 0,02 % 968 0,03 % 0,03 %
Корейці 20 0,00 % 72 0,00 % 290 0,01 % 392 0,01 % 664 0,02 % 0,02 % 864 0,02 % 0,02 %
Лезгиныи 5 0,00 % 53 0,00 % 164 0,00 % 483 0,01 % 819 0,02 % 0,02 % 862 0,02 % 0,02 %
Цигани 180 0,01 % 618 0,02 % 435 0,02 % 463 0,01 % 664 0,02 % 838 0,02 % 0,02 % 821 0,02 % 0,02 %
Турки 1 0,00 % 28 0,00 % 14 0,00 % 17 0,00 % 540 0,01 % 0,01 % 486 0,01 % 0,01 %
Булгари 484 0,01 % 0,01 %
Греки 22 0,00 % 79 0,00 % 227 0,01 % 382 0,01 % 488 0,01 % 0,01 % 477 0,01 % 0,01 %
Поляки 706 0,03 % 565 0,02 % 528 0,02 % 615 0,02 % 627 0,02 % 620 0,02 % 0,02 % 443 0,01 % 0,01 %
Чеченці 3 0,00 % 12 0,00 % 148 0,00 % 272 0,01 % 706 0,02 % 0,02 % 420 0,01 % 0,01 %
Осетини 5 0,00 % 82 0,00 % 134 0,00 % 342 0,01 % 503 0,01 % 364 0,01 % 0,01 % 346 0,01 % 0,01 %
Комі-пермяки 145 0,00 % 407 0,01 % 335 0,01 % 500 0,01 % 464 0,01 % 0,01 % 299 0,01 % 0,01 %
Аварці 7 0,00 % 96 0,00 % 267 0,01 % 251 0,01 % 0,01 % 274 0,01 % 0,01 %
Даргинці 4 0,00 % 45 0,00 % 141 0,00 % 232 0,01 % 0,01 % 271 0,01 % 0,01 %
Араби 1 0,00 % 18 0,00 % 1 0,00 % 206 0,01 % 0,01 % 271 0,01 % 0,01 %
Вєтнамці 251 0,01 % 0,01 % 244 0,01 % 0,01 %
Литовці 79 0,00 % 78 0,00 % 164 0,01 % 297 0,01 % 365 0,01 % 263 0,01 % 0,01 % 222 0,01 % 0,01 %
Болгари 4 0,00 % 25 0,00 % 154 0,00 % 241 0,01 % 256 0,01 % 0,01 % 205 0,01 % 0,01 %
інші 434 0,02 % 1167 0,04 % 2000 0,07 % 2547 0,07 % 3325 0,09 % 3914 0,10 % 0,10 % 4313 0,11 % 0,11 %
вказали національність 2593727 100,00 % 2914888 99,99 % 2850354 100,00 % 3445411 100,00 % 3641742 100,00 % 3778359 99,98 % 100,00 % 3780436 99,84 % 100,00 %
не вказали національність 52 0,00 % 389 0,01 % 63 0,00 % 1 0,00 % 0 0,00 % 906 0,02 % 6052 0,16 %
image
Етнічна карта Татарстану (англійською мовою)

Татари

Частка татар у населенні республіки за результатами переписів:

+1926 , % 1939 , % 1959 , % 1970 , % 1979 , % 1989 , % 2002 , % 2010 , %
48,7 48,8 47,2 49,1 47,6 48,5 52,9 53,2

Татари — за результатами перепису 2010 року, в республіці проживало 2,012,000 татар (що становить понад 53 % населення республіки).

З 43 муніципальних районів татари утворюють більшість у 32, росіяни — в 10, і в одному районі більшість населення складають чуваші. У 10-ти районах чисельність татар перевищує 80-90 % від загальної чисельності тих що вказали національність.

