Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туреччина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича (вугілля, хроміти, бор, мідь), чорна і кольорова металургія, нафтопереробна, машинобудування, паперова, харчова. Транспорт — автомобільний, залізничний, трубопровідний, морський, річковий, повітряний. Протяжність державних залізниць Туреччини в 1994 становила 10,4 тис. км. Вони напряму пов'язані з рейковою мережею Сирії, Ірану і європейських країн. Шосейних доріг з твердим покриттям в 1995 нараховувалося близько 46 тис. км. У 1992 торговий флот Туреччини мав водотоннажність близько 3 млн т. Головні морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Мерсін, Самсун, Трабзон. Аеропорти Стамбулу: Аеропорт Стамбул-Сабіха Гекчен та Міжнародний аеропорт Ататюрк, а також Анкари обслуговують декілька десятків міжнародних авіаліній.
| Економіка Туреччини | |
|---|---|
 Бізнес-район Левент у Стамбулі | |
| Валюта | 1 турецька ліра = 100 курушів |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $1,994 трлн (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 3,2 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $25,000 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 6,9 %, промисловість: 32,3 %, послуги: 60,8 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 7,8 % (2016) |
| Населення поза межею бідності | 21,9 % (2015) |
| Індекс Джіні | 40,2 (2010) |
| Робоча сила | 30,55 млн (2016) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 18,4 %, промисловість: 26,6 %, послуги: 54,9 % (2015) |
| Безробіття | 10,9 % (2016) |
| Галузі виробництва | текстиль, харчова промисловість, автомобілі, електроніка, видобуток корисних копалин (вугілля, хромат, мідь, бор), сталь, нафта, будівництво, пиломатеріали, папір |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $150,2 млрд (2016) |
| Експортні товари | одяг, продукти харчування, текстиль, металеві вироби, транспортне обладнання |
| Партнери |  Німеччина 9,8 % Велика Британія 8,2 % Ірак 5,4 % Італія 5,3 % США 4,7 % Франція 4,2 % (2016) |
| Імпорт | $191 млрд (2016) |
| Імпортні товари | машини, хімікати, напівфабрикати, паливо, транспортне обладнання |
| Партнери |  КНР 12,8 % Німеччина 10,8 % Росія 7,6 % США 5,5 % Італія 5,2 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $404,9 млрд (2016) |
| Доходи | $183,6 млрд (2016) |
| Витрати | $193,3 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Історія
З 1980 по 1987 річне зростання ВВП коливалося між 3,3 % і 8,1 %, але в 1988 скоротилося до 2,5 %, а в 1989 до 1,1 %, після чого уряд ввів обмеження, направлені на сповільнення інфляції. Після зниження показника до 0,9 % в 1990, що було пов'язано з війною в Перській затоці (1990—1991), ВВП Туреччини почав поступово збільшуватися: в 1995 на 8,1 %, в 1996 — на 7,1 і в 1997 — на 8 %.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 201 млрд. Темп зростання ВВП — 2,8 %. ВВП на душу населення — $3167. Прямі закордонні інвестиції — $ 102 млн. Імпорт — $ 61,3 млрд (г.ч. Німеччина — 15,9 %; Італія — 9,3 %; США — 8,8 %; Франція — 6,6 %; Велика Британія — 5,8 %). Експорт — $ 54 млрд (г.ч. Німеччина — 20,3 %; США — 8,3 %; Велика Британія — 6,4 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5 %).
Промисловість
Протягом 1950-1960-х років індустріалізація країни протікала швидкими темпами. У 1970-х роках в обробних галузях було зайнято приблизно 15 % всієї робочої сили, в 1993 21 %, а частка промисловості в ВВП зросла з 12 % в 1952 до 30,6 % в 1995. Близько 3/4 усього індустріального виробництва і зайнятого в ньому населення зосереджені в Стамбулі та Ізмірі та в прилеглих до цих міст прибережних районах Мармурового та Егейського морів. Іншими найважливішими промисловими центрами є Анкара, район Чукурова, а також Зонгулдак на узбережжі Чорного моря, де добувається кам'яне вугілля і поблизу, в Карабюке й Ереглі, де виросли два великих металургійних комбінати. У 1993 виплавка сталі досягла бл. 10,3 млн т. По всій країні розкидана безліч невеликих підприємств, які також вносять серйозний внесок у виробництво. Провідними галузями турецької промисловості є текстильна і харчова.
