Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна Курцоли — друга війна між морськими республіками Венеція та Генуя, що відбувалась в 1294—1299 роках через посилення конкуренції між ними в умовах втрати привабливих ринків Леванту. Значною мірою війна була спровокована падінням в 1291 році Акри, останнього значного міста на Близькому сході що мало руйнівні наслідки для комерційних інтересів Венеції. Обидві морські республіки шукали способи відновити свої позиції у Східному Середземномор'ї та у Чорному морі.
| Війна Курцоли | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Венеційсько-генуезькі війни | |||||||
 Фреска Феделе Фічетті, Неаполь (1772) Тріумф Ламби Доріа в битві при Курцолі Фреска Феделе Фічетті, Неаполь (1772) | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Венеційська республіка |  Генуезька республіка Візантійська імперія (з 1296 року) | ||||||
| Командувачі | |||||||
| П'єтро Граденіго Джованні Сорандзо † | Ламба Доріа Андронік II Палеолог | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 40 бойових галер 95 суден | 165 галер | ||||||
| Втрати | |||||||
| 65 суден зруйновано 9,000 вбитих 5,000 полонених | невідомі | ||||||
Після закінчення пятирічного перемир'я, укладеного між республіками в 1270 році, генуезькі кораблі постійно нападали на венеційські торгові кораблі в Егейському морі. У 1295 році генуезькі набіги на венеційський квартал у Константинополі ще більше посилили напруженість, що призвело до офіційного оголошення війни венеційцями того ж року. Не дивлячись на наявність чинної мирної угоди, укладеної в 1285 році з Венецією, Візантійська імперія підтримала у конфлікті генуезців і вступила у війну на їх боці. У той час як венеційці швидко просувалися до Егейського та Чорного морів, генуезці домінували протягом усієї війни, зрештою перемогли венеційців у битві при Курцолі в 1298 році, а наступного року за посередництвом міланського герцога було укладено компромісний мирний договір у Мілані.
Передумови
18 травня 1291 року армія єгипетських мамлюків штурмом взяла Акру — головний перевалочний пункт венеційської торгівлі зі Сходом. Для Венеції, яка після падіння Латинської імперії поступилася першістю у Константинополі та на теренах Візантії на користь своїх конкурентів з Генуезької республіки, це було сильним ударом. Це відбувалось на фоні загальної втрати східної торгівлі спеціями в Європі в середні віки, коли мусульманські імперії почали закривати традиційні маршрути, якими користувались європейці. Після падіння Акри торгівля Венеції зі сходом майже повністю залежала від північного шляху через чорноморські порти, де позиції генуезців, союзників Візантії були дуже сильними. Не в змозі конкурувати з Генуєю, яка змогла зберегти свої колонії в Приазов'ї та Криму, економіка Венеції зазнала потужного удару.
З часів Четвертого хрестового походу візантійські імператори продовжували віддавати перевагу Генуї як торговому союзнику, а не Венеції. Через це в 1291 році Генуя мала достатньо влади в межах Візантійської імперії, щоб заблокувати венеційцям прохід через протоку Босфор, повністю перекривши їм доступ до Чорного моря. Усі ці фактори доповнювались регулярними нападами генуезців на венеційські торгові конвої в Егейському морі, а також відчутними набігами на венеційський Крит.
Тепер, після блокади Босфору, набігів на Крит і нападів на венеційських купців в Егейському морі, а також, під час останнього шквалу генуезької агресії, набігу на венеційський квартал у Константинополі в 1295 році, що супроводжувався арештом уцілілих венеційців візантійським імператором Андроніком II Палеологом (правив 1282—1328), у венеційців не було іншого вибору, окрім як формально помститися, оголосивши війну обом юридичним особам того ж року.
Готуючись до війни з Генуєю, Венеція вступила у союз із Пізою і звернулася до багатих сімей міста з проханням здійснити фінансування військового флоту.
Постійне суперництво між двома містами призвело до зіткнень у 1291 році та офіційного відновлення війни у 1294 році. Венеційські перемоги на початку війни були затьмарені пізнішими перемогами Генуї та загальним військовим успіхом генуезців, незважаючи на серйозні втрати їхнього флоту.
