Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Покривна́ систе́ма (лат. integumentum, від in + tegere — «покривати») — система органів, що захищає тіло від пошкодження та складається з шкіри, залоз зовнішньої й інколи внутрішньої секреції та численних виростів, таких як волосся, нігті, кігті, роги, луски та інші. Численні функції системи включають відштовхнення води, зм'якшення ударів, захист глибших тканин, бар'єр для проникнення забруднення, патогенів й ультрафіолетового випромінювання, терморегуляція, місце розташування , тиску і болі, місце збереження жиру, інколи синтез деяких речовин, наприклад вітаміну D у людини. Також у великого числа невеликих, переважно безхребетних, водних тварин або тварин що мешкають у вологих середовищах, покривна система відповідає за дихання. Ця система є найбільшою за розміром системою органів.
Шари шкіри
Шкіра є найбільшим за площею органом тіла тварин, наприклад у людини її площа становить близько 1,7 м². Шкіра складається з трьох шарів, епідермісу (зовнішнього шару), дерми і гіподерми (внутрішнього шару).
Епідерміс
Епідерміс у свою чергу поділяється на кілька підшарів (зазвичай 3-5), що містять клітини чотирьох типів. Головною функцією є синтез кератину, білка, що надає шкірі її еластичні властивості та водостійкість. відповідають за секрецію меланіну, темного (коричневого або чорного) пігменту, що надає колір шкірі багатьох тварин. Клітини Меркеля серед інших функцій залучені у відчуття дотику. Нарешті клітини Лангерганса входять до імунної системи, відповідаючи на антигени.
Найнижчий шар епідермісу називається (stratum basale), це шар товщиною в одну клітину, що покоїться на базальній мембрані — шарі між дермісом та епідермісом. Клітини цього шару постійно діляться, замінюючи собою клітини, що відмирають верхніх шарів шкіри. Епідерміс не має кровоносних судин, а всі поживні речовини постачаються з дерми. В результаті лише клітини базального шару отримують харчування, решта клітин швидко відмирає. Коли клітини досягають поверхні шкіри, вони відлущуються, цей процес називається .
Наступний шар, (stratum spinosum), складається з 4-5 рядів шипуватих клітин, переплетених між собою. За ним розташований (stratum granulosum), що є головним джерелом кератину шкіри. Із виділенням кератину починається смерть клітин шкіри. Під час десквамації кератиноцити переміщаються до поверхні шкіри, при цьому активно синтезуючи кератин, що швидко починає домінувати у їхньому хімічному складі. Коли ці клітини досягають верхніх шарів епідермісу, кератин вже витісняє більшість інших внутрішньоклітинних компонентів. Ці клітини швидко вмирають та народжуються, у випадку людини епідерміс оновлюється кожні 35-45 днів.
Над шипуватим шаром знаходиться (stratum granulosum), що складається з кількох рядів ромбоподібних клітин, у протоплазмі яких містяться зерна й брилки, складені з передвісника кератину, кератогіаліну. Наступний, (stratum lucidum), зазвичай тонкий та часто відсутній, але добре виражений на підошвах та долонях. Він складається з плоских без'ядерних клітин, сильно заломлює світло і є головним у захисті від ультрафіолетового випромінювання. Останнім шаром є (stratum corneum), найтовщий та складений з мертвих клітин. Ці клітини містять сформовані кератинові волокна, що надають йому еластичність та захищають від висихання.
Дерма
Дерма, або «справжня шкіра», є головним носієм механічних властивостей шкіри, забезпечуючи її міцність та еластичність. Дерма розташована безпосередньо під епідермісом і відділена від нього базальною мембраною, яка утворює вирости у бік епідермісу — сосочки. Завдяки такій будові забезпечується міцне з'єднання дерми та епідермісу. ЇЇ товщина у людини коливається від 0,5 до 5 мм. Дерма містить небагато клітин, і більша частина її об'єму зайнята позаклітинною матрицею. Головним компонентом цієї матриці є колагенові волокна, хоча також містяться еластинові й аргірофільні волокна. Клітини дерми представлені фібробластами, тучними клітинами, макрофагами, лейкоцитами. Зазвичай дерму поділяють на два шари: менш щільний сосочковий та щільніший сітчастий. Між цими шарами немає чіткої межі, через що їх важко розрізнити.