Велику популярність у світі здобули компанії із випуску світло-, електро- та електронно-технічної продукції, такі як , MEPA ELEKTRIK тощо.
Сільське господарство
У 1994 аграрний сектор економіки, включаючи лісове і рибне господарство, забезпечував створення 15,7 % ВВП і давав робочі місця бл. 40 % працездатного населення країни. На Анатолійському плоскогір'ї традиційно вирощують зернові та розводять худобу. У багатших прибережних районах, зокрема на узбережжі Егейського моря, поширені великі землеволодіння. У цих районах обробляють такі товарні культури, як бавовник, тютюн і плодові. Виробництво зернових і тваринництво забезпечують 2/3 всієї сільськогосподарської продукції. Із зернових культур бл. 2/3 припадає на пшеницю та 1/4 — на жито. Тваринництво залишається найважливішою галуззю передусім в гірських східних районах, де заняття землеробством обмежене через складні природні умови. У 1994 в Туреччині нараховувалося 36 млн голів овець, від яких отримують вовну для килимарства, а також шкури і м'ясо. Стадо великої рогатої — 12 млн голів; 10 млн кіз, з яких 1/4 — ангорські, що дають мохер. 1/3 аграрної продукції практично в рівних частках формується шляхом зборів фруктів та овочів і урожаю технічних культур, основу якого складають бавовна (837 тис. т в 1995), тютюн (178 тис. т) і цукровий буряк (11,7 млн т).
Енергозабезпечення
Первинна енергія, яка необхідна країні може бути оцінена в 90 млн т нафтового еквівалента в 2000, 117 млн т — в 2005 і 156 млн т — в 2010. Однак, власне виробництво енергії покриває потреби на 45 % в 2001, до 42 % в 2005 і 38 % в 2010.
Вироблення електроенергії зросло з 4 млрд кВт·год. в 1963 до 86,3 млрд кВт·год. в 1995. У 1995 3/5 всієї електроенергії країни вироблялося на ТЕС, інша частина — на ГЕС. Найбільшими гідроенергетичними об'єктами в Туреччині стали ГЕС Кебан на р. Євфрат і ГЕС Хірфанли на р. Кизил-Ірмак. Виробництво електроенергії у 2015 році склало 245,8 млрд кВт·год.
Туризм
Туризм є однією з важливих галузей турецької економіки, туризм складає близько 13% всієї економіки Туреччини.
За даними СОТ у 2019 році Туреччина була шостою за популярністю туристичним напрямком у світі. У 2019 році туризм приніс Туреччини 34 мільярди доларів США (25 мільярдів фунтів стерлінгів).
Інфляція
Станом на грудень 2021 року, річна інфляція в Туреччині перевищила 21%.
Проблеми
Безробіття
Кожен п'ятий молодий чоловік у Туреччині не має роботи. З жінками ситуація ще гірша.
За даними ОЕСР Туреччина займає четверте місце у світі за кількістю молоді яка не має роботу, освіти або професійної підготовки.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . BBC News (брит.). 5 лютого 2022. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
- . BBC News (брит.). 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Посилання
- Turkish-U.S. Business Council [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] (TAIK)
- OECD's Turkey country Web site [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] and OECD Economic Survey of Turkey [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Deutsche Bank Research [ 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Invest in Turkey [ 1 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Turkey Economic Development, каталог посилань Open Directory Project