Перебіг війни
Генуезькі перемоги в 1294—1295 роках
4 жовтня 1294 року венеційський флот вийшов у похід проти генуезців. Зіткнення між сторонами відбулось біля порту Лаяццо (сучасний Айас) в Кілікійській Вірменії. Падіння в Леванті останніх контрольованих хрестоносцями портів — Антіохії (1268) та Акри (1291), збільшили важливість Лаяццо як центру міжнародної торгівлі зі сходом. Генуезці, будучи в меншості, прив'язали свої кораблі один до одного, що дозволяло військам переміщуватись між кораблями туди, де була потрібна велика сила. Венеційський адмірал Марко Баседжо, недооцінивши тактику супротивника, атакував генуезьку «платформу» по центру, безуспішно намагаючись розламати її. У результаті венеційці втратили двадцять п'ять галер із шістдесяти восьми та безліч людей, включаючи самого адмірала Баседжо. Скориставшись перевагою, генуезький флот напав на Крит і пограбував Канею (сучасна Ханья) та знищив венеційську ескадру, яка намагалась блокувати Босфор.
Протистояння між сторонами перекинулося і в Константинополь, де у 1295 році місцеві генуезькі мешканці зруйнували венеційський квартал і вбили багатьох венеційських мирних жителів. Незважаючи на візантійсько-венеційське перемир'я 1285 року, візантійський імператор Андронік II Палеолог негайно підтримав своїх генуезьких союзників, заарештувавши венеційців, якім вдалось врятуватись під час різанини, включаючи венеційського байло Марко Бембо.
Успішні рейди венеційського флоту в 1296 році
Низка поразок пробудила Венецію, і вона за короткий термін спорядила флот із сорока галер під командуванням адмірала Ружері Морозіні Малабранки. Внутрішній громадянський конфлікт у Генуї перешкодив розгортанню великого флоту в 1296 році і венеційський флот під командуванням Морозіні, який не зустрів протидії, здійснив напад на головні генуезькі поселення в східному Середземномор'ї. Морозіні попрямував до Константинополя, спалюючи дорогою всі грецькі і генуезькі кораблі. На узбережжі Малої Азії Морозіні поруч з Фокеєю спалив генуезькі копальні Дзаккарія, після чого напав на генуезьку факторію в Галаті (генуезька колонія розташовувалась на протилежному від Константинополя стороні затоки Золотий Ріг і на той час ще не була укріплена) і також спалив її. Після цього венеційський флот підійшов до палацу візантійського імператора та знищив його галеру. Андронік, пам'ятаючи про Четвертий хрестовий похід і боячись втратити місто, незабаром уклав мир із Венецією, домовившись про звільнення всіх ув'язнених венеційців, швидке повернення їхнього конфіскованого майна та виплату великої суми компенсації за збитки, завдані венеційським мешканцям столиці. Інша флотилія венеційців на чолі з Джованні Сорандзо, що вийшла з Венеції незабаром після флотилії Морозіні, в 1296 році за підтримки Трапезундської імперії прорвала генуезьку блокаду Босфору, увійшла в Чорне море і захопила Кафу.
Битва при Курцолі (1298)
У 1297 році вже венеційці уникали битв, але їм довелось битися в 1298 році, коли генуезький флот під командуванням Ламба Доріа увійшов в Адріатику і наблизився до самої Венеції, загрожуючи венеційським лініям постачання. В битві при Курцолі (сучасна Клорчула, Хорватія), найбільшій битві цієї війни, генуезький флот Ламба Доріа завдав венеційцям розгромної поразки, зумівши потопити 65 із 95 венеційських суден, при цьому 9 000 венеційців загинули, а ще 5 000 було захоплено в полон, серед них адмірал Андреа Дондоло (син венеційського дожа Джованні Дондоло).
