Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

зображення розмір Magnum opus Lib Матусовський Михайло Львовичрос Матусовский Михаил ЛьвовичНародився23 липня 1915 1915

Михайло Матусовський

Михайло Матусовський

Матусовський Михайло Львович
рос. Матусовский Михаил Львович
image
Народився23 липня 1915(1915-07-23)
Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія[1]
Помер16 липня 1990(1990-07-16) (74 роки)
Москва, СРСР
ПохованняКунцевський цвинтар
Громадянствоimage Російська імперія, image СРСР
Діяльністьпоет, автор пісень, поет-пісняр, журналіст, сценарист, перекладач, письменник, філолог
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Мова творівРосійська
ЖанрПоет, перекладач
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС
Батькоd
Родичіd
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
image image image image image image
image
image Матусовський Михайло Львович у Вікісховищі

Матусóвський Михáйло Львóвич (23 липня 1915, Луганськ — 16 липня 1990, Москва) — український радянський російськомовний поет, перекладач творів Т. Шевченка та інших українських поетів. Лавреат Державної премії СРСР (1977). Кандидат філологічних наук (1941).

Життєпис

Закінчив літературний інститут ім. М. Горького (1939) та аспірантуру Московського державного університету ім. М. Ломоносова (1941). Друкувався з 1934 р. Учасник Великої Вітчизняної війни. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.

Народився 10 (23) липня 1915 року в Луганську в єврейській родині; його батько, [ru] (1883—1960), був фотографом, а мати, Естер Михайлівна Матусовська (уроджена Брукман, 1888—1952) — була домогосподаркою. Закінчив Тринадцяту середню трудову школу в Луганську. Пізніше Матусовський присвятив вірш «Шкільний вальс», який став популярною піснею, своїй першій вчительці Марії Семенівні Тодоровій. Перший вірш «Велопрогулянка» був опублікований в обласній газеті «Луганська правда», коли поетові не було ще й 12 років.

Після закінчення будівельного технікуму в Луганську працював на заводі. Тоді ж він почав публікувати свої вірші в місцевих газетах і журналах.

У 1933—1934 роках навчався в Донецькому інституті народної освіти в Луганську, але незабаром покинув його і поїхав до Москви.

У 1939 році закінчив Московський інститут філософії, літератури та історії імені М. Г. Чернишевського (МІФЛІ). Слухав лекції Н. К. Гудзя і Г. Н. Поспєлова, А. А. Анікста і А. А. Ісбаха, В. Ф. Асмуса і Ю. М. Соколова. У тому ж році став членом Спілки письменників СРСР.

Після закінчення МІФЛІ Матусовський продовжив навчання в аспірантурі на кафедрі давньоруської літератури, де під науковим керівництвом Н. К. Гудзя підготував кандидатську дисертацію на тему «Нариси про поетичний стиль давньоруських військових оповідань періоду татарської навали на Русь». Однак на захист дисертації, призначеної на 27 червня 1941 року, заявник не з'явився: почалася Велика Вітчизняна війна, і він, отримавши посвідчення військового кореспондента, вже був на фронті. Професор Ґудзі наполягав на тому, щоб захист відбувався за відсутності заявника. Через кілька днів Матусовський, який перебував на фронті, отримав телеграму про присудження йому наукового ступеня кандидата філологічних наук.

У роки Другої світової війни служив військовим кореспондентом в газетах Західного, Північно-Західного, Другого Білоруського фронтів. Поетичні фейлетони і частівки Матусовського систематично з'являлися в фронтових газетах. Його перша пісня «Я повернувся на батьківщину», створена спільно з композитором М. Г. Фрадкіним, прозвучала відразу після закінчення війни. Член ВКП(б) з 1945.

Під час війни вийшли збірки віршів: «Фронт» (1942), «Коли шелестить озеро Ільмень» (1944).

У повоєнні роки вийшли збірки і книги віршів і пісень: «Слухаючи Москву» (1948), «Вулиця світу» (1951), «Все, що мені дороге» (1957), «Вірші залишаються в строю» (1958), «Московські ночі» (1960), «Як справи, Земле» (1963), «Не забувай» (1964), «Тінь людини. Книга віршів про Хіросіму, про її боротьбу і її страждання, про її народ і її камені» (1968), «Це було недавно, це було давно» (1970), «Суть: вірші і вірші» (1979), «Вибрані твори в двох томах» (1982) і багато інших. У 1977—1978 роках написав автобіографічний роман «Сімейний альбом», який був опублікований у 1983 році.

image
Поховання родини Матусовських на Кунцевському кладовищі

Помер 6 липня 1990 року на 75-му році життя. Похований на Кунцевському кладовищі (10 уч.) поруч із могилою доньки Олени.

