Чиребонці — народ в Індонезії, на острові Ява. Вони розселені на межі сунданського (Західна Ява) та яванського (Центральна та Східна Ява) етнічних масивів. Чиребонська культура — це суміш яванської та сунданської. Лінгвістично і в деяких видах мистецтва (театр тіней, різьблення по дереву) вона стоїть ближче до яванської, чиребонські музика й танці ближче до сунданських. Цікаво, що коли чиребонці зустрічаються з яванцями, ті вважають їх за сунданців, а коли із сунданцями, то ті сприймають їх як яванців. Чиребонці спокійно ставляться до такої ситуації. Так чи інакше, але їх не можна вважати ні яванцями, ні сунданцями. Офіційна статистика Індонезії також виділяє їх як окрему етнічну групу.
Чиребонці Wong Jawa | |
---|---|
Традиційна церемонія в Чиребоні | |
Кількість | 1,88 млн (2010, перепис) |
Ареал | Індонезія: Західна Ява |
Раса | південні монголоїди |
Близькі до: | яванці, сунданці |
Мова | чиребонська, індонезійська |
Релігія | іслам |
Самі чиребонці називають себе яванцями (Wong Jawa), а яванців — східним народом (Wong Wetan).
Розселення
Чиребонський етнічний масив розташований на північному сході провінції Західна Ява. Історично область Чиребон складається з міста (Kotamadya) Чиребон та чотирьох округів (Kabupaten): , , і . Її площа становить 5 642 569 км2, а населення 6 229 384 осіб (2010), не всі вони чиребонці. Адміністративно область Чиребон є частиною провінції Західна Ява. Вона розташована на кордоні Західної та Центральної Яви й межує з округами і на заході, округом на півдні, з Яванським морем на півночі та північному сході, а на сході з округом у Центральній Яві.
Центром області є портове місто Чиребон. Від столиці Західної Яви міста Бандунг його відділяє приблизно 130 км, а від столиці Індонезії Джакарти — близько 258 км. Рівнини становлять близько 80 відсотків області, місцями вони заболочені, більшість території розташована на висотах до 20 метрів над рівнем моря. Південна частина — це гори. На південний захід від міста Чиребон здіймається гора Череме (Чиремай, Ciremai, Cereme), діючий вулкан, найвища вершина Західної Яви (3078 м) і друга за висотою на Яві взагалі після Семеру (3676 м). На схилах Череме є ряд джерел сірки та гарячої води.
У сухий сезон дощів у Чиребоні практично немає, а температура може сягати 35 градусів за Цельсієм.
Чисельність
Чисельність чиребонців в Індонезії за даними перепису населення 2010 року становила 1 877 514 осіб, 0,79 % населення країни. Живуть вони переважно в провінції Західна Ява (1 812 842 особи, 4,22 % її населення та 96,56 % всіх чиребонців). За її межами найбільші групи чиребонців проживають у провінціях Бантен (41 645 осіб), Лампунг (8 406 осіб) та в Джакарті (5 825 осіб).
Мова
Чиребонці мають власну мову (Omong Cerbon), що є поєднанням яванської та сунданської мов. Хоча іноді стверджують, що чиребонська мова - це лише діалект яванської (Omong Jawa), яванці з Центральної та Східної Яви зазвичай не розуміють її, принаймні не відразу. Але ці дві мови все-таки схожі. Приблизно 80-90 % чиребонських слів збігається з яванськими і лише 10-20 % — із сунданськими. Однак чиребонська вимова схожа із сунданською.
Чиребонська мова вивчається в школі. Вона має власну абетку, однакову з яванською (сунданська абетка також дуже схожа, але має деякі модифікації, й не всі літери сумісні).
Чиребонською мовою можуть говорити також деякі представники інших народів, серед них майже 1,5 мільйони яванців.
Релігія
За релігією чиребонці — мусульмани-суніти. Чиребонські релігійні традиції є частиною яванських, а місто Чиребон було одним із головних центрів поширення ісламу на Яві. Сунан Ґунугджаті, засновник султанату Чиребон, був одним із дев'яти пропагандистів ісламу на Яві. Вплив ісламського фундаменталізму зростав з 1800-х років, коли став доступнішим прямий контакт із Західною Азією, люди здійснювали паломництво до Мекки, навчалися в ісламських університетах. Згодом стала поширюватись мусульманська друкована література, релігійні передачі стали виходити на радіо та телебаченні. Це сприяло поширенню модерністських тенденцій в яванському ісламі. Майже в кожному кварталі є декілька мечетей. Мусульманська ідентичність є невід'ємною рисою чиребонців.
