Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Угорщина в Другій світовій війні брала участь на боці нацистської Німеччини.
Передвоєнні події
Після Першої світової війни внаслідок розпаду Австро-Угорської монархії та перемоги в Угорщині у жовтні 1918 р. буржуазно-демократичної революції, Угорщина стала незалежною країною. У березні 1919 р. було проголошено Угорську Радянську Республіку, після падіння якої у серпні 1919 р. в країні на 25 років запанувала фашистська диктатура.
4 червня 1920 був укладений Тріанонський мирний договір між союзними державами Антанти в Першій світовій війні та Угорським королівством. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій. За договором Закарпаття та Словаччину було включено до складу Чехословацької республіки; Трансильванія та Східний Банат передавалися Румунському королівству; Хорватія, Воєводина та Західний Банат — Королівству сербів, хорватів і словенців; провінція Бургенланд — Австрійській республіці.
Виконання умов Тріанонського мирного договору призвело до втрати Королівством Угорщина довоєнної території та зменшення населення більш як удвічі в порівнянні з 1914 роком.
У міжвоєнний період угорські урядові кола намагалися переконати населення, що Тріанонський мирний договір недовговічний, розпалюючи шовіністичні настрої та закликаючи до відродження «Великої Угорщини». Зовнішньополітичний курс уряду на ревізію Тріанонського договору спричиняв напруження у стосунках з сусідніми країнами.
Режим Міклоша Горті у 1939 р. приєднався до «Антикомінтернівського пакту», згодом до Берлінського пакту 1940 р., взявши курс на захоплення територій сусідніх держав, у першу чергу Карпатської України.
На початку ХХ століття Закарпаття під назвою «Угорська Русь» входило до складу Австро-Угорської імперії. Перша світова війна поклала край 900-літньому пануванню на цій землі угорців. Але Закарпаття опинилося не в Україні, а в Чехословаччині, де отримало назву «Підкарпатська Русь» (у краї жило 740 тис.осіб, 62 % з яких — українці, що з часів Київської Русі називали себе «русинами») та 23.11.1938 було визнано автономним краєм із урядом і соймом. Та 02.11.1938 рішенням так званого Віденського арбітражу (фактично Німеччина та Італія перебрали на себе роль арбітрів) до складу Угорщини було передано частину Закарпатської України (з Ужгородом, Мукачевим) та південні райони Словаччини.
Уряд Угорщини не задовольнило це рішення, бо він прагнув підпорядкувати все Закарпаття. З кінця листопада 1938 р. по 1-у половину березня 1939 р. між Угорщиною та Німеччиною проходили перемовини стосовно подальшої долі Карпатської України. Там громадяни намагалися розбудувати свою державу: у січні 1939 р. голова уряду Августин Волошин (з 15.03.2002 р. — Герой України посмертно) оголосив про проведення через місяць виборів до Сойму Карпатської України. На виборах, що відбулися 12.02.1939 р. понад 92 % населення краю віддали голоси за Українське національне об'єднання. Та після 23.02.1939 р. (коли Угорщина приєдналася до «Антикомінтернівського пакту») Гітлер погодився на окупацію Карпатської України угорськими військами.
14.03.1939 р. словацький Сойм проголосив самостійність Словаччини і перехід її під протекторат Німеччини. Цього ж дня А. Волошин по радіо проголосив незалежність Карпатської України. В ніч з 14 на 15 березня угорські війська розпочали окупацію Карпатської України. В умовах угорського вторгнення 15.03.1939 р. відкрився Сойм Карпатської України. За 3 години пройшли 6 засідань Сойму, на яких були прийняті документи про незалежність, державний устрій, назву країни, державну мову, прапор, герб, гімн Карпатської України.
Впродовж 3 діб угорські війська подолали спротив і захопили всю Закарпатську Україну.
Під час війни
Внаслідок 2-го Віденського арбітражу 30.08.1940 р. Угорщина одержала територію румунської Трансильванії з площею у 43 тис.кв.км. та населенням 2,5 млн.осіб (з них 1 млн — румуни).
11 квітня 1941 р. 80-тисячна угорська армія вступила на югославську територію для підтримки вторгнення в Югославію держав Осі на чолі з Німеччиною і анексувала чотири югославські області: Бачку, Бараню, Меджимур'я та Прекмур'я (див. Угорська окупація югославських земель).
Начальник генерального штабу Угорщини 14.06.1941 р. надіслав уряду Меморандум з вимогою — уряд має негайно і добровільно запропонувати Німеччині свої війська для участі у війні проти СРСР. Для слушного приводу вступу у війну німецькі та угорські фахівці розробили план авіанальотів на низку міст Східної Угорщини, що його втілили в життя німецькі літаки під виглядом радянських.
