Ханга Олена Абдулаївна

Олена Абдулаївна Ханга (нар. 1 травня 1962, Москва) — російська журналістка, теле — і радіоведуча. Найбільш відома як автор і ведуча популярних телешоу «Про це» і «Принцип доміно».

Ханга Олена Абдулаївна
Народилася	1 травня 1962(1962-05-01) (62 роки) Москва, СРСР
Країна	Росія  СРСР  США
Діяльність	акторка, журналістка, ведуча, телеведуча, радіоведуча
Alma mater	факультет журналістики МДУ (1984)
Знання мов	російська^[1] і англійська^[2]
Батько	^d
Мати	^d
У шлюбі з	^d
IMDb	ID 3066988
Сайт	lenakhanga.ru
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Олена Ханга народилася в Москві 1 травня 1962 року. Батько Абдула Кассім Ханга (1932—1969), син імама, був прем'єр-міністром Занзібару (1964), репресований після державного перевороту і загинув у в'язниці. Мати Лія Оліверовна Голден (1934—2010) народилася в Ташкенті у родині афроамериканця Олівера Голдена (1892—1940) (був фахівцем з хлопкознавства, його батько Хіллард Голден був рабом, потім став багатим землевласником в Міссісіпі, його дружина Кетрін Голден була наполовину індіанка) і Берти Бялик (польської єврейки за походженням, її батько Ісаак Бялик викладав в єврейській школі, працював на одній з нью-йоркських фабрик з пошиття верхнього одягу, коли жив у Варшаві — був рабином, родич Хаїма Нахмана Бялика), вони емігрували в СРСР з США в 1931 році.

Мати, Лія Голден, у юності займалася тенісом, виступала за збірну Узбекистану, закінчила музичну школу. Поступила в університет, закінчила історичний факультет МДУ, захистила кандидатську дисертацію, учений-історик, професор Чиказького університету. Вона товаришувала з донькою Сталіна Світлани Аллілуєвої, з нею в гуртожитку МДУ жили Михайло Горбачов і Раїса Горбачова, потім була єдиною чорношкірої співробітницею в Інституті імені Патріса Лумумби, її наставниками були Пол Робсон і доктор Уїльям Дюбуа, директором інституту був син Андрія Громико Анатолій Громико. У радянському паспорті у матері стояла національність — негритянка.

Олена Ханга теж займалася тенісом, грала за ЦСКА, її тренером була Ганна Володимирівна Дмитрієва.

У 1984 році Олена закінчила факультет журналістики МДУ, після чого стажувалася в Гарвардському та Нью-Йоркському університетах.

Після МДУ працювала кореспондентом в газеті «Московські новини». Як журналіст була на зустрічі М. Горбачова і Р. Рейгана у Вашингтоні. у 1987 році Хангу з обміну запросили в Бостон, де три місяці вона стажувалася в газеті «Christian Science Monitor». Потім повернулася в Москву, після чого в 1989 році виїхала в США на запрошення Фонду Рокфеллера. У 1997 році повернулася в Росію.

Має крім російського також американське громадянство, що дозволило їй обвінчатися в Нью-Йорку.

Член громадської ради Російського єврейського конгресу.

Робота на телебаченні і радіо

У 1980-ті роки грала за «Збірну світу» в КВН.

Після стажування в Америці в 1987 році була запрошена Олександром Любимовим, Дмитром Захаровим і Владиславом Лістьєвим в програму «Взгляд», де періодично з'являлася в кадрі. Працюючи в США, взяла інтерв'ю у короля футболу Пеле.

З 1993 року стала працювати на телеканалі НТВ: робила спортивні репортажі. З вересня 1997 по вересень 2000 року за ініціативою головного продюсера НТВ Леоніда Парфьонова була ведучою програми «Про це» — першого на російському ТБ ток-шоу на сексуальну тематику.

У 1998 році Олена Ханга стала співведучою Леоніда Парфьонова у пробному пілотний випуск телегри «Росіяни у форту Байяр» з російськими учасниками. Пілотний випуск з трьох ігор пройшов успішно. У вересні 2000 року була в числі журналістів телеканалу НТВ, що висвітлювали літню Олімпіаду в австралійському Сіднеї.