Здавна серед чиребонців має популярність доктрина суфізму або містицизму, діють суфійські ордени, поширені тарикати шатарія (індонез. Syattariyah), тіджанія (індонез. Tijaniyah). Набір ісламських ідеологій включає ібадат (відданість Богові), ніят (благочестиві наміри) та уммат (належність до спільноти віруючих-мусульман). Поширеним явищем є шанування місцевих святих (валі), відвідини (зіара) святих місць (крамат), пов'язаних з життям цих великих людей. Загалом у Чиребоні є понад 300 святих місць, а найшанованішим серед них є Астана Ґунугджаті, де знаходиться гробниця Сунана Ґунугджаті.
На території Чиребону існує велика кількість традиційних шкіл-інтернатів (пасантрен), які підтримують і передають молодому поколінню традиційну форму яванського ісламу. Модерністи, які орієнтуються на близькосхідну форму ісламу, вважають практики традиціоналістів ідолопоклонницькими на підставі того, що вони не відповідають їхнім поглядам.
Уважається, що султан та його нащадки мають духовну силу. Селяни, торговці, люди мистецтва приходять до них, щоб отримати благословення або зцілитися від духовних та фізичних хвороб.
Історія
Суміш — це основна риса чиребонської історії та культури. Навіть рання назва поселення Чарубан, попередника Чиребона, означає «суміш». Поступово село перетворилося на жвавий порт, який регулярно відвідували торговці з Індії, Китаю, Європи, Близького Сходу. Чиребон стає важливим центром торгівлі на Яві. Його географічне розташування сприяло встановленню постійних зв'язків з іншими частинами світу. Різні люди жили тут разом і змішувались між собою. Спектр культурних елементів, які тут переплелись, виходить за межі яванської та суданської культур. У XV—XVI ст. до складу чиребонців влились численні мігранти з різних країн.
Спочатку Чиребон входив до складу індуїстських сунданських держав Галух та Паджаджаран. 1482 року він відділився від Паджаджарану й перетворився на окрему мусульманську державу (султанат) Чиребон. Утворення незалежного султанату сприяло суспільно-політичній трансформації чиребонців від індуїзму до ісламу. Більше того, Чиребон стає активним центром поширення ісламського вчення на Яві. Утвердження панівних позицій ісламу пов'язане з діяльністю його засновника султана Сунан Ґунугджаті (1479—1568). Сунан Ґунугджаті був не лише правителем Чиребону, а й одним із ранніх проповідників ісламу на Ява, діяльність якого призвела до заснування декількох інших мусульманських султанатів на сотрові, зокрема султанату Бантен. Згодом він був оголошений валі (ісламським святим). Сунан Ґунугджаті був світським правителем, зосереджував у своїх руках як релігійну, так і політичну владу. Врешті він не став використовувати релігію для здійснення політичних інтересів, а через свою святість зосередився на релігії. Він був занадто релігійним, щоб мати сильні політичні амбіції. Так місцева традиція пояснює той факт, що Чиребон ніколи не перетворився на важливу державу.
У 1660-і роки Чиребон втратив незалежність, потрапивши під контроль яванської держави Матарам. 1677 року Чиребон розпався на 3 окремі султанати (Сепух, Аном та Чиребон), кожен зі своїм палацом правителя (кератоном): Касепухан, Каноман і Качиребонан. 1681 року чиребонські султани були змушені визнати владу Нідерландської Ост-Індійської компанії, а 1705 року Матарам відмовився від свого сюзеренітету над Чиребоном на користь голландців. Кератон більше не мав ні політичної, ні економічної сили, а султани перебували в повній залежності від колоніальної влади. Певну незалежність зберігали пасантрени. З 1949 року Чиребон є частиною незалежної Індонезії.
Господарство
Більшість території області Чиребон становлять сільськогосподарські угіддя. 62,88 % їх загальної площі — це тераси вологого рису (савах). Крім рису, вирощують також арахіс, кукурудзу, маніок, овочі та цукрову тростину. 12 % земель займають плантації, на яких вирощують каву, тютюн, каучук та чай. Лише 17 % земель займають населені пункти.
Море забезпечує життєвий ресурс для місцевих рибалок та моряків. Крім живої риби значним попитом користуються сушена риба, петіс (рибний крем) і терасі (рибна паста), а також креветки.
Близько 52 % населення зайнято в сільському господарстві. Цей сектор є найбільшим, він дає 32 % місцевого ВВП. Торгівля, в якій зайнято лише 12 % населення, дає майже стільки ж і займає друге місце.
Місто Чиребон є важливим виробником сигарет; найбільша фабрика належить компанії British American Tobacco (BAT). Інша продукція, що виробляється підприємствами Чиребону: верстати, хімікати, текстиль (включаючи батик), цемент, гончарні вироби, меблі, вироби з очерету, цукор, риба та сира нафта. Чиребон відомий своїм батиком зі специфічними візерунками.