Сосочковий шар розташований безпосередньо під епідермісом та містить сосочки. Деякі з них мають капіляри, що постачають до шкіри поживні речовини, інші містять рецептори дотику. Подвійні ряди сосочків на пальцях формують відбитки пальців, що допомагають підвищенню жорствості шкіри на зсув.
Сітчастий шар містить щільну мережу колагену, що зібрана у вигляді . Порізи, паралельні цим лініям заживають швидше та з меншим утворенням шрамів. Цей шар також містить рецептори тиску — корпускули Пасініана, потові залози, лімфатичні вузли, гладкі м'язи і волосяні цибулини.
Гіподерма
Гіподерма є третім шаром шкіри, хоча часто вважається підшкірним шаром. Це шар сполучної тканини, що містить розгалужену мережу кровоносних і лімфатичних судин, уздовж яких проходять відгалуження глибоких шкірних нервів, в оточенні аргірофільних і колагенових волокон. Мережа волокон найщільніша між епідермою та дермою, від цього шару углиб опускаються пучки волокон, утворюючи структуру, подібна до решітки, що оточує жирові клітини. Тут зберігається велика частина жиру, що складає у людини біля половини. У цей шар також проникають сальні та потові залози і волосяні цибулини.
Потові та сальні залози
У шкірі ссавців знаходиться велике число асоційованих структур, таких як потові та сальні залози. Потові залози бувають двох типів: еккринні розташовані глибше та розподілені по всій поверхні, а апокринні сконцентровані біля поверхні пахв, сосків та району геніталій. Еккринні залози відповідають на високу температуру та виділяють піт, що складається переважно з води та містить до 1 % солей та жирів. Апокринні залози виділяють також феромони, що забезпечують привертання представників іншої статі під час спаровування або подають інші сигнали представникам як свого, так й інших видів. Ці залози відповідають на сексуальне збудження та стрес. Існує також кілька модифікованих та більш спеціалізованих варіантів апокринних залоз. Одним з прикладів є розташовані у вухах , що виділяють вушну сірку. іншим прикладом є молочні залози самок, призначені для виділення молока.
Сальні залози розташовані майже по всьому тілу, за виключенням стоп та долоней. Ці залози виходять у протоки волосяних цибулин та виділяють шкірне сало — суміш жирів, восків та вуглеводородів. Шкірне сало відштовхує воду та захищає тіло від води, висихання та патогенів. Сальні залози особливо численні на долонях та обличчі.
Волосся та нігті
Волосся складається з ороговілих волокон клітин, що розвиваються у епідермісі. Кожний волос поділяється на цибулину та стержень, стержень містить мозкову речовину, кіркову речовину та кутикулу (оболонку). У центрі волоса знаходиться мозкова речовина, що містить ороговілі полігональні клітини, м'які кератинові волокна та повітря. Пушкове волосся мозкової речовини не має. Кіркова речовина формує найтовщий шар та містить пігменти, що надають волоссю колір. Кутикула, зовнішній шар, сформована з мертвих клітин, що перекриваються, як луски. Як кіркова речовина, так і кутикула, містять жорсткий кератин. Коріння волоса знаходиться у волосяному фолікулі, найглибша частина якого, занурена у дерму, має назву волосяної цибулини. До цибулини проникає один сосочок дерми та постачає йому поживні речовини, необхідні для росту волоса. Всі цибулини формуються під час ембріонального розвитку, після чого нових цибулин вже не з'являється.
Волосся постійно випадає та відростає заново, хоча ріст не постійний, існують періоди росту та спокою. Головними функціями волосся є захисна від забруднення і води та теплоізоляційна. Спеціалізовані типи волосся захищають певні частини тіла. Особливим типом волосся є пір'я птахів, що не тільки захищає тіло, але й дозволяє птахам літати.
