Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Велика Кроква імені Станіслава Марусажа пол Wielka Krokiew im Stanisława Marusarza великий лижний трамплін для стрибків

Велика Кроква

Велика Кроква

Велика Кроква імені Станіслава Марусажа (пол. Wielka Krokiew im. Stanisława Marusarza) — великий лижний трамплін для стрибків з конструкційним пунктом K125 і розміром HS140, розміщений на північному схилі гори [pl] (1378 м) в Закопане у Польщі. З 1989 року названий на честь Станіслава Марусажа (у 1932—1989 роках імені Кароля Стриєнського). Є частиною Центру підготовки до олімпійських змагань у Закопане та керується Центральним осередком спорту. Поблизу розміщений комплекс [pl] імені Броніслава Чеха.

Велика Кроква
імені Станіслава Марусара
Wielka Krokiew im. Stanisława Marusarza
image
Розташування
Місто: Закопане
Країна: image Польща
Клуб: АЗС Закопане, Вісла Закопане
Побудований: 22 березня 1925 року
Рекорд: 147 м Yukiya Satō
Великі події
Першості світу: Кубок світу, Континентальний Кубок, Літній Гран-прі, Кубок FIS, Літній Континентальний Кубок, Кубок світу по лижному двоборству.
image
Велька Крокєв

Найбільший лижний трамплін у Польщі та один із двох великих гірськолижних об'єктах в країні (разом зі трампліном Адама Малиша у Віслі-Малінці).

Природний пагорб захищений лісом і не має штучно піднятої стартової вежі, на якій починається з'їзд. Обладнаний: ігелітом, штучним освітленням та льодовими доріжками, що дозволяє стрибати при температурі до 20°C.

Побудований за проєктом інженера Кароля Стриєнського і офіційно відкритий 22 березня 1925 року під час змагань зі стрибків.

На трампліні відбулося багато міжнародних спортивних змагань, серед яких: змагання зі стрибків з трампліна під час Чемпіонатів світу з лижних видів спорту (1929, 1939, 1962) та Зимової Універсіади (1993, 2001), змагання Кубка світу (з сезону 1979/1980), Кубок Континенту (з сезону 1992/1993), Кубок FIS (з сезону 2012/2013), літній Гран-прі (з сезону 2004) та Кубок світу з лижного двоборства (з сезону 1998/1999). Багаторазово на ньому відбувалися Чемпіонати Польщі із стрибків з трампліну (вперше в 1927 році).

Історія

image
Велика Кроква (1962)
image
Велика Кроква (2008)

У 1886 році Закопане офіційно отримало статус курорту. Після здобуття Польщею незалежності кожен курорт країни був зобов'язаний розвивати так званий регуляторний план, що полягає в упорядкуванні просторової політики міста та окресленні незабудованої території, призначеної для відпочинку та спорту. У 1923 році з ініціативи Міністерства публічної діяльності, територія від [pl] до вершини Крокви була охоплена новим проєктом архітектурного управління, створеного в 1922 році інженером Каролем Стриєнським — як туристично-спортивний парк, який був включений до регулятивного плану міста Закопане. Проект включає численні спортивні споруди, в тому числі лижний трамплін. Для реалізації задуманих планів було створено компанію «Спортивний парк» (Park Sportowy) з священиком-скелелазом Яном Гумполою на посаді президента і розпочато реалізацію інвестицій.

Гірськолижний трамплін на Крокві не найстарший об'єкт такого типу в Польщі, оскільки вже в 1920 році був побудований трамплін в долині Яворинки. Через кілька років відстані, які можна було досягти на ньому (менше 40 метрів), перестали відповідати можливостям, які ніс з собою швидкий розвиток дисципліни. Конструкція об'єкту в районі гори Крокви повинна була зробити можливими безпечні стрибки понад 40 метрів. Ще один аспект зробив новий гірськолижний трамплін кращим, від явожинського — локалізація (розміщений ближче до центру міста та на схилі, що гарантує довше утримання снігового покрову).

На місце будівництва обрано північний схил вершини Крокви — територію орендувала на 50 років на дуже вигідних умовах компанія «Спортивний парк» у графа Владислава Замойського. Генеральний проект трампліна був підготований у 1923 році Каролем Стрийєнським, а технічна документація — шведським інженером із прізвищем Sellström або Sandström. Перш ніж будівництво розпочалося, весь проект отримав позитивний відгук Державної ради з охорони природи і — як повідомляв тижневик «Голос Закопанський» (пол. Głos Zakopiański) від 25 грудня 1923 року — відбулась консультація з «авторитетами гірськолижного спорту». Підкреслювалася безпека конструкції трампліна та його сучасність. Однак через недостатні фінансові ресурси роботи не вдалося провести за запланованим графіком. З ініціативи Стриєнського бажаючі могли придбати акції для будівництва, а велику роль в будівельних роботах відіграла армія. Переважна більшість робіт була завершена до кінця 1924 року, однак попередньо добудований об'єкт — довжиною 78 метрів, висотою 114 метрів та нахилом порогу 38 градусів — був введений у експлуатацію наприкінці січня 1925 року (у січні 1925 року Міська рада Закопане підтримала «Спортивний парк» субсидією для трампліна). Урочиста інавгурація в поєднанні із змаганнями зі стрибків відбулася 22 березня 1925 року. Першим переможцем і рекордсменом трампліну Велика Кроква став Станіслав Генсеніца-Сєчка (30 м, 36 м), після нього Генрик Мюкенбрун (32 м, 29 м) та Александр Розмус (29,5 м, 33 м). Після проведення змагань були ще завергені останні будівельні роботи.

Перший рекорд, як на той час, не був надзвичайним (оскільки змагання відбувалися у жахливу погоду та на поганому снігу) і не змінився під час наступних змагань (чемпіонат в Закопане, що відбувся 16-17 січня 1926 року), а через дефіцит снігу відстань розбігу тоді зменшилась вдвічі. Незважаючи на це, Станіслав Генсеніца-Сєчка набрав відстань 34,5 метрів, однак перше місце дісталося норвежцю Вільгельму Столпе (норв. Wilhelm Stolpe), тренеру-любителю, який в сезоні тренував стрибунів із закопанського клубу. Лише через кілька днів, 24 січня 1926 року, Тадеуш Зидел встановив новий рекорд (40,5 метрів), і від того часу зійшла лавина щораз кращих результатів, що здобувались на трампліні Велика Кроква, який в той час був кілька разів перебудовуваний, а преса писала про великі можливості, які він ще може дати.

