Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Орта Кесек Отаркой крим Orta Kesek Otarköy скасоване село в Нахімовському районі міста Севастополя включене до складу Фр

Орта-Кесек-Отаркой

Орта-Кесек-Отаркой

Орта-Кесек-Отаркой (крим. Orta Kesek Otarköy) — скасоване село в Нахімовському районі міста Севастополя, включене до складу Фронтового, зараз східна частина села, розташовувалося на лівому березі річки Бельбек.

село Орта-Кесек-Отаркой
image
Країна image Україна
Область Автономна республіка Крим
Район Севастопольська міська рада
Основні дані
Перша згадка 1784
Населення —
Географічні дані
Географічні координати 44°39′53″ пн. ш. 33°44′20″ сх. д. / 44.66472° пн. ш. 33.73889° сх. д. / 44.66472; 33.73889
Середня висота
над рівнем моря 		110 м
Водойми р. Бельбек
Місцева влада
Карта
image
image
Орта-Кесек-Отаркой
Мапа

Історія

Судячи з назви — Орта-Кесек-Отаркой, що перекладається, як Середня частина Отаркою — в останній період Кримського ханства, це була усього лише ділянка великого села Отаркой, але вже в «Камеральному Описі Криму 1784 року», у Мангупському кадиликі Бахчисарайського каймаканства значаться поруч 2 села Отар. Після анексії Криму Російською імперією 19 квітня 1783 года, 19 лютого 1784 року іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Сімферопольського повіту. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 жовтня 1802 року Таврійської губернії, Орта-Кесек-Отаркой було включено до складу Чоргунської волості Сімферопольського повіту.

За «Відомостями про всі селища в Сімферопольському повіті, які складені з показань в якій волості скільки числом дворів і душ» від 9 жовтня 1805 року, в Орта-Кісек налічувалося 20 дворів, у яких проживали 102 особи кримських татар і 39 циган. На військово-топографічній карті генерал-майора 1817 року в одному загальному селі Отаркой позначено 45 дворів. Після реформи волосного поділу 1829 року Орта-Кісек-Отаркой, згідно «Відомостям про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», віднесли до Дуванкійської волості (перетвореної з Чоргунської). На карті 1842 року Орта-Кесек-Отаркой позначено з 24 дворами.

У 1860-х роках, після Земської реформи Олександра II, село залишилося в складі перетвореної Дуванкійської волості. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Орта-Кісек-Отаркой — татарське село з 37 дворами, 145 жителями і мечеттю при річці Бельбек. На трьохверстовій карті Шуберта 1865—1876 року, у селі Отар-Кісек-Отаркой позначено 33 двори. На 1886 рік в селі Орта-Кісек-Отаркой, згідно з довідником «Волості і важливі поселення Європейської Росії», проживало 257 чоловік в 53 домогосподарствах, діяли мечеть і лавка. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року, у селі Орта-Кісек-Отаркой значилося 59 дворів і 315 жителів. На верстовій карті 1889—1890 року в селі 45 дворів з лише татарським населенням.

Після Земської реформи 1890-х років село залишилися в складі перетвореної Дуванкійської волості. Згідно «Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Орта-Кісек-Отаркой, яке входило в Дуванкійське сільське суспільство, значилося 323 жителя в 57 домогосподарствах, які володіли 766 десятинами землі. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Орта-Кісек-Отаркой, яке входило в Дуванкійське сільське суспільство, значилося 334 жителя в 46 домогосподарствах. У 1913 році в селі велося будівництво мектеби. За «Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч. II-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 рік», у селі Орта-Кісек-Отаркой Дуванкійської волості Сімферопольського повіту значилося 75 дворів з татарським населенням в кількості 560 осіб приписних жителів і 12 — «сторонніх». Сільське господарство мало 80 коней, 14 волів, 40 коров, 36 лошат і телят та 360 голів дрібної худоби..

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 була скасована волосна система і село увійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких був створений Бахчисарайський район і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, у селі Орта-Кесек-Отаркой, Біюк-Отаркойскої сільради Бахчисарайського району, значилося 93 двори, всі селянські, населення становило 366 осіб (176 чоловіків та 190 жінок). У національному відношенні враховано: 357 татар і 9 росіян. За даними Всесоюзного перепису населення 1939 року в селі проживало 218 чоловік. Надалі в доступних джерелах не зустрічається — можливо, переживши війну — в 1941 році через село проходила перша лінія оборони міста Севастополя і депортацію в 1944 році кримських татар, які залишилися, спорожніле село злили з таким же спорожнілим Біюк-Отаркоєм з назвою Отаркой (далі в документах не зустрічається).