Завдяки урядовим зусиллям, спрямованим на розвиток країни, сільські райони Чиребону піддаються урбанізації. Відмінності між міським та сільським населенням, жителями узбережжя та внутрішніх районів помітно звузились. Навіть віддалені села мають сучасні споруди та інфраструктуру. Асфальтовані вулиці, електроенергія, транспортні засоби, радіо, телебачення й значно меншою мірою телефон перебувають в межах досяжності простих людей. Для них доступні заклади освіти щонайменше початкового рівня. Люди використовують супутникові антени.
Традиції
Чиребонці відзначають всі основні мусульманські свята. Особливе місце серед них займають мулудан, день народження пророка Магомета, та раджабан, день вознесіння пророка Магомета. Святкування проводиться одночасно в трьох кратонах за участі султанів і приваблює багатьох людей з усіх верств чиребонського суспільства. Церемоніальний ритуал суворо регламентований і суворо витримується. Султан здійснює церемонію роздачі їжі, яка, як уважають, містить благословення. Подібні, але менш масштабні, дійства відбуваються біля деяких краматів; по-своєму люди святкують у селах. У місяць руваган проводиться поминальне свято, коли люди відвідують могили й вшановують пам'ять померлих. Свято шавалан знаменує закінчення посту в місяць Рамадан. Це також масштабне свято, з цього приводу три чиребонські султани зі своїми сім'ями відвідують гробницю Сунана Ґунугджаті.
Святкування Нового року в Чиребоні носить більше офіційний, а не релігійний характер. Його проведенням займається спеціально створений для цього комітет, свято триває кілька тижнів. Найважливішими частинами програми є спортивні змагання та фестивалі місцевих мистецтв.
Чиребонці зберігають декілька форм місцевого мистецтва, серед яких музика тарлінг, театр ляльок ваянг ґолек, танець у масках топенг, класичний танець серімпі, придворна музика гамелан. Існують також більш прості форми народного мистецтва, серед яких народний театр рейог, гра з використанням тотемних масок бенгберокан, акробатичні й магічні вистави дебус, театр народного танцю сандівара. У родинах акторів традиційного мистецтва 80 % нащадків ідуть шляхом своїх батьків. Духовні переконання для місцевих акторів є важливішими за фізичні чи технічні навички. Майже всі вони часто постять, медитують та відвідують священні могили, щоб зміцнити та посилити свою духовну силу.
Танець топенг — це символ людського життя, він має багато варіацій. Кожна з них відповідає певному етапу життя, використовує певні маски, певні рухи, певні кольори. Деякі з цих варіацій щезають. Традиційна чиребонська музика рідко виконується в концертних залах, де панує західна або класична музика. Функція традиційної музики тісно пов'язана із сільськими ритуалами, часто виконується простими людьми.
Чиребонці зберігають усну віршовану традицію чиребонською мовою, що зветься пепуджіан. Вона вважається елементом культури чиребонських релігійних громад, містить вірші, що стосуються ісламського вчення, пепуджіан зазвичай декламується перед молитвою.
Чиребонці відзначають основні етапи життєвого циклу. Кожне святкування супроводжується відповідними церемоніями. Традиційні ритуали починаються ще до народження дитини, на четвертий, сьомий та дев'ятий місяць вагітності. Хоча все більше людей вважають за краще народжувати в лікарні або в спеціальній клініці, багато хто через брак коштів не може собі цього дозволити й звертається до повитухи. Відзначають народження, відпадіння пуповини, на сороковий день проводять символічний ритуал стриження. Обрізання є важливим моментом у житті хлопчиків. Зазвичай церемонія відбувається у віці від семи до десяти років, конкретна дата визначається за рішенням самого юнака. Після цього він стає справжнім чоловіком, справжнім мусульманином, що є надзвичайно важливим для кожного чиребонця. Масштаби святкування залежать від матеріального добробуту та соціального становища батьків. Для дівчини найважливішою церемонією є весілля. У наші часи дівчата рідко виходять заміж до 17 років, а хлопці взагалі одружуються після того, як зароблять достатньо грошей і стануть потенційно незалежними. Весіллю передують вкладання шлюбних домовленостей між батьками, сватання, заручини, вирішення організаційних питань. Початку весілля обов'язково передує вкладання між майбутнім подружжям шлюбного договору, засвідченого місцевими шанованими людьми та представником держави.
У Чиребоні, коли хтось важко хворіє, сусіди, друзі та родичі відчувають себе зобов'язаними відвідати й розвеселити хвору людину, приносять фрукти або щось інше смачненьке. Померлого ховають того ж дня, а якщо смерть настала ввечері — то наступного дня. Над небіжчиком читають похоронну молитву, сусіди приносять родині померлого рис та гроші. Увечері люди збираються в хаті померлого, щоб підбадьорити його сім'ю, помолитися за них і за душу померлого. Поминки проводять на третій, сороковий, сотий день після смерті, на першу та другу річницю й, нарешті, та тисячний день або третю річницю.