27.06.1941 р. Угорщина розпочала відлік війни проти СРСР: її підрозділи були у складі 29 дивізій та 16 бригад союзників Німеччини — Фінляндії, Угорщини і Румунії, що дислокувалися біля кордонів СРСР в очікуванні черги на вторгнення.
У квітні 1942 р. на Східний фронт було відправлено найбільш боєздатне військове об'єднання Угорщини часів Другої світової війни — 2-у угорську армію (209 тис. ос.) на чолі з генераллейтенантом Густавом Яні, яка у складі армійської групи «Б» (група армій «Південь») взяла участь в літньо-осінньому стратегічному наступі вермахту та союзників на Сталінград (операція «Блау»).
Під Сталінградом 2-га угорська армія була практично розгромлена: із 203 тис. у її складі залишилось 64 тис. осіб, все озброєння було кинуте на полі бою.
Події 1943 р. (катастрофа під Сталінградом у січні — лютому 1943 р., вихід із війни Італії 08.09.1943 р.) дали підстави Німеччині підозрювати Будапешт у пошуках сепаратного миру. 19.03.1944 р. Угорщину окупували німецькі війська. Регент адмірал Міклош Горті, що очолював країну з 1920 р., хоча і залишився при посаді, та передав владу «уповноваженому Великонімецького рейху».
Коли під ударами радянських військ і збройного повстання в країні Румунія 24.08.1944 р. вступила у війну проти Німеччини, це відкрило Червоній армії шлях до Угорщини і примусило Горті змінити пронімецьки налаштованого прем'єр-міністра Деме Стояї на генерала Гезу Лакатоша та наказати 11.10.1944 р. своїм представникам на перемовинах у Москві укласти попередню угоду про перемир'я. 15.10.1944 р. Горті передав прохання про перемир'я по радіо. Одночасно угорські збройні сили одержали наказ про припинення бойових дій.
16.10.1944 р. під тиском німців, що тримали у полоні його сина — Горті був вимушений скасувати свій наказ і подати у відставку. Його було заарештовано, а новим керівником країни Берлін призначив голову антисемітської, фашистської організації «Схрещені стріли» Ференца Салаші. Його панування (жовтень 1944 р. — квітень 1945 р.) — це політичні репресії, терор, завершення угорського голокосту. До німецької окупації у березні 1944 р. Угорщина, де жило близько 750 000 євреїв, не знала депортацій.[] Систематична концентрація осіб єврейської національності у п'яти зонах розпочалась 16.04.1944 р., а наступну депортацію 437 402 осіб було здійснено до 09.07.1944 р., ще близько 30 тисяч депортували у жовтні: життя втратили принаймні 180 тис. угорських євреїв.
Внаслідок Дебреценської операції (06.-28.10.1944 р.) для радянських військ стало можливим функціонування у Дебрецені з 03.12.1944 р. паралельного прорадянського уряду на чолі з командувачем 1-ї угорської армії, що перейшов на радянський бік, генерал-полковником Белою Міклошем. Цей уряд 20.01.1945 р. у Москві уклав угоду про перемир'я.
У боях за Будапешт брали участь угорські солдати й офіцери, що перейшли на радянський бік і утворили Будайський добровольчий полк (близько 2,5 тис. осіб). У боях за Буду полк втратив близько 600 воїнів.
За час вуличних боїв у Будапешті (24.12.1944 р. — 13.02.1945 р.) та від бомбардувань англо-американської авіації у місті загинуло 44,5 тисяч мирних жителів — від куль, осколків, авіабомб, під завалами, від голоду, хвороб, розстрілів. Внаслідок бомбардувань англо-американської авіації було зруйновано 38 % всіх будівель міста.
Внаслідок проведення Балатонської оборонної операції (06-15.03.1945 р.) Червона армія на 04.04.1945 р. взяла під контроль всю територію Угорщини. За час бойових дій в Угорщині радянські війська втратили понад 140 тисяч осіб убитими.
Безповоротні втрати Угорщини на радянсько-німецькому фронті у 1941—1945 рр. становили 809.066 осіб, серед них вбитих, померлих від ран і хвороб, пропалих безвісти — 295 300 осіб, решта 513 766 осіб потрапили до полону, із них померло у полоні 54 755. У числі безповоротних втрат Угорщини і ті, хто був мобілізований до угорської армії із Північної Трансильванії, Південної Словаччини та Закарпатської України.