Спеціально для Чемпіонату світу з лижних видів спорту 1929 року дещо змінено гору розгону, стрибок (на якому були побудовані трибуни), змінено профіль трампліну та суддівську ложу. За змаганнями спортсменів при мінус 30 градусах стежило близько 10 000 глядачів. У 1932 році помер один із творців трампліну Велика Кроква — Кароль Стриєньський і з того часу до 1989 року трамплін був названий його ім'ям.

Велика Кроква двічі приймала таку велику спортивну подію, як Кубок світу — у 1939 та 1962 роках. В обох випадках через брак снігу його доводилося привозити з-за меж Закопаного — перед останнім чемпіонатом, як виявилося, без потреби, оскільки за кілька днів до змагань випав великий сніг, який довелося прибрати бульдозерами та людьми на лижах. У день змагань було встановлено два рекорди: кількість глядачів під трампліном (понад 120 000, досі не побитий) та довжина стрибка (103 метри Гельмута Рекнагеля).

З 1980 року (з перервами в 1981—1989 рр., 1991—1995 рр., 1997 р., 2001 р.) на трампліні Велика Кроква проходять найважливіші змагання зі стрибків з трампліну — Кубок світу. У 1999, 2001, 2007 та 2008 роках відбулись також змагання Кубку світу з лижного двоборства.

Тричі Велика Кроква приймала спортсменів під час чемпіонатів світу (більше разів — сім разів — чемпіонати світу проходили лише в Лахті, а у Фалуні — п'ять разів). На трампліні Велика Кроква під час зимової Універсіади (2001 року) відбулось змагання зі стрибків, переможцем якого став Лукаш Кручек. Влітку 2004 року застелено пластикове покриття (ігеліт), завдяки чому на Великій Крокві можна проводити змагання в літній сезон. Велика Кроква була ареною перших в історії нічних стрибків під час Гран-Прі (2004).

Перше змагання в рамках Кубку світу відбулось тут у 1980 році в присутності 40 000 глядачів.

1989 року Національна рада Закопаного змінила покровителя трампліну — ним став Станіслав Марусаж, відомий як «король трампліну Великої Крокви».

6 червня 1997 року, під час VI. апостольської поїздки до Польщі Івана Павла II, під трампліном Велика Кроква відбулася меса, яку відправив папа Іван Павло ІІ, в якій взяло участь від 250 000 до 300 000 вірних.

1 січня 2000 року Велика Кроква втратила схвалення FIS, що означало, що жодне змагання не може проводитися на ній під егідою цієї організації. Останнє було визнане на засіданні в Гаррахові за умови реконструкції трампліну, включно із зміною старої вежі арбітрів. Робота розпочалася 3 серпня 2000 року, більшість якої була завершена через чотири місяці. Вартість робіт склала 2,2 млн злотих. Окрім зміни параметрів (зсув конструкторського пункту, зміна кута нахилу столу відриву та зіскоку, укорочення зіскоку, зменшення нахилу подіуму трампліна з 7 до 0 градусів) перебудовано каналізаційну мережу та проведено дренаж на зіскоку та пробігу.

У 2004 році відбулася реконструкція, під час якої було покладено пластикове покриття, а Закопане отримало право організовувати літні Гран-прі зі стрибків на лижах. У 2009—2011 роках на суму понад 12 мільйонів злотих під трампліном був побудований триповерховий павільйон, в якому розміщувались помешкання для VIP-персон, виставкові-експозиційні зали та стенди для спортивних коментаторів.

У 2016—2017 роках на трампліні пройшла розбудова, проведена в два етапи. У середині серпня 2016 року розпочався перший етап реконструкції, в який входив демонтаж старої конструкції з подальшим будівництвом нової — бетонної, а також складанням льодових доріжок та зміною кута нахилу порогу трампліна з 10,5 до 11 градусів. Завершення робіт заплановано на листопад-грудень 2016 року. Реконструкція наїзду була завершена згідно з планом і 26 грудня 2016 року на об'єкті відбувся чемпіонат Польщі із стрибків з трампліна. Навесні 2017 року розпочався другий етап, під час якого відбудували зіскок трампліну: гора приземлення була опущена, нижня частина зіскоку трохи поглиблена, смуги та сходи замінені, а трамплін отримав нове пластикове покриття. Заплановані витрати на модернізацію мали становити приблизно 10 млн злотих, але після завершення робіт у листопаді 2017 року їх оцінювали у 12 млн злотих. 19 листопада 2017 року трамплін отримав схвалення FIS, дійсне до 18 листопада 2022 року, необхідне для проведення змагань найвищого рейтингу, таких як Кубок світу, Континентальний Кубок, Літній Гран-прі, Кубок FIS, Літній Континентальний Кубок або Кубок світу по лижному двоборству. Після реконструкції конструкційний пункт становить 125 метрів, а розмір трампліна — 140 метрів.

Велика Кроква — це тренувальна база для стрибунів з Вісла Закопане (пол. Wisła Zakopane) та АЗС Закопане (пол. AZS Zakopane).

Характеристика

На сьогоднішній день це найбільший трамплін у Польщі, який має схвалення FIS.

Параметри трампліна

  • Конструкторський пункт: 125 м
  • Висота трампліна (HS): 140 м
  • Довжина рампи: 98,7 м
  • Нахил рампи: 35°
  • Довжина столу відриву: 6,5 м
  • Нахил столу відриву: 11°
  • Висота столу відриву: 3,13 м
  • Нахил зіскоку: 34,3°

Трибуни

На даний час на трибунах та околицях трампліну Велика Кроква може розміститися близько 40 000 чоловік, що робить його одним з найбільших спортивних споруд у Польщі за місткістю трибун. Наразі глядачам на змаганнях з найвищого рейтингу Кубку світу з погляду безпеки та комфорту перегляду доступно до 25 000 квитків. Рекорд глядачів на трампліні Велика Кроква було побито під час чемпіонату світу з лижних видів спорту в 1962 році, коли змагання зі стрибків спостерігала рекордна кількість вболівальників — 120 000. Під час змагань з Чемпіонату світу 2002 року під трампліном зібралося понад 53 тис. глядачів.

