Кароль Стриєнський (пол. Karol Stryjeński, 19 січня 1887, Краків — 21 грудня 1932, там само) — польський архітектор, графік, публіцист, педагог.
Кароль Стриєнський | |
---|---|
Народження | 19 січня 1887 |
Смерть | 21 грудня 1932 (45 років) там же |
Поховання | d |
Країна (підданство) | Польська Республіка |
Діяльність | архітектор, скульптор, графічний дизайнер |
Праця в містах | Краків |
Нагороди | |
Батько | Тадеуш Стриєнський |
Діти | ·d і d |
Кароль Стриєнський у Вікісховищі |
Біографія
Народився 19 січня 1887 року у Краків в сім'ї архітектора Тадеуша Стриєнського і Марії з Бобровницьких.
Середню школу закінчив у Кракові. У 1907—1912 роках вивчав архітектуру в Політехніці Цюриха, згодом, у 1912—1913 — скульптуру в паризькій Школі мистецтв. Деякий час жив у Кракові, працював в архітектурному бюро свого батька, а згодом у магістраті. Одружився з Зофією з Любанських, відомою польською художницею. На початку Першої світової війни вступив до Легіонів польських, однак через стан здоров'я був незабаром звільнений від служби. Разом із Єжи Вархаловським і Войцехом Ястшембовським організував «Краківські майстерні» (пол. Warsztaty Krakowskie), якими керував під час війни. 1916 року заснував видавництво «Fala».
Від 1922 року директор Школи дерев'яного промислу в Закопаному. Там же спільно зі Стефаном Яном Меєром і Мар'яном Віммером заснував архітектурне бюро. Більшість матеріалів, пов'язаних із діяльністю цього бюро втрачена. Відомо лише про кілька створених проєктів. Окрім архітектури Стриєнський проєктував також меблі, килими, іграшки, займався книжковою графікою. На всесвітній виставці в Парижі 1925 року отримав низку нагород за власні роботи. Гран прі у трьох номінаціях і однією золотою медаллю відзначено також вироби очолюваної ним школи. Член товариства «Мистецтво підгалянське» («Sztuka Podhalańska»), був зокрема його віце-президентом. Президент лижної секції Польського товариства Татр.
1927 року іменований професором у Варшавській академії мистецтв на кафедрі монументальної скульптури і технік металу. 1929 року заснував скульптурну майстерню «Forma», де працювали студенти академії. Один із співзасновників Інституту пропаганди мистецтва. Від 1930 року був членом ради інституту, а від 1 січня 1932 року — директором. У січні заснував лодзьке відділення інституту, зокрема 25 січня відкрив першу виставку в Лодзі. Помер 21 грудня 1932 року у Кракові, похований там же в родинному гробівці. 27 квітня 1933 року перепохований на старому цвинтарі Закопаного. На його могилі встановлено хрест авторства Антонія Кенара, одного з учнів Стриєнського.
- Роботи
- Проєкт дому з дешевими квартирами на 8 родин. Також будинки на 4 родини для робітничої колонії. Розроблені у співавторстві з Тадеушем Стриєнським для краківської Виставки архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні, призначеної на 1912 рік. Обидва проєкти здобули перші місця у відповідних номінаціях на конкурсі 1911 року, організованому комітетом виставки і Делегацією архітекторів польських. На виставці експонувався макет 8-квартирного будинку.
- Проєкт нового будинку Львівсього університету на нинішній вулиці Грушевського. Виконаний спільно з Тадеушем Стриєнським для конкурсу 1913 року. Опублікований у збірці, присвяченій конкурсу.
- Конкурсний проєкт маєтку Влодків у Неговичі. 1913 рік, співавтор Войцех Ястшембовський. Не здобув призових місць, але був придбаний журі. Було відзначено план, як один із найкращих (серед 56 надісланих на конкурс праць).
- Типовий проєкт двокімнатної сільської хати зі стодолою, створений для виданої 1915 року збірки «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села).
- Проєкти типових військових надгробків, створених на спільний конкурс товариства «Польське ужиткове мистецтво», Краківського технічно-промислового музею і Спілки товариств охорони краси краю. Одна робота здобула перше місце, ще одна отримала відзнаку. Опубліковані в каталозі 1916 року.