Творчість

Матусовський — автор багатьох популярних пісень. Серед них: «Подмосковные вечера» (композитор В. Соловйов-Сєдой), , , , (усі — композитор В. Баснер). Малій батьківщині поета присвячені романси (композитор В. Баснер), , , присвячений своїй шкільній учительці Марії Тодоровій.

Автор текстів пісень до багатьох кінофільмів. Серед них «Випробування вірності» І. Пир'єва, «Вірні друзі» М. Калатозова, «Дівчата» Ю. Чулюкіна, «Прощавайте, голуби» Я. Сегеля, [en] В. Басова, «Батальйони просять вогню» В. Чеботарьова і О. Боголюбова. Автор сценаріїв хронікально-документальних фільмів: «Рабіндранат Тагор», «Мелодії Дунаєвського».

Нагороди

Лавреат Державної премії СРСР (1977). Почесний громадянин Луганська (1987). Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ст., «Червоної Зірки», медалями.

Ушанування пам'яті

image
Пам'ятник Михайлу Матусовському в Луганську

Міжрегіональний союз письменників України заснував . У 2007 р. в рідному Луганську йому встановлено пам'ятник. Відкритій спеціалістами Кримської обсерваторії новій малій планеті 28 грудня 1991 р. було присвоєно ім'я «2295 Матусовський».

Переклади українською мовою

На сьогодні відомі два варіанти художнього перекладу тексту романсу Олени Турбіної з кінофільму «Дни Турбиных» — авторства Олександра Пономарева і Дмитра Куренівця. Фрагмент пісні [ru] виконує Богдан Ступка в ролі Остапа Вишні з фільму «Із житія Остапа Вишні». Її переклад українською мовою зробив . Існують художні переклади українською мовою й інших творів поета.

  • С чего начинается Родина (аудіо)(укр.)

Примітки

  1. Матусовский Михаил Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15 : Ломбард — Мезитол. — С. 513–514.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. (unspecified title) — С. Zhenya Gershman.
  3. Запис з метричної книги єврейскої гроиади м. Луганська про народження Михайла Львовича Матусовського. Держархів Луг.обл., Ф-126, оп. 1, д. 180, л. 35об. оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 3 січня 2021.
  4. . Архів оригіналу за 19 червня 2018.: Похована на Старому єврейському цвинтарі в Камброді, у 1986 році через руйнування кладовища була перепохована на Луганському кладовищі «Гостра Могила».
  5. Кертес, Маргарита. . Архів оригіналу за 27 лютого 2005.
  6. Макеева, Марина. . «Нас не надо жалеть…» Поэты уходили на войну с Ростокинского проезда : [ 25 вересня 2015] // . — 2015. — № 31 (120) за 28 августа. — С. 11.
  7. . Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 28 вересня 2012.
  8. А. В. Пашков. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2012. — Т. 19. Маниковский — Меотида. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
  9. Раззаков Ф. И. Как уходили кумиры: [последние дни и часы народных любимцев]. — М.: Эксмо, 2005 (ГУП ИПК Ульян. Дом печати). — 671 с., [8] л. ил. —
  10. https://fakty.ua/59111-avtor-quot-podmoskovnyh-vecherov-quot-mihail-matusovskij-v-molodye-gody-v-luganske-zarabatyval-na-reklame-mineralki [ 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Автор «подмосковных вечеров» Михаил Матусовский в молодые годы в Луганске зарабатывал на… Рекламе минералки(рос.)
  11. . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  12. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  13. . Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
  14. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  15. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.

Література

  • Біляїв Володимир. На неокраянім крилі… — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
  • Краткая литературная Энциклопедия. — М., 1967. — 687 с.
  • Сценаристи советского художественного кино. — М., 1972. — С. 225—226.
  • Українська літературна енциклопедія. Т. З. — К., 1995. — С. 317—318.
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 476.