Всі важливі події в житті чиребонців супроводжуються організацією спільного бенкету (сламетан), що є одним із найважливіших моментів яванської культурної системи.
До традиційних страв чиребонської кухні належать тагу-ґеджрот (смажений тофу в солодкому гострому соусі), насі-джамбланг (рис, обгорнутий листям), емпал-ґентонг (ароматний яловичий суп з бульйоном на основі кокосового молока), емпал-асам (те саме, але замість кокосового молока додається кислий фрукт карамбола), насі-ленгко (рис з темпе, тофу, паростками квасолі, огірком і цибулею, политий арахісовим соусом, подається з сате з баранини), кетан-ґуріх (клейкий рис із солодко-пікантним соусом).
- тагу-ґеджрот
- приготування насі-джамбланг
- емпал-ґентонг
- приготування сега-джамбланг
Примітки
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
- A. G. Muhaimin. The Islamic Traditions of Cirebon: Ibadat and Adat Among Javanese Muslims. Canberra, ANU E Press, 2006. doi:10.22459/ISC.11.2006. ISBN . Процитовано 30.11.2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () (англ.) - Deny Hamdani. Cultural System of Cirebonese People: Tradition of Muludan in the Kanoman Kraton (PDF). Т. 4, № 1. Indonesian Journal of Social Sciences, 2012. с. 11—22. Процитовано 30.11.2019. (англ.)
- Jakpost explores Cirebon. The Jakarta Post (англ.)
- Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2015. doi:10.1355/9789814519885. ISBN . Процитовано 30.11.2019. (англ.)
- Five Cirebon mask dances on the brink of extinction. The Jakarta Post (англ.)
- Muhammad Kamaluddin. Religiosity of Cirebonese Society Culture in the Oral Tradition Pepujian (PDF). Т. 82. Advances in Social Science, Education and Humanities Research (ASSEHR), 2016. с. 289—292. doi:10.2991/conaplin-16.2017.65. Процитовано 03.12.2019. (англ.)
Джерела
- A. G. Muhaimin. The Islamic Traditions of Cirebon: Ibadat and Adat Among Javanese Muslims. Canberra, ANU E Press, 2006. doi:10.22459/ISC.11.2006. ISBN . Процитовано 30.11.2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () (англ.) - Terry E. Miller, Sean Williams (ред.). The Garland Encyclopedia of World Music: Southeast Asia. New York: Routledge, 2017. doi:10.4324/9781315086477. ISBN . Процитовано 30.11.2019. (англ.)
- Deny Hamdani. Cultural System of Cirebonese People: Tradition of Muludan in the Kanoman Kraton (PDF). Т. 4, № 1. Indonesian Journal of Social Sciences, 2012. с. 11—22. Процитовано 30.11.2019. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chirebonci narod v Indoneziyi na ostrovi Yava Voni rozseleni na mezhi sundanskogo Zahidna Yava ta yavanskogo Centralna ta Shidna Yava etnichnih masiviv Chirebonska kultura ce sumish yavanskoyi ta sundanskoyi Lingvistichno i v deyakih vidah mistectva teatr tinej rizblennya po derevu vona stoyit blizhche do yavanskoyi chirebonski muzika j tanci blizhche do sundanskih Cikavo sho koli chirebonci zustrichayutsya z yavancyami ti vvazhayut yih za sundanciv a koli iz sundancyami to ti sprijmayut yih yak yavanciv Chirebonci spokijno stavlyatsya do takoyi situaciyi Tak chi inakshe ale yih ne mozhna vvazhati ni yavancyami ni sundancyami Oficijna statistika Indoneziyi takozh vidilyaye yih yak okremu etnichnu grupu Chirebonci Wong JawaTradicijna ceremoniya v ChireboniKilkist1 88 mln 2010 perepis Areal Indoneziya Zahidna YavaRasapivdenni mongoloyidiBlizki do yavanci sundanciMovachirebonska indonezijskaReligiyaislam Sami chirebonci nazivayut sebe yavancyami Wong Jawa a yavanciv shidnim narodom Wong Wetan RozselennyaChirebonskij etnichnij masiv roztashovanij na pivnichnomu shodi provinciyi Zahidna Yava Istorichno oblast Chirebon skladayetsya z mista Kotamadya Chirebon ta chotiroh okrugiv Kabupaten i Yiyi plosha stanovit 5 642 569 km2 a naselennya 6 229 384 osib 2010 ne vsi voni chirebonci Administrativno oblast Chirebon ye chastinoyu provinciyi