- Типові проєкти ремісничих будинків і корчми, створені для збірки «Odbudowa polskiego miasteczka» (Відбудова польського містечка), виданої 1916 року.
- Генеральний план Закопаного. Розроблений для конкурсу 1922 року, на якому здобув перше місце.
- Меблі та інші деталі інтер'єру польського павільйону на всесвітній виставці в Парижі 1925 року. Кіоски на Еспланаді інвалідів, «Крами» Товариства підтримки промислу і здобництва народного у Варшаві.
- Павільйон Інституту пропаганди мистецтва. Збудований 1931 року на вулиці Крулевській у Варшаві. Ескіз павільйону обраний на закритому конкурсі серед чотирьох претендентів.
- Проєкт письмового столу для закордонних офісів Міністерства закордонних справ Польщі. 1927 рік. Проєкт спальні для потреб того ж міністерства у Стогкольмі.
- Вілла «Божидар» на вулиці Ягеллонській у Закопаному. 1928 рік. Робота спілки Стриєнського зі Стефаном Яном Меєром і Мар'яном Віммером.
- Конкурсний проєкт пам'ятника об'єднання польських земель у Гдині. 1931 рік. Співавтор Ян Щепковський. Не здобув нагород, але був придбаний журі.
- Туристична база в Долині п'яти ставів (втрачена).
- Інтер'єри туристичної бази в Халі Гонсеніцовій.
- Дім доктора Новотного на Губалувці в Закопаному.
- Трамплін Велика Кроква на горі в Закопаному.
- Мавзолей Каспровичів у Закопаному.
Примітки
- Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 224—225.
- K. S. Wystawa architektoniczna w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 22 czerwca 1912. — № 25 (2745). — S. 526; Rozstrzygnięcie konkursu na typy domów mieszkalnych // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 75.
- Architekt. — 1912. — № 9. — S. 94, tabl. 29.
- Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
- Architekt. — 1914. — № 1—2. — S. 31—32; Konkursy // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 182.
- Odbudowa polskiej wsi: projekty chat i zagród włościańskich / pod red. Wł. Ekielskiego. — Kraków: Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915.
- Nagrobki / Muzeum Techniczno-Przemysłowe w Krakowie. — Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1916. — S. 7, 15.
- Odbudowa polskiego miasteczka: projekty domów / opr. przez Grono Architektów Polskich, wyd. pod red. J. Gałęzowskiego. — Kraków: Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1916. — S. 50—51, 60.
- Ekielski W. Zakopane // Architekt. — 1922. — № 5. — S. 27; Rozstrzygnięcie kokursu (sic) na regulację Zakopanego // Nowa Reforma. — 19 maja 1922. — № 112. — S. 2.
- Architekt. — 1925. — № 5; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 43.
- Sprawozdanie z działalności… — S. 219.
- Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 255—256.
Джерела
- Hanaka A. Zakopiański okres twórczości architektonicznej Karola Stryjeńskiego w latach 1922—1927 // Rocznik Podhalański. — Zakopane, 2003. — T. 9 (2001—2002). — S. 113—164. — ISSN 0208-4155.
- Ma. K. [Knapikowa M.] Stryjeński Karol // Słownik biograficzny historii Polski / Pod red. J. Chodery, F. Kiryka. — Wrocław—Warszawa—Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2005. — T. 2. — S. 1472. — .
- Stryjeński Karol // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. — T. 11. — S. 65.
