Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адольф Генріх Густав Енглер (нім. Heinrich Gustav Adolf Engler; 25 березня 1844 — 10 жовтня 1930) — німецький ботанік другої половини XIX — першої третини XX століття, відомий своїми роботами по таксономії рослин та фітогеографії, серед яких найбільш відома — «Природна система родин рослин». Навіть на початку XXI століття його система класифікації рослин () використовується багатьма гербаріями, визначниками та флорами, залишаючись, напевне, єдиною системою, яка описує рослини в широкому сенсі — від мохів та лишайників до квіткових рослин.
Енглер написав і видав значну кількість праць з таксономії. Він залучав різних художників для оформлення своїх книг, але зрештою зупинив свій вибір на (нім. Joseph Pohl, 1864—1939), який працював у техніці гравюри на дереві. Співпраця Енглера і Поля тривала майже сорок років. Поль нарізав більш як 33 000 гравюр для 6000 таблиць книги Die naturlichen pflanzenfamilien. Він також оформлював Das pflanzenreich (1900—1953), Die pflanzenwelt Afrikas (1908—1910), Monographien afrikanischer pflanzenfamilien (1898—1904) та щорічники Botanische jahrbucher.
Енглер був знавцем як загальної таксономії рослин, так і окремих її розділів, в тому числі роду Ломикамінь, родин Ароїдні та .
У 1913 році Лондонське Ліннеївське товариство нагородило Енглера Медаллю Ліннея.
Відповідно до останньої волі Енглера він похований у Ботанічному саду в Берлін-Далемі.
Шлях у науці
Адольф Енглер народився у нижньосілезькому місті Жаґань у Польщі).
Він навчався у гімназії Марії-Магдалини у Бреслау (нині Вроцлав, Польща); ступінь доктора філософії (Ph.D.) отримав у Університеті Бреслау у 1866 році.
По завершенні освіти і декількох років роботи вчителем у 1871 році він розпочав працювати хранителем ботанічних колекцій у (нім. Botanische Institute der L.M.U. München), де пропрацював 7 років.
У 1878 році він був затверджений на посаді професора Кільського університету. Там до 1884 року він викладав ботанічну систематику.
У тому ж 1878 році Енглер був обраний членом Леопольдини, Академії природничих наук Німеччини.
Повернувшись до Бреслау у 1884 році, він став керівником місцевого Ботанічного саду, змінивши на цій посаді Генріха Роберта Гепперта (нім. Johann Heinrich Robert Goeppert), та екстраординарним професором ботаніки в Університеті.
З 1889 до 1921 року Енглер професорував у Берлінському університеті, поєднуючи лекції з роботою керівника Ботанічного саду в Берлін-Далемі, який з його участю став одним з найбільших ботанічних садів в світі: на площі 42 га там було зібрано під час діяльності Енглера 20 000 видів рослин.
Енглер багато подорожував по світу з науковими цілями, розширюючи знання про поширення рослин, особливо африканських. 1889 року він досліджував флору Алжиру та Тунісу, в 1901 році — Канарських островів, у 1902 і 1905 роках — Південної та Східної Африки, у 1906 році — тропічну частину Азії. 1913 року він здійснив навколосвітню подорож.
Енглер підготував багатьох гідних послідовників — відомих ботаніків. Його учнями були , , , , Фердинанд Албін Пакс, , та .
Енглер був іноземним членом-кореспондентом (1888), а згодом почесним членом (1927) Російської академії наук.
Основні праці
Праці з таксономії рослин
Адольф Енглер співпрацював з багатьма іншими видатними систематиками, наприклад, допомагав Альфонсу Декандолю у виданні його «Монографій квіткових рослин»(лат. Monographiae Phanerogamarum) Марциусу — у монументальній «Бразильській флорі» (лат. Flora Brasiliensis).
