У теорії кілець квазірегулярним елементом називається елемент кільця для якого існує так званий квазіобернений елемент. Поняття квазірегулярних елементів зокрема використовуються в означенні радикала Джекобсона. Особливо важливі вони у теорії кілець без одиниці.
Означення
Елемент x кільця (можливо без мультиплікативної одиниці) називається правим квазірегулярним якщо існує елемент y для якого . Елемент x називається лівим квазірегулярним якщо існує елемент y для якого . Елемент y у першому випадку називається правим квазіоберненим, а у другому лівим квазіоберненим до x.
Якщо елемент є і правим і лівим квазірегулярним він називається квазірегулярним елементом.
Якщо в кільці є одиниця, то x є правим квазірегулярним тоді і тільки тоді, коли для елемента 1 - x існує правий обернений. Аналогічно для лівих квазірегулярних елементів.
- Справді, нехай x є правим квазірегулярним і . Тоді і елемент 1 - y є правим оберненим до 1 - x.
- Навпаки, якщо то і 1 - z є правим квазіоберненим елементом для x.
Якщо ввести операцію , то є асоціативною і відображення є ізоморфізмом моноїдів. Тому, якщо для елемента існують праві і ліві квазіобернені то вони є рівними. Дійсно, оскільки 0 є мультиплікативною одиницею, якщо , то .
Іноді також елемент x називається правим квазірегулярним якщо існує y для якого , що у випадку кілець з одиницею є еквівалентним існуванню правого оберненого елемента для 1 + x.
Приклади
- Якщо R є кільцем, то 0 (адитивний нейтральний елемент) є квазірегулярним елементом.
- Якщо є правим (лівим) квазірегулярним елементом, то є правим (лівим) квазірегулярним елементом.
- Якщо то і є правим квазіоберненим до елемента .
- Довільний нільпотентний елемент кільця R є квазірегулярним.
- Якщо , то є правим і лівим квазіоберненим елементом для x.
- Матриця є квазірегулярним елементом кільця матриць тоді і тільки тоді, коли 1 не є власним значенням для даної матриці.
- Якщо R є кільцем і S = R[[X1, ..., Xn]] — кільце формальних степеневих рядів від n змінних над R, то елемент кільця S є квазірегулярним якщо і тільки якщо його вільний член є квазірегулярним елементом кільця R.
Див. також
Література
- Херштейн И.Н., Некоммутативные кольца, М.: Мир, 1972
- John Dauns (1994), Modules and rings, Cambridge University Press, ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U teoriyi kilec kvaziregulyarnim elementom nazivayetsya element kilcya dlya yakogo isnuye tak zvanij kvaziobernenij element Ponyattya kvaziregulyarnih elementiv zokrema vikoristovuyutsya v oznachenni radikala Dzhekobsona Osoblivo vazhlivi voni u teoriyi kilec bez odinici OznachennyaElement x kilcya mozhlivo bez multiplikativnoyi odinici nazivayetsya pravim kvaziregulyarnim yaksho isnuye element y dlya yakogo x y x y 0 displaystyle x y xy 0 Element x nazivayetsya livim kvaziregulyarnim yaksho isnuye element y dlya yakogo x y y x 0 displaystyle x y yx 0 Element y u pershomu vipadku nazivayetsya pravim kvaziobernenim a u drugomu livim kvaziobernenim do x Yaksho element ye i pravim i livim kvaziregulyarnim vin nazivayetsya kvaziregulyarnim elementom Yaksho v kilci ye odinicya to x ye pravim kvaziregulyarnim todi i tilki todi koli dlya elementa 1 x isnuye pravij obernenij Analogichno dlya livih kvaziregulyarnih elementiv Spravdi nehaj x ye pravim kvaziregulyarnim i x y x y 0 displaystyle x y xy 0 Todi 1 x 1 y 1 x y x y 1 displaystyle 1 x 1 y 1 x y xy 1 i element 1 y ye pravim obernenim do 1 x Navpaki yaksho 1 x z 1 displaystyle 1 x z 1 to x 1 z x 1 z x 1 z x 1 z 0 displaystyle x 1 z x 1 z x 1 z x 1 z 0 i 1 z ye pravim kvaziobernenim elementom dlya x dd Yaksho vvesti operaciyu x y x y x y displaystyle x cdot y x y xy to displaystyle cdot ye asociativnoyu i vidobrazhennya R R x 1 x displaystyle R cdot to R times x mapsto 1 x ye izomorfizmom monoyidiv Tomu yaksho dlya elementa isnuyut pravi i livi kvazioberneni to voni ye rivnimi Dijsno oskilki 0 ye multiplikativnoyu odiniceyu yaksho x y 0 y x displaystyle x cdot y 0 y cdot x to y y x y y x y y displaystyle y y cdot x cdot y y cdot x cdot y y Inodi takozh element x nazivayetsya pravim kvaziregulyarnim yaksho isnuye y dlya yakogo x y x y 0 displaystyle x y xy 0 sho u vipadku kilec z odiniceyu ye ekvivalentnim isnuvannyu pravogo obernenogo elementa dlya 1 x PrikladiYaksho R ye kilcem to 0 aditivnij nejtralnij element ye kvaziregulyarnim elementom Yaksho x 2 displaystyle x 2 ye pravim livim kvaziregulyarnim elementom to x displaystyle x ye pravim livim kvaziregulyarnim elementom Yaksho x 2 y x 2 y 0 displaystyle x 2 y x 2 y 0 to x y x x y x y x x y 0 displaystyle x y x xy x y x xy 0 i y x x y displaystyle y x xy ye pravim kvaziobernenim do elementa x displaystyle x dd Dovilnij nilpotentnij element kilcya R ye kvaziregulyarnim Yaksho x n 1 0 displaystyle x n 1 0 to x x 2 x n displaystyle x x 2 dotsb x n ye pravim i livim kvaziobernenim elementom dlya x dd Matricya ye kvaziregulyarnim elementom kilcya matric todi i tilki todi koli 1 ne ye vlasnim znachennyam dlya danoyi matrici Yaksho R ye kilcem i S R X1 Xn kilce formalnih stepenevih ryadiv vid n zminnih nad R to element kilcya S ye kvaziregulyarnim yaksho i tilki yaksho jogo vilnij chlen ye kvaziregulyarnim elementom kilcya R Div takozhObernenij element Radikal DzhekobsonaLiteraturaHershtejn I N Nekommutativnye kolca M Mir 1972 John Dauns 1994 Modules and rings Cambridge University Press ISBN 9780521462587