- Ś. p. Arch. Karol Stryjeński zmarł 20 grudnia 1932. r. w Krakowie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 1. — S. 32.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karol Striyenskij pol Karol Stryjenski 19 sichnya 1887 Krakiv 21 grudnya 1932 tam samo polskij arhitektor grafik publicist pedagog Karol StriyenskijNarodzhennya19 sichnya 1887 1887 01 19 KrakivSmert21 grudnya 1932 1932 12 21 45 rokiv tam zhePohovannyadKrayina piddanstvo Polska RespublikaDiyalnistarhitektor skulptor grafichnij dizajnerPracya v mistahKrakivNagorodiBatkoTadeush StriyenskijDiti d i d Karol Striyenskij u Vikishovishi Tipovij proyekt dvokimnatnoyi hati opublikovanij v albomi Odbudowa polskiej wsi 1915 rikBiografiyaNarodivsya 19 sichnya 1887 roku u Krakiv v sim yi arhitektora Tadeusha Striyenskogo i Mariyi z Bobrovnickih Serednyu shkolu zakinchiv u Krakovi U 1907 1912 rokah vivchav arhitekturu v Politehnici Cyuriha zgodom u 1912 1913 skulpturu v parizkij Shkoli mistectv Deyakij chas zhiv u Krakovi pracyuvav v arhitekturnomu byuro svogo batka a zgodom u magistrati Odruzhivsya z Zofiyeyu z Lyubanskih vidomoyu polskoyu hudozhniceyu Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vstupiv do Legioniv polskih odnak cherez stan zdorov ya buv nezabarom zvilnenij vid sluzhbi Razom iz Yezhi Varhalovskim i Vojcehom Yastshembovskim organizuvav Krakivski majsterni pol Warsztaty Krakowskie yakimi keruvav pid chas vijni 1916 roku zasnuvav vidavnictvo Fala Vid 1922 roku direktor Shkoli derev yanogo promislu v Zakopanomu Tam zhe spilno zi Stefanom Yanom Meyerom i Mar yanom Vimmerom zasnuvav arhitekturne byuro Bilshist materialiv pov yazanih iz diyalnistyu cogo byuro vtrachena Vidomo lishe pro kilka stvorenih proyektiv Okrim arhitekturi Striyenskij proyektuvav takozh mebli kilimi igrashki zajmavsya knizhkovoyu grafikoyu Na vsesvitnij vistavci v Parizhi 1925 roku otrimav nizku nagorod za vlasni roboti Gran pri u troh nominaciyah i odniyeyu zolotoyu medallyu vidznacheno takozh virobi ocholyuvanoyi nim shkoli Chlen tovaristva Mistectvo pidgalyanske Sztuka Podhalanska buv zokrema jogo vice prezidentom Prezident lizhnoyi sekciyi Polskogo tovaristva Tatr 1927 roku imenovanij profesorom u Varshavskij akademiyi mistectv na kafedri monumentalnoyi skulpturi i tehnik metalu 1929 roku zasnuvav skulpturnu majsternyu Forma de pracyuvali studenti akademiyi Odin iz spivzasnovnikiv Institutu propagandi mistectva Vid 1930 roku buv chlenom radi institutu a vid 1 sichnya 1932 roku direktorom U sichni zasnuvav lodzke viddilennya institutu zokrema 25 sichnya vidkriv pershu vistavku v Lodzi Pomer 21 grudnya 1932 roku u Krakovi pohovanij tam zhe v rodinnomu grobivci 27 kvitnya 1933 roku perepohovanij na staromu cvintari Zakopanogo Na jogo mogili vstanovleno hrest avtorstva Antoniya Kenara odnogo z uchniv Striyenskogo Roboti Proyekt domu z deshevimi kvartirami na 8 rodin Takozh budinki na 4 rodini dlya robitnichoyi koloniyi Rozrobleni u spivavtorstvi z Tadeushem Striyenskim dlya krakivskoyi Vistavki arhitekturi ta inter yeriv u sadovomu otochenni priznachenoyi na 1912 rik Obidva proyekti zdobuli pershi miscya u vidpovidnih nominaciyah na konkursi 1911 roku organizovanomu komitetom vistavki i Delegaciyeyu arhitektoriv polskih Na vistavci eksponuvavsya maket 8 kvartirnogo budinku Proyekt novogo budinku Lvivsogo universitetu na ninishnij vulici Grushevskogo Vikonanij spilno z Tadeushem Striyenskim dlya konkursu 1913 roku Opublikovanij u zbirci prisvyachenij konkursu Konkursnij proyekt mayetku Vlodkiv u Negovichi 1913 rik spivavtor Vojceh Yastshembovskij Ne zdobuv prizovih