Арт нуво

У Вікіпедії є статті про: Модерн (значення) та Модернізм (значення).

Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний) або а́р-нуво́ (від фр. L'Art Nouveau — нове мистецтво) — стиль у мистецтві кінця XIX — початку XX століття, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві.

Стиль здобув різні назви у різних країнах. У Бельгії й Франції — «нове мистецтво» (фр. L'Art Nouveau), у Німеччині — «молодий стиль» (нім. Jugendstil), в Італії — «квітковий стиль» (італ. stile floreale) або «стиль Ліберті», у Великій Британії — «сучасний стиль» (англ. modern style), у США — «стиль Тіфані» (англ. Tiffany style), в Австрії, Україні — «сецесія», у скандинавських країнах — «національний романтизм».

Загальна характеристика

Олександр Мурашко. «Пані з квітами», 1918

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених у природи.

Модерн постав як мистецтво молодих людей на противагу домінуючому на той час історицизмові. Звідси походить німецький варіант назви — Jugendstil, що означає стиль молоді. Архітектурні пам'ятники, створені у стилі сецесія, внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.

Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень стилю еклектики, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумові й орнаментальному ритмові.

Періодизація та підстилі

• ранній модерн
• пізній модерн (, )

Головні представники

Альфонс Муха. Мод Адамс в ролі Жанни д'Арк. Афіша, 1909, Музей Метрополітен, Нью-Йорк

• Австрія: художники Ґустав Клімт, Коломан Мозер
• Велика Британія: художник-ілюстратор Обрі Бердслі
• Бельгія: архітектор Віктор Орта (або Хорта, 1861—1947), скло Рене Лалік
• Іспанія: архітектор Антоніо Гауді
• Російська імперія: архітектори Федір Шехтель, (1849—1918), Кекушев Лев Миколайович (1862—1917), Олександр Іванович фон Гоген (1856—1914)
• США: лампи і вироби з металу Луїс Комфорт Тіффані
• Україна: архітектори Владислав Городецький, Григорій Артинов, Тадей Обмінський, архітектор-будівничий Іван Левинський, скульптор зі Львова Юліан Марковський, художники Модест Сосенко, Юліан Буцманюк, Олена Кульчицька
• Франція: архітектор Ектор Ґімар, мебляр Еміль Галле, ювелір Рене Лалік, Александр Шарпентьє (графік, скульптор, медальєр, дизайнер інтер'єрів)
• Чехія: рекламний художник-ілюстратор і плакатист Альфонса Мухи
• Швейцарія: художник Фердинанд Годлер
• Велика Британія: дизайнер інтер'єрів і екстер'єрів Чарльз Ренні Макінтош

Архітектура (ар нуво)

Докладніше: Архітектура модерну, Північний модерн та

Виникнення та розповсюдження стилю модерн (сецесія) збіглося з широким використанням призабутих будівельних технологій та відновленням ремесел, широким використанням промислових технологій в будівництві суспільно значущих об'єктів (виставкові комплекси, вокзали, театри тощо). Важливу роль у популяризації та розповсюдженні стилю сецесії зіграли саме міжнародні виставки та будівництво виставкових павільйонів у нових формах. Масова забудова деяких вулиць чи районів створила нове архітектурне середовище в історичних містах, серед яких: Париж, Мілан, Барселона, Манаус, Відень, Петербург, Берлін, Москва, Львів, Рига, Київ, Прага, Харків, Вінниця, Чернігів, Маріуполь тощо.

Звернення до хвилястих, природних форм стало найхарактернішою ознакою стилю, хоча повної відмови від прямокутних об'ємів в архітектурі досягти не вдалося. Мали місце компромісні варіанти, що не погіршило образну та функціональну складові стилю. В архітектурі модерну широко використовували як дерево (дерев'яний модерн), так і звичайну та глазуровану цеглу, бетон, металеві конструкції, скло, їх комбінації. Дерев'яний модерн переважав у будівництві заміських помешкань та вілл в країнах, багатих лісом і з давньою традицією дерев'яної архітектури (Швеція, Фінляндія, Росія, Україна).