Енглер був засновником (і до 1930 року — редактором) «Ботанічного щорічника систематики, фітоморфології та фітогеографії» (нім. Botanische Jahrbücher für Systematik, Pflanzengeschichte und Pflanzengeographie), який видається у Лейпцигу з 1881 року донині.
«Природна система родин рослин» (нім. Die Natürlichen Pflanzenfamilien) — робота, створена Енглером спільно з багатьма відомими вченими, вийшла 23 томами в період з 1887 до 1915 року під редакцією (нім. Karl Anton Eugen Prantl). Ця безцінна праця стоїть в одному ряду з іншими подібними спробами дуже ретельно систематизувати рослини від мохів до квіткових рослин. Друге, поки що незакінчене видання цієї роботи триває з 1924 року; останній за часом випуск здійснено у 1995 році видавництвом Duncker und Humblot Verlag у Берліні.
«Рослинне царство» (нім. Das Pflanzenreich : regni vegetablilis conspectus /herausgegeben von A. Engler.) також створено у співпраці з іншими ботаніками (видано в 1900—1968 роках). Ця серія монографій про родини квіткових рослин, яка за задумом Енглера мала охоплювати всі види рослин, що існують на Землі, на початку XXI століття ще не була завершена.
«Програма родин квіткових рослин» (нім. Syllabus der Pflanzenfamilien), дає опис вищих ботанічних таксонів, є останнім за часом оглядом системи Енглера (12 видання вийшло в 1954—1964 роках у видавництві H. Melchior & E. Werdermann).
Праці з фітогеографії
Енглер був одним з першопрохідців у цій галузі науки. Він надавав великого значення таким факторам, як геологія та біорізноманіття. 1879 року він дав визначення біогеографічним районам.
Найважливішими роботами Енглера по фітогеографії є 15-томна «Рослинність Землі»(нім. Vegetation der Erde, 1896—1923 роки, у співавторстві із Оскаром Друде) та «Світ рослин Східної Африки та прилеглих регіонів» (нім. Die pflanzenwelt Ost-Afrikas und der nachbargebiete. Hrsg. unter redaktion von professor dr. A. Engler. Berlin, D. Reimer, 1895 год).
На честь та пам'ять Енглера
(англ. The International Association for Plant Taxonomy, IAPT) заснувала на його честь (1986) для заохочення видатних вкладів у таксономію.
Багато родів рослин названі ім'ям Енглера: (), (), (), (), (), (), () таи ().
Ботанічний журнал (ISSN 0170-4818), видання Ботанічного саду та Ботанічного музею у Берлін-Далемі, також названий в пам'ять про Енглера.
Примітки
- Zepernick B., Timler F. K. Grundlagen zur 300jährigen Geschichte des Berliner Botanischen Gartens // Englera — 1979. — вип. 1. — S. 1. — ISSN 0170-4818 — doi:10.2307/3776744
- https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000056283&find_code=SYS&local_base=ARS10
- https://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/heinrich-gustav-adolf-engler/
- https://search.amphilsoc.org/memhist/search?creator=Adolf+Engler&title=&subject=&subdiv=&mem=&year=&year-max=&dead=&keyword=&smode=advanced
- https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-e.html
- IPNI, Engl.
- Woodland, Dennis W. (1997). Contemporary Plant Systematics (вид. 2nd Ed.). Andrews University Press. .
- Про ілюстраторів та ілюстраціях [ 4 липня 2008 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 17 жовтня 2008)
- Електронна версія доступна на Botanicus [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.] (Перевірено 17 жовтня 2008)
- Електронна версія доступна на Botanicus [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.] (Перевірено 17 жовтня 2008)
- . Архів оригіналу за 21 липня 2007. Процитовано 14 червня 2014.
