Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франчéско Бéрні італ Francesco Berni між 1497 та 1498 26 травня 1535 італійський поет XVI століття Один з найбільш значн

Франческо Берні

Франческо Берні

Франчéско Бéрні (італ. Francesco Berni; між 1497 та 1498 — 26 травня 1535) — італійський поет XVI століття. Один з найбільш значних представників антикласицизму. Засновник напрямку італійської поезії, яке стане називатися бернеско (poesia bernesca).

Франческо Берні
image
Народивсяміж 1497 та 1498
Лампореккьо, Провінція Пістоя, Тоскана, Італія[1]
Помер26 травня 1535(1535-05-26)
Флоренція, Флорентійське герцогство[1][2]
·інтоксикація[d]
Країнаimage Флорентійська республіка
Національністьіталієць
Діяльністьписьменник, поет, драматург
Знання мовіталійська[3][1][…] і латина[5]
Роки активності1516—1535
Жанрсонет, епіграма, послання, діалог, комедія
Конфесіякатолицька церква

Життєпис

Франческо Берні народився в знатній флорентійської сім'ї нотаріуса у Лампореккьо, біля Пістої. Юність провів у Флоренції, де і здобув освіту, ввібравши в себе її культуру, яка буде відчуватися у всій його творчості. В 1517 переїхав до Риму і почав придворну кар'єру у Ватикані, спочатку на службі у свого дальнього родича кардинала Бернардо Довіці Біббієна, а потім його племінника Анджело Довіці. Після того, як в декількох своїх творах Берні висміяв новообраного папу Адріана VI (1522) (а також, можливо, через гомосексуальні зв'язки), поету довелося покинути Рим. Повернувся до Вічного міста при Клименті VII (1523) і був прийнятий на службу до кардинала Джовані Матео Джиберті. Після пограбування Рима жив переважно у Венеції; в 1530 був присутній під час коронації Карла V в Болоньї. З 1532 був на службі в Іпполіто Медічі. Він помер в 1535 році, прожив всього лише 38 років, після тижневої агонії, в будинку Річчарди Маласпіни, маркізи Маси, де він раптово захворів. Існує версія про інтриги при дворі герцога Алессандро Медічі та що Берні отруїли за небажання зраджувати свого патрона, кардинала Джованні Сальвіятті. Хоча немає точних фактів, які підтвердять чи спростують цю теорію.

Творчість

Перший твір Берні — написана діалектною мовою комедія у віршах «Катріна» (La Catrina, прибл. 1516, опубл. у 1567), створена під впливом Луїджі Пульчі та Лоренцо Медічі. У 1526 році Берні пише прозову пародію на коментарі до Петрарки. Вона має назву «Коментар до раніше написаному капітолію» (Commento al capitolo dellaprimiera). Приблизно в 1530 році Берні переробляє поему Матео Боярдо «Закоханий Орландо» (Orlando innamorato rifatto…, опубл. у 1541) та вносить істотні правки до тексту. Автор сатиричних сонетів з критикою папського двору та пародійного змісту (ротескна трансформація поетичного універсуму петраркістів). «Вірші» Берні були опубліковані вже посмертно, в 1885 році.

«Катріна»

Драма «Катріна» поклала початок літературної творчості Франческо Берні. Вона створена під враженням «Ненчі з Барберіно» Лоренцо Медічі. Драма на сільську тематику та написана октавами, «Катріна» оповідає в фарсовому ключі про суперництво між двома селянами, Беко і Мекерина, які прагнуть завоювати серце та одружитися з дівчиною Катріною. Твір насичений елементами бурлеску та іронії.

«Закоханий Орландо»

З 1524 по 1530 рр. Берні працює над текстом «Закоханого Орландо», який має велике значення для історії італійської літератури. Вважаючи мову лицарської поеми Матео Боярдо «Закоханий Орландо» занадто нерівною і насиченою діалектними елементами, Берні створює її власну версію на сучасному йому тосканському варіанті італійської мови. Тим самим він протиставляє своє бачення літературної мови пуризму П'єтро Бембо і, з іншого боку, полемізує з Лудовіко Аріосто, намагаючись продемонструвати, що будь-яка людина, яка пише живою тосканською мовою, може досягти результатів більш значних, ніж Боярдо та Аріосто, автор «Шаленого Орландо». Аналіз тексту доводить значну мовну майстерність Берні та володіння стилістичними прийомами на високому рівні. Однак, в цілому відбувається спотворення початкового задуму і тексту: Берні не обмежується зміною мови, а й вносить правки в синтаксис і, що ще більш істотно, в саму структуру тексту. Він додав туди декілька октав автобіографічного змісту (одна з них присвячена пограбуванню Рима), а деякі епізоди розширив або зовсім виключив. Таким чином, поема Боярдо втрачає первісне значення і перестає бути коміко-бурлескним текстом.