Завершення війни
Після видатної перемоги в битві біля Корчули генуезці, які також зазнали значних втрат і були стурбовані триваючим внутрішнім конфліктом у Лігурії, не продовжили наступ на саму Венецію, а повернулися додому і в 1299 році за посередництвом міласького герцога було укладено компромісний , який поклав кінець безрезультатній чотирирічній війні і одночасно залишив Венеції свободу продовжувати боротьбу проти Візантії.
Саме на цій війні Марко Поло, воюючи за рідну Венецію, потрапив у полон і перебуваючи у генуезькій в'язниці надиктував іншому в'язню, пізанцю Рустікелло свої мемуари про подорож до Китаю — «Книгу чудес світу».
Див. також
Примітки
- Ostrogorsky, 1969.
- Madden, 2012, с. 180.
- Madden, 2012, с. 181.
- Madden, 2012, с. 181—182.
- Ostrogorsky, p490-491.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna Kurcoli druga vijna mizh morskimi respublikami Veneciya ta Genuya sho vidbuvalas v 1294 1299 rokah cherez posilennya konkurenciyi mizh nimi v umovah vtrati privablivih rinkiv Levantu Znachnoyu miroyu vijna bula sprovokovana padinnyam v 1291 roci Akri ostannogo znachnogo mista na Blizkomu shodi sho malo rujnivni naslidki dlya komercijnih interesiv Veneciyi Obidvi morski respubliki shukali sposobi vidnoviti svoyi poziciyi u Shidnomu Seredzemnomor yi ta u Chornomu mori Vijna Kurcoli Venecijsko genuezki vijni Triumf Lambi Doria v bitvi pri Kurcoli Freska Fedele Fichetti Neapol 1772 Triumf Lambi Doria v bitvi pri Kurcoli Freska Fedele Fichetti Neapol 1772 Data 1294 1299 Misce Egejske more Chorne more Adriatichne more Vizantijska imperiya Rezultat Neviznachenij Storoni Venecijska respublika Genuezka respublika Vizantijska imperiya z 1296 roku Komanduvachi P yetro Gradenigo Dzhovanni Sorandzo Lamba Doria Andronik II Paleolog Vijskovi sili 40 bojovih galer 95 suden 165 galer Vtrati 65 suden zrujnovano 9 000 vbitih 5 000 polonenih nevidomi Pislya zakinchennya pyatirichnogo peremir ya ukladenogo mizh respublikami v 1270 roci genuezki korabli postijno napadali na venecijski torgovi korabli v Egejskomu mori U 1295 roci genuezki nabigi na venecijskij kvartal u Konstantinopoli she bilshe posilili napruzhenist sho prizvelo do oficijnogo ogoloshennya vijni venecijcyami togo zh roku Ne divlyachis na nayavnist chinnoyi mirnoyi ugodi ukladenoyi v 1285 roci z Veneciyeyu Vizantijska imperiya pidtrimala u konflikti genuezciv i vstupila u vijnu na yih boci U toj chas yak venecijci shvidko prosuvalisya do Egejskogo ta Chornogo moriv genuezci dominuvali protyagom usiyeyi vijni zreshtoyu peremogli venecijciv u bitvi pri Kurcoli v 1298 roci a nastupnogo roku za poserednictvom milanskogo gercoga bulo ukladeno kompromisnij mirnij dogovir u Milani Peredumovi18 travnya 1291 roku armiya yegipetskih mamlyukiv shturmom vzyala Akru golovnij perevalochnij punkt venecijskoyi torgivli zi Shodom Dlya Veneciyi yaka pislya padinnya Latinskoyi imperiyi postupilasya pershistyu u Konstantinopoli ta na terenah Vizantiyi na korist svoyih konkurentiv z Genuezkoyi respubliki ce bulo silnim udarom Ce vidbuvalos na foni zagalnoyi vtrati shidnoyi torgivli speciyami v Yevropi v seredni viki koli musulmanski imperiyi pochali zakrivati