Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Гео ргіївська відносно коротка вулиця в історичному центрі міста Маріуполь де розташовані три місцеві музеї Вулиц

Вулиця Георгіївська (Маріуполь)

Вулиця Георгіївська (Маріуполь)

Вулиця Гео́ргіївська — відносно коротка вулиця в історичному центрі міста Маріуполь, де розташовані три місцеві музеї.

Вулиця Георгіївська
Маріуполь
image
Колишня Олександрівська чоловіча гімназія, нині Індустріальний коледж ПДТУ
Колишня Олександрівська чоловіча гімназія, нині Індустріальний коледж ПДТУ
МісцевістьІсторичний центр
РайонЦентральний
Назва на честьСвятого Георгія
Колишні назви
вул. 1 Травня до 1992 р.
Загальні відомості
Протяжність1,7 км
Координати початку47°05′33″ пн. ш. 37°33′40″ сх. д. / 47.092639° пн. ш. 37.561306° сх. д. / 47.092639; 37.561306Координати: 47°05′33″ пн. ш. 37°33′40″ сх. д. / 47.092639° пн. ш. 37.561306° сх. д. / 47.092639; 37.561306
Координати кінця47°05′40″ пн. ш. 37°32′34″ сх. д. / 47.094444° пн. ш. 37.542944° сх. д. / 47.094444; 37.542944
поштові індекси87515
Транспорт
Рухавтівками
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлівід №2 до 96
Архітектурні пам'яткиколишня Маріупольська Олександрівська чоловіча гімназія
Державні установиУправління державної міграційної служби в Донецькій області, Управління культури і туризму Маріупольської міськради, СБУ в м. Маріуполь
Навчальні закладиІндустріальний технікум ПДТУ
Медичні закладиПротитуберкульозний диспансер
Заклади культуриМаріупольський краєзнавчий музей, Художній музей імені Куїнджі, Музей народного побуту
Забудоваодно-, багатоповерхова
ПідприємстваЗавод спецзасобів пожежогасіння, Швейна фабрика «Фея»
ПаркиКозацький сквер
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr3626694
На картіimage
На карті населеного пункту
Мапа

Загальні відомості

Вулиця Георгіївська простягається в напрямку схід-захід і розташована в Центральному районі міста. Від центральної вулиці міста (колишня Катерининська, нині проспект Миру) розташована у бік півдня та морського узбережжя. Перетинається з проспектом Металургів, вулицями Архітектора Нільсена, Архипа Куїнджі, Грецькою, Торговою та Земською.

Оскільки забудова йшла від тодішнього центру (знизу), то чим далі до нинішнього центру, тим більше зростає висотність будинків. Вулицею не ходить жоден із видів громадського транспорту. На ділянці від проспекту Металургів до вулиці Архітектора Нільсена закритий рух для автотранспорту, через те, що тут розташоване Головне управління СБУ в Донецькій області.

Історія

За часів СРСР була перейменована на вулицю 1 травня. Історична назва вулиці була повернена.

Розташування в історичному центрі міста відбилося на її старовинній забудові кінця ХІХ — початку ХХ століття. Окрім того вулиця Георгіївська мала історичну бруківку, вкриту поверху асфальтом на початку ХХІ століття. Вулиця починається біля колишньої Швейної фабрики і закінчується, впершись у проспект Металургів, де починається нова ділянка розпланування міста.

Історичні будівлі

image
Маріупольський краєзнавчий музей
image
Музей народного побуту
  • Хоральна синагога (вул. Георгіївська, 18) — одна із найстаріших споруд міста, збудована 1882 року. За часів СРСР — старий корпус медичного училища. Нині знаходжиться у аварійному стані.
  • Маріупольський краєзнавчий музей (вул. Георгіївська, 20) — історична споруда доби сецесії. Заснований 6 лютого 1920 року. Має сім експозиційних залів, наукову бібліотеку, фонд якої становлять 17 тисяч книг. У його фондах зберігається понад 53 тисячі експонатів, у тому числі речові, образотворчі, письмові (рукописні та друковані), нумізматичні, археологічні, фотодокументальні, природні та інші.
  • Музей народного побуту (вул. Георгіївська, 55). Відкритий у 1989 році. Експозиція музею розповідає про особливості повсякденного життя представників різних національностей, які заселили територію Приазов'я з кінця XVIII століття — українців, росіян, греків, євреїв, німців, а також про їх господарську діяльність, культуру.
  • Художній музей імені Куїнджі (вул. Георгіївська, 58) — історична споруда доби сецесії. Колишній власник Гіацинтов Василь Іванович.