«Діалог проти поетів»

В 1527 р. Франческо Берні створює в прозі «Діалог проти поетів» (Dialogo contra i poeti), в якому викладає свою теоретичну позицію: він віддає перевагу поезії не дуже високій, далекій від вишуканості лірики гуманізму і петраркізму; пов'язаної швидше з жанром бурлеску. Берні засуджує прихильників теорії наслідування кращим авторам. Також у діалозі звучить заклик до оновлення Церкви та християнської моралі, співзвучний викладам Еразма Ротердамського.

«Вірші»

Найбільш значною частиною літературної спадщини Берні є сонети та капітолії, написані в бурлескному ключі та опубліковані посмертно під загальною назвою «Вірші» (Rime). Відкрито полемізуючи з П'єтро Бембо та петраркістів, Берні обирає для своїх віршів повсякденну і низьку тематику, замінюючи традиційну тему кохання описом буденних речей (вугрів, желатину, будяків), стихійних напастей (чуми), неприємностей (наприклад, боргів). Його дама далека від ідеалізованих жіночих образів — вона стара і потворна. Використовуючи парадокс і гротеск, доходячи іноді до абсурду, Берні зображує світ, вивернутий навиворіт; з насмішкою говорить про бідування, що переслідують звичайну людину день у день, іронізує над власними пригодами, гостро висміює знаменитих людей, своїх конкурентів і недоброзичливців. Його гумор нерідко супроводжується двозначністю і непристойними натяками. Однак, з плином часу тон його поезії змінюється: в юнацьких віршах він легший і глузливий, а в більш пізніх — стає їдким і агресивним, за ними відчувається глибокий особистий песимізм щодо навколишнього світу.

Жанрові особливості

Берні використовує тільки дві метричні форми вірша: капітолій в терцинах і сонет, число рядків в якому може доходити до двадцяти (так званий Sonetto caudato, тобто «хвостатий» сонет), при цьому він широко варіює ці форми, відступаючи від суворих правил і регламентацій. Тим самим Берні підкреслено відходить від поетичних смаків свого часу, заснованих на прагненні до досконалості форми, для того, щоб наблизитися до реалістичності тематики, лексики й поетичного стилю. У створенні свого неповторного стилю Берні спирається, в основному, на італійську комічну поезію XIV–XV ст. Проте використовує і деяких античних латинських авторів, зокрема, Горація, у якого запозичує метричну схему віршованого послання.

Вплив Берні

Творчість Берні справила значний вплив на поезію XVI–XVIII століть. Йому наслідували Антон Франческо Грацціні, Джованні Делла Каза, Чезаре Капоралі, Джамбатісто Маріно, Джузеппе Баретті, Джузеппе Паріні. Поетичний стиль, пов'язаний з пишномовною розповіддю про низький предмет, отримав назву бернеско.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. https://data.cerl.org/thesaurus/cnp01302955
  3. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    d:Track:Q54837d:Track:Q54919
  4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Література

  • Giampieri, Giampiero. Francesco Berni. Fucecchio, Edizioni dell'Erba, 1997.
  • Подробная библиография (издания текстов Берни и критические работы)(італ.)
  • Франческо Берни и итальянская культура начала XVI века(італ.)
  • Laura Goes Burlesque. The Petrarchan Parodies of Francesco Berni(англ.)
  • Берни, Франческо // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • . Поэзия // История всемирной литературы. Т. 3. М., Наука, 1985. С. 143.
  • К. А. Чекалов. Берни // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2005. — Т. 3. «Банкетная кампания» 1904 — Большой Иргиз. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
  • Ревякина Н. В. Берни, Франческо // Культура Возрождения. Энциклопедия. Том 1. М., РОССПЭН, 2007. С. 175.
  • Евдокимова Л. В. Лирическая и комическая поэзия // История литературы Италии. Т. 2, ч. 2. М., ИМЛИ РАН, 2010. С. 343—348.