У квітні 2001 року на деякий час покинула НТВ, виступала зі своїми статтями на сторінках газети «Московські новини» і випускала в Нью-Йорку програму «Великий Вавилон» на NTV-International. Але вже в листопаді того ж року повернулася на телеканал НТВ.

З грудня 2001 по квітень 2006 року була співведучою денного ток-шоу «Принцип доміно» на НТВ, спочатку — в парі з Оленою Іщеєвою, з 2004 року — з Оленою Старостиною, з 2005 року — з Даною Борисовою. З лютого 2004 року поєднувала посаду ведучої і керівника цієї програми, змінивши на цій позиції Івана Усачова. Остання постійна програма з її участю на НТВ була закрита в травні 2006 року. При цьому сама Ханга в інтерв'ю Наталії Синдєєвій на «Дощі» у листопаді 2018 року заявила, що офіційно звільнилася з НТВ тільки 10 жовтня 2018 року (в день 25-річчя телекомпанії), а до цієї дати продовжувала перебувати на каналі «у відпустці».

У 2004 році — ведуча концерту «Заборонені пісні» на НТВ (спільно з Володимиром Соловйовим).

Викладає у Вищій національній Школі телебачення.

З осені 2009 року працювала на російському англомовному каналі Russia Today. Спочатку — в щотижневому ток-шоу «crosstalk», з 18 травня 2013 року по 23 січня 2015 року — в розмовній програмі «Точка відліку» (спільно з Олександром Гурновим).

З серпня 2010 по січень 2016 року — ведуча програм на радіостанції «Комсомольська правда»: «Жіночий клуб» (2010—2016), «Національне питання» (2010—2011), «З пультом по життю» (2011—2012), «В гостях у Олени Ханги» (2012—2014), «Особливий випадок» (2014—2015).

З 2011 по 2014 рік вела передачу «З пультом по життю» на «КП-ТВ».

У 2019 році стала ведучою передачі «Своя правда», яка виходить з 2 вересня на естонському каналі ETV+.

Особисте життя

• чоловік Ігор Мінтусов — голова ради директорів Центру політичного консультування.
• дочка Єлизавета-Анна (нар. 25 жовтня 2001 р.), названа на честь тренера з тенісу Анни Володимирівни Дмитрієвої.

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
1970	ф	Чорне сонце	епізод
1974	ф	Це солодке слово — свобода!	епізод
1981	ф	Восьме диво світу	член суддівського комітету
1984	ф	Людина-невидимка	служниця Саллі
1986	ф	Нові казки Шахерезади	епізод
1987	ф	Остання ніч Шахерезади	епізод
2005	ф	Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво…	клієнтка Аліси, серія «Занадто хороший для неї»
2006	ф	Євлампія Романова. Слідство веде дилетант	Нгванья Мбоу, вірусолог
2006	ф	Парк радянського періоду	камео

Письменницька діяльність

У 2001 році опублікувала книгу «Про все» / / , присвячену значною мірою з'ясуванню своїх родових і етнокультурних коренів.

У 2007 році разом з Олегом Вакуловським опублікувала детектив «Третє пророцтво».