Одним з перших, хто почав працювати в стилі сецесія, був архітектор Віктор Орта (Бельгія). Дещо компромісні позиції займав російський архітектор Шехтель Федір Осипович, який широко використовував як елементи історичних стилів (готики, класицизму), так і елементи стилю сецесії та нові будівельні матеріали. Більш сміливим був архітектор Олександр фон Гоген, що дотримувався стилістики еклектика. Тонкий стиліст, він проектував нову споруду в залежності від його функції, тому міг створити фасади в будь-якому історичному стилі, як і її інтер'єри. Тендітні, надто елегантні, вишукані форми притаманні його споруді особняка Матильди Кшесінської, що набув небаченої, графічної краси і став шедевром декоративного модерну. Грубі, скелеподібні, завеликі архітектурні об'єми притаманні його проекту Дворянського земельного банку, вибудованому в містах Пенза та Чернігів, варіант в стилі північний модерн в місті Самара. Стиль інтер'єрів міг бути на вибір замовника, тобто від пафосного буржуазного до стримано неокласичного чи бідняцькі функціонального.

Найбільш незвичні, сміливі зразки стилю сецесія створив каталонський архітектор Антоніо Гауді у місті Барселона, що став відомим архітектурним центром в Іспанії. Стилістика декоративного, перенасиченого декором модерну, запанувала в Іспанії , Франції та в Італії.

• Виставковий павільйон спілки художників-модерністів «Сецесія» у Відні
• Готель Ханнон, Брюссель
• Арх. Жорж Гійон. Двері з вітражем, 1903, Франція
• Прага, залізничний вокзал
• Федір Шехтель, вікно особняка Рябушинського
• Антоніо Гауді. Барселона, балкон будинку Батльо

Декоративно-ужиткове мистецтво

Фасад готелю «Європа», Прага

Намагання створити повноцінний стиль призвело до навернення митців різних країн до декоративно-ужиткового мистецтва. Справжній розквіт пережили:

• вироби зі скла та вітраж
• меблі
• дрібна металева пластика
• ковальство
• ювелірство
• книжковий декор
• театральна афіша
• дизайн інтер'єрів.

Дрібна металева пластика

• (1855-1922), «Танцівниця», 1901, бронза
• Огюст Моро, французький скульптор «Нептун-дитина», бронза

Меблі

• дизайн - Антоніо Гауді, стіл для будуару
• Дизайнер Йозеф Гофман, крісло
• Готель Ханон, мозаїка

Інтер'єр

• Кріпта де ла Колонья, парк Гуель
• Спальня Гауді
• Готель Тассель, сходи (дизайн Віктор Орта, Брюссель)

Портали

Вітражі

Панно

• У Брюсселі
• У Празі
• В Антверпені
• У Барселоні

Ковальські вироби

• Ворота парку Гуєль у Барселоні
• Ліхтар у Барселоні, Антоніо Ґауді
• Ліхтар
• Металеві ворота

Кахлі доби сецесії

• Пічна кахля, Мейсен, Німеччина, початок 1900-х, фаянс, глазур
• Кольорова безрамочна кахля доби сецесії, до 1910
• Пічна кахля заводу «Або», Фінляндія, 1911

Видавничий і книжковий декор, шрифт

• Чарльз Ренні Макінтош. Обкладинка до Шотландського музичного ревю за 2 пенси, 1896
• Шрифт «Арнольд Беклін»
• Максиміліан Пірнер (?), обкладинка журналу, 1899

Екслібриси доби модерну

• , власний екслібрис (кінець 19 ст. ?)
• Алоїз Балмер, екслібрис Густава Хегі, доктора філософії
• Алоїз Балмер, екслібрис з музою Кліо

Дерев'яна архітектура доби модерну

• Трускавець. Дерев'яний будинок кінця 19 ст., нині Художній музей Михайла Біласа
• Апишков Володимир Петрович. Церква ікони Казанської Богородиці, Вириця, Росія
• с. Язлівчик. Римо-католицька каплиця, доба сецесії, 1936
• Владислав Городецький, с. Мошни. Будівля земської лікарні, 1894
• Дерев'яний театр в садибі Муромцево В. Храповицького, головний фасад, поштівка поч. 20 ст. (знищено)
• Глядацька зала дерев'яного театру в садибі Муромцево В. Храповицького, кінець 19 ст. , поштівка поч. 20 століття (знищено)

