Тотонікапа́н (ісп. Totonicapán) — департамент у західній гірській частині Гватемали. Адміністративний центр департаменту, місто , розташоване на висоті 2 495 м над рівнем моря.
Тотонікапан | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ісп. Totonicapán | ||||||||||
| ||||||||||
Адм. центр | ||||||||||
Країна | Гватемала | |||||||||
| ||||||||||
муніципалітетів | 8 | |||||||||
Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 339 254 (2002) (12) | |||||||||
- густота | 319,75 (4) | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 1061 км² (20) | |||||||||
Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
Вебсайт | guatemala.gob.gt/toto.php | |||||||||
Код ISO 3166-2 | GT-TO | |||||||||
|
Географія
Це один з найменших за площею департаментів (1061 км²) з високою щільністю населення (373 633 чоловік, 352 людини на км²). Тотонікапан межує з 4 іншими департаментами: на півночі Уеуетенанго, на сході Кіче, на півдні Солола, на заході Кесальтенанго.
Клімат у більшій частині департаменту холодний, але приємний. Найм'якіший клімат у муніципалітетах Санта-Марія-Чикімула та Момостенанго. Особливості клімату Тотонікапан — вітри та тумани, що формують в певні дні особливу мряка, звану місцевими жителями «Salud del Pueblo».
Історія
Поселення Тотонікапан були описані ще в 1689 році в книзі «Флорида, або Вибране нагадування».
У липні 1820 тубільці кіче Тотонікапан повстали проти уряду у відповідь на надмірну данину, накладену іспанським королем Фердинандом VII. Повстання очолили Атанасіо Тзул (ісп. Atanasio Tzul) і Лукас Агілар (ісп. Lucas Aguilar). Після повалення влади Тзул оголосив себе королем незалежної провінції, а Агілар президентом. Їхнє правління тривало близько 20 днів, після чого воно було придушене силами сусіднього департаменту Кетсальтенанго під керівництвом дона Пруденсио Косара (ісп. Prudencio Cózar). Бунтівники були захоплені, висічені і ув'язнені.
У 1838—1840 роках Тотонікапан входив у республіку Лос-Альтос.
Населення
На території департаменту проживають представники корінної народності кіче, які говорять однойменною мовою. Багато хто, особливо чоловіки, також говорять іспанською.
Адміністративний поділ
Департамент ділиться на 8 муніципалітетів:
- Сан-Бартоло
- Момостенанго
- Санта-Люсия-ла-Реформа
- Сан-Франсиско-Ель-Альто
- Санта-Марія-Чикімула
- Сан-Андрес-Шекул
- Сан-Крістобаль-Тотоникапан
- Тотонікапан
Економіка
Основні галузі економіки — сільське господарство, легка промисловість. Вирощуються пшениця, кукурудза, квасоля, картопля, овес, ячмінь та інші культури. Розвинене вівчарство, виробництво вовняних виробів. Також виробляються меблі та керамічні вироби.
Важливим транспортним вузлом є Cuatro Caminos (букв. Чотири дороги) — перехрестя автодоріг, провідних у Кесальтенанго, Гватемалу, , .
Пам'ятки
Серед природних визначних пам'яток Тотонікапан — джерела термальних вод та національний парк у горах Момостенанго.
У Сан-Андрес-Шекул привертає увагу церква, побудована в першій половині XVII століття. У ній змішані стиль бароко і місцеві тубільні та креольські мотиви. Особливо цікавий фасад, на якому зображені більше 250 фігур.
Примітки
- (ісп.)
- DEPARTAMENTO DE TOTONICAPAN, SERVICIO DE INFORMACIÓN MUNICIPAL (SIM) (ісп.)
- Totonicapán [ 21 грудня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Cuatro Caminos на Картах Google
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Totonikapa n isp Totonicapan departament u zahidnij girskij chastini Gvatemali Administrativnij centr departamentu misto roztashovane na visoti 2 495 m nad rivnem morya Totonikapan isp Totonicapan Gerb Prapor Adm centr Krayina Gvatemala Mezhuye z susidni adminodinici Ueuetenango Kesaltenango Kiche Solola municipalitetiv 8 Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 339 254 2002 12 gustota 319 75 4 Plosha povna 1061 km 20 Chasovij poyas UTC 6 Vebsajt guatemala gob gt toto php Kod ISO 3166 2 GT TO Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TotonikapanGeografiyaCe odin z najmenshih za plosheyu departamentiv 1061 km z visokoyu shilnistyu naselennya 373 633 cholovik 352 lyudini na km Totonikapan mezhuye z 4 inshimi departamentami na pivnochi Ueuetenango na shodi Kiche na pivdni Solola na zahodi Kesaltenango Klimat u bilshij chastini departamentu holodnij ale priyemnij Najm yakishij klimat u municipalitetah Santa Mariya Chikimula ta Momostenango Osoblivosti klimatu Totonikapan vitri ta tumani sho formuyut v pevni dni osoblivu mryaka zvanu miscevimi zhitelyami Salud del Pueblo IstoriyaPoselennya Totonikapan buli opisani she v 1689 roci v knizi Florida abo Vibrane nagaduvannya U lipni 1820 tubilci kiche Totonikapan povstali proti uryadu u vidpovid na nadmirnu daninu nakladenu ispanskim korolem Ferdinandom VII Povstannya ocholili Atanasio Tzul isp Atanasio Tzul i Lukas Agilar isp Lucas Aguilar Pislya povalennya vladi Tzul ogolosiv sebe korolem nezalezhnoyi provinciyi a Agilar prezidentom Yihnye pravlinnya trivalo blizko 20 dniv pislya chogo vono bulo pridushene silami susidnogo departamentu Ketsaltenango pid kerivnictvom dona Prudensio Kosara isp Prudencio Cozar Buntivniki buli zahopleni visicheni i uv yazneni U 1838 1840 rokah Totonikapan vhodiv u respubliku Los Altos NaselennyaNa teritoriyi departamentu prozhivayut predstavniki korinnoyi narodnosti kiche yaki govoryat odnojmennoyu movoyu Bagato hto osoblivo choloviki takozh govoryat ispanskoyu Administrativnij podilAdministrativna karta provincij Totonikapan Departament dilitsya na 8 municipalitetiv San Bartolo Momostenango Santa Lyusiya la Reforma San Fransisko El Alto Santa Mariya Chikimula San Andres Shekul San Kristobal Totonikapan TotonikapanEkonomikaChotirt dorogi Cuatro Caminos Osnovni galuzi ekonomiki silske gospodarstvo legka promislovist Viroshuyutsya pshenicya kukurudza kvasolya kartoplya oves yachmin ta inshi kulturi Rozvinene vivcharstvo virobnictvo vovnyanih virobiv Takozh viroblyayutsya mebli ta keramichni virobi Vazhlivim transportnim vuzlom ye Cuatro Caminos bukv Chotiri dorogi perehrestya avtodorig providnih u Kesaltenango Gvatemalu Pam yatkiCerkva v San Andres Shekul Sered prirodnih viznachnih pam yatok Totonikapan dzherela termalnih vod ta nacionalnij park u gorah Momostenango U San Andres Shekul privertaye uvagu cerkva pobudovana v pershij polovini XVII stolittya U nij zmishani stil baroko i miscevi tubilni ta kreolski motivi Osoblivo cikavij fasad na yakomu zobrazheni bilshe 250 figur Primitki isp DEPARTAMENTO DE TOTONICAPAN SERVICIO DE INFORMACIoN MUNICIPAL SIM isp Totonicapan 21 grudnya 2010 u Wayback Machine isp Cuatro Caminos na Kartah Google