Маріупольський краєзнавчий музей довго не мав значної художньої збірки. За часів СРСР у 1973 р. відбулася 1-ша республіканська пейзажна виставка «Меморіал Куїнджі». Була створена комісія, що відібрала частину творів із виставки і передала її в краєзнавчий музей.

Частину власних творів музею передав художник Арнаутов Віктор Михайлович (1896—1979), що довго працював у США і був деякий час працівником мексиканського художника Дієго Рівера. У фондах музею твори майстрів Росії і України 20 століття, серед яких:

Ці твори і стануть базою для створення постійної експозиції художнього музею з додачею зразків декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, невелика збірка порцеляни, рушники, мереживо, меблі доби сецесії).

З нагоди відкриття художнього музею створена тимчасова експозиція, де репрезентовані комп'ютерні копії на полотні картин А. І. Куїнджі та історичні пам'ятки ХІХ та ХХ століть (металева купель із колишньої церкви Різдва Пресвятої Богородиці, Євангеліє кінця ХІХ століття, зразки текстилю, фото Куїнджі і копії його листів, портрет самого Куїнджі пензля його учня Г. О. Калмикова тощо). Серед новітніх творів мистецтва — медальєрне мистецтвомісцевих майстрів (твори В. Узбека, Ю. Шевякова та ін.). Відомий український медальєр Харабет Юхим Вікторович має власну експозицію творів при сучасному центрі мистецтв в місті. Але невеличку кількість творів Харабета має і Художній музей.

Загальна кількість художніх творів не перевищує на 2010 рік 2500 одиниць збереження, де переважають графічні твори (головним чином екслібриси), пейзажний живопис та скульптури революційних діячів радянського минулого.

  • Триповерхова споруда колишньої митниці (ріг вулиць Георгіївської та Грецької). Використовується як філія навчальних закладів міста.
  • Будинок архітектора В. О. Нільсена (вул. Георгіївська, 31). Історичний будинок значно постраждав від пожежі 1943 року і у повоєнний час не був відновлений.
  • Будинок (вул. Георгіївська, 37), де у 1896–1898 роках мешкав письменник Серафимович Олександр Серафимович.
  • Будинок (вул. Георгіївська, 69), де мешкав чекіст Федоров Андрій Павлович, співпрацівник Фелікса Дзержинського.
  • Протитуберкульозний диспансер — історична споруда доби сецесії. Первісно — споруда для консульства Великої Британії в Маріуполі, що функціонувало до 1917 року. У 1943 році споруда постраждала від пожежі. У повоєнний період відремонтоване 1962 року будівельним управлінням № 7 тресту «Ждановжилбуд» за проектом тоді Жданівського відділення Гіпрограда. Згодом у приміщенні розмістили протитуберкульозний диспансер.
image
Маріупольська Олександрівська чоловіча гімназія (поштівка початку ХХ століття

Галерея

  • image
    Меморіальна таблиця письменнику Серафимовича О. С.
  • image
    Меморіальна таблиця чекісту Федорову А. П.

Див. також

Примітки

  1. Google maps
  2. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  3. газета «Приазовский рабочий». — 3 июля 1990. (рос.)