Циклічні змагання, що відбуваються на трампліні

Національні

  • Чемпіонати Польщі
  • Святкові змагання
  • Кубок ТЗН

Міжнародні

image
Велика Кроква (2012)
  • Кубок світу (1980, 1990, 1996, 1998, 1999, з 2002 року по теперішній час)
  • Кубок світу по лижному двоборству (1999, 2001, 2007, 2008)
  • Континентальний Кубок (1994, 1997, 2003—2011, з 2013 року по теперішній час)
  • Кубок FIS (з 2013 року по теперішній час)
  • Літній Гран-прі (2004—2009, 2011, 2019)

Крім того, на трампліні Велика Кроква відбулися також:

Рекордсмени на пагорбі

Офіційний рекорд трампліну становить 147 м і належить Yukiyi Satō. Рекорд був встановлений 25 січня 2020 року під час другої серії командних змагань Кубка Світу і є кращим на 3,5 м від попереднього, авторства Давіда Кубацького. Японцеві також належить літній рекорд трампліну — 145 метрів. Таку дистанцію він здобув під час першої серії індивідуального змагання літнього Гран-прі 2019 року.

Відповідно до вказівок Міжнародної федерації лижного спорту, рекорди, встановлені під час національних чемпіонатів або в передконкурсних тренуваннях, не визнаються (крім того, рекорди з Континентального кубка — також з основних змагань — не обліковуються як офіційні).

Таблиця рекордів

неофіційні рекорди курсивом

Lp. Дата Спортсмен Результат Змагання
1. 25.03.1925 image Станіслав Генсеніца-Сєчка 36 m змагання зі стрибків
2. 1925 image Станіслав Генсеніца-Сєчка 39 m
3. 24.01.1926 image Тадеуш Заидел 40,5 m змагання зі стрибків
4. 01/02.1927 image Юзеф Ланкош 47 m позаконкурсна серія Чемпіонату Польщі 1927
5. 01/02.1927 image Юзеф Ланкош 49,5 m позаконкурсна серія Чемпіонату Польщі 1927
6. 18.03.1928 image Броніслав Чех 61 m Чемпіонат Польщі 1928
7. 10.02.1929 image Броніслав Чех 63 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929
– 10.02.1929 image Сігмунд Рууд 71,5 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929, падіння
(7.) 10.02.1929 image Фрацишек Цукєр 63 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929
9. 10.02.1929 image Станіслав Генсеніца-Сєчка 66 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929
10. 1932 image Станіслав Марусаж 72 m
11. 11.02.1934 image Станіслав Марусаж 74 m Чемпіонат Польщі 1934
12. 24.02.1935 image Реідар Андерсен 76 m Чемпіонат Польщі 1935
13. 22.01.1938 image Анджей Марусаж 76,5 m
14. 19.02.1939 image Йозеф Брадль 80 m Чемпіонат світу 1939
15. 19.02.1939 image Біргер Рууд 81,5 m Чемпіонат світу 1939
– 19.02.1939 image Ян Куля 85,5 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1939
16. 1948 image Станіслав Марусаж 83,5 m
17. 1948 image Станіслав Марусаж 85 m
– 1954 image Станіслав Марусаж 92,5 m падіння
18. 1955 image Антоні Вєчорек 86,5 m
19. 18.03.1956 image Harry Glaß 88 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1956
20. 02.04.1956 image Роман Генсеніца-Сєчка 93,5 m позаконкурсна серія пасхальних змагань зі стрибків
– 02.04.1956 image Анджей Генсеніца-Сєчка 98 m позаконкурсна серія пасхальних змагань зі стрибків
21. 1961 image Karl Schramm 98,5 m
22. 25.02.1961 image Ніколай Шамов 99,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1961
23. 26.02.1961 image Ніколай Шамов 100 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1961
24. 25.02.1962 image Гельмут Рекнагель 103 m Чемпіонат світу 1962
25. 20.03.1966 image Горст Квік 105,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1966
26. 24.01.1967 image Їржі Рашка 107 m Кубок Дружби 1967
27. 1967 image Юзеф Коциан 107,5 m
28. 10.03.1968 image Юзеф Пшибила 108,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1968
29. 1968 image Юзеф Пшибила 109 m
30. 05.03.1969 image Манфред Вульф 111,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1969
31. 20.03.1971 image Ханс Шмідт 112 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1971
32. 01.04.1973 image Тадеуш Павлусяк 113 m весняні змагання зі стрибків
33. 09.02.1975 image Марек Пах 114 m Чемпіонат Польщі 1975
34. 09.02.1975 image Станіслав Бобак 115,5 m Чемпіонат Польщі 1975
35. 12.03.1978 image Keijo Korhonen 116 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1978
36. 18.02.1979 image Пйотр Фіяс 116,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1979
37. 03.1985 image Пйотр Фіяс 117 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1985
38. 03.1985 image Jiří Malec 119 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1985
39. 03.1986 image Ян Коваль 122,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1986
40. 14.03.1987 image Ян Коваль 123 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1987
41. 1992 image Збігнєв Клімовський 124 m
42. 22.01.1995 image Арве Ворвік 128 m Континентальний кубок 1994–95
– 31.03.1995 image Войцех Скупєнь 130 m Чемпіонат Польщі 1995 (тренування)
43. 27.01.1996 image Primož Peterka 130 m Кубок світу 1995–96
– 1996 image Александр Бойда 130,5 m
– 04.03.2001 image Стефан Кайзер 135,5 m Континентальний кубок 2000–01
– 26.12.2002 image Адам Малиш 136,5 m Чемпіонат Польщі 2002
44. 18.01.2003 image Свен Ханнавалд 140 m Чемпіонат світу 2002–03
L1. 05.09.2004 image Данієль Форфанг 139,5 m Гран-прі 2004, літні
– 11.03.2005 image Juha-Matti Ruuskanen 141,5 m Континентальний кубок 2004–05
(L1.) 25.08.2007 image Адам Малиш 139,5 m Гран-прі 2007, літні
(44.) 23.01.2010 image Грегор Шліренцауер 140 m Кубок світу 2009–10
46. 23.01.2010 image Сімон Амманн 140,5 m Кубок світу 2009–10
– 18.08.2013 image Адам Руда 139,5 m Кубок FIS 2013–14, літній
– 24.03.2015 image Клеменс муранька 144 m Чемпіонат Польщі 2015, підтримка
– 24.03.2015 image Пйотр Жила 141,5 m Чемпіонат Польщі 2015, підтримка
– 24.03.2015 image Каміль Стох 141,5 m Чемпіонат Польщі 2015
47. 27.01.2018 image Каміль Стох 141,5 m Чемпіонат світу 2017–18
– 18.02.2018 image Пйотр Кудзя 143,5 m Загальнонаціональна олімпіада молоді 2018 (лижне двоборство)
– 23.09.2018 image Anže Semenič 140 m Літній континентальний кубок 2018, літній (пробна серія)
48. 19.01.2019 image Маркус Айзенбіхлер 143 m Кубок світу 2018–19
49. 19.01.2019 image Давід Кубацкі 143,5 m Кубок світу 2018–19
– 17.03.2019 image Bor Pavlovčič 143,5 m Континентальний кубок 2018–19, пробна серія
– 17.08.2019 image Давід Кубацкі 142 m Гран-прі 2019, літні (пробна серія)
L3. 17.08.2019 image Карл Гайгер 141,5 m Гран-прі 2019, літні
L4. 17.08.2019 image Тілен Бартол 144,0 m Гран-прі 2019, літні
L5. 18.08.2019 image Yukiya Satō 145,0 m Гран-прі 2019, літні
50. 25.01.2020 image Yukiya Satō 147 m Кубок світу 2019–20

