Taxus contorta

Taxus contorta (тис західногімалайський) — вид хвойних рослин родини тисових. Вид був вперше описаний в 1854 році Вільямом Гріффітом. Протягом довгого часу був пов'язаний з поширеним Taxus wallichiana таксоном, який як підвид Taxus baccata wallichiana. Видовий епітет contorta означає «поглинутий» або «повернутий», але незрозуміло, чому Вільям Гріффіт вибрав цю назву.

Taxus contorta
Охоронний статус
Під загрозою зникнення  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ:	Хвойні (Pinophyta)
Клас:	Хвойні (Pinopsida)
Порядок:	Соснові (Pinales)
Родина:	Тисові (Taxaceae)
Рід:	Тис (Taxus)
Вид:	T. contorta
Біноміальна назва
Taxus contorta Griff., 1854
Синоніми
Taxus fuana

Поширення, екологія

Країни проживання: Афганістан; Китай (Тибет); Індія; Непал; Пакистан. Середньорічні мінімальні температури становлять між -12,2 до -6,7 градусів за Цельсієм. У Тибеті росте до 12 метрів у висоту, в соснових і змішаних лісах, як правило, нижче ярусу крони, на висоті 2500-3100 рідкісних 3400 метрів над рівнем моря. В Афганістані є менш важливою частиною хвойних лісів на висотах від 2400 до 2900 метрів. У Пакистані зростає в основному на північних схилах на висотах 2000-3100 метрів в хвойно-змішаних лісах разом з Cedrus deodara, Abies pindrow, Picea smithiana і Pinus wallichiana. На північному заході Індії і в Непалі може бути розкиданий у хвойних лісах вздовж річок на висотах від 1700 до 2600 метрів, отже, на більш низьких висотах, ніж у Пакистані, ймовірно, через рясні дощі.

Морфологія

Вічнозелене, як правило, від 15 до 20-метрове дерево або кущ, досягає в діаметрі до 3 метрів. Кора стовбура червонувато-коричнева, тонка і відшаровується великими, неправильної форми шарами. Численні гілки утворюють округлу або пірамідальну крону. Колючі гілки ростуть нерівномірно, вони тонкі, круглі в перетині і мають вузькі канавки поряд з основами голок.

Вегетативні бруньки маленькі, яйцюваті з коричневими лусками. Голки лінійні, від 1.5 до 4, рідко до 4.5 сантиметрів завдовжки, від 1.5 до 2.5 міліметрів завширшки з загостреним кінчиком. Голки зверху глянсові темно-зелені, знизу є дві бліді, жовтувато-зелені смужки.

Пилкові шишки яйцеподібні, від 6 до 8 міліметрів завдовжки, на коротких ніжках, мають сухі, жовто-зелені або коричневі приквітки. Насіннєві структури (шишки) ростуть по одній в пазухах хвої. Вони сидячі й мають маленькі, трикутні луски. Арил спочатку зелений і вкриває нижню половину насіння. Він зростає за насінням, але кінчик насіння залишається вільним, і червоніє. Саме тоді арил від 9 до 12 міліметрів завдовжки і шириною 7-9 мм. Насіння довгасте, злегка приплюснуте, має невеликий шип на кінці. Воно спочатку зелене і коричневе при дозріванні або чорне, довжиною від 6 до 7 міліметрів і шириною від 4 до 5 міліметрів. Пилок випускається у квітні, насіння дозріває у вересні-листопаді.

Використання

Інгредієнти листя і кори Taxus contorta та інших видів тиса використовується як ліки від раку. Тим не менш, збір цих частин, як правило, призводить до смерті дерев і чагарників.

Загрози та охорона

Ареал (площа виявлення) включає в себе більше 20000 квадратних кілометрів, але покрита поверхня («площа розміщення») оцінюються тільки в 2000 квадратних кілометрів. Чисельність населення знизилася на 50 до 80 відсотків, причинами цього є надмірне використання частини дерев.

Посилання

• Thomas, P. 2011. Taxus contorta. The IUCN [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Flora of China [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Michael Möller, Lian-Ming Gao, RobertRr. Mill, De-Zhu Li, Michelle l. Hollingsworth, Mary Gibby: Morphometric analysis of the Taxus wallichiana complex (Taxaceae) based on herbarium material. In: Botanical Journal of the Linnean Society. Nr. 155, 2007, S. 307—335 PDF [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)