Колібрі крихітка вогнистий Самець вогнистого колібрі крихітки Самиця вогнистого колібрі крихітки Охоронний статус Близьк

Колібрі-крихітка вогнистий

Самець вогнистого колібрі-крихітки

Самиця вогнистого колібрі-крихітки

Охоронний статус

Близький до загрозливого (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Колібрині (Trochilinae)
Триба:	Mellisugini
Рід:	Колібрі-крихітка (Selasphorus)
Вид:	Колібрі-крихітка вогнистий

Біноміальна назва

Selasphorus rufus
(Gmelin, JF, 1788)

Ареал виду гніздування зимування

Синоніми

Trochilus rufus J. F. Gmelin, 1788

Посилання

Вікісховище:	Selasphorus rufus
Віківиди:	Selasphorus rufus
ITIS:	178040
МСОП:	22688296
NCBI:	29060

Колі́брі-кри́хітка вогнистий (Selasphorus rufus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Північній Америці.

Опис

Вогнистий колібрі-крихітка живиться нектаром *Crocosmia*

Самиця вогнистого колібрі-крихітки на гнізді

Довжина птаха становить 7-9 см, розмах крил 11 см, вага 2-5 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самиці є дещо більшими за самців. Вони мають переважно охристо-руде забарвлення, на горлі у них блискуча оранжево-червона пляма, груди і гузка у них білі. Хвіст рудий, стернові пера мають чорні кінчики. Дзьоб відносно довгий, вузький, прямий, чорний. За очима білі плямки. У деяких самців на спині або тімені є кілька бронзово-зелених пір'їн. Дзьоб довгий, прямий, чорний.

У самиць верхня частина тіла переважно зелена, груди білі, решта нижньої частини тіла блідо-рудувато-охриста, на горлі є кілька блискучих оранжевих пір'їн. Хвіст біля основи рудий, посередині зеленуватий, на кінці його є темна смуга, кінчики стернових пер заокруглені, білі. Самиці і молоді самці вогнистих колібрі-крихіток є дуже схожими на каліфорнійських колібрі-крихіток і відрізнити їх в природі майже неможливо без детального огляду.

Поширення і екологія

Вогнисті колібрі-крихітки гніздяться на заході Північної Америки, від південно-східної Аляски і Юкона до північної Каліфорнії. Типовою місцевістю виду є узбережжя протоки ^[en] на заході острова Ванкувер в Канаді. Міграція на південь починається дуже рано. Вони можуть зупинитися на півдорозі і провести літо в Скелястих горах, живлячись нектаром польових квітів — в такому випадку птахи агресивно захоплюють кормові території і захищають їх. Зиму птахи проводять в штаті Герреро на південному заході Мексики або на субтропічному узбережжі Мексиканської затоки. Повернення вогнистих колібрі-крихіток на північ відбувається вздовж ^[en] і може бути скоординоване за часом з першим цвітінням на початку травня, а також з доступністю комах як їжі. Вогнисті колібрі-крихітки живуть в різноманітних природних середовищах — від зрілих хвойних лісів і вторинних заростей до парків і садів. Під час негніздового періоду вони зустрічаються в чагарникових заростях і в мішаних сосново-дубово-ялівцевих лісах.

Вогнисті колібрі-крихітки гніздяться найпівнічніше за усіх представників родини колібрієвих (61° пн. ш.). Відстань, на яку ці птахи мігрують, може становити 10000 км. Якщо зіставити цю відстань з розмірами самого птаха, то виходить, що вогнисті колібрі-крихітки здійснюють найдовшу міграцію серед усіх птахів світу. При довжині тіла дещо більше трьох дюймів ці птахи долають 6 275 кілометрів в одну сторону від Аляски до Мексики, що становить приблизно 78 470 000 довжин тіла. Для порівняння, полярний крячок (Sterna paradisaea) довжиною 13 дюймів мігрує з Арктики до Антарктики, долаючи при цьому 11 185 кілометрів, або 51 430 000 довжин тіла, що становить лише 65 % від переміщення вогнистого колібрі-крихітки.

Іноді бродячі птахи перетинають Північне полярне коло і були зафіксовані на острові Ратманова, а також на острові Врангеля і на Чукотці в Росії. Таким чином вогнисті колібрі-крихітки є єдиними з усіх колібрієвих, що були зафіксовані поза Америкою.