Посилання
- (нім.) (Перевірено 17 жовтня 2008)
- Englera [ 14 травня 2008 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 17 жовтня 2008)
- Список электронных версий книг Адольфа Энглера на сайте Botanicus [ 16 березня 2014 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 17 жовтня 2008)
- (нім.) (Перевірено 17 жовтня 2008)
- Биография Энглера на сайте Freie Universität Berlin [ 21 липня 2013 у Wayback Machine.](нім.) (Перевірено 17 жовтня 2008)
Джерела
- Энглер, Генрих-Густав-Адольф. Гайдуков Н. М. // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Lack., Hans Walter (2000). Botanisches Museum Berlin: Adolf Engler — Die Welt in einem Garten (The world in a garden). München: Prestel Verlag. .(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adolf Genrih Gustav Engler nim Heinrich Gustav Adolf Engler 25 bereznya 1844 10 zhovtnya 1930 nimeckij botanik drugoyi polovini XIX pershoyi tretini XX stolittya vidomij svoyimi robotami po taksonomiyi roslin ta fitogeografiyi sered yakih najbilsh vidoma Prirodna sistema rodin roslin Navit na pochatku XXI stolittya jogo sistema klasifikaciyi roslin vikoristovuyetsya bagatma gerbariyami viznachnikami ta florami zalishayuchis napevne yedinoyu sistemoyu yaka opisuye roslini v shirokomu sensi vid mohiv ta lishajnikiv do kvitkovih roslin Adolf Englernim Heinrich Gustav Adolf EnglerNadgrobok na mogili Englera u Botanichnomu sadu v Berlini Nadgrobok na mogili Englera u Botanichnomu sadu v BerliniNarodivsya25 bereznya 1844 1844 03 25 ZhaganPomer10 zhovtnya 1930 1930 10 10 86 rokiv BerlinPohovannyaBotanichnij sad BerlinaMisce prozhivannyaNimechchinaKrayina NimechchinaDiyalnistbotanik vikladach universitetu botanichnij kolekcioner taksonomist kuratorAlma materVroclavskij universitetGaluzbotanika taksonomiya geobotanikaZakladKilskij universitet Botanichnij sad Berlina HU Berlin Vroclavskij universitet Myunhenskij tehnichnij universitetPosadaprofesor i d 2 Naukovij stupindoktor filosofiyi 1866 Naukovij kerivnikJogann Genrih Robert GeppertVidomi uchnid Ferdinand Albin PaksAspiranti doktorantid d Franc Jozef Nidencu d d German Garms Kurt Krauze Paul Grebner d d dChlenstvoLeopoldina 3 Peterburzka akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Shvedska korolivska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk d Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA d Amerikanske filosofske tovaristvo 4 Francuzka akademiya nauk 5 Vidomij zavdyaki tvorec odniyeyi z sistem klasifikaciyi roslinNagorodiMedal Linneya Adolf Engler u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Engler Engl ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Adolf Engler Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Engler napisav i vidav znachnu kilkist prac z taksonomiyi Vin zaluchav riznih hudozhnikiv dlya oformlennya svoyih knig ale zreshtoyu zupiniv svij vibir na nim Joseph Pohl 1864 1939 yakij pracyuvav u tehnici gravyuri na derevi Spivpracya Englera i Polya trivala majzhe sorok rokiv Pol narizav bilsh yak 33 000 gravyur dlya 6000 tablic knigi Die naturlichen pflanzenfamilien Vin takozh oformlyuvav Das pflanzenreich 1900 1953 Die pflanzenwelt Afrikas 1908 1910 Monographien afrikanischer pflanzenfamilien 1898 1904 ta shorichniki Botanische jahrbucher Engler buv znavcem yak zagalnoyi taksonomiyi roslin tak i