Галерея

  • image
    Велика Кроква перед ремонтом
  • image
    Велика Кроква під час змагань з Кубка світу (2007)
  • image
    Велика Кроква вигляд з Губалувки — на передньому плані гелікоптер Сокіл ТОПР
  • image
    Велика Кроква вигляд з вулиці Пілсудського

Див. також

  • Комплекс гірськолижних стрибків [pl]
  • Кубок світу з гірськолижних стрибків у Закопане

Примітки

  1. skisprungschanzen.com. Największe skocznie na świecie. Процитовано 1 лютого 2011.
  2. Krawiec, Przemysław (10 жовтня 2016). Zakopane: Pierwsze skoki na torach lodowych już w listopadzie?. skoki24.pl. Процитовано 8 січня 2017.
  3. Jachimiak, Łukasz (23 листопада 2014). PŚ w Klingenthal. Szturc: Niemcy brylują, bo ich skocznie mają tory lodowe. Dobrze, że Stoch nie skakał. sport.pl. Процитовано 8 січня 2017.
  4. Pinkwart, Maciej (19 червня 2009). Wielka Skocznia na Krokwi. Szukając inżyniera Sellströma. pinkwart.pl. Процитовано 19 січня 2018.
  5. zakopane.cos.pl. Historia Centralnego Ośrodka Sportu – Ośrodka Przygotowań Olimpijskich w Zakopanem. Процитовано 19 січня 2018.
  6. Tomasz Mateusiak. Mija 20 lat od wizyty papieża. Wizyty, która zmieniła Zakopane oraz górali (пол.). Gazeta Krakowska Plus. Процитовано 7 лютого 2019.
  7. Bucholz, Adam (8 січня 2017). Modernizacja Wielkiej Krokwi rozpoczęta!. skijumping.pl. Процитовано 3 листопада 2016.
  8. Informacja dotycząca modernizacji Wielkiej Krokwi. Spotkanie PZN-TZN-ZSMS Zakopane. pzn.pl. 18 жовтня 2016. Процитовано 8 січня 2017.
  9. Kosman, Alicja (20 грудня 2016). Kadra Narodowa A trenuje na Wielkiej Krokwi. pzn.pl. Процитовано 8 січня 2017.
  10. Leja, Bartosz (29 жовтня 2016). Trwają prace na Wielkiej Krokwi w Zakopanem, rozbieg ma nowe tory!. skokipolska.pl. Процитовано 3 листопада 2016.
  11. PŚ w Zakopanem: skocznia po modernizacji, zawody niezagrożone. "To tylko formalność". polskieradio.pl. 7 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  12. Bucholz, Adam (21 листопада 2017). Wielka Krokiew już z homologacją. skijumping.pl. Процитовано 21 листопада 2017.
  13. Polska Agencja Prasowa. Jest homologacja, Wielka Krokiew dostała zielone światło od FIS. Przegląd Sportowy. Процитовано 21 листопада 2017.
  14. Polski Związek Narciarski. Dane techniczne - o skoczni. Процитовано 14 січня 2019.
  15. Dane techniczne. worldcup-zakopane.pl. Процитовано 19 січня 2017.
  16. Skoki narciarskie: Małysz mistrzem / Najlepszy junior. archiwum.wyborcza.pl. 3 квітня 1995. Процитовано 30 січня 2018.
  17. . Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 1 травня 2020.

Посилання

  • Вебсайт гірськолижної асоціації Tatra [ 20 червня 2021 у Wayback Machine.]
  • Інтернет-камера — перегляд корони [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Інтернет-камера — перегляд із панелі запуску [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела

  • . Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
  • . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 1 травня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Velika Krokva imeni Stanislava Marusazha pol Wielka Krokiew im Stanislawa Marusarza velikij lizhnij tramplin dlya stribkiv z konstrukcijnim punktom K125 i rozmirom HS140 rozmishenij na pivnichnomu shili gori pl 1378 m v Zakopane u Polshi Z 1989 roku nazvanij na chest Stanislava Marusazha u 1932 1989 rokah imeni Karolya Striyenskogo Ye chastinoyu Centru pidgotovki do olimpijskih zmagan u Zakopane ta keruyetsya Centralnim oseredkom sportu Poblizu rozmishenij kompleks pl imeni Bronislava Cheha Velika Krokva imeni Stanislava MarusaraWielka Krokiew im Stanislawa MarusarzaRoztashuvannyaMisto ZakopaneKrayina PolshaKlub AZS Zakopane Visla ZakopanePobudovanij 22 bereznya 1925 rokuRekord 147 m Yukiya SatōVeliki podiyiPershosti svitu Kubok svitu Kontinentalnij Kubok Litnij Gran pri Kubok FIS Litnij Kontinentalnij Kubok Kubok svitu po lizhnomu dvoborstvu Velka Krokyev Najbilshij lizhnij tramplin u Polshi ta odin iz dvoh velikih girskolizhnih ob yektah v krayini razom zi tramplinom Adama Malisha u Visli Malinci Prirodnij pagorb zahishenij lisom i ne maye shtuchno pidnyatoyi startovoyi vezhi na yakij pochinayetsya z yizd Obladnanij igelitom shtuchnim osvitlennyam ta lodovimi dorizhkami sho dozvolyaye stribati pri temperaturi do 20 C Pobudovanij za proyektom inzhenera Karolya Striyenskogo i oficijno vidkritij 22 bereznya 1925 roku pid chas zmagan zi stribkiv Na tramplini vidbulosya bagato mizhnarodnih sportivnih zmagan sered yakih zmagannya zi stribkiv z tramplina pid chas Chempionativ svitu z lizhnih vidiv sportu 1929 1939 1962 ta Zimovoyi Universiadi 1993 2001 zmagannya Kubka svitu z sezonu 1979 1980 Kubok Kontinentu z sezonu 1992 1993 Kubok FIS z sezonu 2012 2013 litnij Gran pri z sezonu 2004 ta Kubok svitu z lizhnogo dvoborstva z sezonu 1998 1999 Bagatorazovo na nomu vidbuvalisya Chempionati Polshi iz stribkiv z tramplinu vpershe v 1927 roci IstoriyaVelika Krokva 1962 Velika Krokva 2008 U 1886 roci Zakopane oficijno otrimalo status kurortu Pislya zdobuttya Polsheyu nezalezhnosti kozhen kurort krayini buv zobov yazanij rozvivati tak zvanij regulyatornij plan sho polyagaye v uporyadkuvanni prostorovoyi politiki mista ta okreslenni nezabudovanoyi teritoriyi priznachenoyi dlya vidpochinku ta sportu U 1923 roci z iniciativi Ministerstva publichnoyi diyalnosti teritoriya vid pl do vershini Krokvi bula ohoplena novim proyektom arhitekturnogo upravlinnya stvorenogo v 1922 roci inzhenerom Karolem Striyenskim yak turistichno sportivnij park yakij buv vklyuchenij do regulyativnogo planu mista Zakopane Proekt vklyuchaye chislenni sportivni sporudi v tomu chisli lizhnij tramplin Dlya realizaciyi zadumanih planiv bulo stvoreno kompaniyu Sportivnij park Park Sportowy z svyashenikom skelelazom Yanom Gumpoloyu na posadi prezidenta i rozpochato realizaciyu investicij Girskolizhnij tramplin na Krokvi ne najstarshij ob yekt takogo tipu v Polshi oskilki vzhe v 1920 roci buv pobudovanij tramplin v dolini Yavorinki Cherez kilka rokiv vidstani yaki mozhna bulo dosyagti na nomu menshe 40 metriv perestali vidpovidati mozhlivostyam yaki nis z soboyu shvidkij rozvitok disciplini Konstrukciya ob yektu v rajoni gori Krokvi povinna bula zrobiti mozhlivimi bezpechni stribki ponad 40 metriv She odin aspekt zrobiv novij girskolizhnij tramplin krashim vid yavozhinskogo lokalizaciya rozmishenij blizhche do centru mista ta na shili sho garantuye dovshe utrimannya snigovogo pokrovu Na misce budivnictva obrano pivnichnij shil vershini Krokvi teritoriyu orenduvala na 50 rokiv na duzhe vigidnih umovah kompaniya Sportivnij park u grafa Vladislava Zamojskogo Generalnij proekt tramplina buv pidgotovanij u 1923 roci Karolem Strijyenskim a tehnichna dokumentaciya shvedskim inzhenerom iz prizvishem Sellstrom abo Sandstrom Persh nizh budivnictvo rozpochalosya ves proekt otrimav pozitivnij vidguk Derzhavnoyi radi z ohoroni prirodi i yak povidomlyav tizhnevik Golos Zakopanskij pol Glos Zakopianski vid 25 grudnya 1923 roku vidbulas konsultaciya z avtoritetami girskolizhnogo sportu Pidkreslyuvalasya bezpeka konstrukciyi tramplina ta jogo suchasnist Odnak cherez nedostatni finansovi resursi roboti ne vdalosya provesti za zaplanovanim grafikom Z iniciativi Striyenskogo bazhayuchi mogli pridbati akciyi dlya budivnictva a veliku rol v budivelnih robotah vidigrala armiya Perevazhna bilshist robit bula zavershena do kincya 1924 roku odnak poperedno dobudovanij ob yekt dovzhinoyu 78 metriv visotoyu 114 metriv ta nahilom porogu 38 gradusiv buv vvedenij u ekspluataciyu naprikinci sichnya 1925 roku u sichni 1925 roku Miska rada Zakopane pidtrimala Sportivnij park subsidiyeyu dlya tramplina Urochista inavguraciya v poyednanni iz zmagannyami zi stribkiv vidbulasya 22 bereznya 1925 roku Pershim peremozhcem i rekordsmenom tramplinu Velika Krokva stav Stanislav Gensenica Syechka 30 m 36 m pislya nogo Genrik Myukenbrun 