Джерела

  • Буров С. Мариуполь. Былое. — Маріуполь : ЗАТ «Газета „Приазовский рабочий“», 2003. — С. 143—147. — . (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vulicya Geo rgiyivska vidnosno korotka vulicya v istorichnomu centri mista Mariupol de roztashovani tri miscevi muzeyi Vulicya Georgiyivska MariupolKolishnya Oleksandrivska cholovicha gimnaziya nini Industrialnij koledzh PDTUKolishnya Oleksandrivska cholovicha gimnaziya nini Industrialnij koledzh PDTUMiscevistIstorichnij centrRajonCentralnijNazva na chestSvyatogo GeorgiyaKolishni nazvivul 1 Travnya do 1992 r Zagalni vidomostiProtyazhnist1 7 kmKoordinati pochatku47 05 33 pn sh 37 33 40 sh d 47 092639 pn sh 37 561306 sh d 47 092639 37 561306 Koordinati 47 05 33 pn sh 37 33 40 sh d 47 092639 pn sh 37 561306 sh d 47 092639 37 561306Koordinati kincya47 05 40 pn sh 37 32 34 sh d 47 094444 pn sh 37 542944 sh d 47 094444 37 542944poshtovi indeksi87515TransportRuhavtivkamiPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaBudivlivid 2 do 96Arhitekturni pam yatkikolishnya Mariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziyaDerzhavni ustanoviUpravlinnya derzhavnoyi migracijnoyi sluzhbi v Doneckij oblasti Upravlinnya kulturi i turizmu Mariupolskoyi miskradi SBU v m MariupolNavchalni zakladiIndustrialnij tehnikum PDTUMedichni zakladiProtituberkuloznij dispanserZakladi kulturiMariupolskij krayeznavchij muzej Hudozhnij muzej imeni Kuyindzhi Muzej narodnogo pobutuZabudovaodno bagatopoverhovaPidpriyemstvaZavod speczasobiv pozhezhogasinnya Shvejna fabrika Feya ParkiKozackij skverZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr3626694Na kartiNa karti naselenogo punktuMapaZagalni vidomostiVulicya Georgiyivska prostyagayetsya v napryamku shid zahid i roztashovana v Centralnomu rajoni mista Vid centralnoyi vulici mista kolishnya Katerininska nini prospekt Miru roztashovana u bik pivdnya ta morskogo uzberezhzhya Peretinayetsya z prospektom Metalurgiv vulicyami Arhitektora Nilsena Arhipa Kuyindzhi Greckoyu Torgovoyu ta Zemskoyu Oskilki zabudova jshla vid todishnogo centru znizu to chim dali do ninishnogo centru tim bilshe zrostaye visotnist budinkiv Vuliceyu ne hodit zhoden iz vidiv gromadskogo transportu Na dilyanci vid prospektu Metalurgiv do vulici Arhitektora Nilsena zakritij ruh dlya avtotransportu cherez te sho tut roztashovane Golovne upravlinnya SBU v Doneckij oblasti IstoriyaZa chasiv SRSR bula perejmenovana na vulicyu 1 travnya Istorichna nazva vulici bula povernena Roztashuvannya v istorichnomu centri mista vidbilosya na yiyi starovinnij zabudovi kincya HIH pochatku HH stolittya Okrim togo vulicya Georgiyivska mala istorichnu brukivku vkritu poverhu asfaltom na pochatku HHI stolittya Vulicya pochinayetsya bilya kolishnoyi Shvejnoyi fabriki i zakinchuyetsya vpershis u prospekt Metalurgiv de pochinayetsya nova dilyanka rozplanuvannya mista Istorichni budivliMariupolskij krayeznavchij muzej Muzej narodnogo pobutu Horalna sinagoga vul Georgiyivska 18 odna iz najstarishih sporud mista zbudovana 1882 roku Za chasiv SRSR starij korpus medichnogo uchilisha Nini znahodzhitsya u avarijnomu stani Mariupolskij krayeznavchij muzej vul Georgiyivska 20 istorichna sporuda dobi secesiyi Zasnovanij 6 lyutogo 1920 roku Maye sim ekspozicijnih zaliv naukovu biblioteku fond yakoyi stanovlyat 17 tisyach knig U jogo fondah zberigayetsya ponad 53 tisyachi eksponativ u tomu chisli rechovi obrazotvorchi pismovi rukopisni ta drukovani numizmatichni arheologichni fotodokumentalni prirodni ta inshi Muzej narodnogo pobutu vul Georgiyivska 55 Vidkritij u 1989 roci Ekspoziciya muzeyu rozpovidaye pro osoblivosti povsyakdennogo zhittya predstavnikiv riznih nacionalnostej yaki zaselili teritoriyu Priazov ya z kincya XVIII stolittya ukrayinciv rosiyan grekiv yevreyiv nimciv a takozh pro yih gospodarsku diyalnist kulturu Hudozhnij muzej imeni Kuyindzhi vul Georgiyivska 58 istorichna sporuda dobi secesiyi Kolishnij vlasnik Giacintov Vasil Ivanovich Mariupolskij krayeznavchij muzej dovgo ne mav znachnoyi hudozhnoyi zbirki Za chasiv SRSR u 1973 r vidbulasya 1 sha respublikanska pejzazhna vistavka Memorial Kuyindzhi Bula stvorena komisiya sho vidibrala chastinu tvoriv iz vistavki i peredala yiyi v krayeznavchij muzej Chastinu vlasnih tvoriv