okremih yiyi rozdiliv v tomu chisli rodu Lomikamin rodin Aroyidni ta U 1913 roci Londonske Linneyivske tovaristvo nagorodilo Englera Medallyu Linneya Vidpovidno do ostannoyi voli Englera vin pohovanij u Botanichnomu sadu v Berlin Dalemi Shlyah u nauciAdolf Engler narodivsya u nizhnosilezkomu misti Zhagan u Polshi Vin navchavsya u gimnaziyi Mariyi Magdalini u Breslau nini Vroclav Polsha stupin doktora filosofiyi Ph D otrimav u Universiteti Breslau u 1866 roci Po zavershenni osviti i dekilkoh rokiv roboti vchitelem u 1871 roci vin rozpochav pracyuvati hranitelem botanichnih kolekcij u nim Botanische Institute der L M U Munchen de propracyuvav 7 rokiv U 1878 roci vin buv zatverdzhenij na posadi profesora Kilskogo universitetu Tam do 1884 roku vin vikladav botanichnu sistematiku U tomu zh 1878 roci Engler buv obranij chlenom Leopoldini Akademiyi prirodnichih nauk Nimechchini Povernuvshis do Breslau u 1884 roci vin stav kerivnikom miscevogo Botanichnogo sadu zminivshi na cij posadi Genriha Roberta Gepperta nim Johann Heinrich Robert Goeppert ta ekstraordinarnim profesorom botaniki v Universiteti Z 1889 do 1921 roku Engler profesoruvav u Berlinskomu universiteti poyednuyuchi lekciyi z robotoyu kerivnika Botanichnogo sadu v Berlin Dalemi yakij z jogo uchastyu stav odnim z najbilshih botanichnih sadiv v sviti na ploshi 42 ga tam bulo zibrano pid chas diyalnosti Englera 20 000 vidiv roslin Engler bagato podorozhuvav po svitu z naukovimi cilyami rozshiryuyuchi znannya pro poshirennya roslin osoblivo afrikanskih 1889 roku vin doslidzhuvav floru Alzhiru ta Tunisu v 1901 roci Kanarskih ostroviv u 1902 i 1905 rokah Pivdennoyi ta Shidnoyi Afriki u 1906 roci tropichnu chastinu Aziyi 1913 roku vin zdijsniv navkolosvitnyu podorozh Engler pidgotuvav bagatoh gidnih poslidovnikiv vidomih botanikiv Jogo uchnyami buli Ferdinand Albin Paks ta Engler buv inozemnim chlenom korespondentom 1888 a zgodom pochesnim chlenom 1927 Rosijskoyi akademiyi nauk Osnovni praci Botanichna ilyustraciya z knigi Englera Das Pflanzenreich Praci z taksonomiyi roslin Adolf Engler spivpracyuvav z bagatma inshimi vidatnimi sistematikami napriklad dopomagav Alfonsu Dekandolyu u vidanni jogo Monografij kvitkovih roslin lat Monographiae Phanerogamarum Marciusu u monumentalnij Brazilskij flori lat Flora Brasiliensis Engler buv zasnovnikom i do 1930 roku redaktorom Botanichnogo shorichnika sistematiki fitomorfologiyi ta fitogeografiyi nim Botanische Jahrbucher fur Systematik Pflanzengeschichte und Pflanzengeographie yakij vidayetsya u Lejpcigu z 1881 roku donini Botanichna ilyustraciya z knigi Englera ta Prantlya Die Natuerlichen Pflanzenfamilien 1894 Prirodna sistema rodin roslin nim Die Naturlichen Pflanzenfamilien robota stvorena Englerom spilno z bagatma vidomimi vchenimi vijshla 23 tomami v period z 1887 do 1915 roku pid redakciyeyu nim Karl Anton Eugen Prantl Cya bezcinna pracya stoyit v odnomu ryadu z inshimi podibnimi sprobami duzhe retelno sistematizuvati roslini vid mohiv do kvitkovih roslin Druge poki sho nezakinchene vidannya ciyeyi roboti trivaye z 1924 roku ostannij za chasom vipusk zdijsneno u 1995 roci vidavnictvom Duncker und Humblot Verlag u Berlini Roslinne carstvo nim Das Pflanzenreich regni vegetablilis conspectus herausgegeben von A Engler takozh stvoreno u spivpraci z inshimi botanikami