Поведінка

Вогнисті колібрі-крихітки живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, використовуючи свій довгий, трубкоподібний язик, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті. Іноді вони також п'ють сік дерев, використовуюючи отвори, зроблені і відвідують годівниці для колібрі. Самці агресивно захищають кормові території.

Сезон розмноження у вогнистих колібрі-крихіток триває з квітня по липень, причому більшість парувань відбувається у травні. Самці паруються з багатьма самицями. Вони виконують демонстраційні польоти, зависаються на висоті від 20 до 45 м над землею перед самицями, потім опускаються на кілька сантиметрів, після чого знову взлітають. Під час цього польоту частота їх дзижчачих помахів крил є особливо високою і становить 200 помахів за секунду. Самиці виказують прихильність, демонструючи білий кінчик хвоста, після чого відбувається парування, яке триває лише 3-5 секунд. У насиджування яєць або догляді за потомством самці не беруть жодної участі.

Самиці будують відкриті, чашоподібні гнізда, які розміщуються в чагарниках або на хвойних деревах. Вони робляться з моху, листя і лишайників, скріплених за допомогою павутиння. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 12-14 днів, пташенята покидають гніздо через 2 тижні після вилуплення.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція вогнистих колібрі-крихіток становить приблизно 22 мільйони птахів. Темпи скорочення популяції становлять 2,1% за рік або 19% за 10 років. Їм може загрожувати знищення природного середовища і зміна клімату, однак точна причина скорочення популяції є нез'ясованою.

Примітки

BirdLife International (2016). Selasphorus rufus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 жовтня 2022
Latham, John (1782). A General Synopsis of Birds. Т. 1, Part 2. London: Printed for Benj. White. с. 785, Plate 35.
Pennant, Thomas (1785). Arctic Zoology. Т. 2. London, United Kingdom: Printed by Henry Hughs. с. 290.
Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 497.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 жовтня 2022.
Pyle, Peter (1997). Identification Guide to North American Birds, Part I: Columbidae to Ploceidae. Steve N. G. Howell, Siobhan Ruck, Institute for Bird Populations, Point Reyes Bird Observatory. Bolinas, Calif.: Slate Creek Press. ISBN . OCLC 38593534.
Peters, James Lee, ред. (1945). Check-List of Birds of the World. Т. 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 141.
Connor J (15 жовтня 2010). . Cornell University, Laboratory of Ornithology, Allaboutbirds.org, Ithaca, NY. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 24 січня 2011.
Schuchmann K. L., Bonan A. Hummingbirds (Trochilidae).
Rufous Hummingbird Migration: Temperature, Patterns and Timing. Journey North. University of Wisconsin-Madison Arboretum. Процитовано 18 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Коблик Е. А. Семейство колибри — Trochilidae // Разнообразие птиц (по материалам экспозиции Зоологического музея МГУ). — М. : Издательство МГУ, 2001. — Т. 3. — 360 с. — 400 прим. — .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Selasphorus rufus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 жовтня 2022

[2] Latham, John (1782). A General Synopsis of Birds. Т. 1, Part 2. London: Printed for Benj. White. с. 785, Plate 35.

[3] Pennant, Thomas (1785). Arctic Zoology. Т. 2. London, United Kingdom: Printed by Henry Hughs. с. 290.

[4] Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 497.

[5] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 жовтня 2022.

[7] Pyle, Peter (1997). Identification Guide to North American Birds, Part I: Columbidae to Ploceidae. Steve N. G. Howell, Siobhan Ruck, Institute for Bird Populations, Point Reyes Bird Observatory. Bolinas, Calif.: Slate Creek Press. ISBN . OCLC 38593534.

[8] Peters, James Lee, ред. (1945). Check-List of Birds of the World. Т. 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 141.

[cornell-9] Connor J (15 жовтня 2010). . Cornell University, Laboratory of Ornithology, Allaboutbirds.org, Ithaca, NY. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 24 січня 2011.

[10] Schuchmann K. L., Bonan A. Hummingbirds (Trochilidae).

[11] Rufous Hummingbird Migration: Temperature, Patterns and Timing. Journey North. University of Wisconsin-Madison Arboretum. Процитовано 18 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[12] Коблик Е. А. Семейство колибри — Trochilidae // Разнообразие птиц (по материалам экспозиции Зоологического музея МГУ). — М. : Издательство МГУ, 2001. — Т. 3. — 360 с. — 400 прим. — .