Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́лиця Архіте́ктора Ні́льсена — вулиця в історичній частині Маріуполя.
| Вулиця Архітектора Нільсена Маріуполь | |
|---|---|
 Будинок № 26 | |
| Місцевість | Історичний центр |
| Район | Центральний |
| Назва на честь | Віктора Нільсена |
| Колишні назви | |
| Енгельса, Костянтинівська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 750 м |
| Координати початку | 47°05′34″ пн. ш. 37°32′44″ сх. д. / 47.092889° пн. ш. 37.545667° сх. д.Координати: 47°05′34″ пн. ш. 37°32′44″ сх. д. / 47.092889° пн. ш. 37.545667° сх. д. |
| Координати кінця | 47°05′47″ пн. ш. 37°32′46″ сх. д. / 47.096444° пн. ш. 37.546306° сх. д. |
| Транспорт | |
| Рух | автівками й автобусами |
| Покриття | історична бруківка + асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Колишній будинок архітектора В.О. Нільсена (доба сецесії). Лікеро-горілчаний завод (доба сецесії), Водонагнітна вежа (арх. В.О. Нільсен, (доба сецесії), |
| Підприємства | Лікеро-горілчаний завод |
| Парки | Міськсад |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| На карті |  На карті населеного пункту |
| Мапа | |
Назви, розташування
Мала назву вул. Костянтинівська за часів Російської імперії. Розташована в сучасному Центральному районі і має південно-північний напрямок.
Установи і пам'ятні споруди
- Починається біля Міського саду. Сад перепланував Псалті Георгій Григорович (1864—1940), депутат Маріупольської думи, садівник і біолог, засновник розплідника дерев у місцевості Самарина балка та санаторію для дітей.
- Стадіон «Локомотив», вул. Костянтинівська, 2. Радянський провінційний стадіон «Локомотив» вибудували на місті земляного велотреку.
- Колишній будинок архітектора Нільсена (доба сецесії). Стан напіваварійний.
- Індустріальний коледж, комплекс споруд.
- Шаховий клуб, Маріуполь.
- Водонагнітна вежа (арх. В. О. Нільсен)
- Церква Покрова Богородиці (будівля коштом заводу «Азовмаш»).
- Перша в місті п'ятиповерхівка 1934 р. побудови на місті кургану середини 2 тисячоліття до н. е. Вулиця Костянтинівська, 39.
Місцевість із курганом була довгий час за офіційним кордоном міста. Тому восени у жовтні використовувалась для ярмарку, де торгували свійськими тваринами (воли, коні, вівці, кози). Курган неписьменні відвідувачі ярмарку вважали чаклунським місцем і через забобони — не чіпали. В середині 19 ст. земельну ділянку з курганом придбав Папандопуло. 1869 р. він продав землю пану Камбурову Георгію Петровичу. Камбуров забудував ділянку, перетворивши її на садибку з будинком власника та господарськими спорудами, але курган не чіпав. Курган 1872 року почав копати сторож Камбурова, що волів раптово розбагатіти. Під час хижацьких розкопок був знайдений склеп ямного типу з кістяками дванадцяти людей. Склеп і поховання не мало ніяких скарбів за уявою людей 19 ст. і сторож не збагатився. Серед знайденого були лише якісь монети з зображенням човна та людської постаті в ньому. Курган був покинутий на півстоліття.
1930 р. колишню земельну ділянку Камбурова запланували забудувати першою в Маріуполі житловою п'ятиповерхівкою. Перед забудовою і були проведені чергові археологічні розкопки. У склепі з уступчастим дахом були знайдені рештки людських кісток та побутові речі, датовані серединою 2-о тисячоліття до н. е. Поховані люди були сучасниками Стародавнього Єгипту, але мешкали на узбережжі Азовського моря. Серед знайденого — бронзові ножі, вістря для стріл, уламки керамічного посуду, глеки ритуального призначення. Археологічні знахідки передані у Маріупольський краєзнавчий музей. Ділянка забудована з 1934 року.
Ставлення до стародавніх курганів в місті Маріуполі хижацьке, як і в 19 ст. Досі не створено огорож і кордонів нерозкопаних курганів ні в місті, ні на його околицях. Не ведеться ніякої охоронної діяльності з їх збереженню через відсутність відповідної служби і штатних працівників. Музеї Маріуполя перебувають в режимі виживання.
- Пересічна забудова доби першого періоду капіталізму. Хаотична забудова другого періоду капіталізму після розпаду СРСР.
- Вулиця Енгельса закінчується на березі річки Кальчик.
Перетин із вулицями
Джерела
- сборник «Мариуполь и его окрестности», 1892
- сборник «Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века», Мариуполь, изд-во «Рената», 2008.
- Буров С. Д.. «Маріуполь. Минуле». Маріуполь. ЗАТ Газета «Приазовский рабочий». 2003. ISBN 966-8208-06-04(рос.)
- газета «Мариупольское время», 27 июня 2013 г.
- газета «Приазовский рабочий», 31 декабря 1992 г.
Примітки
- газета «Мариупольское время», 27 июня 2013 г.