Zahidna Yava Vona roztashovana na kordoni Zahidnoyi ta Centralnoyi Yavi j mezhuye z okrugami i na zahodi okrugom na pivdni z Yavanskim morem na pivnochi ta pivnichnomu shodi a na shodi z okrugom u Centralnij Yavi Chirebonski polya z goroyu Chereme na zadnomu plani Vulicya mista Chirebon Centrom oblasti ye portove misto Chirebon Vid stolici Zahidnoyi Yavi mista Bandung jogo viddilyaye priblizno 130 km a vid stolici Indoneziyi Dzhakarti blizko 258 km Rivnini stanovlyat blizko 80 vidsotkiv oblasti miscyami voni zabolocheni bilshist teritoriyi roztashovana na visotah do 20 metriv nad rivnem morya Pivdenna chastina ce gori Na pivdennij zahid vid mista Chirebon zdijmayetsya gora Chereme Chiremaj Ciremai Cereme diyuchij vulkan najvisha vershina Zahidnoyi Yavi 3078 m i druga za visotoyu na Yavi vzagali pislya Semeru 3676 m Na shilah Chereme ye ryad dzherel sirki ta garyachoyi vodi U suhij sezon doshiv u Chireboni praktichno nemaye a temperatura mozhe syagati 35 gradusiv za Celsiyem ChiselnistChiselnist chirebonciv v Indoneziyi za danimi perepisu naselennya 2010 roku stanovila 1 877 514 osib 0 79 naselennya krayini Zhivut voni perevazhno v provinciyi Zahidna Yava 1 812 842 osobi 4 22 yiyi naselennya ta 96 56 vsih chirebonciv Za yiyi mezhami najbilshi grupi chirebonciv prozhivayut u provinciyah Banten 41 645 osib Lampung 8 406 osib ta v Dzhakarti 5 825 osib MovaChirebonci mayut vlasnu movu Omong Cerbon sho ye poyednannyam yavanskoyi ta sundanskoyi mov Hocha inodi stverdzhuyut sho chirebonska mova ce lishe dialekt yavanskoyi Omong Jawa yavanci z Centralnoyi ta Shidnoyi Yavi zazvichaj ne rozumiyut yiyi prinajmni ne vidrazu Ale ci dvi movi vse taki shozhi Priblizno 80 90 chirebonskih sliv zbigayetsya z yavanskimi i lishe 10 20 iz sundanskimi Odnak chirebonska vimova shozha iz sundanskoyu Chirebonska mova vivchayetsya v shkoli Vona maye vlasnu abetku odnakovu z yavanskoyu sundanska abetka takozh duzhe shozha ale maye deyaki modifikaciyi j ne vsi literi sumisni Chirebonskoyu movoyu mozhut govoriti takozh deyaki predstavniki inshih narodiv sered nih majzhe 1 5 miljoni yavanciv ReligiyaVelika mechet Chirebona Masjid Agung Cipta Rasa Palomniki bilya grobnici Sunana Gunugdzhati Za religiyeyu chirebonci musulmani suniti Chirebonski religijni tradiciyi ye chastinoyu yavanskih a misto Chirebon bulo odnim iz golovnih centriv poshirennya islamu na Yavi Sunan Gunugdzhati zasnovnik sultanatu Chirebon buv odnim iz dev yati propagandistiv islamu na Yavi Vpliv islamskogo fundamentalizmu zrostav z 1800 h rokiv koli stav dostupnishim pryamij kontakt iz Zahidnoyu Aziyeyu lyudi zdijsnyuvali palomnictvo do Mekki navchalisya v islamskih universitetah Zgodom stala poshiryuvatis musulmanska drukovana literatura religijni peredachi stali vihoditi na radio ta telebachenni Ce spriyalo poshirennyu modernistskih tendencij v yavanskomu islami Majzhe v kozhnomu kvartali ye dekilka mechetej Musulmanska identichnist ye nevid yemnoyu risoyu chirebonciv Zdavna sered chirebonciv maye populyarnist doktrina sufizmu abo misticizmu diyut sufijski ordeni poshireni tarikati shatariya indonez Syattariyah tidzhaniya indonez Tijaniyah Nabir islamskih ideologij vklyuchaye ibadat viddanist Bogovi niyat blagochestivi namiri ta ummat nalezhnist do spilnoti viruyuchih musulman Poshirenim yavishem ye shanuvannya miscevih svyatih vali vidvidini ziara svyatih misc kramat pov yazanih z zhittyam cih velikih lyudej Zagalom u Chireboni ye ponad 300 svyatih misc a najshanovanishim sered nih ye Astana Gunugdzhati de znahoditsya grobnicya Sunana Gunugdzhati Na teritoriyi Chirebonu isnuye velika kilkist tradicijnih shkil internativ pasantren yaki pidtrimuyut i peredayut molodomu pokolinnyu tradicijnu formu yavanskogo islamu Modernisti yaki oriyentuyutsya na blizkoshidnu formu islamu vvazhayut praktiki tradicionalistiv