vidano v 1900 1968 rokah Cya seriya monografij pro rodini kvitkovih roslin yaka za zadumom Englera mala ohoplyuvati vsi vidi roslin sho isnuyut na Zemli na pochatku XXI stolittya she ne bula zavershena Programa rodin kvitkovih roslin nim Syllabus der Pflanzenfamilien daye opis vishih botanichnih taksoniv ye ostannim za chasom oglyadom sistemi Englera 12 vidannya vijshlo v 1954 1964 rokah u vidavnictvi H Melchior amp E Werdermann Praci z fitogeografiyi Botanichna ilyustraciya z knigi Englera Die pflanzenwelt Ost Afrikas und der nachbargebiete 1895 Engler buv odnim z pershoprohidciv u cij galuzi nauki Vin nadavav velikogo znachennya takim faktoram yak geologiya ta bioriznomanittya 1879 roku vin dav viznachennya biogeografichnim rajonam Najvazhlivishimi robotami Englera po fitogeografiyi ye 15 tomna Roslinnist Zemli nim Vegetation der Erde 1896 1923 roki u spivavtorstvi iz Oskarom Drude ta Svit roslin Shidnoyi Afriki ta prileglih regioniv nim Die pflanzenwelt Ost Afrikas und der nachbargebiete Hrsg unter redaktion von professor dr A Engler Berlin D Reimer 1895 god Na chest ta pam yat Englera angl The International Association for Plant Taxonomy IAPT zasnuvala na jogo chest 1986 dlya zaohochennya vidatnih vkladiv u taksonomiyu Bagato rodiv roslin nazvani im yam Englera tai Botanichnij zhurnal ISSN 0170 4818 vidannya Botanichnogo sadu ta Botanichnogo muzeyu u Berlin Dalemi takozh nazvanij v pam yat pro Englera PrimitkiZepernick B Timler F K Grundlagen zur 300jahrigen Geschichte des Berliner Botanischen Gartens Englera 1979 vip 1 S 1 ISSN 0170 4818 doi 10 2307 3776744 d Track Q13548547d Track Q100272980 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000056283 amp find code SYS amp local base ARS10 https www leopoldina org mitgliederverzeichnis mitglieder member Member show heinrich gustav adolf engler https search amphilsoc org memhist search creator Adolf Engler amp title amp subject amp subdiv amp mem amp year amp year max amp dead amp keyword amp smode advanced https www academie sciences fr fr Liste des membres depuis la creation de l Academie des sciences les membres du passe dont le nom commence par e html IPNI Engl Woodland Dennis W 1997 Contemporary Plant Systematics vid 2nd Ed Andrews University Press ISBN 1 883925 14 2 Pro ilyustratoriv ta ilyustraciyah 4 lipnya 2008 u Wayback Machine angl Perevireno 17 zhovtnya 2008 Elektronna versiya dostupna na Botanicus 9 travnya 2013 u Wayback Machine Perevireno 17 zhovtnya 2008 Elektronna versiya dostupna na Botanicus 9 travnya 2013 u Wayback Machine Perevireno 17 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 21 lipnya 2007 Procitovano 14 chervnya 2014 Posilannya nim Perevireno 17 zhovtnya 2008 Englera 14 travnya 2008 u Wayback Machine angl Perevireno 17 zhovtnya 2008 Spisok elektronnyh versij knig Adolfa Englera na sajte Botanicus 16 bereznya 2014 u Wayback Machine angl Perevireno 17 zhovtnya 2008 nim Perevireno 17 zhovtnya 2008 Biografiya Englera na sajte Freie Universitat Berlin 21 lipnya 2013 u Wayback Machine nim Perevireno 17 zhovtnya 2008 DzherelaEngler Genrih Gustav Adolf Gajdukov N M Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Lack Hans Walter 2000 Botanisches Museum Berlin Adolf Engler Die Welt in einem Garten The world in a garden Munchen Prestel Verlag ISBN 3 7913 2315 6 nim