Сецесія в Україні

• Будинок Григорія Глібова, Чернігів
• Залізничний вокзал, Чернівці
• Український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської, Чернівці
• Музей Лесі Українки, Ялта
• Арх. В. Городецький. Земська лікарня. Зразок дерев'яної архітектури сецесії, село Мошни
• Театр драми ім. Шевченка, Харків
• Колишня Олександрівська чоловіча гімназія, Маріуполь
• Міська забудова на пр. Свободи, Львів
• Будинок Яна Стика, Львів
• Архітектор Олександр Лушпинський. Колишня клініка Солецького. Гуцульська сецесія, Львів
• Готель «Савой», Вінниця
• Чаєрозважувальна фабрика Висоцького, вул вулиця Троїцька, 11, Одеса
• Архітектор Василь Кричевський. Полтавський краєзнавчий музей. Український архітектурний модерн, Полтава
• Архітектор Едуард Брадтман. «Дім невтішної вдови», Київ
• Будинок прибутковий (колишній осідок банків - HVB Ukraine та ЮніКредітБанку, вулиця Ярославів Вал, 14a, Київ

Див. також

• Модернізм
• Постмодернізм
• Сучасне мистецтво

• Віктор Орта
• Деметр Чипарус
• Ларс Сонк
• Олександр Іванович фон Гоген

Примітки

1. Major Town Houses of the Architect Victor Horta (Brussels). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 січня 2009.
2. Works of Antoni Gaudí. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 січня 2009.

Література

Вино з вілли Марія, 1910 р., доба сецесії.

• К. Шорске. Віденський fin-de-siècle. Політика і культура. Л., ВНТЛ-класика
• Gabriele Fahr-Becker: Jugendstil. Tandem-Verlag, Königswinter 2007,
• Бірюльов Ю. «Мистецтво львівської сецесії», 2005
• Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — .
• Берсенева А. Архитектура модерна. Екатеринбург, 1992
• Берсенева А. Европейский модерн: венская архитектурная школа. Екатеринбург, 1991
• Борисова Е. А., Стернин Г. Ю. Русский модерн. М., 1990
• Володина Т. Модерн: Проблемы синтеза. «Вопросы искусствознания» 2-3/94, М., 1994
• Горюнов В. С., Тубли М. П. Архитектура эпохи модерна. М., 1992
• Кириченко Е. И. Архитектурные теории XIX века в России. М., 1т., 1993.
• Кириченко Е. И. Проблемы развития русской архитектуры середины XIX — начала XX вв. М., 1989
• Колотило М. Н. Женский костюм эпохи модерна в России. СПб.1999
• Крастиньш Я. А. Стиль модерн в архитектуре Риги. М., 1988.
• Миллер, Джудит. Путеводитель коллекционера. Модерн. АСТ, 2005
• Нащокина М.B.: Архитекторы московского модерна,1998
• Нащокина М. В. Московский модерн. М., изд. Жираф, 2005
• Нащокина М. В. Московский модерн. Проблема западноевропейских влияний. М., 1999
• Нащокина М. В. Сто архитекторов московского модерна. М., 2000
• Неизвестный Фаберже… Каталог. М., 2003
• Николаева С. И. Эстетика символа в архитектуре русского модерна. М., Издательство «Директмедиа Паблишинг», КноРус, 2003.
• Сарабьянов Д. В. Модерн. История стиля. Галарт, 2001
• Сарабьянов Д. В. Русская живопись XIX века среди европейских школ. М., 1980
• Стернин Г. Ю. Русская художественная культура второй половины XIX-начала XX века. М., 1984
• Фар-Беккер, Г. Искусство модерна. Konemann, 2004
• Харди У. Путеводитель по стилю ар нуво. Радуга, 2008 , 1-85627-832-8
• Эстетика Морриса и современность. Под ред. В. П. Шестакова. М., 1987
• Володимир Тимофієнко  " Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник ", Київ, 1999

Посилання

• Модерн // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 438-447.

• Стиль модерн (Ар-Нуво, Сецесіон, Югендстиль) [ 30 червня 2019 у Wayback Machine.] // culturalproject.org
• http://www.gorod.cn.ua/news_15598.html — [ 29 вересня 2015 у Wayback Machine.] статья "Чернигов в стиле «модерн» (рос.)