Хоча обидві основні етнічні групи республіки в цілому ведуть подібний спосіб життя, в динаміці чисельності татарського і російського населення республіки є істотні відмінності. Так, у порівнянні з росіянами у татар народжуваність в середньому вище (в селі — у 1,3 рази, в місті — у 1,5 рази). Смертність у татар трохи нижча (9,9 проти 11,2 проміле), питома вага молодих вікових груп у татар вища. Природний приріст населення республіки: 4,0 % у татар і -1,4 % у росіян.

В силу зазначених причин згідно з прогнозними даними майбутнього етнічного складу населення Республіки Татарстан до 2030 р питома вага татар в межах республіки буде збільшуватися. До кінця прогнозованого періоду їхня частка може дійти до 58,8 %, а питома вага росіян складе 35,3 %. Урбанізація татар відбуватиметься швидкими темпами, причому місцями їхнього розселення все частіше будуть виступати більші міста і агломерації. Прогнозується істотне зростання чисельності татар в найбільших містах з відносно високим рівнем життя населення.

Росіяни

Частка росіян у населенні республіки за результатами переписів:

+1926 , % 1939 , % 1959 , % 1970 , % 1979 , % 1989 , % 2002 , % 2010 , %
43,1 42,9 43,9 42,4 44,0 43,3 39,5 39,7

Чуваші

Частка чувашів в населенні республіки за результатами переписів:

+1926 , % 1939 , % 1959 , % 1970 , % 1979 , % 1989 , % 2002 , % 2010 , %
4,9 4,8 5,0 4,9 4,3 3,7 3,3 3,1

Чуваші складають значну частину населення Аксубаєвського району республіки — 44,0 %, Дрожжановського р-ну — 41,1 %, Нурлатського р-ну — 25,3 %, Черемшанського району — 22,8 %, Тетюшського р-ну — 20, 9 %, Буїнського р-ну — 19,9 % і Алькіївського р-ну — 19,2 %.

Удмурти

Частка удмуртів в населенні республіки за результатами переписів:

+1926 , % 1939 , % 1959 , % 1970 , % 1979 , % 1989 , % 2002 , % 2010 , %
0,7 0,6 0,6

Удмурти компактно проживають в Кукморському районі, де вони становлять 14,0 % від усього населення, в Балтасінському районі — 11,9 %, в Агризському районі — 6,4 %, в Бавлінскому районі — 5,6 %.

Башкири

Частка башкир в населенні республіки за результатами переписів:

+1926 , % 1939 , % 1959 , % 1970 , % 1979 , % 1989 , % 2002 , % 2010 , %
0,07 0,03 0,07 0,09 0,27 0,52 0,39 0,36

За даними перепису 2010 року на території Татарстану проживає 13,7 тисяч башкирів, з них 5,9 тисяч — в Набережних Човнах, 1,8 тисячі — в Казані.

Євреї

Частка євреїв в населенні республіки за результатами переписів:

+1926 , % 1939 , % 1959 , % 1979 , % 1989 , % 2002 , % 2010 , %
0,16 0,21 0,36 0,25 0,20 0,09 0,07

Євреї Татарстану і Удмуртії — це особливі територіальні групи ашкеназі, що сформувалися в регіоні проживання змішаного тюрко, фінно-угро і слов'яномовного населення. Ашкеназькі євреї проживають на території Татарстану з 1830-х років. Спочатку, євреї Удмуртії і Татарстану поділялися на 2 територіальні групи: 1) удмуртські євреї, які жили в Удмуртії і на півночі Татарстану; 2) татарські або казанські євреї. Вони говорили на мові ідиш . Удмуртські євреї сформували місцевий ідіом їдишу (удмуртіш), одна з характерних особливостей якого є помітна кількість удмуртських і татарських запозичення.

За даними Всесоюзного перепису 1989 року в Татарстані проживало понад 7 тисяч євреїв. У 1990-ті роки відбувалася репатріація до Ізраїлю . Нині в Ізраїлі проживає близько 9 тисяч репатріантів з Татарстану.