До волосяних фулікулів прикріплені випрямляючі м'язи, гладкі м'язи, що при скороченні приводять волос у вертикальне положення та утворюючи горбики на шкірі («гусячу шкіру»). Ці м'язи знаходяться під контролем нервової системи, вони активізуються у випадку холоду або жаху.
Нігті або кігті є твердими пластинами кератинизованих клітин на кінцях пальців. Подібно до волосся, вони розвиваються з епідермісу. Нігті/кігті допомагають хапати об'єкти, чесатися, та захищають пальці. компонентами нігтя є нігтьова луночка (біла частина в основі), тіло та корінь (схований під шкірою, саме тут відбувається ріст). Ніготь покоїться на товстому шарі епітеліальних клітин — ложі нігтя, тоді як навколо кореня розташоване інше потовщення шкіри— матриця. Під час ембріонального розвитку ніготь вкритий тонким шаром епітелію — епоніхімою, від якої у дорослої тварини може залишитися лише кутикула — шар, що вкриває основу нігтя.
Луски є іншим типом структур, що можуть формуватися на поверхні шкіри багатьох тварин. Ці структури досить різноманітні у різних тварин. Тоді як у багатьох риб луски формуються з епідермісу і також містять кератин, луски птахів і плазунів (також відомі як «щитки») формуються з дерми і багаті на хітин, луски комах складаються з композитного матеріалу, що може містити кілька різних білків.
Пігментація
Колір шкіри та волосся надається такими пігментами як меланін (найчастіше чорний або коричневий, деякі форми червоні), каротин (жовтий або помаранчевий) і кров'ю в капілярах, які можна побачити через прозорі шари шкіри. Меланін в найбільшій мірі поглинає ультрафіолетове випромінювання, яке може викликати рак, а дія сонячного світла викликає збільшення секреції меланіну — засмага, — що тимчасово збільшує захист від ультрафіолету. Меланін в найбільшій мірі відповідає за колір шкіри та волосся тварин; мутанти, нездатні виробляти меланін, називаються альбіносами.
Див. також
Література
- Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
- Имс А. Дж., Мак Даниэльс Л. Г., Введение в анатомию растений, пер. с англ., М. — Л., 1935.
- Хлопин Н. Г., Общебиологические и экспериментальные основы гистологии, М., 1946
- Заварзин А. А., Очерки эволюционной гистологии крови и соединительной ткани, Избр. труды, т. 4, М. — Л., 1953
- Delmar Thomson Learning. The Integumentary System. — Cengage Learning, 1999. — Т. 3. — (Medical Terminology Series) — .
- Books, LLC. Integumentary System: Dermatology, Hair, Nails, Skin, Hand Sanitizer, Risks and Benefits of Sun Exposure, Human Skin, Afro-Textured Hair. — General Books LLC, 2010. — Т. 3. — 242 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pokrivna siste ma lat integumentum vid in tegere pokrivati sistema organiv sho zahishaye tilo vid poshkodzhennya ta skladayetsya z shkiri zaloz zovnishnoyi j inkoli vnutrishnoyi sekreciyi ta chislennih virostiv takih yak volossya nigti kigti rogi luski ta inshi Chislenni funkciyi sistemi vklyuchayut vidshtovhnennya vodi zm yakshennya udariv zahist glibshih tkanin bar yer dlya proniknennya zabrudnennya patogeniv j ultrafioletovogo viprominyuvannya termoregulyaciya misce roztashuvannya tisku i boli misce zberezhennya zhiru inkoli sintez deyakih rechovin napriklad vitaminu D u lyudini Takozh u velikogo chisla nevelikih perevazhno bezhrebetnih vodnih tvarin abo tvarin sho meshkayut u vologih seredovishah pokrivna sistema