idolopoklonnickimi na pidstavi togo sho voni ne vidpovidayut yihnim poglyadam Uvazhayetsya sho sultan ta jogo nashadki mayut duhovnu silu Selyani torgovci lyudi mistectva prihodyat do nih shob otrimati blagoslovennya abo zcilitisya vid duhovnih ta fizichnih hvorob IstoriyaSumish ce osnovna risa chirebonskoyi istoriyi ta kulturi Navit rannya nazva poselennya Charuban poperednika Chirebona oznachaye sumish Postupovo selo peretvorilosya na zhvavij port yakij regulyarno vidviduvali torgovci z Indiyi Kitayu Yevropi Blizkogo Shodu Chirebon staye vazhlivim centrom torgivli na Yavi Jogo geografichne roztashuvannya spriyalo vstanovlennyu postijnih zv yazkiv z inshimi chastinami svitu Rizni lyudi zhili tut razom i zmishuvalis mizh soboyu Spektr kulturnih elementiv yaki tut pereplelis vihodit za mezhi yavanskoyi ta sudanskoyi kultur U XV XVI st do skladu chirebonciv vlilis chislenni migranti z riznih krayin Spochatku Chirebon vhodiv do skladu induyistskih sundanskih derzhav Galuh ta Padzhadzharan 1482 roku vin viddilivsya vid Padzhadzharanu j peretvorivsya na okremu musulmansku derzhavu sultanat Chirebon Utvorennya nezalezhnogo sultanatu spriyalo suspilno politichnij transformaciyi chirebonciv vid induyizmu do islamu Bilshe togo Chirebon staye aktivnim centrom poshirennya islamskogo vchennya na Yavi Utverdzhennya panivnih pozicij islamu pov yazane z diyalnistyu jogo zasnovnika sultana Sunan Gunugdzhati 1479 1568 Sunan Gunugdzhati buv ne lishe pravitelem Chirebonu a j odnim iz rannih propovidnikiv islamu na Yava diyalnist yakogo prizvela do zasnuvannya dekilkoh inshih musulmanskih sultanativ na sotrovi zokrema sultanatu Banten Zgodom vin buv ogoloshenij vali islamskim svyatim Sunan Gunugdzhati buv svitskim pravitelem zoseredzhuvav u svoyih rukah yak religijnu tak i politichnu vladu Vreshti vin ne stav vikoristovuvati religiyu dlya zdijsnennya politichnih interesiv a cherez svoyu svyatist zoseredivsya na religiyi Vin buv zanadto religijnim shob mati silni politichni ambiciyi Tak misceva tradiciya poyasnyuye toj fakt sho Chirebon nikoli ne peretvorivsya na vazhlivu derzhavu Palac keraton Kanoman U 1660 i roki Chirebon vtrativ nezalezhnist potrapivshi pid kontrol yavanskoyi derzhavi Mataram 1677 roku Chirebon rozpavsya na 3 okremi sultanati Sepuh Anom ta Chirebon kozhen zi svoyim palacom pravitelya keratonom Kasepuhan Kanoman i Kachirebonan 1681 roku chirebonski sultani buli zmusheni viznati vladu Niderlandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi a 1705 roku Mataram vidmovivsya vid svogo syuzerenitetu nad Chirebonom na korist gollandciv Keraton bilshe ne mav ni politichnoyi ni ekonomichnoyi sili a sultani perebuvali v povnij zalezhnosti vid kolonialnoyi vladi Pevnu nezalezhnist zberigali pasantreni Z 1949 roku Chirebon ye chastinoyu nezalezhnoyi Indoneziyi GospodarstvoChirebonskij batik Bilshist teritoriyi oblasti Chirebon stanovlyat silskogospodarski ugiddya 62 88 yih zagalnoyi ploshi ce terasi vologogo risu savah Krim risu viroshuyut takozh arahis kukurudzu maniok ovochi ta cukrovu trostinu 12 zemel zajmayut plantaciyi na yakih viroshuyut kavu tyutyun kauchuk ta chaj Lishe 17 zemel zajmayut naseleni punkti More zabezpechuye zhittyevij resurs dlya miscevih ribalok ta moryakiv Krim zhivoyi ribi znachnim popitom koristuyutsya sushena riba petis ribnij krem i terasi ribna pasta a takozh krevetki Blizko 52 naselennya zajnyato v silskomu gospodarstvi Cej sektor ye najbilshim vin daye 32 miscevogo VVP Torgivlya v yakij zajnyato lishe 12 naselennya daye majzhe stilki zh i zajmaye druge misce Misto Chirebon ye vazhlivim virobnikom sigaret najbilsha fabrika nalezhit kompaniyi British American Tobacco BAT Insha produkciya sho viroblyayetsya pidpriyemstvami Chirebonu verstati himikati tekstil vklyuchayuchi batik cement goncharni virobi mebli virobi z