tradicijni marshruti yakimi koristuvalis yevropejci Pislya padinnya Akri torgivlya Veneciyi zi shodom majzhe povnistyu zalezhala vid pivnichnogo shlyahu cherez chornomorski porti de poziciyi genuezciv soyuznikiv Vizantiyi buli duzhe silnimi Ne v zmozi konkuruvati z Genuyeyu yaka zmogla zberegti svoyi koloniyi v Priazov yi ta Krimu ekonomika Veneciyi zaznala potuzhnogo udaru Z chasiv Chetvertogo hrestovogo pohodu vizantijski imperatori prodovzhuvali viddavati perevagu Genuyi yak torgovomu soyuzniku a ne Veneciyi Cherez ce v 1291 roci Genuya mala dostatno vladi v mezhah Vizantijskoyi imperiyi shob zablokuvati venecijcyam prohid cherez protoku Bosfor povnistyu perekrivshi yim dostup do Chornogo morya Usi ci faktori dopovnyuvalis regulyarnimi napadami genuezciv na venecijski torgovi konvoyi v Egejskomu mori a takozh vidchutnimi nabigami na venecijskij Krit Teper pislya blokadi Bosforu nabigiv na Krit i napadiv na venecijskih kupciv v Egejskomu mori a takozh pid chas ostannogo shkvalu genuezkoyi agresiyi nabigu na venecijskij kvartal u Konstantinopoli v 1295 roci sho suprovodzhuvavsya areshtom ucililih venecijciv vizantijskim imperatorom Andronikom II Paleologom praviv 1282 1328 u venecijciv ne bulo inshogo viboru okrim yak formalno pomstitisya ogolosivshi vijnu obom yuridichnim osobam togo zh roku Gotuyuchis do vijni z Genuyeyu Veneciya vstupila u soyuz iz Pizoyu i zvernulasya do bagatih simej mista z prohannyam zdijsniti finansuvannya vijskovogo flotu Postijne supernictvo mizh dvoma mistami prizvelo do zitknen u 1291 roci ta oficijnogo vidnovlennya vijni u 1294 roci Venecijski peremogi na pochatku vijni buli zatmareni piznishimi peremogami Genuyi ta zagalnim vijskovim uspihom genuezciv nezvazhayuchi na serjozni vtrati yihnogo flotu Perebig vijniGenuezki peremogi v 1294 1295 rokah 4 zhovtnya 1294 roku venecijskij flot vijshov u pohid proti genuezciv Zitknennya mizh storonami vidbulos bilya portu Layacco suchasnij Ajas v Kilikijskij Virmeniyi Padinnya v Levanti ostannih kontrolovanih hrestonoscyami portiv Antiohiyi 1268 ta Akri 1291 zbilshili vazhlivist Layacco yak centru mizhnarodnoyi torgivli zi shodom Genuezci buduchi v menshosti priv yazali svoyi korabli odin do odnogo sho dozvolyalo vijskam peremishuvatis mizh korablyami tudi de bula potribna velika sila Venecijskij admiral Marko Basedzho nedoocinivshi taktiku suprotivnika atakuvav genuezku platformu po centru bezuspishno namagayuchis rozlamati yiyi U rezultati venecijci vtratili dvadcyat p yat galer iz shistdesyati vosmi ta bezlich lyudej vklyuchayuchi samogo admirala Basedzho Skoristavshis perevagoyu genuezkij flot napav na Krit i pograbuvav Kaneyu suchasna Hanya ta znishiv venecijsku eskadru yaka namagalas blokuvati Bosfor Protistoyannya mizh storonami perekinulosya i v Konstantinopol de u 1295 roci miscevi genuezki meshkanci zrujnuvali venecijskij kvartal i vbili bagatoh venecijskih mirnih zhiteliv Nezvazhayuchi na vizantijsko venecijske peremir ya 1285 roku vizantijskij imperator Andronik II Paleolog negajno pidtrimav svoyih genuezkih soyuznikiv zaareshtuvavshi venecijciv yakim vdalos vryatuvatis pid chas rizanini vklyuchayuchi venecijskogo bajlo Marko