vidpovidaye za dihannya Cya sistema ye najbilshoyu za rozmirom sistemoyu organiv Hameleoni tvarini zdatni zminyuvati kolir shkirnogo pokrivuShari shkiriDokladnishe Shkira Budova shkiri Shkira ye najbilshim za plosheyu organom tila tvarin napriklad u lyudini yiyi plosha stanovit blizko 1 7 m Shkira skladayetsya z troh shariv epidermisu zovnishnogo sharu dermi i gipodermi vnutrishnogo sharu Epidermis Epidermis u svoyu chergu podilyayetsya na kilka pidshariv zazvichaj 3 5 sho mistyat klitini chotiroh tipiv Golovnoyu funkciyeyu ye sintez keratinu bilka sho nadaye shkiri yiyi elastichni vlastivosti ta vodostijkist vidpovidayut za sekreciyu melaninu temnogo korichnevogo abo chornogo pigmentu sho nadaye kolir shkiri bagatoh tvarin Klitini Merkelya sered inshih funkcij zalucheni u vidchuttya dotiku Nareshti klitini Langergansa vhodyat do imunnoyi sistemi vidpovidayuchi na antigeni Najnizhchij shar epidermisu nazivayetsya stratum basale ce shar tovshinoyu v odnu klitinu sho pokoyitsya na bazalnij membrani shari mizh dermisom ta epidermisom Klitini cogo sharu postijno dilyatsya zaminyuyuchi soboyu klitini sho vidmirayut verhnih shariv shkiri Epidermis ne maye krovonosnih sudin a vsi pozhivni rechovini postachayutsya z dermi V rezultati lishe klitini bazalnogo sharu otrimuyut harchuvannya reshta klitin shvidko vidmiraye Koli klitini dosyagayut poverhni shkiri voni vidlushuyutsya cej proces nazivayetsya Nastupnij shar stratum spinosum skladayetsya z 4 5 ryadiv shipuvatih klitin perepletenih mizh soboyu Za nim roztashovanij stratum granulosum sho ye golovnim dzherelom keratinu shkiri Iz vidilennyam keratinu pochinayetsya smert klitin shkiri Pid chas deskvamaciyi keratinociti peremishayutsya do poverhni shkiri pri comu aktivno sintezuyuchi keratin sho shvidko pochinaye dominuvati u yihnomu himichnomu skladi Koli ci klitini dosyagayut verhnih shariv epidermisu keratin vzhe vitisnyaye bilshist inshih vnutrishnoklitinnih komponentiv Ci klitini shvidko vmirayut ta narodzhuyutsya u vipadku lyudini epidermis onovlyuyetsya kozhni 35 45 dniv Nad shipuvatim sharom znahoditsya stratum granulosum sho skladayetsya z kilkoh ryadiv rombopodibnih klitin u protoplazmi yakih mistyatsya zerna j brilki skladeni z peredvisnika keratinu keratogialinu Nastupnij stratum lucidum zazvichaj tonkij ta chasto vidsutnij ale dobre virazhenij na pidoshvah ta dolonyah Vin skladayetsya z ploskih bez yadernih klitin silno zalomlyuye svitlo i ye golovnim u zahisti vid ultrafioletovogo viprominyuvannya Ostannim sharom ye stratum corneum najtovshij ta skladenij z mertvih klitin Ci klitini mistyat sformovani keratinovi volokna sho nadayut jomu elastichnist ta zahishayut vid visihannya Derma Derma abo spravzhnya shkira ye golovnim nosiyem mehanichnih vlastivostej shkiri zabezpechuyuchi yiyi micnist ta elastichnist Derma roztashovana bezposeredno pid epidermisom i viddilena vid nogo bazalnoyu membranoyu yaka utvoryuye virosti u bik epidermisu sosochki Zavdyaki takij budovi zabezpechuyetsya micne z yednannya dermi ta epidermisu YiYi tovshina u lyudini kolivayetsya vid 0 5 do 5 mm Derma mistit nebagato klitin i bilsha chastina yiyi ob yemu zajnyata pozaklitinnoyu matriceyu Golovnim komponentom ciyeyi matrici ye kolagenovi volokna hocha takozh mistyatsya elastinovi j argirofilni volokna Klitini dermi predstavleni fibroblastami tuchnimi klitinami