Національний склад по районах (2010)

За даними перепису 2010 року

Район

(місто) 		Татари Росіяни Чувашиі Удмурти Мордва Марійці Українці Башкири
Казань 47,6 % 48,6 % … … … … … …
Набережні Човни 47,4 % 44,9 % 1,9 % … … … 1,3 % 1,2 %
Агризький район 58,1 % 25,2 % … 6,4 % … 8,0 % … …
Азнакаєвський район 86,1 % 11,2 % … … … … … …
Аксубаєвський район 38,5 % 16,8 % 44,0 % … … … … …
Актаньшиський район 96,9 % … … … … 1,6 % … …
Алексєєвський район 30,5 % 58,6 % 6,3 % … 3,0 % … … …
Алькієвський район 64,2 % 15,7 % 19,2 % … … … … …
Альметьєвський район 55,2 % 37,1 % 2,8 % … 1,4 % … … …
Апастовський район 90,9 % 4,7 % 3,7 % … … … … …
Арський район 92,7 % 5,9 % … … … … … …
Атнинський район 98,6 % … … … … … … …
Бавлинський район 64,6 % 20,3 % 5,7 % 5,6 % 1,1 % … … …
Балтасинський район 85,0 % 1,7 % … 11,9 % … … … …
Бугульминський район 35,5 % 56,6 % 2,5 % … 2,3 % … … …
Буїнський район 65,9 % 13,3 % 19,9 % … … … … …
Верхньоуслонський район 24,9 % 65,8 % 6,2 % … … … … …
Високогорський район 67,2 % 30,4 % … … … … … …
Дрожжанівський район 57,5 % 1,1 % 41,1 % … … … … …
Єлабузький район 42,6 % 51,7 % 1,0 % … … 1,2 % … …
Заїнський район 57,5 % 39,2 % 1,4 % … … … … …
Зеленодольський район 40,4 % 56,2 % 1,2 % … … … … …
Кайбицький район 67,7 % 26,2 % 5,3 % … … … … …
Камсько-Устьїнський район 54,1 % 42,8 % … … … … … …
Кукморський район 78,6 % 5,3 % … 14,0 % … 1,4 % … …
Лаїшевський район 42,1 % 55,1 % 1,0 % … … … … …
Леніногорський район 51,5 % 37,0 % 4,5 % … 4,6 % … … …
Мамадиський район 76,3 % 20,1 % … 1,3 % … 1,4 % … …
Менделєєвський район 52,8 % 35,6 % … 4,4 % … 4,0 % … …
Мензелинський район 60,1 % 35,4 % … … … 2,7 % … …
Муслюмовський район 89,9 % 6,3 % … … … 2,7 % … …
Нижньокамський район 50,2 % 43,9 % 2,5 % … … … … 0,7 %
Новошешминський район 43,4 % 50,9 % 4,2 % … … … … …
Нурлатський район 51,8 % 21,6 % 25,3 % … … … … …
Пестречинський район 57,0 % 40,2 % … … … … … …
Рибно-Слободський район 79,2 % 19,8 % … … … … … …
Сабинський район 95,4 % 3,2 % … … … … … …
Сармановський район 90,8 % 7,8 % … … … … … …
Спаський район 29,5 % 67,6 % 1,6 % … … … … …
Тетюшський район 32,7 % 35,7 % 20,9 % … 9,6 % … … …
Тукаєвський район 71,1 % 24,3 % 1,5 % … … … … …
Тюлячинський район 89,2 % 10,1 % … … … … … …
Черемшанський район 54,1 % 17,8 % 22,8 % … 4,2 % … … …
Чистопольський район 40,1 % 55,4 % 3,0 % … … … … …
Ютазинський район 74,6 % 21,3 % … … … … … …