Див. також
Примітки
- Венгрия и Вторая Мировая Война: секретные дипломатические документы из истории кануна и периода войны. — М.:изд-во иностранной литературы, 1962 (рос.)
- Там само
- Великая Отечественная война без грифа секретности: книга потерь. — М.: Вече, 2009). (рос.)
- Dombrády Lóránd, Tóth Sándor. A Magyar Királyi Honvédség 1919—1945. — Budapest: Zrínyi Katonai,1987
- Венгрия и Вторая мировая война… (рос.)
- Почему Гитлер проиграл войну?: немецкий взгляд. — М.: Яуза-пресс, 2009 (рос.)
- Великая Отечественная война 1941—1945: энциклопедия. — М.: 1985 (рос.)
- Соколов Б. Кто воевал числом, а кто — умением. — М.: Яуза-пресс, 2011 (рос.)
- Великая Отечественная война 1941—1945: энциклопедия. (рос.)
- Великая Отечественная война без грифа секретности: книга потерь (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugorshina v Drugij svitovij vijni brala uchast na boci nacistskoyi Nimechchini Yevreyi sho pribuvayut do Osvencimu z Ugorshini 1944Peredvoyenni podiyiPodil Ugorshini zgidno z Trianonskim dogovorom Nesprijnyattya vtrati zemel vnaslidok cogo dogovoru dominuvalo u politichnomu zhitti Ugorshini v period mizh Pershoyu ta Drugoyu svitovimi vijnami Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vnaslidok rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi ta peremogi v Ugorshini u zhovtni 1918 r burzhuazno demokratichnoyi revolyuciyi Ugorshina stala nezalezhnoyu krayinoyu U berezni 1919 r bulo progolosheno Ugorsku Radyansku Respubliku pislya padinnya yakoyi u serpni 1919 r v krayini na 25 rokiv zapanuvala fashistska diktatura 4 chervnya 1920 buv ukladenij Trianonskij mirnij dogovir mizh soyuznimi derzhavami Antanti v Pershij svitovij vijni ta Ugorskim korolivstvom Ostannya pogodilasya na znachni obmezhennya ta vtratu teritorij Za dogovorom Zakarpattya ta Slovachchinu bulo vklyucheno do skladu Chehoslovackoyi respubliki Transilvaniya ta Shidnij Banat peredavalisya Rumunskomu korolivstvu Horvatiya Voyevodina ta Zahidnij Banat Korolivstvu serbiv horvativ i slovenciv provinciya Burgenland Avstrijskij respublici Vikonannya umov Trianonskogo mirnogo dogovoru prizvelo do vtrati Korolivstvom Ugorshina dovoyennoyi teritoriyi ta zmenshennya naselennya bilsh yak udvichi v porivnyanni z 1914 rokom U mizhvoyennij period ugorski uryadovi kola namagalisya perekonati naselennya sho Trianonskij mirnij dogovir nedovgovichnij rozpalyuyuchi shovinistichni nastroyi ta zaklikayuchi do vidrodzhennya Velikoyi Ugorshini Zovnishnopolitichnij kurs uryadu na reviziyu Trianonskogo dogovoru sprichinyav napruzhennya u stosunkah z susidnimi krayinami Rezhim Miklosha Gorti u 1939 r priyednavsya do Antikominternivskogo paktu zgodom do Berlinskogo paktu 1940 r vzyavshi kurs na zahoplennya teritorij susidnih derzhav u pershu chergu Karpatskoyi Ukrayini Na pochatku HH stolittya Zakarpattya pid nazvoyu Ugorska Rus vhodilo do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi Persha svitova vijna poklala kraj 900 litnomu panuvannyu na cij zemli ugorciv Ale Zakarpattya opinilosya ne v Ukrayini a v Chehoslovachchini de otrimalo nazvu Pidkarpatska Rus u krayi zhilo 740 tis osib 62 z yakih ukrayinci sho z chasiv Kiyivskoyi Rusi nazivali sebe rusinami ta 23 11 1938 bulo viznano avtonomnim krayem iz uryadom i sojmom Ta 02 11 1938 rishennyam tak zvanogo Videnskogo arbitrazhu faktichno Nimechchina ta Italiya perebrali na sebe rol arbitriv do skladu Ugorshini bulo peredano chastinu Zakarpatskoyi Ukrayini z Uzhgorodom Mukachevim ta pivdenni rajoni Slovachchini Uryad Ugorshini ne