misc ale buv pridbanij zhuri Bulo vidznacheno plan yak odin iz najkrashih sered 56 nadislanih na konkurs prac Tipovij proyekt dvokimnatnoyi silskoyi hati zi stodoloyu stvorenij dlya vidanoyi 1915 roku zbirki Odbudowa polskiej wsi Vidbudova polskogo sela Proyekti tipovih vijskovih nadgrobkiv stvorenih na spilnij konkurs tovaristva Polske uzhitkove mistectvo Krakivskogo tehnichno promislovogo muzeyu i Spilki tovaristv ohoroni krasi krayu Odna robota zdobula pershe misce she odna otrimala vidznaku Opublikovani v katalozi 1916 roku Tipovi proyekti remisnichih budinkiv i korchmi stvoreni dlya zbirki Odbudowa polskiego miasteczka Vidbudova polskogo mistechka vidanoyi 1916 roku Generalnij plan Zakopanogo Rozroblenij dlya konkursu 1922 roku na yakomu zdobuv pershe misce Mebli ta inshi detali inter yeru polskogo paviljonu na vsesvitnij vistavci v Parizhi 1925 roku Kioski na Esplanadi invalidiv Krami Tovaristva pidtrimki promislu i zdobnictva narodnogo u Varshavi Paviljon Institutu propagandi mistectva Zbudovanij 1931 roku na vulici Krulevskij u Varshavi Eskiz paviljonu obranij na zakritomu konkursi sered chotiroh pretendentiv Proyekt pismovogo stolu dlya zakordonnih ofisiv Ministerstva zakordonnih sprav Polshi 1927 rik Proyekt spalni dlya potreb togo zh ministerstva u Stogkolmi Villa Bozhidar na vulici Yagellonskij u Zakopanomu 1928 rik Robota spilki Striyenskogo zi Stefanom Yanom Meyerom i Mar yanom Vimmerom Konkursnij proyekt pam yatnika ob yednannya polskih zemel u Gdini 1931 rik Spivavtor Yan Shepkovskij Ne zdobuv nagorod ale buv pridbanij zhuri Turistichna baza v Dolini p yati staviv vtrachena Inter yeri turistichnoyi bazi v Hali Gonsenicovij Dim doktora Novotnogo na Gubaluvci v Zakopanomu Tramplin Velika Krokva na gori v Zakopanomu Mavzolej Kasprovichiv u Zakopanomu PrimitkiSprawozdanie z dzialalnosci Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18 VI 1930 do 1 IV 1937 Nike 1937 1 S 224 225 K S Wystawa architektoniczna w Krakowie Tygodnik Ilustrowany 22 czerwca 1912 25 2745 S 526 Rozstrzygniecie konkursu na typy domow mieszkalnych Architekt 1912 6 7 S 75 Architekt 1912 9 S 94 tabl 29 Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie Architekt 1913 11 S 162 Architekt 1914 1 2 S 31 32 Konkursy Architekt 1913 12 S 182 Odbudowa polskiej wsi projekty chat i zagrod wloscianskich pod red Wl Ekielskiego Krakow Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast 1915 Nagrobki Muzeum Techniczno Przemyslowe w Krakowie Krakow Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego 1916 S 7 15 Odbudowa polskiego miasteczka projekty domow opr przez Grono Architektow Polskich wyd pod red J Galezowskiego Krakow Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast 1916 S 50 51 60 Ekielski W Zakopane Architekt 1922 5 S 27 Rozstrzygniecie kokursu sic na regulacje Zakopanego Nowa Reforma 19 maja 1922 112 S 2 Architekt 1925 5 Architektura i Budownictwo 1925 1 S 43 Sprawozdanie z dzialalnosci S 219 Architektura i Budownictwo 1929 7 S 255 256 DzherelaPortal Mistectvo Hanaka A Zakopianski okres tworczosci architektonicznej Karola Stryjenskiego w latach 1922 1927 Rocznik Podhalanski Zakopane 2003 T 9 2001 2002 S 113 164 ISSN 0208 4155 Ma K Knapikowa M Stryjenski Karol Slownik biograficzny historii Polski Pod red J Chodery F Kiryka Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 2005 T 2 S 1472 ISBN 83 04 04857 4 Stryjenski Karol Wielka Encyklopedia Powszechna PWN Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1968 T 11 S 65 S p Arch Karol Stryjenski zmarl 20 grudnia 1932 r w Krakowie Architektura i Budownictwo 1933 1 S 32