Динаміка кількості населення

Зміна чисельності населення
Роки 1805 1864 1886 1887 1892
Населення 102 ▲145 ▲257 ▲315 ▲323
Роки 1902 1915 1926 1939
Населення ▲334 ▲560 ▼366 ▼218

Примітки

  1. Карта РККА Крыма • 1 км. [ 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Etomesto.ru (1941).
  2. Лашков Ф. Ф. Камеральное описание Крыма, 1784 года: Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит. [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.] // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6.
  3. Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  4. О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 21 березня 2022.
  5. Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии. [ 20 липня 2010 у Wayback Machine.] // А. И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 87.
  6. Военная топографическая карта полуострова Крым, составленная Мухиным. // Etomesto.ru (1817).
  7. Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 127.
  8. Военно-топографическая карта Крыма полковника Бетева // Etomesto.ru (1842).
  9. Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г. / М. Раевский. [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.] // — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. — СПб: Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 44. — 137 с. — (Списки населенных мест Российской империи).
  10. Трехверстовка Крыма. Военно-топографическая карта. // Etomesto.ru (1865).
  11. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // — Санкт-Петербург: Статистический комитет МВД, 1886. — Т. 8. — С. 70. — 157 с.
  12. Вернер К. А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
  13. Верстовка Крыма от Военно-топографического Депо. (Центр и ЮБК). // Etomesto.ru (1890).
  14. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. [ 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] // — 1892. — С. 70.
  15. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. [ 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // — 1902. — С. 124—125.
  16. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 16 травня 2020.
  17. Часть 2. Выпуск 6. Список населенных пунктов. Симферопольский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. [ 27 травня 2020 у Wayback Machine.] // — Симферополь, 1915. — С. 40.
  18. История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — 1974. — Т. 12. — С. 521. — 15 000 экз.
  19. И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель. [ 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] // — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.
  21. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Крымское центральное статистическое управление., 1927. — С. 14-15. — 219 с.
  22. Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь: Ватан, 1993. — Т. 1 /А — К/. — 424 с. — 100 000 экз.
  24. Постановление ГКО № 5859сс от 11.05.44. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 16 травня 2020.
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Orta Kesek Otarkoj krim Orta Kesek Otarkoy skasovane selo v Nahimovskomu rajoni mista Sevastopolya vklyuchene do skladu Frontovogo zaraz shidna chastina sela roztashovuvalosya na livomu berezi richki Belbek selo Orta Kesek Otarkoj Krayina Ukrayina Oblast Avtonomna respublika Krim Rajon Sevastopolska miska rada Osnovni dani Persha zgadka 1784 Naselennya Geografichni dani Geografichni koordinati 44 39 53 pn sh 33 44 20 sh d 44 66472 pn sh 33 73889 sh d 44 66472 33 73889 Serednya visota nad rivnem morya 110 m Vodojmi r Belbek Misceva vlada Karta Orta Kesek Otarkoj MapaIstoriyaSudyachi z nazvi Orta Kesek Otarkoj sho perekladayetsya yak Serednya chastina Otarkoyu v ostannij period Krimskogo hanstva ce bula usogo lishe dilyanka velikogo sela Otarkoj ale vzhe v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku u Mangupskomu kadiliki Bahchisarajskogo kajmakanstva znachatsya poruch 2 sela Otar Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 19 kvitnya 1783 goda 19 lyutogo 1784 roku imennim ukazom Katerini II senatu na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisano do Simferopolskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Akmechetskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi guberniyi Orta Kesek Otarkoj bulo vklyucheno do skladu Chorgunskoyi volosti Simferopolskogo povitu Za Vidomostyami pro vsi selisha v Simferopolskomu poviti yaki skladeni z pokazan v yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 9 zhovtnya 1805 roku v Orta Kisek nalichuvalosya 20 dvoriv u yakih prozhivali 102 osobi krimskih tatar i 39 cigan Na vijskovo topografichnij karti general majora 1817 roku v odnomu zagalnomu seli Otarkoj poznacheno 45 dvoriv Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Orta Kisek Otarkoj zgidno Vidomostyam pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku vidnesli do Duvankijskoyi volosti peretvorenoyi z Chorgunskoyi Na karti 1842 roku Orta Kesek Otarkoj poznacheno z 24 dvorami U 1860 h rokah pislya Zemskoyi reformi Oleksandra II selo zalishilosya v skladi peretvorenoyi Duvankijskoyi volosti Zgidno Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Orta Kisek Otarkoj tatarske selo z 37 dvorami 145 zhitelyami i mechettyu pri richci Belbek Na trohverstovij karti Shuberta 1865 1876 roku u seli Otar Kisek Otarkoj poznacheno 33 dvori Na 1886 rik v seli Orta Kisek Otarkoj zgidno z dovidnikom Volosti i vazhlivi poselennya Yevropejskoyi Rosiyi prozhivalo 