zadovolnilo ce rishennya bo vin pragnuv pidporyadkuvati vse Zakarpattya Z kincya listopada 1938 r po 1 u polovinu bereznya 1939 r mizh Ugorshinoyu ta Nimechchinoyu prohodili peremovini stosovno podalshoyi doli Karpatskoyi Ukrayini Tam gromadyani namagalisya rozbuduvati svoyu derzhavu u sichni 1939 r golova uryadu Avgustin Voloshin z 15 03 2002 r Geroj Ukrayini posmertno ogolosiv pro provedennya cherez misyac viboriv do Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Na viborah sho vidbulisya 12 02 1939 r ponad 92 naselennya krayu viddali golosi za Ukrayinske nacionalne ob yednannya Ta pislya 23 02 1939 r koli Ugorshina priyednalasya do Antikominternivskogo paktu Gitler pogodivsya na okupaciyu Karpatskoyi Ukrayini ugorskimi vijskami 14 03 1939 r slovackij Sojm progolosiv samostijnist Slovachchini i perehid yiyi pid protektorat Nimechchini Cogo zh dnya A Voloshin po radio progolosiv nezalezhnist Karpatskoyi Ukrayini V nich z 14 na 15 bereznya ugorski vijska rozpochali okupaciyu Karpatskoyi Ukrayini V umovah ugorskogo vtorgnennya 15 03 1939 r vidkrivsya Sojm Karpatskoyi Ukrayini Za 3 godini projshli 6 zasidan Sojmu na yakih buli prijnyati dokumenti pro nezalezhnist derzhavnij ustrij nazvu krayini derzhavnu movu prapor gerb gimn Karpatskoyi Ukrayini Vprodovzh 3 dib ugorski vijska podolali sprotiv i zahopili vsyu Zakarpatsku Ukrayinu Pid chas vijniTeritoriyi yaki Ugorshina otrimala zavdyaki Videnskomu arbitrazhu ta vijskovih okupacij 1938 1941 Etnichna mapa Ugorshini pislya 1941 r Vnaslidok 2 go Videnskogo arbitrazhu 30 08 1940 r Ugorshina oderzhala teritoriyu rumunskoyi Transilvaniyi z plosheyu u 43 tis kv km ta naselennyam 2 5 mln osib z nih 1 mln rumuni 11 kvitnya 1941 r 80 tisyachna ugorska armiya vstupila na yugoslavsku teritoriyu dlya pidtrimki vtorgnennya v Yugoslaviyu derzhav Osi na choli z Nimechchinoyu i aneksuvala chotiri yugoslavski oblasti Bachku Baranyu Medzhimur ya ta Prekmur ya div Ugorska okupaciya yugoslavskih zemel Nachalnik generalnogo shtabu Ugorshini 14 06 1941 r nadislav uryadu Memorandum z vimogoyu uryad maye negajno i dobrovilno zaproponuvati Nimechchini svoyi vijska dlya uchasti u vijni proti SRSR Dlya slushnogo privodu vstupu u vijnu nimecki ta ugorski fahivci rozrobili plan avianalotiv na nizku mist Shidnoyi Ugorshini sho jogo vtilili v zhittya nimecki litaki pid viglyadom radyanskih 27 06 1941 r Ugorshina rozpochala vidlik vijni proti SRSR yiyi pidrozdili buli u skladi 29 divizij ta 16 brigad soyuznikiv Nimechchini Finlyandiyi Ugorshini i Rumuniyi sho dislokuvalisya bilya kordoniv SRSR v ochikuvanni chergi na vtorgnennya U kvitni 1942 r na Shidnij front bulo vidpravleno najbilsh boyezdatne vijskove ob yednannya Ugorshini chasiv Drugoyi svitovoyi vijni 2 u ugorsku armiyu 209 tis os na choli z generallejtenantom Gustavom Yani yaka u skladi armijskoyi grupi B grupa armij Pivden vzyala uchast v litno osinnomu strategichnomu nastupi vermahtu ta soyuznikiv na Stalingrad operaciya Blau Pid Stalingradom 2 ga ugorska armiya bula praktichno rozgromlena iz 203 tis u yiyi skladi zalishilos 64 tis osib vse ozbroyennya bulo kinute na poli boyu Podiyi 1943 r katastrofa pid Stalingradom u sichni lyutomu 1943 r vihid iz vijni Italiyi 08 09 1943 r dali pidstavi Nimechchini pidozryuvati Budapesht u poshukah separatnogo miru 19 03 1944 r Ugorshinu okupuvali nimecki vijska Regent admiral Miklosh Gorti sho ocholyuvav krayinu z 1920 r hocha i zalishivsya pri posadi ta peredav vladu upovnovazhenomu Velikonimeckogo rejhu Koli pid udarami radyanskih vijsk i