Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро́ Олексі́йович Ко́т (3 лютого 1933, Кулажинці — нині Броварський район — 7 жовтня 2003) — український художник, член Національної спілки художників України, заслужений художник України.
| Кот Петро Олексійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 3 лютого 1933 Кулажинці, Броварський район, Київська область, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 7 жовтня 2003 (70 років) | |||
| Маріуполь, Донецька область, Україна | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Навчання | Дніпропетровське художнє училище (1961) і Київський державний художній інститут (1967) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Батько художника Ігоря Кота.
Життєпис
Походить з селянської родини. 1953 року закінчив Київське Державне училище декоративно-прикладного мистецтва.
1961 року закінчує Дніпропетровське державне художнє училище, того ж року поступає на подальше навчання, 1967 — закінчив Київський державний художній інститут.
Його вчителями були Микола Боровський, І. Н. Штільман, Трохименко К. Д., Пузирков В. Г., О. І. Сиротенко.
З 1967 року проживав в Маріуполі.
В 1986—2003 роках був головою Маріупольської організації Національної спілки художників України.
Серед його творів:
- «Генерал Мачнєв»,
- «Сергій Буров»,
- «Вікові верби».
Брав участь приблизно в 25 республіканських, всеукраїнських та всесоюзних виставках та до 70 міських та обласних художніх виставках.
1983 року відбулася персональна виставка в Маріуполі, 1985 — в Донецьку.
Двічі твори художника виставляли у групових виставках — у Франції.
Родина
Син Ігор (нар. 3 липня 1959) — художник. Народився на хуторі Тимки, нині — частина села Стара Басань на Чернігівщині. Закінчив Ростовське художнє училище імені М. Б. Грекова (1984) та художньо-графічний факультет Південного федерального університету в місті Ростов-на-Дону. Член Спілки художників Росії з 1998 року. Учасник міжнародних виставок. Роботи є галереях: Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв, Музей сучасного мистецтва (м. Ростов-на-Дону), Сальська картинна галерея, Державний національний музей (м. Грозний), у приватних колекціях.
Див. також
Примітки
- Авторські галереї - Кот Ігор Петрович. artlib.ru. Процитовано 2 січня 2017.
Джерела
- О. М. В'ячеславова . (2014). Кот Петро Олексійович. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. (Ред.), Енциклопедія Сучасної України (т. 15) . Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Переглянуто 17.10.2022, https://esu.com.ua/search_articles?id=11
Посилання
- Донецьк культура [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Oleksi jovich Ko t 3 lyutogo 1933 19330203 Kulazhinci nini Brovarskij rajon 7 zhovtnya 2003 ukrayinskij hudozhnik chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Kot Petro OleksijovichNarodzhennya3 lyutogo 1933 1933 02 03 Kulazhinci Brovarskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska SRR SRSRSmert7 zhovtnya 2003 2003 10 07 70 rokiv Mariupol Donecka oblast UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNavchannyaDnipropetrovske hudozhnye uchilishe 1961 i Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1967 DiyalnisthudozhnikChlenNacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kot Batko hudozhnika Igorya Kota ZhittyepisPohodit z selyanskoyi rodini 1953 roku zakinchiv Kiyivske Derzhavne uchilishe dekorativno prikladnogo mistectva 1961 roku zakinchuye Dnipropetrovske derzhavne hudozhnye uchilishe togo zh roku postupaye na podalshe navchannya 1967 zakinchiv Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut Jogo vchitelyami buli Mikola Borovskij I N Shtilman Trohimenko K D Puzirkov V G O I Sirotenko Z 1967 roku prozhivav v Mariupoli V 1986 2003 rokah buv golovoyu Mariupolskoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Sered jogo tvoriv General Machnyev Sergij Burov Vikovi verbi Brav uchast priblizno v 25 respublikanskih vseukrayinskih ta vsesoyuznih vistavkah ta do 70 miskih ta oblasnih hudozhnih vistavkah 1983 roku vidbulasya personalna vistavka v Mariupoli 1985 v Donecku Dvichi tvori hudozhnika vistavlyali u grupovih vistavkah u Franciyi RodinaSin Igor nar 3 lipnya 1959 hudozhnik Narodivsya na hutori Timki nini chastina sela Stara Basan na Chernigivshini Zakinchiv Rostovske hudozhnye uchilishe imeni M B Grekova 1984 ta hudozhno grafichnij fakultet Pivdennogo federalnogo universitetu v misti Rostov na Donu Chlen Spilki hudozhnikiv Rosiyi z 1998 roku Uchasnik mizhnarodnih vistavok Roboti ye galereyah Rostovskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv Muzej suchasnogo mistectva m Rostov na Donu Salska kartinna galereya Derzhavnij nacionalnij muzej m Groznij u privatnih kolekciyah Div takozhSocialistichnij realizm Radyanske mistectvo Mariupol u mistectvi Spisok mitciv Mariupolya Hudozhnij muzej imeni Kuyindzhi m MariupolPrimitkiAvtorski galereyi Kot Igor Petrovich artlib ru Procitovano 2 sichnya 2017 DzherelaO M V yacheslavova 2014 Kot Petro Oleksijovich I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in Red Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini t 15 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Pereglyanuto 17 10 2022 https esu com ua search articles id 11PosilannyaDoneck kultura 15 bereznya 2014 u Wayback Machine ros