257 cholovik v 53 domogospodarstvah diyali mechet i lavka V Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku za rezultatami H reviziyi 1887 roku u seli Orta Kisek Otarkoj znachilosya 59 dvoriv i 315 zhiteliv Na verstovij karti 1889 1890 roku v seli 45 dvoriv z lishe tatarskim naselennyam Pislya Zemskoyi reformi 1890 h rokiv selo zalishilisya v skladi peretvorenoyi Duvankijskoyi volosti Zgidno Pam yatnij knizhci Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik u seli Orta Kisek Otarkoj yake vhodilo v Duvankijske silske suspilstvo znachilosya 323 zhitelya v 57 domogospodarstvah yaki volodili 766 desyatinami zemli Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1902 rik v seli Orta Kisek Otarkoj yake vhodilo v Duvankijske silske suspilstvo znachilosya 334 zhitelya v 46 domogospodarstvah U 1913 roci v seli velosya budivnictvo mektebi Za Statistichnim dovidnikom Tavrijskoyi guberniyi Ch II a Statistichnij naris vipusk shostij Simferopolskij povit 1915 rik u seli Orta Kisek Otarkoj Duvankijskoyi volosti Simferopolskogo povitu znachilosya 75 dvoriv z tatarskim naselennyam v kilkosti 560 osib pripisnih zhiteliv i 12 storonnih Silske gospodarstvo malo 80 konej 14 voliv 40 korov 36 loshat i telyat ta 360 goliv dribnoyi hudobi Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 bula skasovana volosna sistema i selo uvijshlo do skladu Bahchisarajskogo rajonu Simferopolskogo povitu a v 1922 roci poviti otrimali nazvu okrugiv 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK v administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini u rezultati yakih buv stvorenij Bahchisarajskij rajon i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 roku u seli Orta Kesek Otarkoj Biyuk Otarkojskoyi silradi Bahchisarajskogo rajonu znachilosya 93 dvori vsi selyanski naselennya stanovilo 366 osib 176 cholovikiv ta 190 zhinok U nacionalnomu vidnoshenni vrahovano 357 tatar i 9 rosiyan Za danimi Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1939 roku v seli prozhivalo 218 cholovik Nadali v dostupnih dzherelah ne zustrichayetsya mozhlivo perezhivshi vijnu v 1941 roci cherez selo prohodila persha liniya oboroni mista Sevastopolya i deportaciyu v 1944 roci krimskih tatar yaki zalishilisya sporozhnile selo zlili z takim zhe sporozhnilim Biyuk Otarkoyem z nazvoyu Otarkoj dali v dokumentah ne zustrichayetsya Dinamika kilkosti naselennya Zmina chiselnosti naselennya Roki 1805 1864 1886 1887 1892 Naselennya 102 145 257 315 323 Roki 1902 1915 1926 1939 Naselennya 334 560 366 218PrimitkiKarta RKKA Kryma 1 km 19 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Etomesto ru 1941 Lashkov F F Kameralnoe opisanie Kryma 1784 goda Kajmakanstvy i v onyh kajmakanami kto sostoit 11 sichnya 2020 u Wayback Machine Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii Simf Tipogr Tavrichesk Gub Zemstva 1888 T 6 Grzhibovskaya 1999 Ukaz Ekateriny II ob obrazovanii Tavricheskoj oblasti 8 fevralya 1784 goda str 117 O novom razdelenii Gosudarstva na Gubernii Imennyj dannyj Senatu Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2022 Lashkov F F Sbornik dokumentov po istorii Krymsko tatarskogo zemlevladeniya Izvestiya tavricheskoj uchyonoj komissii 20 lipnya 2010 u Wayback Machine A I Markevich Tavricheskaya uchyonaya arhivnaya komissiya Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo pravleniya 1897 T 26 S 87 Voennaya topograficheskaya karta poluostrova Krym sostavlennaya Muhinym Etomesto ru 1817 Grzhibovskaya 1999 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 g s 127 Voenno topograficheskaya karta Kryma polkovnika Beteva Etomesto ru 1842 Tavricheskaya guberniya Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1864 g M Raevskij 3 chervnya 2020 u Wayback Machine Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrennih del SPb Tipografiya Karla Vulfa 1865 S 44 137 s Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii Trehverstovka Kryma Voenno topograficheskaya karta Etomesto ru 1865 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta 5 veresnya 2018 u Wayback Machine Sankt Peterburg Statisticheskij komitet MVD 1886 T 8 S 70 157 s Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s Verstovka Kryma ot Voenno topograficheskogo Depo Centr i YuBK Etomesto ru 1890 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine 1892 S 70 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1902 god 16 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 1902 S 124 125 PDF Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 16 travnya 2020 Chast 2 Vypusk 6 Spisok naselennyh punktov Simferopolskij uezd Statisticheskij spravochnik Tavricheskoj gubernii sost F N Andrievskij pod red M E Benensona 27 travnya 2020 u Wayback Machine Simferopol 1915 S 40 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko 1974 T 12 S 521 15 000 ekz I M Sarkizov Serazini Naselenie i promyshlennost Krym Putevoditel 25 listopada 2019 u Wayback Machine Moskva Leningrad Zemlya i fabrika 1925 S 55 88 416 s Kollektiv avtorov Krymskoe CSU Spisok naselennyh punktov Krymskoj ASSR po vsesoyuznoj perepisi 17 dekabrya 1926 goda Arhivovano 31 serpnya 2021 u Wayback Machine Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 14 15 219 s Muzafarov R I Krymskotatarskaya enciklopediya Simferopol Vatan 1993 T 1 A K 424 s 100 000 ekz Postanovlenie GKO 5859ss ot 11 05 44 Arhiv originalu za 2 travnya 2017 Procitovano 16 travnya 2020 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