Джерела

  • //

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

zobrazhennya rozmir Magnum opus Lib Matusovskij Mihajlo Lvovichros Matusovskij Mihail LvovichNarodivsya23 lipnya 1915 1915 07 23 Lugansk Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer16 lipnya 1990 1990 07 16 74 roki Moskva SRSRPohovannyaKuncevskij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistpoet avtor pisen poet pisnyar zhurnalist scenarist perekladach pismennik filologAlma materLiteraturnij institut imeni GorkogoMova tvorivRosijskaZhanrPoet perekladachChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSBatkodRodichidUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodi Matusovskij Mihajlo Lvovich u Vikishovishi Matusovskij Mihajlo Lvovich 23 lipnya 1915 Lugansk 16 lipnya 1990 Moskva ukrayinskij radyanskij rosijskomovnij poet perekladach tvoriv T Shevchenka ta inshih ukrayinskih poetiv Lavreat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1977 Kandidat filologichnih nauk 1941 ZhittyepisZakinchiv literaturnij institut im M Gorkogo 1939 ta aspiranturu Moskovskogo derzhavnogo universitetu im M Lomonosova 1941 Drukuvavsya z 1934 r Uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Pohovanij u Moskvi na Kuncevskomu kladovishi Narodivsya 10 23 lipnya 1915 roku v Lugansku v yevrejskij rodini jogo batko ru 1883 1960 buv fotografom a mati Ester Mihajlivna Matusovska urodzhena Brukman 1888 1952 bula domogospodarkoyu Zakinchiv Trinadcyatu serednyu trudovu shkolu v Lugansku Piznishe Matusovskij prisvyativ virsh Shkilnij vals yakij stav populyarnoyu pisneyu svoyij pershij vchitelci Mariyi Semenivni Todorovij Pershij virsh Veloprogulyanka buv opublikovanij v oblasnij gazeti Luganska pravda koli poetovi ne bulo she j 12 rokiv Pislya zakinchennya budivelnogo tehnikumu v Lugansku pracyuvav na zavodi Todi zh vin pochav publikuvati svoyi virshi v miscevih gazetah i zhurnalah U 1933 1934 rokah navchavsya v Doneckomu instituti narodnoyi osviti v Lugansku ale nezabarom pokinuv jogo i poyihav do Moskvi U 1939 roci zakinchiv Moskovskij institut filosofiyi literaturi ta istoriyi imeni M G Chernishevskogo MIFLI Sluhav lekciyi N K Gudzya i G N Pospyelova A A Aniksta i A A Isbaha V F Asmusa i Yu M Sokolova U tomu zh roci stav chlenom Spilki pismennikiv SRSR Pislya zakinchennya MIFLI Matusovskij prodovzhiv navchannya v aspiranturi na kafedri davnoruskoyi literaturi de pid naukovim kerivnictvom N K Gudzya pidgotuvav kandidatsku disertaciyu na temu Narisi pro poetichnij stil davnoruskih vijskovih opovidan periodu tatarskoyi navali na Rus Odnak na zahist disertaciyi priznachenoyi na 27 chervnya 1941 roku zayavnik ne z yavivsya pochalasya Velika Vitchiznyana vijna i vin otrimavshi posvidchennya vijskovogo korespondenta vzhe buv na fronti Profesor Gudzi napolyagav na tomu shob zahist vidbuvavsya za vidsutnosti zayavnika Cherez kilka dniv Matusovskij yakij perebuvav na fronti otrimav telegramu pro prisudzhennya jomu naukovogo stupenya kandidata filologichnih nauk U roki Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv vijskovim korespondentom v gazetah Zahidnogo Pivnichno Zahidnogo Drugogo Biloruskogo frontiv Poetichni fejletoni i chastivki Matusovskogo sistematichno z yavlyalisya v frontovih gazetah Jogo persha pisnya Ya povernuvsya na batkivshinu stvorena spilno z kompozitorom M G Fradkinim prozvuchala vidrazu pislya zakinchennya vijni Chlen VKP b z 1945 Pid chas vijni vijshli zbirki virshiv Front 1942 Koli shelestit ozero Ilmen 1944 U povoyenni roki vijshli zbirki i knigi virshiv i pisen Sluhayuchi Moskvu 1948 Vulicya svitu 1951 Vse sho meni doroge 1957 Virshi zalishayutsya v stroyu 1958 Moskovski nochi 1960 Yak spravi Zemle 1963 Ne zabuvaj 1964 Tin lyudini Kniga virshiv pro Hirosimu pro yiyi borotbu i yiyi strazhdannya pro yiyi narod i yiyi kameni 1968 Ce bulo nedavno ce bulo davno 1970 Sut virshi i virshi 1979 Vibrani tvori