makrofagami lejkocitami Zazvichaj dermu podilyayut na dva shari mensh shilnij sosochkovij ta shilnishij sitchastij Mizh cimi sharami nemaye chitkoyi mezhi cherez sho yih vazhko rozrizniti Sosochkovij shar roztashovanij bezposeredno pid epidermisom ta mistit sosochki Deyaki z nih mayut kapilyari sho postachayut do shkiri pozhivni rechovini inshi mistyat receptori dotiku Podvijni ryadi sosochkiv na palcyah formuyut vidbitki palciv sho dopomagayut pidvishennyu zhorstvosti shkiri na zsuv Sitchastij shar mistit shilnu merezhu kolagenu sho zibrana u viglyadi Porizi paralelni cim liniyam zazhivayut shvidshe ta z menshim utvorennyam shramiv Cej shar takozh mistit receptori tisku korpuskuli Pasiniana potovi zalozi limfatichni vuzli gladki m yazi i volosyani cibulini Gipoderma Gipoderma ye tretim sharom shkiri hocha chasto vvazhayetsya pidshkirnim sharom Ce shar spoluchnoyi tkanini sho mistit rozgaluzhenu merezhu krovonosnih i limfatichnih sudin uzdovzh yakih prohodyat vidgaluzhennya glibokih shkirnih nerviv v otochenni argirofilnih i kolagenovih volokon Merezha volokon najshilnisha mizh epidermoyu ta dermoyu vid cogo sharu uglib opuskayutsya puchki volokon utvoryuyuchi strukturu podibna do reshitki sho otochuye zhirovi klitini Tut zberigayetsya velika chastina zhiru sho skladaye u lyudini bilya polovini U cej shar takozh pronikayut salni ta potovi zalozi i volosyani cibulini Potovi ta salni zaloziU shkiri ssavciv znahoditsya velike chislo asocijovanih struktur takih yak potovi ta salni zalozi Potovi zalozi buvayut dvoh tipiv ekkrinni roztashovani glibshe ta rozpodileni po vsij poverhni a apokrinni skoncentrovani bilya poverhni pahv soskiv ta rajonu genitalij Ekkrinni zalozi vidpovidayut na visoku temperaturu ta vidilyayut pit sho skladayetsya perevazhno z vodi ta mistit do 1 solej ta zhiriv Apokrinni zalozi vidilyayut takozh feromoni sho zabezpechuyut privertannya predstavnikiv inshoyi stati pid chas sparovuvannya abo podayut inshi signali predstavnikam yak svogo tak j inshih vidiv Ci zalozi vidpovidayut na seksualne zbudzhennya ta stres Isnuye takozh kilka modifikovanih ta bilsh specializovanih variantiv apokrinnih zaloz Odnim z prikladiv ye roztashovani u vuhah sho vidilyayut vushnu sirku inshim prikladom ye molochni zalozi samok priznacheni dlya vidilennya moloka Salni zalozi roztashovani majzhe po vsomu tilu za viklyuchennyam stop ta dolonej Ci zalozi vihodyat u protoki volosyanih cibulin ta vidilyayut shkirne salo sumish zhiriv voskiv ta vuglevodorodiv Shkirne salo vidshtovhuye vodu ta zahishaye tilo vid vodi visihannya ta patogeniv Salni zalozi osoblivo chislenni na dolonyah ta oblichchi Volossya ta nigtiVolossya skladayetsya z orogovilih volokon klitin sho rozvivayutsya u epidermisi Kozhnij volos podilyayetsya na cibulinu ta sterzhen sterzhen mistit mozkovu rechovinu kirkovu rechovinu ta kutikulu obolonku U centri volosa znahoditsya mozkova rechovina sho mistit orogovili poligonalni klitini m yaki keratinovi volokna ta povitrya Pushkove volossya mozkovoyi rechovini ne maye Kirkova rechovina formuye najtovshij shar ta mistit pigmenti sho nadayut volossyu kolir Kutikula zovnishnij shar sformovana z mertvih klitin sho perekrivayutsya yak luski Yak kirkova rechovina tak i kutikula mistyat zhorstkij keratin Korinnya volosa znahoditsya u volosyanomu folikuli najglibsha chastina yakogo zanurena