32 m 29 m ta Aleksandr Rozmus 29 5 m 33 m Pislya provedennya zmagan buli she zavergeni ostanni budivelni roboti Pershij rekord yak na toj chas ne buv nadzvichajnim oskilki zmagannya vidbuvalisya u zhahlivu pogodu ta na poganomu snigu i ne zminivsya pid chas nastupnih zmagan chempionat v Zakopane sho vidbuvsya 16 17 sichnya 1926 roku a cherez deficit snigu vidstan rozbigu todi zmenshilas vdvichi Nezvazhayuchi na ce Stanislav Gensenica Syechka nabrav vidstan 34 5 metriv odnak pershe misce distalosya norvezhcyu Vilgelmu Stolpe norv Wilhelm Stolpe treneru lyubitelyu yakij v sezoni trenuvav stribuniv iz zakopanskogo klubu Lishe cherez kilka dniv 24 sichnya 1926 roku Tadeush Zidel vstanoviv novij rekord 40 5 metriv i vid togo chasu zijshla lavina shoraz krashih rezultativ sho zdobuvalis na tramplini Velika Krokva yakij v toj chas buv kilka raziv perebudovuvanij a presa pisala pro veliki mozhlivosti yaki vin she mozhe dati Specialno dlya Chempionatu svitu z lizhnih vidiv sportu 1929 roku desho zmineno goru rozgonu stribok na yakomu buli pobudovani tribuni zmineno profil tramplinu ta suddivsku lozhu Za zmagannyami sportsmeniv pri minus 30 gradusah stezhilo blizko 10 000 glyadachiv U 1932 roci pomer odin iz tvorciv tramplinu Velika Krokva Karol Striyenskij i z togo chasu do 1989 roku tramplin buv nazvanij jogo im yam Velika Krokva dvichi prijmala taku veliku sportivnu podiyu yak Kubok svitu u 1939 ta 1962 rokah V oboh vipadkah cherez brak snigu jogo dovodilosya privoziti z za mezh Zakopanogo pered ostannim chempionatom yak viyavilosya bez potrebi oskilki za kilka dniv do zmagan vipav velikij snig yakij dovelosya pribrati buldozerami ta lyudmi na lizhah U den zmagan bulo vstanovleno dva rekordi kilkist glyadachiv pid tramplinom ponad 120 000 dosi ne pobitij ta dovzhina stribka 103 metri Gelmuta Reknagelya Z 1980 roku z perervami v 1981 1989 rr 1991 1995 rr 1997 r 2001 r na tramplini Velika Krokva prohodyat najvazhlivishi zmagannya zi stribkiv z tramplinu Kubok svitu U 1999 2001 2007 ta 2008 rokah vidbulis takozh zmagannya Kubku svitu z lizhnogo dvoborstva Trichi Velika Krokva prijmala sportsmeniv pid chas chempionativ svitu bilshe raziv sim raziv chempionati svitu prohodili lishe v Lahti a u Faluni p yat raziv Na tramplini Velika Krokva pid chas zimovoyi Universiadi 2001 roku vidbulos zmagannya zi stribkiv peremozhcem yakogo stav Lukash Kruchek Vlitku 2004 roku zasteleno plastikove pokrittya igelit zavdyaki chomu na Velikij Krokvi mozhna provoditi zmagannya v litnij sezon Velika Krokva bula arenoyu pershih v istoriyi nichnih stribkiv pid chas Gran Pri 2004 Pershe zmagannya v ramkah Kubku svitu vidbulos tut u 1980 roci v prisutnosti 40 000 glyadachiv 1989 roku Nacionalna rada Zakopanogo zminila pokrovitelya tramplinu nim stav Stanislav Marusazh vidomij yak korol tramplinu Velikoyi Krokvi 6 chervnya 1997 roku pid chas VI apostolskoyi poyizdki do Polshi Ivana Pavla II pid tramplinom Velika Krokva vidbulasya mesa yaku vidpraviv papa Ivan Pavlo II v yakij vzyalo uchast vid 250 000 do 300 000 virnih 1 sichnya 2000 roku Velika Krokva vtratila shvalennya FIS sho oznachalo sho zhodne zmagannya ne mozhe provoditisya na nij pid egidoyu ciyeyi organizaciyi Ostannye bulo viznane na zasidanni v Garrahovi za umovi rekonstrukciyi tramplinu vklyuchno iz zminoyu staroyi vezhi arbitriv Robota rozpochalasya 3 serpnya 2000 roku bilshist yakoyi bula zavershena cherez chotiri misyaci Vartist robit sklala 2 2 mln zlotih Okrim zmini parametriv zsuv konstruktorskogo punktu zmina kuta nahilu stolu vidrivu ta ziskoku ukorochennya ziskoku zmenshennya nahilu podiumu tramplina z 7 do 0 gradusiv perebudovano kanalizacijnu merezhu ta provedeno drenazh na ziskoku ta probigu U 2004 roci vidbulasya rekonstrukciya pid chas yakoyi bulo pokladeno plastikove pokrittya a Zakopane otrimalo pravo organizovuvati litni Gran pri zi stribkiv na lizhah U 2009 2011 rokah na sumu ponad 12 miljoniv zlotih pid tramplinom buv pobudovanij tripoverhovij paviljon v yakomu rozmishuvalis pomeshkannya dlya VIP person vistavkovi ekspozicijni zali ta stendi dlya sportivnih komentatoriv U 2016 2017 rokah na tramplini projshla rozbudova provedena v dva etapi U seredini serpnya 2016 roku rozpochavsya pershij etap rekonstrukciyi v yakij vhodiv demontazh staroyi konstrukciyi z podalshim budivnictvom novoyi betonnoyi a takozh skladannyam lodovih dorizhok ta zminoyu kuta nahilu porogu tramplina z 10 5 do 11 gradusiv Zavershennya robit zaplanovano na listopad gruden 2016 roku Rekonstrukciya nayizdu bula zavershena zgidno z planom i 26 grudnya 2016 roku na ob yekti vidbuvsya chempionat Polshi iz stribkiv z tramplina Navesni 2017 roku rozpochavsya drugij etap pid chas yakogo vidbuduvali ziskok tramplinu gora prizemlennya bula opushena nizhnya chastina ziskoku trohi pogliblena smugi ta shodi zamineni a tramplin otrimav nove plastikove pokrittya Zaplanovani vitrati na modernizaciyu mali stanoviti priblizno 10 mln zlotih ale pislya zavershennya robit u listopadi 2017 roku yih ocinyuvali u 12 mln zlotih 