Примітки

1. http://master-jam.com/en/interview-hanga/
2. https://uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-elena-hanga.html
3. . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 12 липня 2011.
4. alliruk: Российско-американские сюжеты
5. БИОГРАФИИ ЗНАМЕНИТЫХ ЛЮДЕЙ: ХАНГА ЕЛЕНА [ВЕДУЩАЯ ТОК-ШОУ «ПРО ЭТО»]
6. Ханга Елена, фото, биография
7. . Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 21 лютого 2020.
8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
9. Ханга: Лучший спасательный круг — семья^{[недоступне посилання з Июнь 2019]}
10. КЕМ БЫЛИ, КЕМ СТАЛИ И ЧТО У НАС ПИСАЛИ. Московские новости. 24 серпня 1999.
11. . Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 30 березня 2009.
12. Секс по телевидению. . 21 січня 1998.
13. . Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 31 березня 2015. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()
14. Д. Надеждин.  // Комсомольская правда. — М., 3-10 ноября 2011. — С. 53.
15. Как на российском телевидении начали говорить про секс. Дождь. 28 травня 2016.
16. Елена Ханга: "Пеле знает, как доставить женщине удовольствие!". Великий футболист покорил ведущую своим обаянием. Комсомольская правда. 17 вересня 2003.
17. Елена Ханга: «Секс — это повод поговорить на социальные темы». . 22 червня 2016.
18. Про это, то и сё. Огонёк. 5 березня 2007.
19. . . 9 вересня 2000. Архів оригіналу за 14 травня 2003. Процитовано 21 лютого 2020.
20. Текст от 4 июля 2016 года
21. ЕЛЕНА ХАНГА: С ПУЛЬТОМ ПО ЖИЗНИ. Москвичка. 7 серпня 2012.
22. ВСТРЕЧА ДЛЯ ВАС. Елена Ханга через месяц станет мамой. Комсомольская правда. 20 вересня 2001.
23. Елена Ханга: «Пройдет время, и мы будем вспоминать не проклятия врагов, а молчание друзей». NEWSru. 14 апреля 2001. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 15 лютого 2013.
24. . Новая газета. 16 квітня 2001. Архів оригіналу за 21 травня 2001. Процитовано 21 лютого 2020.
25. . Московские новости. 18 вересня 2001. Архів оригіналу за 8 листопада 2001. Процитовано 21 лютого 2020.
26. Елена Ханга возвращается на телеэкраны. NEWSru.com. 29 листопада 2001.
27. Две Елены и домино. Известия. 30 листопада 2001.
28. Елена Ханга плачет прямо в эфире. Завтра программе НТВ «Принцип «Домино» исполнится три года. Комсомольская правда. 1 грудня 2004.
29. . . 31 травня 2004. Архів оригіналу за 25 червня 2004. Процитовано 21 лютого 2020.
30. Борисова и Ханга лишились работы. Delfi. 26 травня 2006.
31. . . 20 червня 2006. Архів оригіналу за 10 липня 2006. Процитовано 21 лютого 2020.
32. Телеканал Дождь (22 листопада 2018). Елена Ханга об увольнении с НТВ. YouTube.
33. . НТВ. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 21 лютого 2020.
34. Елена Ханга вернётся на телевидение — Lenta.ru, 14.07.2009
35. . Известия-Неделя. 14 серпня 2009. Архів оригіналу за 27 серпня 2009. Процитовано 21 лютого 2020.
36. Ханга Елена. АО «ИД «Комсомольская правда». Процитовано 1 листопада 2015. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()
37. Елена Ханга: «Я умею жить с удовольствием!». Eva.ru. 25 серпня 2012.
38. В Таллинн на съемки новой передачи для ETV+ приехала Елена Ханга. rus.err.ee. Процитовано 18 липня 2019.
39. Елена Ханга и Елена Поверина будут вести новую передачу "Своя правда" на ETV+. rus.err.ee. Процитовано 18 липня 2019.
40. Елена Ханга. Про это и про то. . 19 грудня 2005.
41. Муж Елены Ханги попал в реанимацию // KP.RU
42. . . 28 травня 2002. Архів оригіналу за 17 червня 2002. Процитовано 21 лютого 2020.
43. . Московские новости. 20 лютого 2001. Архів оригіналу за 2 травня 2001. Процитовано 21 лютого 2020.
44. . Телеобъектив. 2001-04. Архів оригіналу за 29 квітня 2003. Процитовано 21 лютого 2020.
45. Елена ХАНГА: "Муж мою книжку не читал!". Во время визита в Воронеж в эксклюзивном интервью «Комсомолке» теледива рассказала, чего ей не хватает на ТВ и почему она решила писать. Комсомольская правда. 28 березня 2008.
46. Елена Ханга: «Компромисс – лучшее решение проблемы». . 8 квітня 2010.

Посилання

• Інтерв'ю на радіо «Ехо Москви» ~ Echo.Msk.ru.
• .
• Олена Ханга на Peoples.RU.
• Інтерв'ю з Лілі Голден, матір'ю Олени Ханги.
• // «Бібліо-Глобус», серпень 2001.
• (стор 14)
• Е. Ханга Про все
• Олена Ханга — афророссиянка з єврейськими коренями і американським громадянством. Інтерв'ю для російсько-американського порталу RUNYweb.com
• Школа лихослів'я з участю Олени Ханги