Примітки

  1. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928. Том 9. Таблица I. Населённые места. Наличное городское и сельское население. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
  2. Статистический справочник СССР за 1928 г.
  3. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
  4. Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013.
  5. Всесоюзная перепись населения 1979 г.
  6. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  7. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
  8. Численность постоянного населения на 1 января (человек) 1990-2013 года
  9. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  10. Численность и размещение населения республики Татарстан. Итоги всероссийской переписи населения 2010 года
  11. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  13. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
  14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  15. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  16. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  17. . Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  18. . Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  19. . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  20. . Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  21. . Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  22. . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  23. . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  24. Татстат (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2012. Процитовано 24 грудня 2020.
  25. Казань // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  26. Altyntsev A.V., «The Concept of Love in Ashkenazim of Udmurtia and Tatarstan», Nauka Udmurtii. 2013. № 4 (66), p. 131. (Алтынцев А. В., «Чувство любви в понимании евреев-ашкенази Удмуртии и Татарстана». [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.] Наука Удмуртии. 2013. № 4. С. 131: Комментарии.)
  27. Goldberg-Altyntsev A.V., «A short ethnographic overview of the Ashkenazic Jews' group in Alnashsky District of Udmurt Republic». [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] Die Sammlung der wissenschaftlichen Arbeiten der jungen jüdischen Wissenschaftler. Herausgegeben von Artur Katz, Yumi Matsuda und Alexander Grinberg. München, Dachau, 2015. S. 51.(англ.)