Bembo Uspishni rejdi venecijskogo flotu v 1296 roci Nizka porazok probudila Veneciyu i vona za korotkij termin sporyadila flot iz soroka galer pid komanduvannyam admirala Ruzheri Morozini Malabranki Vnutrishnij gromadyanskij konflikt u Genuyi pereshkodiv rozgortannyu velikogo flotu v 1296 roci i venecijskij flot pid komanduvannyam Morozini yakij ne zustriv protidiyi zdijsniv napad na golovni genuezki poselennya v shidnomu Seredzemnomor yi Morozini popryamuvav do Konstantinopolya spalyuyuchi dorogoyu vsi grecki i genuezki korabli Na uzberezhzhi Maloyi Aziyi Morozini poruch z Fokeyeyu spaliv genuezki kopalni Dzakkariya pislya chogo napav na genuezku faktoriyu v Galati genuezka koloniya roztashovuvalas na protilezhnomu vid Konstantinopolya storoni zatoki Zolotij Rig i na toj chas she ne bula ukriplena i takozh spaliv yiyi Pislya cogo venecijskij flot pidijshov do palacu vizantijskogo imperatora ta znishiv jogo galeru Andronik pam yatayuchi pro Chetvertij hrestovij pohid i boyachis vtratiti misto nezabarom uklav mir iz Veneciyeyu domovivshis pro zvilnennya vsih uv yaznenih venecijciv shvidke povernennya yihnogo konfiskovanogo majna ta viplatu velikoyi sumi kompensaciyi za zbitki zavdani venecijskim meshkancyam stolici Insha flotiliya venecijciv na choli z Dzhovanni Sorandzo sho vijshla z Veneciyi nezabarom pislya flotiliyi Morozini v 1296 roci za pidtrimki Trapezundskoyi imperiyi prorvala genuezku blokadu Bosforu uvijshla v Chorne more i zahopila Kafu Bitva pri Kurcoli 1298 Dokladnishe Bitva pri Kurcoli 1298 U 1297 roci vzhe venecijci unikali bitv ale yim dovelos bitisya v 1298 roci koli genuezkij flot pid komanduvannyam Lamba Doria uvijshov v Adriatiku i nablizivsya do samoyi Veneciyi zagrozhuyuchi venecijskim liniyam postachannya V bitvi pri Kurcoli suchasna Klorchula Horvatiya najbilshij bitvi ciyeyi vijni genuezkij flot Lamba Doria zavdav venecijcyam rozgromnoyi porazki zumivshi potopiti 65 iz 95 venecijskih suden pri comu 9 000 venecijciv zaginuli a she 5 000 bulo zahopleno v polon sered nih admiral Andrea Dondolo sin venecijskogo dozha Dzhovanni Dondolo Zavershennya vijniPislya vidatnoyi peremogi v bitvi bilya Korchuli genuezci yaki takozh zaznali znachnih vtrat i buli sturbovani trivayuchim vnutrishnim konfliktom u Liguriyi ne prodovzhili nastup na samu Veneciyu a povernulisya dodomu i v 1299 roci za poserednictvom milaskogo gercoga bulo ukladeno kompromisnij yakij poklav kinec bezrezultatnij chotiririchnij vijni i odnochasno zalishiv Veneciyi svobodu prodovzhuvati borotbu proti Vizantiyi Same na cij vijni Marko Polo voyuyuchi za ridnu Veneciyu potrapiv u polon i perebuvayuchi u genuezkij v yaznici nadiktuvav inshomu v yaznyu pizancyu Rustikello svoyi memuari pro podorozh do Kitayu Knigu chudes svitu Div takozhGenuezko venecijski vijni Bitva pri KorchuliPrimitkiOstrogorsky 1969 Madden 2012 s 180 Madden 2012 s 181 Madden 2012 s 181 182 Ostrogorsky p490 491 DzherelaMadden Thomas 2012 Venice A New History Penguin Group ISBN 978 0147509802 Norwich John Julius 2003 History of Venice Granada Almed ISBN 84 931194 7 4 Ostrogorsky George 1969 History of the Byzantine State Rutgers University Press ISBN 0 8135 0599 2