- сборник «Мариуполь и его окрестности», 1892
- газета «Приазовский рабочий», 31 декабря 1992 г.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu licya Arhite ktora Ni lsena vulicya v istorichnij chastini Mariupolya Vulicya Arhitektora Nilsena MariupolBudinok 26Budinok 26MiscevistIstorichnij centrRajonCentralnijNazva na chestViktora NilsenaKolishni nazviEngelsa KostyantinivskaZagalni vidomostiProtyazhnist750 mKoordinati pochatku47 05 34 pn sh 37 32 44 sh d 47 092889 pn sh 37 545667 sh d 47 092889 37 545667 Koordinati 47 05 34 pn sh 37 32 44 sh d 47 092889 pn sh 37 545667 sh d 47 092889 37 545667Koordinati kincya47 05 47 pn sh 37 32 46 sh d 47 096444 pn sh 37 546306 sh d 47 096444 37 546306TransportRuhavtivkami j avtobusamiPokrittyaistorichna brukivka asfaltBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatkiKolishnij budinok arhitektora V O Nilsena doba secesiyi Likero gorilchanij zavod doba secesiyi Vodonagnitna vezha arh V O Nilsen doba secesiyi PidpriyemstvaLikero gorilchanij zavodParkiMisksadZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimNa kartiNa karti naselenogo punktuMapaNazvi roztashuvannyaMala nazvu vul Kostyantinivska za chasiv Rosijskoyi imperiyi Roztashovana v suchasnomu Centralnomu rajoni i maye pivdenno pivnichnij napryamok Ustanovi i pam yatni sporudiPochinayetsya bilya Miskogo sadu Sad pereplanuvav Psalti Georgij Grigorovich 1864 1940 deputat Mariupolskoyi dumi sadivnik i biolog zasnovnik rozplidnika derev u miscevosti Samarina balka ta sanatoriyu dlya ditej Stadion Lokomotiv vul Kostyantinivska 2 Radyanskij provincijnij stadion Lokomotiv vibuduvali na misti zemlyanogo velotreku Kolishnij budinok arhitektora Nilsena doba secesiyi Stan napivavarijnij Industrialnij koledzh kompleks sporud Shahovij klub Mariupol Vodonagnitna vezha arh V O Nilsen Cerkva Pokrova Bogorodici budivlya koshtom zavodu Azovmash Persha v misti p yatipoverhivka 1934 r pobudovi na misti kurganu seredini 2 tisyacholittya do n e Vulicya Kostyantinivska 39 Miscevist iz kurganom bula dovgij chas za oficijnim kordonom mista Tomu voseni u zhovtni vikoristovuvalas dlya yarmarku de torguvali svijskimi tvarinami voli koni vivci kozi Kurgan nepismenni vidviduvachi yarmarku vvazhali chaklunskim miscem i cherez zaboboni ne chipali V seredini 19 st zemelnu dilyanku z kurganom pridbav Papandopulo 1869 r vin prodav zemlyu panu Kamburovu Georgiyu Petrovichu Kamburov zabuduvav dilyanku peretvorivshi yiyi na sadibku z budinkom vlasnika ta gospodarskimi sporudami ale kurgan ne chipav Kurgan 1872 roku pochav kopati storozh Kamburova sho voliv raptovo rozbagatiti Pid chas hizhackih rozkopok buv znajdenij sklep yamnogo tipu z kistyakami dvanadcyati lyudej Sklep i pohovannya ne malo niyakih skarbiv za uyavoyu lyudej 19 st i storozh ne zbagativsya Sered znajdenogo buli lishe yakis moneti z zobrazhennyam chovna ta lyudskoyi postati v nomu Kurgan buv pokinutij na pivstolittya 1930 r kolishnyu zemelnu dilyanku Kamburova zaplanuvali zabuduvati pershoyu v Mariupoli zhitlovoyu p yatipoverhivkoyu Pered zabudovoyu i buli provedeni chergovi arheologichni rozkopki U sklepi z ustupchastim dahom buli znajdeni reshtki lyudskih kistok ta pobutovi rechi datovani seredinoyu 2 o tisyacholittya do n e Pohovani lyudi buli suchasnikami Starodavnogo Yegiptu ale meshkali na uzberezhzhi Azovskogo morya Sered znajdenogo bronzovi nozhi vistrya dlya stril ulamki keramichnogo posudu gleki ritualnogo priznachennya Arheologichni znahidki peredani u Mariupolskij krayeznavchij muzej Dilyanka zabudovana z 1934 roku Stavlennya do starodavnih kurganiv v misti Mariupoli hizhacke yak i v 19 st Dosi ne stvoreno ogorozh i kordoniv nerozkopanih kurganiv ni v misti ni na jogo okolicyah Ne vedetsya niyakoyi ohoronnoyi diyalnosti z yih zberezhennyu cherez vidsutnist vidpovidnoyi sluzhbi i shtatnih pracivnikiv Muzeyi Mariupolya perebuvayut v rezhimi vizhivannya Peresichna zabudova dobi pershogo periodu kapitalizmu Haotichna zabudova drugogo periodu kapitalizmu pislya rozpadu SRSR Vulicya Engelsa zakinchuyetsya na berezi richki Kalchik Peretin iz vulicyamiKolishnij budinok arhitektora Nilsena doba secesiyi Foto 2012 rokuVulicya Pushkina Vulicya Italijska Vulicya Georgiyivska Prospekt Miru Vulicya Mikolayivska Vulicya Fontanna Vulicya Kuyindzhi Vulicya Pushkina Bulvar ShevchenkaDzherelasbornik Mariupol i ego okrestnosti 1892 sbornik Mariupol i ego okrestnosti vzglyad iz XXI veka Mariupol izd vo Renata 2008 Burov S D Mariupol Minule Mariupol ZAT Gazeta Priazovskij rabochij 2003 ISBN 966 8208 06 04 ros gazeta Mariupolskoe vremya 27 iyunya 2013 g gazeta Priazovskij rabochij 31 dekabrya 1992 g Primitkigazeta Mariupolskoe vremya 27 iyunya 2013 g sbornik Mariupol i ego okrestnosti 1892 gazeta Priazovskij rabochij 31 dekabrya 1992 g Div takozhPerelik vulic i plosh Mariupolya