ocheretu cukor riba ta sira nafta Chirebon vidomij svoyim batikom zi specifichnimi vizerunkami Zavdyaki uryadovim zusillyam spryamovanim na rozvitok krayini silski rajoni Chirebonu piddayutsya urbanizaciyi Vidminnosti mizh miskim ta silskim naselennyam zhitelyami uzberezhzhya ta vnutrishnih rajoniv pomitno zvuzilis Navit viddaleni sela mayut suchasni sporudi ta infrastrukturu Asfaltovani vulici elektroenergiya transportni zasobi radio telebachennya j znachno menshoyu miroyu telefon perebuvayut v mezhah dosyazhnosti prostih lyudej Dlya nih dostupni zakladi osviti shonajmenshe pochatkovogo rivnya Lyudi vikoristovuyut suputnikovi anteni TradiciyiChirebonci vidznachayut vsi osnovni musulmanski svyata Osoblive misce sered nih zajmayut muludan den narodzhennya proroka Magometa ta radzhaban den voznesinnya proroka Magometa Svyatkuvannya provoditsya odnochasno v troh kratonah za uchasti sultaniv i privablyuye bagatoh lyudej z usih verstv chirebonskogo suspilstva Ceremonialnij ritual suvoro reglamentovanij i suvoro vitrimuyetsya Sultan zdijsnyuye ceremoniyu rozdachi yizhi yaka yak uvazhayut mistit blagoslovennya Podibni ale mensh masshtabni dijstva vidbuvayutsya bilya deyakih kramativ po svoyemu lyudi svyatkuyut u selah U misyac ruvagan provoditsya pominalne svyato koli lyudi vidviduyut mogili j vshanovuyut pam yat pomerlih Svyato shavalan znamenuye zakinchennya postu v misyac Ramadan Ce takozh masshtabne svyato z cogo privodu tri chirebonski sultani zi svoyimi sim yami vidviduyut grobnicyu Sunana Gunugdzhati Svyatkuvannya Novogo roku v Chireboni nosit bilshe oficijnij a ne religijnij harakter Jogo provedennyam zajmayetsya specialno stvorenij dlya cogo komitet svyato trivaye kilka tizhniv Najvazhlivishimi chastinami programi ye sportivni zmagannya ta festivali miscevih mistectv Chirebonci zberigayut dekilka form miscevogo mistectva sered yakih muzika tarling teatr lyalok vayang golek tanec u maskah topeng klasichnij tanec serimpi pridvorna muzika gamelan Isnuyut takozh bilsh prosti formi narodnogo mistectva sered yakih narodnij teatr rejog gra z vikoristannyam totemnih masok bengberokan akrobatichni j magichni vistavi debus teatr narodnogo tancyu sandivara U rodinah aktoriv tradicijnogo mistectva 80 nashadkiv idut shlyahom svoyih batkiv Duhovni perekonannya dlya miscevih aktoriv ye vazhlivishimi za fizichni chi tehnichni navichki Majzhe vsi voni chasto postyat medituyut ta vidviduyut svyashenni mogili shob zmicniti ta posiliti svoyu duhovnu silu Tanec topeng ce simvol lyudskogo zhittya vin maye bagato variacij Kozhna z nih vidpovidaye pevnomu etapu zhittya vikoristovuye pevni maski pevni ruhi pevni kolori Deyaki z cih variacij shezayut Tradicijna chirebonska muzika ridko vikonuyetsya v koncertnih zalah de panuye zahidna abo klasichna muzika Funkciya tradicijnoyi muziki tisno pov yazana iz silskimi ritualami chasto vikonuyetsya prostimi lyudmi Chirebonci zberigayut usnu virshovanu tradiciyu chirebonskoyu movoyu sho zvetsya pepudzhian Vona vvazhayetsya elementom kulturi chirebonskih religijnih gromad mistit virshi sho stosuyutsya islamskogo vchennya pepudzhian zazvichaj deklamuyetsya pered molitvoyu Chirebonci vidznachayut osnovni etapi zhittyevogo ciklu Kozhne svyatkuvannya suprovodzhuyetsya vidpovidnimi ceremoniyami Tradicijni rituali pochinayutsya she do narodzhennya ditini na chetvertij somij ta dev yatij misyac vagitnosti Hocha vse bilshe lyudej vvazhayut za krashe narodzhuvati v likarni abo v specialnij klinici bagato hto cherez brak koshtiv ne mozhe sobi cogo dozvoliti j zvertayetsya do povituhi Vidznachayut narodzhennya vidpadinnya pupovini na sorokovij den provodyat simvolichnij ritual strizhennya Obrizannya ye vazhlivim momentom u zhitti hlopchikiv Zazvichaj ceremoniya vidbuvayetsya u vici vid semi do desyati rokiv konkretna data viznachayetsya