19 listopada 2017 roku tramplin otrimav shvalennya FIS dijsne do 18 listopada 2022 roku neobhidne dlya provedennya zmagan najvishogo rejtingu takih yak Kubok svitu Kontinentalnij Kubok Litnij Gran pri Kubok FIS Litnij Kontinentalnij Kubok abo Kubok svitu po lizhnomu dvoborstvu Pislya rekonstrukciyi konstrukcijnij punkt stanovit 125 metriv a rozmir tramplina 140 metriv Velika Krokva ce trenuvalna baza dlya stribuniv z Visla Zakopane pol Wisla Zakopane ta AZS Zakopane pol AZS Zakopane HarakteristikaNa sogodnishnij den ce najbilshij tramplin u Polshi yakij maye shvalennya FIS Parametri tramplina Konstruktorskij punkt 125 m Visota tramplina HS 140 m Dovzhina rampi 98 7 m Nahil rampi 35 Dovzhina stolu vidrivu 6 5 m Nahil stolu vidrivu 11 Visota stolu vidrivu 3 13 m Nahil ziskoku 34 3 Tribuni Na danij chas na tribunah ta okolicyah tramplinu Velika Krokva mozhe rozmistitisya blizko 40 000 cholovik sho robit jogo odnim z najbilshih sportivnih sporud u Polshi za mistkistyu tribun Narazi glyadacham na zmagannyah z najvishogo rejtingu Kubku svitu z poglyadu bezpeki ta komfortu pereglyadu dostupno do 25 000 kvitkiv Rekord glyadachiv na tramplini Velika Krokva bulo pobito pid chas chempionatu svitu z lizhnih vidiv sportu v 1962 roci koli zmagannya zi stribkiv sposterigala rekordna kilkist vbolivalnikiv 120 000 Pid chas zmagan z Chempionatu svitu 2002 roku pid tramplinom zibralosya ponad 53 tis glyadachiv Ciklichni zmagannya sho vidbuvayutsya na trampliniNacionalni Chempionati Polshi Svyatkovi zmagannya Kubok TZN Mizhnarodni Velika Krokva 2012 Kubok svitu 1980 1990 1996 1998 1999 z 2002 roku po teperishnij chas Kubok svitu po lizhnomu dvoborstvu 1999 2001 2007 2008 Kontinentalnij Kubok 1994 1997 2003 2011 z 2013 roku po teperishnij chas Kubok FIS z 2013 roku po teperishnij chas Litnij Gran pri 2004 2009 2011 2019 Krim togo na tramplini Velika Krokva vidbulisya takozh Chempionat svitu z lizhnih vidiv sportu 1929 1939 1962 Rekordsmeni na pagorbiOficijnij rekord tramplinu stanovit 147 m i nalezhit Yukiyi Satō Rekord buv vstanovlenij 25 sichnya 2020 roku pid chas drugoyi seriyi komandnih zmagan Kubka Svitu i ye krashim na 3 5 m vid poperednogo avtorstva Davida Kubackogo Yaponcevi takozh nalezhit litnij rekord tramplinu 145 metriv Taku distanciyu vin zdobuv pid chas pershoyi seriyi individualnogo zmagannya litnogo Gran pri 2019 roku Vidpovidno do vkazivok Mizhnarodnoyi federaciyi lizhnogo sportu rekordi vstanovleni pid chas nacionalnih chempionativ abo v peredkonkursnih trenuvannyah ne viznayutsya krim togo rekordi z Kontinentalnogo kubka takozh z osnovnih zmagan ne oblikovuyutsya yak oficijni Tablicya rekordiv neoficijni rekordi kursivom Lp Data Sportsmen Rezultat Zmagannya 1 25 03 1925 Stanislav Gensenica Syechka 36 m zmagannya zi stribkiv 2 1925 Stanislav Gensenica Syechka 39 m 3 24 01 1926 Tadeush Zaidel 40 5 m zmagannya zi stribkiv 4 01 02 1927 Yuzef Lankosh 47 m pozakonkursna seriya Chempionatu Polshi 1927 5 01 02 1927 Yuzef Lankosh 49 5 m pozakonkursna seriya Chempionatu Polshi 1927 6 18 03 1928 Bronislav Cheh 61 m Chempionat Polshi 1928 7 10 02 1929 Bronislav Cheh 63 m pozakonkursna seriya Chempionatu svitu 1929 10 02 1929 Sigmund Ruud 71 5 m pozakonkursna seriya Chempionatu svitu 1929 padinnya 7 10 02 1929 Fracishek Cukyer 63 m pozakonkursna seriya Chempionatu svitu 1929 9 10 02 1929 Stanislav Gensenica Syechka 66 m pozakonkursna seriya Chempionatu svitu 1929 10 1932 Stanislav Marusazh 72 m 11 11 02 1934 Stanislav Marusazh 74 m Chempionat Polshi 1934 12 24 02 1935 Reidar Andersen 76 m Chempionat Polshi 1935 13 22 01 1938 Andzhej Marusazh 76 5 m 14 19 02 1939 Jozef Bradl 80 m Chempionat svitu 1939 15 19 02 1939 Birger Ruud 81 5 m Chempionat svitu 1939 19 02 1939 Yan Kulya 85 5 m pozakonkursna seriya Chempionatu svitu 1939 16 1948 Stanislav Marusazh 83 5 m 17 1948 Stanislav Marusazh 85 m 1954 Stanislav Marusazh 92 5 m padinnya 18 1955 Antoni Vyechorek 86 5 m 19 18 03 1956 Harry Glass 88 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1956 20 02 04 1956 Roman Gensenica Syechka 93 5 m pozakonkursna seriya pashalnih zmagan zi stribkiv 02 04 1956 Andzhej Gensenica Syechka 98 m pozakonkursna seriya pashalnih zmagan zi stribkiv 21 1961 Karl Schramm 98 5 m 22 25 02 1961 Nikolaj Shamov 99 5 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1961 23 26 02 1961 Nikolaj Shamov 100 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1961 24 25 02 1962 Gelmut Reknagel 103 m Chempionat svitu 1962 25 20 03 1966 Gorst Kvik 105 5 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1966 26 24 01 1967 Yirzhi Rashka 107 m Kubok Druzhbi 1967 27 1967 Yuzef Kocian 107 5 m 28 10 03 1968 Yuzef Pshibila 108 5 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1968 29 1968 Yuzef Pshibila 109 m 30 05 03 1969 Manfred Vulf 111 5 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1969 31 20 03 1971 Hans Shmidt 112 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1971 32 01 04 1973 Tadeush Pavlusyak 113 m vesnyani zmagannya zi stribkiv 33 09 02 