muzeyu peredav hudozhnik Arnautov Viktor Mihajlovich 1896 1979 sho dovgo pracyuvav u SShA i buv deyakij chas pracivnikom meksikanskogo hudozhnika Diyego Rivera U fondah muzeyu tvori majstriv Rosiyi i Ukrayini 20 stolittya sered yakih pogruddya Kuyindzhi skulptor Beklemishev Volodimir Oleksandrovich 1861 1920 tvori skulptoriv dobi SRSR grafika nevelika kilkist tvoriv HIH HH stolit ekslibris tosho Yablonska Tetyana Nilivna 1917 2005 Glushenko Mikola Petrovich 1901 1977 Bendrik Mikola Kuzmich 1914 1993 Andrij Kocka Sergij Shishko Mihajlo Deregus Mikola Han Ivan Marchuk Yurij Zliden Fedir Zaharov Yakiv Basov Ernest Kontratovich Oleksij Kostyuchenko tvori miscevih hudozhnikiv Moskovchenko Grigorij Savelijovich 1916 1995 Kuzminkov Lel Mikolajovich 1925 2012 Kofanov Viktor Ivanovich nar 1941 Konstantinov Valentin Kostyantinovich Shpak Oleksandr Granatovich nar 1959 Markovskij Sergij Kot Petro Oleksijovich tosho Ci tvori i stanut bazoyu dlya stvorennya postijnoyi ekspoziciyi hudozhnogo muzeyu z dodacheyu zrazkiv dekorativno uzhitkovogo mistectva keramika nevelika zbirka porcelyani rushniki merezhivo mebli dobi secesiyi Z nagodi vidkrittya hudozhnogo muzeyu stvorena timchasova ekspoziciya de reprezentovani komp yuterni kopiyi na polotni kartin A I Kuyindzhi ta istorichni pam yatki HIH ta HH stolit metaleva kupel iz kolishnoyi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Yevangeliye kincya HIH stolittya zrazki tekstilyu foto Kuyindzhi i kopiyi jogo listiv portret samogo Kuyindzhi penzlya jogo uchnya G O Kalmikova tosho Sered novitnih tvoriv mistectva medalyerne mistectvomiscevih majstriv tvori V Uzbeka Yu Shevyakova ta in Vidomij ukrayinskij medalyer Harabet Yuhim Viktorovich maye vlasnu ekspoziciyu tvoriv pri suchasnomu centri mistectv v misti Ale nevelichku kilkist tvoriv Harabeta maye i Hudozhnij muzej Zagalna kilkist hudozhnih tvoriv ne perevishuye na 2010 rik 2500 odinic zberezhennya de perevazhayut grafichni tvori golovnim chinom ekslibrisi pejzazhnij zhivopis ta skulpturi revolyucijnih diyachiv radyanskogo minulogo Tripoverhova sporuda kolishnoyi mitnici rig vulic Georgiyivskoyi ta Greckoyi Vikoristovuyetsya yak filiya navchalnih zakladiv mista Budinok arhitektora V O Nilsena vul Georgiyivska 31 Istorichnij budinok znachno postrazhdav vid pozhezhi 1943 roku i u povoyennij chas ne buv vidnovlenij Budinok vul Georgiyivska 37 de u 1896 1898 rokah meshkav pismennik Serafimovich Oleksandr Serafimovich Budinok vul Georgiyivska 69 de meshkav chekist Fedorov Andrij Pavlovich spivpracivnik Feliksa Dzerzhinskogo Protituberkuloznij dispanser istorichna sporuda dobi secesiyi Pervisno sporuda dlya konsulstva Velikoyi Britaniyi v Mariupoli sho funkcionuvalo do 1917 roku U 1943 roci sporuda postrazhdala vid pozhezhi U povoyennij period vidremontovane 1962 roku budivelnim upravlinnyam 7 trestu Zhdanovzhilbud za proektom todi Zhdanivskogo viddilennya Giprograda Zgodom u primishenni rozmistili protituberkuloznij dispanser Mariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziya poshtivka pochatku HH stolittya Industrialnij tehnikum kolishnya Mariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziya vul Georgiyivska 69 istorichna sporuda dobi secesiyi zbudovana za proektom arhitektora Mikoli Tolvinskogo V kolishnij Oleksandrivskij gimnaziyi navchalis Fedorov Andrij Pavlovich naukovec genetik akademik VASHNIL laureat Leninskoyi premiyi Geroj Socialistichnoyi Praci Hadzhinov Mihajlo Ivanovich 1899 1980 V aktovij zali gimnaziyi vidbuvsya pershij publichnij koncert majbutnogo opernogo spivaka Mihajla Grishka narodnogo artista SRSR Sporuda kolishnogo kaznachejstva vul Georgiyivska 80 istorichna sporuda dobi secesiyi Budivlya kolishnogo Centralnogo upravlinnya MVS u m Mariupoli vul Georgiyivska 63 Povnistyu zrujnovana pid chas protistoyannya u Mariupoli zalishilis lishe obgorili stini GalereyaMemorialna tablicya pismenniku Serafimovicha O S Memorialna tablicya chekistu Fedorovu A P Div takozhPerelik vulic i plosh MariupolyaPrimitkiGoogle maps Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 18 sichnya 2014 gazeta Priazovskij rabochij 3 iyulya 1990 ros DzherelaBurov S Mariupol Byloe Mariupol ZAT Gazeta Priazovskij rabochij 2003 S 143 147 ISBN 966 8208 06 4 ros

Дата публікації:
Топ