Посилання

  • Шигапова Д. К. Кандидат социологических наук, доцент Казанский (Приволжский) Федеральный Университет Россия Тенденции миграционных процессов в Республике Татарстан [ 27 листопада 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chiselnist naselennya respubliki za danimi Rosstatu stanovit 3 902 642 chol 2020 Tatarstan zajmaye 8 e misce za chiselnistyu naselennya sered sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Shilnist naselennya 57 52 chol Km2 2020 Miske naselennya 76 93 2020 Chiselnist naselennyaChiselnist naselennya19261928195919701979198719892 594 032 2 622 800 2 850 417 3 131 238 3 435 644 3 568 000 3 637 8091990199119921993199419951996 3 653 969 3 675 425 3 692 334 3 719 831 3 740 811 3 751 808 3 761 1781997199819992000200120022003 3 770 046 3 780 352 3 789 259 3 789 688 3 786 845 3 779 265 3 777 6672004200520062007200820092010 3 772 945 3 768 515 3 761 534 3 760 534 3 762 809 3 768 580 3 786 4882011201220132014201520162017 3 787 485 3 803 189 3 822 038 3 838 230 3 855 037 3 868 730 3 885 253 Spivvidnoshennya cholovikiv i zhinok dani Rosstatu Rik Kilkist zhinok na 1000 cholovikiv 2005 1166 2010 1166 2011 1164 2012 1163 2013 1162 2014 1162 2015 1162 2016 1160 2017 1159Naseleni punktiNajbilshim naselenim punktom Tatarstanu ye jogo stolicya misto miljonnik Kazan Krim nogo v respublici ye she 26 naselenih punktiv z chiselnistyu naselennya ponad 10 tisyach osib v tomu chisli 8 mist bilsh nizh z 50 tisyachami i 3 mista z bilsh nizh 100 tisyachami zhiteliv Nacionalnij skladEtnichnij sklad Respubliki Tatarstan po poselennyah perepis 2010 r Etnichnij sklad Respubliki Tatarstan po miskih i silskih poselen v Perepis 2010 r Spivvidnoshennya rosijskih i tatar v Respublici Tatarstan po miskih i silskih poselen v Perepis 2010 r Rosiyani v Respublici Tatarstan po miskih i silskih poselen v Perepis 2010 r 1926 chol 1939 chol 1959 chol 1979 chol 1989 chol 2002 chol vid vsogo 2010 chol vid vsogo vid tih sho vkazali nacionalnicst vsego 2593779 100 00 2915277 100 00 2850417 100 00 3445412 100 00 3641742 100 00 3779265 100 00 3786488 100 00 Tatari 1164342 44 89 1421514 48 76 1345195 47 19 1641603 47 65 1765404 48 48 2000116 52 92 52 94 2012571 53 15 53 24 Rosiyani 1118834 43 14 1250667 42 90 1252413 43 94 1516023 44 00 1575361 43 26 1492602 39 49 39 50 1501369 39 65 39 71 Chuvashi 127330 4 91 138935 4 77 143552 5 04 147088 4 27 134221 3 69 126532 3 35 3 35 116252 3 07 3 08 Udmurti 23873 0 92 25932 0 89 22657 0 79 25330 0 74 24796 0 68 24207 0 64 0 64 23454 0 62 0 62 Mordva 35084 1 35 35759 1 23 32932 1 16 29905 0 87 28859 0 79 23702 0 63 0 63 19156 0 51 0 51 Marijci 13130 0 51 13979 0 48 13513 0 47 16842 0 49 19446 0 53 18787 0 50 0 50 18848 0 50 0 50 Ukrayinci 3143 0 12 13087 0 45 16099 0 56 28577 0 83 32822 0 90 24016 0 64 0 64 18241 0 48 0 48 Bashkiri 1752 0 07 931 0 03 2063 0 07 9256 0 27 19106 0 52 14911 0 39 0 39 13726 0 36 0 36 Azerbajdzhanci 10 0 00 139 0 00 330 0 01 1340 0 04 3915 0 11 9987 0 26 0 26 9527 0 25 0 25 Uzbeki 16 0 00 183 0 01 512 0 02 1165 0 03 2692 0 07 4852 0 13 0 13 8881 0 23 0 23 Virmeni 85 0 00 440 0 02 608 0 02 1153 0 03 1815 0 05 5922 0 16 0 16 5987 0 16 0 16 Tadzhiki 27 0 00 231 0 01 742 0 02 3625 0 10 0 10 5859 0 15 0 15 Bilorusi 470 0 02 2296 0 08 4142 0 15 7074 0 21 8427 0 23 6129 0 16 0 16 4592 0 12 0 12 Yevreyi 4265 0 16 6050 0 21 10360 0 36 8650 0 25 7294 0 20 3472 0 09 0 09 2624 0 07 0 07 Nimci 615 0 02 1083 0 04 1427 0 05 2352 0 07 2775 0 08 2882 0 08 0 08 