«хвостатий» сонет

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franchesko Berni ital Francesco Berni mizh 1497 ta 1498 26 travnya 1535 italijskij poet XVI stolittya Odin z najbilsh znachnih predstavnikiv antiklasicizmu Zasnovnik napryamku italijskoyi poeziyi yake stane nazivatisya bernesko poesia bernesca Franchesko BerniNarodivsyamizh 1497 ta 1498 Lamporekko Provinciya Pistoya Toskana Italiya 1 Pomer26 travnya 1535 1535 05 26 Florenciya Florentijske gercogstvo 1 2 intoksikaciya d Krayina Florentijska respublikaNacionalnistitaliyecDiyalnistpismennik poet dramaturgZnannya movitalijska 3 1 i latina 5 Roki aktivnosti1516 1535Zhanrsonet epigrama poslannya dialog komediyaKonfesiyakatolicka cerkva Mediafajli u VikishovishiZhittyepisFranchesko Berni narodivsya v znatnij florentijskoyi sim yi notariusa u Lamporekko bilya Pistoyi Yunist proviv u Florenciyi de i zdobuv osvitu vvibravshi v sebe yiyi kulturu yaka bude vidchuvatisya u vsij jogo tvorchosti V 1517 pereyihav do Rimu i pochav pridvornu kar yeru u Vatikani spochatku na sluzhbi u svogo dalnogo rodicha kardinala Bernardo Dovici Bibbiyena a potim jogo pleminnika Andzhelo Dovici Pislya togo yak v dekilkoh svoyih tvorah Berni vismiyav novoobranogo papu Adriana VI 1522 a takozh mozhlivo cherez gomoseksualni zv yazki poetu dovelosya pokinuti Rim Povernuvsya do Vichnogo mista pri Klimenti VII 1523 i buv prijnyatij na sluzhbu do kardinala Dzhovani Mateo Dzhiberti Pislya pograbuvannya Rima zhiv perevazhno u Veneciyi v 1530 buv prisutnij pid chas koronaciyi Karla V v Bolonyi Z 1532 buv na sluzhbi v Ippolito Medichi Vin pomer v 1535 roci prozhiv vsogo lishe 38 rokiv pislya tizhnevoyi agoniyi v budinku Richchardi Malaspini markizi Masi de vin raptovo zahvoriv Isnuye versiya pro intrigi pri dvori gercoga Alessandro Medichi ta sho Berni otruyili za nebazhannya zradzhuvati svogo patrona kardinala Dzhovanni Salviyatti Hocha nemaye tochnih faktiv yaki pidtverdyat chi sprostuyut cyu teoriyu TvorchistPershij tvir Berni napisana dialektnoyu movoyu komediya u virshah Katrina La Catrina pribl 1516 opubl u 1567 stvorena pid vplivom Luyidzhi Pulchi ta Lorenco Medichi U 1526 roci Berni pishe prozovu parodiyu na komentari do Petrarki Vona maye nazvu Komentar do ranishe napisanomu kapitoliyu Commento al capitolo dellaprimiera Priblizno v 1530 roci Berni pereroblyaye poemu Mateo Boyardo Zakohanij Orlando Orlando innamorato rifatto opubl u 1541 ta vnosit istotni pravki do tekstu Avtor satirichnih sonetiv z kritikoyu papskogo dvoru ta parodijnogo zmistu roteskna transformaciya poetichnogo universumu petrarkistiv Virshi Berni buli opublikovani vzhe posmertno v 1885 roci Katrina Drama Katrina poklala pochatok literaturnoyi tvorchosti Franchesko Berni Vona stvorena pid vrazhennyam Nenchi z Barberino Lorenco Medichi Drama na silsku tematiku ta napisana oktavami Katrina opovidaye v farsovomu klyuchi pro supernictvo mizh dvoma selyanami Beko i Mekerina yaki pragnut zavoyuvati serce ta odruzhitisya z divchinoyu Katrinoyu Tvir nasichenij elementami burlesku ta ironiyi Zakohanij Orlando Z 1524 po 1530 rr Berni pracyuye nad tekstom Zakohanogo Orlando yakij maye velike znachennya dlya istoriyi italijskoyi literaturi Vvazhayuchi movu licarskoyi poemi Mateo Boyardo Zakohanij Orlando zanadto nerivnoyu i nasichenoyu dialektnimi elementami Berni stvoryuye yiyi vlasnu versiyu na suchasnomu jomu toskanskomu varianti italijskoyi movi Tim samim vin protistavlyaye svoye bachennya literaturnoyi movi purizmu P yetro Bembo i z inshogo boku polemizuye z Ludoviko Ariosto namagayuchis prodemonstruvati sho bud yaka lyudina yaka pishe zhivoyu toskanskoyu movoyu mozhe dosyagti rezultativ bilsh znachnih nizh Boyardo ta Ariosto avtor Shalenogo Orlando Analiz tekstu dovodit znachnu movnu majsternist Berni ta volodinnya stilistichnimi prijomami na visokomu rivni Odnak v cilomu vidbuvayetsya spotvorennya pochatkovogo zadumu i tekstu Berni ne obmezhuyetsya zminoyu movi a j vnosit pravki v sintaksis i sho she bilsh istotno v samu strukturu tekstu