za rishennyam samogo yunaka Pislya cogo vin staye spravzhnim cholovikom spravzhnim musulmaninom sho ye nadzvichajno vazhlivim dlya kozhnogo chireboncya Masshtabi svyatkuvannya zalezhat vid materialnogo dobrobutu ta socialnogo stanovisha batkiv Dlya divchini najvazhlivishoyu ceremoniyeyu ye vesillya U nashi chasi divchata ridko vihodyat zamizh do 17 rokiv a hlopci vzagali odruzhuyutsya pislya togo yak zaroblyat dostatno groshej i stanut potencijno nezalezhnimi Vesillyu pereduyut vkladannya shlyubnih domovlenostej mizh batkami svatannya zaruchini virishennya organizacijnih pitan Pochatku vesillya obov yazkovo pereduye vkladannya mizh majbutnim podruzhzhyam shlyubnogo dogovoru zasvidchenogo miscevimi shanovanimi lyudmi ta predstavnikom derzhavi U Chireboni koli htos vazhko hvoriye susidi druzi ta rodichi vidchuvayut sebe zobov yazanimi vidvidati j rozveseliti hvoru lyudinu prinosyat frukti abo shos inshe smachnenke Pomerlogo hovayut togo zh dnya a yaksho smert nastala vvecheri to nastupnogo dnya Nad nebizhchikom chitayut pohoronnu molitvu susidi prinosyat rodini pomerlogo ris ta groshi Uvecheri lyudi zbirayutsya v hati pomerlogo shob pidbadoriti jogo sim yu pomolitisya za nih i za dushu pomerlogo Pominki provodyat na tretij sorokovij sotij den pislya smerti na pershu ta drugu richnicyu j nareshti ta tisyachnij den abo tretyu richnicyu Vsi vazhlivi podiyi v zhitti chirebonciv suprovodzhuyutsya organizaciyeyu spilnogo benketu slametan sho ye odnim iz najvazhlivishih momentiv yavanskoyi kulturnoyi sistemi Do tradicijnih strav chirebonskoyi kuhni nalezhat tagu gedzhrot smazhenij tofu v solodkomu gostromu sousi nasi dzhamblang ris obgornutij listyam empal gentong aromatnij yalovichij sup z buljonom na osnovi kokosovogo moloka empal asam te same ale zamist kokosovogo moloka dodayetsya kislij frukt karambola nasi lengko ris z tempe tofu parostkami kvasoli ogirkom i cibuleyu politij arahisovim sousom podayetsya z sate z baranini ketan gurih klejkij ris iz solodko pikantnim sousom tagu gedzhrot prigotuvannya nasi dzhamblang empal gentong prigotuvannya sega dzhamblangPrimitkiKewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez A G Muhaimin The Islamic Traditions of Cirebon Ibadat and Adat Among Javanese Muslims Canberra ANU E Press 2006 doi 10 22459 ISC 11 2006 ISBN 978 192 094 230 4 Procitovano 30 11 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Deny Hamdani Cultural System of Cirebonese People Tradition of Muludan in the Kanoman Kraton PDF T 4 1 Indonesian Journal of Social Sciences 2012 s 11 22 Procitovano 30 11 2019 angl Jakpost explores Cirebon The Jakarta Post angl Aris Ananta Evi Nurvidya Arifin M Sairi Hasbullah Nur Budi Handayani Agus Pramono Demography of Indonesia s Ethnicity Institute of Southeast Asian Studies ISEAS Yusof Ishak Institute 2015 doi 10 1355 9789814519885 ISBN 978 981 4519 87 8 Procitovano 30 11 2019 angl Five Cirebon mask dances on the brink of extinction The Jakarta Post angl Muhammad Kamaluddin Religiosity of Cirebonese Society Culture in the Oral Tradition Pepujian PDF T 82 Advances in Social Science Education and Humanities Research ASSEHR 2016 s 289 292 doi 10 2991 conaplin 16 2017 65 Procitovano 03 12 2019 angl DzherelaA G Muhaimin The Islamic Traditions of Cirebon Ibadat and Adat Among Javanese Muslims Canberra ANU E Press 2006 doi 10 22459 ISC 11 2006 ISBN 978 192 094 230 4 Procitovano 30 11 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Terry E Miller Sean Williams red The Garland Encyclopedia of World Music Southeast Asia New York Routledge 2017 doi 10 4324 9781315086477 ISBN 978 131 5086 47 7 Procitovano 30 11 2019 angl Deny Hamdani Cultural System of Cirebonese People Tradition of Muludan in the Kanoman Kraton PDF T 4 1 Indonesian Journal of Social Sciences 2012 s 11 22 Procitovano 30 11 2019 angl