zbrojnogo povstannya v krayini Rumuniya 24 08 1944 r vstupila u vijnu proti Nimechchini ce vidkrilo Chervonij armiyi shlyah do Ugorshini i primusilo Gorti zminiti pronimecki nalashtovanogo prem yer ministra Deme Stoyayi na generala Gezu Lakatosha ta nakazati 11 10 1944 r svoyim predstavnikam na peremovinah u Moskvi uklasti poperednyu ugodu pro peremir ya 15 10 1944 r Gorti peredav prohannya pro peremir ya po radio Odnochasno ugorski zbrojni sili oderzhali nakaz pro pripinennya bojovih dij 16 10 1944 r pid tiskom nimciv sho trimali u poloni jogo sina Gorti buv vimushenij skasuvati svij nakaz i podati u vidstavku Jogo bulo zaareshtovano a novim kerivnikom krayini Berlin priznachiv golovu antisemitskoyi fashistskoyi organizaciyi Shresheni strili Ferenca Salashi Jogo panuvannya zhovten 1944 r kviten 1945 r ce politichni represiyi teror zavershennya ugorskogo golokostu Do nimeckoyi okupaciyi u berezni 1944 r Ugorshina de zhilo blizko 750 000 yevreyiv ne znala deportacij dzherelo Sistematichna koncentraciya osib yevrejskoyi nacionalnosti u p yati zonah rozpochalas 16 04 1944 r a nastupnu deportaciyu 437 402 osib bulo zdijsneno do 09 07 1944 r she blizko 30 tisyach deportuvali u zhovtni zhittya vtratili prinajmni 180 tis ugorskih yevreyiv Vnaslidok Debrecenskoyi operaciyi 06 28 10 1944 r dlya radyanskih vijsk stalo mozhlivim funkcionuvannya u Debreceni z 03 12 1944 r paralelnogo proradyanskogo uryadu na choli z komanduvachem 1 yi ugorskoyi armiyi sho perejshov na radyanskij bik general polkovnikom Beloyu Mikloshem Cej uryad 20 01 1945 r u Moskvi uklav ugodu pro peremir ya U boyah za Budapesht brali uchast ugorski soldati j oficeri sho perejshli na radyanskij bik i utvorili Budajskij dobrovolchij polk blizko 2 5 tis osib U boyah za Budu polk vtrativ blizko 600 voyiniv Za chas vulichnih boyiv u Budapeshti 24 12 1944 r 13 02 1945 r ta vid bombarduvan anglo amerikanskoyi aviaciyi u misti zaginulo 44 5 tisyach mirnih zhiteliv vid kul oskolkiv aviabomb pid zavalami vid golodu hvorob rozstriliv Vnaslidok bombarduvan anglo amerikanskoyi aviaciyi bulo zrujnovano 38 vsih budivel mista Vnaslidok provedennya Balatonskoyi oboronnoyi operaciyi 06 15 03 1945 r Chervona armiya na 04 04 1945 r vzyala pid kontrol vsyu teritoriyu Ugorshini Za chas bojovih dij v Ugorshini radyanski vijska vtratili ponad 140 tisyach osib ubitimi Bezpovorotni vtrati Ugorshini na radyansko nimeckomu fronti u 1941 1945 rr stanovili 809 066 osib sered nih vbitih pomerlih vid ran i hvorob propalih bezvisti 295 300 osib reshta 513 766 osib potrapili do polonu iz nih pomerlo u poloni 54 755 U chisli bezpovorotnih vtrat Ugorshini i ti hto buv mobilizovanij do ugorskoyi armiyi iz Pivnichnoyi Transilvaniyi Pivdennoyi Slovachchini ta Zakarpatskoyi Ukrayini Div takozhUgorska korolivska armiyaPrimitkiVengriya i Vtoraya Mirovaya Vojna sekretnye diplomaticheskie dokumenty iz istorii kanuna i perioda vojny M izd vo inostrannoj literatury 1962 ros Tam samo Velikaya Otechestvennaya vojna bez grifa sekretnosti kniga poter M Veche 2009 ros Dombrady Lorand Toth Sandor A Magyar Kiralyi Honvedseg 1919 1945 Budapest Zrinyi Katonai 1987 Vengriya i Vtoraya mirovaya vojna ros Pochemu Gitler proigral vojnu nemeckij vzglyad M Yauza press 2009 ros Velikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 enciklopediya M 1985 ros Sokolov B Kto voeval chislom a kto umeniem M Yauza press 2011 ros Velikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 enciklopediya ros Velikaya Otechestvennaya vojna bez grifa sekretnosti kniga poter ros