v dvoh tomah 1982 i bagato inshih U 1977 1978 rokah napisav avtobiografichnij roman Simejnij albom yakij buv opublikovanij u 1983 roci Pohovannya rodini Matusovskih na Kuncevskomu kladovishi Pomer 6 lipnya 1990 roku na 75 mu roci zhittya Pohovanij na Kuncevskomu kladovishi 10 uch poruch iz mogiloyu donki Oleni TvorchistMatusovskij avtor bagatoh populyarnih pisen Sered nih Podmoskovnye vechera kompozitor V Solovjov Syedoj usi kompozitor V Basner Malij batkivshini poeta prisvyacheni romansi kompozitor V Basner prisvyachenij svoyij shkilnij uchitelci Mariyi Todorovij Avtor tekstiv pisen do bagatoh kinofilmiv Sered nih Viprobuvannya virnosti I Pir yeva Virni druzi M Kalatozova Divchata Yu Chulyukina Proshavajte golubi Ya Segelya en V Basova Bataljoni prosyat vognyu V Chebotarova i O Bogolyubova Avtor scenariyiv hronikalno dokumentalnih filmiv Rabindranat Tagor Melodiyi Dunayevskogo NagorodiLavreat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1977 Pochesnij gromadyanin Luganska 1987 Nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni I st Chervonoyi Zirki medalyami Ushanuvannya pam yatiPam yatnik Mihajlu Matusovskomu v Lugansku Mizhregionalnij soyuz pismennikiv Ukrayini zasnuvav U 2007 r v ridnomu Lugansku jomu vstanovleno pam yatnik Vidkritij specialistami Krimskoyi observatoriyi novij malij planeti 28 grudnya 1991 r bulo prisvoyeno im ya 2295 Matusovskij Perekladi ukrayinskoyu movoyuNa sogodni vidomi dva varianti hudozhnogo perekladu tekstu romansu Oleni Turbinoyi z kinofilmu Dni Turbinyh avtorstva Oleksandra Ponomareva i Dmitra Kurenivcya Fragment pisni ru vikonuye Bogdan Stupka v roli Ostapa Vishni z filmu Iz zhitiya Ostapa Vishni Yiyi pereklad ukrayinskoyu movoyu zrobiv Isnuyut hudozhni perekladi ukrayinskoyu movoyu j inshih tvoriv poeta S chego nachinaetsya Rodina audio ukr PrimitkiMatusovskij Mihail Lvovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 T 15 Lombard Mezitol S 513 514 d Track Q649d Track Q17378135 unspecified title S Zhenya Gershman Zapis z metrichnoyi knigi yevrejskoyi groiadi m Luganska pro narodzhennya Mihajla Lvovicha Matusovskogo Derzharhiv Lug obl F 126 op 1 d 180 l 35ob originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 3 sichnya 2021 Arhiv originalu za 19 chervnya 2018 Pohovana na Staromu yevrejskomu cvintari v Kambrodi u 1986 roci cherez rujnuvannya kladovisha bula perepohovana na Luganskomu kladovishi Gostra Mogila Kertes Margarita Arhiv originalu za 27 lyutogo 2005 Makeeva Marina Nas ne nado zhalet Poety uhodili na vojnu s Rostokinskogo proezda 25 veresnya 2015 2015 31 120 za 28 avgusta S 11 Arhiv originalu za 21 bereznya 2013 Procitovano 28 veresnya 2012 A V Pashkov Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2012 T 19 Manikovskij Meotida S storinki ISBN 978 5 85270 353 8 ros Razzakov F I Kak uhodili kumiry poslednie dni i chasy narodnyh lyubimcev M Eksmo 2005 GUP IPK Ulyan Dom pechati 671 s 8 l il ISBN 5 699 10035 0 https fakty ua 59111 avtor quot podmoskovnyh vecherov quot mihail matusovskij v molodye gody v luganske zarabatyval na reklame mineralki 27 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Avtor podmoskovnyh vecherov Mihail Matusovskij v molodye gody v Luganske zarabatyval na Reklame mineralki ros Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 8 bereznya 2016 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2016 Arhiv originalu za 3 travnya 2018 Procitovano 2 travnya 2018 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2016 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2016 LiteraturaBilyayiv Volodimir Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s Kratkaya literaturnaya Enciklopediya M 1967 687 s Scenaristi sovetskogo hudozhestvennogo kino M 1972 S 225 226 Ukrayinska literaturna enciklopediya T Z K 1995 S 317 318 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 476 Dzherela

Дата публікації:
Топ