2200 0 06 0 06 Kazahi 247 0 01 358 0 01 389 0 01 969 0 03 2088 0 06 1832 0 05 0 05 1758 0 05 0 05 Gruzini 27 0 00 338 0 01 300 0 01 812 0 02 1312 0 04 1753 0 05 0 05 1478 0 04 0 04 Kirgizi 73 0 00 114 0 00 536 0 01 482 0 01 0 01 1156 0 03 0 03 Moldavani 128 0 00 194 0 01 777 0 02 1050 0 03 1004 0 03 0 03 971 0 03 0 03 Turkmeni 3 0 00 34 0 00 395 0 01 901 0 02 670 0 02 0 02 968 0 03 0 03 Korejci 20 0 00 72 0 00 290 0 01 392 0 01 664 0 02 0 02 864 0 02 0 02 Lezginyi 5 0 00 53 0 00 164 0 00 483 0 01 819 0 02 0 02 862 0 02 0 02 Cigani 180 0 01 618 0 02 435 0 02 463 0 01 664 0 02 838 0 02 0 02 821 0 02 0 02 Turki 1 0 00 28 0 00 14 0 00 17 0 00 540 0 01 0 01 486 0 01 0 01 Bulgari 484 0 01 0 01 Greki 22 0 00 79 0 00 227 0 01 382 0 01 488 0 01 0 01 477 0 01 0 01 Polyaki 706 0 03 565 0 02 528 0 02 615 0 02 627 0 02 620 0 02 0 02 443 0 01 0 01 Chechenci 3 0 00 12 0 00 148 0 00 272 0 01 706 0 02 0 02 420 0 01 0 01 Osetini 5 0 00 82 0 00 134 0 00 342 0 01 503 0 01 364 0 01 0 01 346 0 01 0 01 Komi permyaki 145 0 00 407 0 01 335 0 01 500 0 01 464 0 01 0 01 299 0 01 0 01 Avarci 7 0 00 96 0 00 267 0 01 251 0 01 0 01 274 0 01 0 01 Darginci 4 0 00 45 0 00 141 0 00 232 0 01 0 01 271 0 01 0 01 Arabi 1 0 00 18 0 00 1 0 00 206 0 01 0 01 271 0 01 0 01 Vyetnamci 251 0 01 0 01 244 0 01 0 01 Litovci 79 0 00 78 0 00 164 0 01 297 0 01 365 0 01 263 0 01 0 01 222 0 01 0 01 Bolgari 4 0 00 25 0 00 154 0 00 241 0 01 256 0 01 0 01 205 0 01 0 01 inshi 434 0 02 1167 0 04 2000 0 07 2547 0 07 3325 0 09 3914 0 10 0 10 4313 0 11 0 11 vkazali nacionalnist 2593727 100 00 2914888 99 99 2850354 100 00 3445411 100 00 3641742 100 00 3778359 99 98 100 00 3780436 99 84 100 00 ne vkazali nacionalnist 52 0 00 389 0 01 63 0 00 1 0 00 0 0 00 906 0 02 6052 0 16 Etnichna karta Tatarstanu anglijskoyu movoyu Tatari Chastka tatar u naselenni respubliki za rezultatami perepisiv 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010 48 7 48 8 47 2 49 1 47 6 48 5 52 9 53 2 Tatari za rezultatami perepisu 2010 roku v respublici prozhivalo 2 012 000 tatar sho stanovit ponad 53 naselennya respubliki Z 43 municipalnih rajoniv tatari utvoryuyut bilshist u 32 rosiyani v 10 i v odnomu rajoni bilshist naselennya skladayut chuvashi U 10 ti rajonah chiselnist tatar perevishuye 80 90 vid zagalnoyi chiselnosti tih sho vkazali nacionalnist Hocha obidvi osnovni etnichni grupi respubliki v cilomu vedut podibnij sposib zhittya v dinamici chiselnosti tatarskogo i rosijskogo naselennya respubliki ye istotni vidminnosti Tak u porivnyanni z rosiyanami u tatar narodzhuvanist v serednomu vishe v seli u 1 3 razi v misti u 1 5 razi Smertnist u tatar trohi nizhcha 9 9 proti 11 2 promile pitoma vaga molodih vikovih grup u tatar visha Prirodnij pririst naselennya respubliki 4 0 u tatar i 1 4 u rosiyan V silu zaznachenih prichin zgidno z prognoznimi danimi majbutnogo etnichnogo skladu naselennya Respubliki Tatarstan do 2030 r pitoma vaga tatar v mezhah respubliki bude zbilshuvatisya Do kincya prognozovanogo periodu yihnya chastka mozhe dijti do 58 8 a pitoma vaga rosiyan sklade 35 3 Urbanizaciya tatar vidbuvatimetsya shvidkimi tempami prichomu miscyami yihnogo rozselennya vse chastishe budut vistupati bilshi mista i aglomeraciyi Prognozuyetsya istotne zrostannya chiselnosti tatar v najbilshih mistah z vidnosno visokim rivnem zhittya naselennya Rosiyani Chastka rosiyan u naselenni respubliki za rezultatami perepisiv 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010 43 1 42 9 43 9 42 4 