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turechchina industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti girnicha vugillya hromiti bor mid chorna i kolorova metalurgiya naftopererobna mashinobuduvannya paperova harchova Transport avtomobilnij zaliznichnij truboprovidnij morskij richkovij povitryanij Protyazhnist derzhavnih zaliznic Turechchini v 1994 stanovila 10 4 tis km Voni napryamu pov yazani z rejkovoyu merezheyu Siriyi Iranu i yevropejskih krayin Shosejnih dorig z tverdim pokrittyam v 1995 narahovuvalosya blizko 46 tis km U 1992 torgovij flot Turechchini mav vodotonnazhnist blizko 3 mln t Golovni morski porti Stambul Izmir Izmit Iskenderun Mersin Samsun Trabzon Aeroporti Stambulu Aeroport Stambul Sabiha Gekchen ta Mizhnarodnij aeroport Atatyurk a takozh Ankari obslugovuyut dekilka desyatkiv mizhnarodnih avialinij Ekonomika TurechchiniBiznes rajon Levent u StambuliValyuta 1 turecka lira 100 kurushivFinansovij rik kalendarnij rikOrganizaciyi VTOStatistikaVVP 1 994 trln 2016 Zrostannya VVP 3 2 2016 VVP na dushu naselennya 25 000 2016 VVP za sektorami silske gospodarstvo 6 9 promislovist 32 3 poslugi 60 8 2016 Inflyaciya ISC 7 8 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti 21 9 2015 Indeks Dzhini 40 2 2010 Robocha sila 30 55 mln 2016 Robocha sila za sektorami silske gospodarstvo 18 4 promislovist 26 6 poslugi 54 9 2015 Bezrobittya 10 9 2016 Galuzi virobnictva tekstil harchova promislovist avtomobili elektronika vidobutok korisnih kopalin vugillya hromat mid bor stal nafta budivnictvo pilomateriali papirZovnishnya diyalnistEksport 150 2 mlrd 2016 Eksportni tovari odyag produkti harchuvannya tekstil metalevi virobi transportne obladnannyaPartneri Nimechchina 9 8 Velika Britaniya 8 2 Irak 5 4 Italiya 5 3 SShA 4 7 Franciya 4 2 2016 Import 191 mlrd 2016 Importni tovari mashini himikati napivfabrikati palivo transportne obladnannyaPartneri KNR 12 8 Nimechchina 10 8 Rosiya 7 6 SShA 5 5 Italiya 5 2 2016 Derzhavni finansiBorg 404 9 mlrd 2016 Dohodi 183 6 mlrd 2016 Vitrati 193 3 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaDokladnishe Istoriya ekonomiki Turechchini Z 1980 po 1987 richne zrostannya VVP kolivalosya mizh 3 3 i 8 1 ale v 1988 skorotilosya do 2 5 a v 1989 do 1 1 pislya chogo uryad vviv obmezhennya napravleni na spovilnennya inflyaciyi Pislya znizhennya pokaznika do 0 9 v 1990 sho bulo pov yazano z vijnoyu v Perskij zatoci 1990 1991 VVP Turechchini pochav postupovo zbilshuvatisya v 1995 na 8 1 v 1996 na 7 1 i v 1997 na 8 Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 201 mlrd Temp zrostannya VVP 2 8 VVP na dushu naselennya 3167 Pryami zakordonni investiciyi 102 mln Import 61 3 mlrd g ch Nimechchina 15 9 Italiya 9 3 SShA 8 8 Franciya 6 6 Velika Britaniya 5 8 Eksport 54 mlrd g ch Nimechchina 20 3 SShA 8 3 Velika Britaniya 6 4 Italiya 5 8 Rosiya 5 PromislovistDokladnishe Promislovist Turechchini ta Spisok najbilshih kompanij Turechchini Protyagom 1950 1960 h rokiv industrializaciya krayini protikala shvidkimi tempami U 1970 h rokah v obrobnih galuzyah bulo zajnyato priblizno 15 vsiyeyi robochoyi sili v 1993 21 a chastka promislovosti v VVP zrosla z 12 v 1952 do 30 6 v 1995 Blizko 3 4 usogo industrialnogo virobnictva i zajnyatogo v nomu naselennya zoseredzheni v Stambuli ta Izmiri ta v prileglih do cih mist priberezhnih rajonah Marmurovogo ta Egejskogo moriv Inshimi najvazhlivishimi promislovimi centrami ye Ankara rajon Chukurova a takozh Zonguldak na uzberezhzhi Chornogo morya de dobuvayetsya kam yane vugillya i poblizu v Karabyuke j Eregli de virosli dva velikih metalurgijnih kombinati U 1993 viplavka stali dosyagla bl 10 3 mln t Po vsij krayini rozkidana bezlich nevelikih pidpriyemstv yaki takozh vnosyat serjoznij vnesok u virobnictvo Providnimi galuzyami tureckoyi promislovosti ye tekstilna i harchova Veliku populyarnist u sviti zdobuli kompaniyi iz vipusku svitlo elektro