Vin dodav tudi dekilka oktav avtobiografichnogo zmistu odna z nih prisvyachena pograbuvannyu Rima a deyaki epizodi rozshiriv abo zovsim viklyuchiv Takim chinom poema Boyardo vtrachaye pervisne znachennya i perestaye buti komiko burlesknim tekstom Dialog proti poetiv V 1527 r Franchesko Berni stvoryuye v prozi Dialog proti poetiv Dialogo contra i poeti v yakomu vikladaye svoyu teoretichnu poziciyu vin viddaye perevagu poeziyi ne duzhe visokij dalekij vid vishukanosti liriki gumanizmu i petrarkizmu pov yazanoyi shvidshe z zhanrom burlesku Berni zasudzhuye prihilnikiv teoriyi nasliduvannya krashim avtoram Takozh u dialozi zvuchit zaklik do onovlennya Cerkvi ta hristiyanskoyi morali spivzvuchnij vikladam Erazma Roterdamskogo Virshi Najbilsh znachnoyu chastinoyu literaturnoyi spadshini Berni ye soneti ta kapitoliyi napisani v burlesknomu klyuchi ta opublikovani posmertno pid zagalnoyu nazvoyu Virshi Rime Vidkrito polemizuyuchi z P yetro Bembo ta petrarkistiv Berni obiraye dlya svoyih virshiv povsyakdennu i nizku tematiku zaminyuyuchi tradicijnu temu kohannya opisom budennih rechej vugriv zhelatinu budyakiv stihijnih napastej chumi nepriyemnostej napriklad borgiv Jogo dama daleka vid idealizovanih zhinochih obraziv vona stara i potvorna Vikoristovuyuchi paradoks i grotesk dohodyachi inodi do absurdu Berni zobrazhuye svit vivernutij navivorit z nasmishkoyu govorit pro biduvannya sho peresliduyut zvichajnu lyudinu den u den ironizuye nad vlasnimi prigodami gostro vismiyuye znamenitih lyudej svoyih konkurentiv i nedobrozichlivciv Jogo gumor neridko suprovodzhuyetsya dvoznachnistyu i nepristojnimi natyakami Odnak z plinom chasu ton jogo poeziyi zminyuyetsya v yunackih virshah vin legshij i gluzlivij a v bilsh piznih staye yidkim i agresivnim za nimi vidchuvayetsya glibokij osobistij pesimizm shodo navkolishnogo svitu Zhanrovi osoblivosti Berni vikoristovuye tilki dvi metrichni formi virsha kapitolij v tercinah i sonet chislo ryadkiv v yakomu mozhe dohoditi do dvadcyati tak zvanij Sonetto caudato tobto hvostatij sonet pri comu vin shiroko variyuye ci formi vidstupayuchi vid suvorih pravil i reglamentacij Tim samim Berni pidkresleno vidhodit vid poetichnih smakiv svogo chasu zasnovanih na pragnenni do doskonalosti formi dlya togo shob nablizitisya do realistichnosti tematiki leksiki j poetichnogo stilyu U stvorenni svogo nepovtornogo stilyu Berni spirayetsya v osnovnomu na italijsku komichnu poeziyu XIV XV st Prote vikoristovuye i deyakih antichnih latinskih avtoriv zokrema Goraciya u yakogo zapozichuye metrichnu shemu virshovanogo poslannya Vpliv Berni Tvorchist Berni spravila znachnij vpliv na poeziyu XVI XVIII stolit Jomu nasliduvali Anton Franchesko Graccini Dzhovanni Della Kaza Chezare Kaporali Dzhambatisto Marino Dzhuzeppe Baretti Dzhuzeppe Parini Poetichnij stil pov yazanij z pishnomovnoyu rozpoviddyu pro nizkij predmet otrimav nazvu bernesko PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https data cerl org thesaurus cnp01302955 VIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133LiteraturaGiampieri Giampiero Francesco Berni Fucecchio Edizioni dell Erba 1997 Podrobnaya bibliografiya izdaniya tekstov Berni i kriticheskie raboty ital Franchesko Berni i italyanskaya kultura nachala XVI veka ital Laura Goes Burlesque The Petrarchan Parodies of Francesco Berni angl Berni Franchesko Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Poeziya Istoriya vsemirnoj literatury T 3 M Nauka 1985 S 143 K A Chekalov Berni Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2005 T 3 Banketnaya kampaniya 1904 Bolshoj Irgiz S storinki ISBN 5 85270 331 1 ros Revyakina N V Berni Franchesko Kultura Vozrozhdeniya Enciklopediya Tom 1 M ROSSPEN 2007 S 175 Evdokimova L V Liricheskaya i komicheskaya poeziya Istoriya literatury Italii T 2 ch 2 M IMLI RAN 2010 S 343 348 hvostatij sonetPosilannya Hvostatij sonet Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 557 Bernesko Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 65 634 s

Дата публікації:
Топ