44 0 43 3 39 5 39 7 Chuvashi Chastka chuvashiv v naselenni respubliki za rezultatami perepisiv 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010 4 9 4 8 5 0 4 9 4 3 3 7 3 3 3 1 Chuvashi skladayut znachnu chastinu naselennya Aksubayevskogo rajonu respubliki 44 0 Drozhzhanovskogo r nu 41 1 Nurlatskogo r nu 25 3 Cheremshanskogo rajonu 22 8 Tetyushskogo r nu 20 9 Buyinskogo r nu 19 9 i Alkiyivskogo r nu 19 2 Udmurti Chastka udmurtiv v naselenni respubliki za rezultatami perepisiv 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010 0 7 0 6 0 6 Udmurti kompaktno prozhivayut v Kukmorskomu rajoni de voni stanovlyat 14 0 vid usogo naselennya v Baltasinskomu rajoni 11 9 v Agrizskomu rajoni 6 4 v Bavlinskomu rajoni 5 6 Bashkiri Chastka bashkir v naselenni respubliki za rezultatami perepisiv 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010 0 07 0 03 0 07 0 09 0 27 0 52 0 39 0 36 Za danimi perepisu 2010 roku na teritoriyi Tatarstanu prozhivaye 13 7 tisyach bashkiriv z nih 5 9 tisyach v Naberezhnih Chovnah 1 8 tisyachi v Kazani Yevreyi Chastka yevreyiv v naselenni respubliki za rezultatami perepisiv 1926 1939 1959 1979 1989 2002 2010 0 16 0 21 0 36 0 25 0 20 0 09 0 07 Yevreyi Tatarstanu i Udmurtiyi ce osoblivi teritorialni grupi ashkenazi sho sformuvalisya v regioni prozhivannya zmishanogo tyurko finno ugro i slov yanomovnogo naselennya Ashkenazki yevreyi prozhivayut na teritoriyi Tatarstanu z 1830 h rokiv Spochatku yevreyi Udmurtiyi i Tatarstanu podilyalisya na 2 teritorialni grupi 1 udmurtski yevreyi yaki zhili v Udmurtiyi i na pivnochi Tatarstanu 2 tatarski abo kazanski yevreyi Voni govorili na movi idish Udmurtski yevreyi sformuvali miscevij idiom yidishu udmurtish odna z harakternih osoblivostej yakogo ye pomitna kilkist udmurtskih i tatarskih zapozichennya Za danimi Vsesoyuznogo perepisu 1989 roku v Tatarstani prozhivalo ponad 7 tisyach yevreyiv U 1990 ti roki vidbuvalasya repatriaciya do Izrayilyu Nini v Izrayili prozhivaye blizko 9 tisyach repatriantiv z Tatarstanu Nacionalnij sklad po rajonah 2010 Za danimi perepisu 2010 roku Rajon misto Tatari Rosiyani Chuvashii Udmurti Mordva Marijci Ukrayinci Bashkiri Kazan 47 6 48 6 Naberezhni Chovni 47 4 44 9 1 9 1 3 1 2 Agrizkij rajon 58 1 25 2 6 4 8 0 Aznakayevskij rajon 86 1 11 2 Aksubayevskij rajon 38 5 16 8 44 0 Aktanshiskij rajon 96 9 1 6 Aleksyeyevskij rajon 30 5 58 6 6 3 3 0 Alkiyevskij rajon 64 2 15 7 19 2 Almetyevskij rajon 55 2 37 1 2 8 1 4 Apastovskij rajon 90 9 4 7 3 7 Arskij rajon 92 7 5 9 Atninskij rajon 98 6 Bavlinskij rajon 64 6 20 3 5 7 5 6 1 1 Baltasinskij rajon 85 0 1 7 11 9 Bugulminskij rajon 35 5 56 6 2 5 2 3 Buyinskij rajon 65 9 13 3 19 9 Verhnouslonskij rajon 24 9 65 8 6 2 Visokogorskij rajon 67 2 30 4 Drozhzhanivskij rajon 57 5 1 1 41 1 Yelabuzkij rajon 42 6 51 7 1 0 1 2 Zayinskij rajon 57 5 39 2 1 4 Zelenodolskij rajon 40 4 56 2 1 2 Kajbickij rajon 67 7 26 2 5 3 Kamsko Ustyinskij rajon 54 1 42 8 Kukmorskij rajon 78 6 5 3 14 0 1 4 Layishevskij rajon 42 1 55 1 1 0 Leninogorskij rajon 51 5 37 0 4 5 4 6 Mamadiskij rajon 76 3 20 1 1 3 1 4 Mendelyeyevskij rajon 52 8 35 6 4 4 4 0 Menzelinskij rajon 60 1 35 4 2 7 Muslyumovskij rajon 89 9 6 3 2 7 Nizhnokamskij rajon 50 2 43 9 2 5 0 7 Novosheshminskij rajon 43 4 50 9 4 2 Nurlatskij rajon 51 8 21 6 25 3 Pestrechinskij rajon 57 0 40 2 Ribno Slobodskij rajon 79 2 19 8 Sabinskij rajon 95 4 3 2 Sarmanovskij rajon 90 8 7 8 Spaskij rajon 29 5 67 6 1 6 Tetyushskij rajon 32 7 35 7 20 9 9 6 Tukayevskij