ta elektronno tehnichnoyi produkciyi taki yak MEPA ELEKTRIK tosho Silske gospodarstvoU 1994 agrarnij sektor ekonomiki vklyuchayuchi lisove i ribne gospodarstvo zabezpechuvav stvorennya 15 7 VVP i davav robochi miscya bl 40 pracezdatnogo naselennya krayini Na Anatolijskomu ploskogir yi tradicijno viroshuyut zernovi ta rozvodyat hudobu U bagatshih priberezhnih rajonah zokrema na uzberezhzhi Egejskogo morya poshireni veliki zemlevolodinnya U cih rajonah obroblyayut taki tovarni kulturi yak bavovnik tyutyun i plodovi Virobnictvo zernovih i tvarinnictvo zabezpechuyut 2 3 vsiyeyi silskogospodarskoyi produkciyi Iz zernovih kultur bl 2 3 pripadaye na pshenicyu ta 1 4 na zhito Tvarinnictvo zalishayetsya najvazhlivishoyu galuzzyu peredusim v girskih shidnih rajonah de zanyattya zemlerobstvom obmezhene cherez skladni prirodni umovi U 1994 v Turechchini narahovuvalosya 36 mln goliv ovec vid yakih otrimuyut vovnu dlya kilimarstva a takozh shkuri i m yaso Stado velikoyi rogatoyi 12 mln goliv 10 mln kiz z yakih 1 4 angorski sho dayut moher 1 3 agrarnoyi produkciyi praktichno v rivnih chastkah formuyetsya shlyahom zboriv fruktiv ta ovochiv i urozhayu tehnichnih kultur osnovu yakogo skladayut bavovna 837 tis t v 1995 tyutyun 178 tis t i cukrovij buryak 11 7 mln t EnergozabezpechennyaPervinna energiya yaka neobhidna krayini mozhe buti ocinena v 90 mln t naftovogo ekvivalenta v 2000 117 mln t v 2005 i 156 mln t v 2010 Odnak vlasne virobnictvo energiyi pokrivaye potrebi na 45 v 2001 do 42 v 2005 i 38 v 2010 Viroblennya elektroenergiyi zroslo z 4 mlrd kVt god v 1963 do 86 3 mlrd kVt god v 1995 U 1995 3 5 vsiyeyi elektroenergiyi krayini viroblyalosya na TES insha chastina na GES Najbilshimi gidroenergetichnimi ob yektami v Turechchini stali GES Keban na r Yevfrat i GES Hirfanli na r Kizil Irmak Virobnictvo elektroenergiyi u 2015 roci sklalo 245 8 mlrd kVt god TurizmTurizm ye odniyeyu z vazhlivih galuzej tureckoyi ekonomiki turizm skladaye blizko 13 vsiyeyi ekonomiki Turechchini Za danimi SOT u 2019 roci Turechchina bula shostoyu za populyarnistyu turistichnim napryamkom u sviti U 2019 roci turizm prinis Turechchini 34 milyardi dolariv SShA 25 milyardiv funtiv sterlingiv InflyaciyaStanom na gruden 2021 roku richna inflyaciya v Turechchini perevishila 21 ProblemiBezrobittya Kozhen p yatij molodij cholovik u Turechchini ne maye roboti Z zhinkami situaciya she girsha Za danimi OESR Turechchina zajmaye chetverte misce u sviti za kilkistyu molodi yaka ne maye robotu osviti abo profesijnoyi pidgotovki Div takozh Korisni kopalini Turechchini Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Turechchini Girnicha promislovist Turechchini Geologiya Turechchini Gidrogeologiya Turechchini Sejsmichnist Turechchini Guleryuz Anatolijski Tigri Spisok najbilshih kompanij TurechchiniPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA BBC News brit 5 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 BBC News brit 3 grudnya 2021 Arhiv originalu za 3 grudnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2021 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPosilannyaTurkish U S Business Council 29 listopada 2020 u Wayback Machine TAIK OECD s Turkey country Web site 24 veresnya 2015 u Wayback Machine 24 veresnya 2015 u Wayback Machine and OECD Economic Survey of Turkey 24 veresnya 2015 u Wayback Machine 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Deutsche Bank Research 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine Invest in Turkey 1 travnya 2009 u Wayback Machine Turkey Economic Development katalog posilan Open Directory Project