1975 Marek Pah 114 m Chempionat Polshi 1975 34 09 02 1975 Stanislav Bobak 115 5 m Chempionat Polshi 1975 35 12 03 1978 Keijo Korhonen 116 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1978 36 18 02 1979 Pjotr Fiyas 116 5 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1979 37 03 1985 Pjotr Fiyas 117 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1985 38 03 1985 Jiri Malec 119 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1985 39 03 1986 Yan Koval 122 5 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1986 40 14 03 1987 Yan Koval 123 m Pam yati Bronislava Cheha ta Geleni Marusazh 1987 41 1992 Zbignyev Klimovskij 124 m 42 22 01 1995 Arve Vorvik 128 m Kontinentalnij kubok 1994 95 31 03 1995 Vojceh Skupyen 130 m Chempionat Polshi 1995 trenuvannya 43 27 01 1996 Primoz Peterka 130 m Kubok svitu 1995 96 1996 Aleksandr Bojda 130 5 m 04 03 2001 Stefan Kajzer 135 5 m Kontinentalnij kubok 2000 01 26 12 2002 Adam Malish 136 5 m Chempionat Polshi 2002 44 18 01 2003 Sven Hannavald 140 m Chempionat svitu 2002 03 L1 05 09 2004 Daniyel Forfang 139 5 m Gran pri 2004 litni 11 03 2005 Juha Matti Ruuskanen 141 5 m Kontinentalnij kubok 2004 05 L1 25 08 2007 Adam Malish 139 5 m Gran pri 2007 litni 44 23 01 2010 Gregor Shlirencauer 140 m Kubok svitu 2009 10 46 23 01 2010 Simon Ammann 140 5 m Kubok svitu 2009 10 18 08 2013 Adam Ruda 139 5 m Kubok FIS 2013 14 litnij 24 03 2015 Klemens muranka 144 m Chempionat Polshi 2015 pidtrimka 24 03 2015 Pjotr Zhila 141 5 m Chempionat Polshi 2015 pidtrimka 24 03 2015 Kamil Stoh 141 5 m Chempionat Polshi 2015 47 27 01 2018 Kamil Stoh 141 5 m Chempionat svitu 2017 18 18 02 2018 Pjotr Kudzya 143 5 m Zagalnonacionalna olimpiada molodi 2018 lizhne dvoborstvo 23 09 2018 Anze Semenic 140 m Litnij kontinentalnij kubok 2018 litnij probna seriya 48 19 01 2019 Markus Ajzenbihler 143 m Kubok svitu 2018 19 49 19 01 2019 David Kubacki 143 5 m Kubok svitu 2018 19 17 03 2019 Bor Pavlovcic 143 5 m Kontinentalnij kubok 2018 19 probna seriya 17 08 2019 David Kubacki 142 m Gran pri 2019 litni probna seriya L3 17 08 2019 Karl Gajger 141 5 m Gran pri 2019 litni L4 17 08 2019 Tilen Bartol 144 0 m Gran pri 2019 litni L5 18 08 2019 Yukiya Satō 145 0 m Gran pri 2019 litni 50 25 01 2020 Yukiya Satō 147 m Kubok svitu 2019 20GalereyaVelika Krokva pered remontom Velika Krokva pid chas zmagan z Kubka svitu 2007 Velika Krokva viglyad z Gubaluvki na perednomu plani gelikopter Sokil TOPR Velika Krokva viglyad z vulici PilsudskogoDiv takozhKompleks girskolizhnih stribkiv pl Kubok svitu z girskolizhnih stribkiv u ZakopanePrimitkiskisprungschanzen com Najwieksze skocznie na swiecie Procitovano 1 lyutogo 2011 Krawiec Przemyslaw 10 zhovtnya 2016 Zakopane Pierwsze skoki na torach lodowych juz w listopadzie skoki24 pl Procitovano 8 sichnya 2017 Jachimiak Lukasz 23 listopada 2014 PS w Klingenthal Szturc Niemcy bryluja bo ich skocznie maja tory lodowe Dobrze ze Stoch nie skakal sport pl Procitovano 8 sichnya 2017 Pinkwart Maciej 19 chervnya 2009 Wielka Skocznia na Krokwi Szukajac inzyniera Sellstroma pinkwart pl Procitovano 19 sichnya 2018 zakopane cos pl Historia Centralnego Osrodka Sportu Osrodka Przygotowan Olimpijskich w Zakopanem Procitovano 19 sichnya 2018 Tomasz Mateusiak Mija 20 lat od wizyty papieza Wizyty ktora zmienila Zakopane oraz gorali pol Gazeta Krakowska Plus Procitovano 7 lyutogo 2019 Bucholz Adam 8 sichnya 2017 Modernizacja Wielkiej Krokwi rozpoczeta skijumping pl Procitovano 3 listopada 2016 Informacja dotyczaca modernizacji Wielkiej Krokwi Spotkanie PZN TZN ZSMS Zakopane pzn pl 18 zhovtnya 2016 Procitovano 8 sichnya 2017 Kosman Alicja 20 grudnya 2016 Kadra Narodowa A trenuje na Wielkiej Krokwi pzn pl Procitovano 8 sichnya 2017 Leja Bartosz 29 zhovtnya 2016 Trwaja prace na Wielkiej Krokwi w Zakopanem rozbieg ma nowe tory skokipolska pl Procitovano 3 listopada 2016 PS w Zakopanem skocznia po modernizacji zawody niezagrozone To tylko formalnosc polskieradio pl 7 listopada 2017 Procitovano 14 listopada 2017 Bucholz Adam 21 listopada 2017 Wielka Krokiew juz z homologacja skijumping pl Procitovano 21 listopada 2017 Polska Agencja Prasowa Jest homologacja Wielka Krokiew dostala zielone swiatlo od FIS Przeglad Sportowy Procitovano 21 listopada 2017 Polski Zwiazek Narciarski Dane techniczne o skoczni Procitovano 14 sichnya 2019 Dane techniczne worldcup zakopane pl Procitovano 19 sichnya 2017 Skoki narciarskie Malysz mistrzem Najlepszy junior archiwum wyborcza pl 3 kvitnya 1995 Procitovano 30 sichnya 2018 Arhiv originalu za 20 serpnya 2017 Procitovano 1 travnya 2020 PosilannyaVebsajt girskolizhnoyi asociaciyi Tatra 20 chervnya 2021 u Wayback Machine Internet kamera pereglyad koroni 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Internet kamera pereglyad iz paneli zapusku 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Dzherela Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2019 Procitovano 1 travnya 2020 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 1 travnya 2020

Дата публікації:
Топ