rajon 71 1 24 3 1 5 Tyulyachinskij rajon 89 2 10 1 Cheremshanskij rajon 54 1 17 8 22 8 4 2 Chistopolskij rajon 40 1 55 4 3 0 Yutazinskij rajon 74 6 21 3 PrimitkiVsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda M Izdanie CSU Soyuza SSR 1928 Tom 9 Tablica I Naselyonnye mesta Nalichnoe gorodskoe i selskoe naselenie Arhiv originalu za 7 lyutogo 2015 Procitovano 7 lyutogo 2015 Statisticheskij spravochnik SSSR za 1928 g Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 goda Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2013 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1970 goda Chislennost nalichnogo naseleniya gorodov poselkov gorodskogo tipa rajonov i rajonnyh centrov SSSR po dannym perepisi na 15 yanvarya 1970 goda po respublikam krayam i oblastyam Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2013 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1979 g Narodne gospodarstvo SRSR za 70 rokiv arh 28 chervnya 2016 yuvilejnij statistichnij shorichnik Derzhavnij komitet SRSR zi statistiki Moskva Finansi i statistika 1987 766 s Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 goda Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Chislennost postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya chelovek 1990 2013 goda Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda Tom 1 tablica 4 Chislennost naseleniya Rossii federalnyh okrugov subektov Rossijskoj Federacii rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajcentrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Chislennost i razmeshenie naseleniya respubliki Tatarstan Itogi vserossijskoj perepisi naseleniya 2010 goda Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam Tablica 35 Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2012 goda Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2013 goda M Federalnaya sluzhba gosudarstvennoj statistiki Rosstat 2013 528 s Tabl 33 Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselyonnyh punktov selskih naselyonnyh punktov Arhiv originalu za 16 listopada 2013 Procitovano 16 listopada 2013 Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2014 goda Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2015 goda Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2016 roku ros Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2017 roku 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 24 grudnya 2020 Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Tatstat PDF Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2012 Procitovano 24 grudnya 2020 Kazan Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Altyntsev A V The Concept of Love in Ashkenazim of Udmurtia and Tatarstan Nauka Udmurtii 2013 4 66 p 131 Altyncev A V Chuvstvo lyubvi v ponimanii evreev ashkenazi Udmurtii i Tatarstana 21 bereznya 2017 u Wayback Machine Nauka Udmurtii 2013 4 S 131 Kommentarii Goldberg Altyntsev A V A short ethnographic overview of the Ashkenazic Jews group in Alnashsky District of Udmurt Republic 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Die Sammlung der wissenschaftlichen Arbeiten der jungen judischen Wissenschaftler Herausgegeben von Artur Katz Yumi Matsuda und Alexander Grinberg Munchen Dachau 2015 S 51 angl PosilannyaShigapova D K Kandidat sociologicheskih nauk docent Kazanskij Privolzhskij Federalnyj Universitet Rossiya Tendencii migracionnyh processov v Respublike Tatarstan 27 listopada 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