u dermu maye nazvu volosyanoyi cibulini Do cibulini pronikaye odin sosochok dermi ta postachaye jomu pozhivni rechovini neobhidni dlya rostu volosa Vsi cibulini formuyutsya pid chas embrionalnogo rozvitku pislya chogo novih cibulin vzhe ne z yavlyayetsya Volossya postijno vipadaye ta vidrostaye zanovo hocha rist ne postijnij isnuyut periodi rostu ta spokoyu Golovnimi funkciyami volossya ye zahisna vid zabrudnennya i vodi ta teploizolyacijna Specializovani tipi volossya zahishayut pevni chastini tila Osoblivim tipom volossya ye pir ya ptahiv sho ne tilki zahishaye tilo ale j dozvolyaye ptaham litati Do volosyanih fulikuliv prikripleni vipryamlyayuchi m yazi gladki m yazi sho pri skorochenni privodyat volos u vertikalne polozhennya ta utvoryuyuchi gorbiki na shkiri gusyachu shkiru Ci m yazi znahodyatsya pid kontrolem nervovoyi sistemi voni aktivizuyutsya u vipadku holodu abo zhahu Nigti abo kigti ye tverdimi plastinami keratinizovanih klitin na kincyah palciv Podibno do volossya voni rozvivayutsya z epidermisu Nigti kigti dopomagayut hapati ob yekti chesatisya ta zahishayut palci komponentami nigtya ye nigtova lunochka bila chastina v osnovi tilo ta korin shovanij pid shkiroyu same tut vidbuvayetsya rist Nigot pokoyitsya na tovstomu shari epitelialnih klitin lozhi nigtya todi yak navkolo korenya roztashovane inshe potovshennya shkiri matricya Pid chas embrionalnogo rozvitku nigot vkritij tonkim sharom epiteliyu eponihimoyu vid yakoyi u dorosloyi tvarini mozhe zalishitisya lishe kutikula shar sho vkrivaye osnovu nigtya Luski ye inshim tipom struktur sho mozhut formuvatisya na poverhni shkiri bagatoh tvarin Ci strukturi dosit riznomanitni u riznih tvarin Todi yak u bagatoh rib luski formuyutsya z epidermisu i takozh mistyat keratin luski ptahiv i plazuniv takozh vidomi yak shitki formuyutsya z dermi i bagati na hitin luski komah skladayutsya z kompozitnogo materialu sho mozhe mistiti kilka riznih bilkiv PigmentaciyaKolir shkiri ta volossya nadayetsya takimi pigmentami yak melanin najchastishe chornij abo korichnevij deyaki formi chervoni karotin zhovtij abo pomaranchevij i krov yu v kapilyarah yaki mozhna pobachiti cherez prozori shari shkiri Melanin v najbilshij miri poglinaye ultrafioletove viprominyuvannya yake mozhe viklikati rak a diya sonyachnogo svitla viklikaye zbilshennya sekreciyi melaninu zasmaga sho timchasovo zbilshuye zahist vid ultrafioletu Melanin v najbilshij miri vidpovidaye za kolir shkiri ta volossya tvarin mutanti nezdatni viroblyati melanin nazivayutsya albinosami Div takozhTkanina biologiya Gistogenez GistologiyaLiteraturaPokrivna sistema u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biologiya Pokrivna sistema u Vikishovishi Biologichnij slovnik za red I G Pidoplichka K Golovna redakciya URE 1974 T 3 552 s Ims A Dzh Mak Daniels L G Vvedenie v anatomiyu rastenij per s angl M L 1935 Hlopin N G Obshebiologicheskie i eksperimentalnye osnovy gistologii M 1946 Zavarzin A A Ocherki evolyucionnoj gistologii krovi i soedinitelnoj tkani Izbr trudy t 4 M L 1953 Delmar Thomson Learning The Integumentary System Cengage Learning 1999 T 3 Medical Terminology Series ISBN 9780766809871 Books LLC Integumentary System Dermatology Hair Nails Skin Hand Sanitizer Risks and Benefits of Sun Exposure Human Skin Afro Textured Hair General Books LLC 2010 T 3 242 s ISBN 9781157771999